Размещено на http://www.allbest.ru/

Задача 1

Необхідно визначити вплив факторних показників на результативний показник методом елімінування (обсяг випущеної продукції, фонд оплати праці за півріччя та обсяг випущеної продукції). Зробити відповідні висновки

Таблиця 1

Показник	план	Факт
1. Кількість працівників, чол.	501	510
2. Кількість робочих днів	235	241
3. Тривалість робочого дня, годин	7,8	7,6
4. Виробіток на працівника за годину, грн.	25,4	21,2
5. Обсяг випущеної продукції

Складаємо логічну формулу результативного показника - обсягу випущеної продукції

П = Ч х Д х Г х В

Де П - обсяг випущеної продукції

Ч - кількість працівників

Д - кількість робочих днів

Г - тривалість робочого дня

В - годинний виробіток працівника

Планові показники з індексом 0, фактичні з індексом 1.

Обсяг випуску продукції становить

За планомП0 = Ч0 х Д0 х Г0 х В0 = 501 х 235 х 7,8х 25,4 =

=23325658,2 грн

ФактичноП1 = Ч1 х Д1 х Г1 х В1 = 510 х 241 х7,6 х21,2 =

=19803259,2грн

Зміна фактичного обсягу випуску продукції у порівнянні з планом

DП = П1 - П0 = 19803259,2-23325658,2 = -3522399грн

На зміну результативного показника впливають: зміна чисельності працюючих, кількості відпрацьованих днів, тривалості робочого дня та зміна середньогодинного виробітку.

Найбільш розповсюдженими методами елімінування є метод ланцюгових підстановок та абсолютних різниць.

І спосіб. Для розрахунку впливу дії даних факторів застосуємо метод ланцюгових підстановок.

Нульовий розрахунок - усі показники планові

П0 = Ч0 х Д0 х Г0 х В0 = 501 х 235 х 7,8х 25,4 =

=23325658,2 грн

При проведенні умовних розрахунків у логічній формулі послідовно замінюємо планові значення показників на фактичні.

1-й умовний розрахунок - чисельність працюючих фактична, усі інші показники планові

Пум1 = Ч1 х Д0 х Г0 х В0 = 510 х 235 х 7,8х 25,4 =

=23744682 грн

2-й умовний розрахунок - чисельність працюючих та кількість відпрацьованих днів фактичні, усі інші показники планові

Пум2 = Ч1 х Д1 х Г0 х В0 = 510 х 241 х 7,8х 25,4 =

=24350929,2 грн

3-й умовний розрахунок - чисельність працюючих, кількість відпрацьованих днів та тривалість робочого дня фактичні,середньогодинний виробіток планови

Пум3 = Ч1 х Д1 х Г1 х В0 = 510 х 241 х 7,6 х 25,4 =

=23726546,4 грн

Останній розрахунок - усі показники фактичні

П1 = Ч1 х Д1 х Г1 х В1 = 510 х 241 х7,6 х21,2 =

=19803259,2 грн.

Зміна обсягу випущеної продукції внаслідок

1) збільшення чисельності працюючих на 9 осіб

DП(Ч) = Пум1 - П0 = 23744682 -23325658,2 = +419023,8 грн

2) збільшення кількості відпрацьованих днів на 6 днів

DП(Д) =Пум2 - Пум1 = 24350929,2-23744682 =+606247,2 грн

3) Зменшення тривалості робочого дня на 0,2 години

DП(Г) =Пум3 - Пум2 = 23726546,4-24350929,2 = -624382,8 грн

4) зниження середньогодинного виробітку на 4,2 грн:

DП(В) = П1 - Пум3 = 19803259,2-23726546,4=-3923287,2грн

ІІ спосіб. Для розрахунку впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції застосуємо метод абсолютних різниць

Зміна обсягу випущеної продукції внаслідок

1) збільшення чисельності працюючих на 9 осіб

DП(Ч) = (Ч1 - Ч0) х Д0 х Г0 х В0 = (510-501) х 235 х 7,8х 25,4 =

=+419023,8 грн

2) збільшення кількості відпрацьованих днів на 6 днів

DП(Д) = Ч1 х (Д1 - Д0) х Г0 х В0 = 510 х (241 - 236) х 7,8 х 25,4 = =+606247,2 грн

3) Зменшення тривалості робочого дня на 0,2 години

DП(Г) = Ч1 х Д1 х (Г1 - Г0) х В0 = 510 х 241 х (7,6 - 7,8) х 25,4 =

= -624382,8 грн

4) зниження середньогодинного виробітку на 4,2 грн:

DП(В) = Ч1 х Д1 х Г1 х (В1 - В))= 510 х 241 х 7,6 х (21,2- 25,4) =

-3923287,2 грн

Перевірка: загальна зміна обсягу продукції під впливом усіх 4-х факторів

DП(Ч) +--DП(Д) +--DП(Г) +--DП(В) = = 419023,8 + 606247,2 -624382,8-

-3923287,2 = -3522399 = ?П

Висновок.

На зміну обсягу випуску продукції дія двох факторів (кількісних) була позитивною, тобто сприяла її зростанню:

1) внаслідок збільшення чисельності працюючих на 9 осіб обсяг випуску продукції збільшився на 419023,8 грн

2) внаслідок збільшення кількості відпрацьованих днів на 6 днів обсяг випуску продукції збільшився на 606247,2 грн

Загальний вплив усіх позитивно діючих факторів становить

419023,8 + 606247,2 = 1025271 грн.

Дія двох факторів на зміну обсягу випуску продукції була негативною, тобто сприяла її зниженню:

1) внаслідок зниження тривалості робочого дня на 0,2 годин обсяг випуску продукції зменшився на 624382,8 грн

2) Середньогодинний виробіток по підприємству знизився на 4,2 грн /годину (з 25,4 до 21,2 грн/год), внаслідок цього обсяг випуску продукції зменшився на 3923287,2 грн.

Сумарний вплив негативно діючих факторів -4547670 грн

Оскільки сумарний вплив негативно діючих факторів перевищував вплив позитивно діючих факторів на 4547670 - 1025271 = 3522399 грн

то обсяг випуску продукції зменшився саме на таку величину.

В основному обсяг випуску продукції зменшився за рахунок зниження якісного фактора, тому можна такі зміни охарактеризувати як негативні.

Задача 2

За даними, наведеними в таблиці, дати оцінку виконання плану за асортиментом і структурою випущеної продукції. Зробити відповідні висновки

Таблиця 2

Вид продукції	План	факт
1	2400	2410
2	2356	2555
3	452	525
4	1258	955
5	895	885

Побудуємо робочу таблицю, де розрахуємо виконання плану, структуру планового та фактичного обсягу виробництва, а також відхилення пунктів структури (+, -). В останню графу пишемо обсяг виробництва, що зараховується у виконання плану за асортиментом на рівні не вищим від планового.

Вид продукції	Обсяг випуску, тис.грн	Виконання плану, %	Структура, %	Відхилення пунктів структури, +/-	Зараховується у виконання плану за асортиментом, тис. грн
	План	Фактично		План	Фактично
А	1	2	3 = 2 / 1	4 = 1 / ?1	5 = 2 / ?2	6 = 5 - 4	7
1	2400	2410	100,4	32,6	32,9	0,3	2400
2	2356	2555	108,4	32,0	34,9	2,9	2356
3	452	525	116,2	6,1	7,2	1,1	452
4	1258	955	75,9	17,1	13,0	-4,1	955
5	895	885	98,9	12,2	12,1	-0,1	885
Разом	7361	7330	99,6	100	100	0	7048

План виробництва продукції в цілому виконаний на 99,6% (недовиконання 0,4%), що свідчить про деяке незначне погіршення діяльності підприємства. Разом з тим ступінь виконання плану за різними видами виробів відрізняється. Так, по виду продукції 4 план недовиконано на 24,1%, по продукції 5 - на 1,1%, в той час як по іншим видам продукції план перевиконано - на 16,2% по виробу 3, на 8,4% по виду продукції 2 та на 0,4% по виду продукції 1 відповідно.

При цьому відповідно на 2,9%, 0,3% та 0,3% збільшилась питома вага видів продукції 2, 3 та 1; на 4,1% та 0,1% - зменшилась питома вага видів продукції 4 та 5 відповідно.

Можливими причинами невиконання плану по виробам 4 та 5 є порушення графіку та обсягів постачання сировини, матеріалів, комплектуючих, недоліки в організації виробництва, помилки у плануванні тощо.

Оцінку виконання плану за асортиментом проводимо наступними трьома способами.

1) За способом найменшого відсотку, як загальний відсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів - за наведеними даними 75,9%

2) За питомою вагою у загальному переліку найменувань виробів, за якими виконаний план випуску продукції. Необхідно знайти співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану та кількості планових позицій. Цей показник повґязаний з номенклатурою продукції та має назву „коефіцієнт номенклатурності” (за наведеними даними задачі 3/5, або 60%

3) За допомогою середнього відсотка виконання плану за асортиментом. Розраховується як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану (продукція, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції. За цією методикою план за асортиментом виконаний на

7048 / 7361 х 100% = 95,7%.

Недовиконання завдання за асортиментом становить 100% - 95,7% = 4,3%

Задача 3

Проаналізувати ритмічність виробництва продукції за періодами. Розрахувати коефіцієнт ритмічності та варіації, показник аритмічності, коефіцієнт виконання плану, а також обсяг продукції, який зараховано у виконання плану за ритмічністю

Визначити втрачені можливості підприємства по випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою за різними методами та вказати причини, які, на Вашу думку, привели до аритмічності, розподілити їх на зовнішні та внутрішні.

Вихідна інформація:

Показники, що характеризують ритмічність роботи підприємства

Таблиця 3

Випуск продукції за рік, тис.грн

Періоди, квартал	План	Факт
І	680	650
ІІ	710	750
ІІІ	860	850
ІV	750	790

І спосіб. Коефіцієнт ритмічності розрахуємо як відношення обсягу продукції,зарахованого у виконання плану, до планового випуску продукції

У виконання плану по ритмічності зараховується обсяг фактичного випуску продукції, що не перевищує запланований обсяг випуску

Якщо Кр = 1, значить, що фактична ритмічність відповідає плановій, а чим менший коефіцієнт ритмічності, тим менш ритмічно працює підприємство.

Допоміжні розрахунки проводимо у таблиці:

1.	Квартал	І	ІІ	ІІІ	ІV	Разом
2.	план	680	710	860	750	3000
3.	факт	650	750	850	790	3040
4.	Коефіцієнт виконання плану 4. = 3./2.	0,9559	1,0563	0,9884	1,0533	1,0133
5.	Обсяг випуску, зарахований до розрахунку коефіцієнта ритмічності	650	710	850	750	2960
6.	Питома вага виробництва продукції, не більша планового рівня 6. = 5. / ?2	0,2167	0,2367	0,2833	0,2500	0,9867

Кр = підсумок рядку 5 / підсумок рядку 2 = 2960 / 3000 = 0,9867

ІІ спосіб. Як суму фактичної питомої ваги виробництва продукції, але не більше планового їх рівня. Розрахунок наведений у рядку 6 таблиці.

Кр = 0,2167 + 0,2367 + 0,2833+ 0,2500 =0,9867

Коефіцієнт аритмічності (Кар) є доповнюючим до коефіцієнта ритмічності, тобто їх сума дорівнює одиниці, звідси знайдемо :

Кар = 1 - Кр = 1 - 0,9867 = 0,0133

Оскільки показник коефіцієнта ритмічності близькій до одиниці, а коефіцієнт аритмічності близький до нуля, можна зробити висновок по те, ритмічність є досить високою.

За іншою методикою коефіцієнт (показник) аритмічності розраховують як суму додатних і від'ємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний квартал. Чим аритмічніше працює підприємство, тим вищий показник аритмічності

Коефіцієнт аритмічності розрахований за коефіцієнтами виконання планів: елімінування оплата праця

Сума від'ємних відхилень: 0,0441+0,0116 =0,0557

Сума додатних відхилень: 0,0563+0,0533 =0,1097

Кар = 0,0557 + 0,1097 = 0,1654

Коефіцієнт варіації (Кв) визначають як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за квартал до середньоквартального планового випуску продукції.

Середньоквартальний плановий випуск продукції

Пс = (680+710 + 860 + 750) / 4 = 3000 / 4 = 750

Середньоквадратичне відхилення від планового завдання:

________________________________________________

S = ((650 - 680)² + (750 - 710)² + (850-860)² + (790 - 750)² )/ 4=

=((900 + 1600 +100 + 1600)/4) ^1/2 = 1050^1/2 = 32.4

Кв = S / Пс = 32,4 / 750 = 0,0432

За проведеними розрахунками бачимо, що коефіцієнт варіації становить 0,0432. Це означає, що випуск продукції за кварталами відхиляється від графіка в середньому на 4,32 %.

Коефіцієнти виконання плану розраховані для кожного кварталу і для року в цілому у рядку 3 таблиці як відношення фактичних рівнів випуску продукції до планових рівнів. В першому та третьому кварталах плане недовиконаний: 1 квартал - на 4,41%, 3 квартал 0 на 1,16%. Перевиконання плану спостерігається: у 2 кварталі на 5,63%, у 4му кварталі на 5,33%, у році в цілому на 1,33%.

Визначимо втрачені можливості підприємства по випуску продукції у зв'язку з неритмічною роботою:

- У 1-му кварталі 680-650 = 30,

- У 3-му кварталі 860 - 850 = 10

Загалом за рік 30 + 10 = 40

Причинами аритмічності, на мою думку, можуть бути:

- внутрішні (важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології і матеріально-технічного забезпечення виробництва, планування і контролю і т. д.);

- зовнішні (невчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.).

Задача 4

Розрахувати якість продукції підприємства. Розрахувати середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну за планом та фактично (таблиця 4). Зробити відповідні висновки.

Таблиця 4

Сорт продукції	Ціна, грн.	Випуск продукції, од.
		План	Факт
Вищий	78	145	150
Перший	74	455	420
Другий	55	155	160
Третій	39	65	55

Виконання плану по сортності можна визначити трьома основними способами:

1. Способ першосортних одиниць

Посортовий коефіцієнт визначаємо на підставі посортових знижок (тобто як відношення ціни кожного сорту до ціни вищого сорту)

Далі розраховані посортові коефіцієнти треба помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги і одержані суми скласти

Для подальших розрахунків складаємо допоміжну таблицю

Сорт	Ціна за штуку, грн	Посортовий коефіцієнт	За планом	Фактично	Виконання плану, %
			кільк. штук	питома вага, %	сума, грн	кільк. штук	питома вага, %	сума, грн
А	1	2	3	4 = 3/?3	5=1*3	6	7=6/?6	8=1*6	9=8/5
вищий	78	1	145	17,68	11310	150	19,11	11700	103,4
І	74	0,9487	455	55,49	33670	420	53,50	31080	92,3
ІІ	55	0,7051	155	18,90	8525	160	20,38	8800	103,2
ІІІ	39	0,5000	65	7,93	2535	55	7,01	2145	84,6
Разом		х	820	100	56040	785	100,00	53725	95,9

Плановий коефіцієнт сортності дорівнює:

Кп =455 х 0,9487 + 155 х 0,7051 + 65 х 0,5= 0,8762

820

Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

Кф =420 х 0,9487 + 160 х 0,7051 + 55 х 0,5= 0,8774

785

Оскільки фактичний коефіцієнт сортності має величину, яка більша за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища планової.

2. Спосіб порівняння середньозважених цінЯкщо фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним.Планова ціна виробу:56040 / 820 =68,34грн

Фактична ціна виробу53725 / 785 =68,44 грн

Виконані розрахунки також свідчать про перевиконання плану за сортністю (фактична середньозважена ціна більша за планову середньозважену ціну виробу).

3. Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі

Випередження рівня виконання плану у вартісному вимірі53725 / 56040 * 100% =95,87%

порівняно з натуральним785 / 820* 100% = 95,73%

підтверджує факт перевиконання плану за сортністю.

Насамкінець виконаємо розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вимірі

Розрахунок факторів:

1) зміна кількості виробленої продукції (785-820) х68,34=

= -2391,95 грн

2) зміна якості (сортності) продукції (68,44-68,34) х785=76,95 грн

Разом:-2391,95 +76,95 =-2315грн

Перевірка розрахунку (зміна обсягу випуску продукції):

53725-56040 =-2315 грн

Таким чином, виконані розрахунки підтверджують про перевиконання плану за сортністю продукції. Внаслідок збільшення сортності забезпечено зростання обсягу випуску продукції на 76,95 грн порівняно із планом, але за рахунок зменгшення кількості виробленої продукції обсяг випуску зменшено на 2391,95 грн у порівнянні з планом.

Задача 5

Необхідно провести аналіз наявності, руху і динаміки основних засобів. Проаналізувати склад та структуру основних засобів; визначити зміну їх складу за видами засобів у динаміці. Розрахувати коефіцієнти оновлення та приросту основних засобів, коефіцієнт вибуття, пояснити основні причини та наслідки вибуття основних засобів (таблиця 5).

Обчислити коефіцієнти зносу та придатності основних засобів. Зробити відповідні висновки.

Таблиця 5

Основні засоби	Наявність на початок року	Надійшло за рік	Вибуло за рік	Наявність на кінець року
1.Промислово-виробничі фонди	13871	324	101	?
1.1. Будинки та споруди	12940	280	70	?
1.2. Машини та обладнання	720	20	16	?
1.2.1 Силові машини і обладнання	450	9	7	?
1.2.2. Робочі машини та обладнання	?	?	?	?
1.2.3. Вантажно-розвантажувальні механізми	115	3	2	?
1.2.4. Обчислювальна техніка	78	2	2	?
1.3. Транспортні засоби	200	-	1	?
1.4. Інструменти прилади, інвентар	?	?	?	?
2. Виробничі основні засоби інших галузей	120	-	1	?
3. Невиробничі основні засоби	135	-	1	?
Разом основних засобів	?	?	?	?
Сума зносу	4495	-	-	4206

Знаходимо вартість робочих машин та обладнання

1.2.2 = 1.2 - (1.2.1 + 1.2.3 + 1.2.4)

1) Знайдемо вартість інструментів, приладів, інвентарю

1.4 = 1 - (1.1. + 1.2 + 1.3)

3) розрахуємо підсумок «разом основних засобів» = 1. + 2. + 3

4) Наявність на кінець року визначимо за балансовою формулою

К = П + Н - В,

Де К - основні засоби на кінець року,

П - основні засоби на початок року,

Н - надійшло за рік

В - вибуло за рік.

Заповнена таблиця має наступний вигляд

Основні засоби	Наявність на початок року	Надійшло за рік	Вибуло за рік	Наявність на кінець року
1.Промислово-виробничі фонди	13871	324	101	27641
1.1. Будинки та споруди	12940	280	70	25810
1.2. Машини та обладнання	720	20	16	1424
1.2.1 Силові машини і обладнання	450	9	7	893
1.2.2. Робочі машини та обладнання	77	6	5	149
1.2.3. Вантажно-розвантажувальні механізми	115	3	2	228
1.2.4. Обчислювальна техніка	78	2	2	154
1.3. Транспортні засоби	200	0	1	399
1.4. Інструменти прилади, інвентар	11	24	14	8
2. Виробничі основні засоби інших галузей	120	0	1	239
3. Невиробничі основні засоби	135	0	1	269
Разом основних засобів	14126	324	103	28149
Сума зносу	4495	-	-	4206

Проаналізуємо динаміку та структуру основних засобів на початок та кінець року та зміни у структурі.

Розрахунки у таблиці:

Основні засоби	початок року, тис.грн	кінець року, тис.грн	абсолютна зміна	відносна зміна, %	початок року, %	кінець року, %	структурні зрушення, %
А	1	2	3 = 2-1	4 = 3/1	5 = 1 / S1	6 = 2/S2	7 = 6-5
1.Промислово-виробничі фонди	13871	27641	13770	99,3%	98,2%	98,2%	0,0%
1.1. Будинки та споруди	12940	25810	12870	99,5%	91,6%	91,7%	0,1%
1.2. Машини та обладнання	720	1424	704	97,8%	5,1%	5,1%	0,0%
1.2.1 Силові машини і обладнання	450	893	443	98,4%	3,2%	3,2%	0,0%
1.2.2. Робочі машини та обладнання	77	149	72	93,5%	0,5%	0,5%	0,0%
1.2.3. Вантажно-розвантажувальні механізми	115	228	113	98,3%	0,8%	0,8%	0,0%
1.2.4. Обчислювальна техніка	78	154	76	97,4%	0,6%	0,5%	0,0%
1.3. Транспортні засоби	200	399	199	99,5%	1,4%	1,4%	0,0%
1.4. Інструменти прилади, інвентар	11	8	-3	-27,3%	0,1%	0,0%	0,0%
2. Виробничі основні засоби інших галузей	120	239	119	99,2%	0,8%	0,8%	0,0%
3. Невиробничі основні засоби	135	269	134	99,3%	1,0%	1,0%	0,0%
Разом основних засобів	14126	28149	14023	99,3%	100,0%	100,0%	0,0%

За проведеними розрахунками можна зробити висновок про значне зростання обсягу основних засобів (на 14,023 млн грн. або майже вдвічі)

Такі зміни відбулися майже в усіх статтях окрім інвентарю, який скоротився на 3 тис.грн або на 27,3%.

Щодо структури основних засобів, переважну частку як на початок так і на кінець займають будинки та споруди (близько 92%). Зміни у структурі протягом року можна охарактеризувати як незначні, несуттєві.

Основними причинами вибуття є списання внаслідок зносу, ліквідації, продажу тощо.

Наслідками вибуття основних засобів є зниження їх балансової вартості, а якщо вибувають зношені основні засоби - то поліпшуються значення коефіцієнтів зносу та придатності.

К вибуття = ОЗ вибуло / ОЗ початок року= 103 / 14126 = 0,0073

К оновлення = ОЗ надійшло / ОЗ кінець року = 324 / 28149 = 0,0115

Кприросту = Коновлення - К вибуття = 0,0115 - 0,0073 = 0,0042

Отже, на кожні 100 грн основних засобів на початок року припадає приблизно 73 коп.вибулих протягом року основних засобів. На кожні 100 грн основних засобів на кінець року припадає близько 1 грн 15 коп. введених в експлуатацію основних засобів. Перевищення введених основних засобів щодо вибулих становить 42 коп, що є позитивною тендецією.

Коефіцієнт зносу розрахуємо як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів

К зносу початок року = У зносу на початок року / ОЗ початок року = 4495 / 14126 = 0,318

К зносу кінець року = У зносу на кінець року / ОЗ кінець року =

= 4206 / 28149 = 0,149

Коефіцієнт придатності є доповнюючим до коефіцієнту зносу:

К придатності = 1 - Кзносу

На початок року Кпридатності = 1 - 0,318 = 0,682

На кінець року Кпридатності = 1 - 0,149 = 0,851

Отже, внаслідок інтенсивного введення в експлуатацію нових основних засобів значно поліпшились коефіцієнти зносу та придатності. Якщо на початок року основні засоби були зношеними на 31,8% (і, відповідно, придатними на 68,2%), то на кінець року зношеність становила лише 14,9%, а придатність відповідно 85,1%.

Задача 6

Необхідно проаналізувати рух робочої сили підприємства. Розрахувати коефіцієнти обороту з приймання і вибуття, коефіцієнт плинності. Зробити відповідні висновки (таблиця 6)

Таблиця 6

Чол.

Показник	1й рік	2й рік
Прийнято на підприємство	680	700
Вибуло з підприємства	?	?
В тому числі
- На навчання	37	38
- У збройні сили	120	115
- На пенсію та з інших причин, передбачених законом	136	150
- За власним бажанням	1005	1500
- За порушенням трудової дисципліни	81	54
Середньоспискова чисельність працівників	7550	7120

Розрахуємо загальну кількість вибулих з підприємства за різними причинами:

У першому році:

37 + 120 + 136 + 1005 + 81 = 1379 чол.

У другому році 38 + 115 + 150 +1500 + 54 = 1857 чол.

Розрахуємо коефіцієнти, що характеризують рух робочої сили на підприємстві

К обороту по прийому = Чприйнятих / Ч к.року

К обороту по вибуттю = Ч вибулих / Ч п.р.

К плинності кадрів = (Ч власн. бажан.+Ч звіл. за поруш. трудової дисцип)./Чпоч.року

Оскільки невідома чисельність працівників на початок та кінець року, то у знаменниках формул приймаємо середньоспискову чисельність працівників

Кобороту по прийому = Прийнято / середньоспискова чисельність працівників

1 рік Коб.пр = 680 / 7550 = 0,0901, або 9,01%

2 рік Коб.пр = 700 / 7120 = 0,0983, або 9,83%

На кожні 100 працівників в середньому припадає 9 прийнятих осіб в перший рік, 9,83 прийняті особи у другий рік.

Кобороту по вибуттю = Вибуло / середньоспискова чисельність працівників

1 рік Коб.виб. = 1379 / 7550 = 0,1826, або 18,26%

2 рік Коб.виб = 1857 / 7120 = 0,2608, або 26,08%

На кожні 100 працівників в середньому припадає 18,26 вибулих осіб в перший рік, 26,08 вибулі особи у другий рік.

Кплинності кадрів = (вибули за власним бажанням + вибули за порушення трудової дисципліни)/ середньоспискова чисельність працівників

1й рік Кпл.к = (1005 + 81)/ 7550 = 0,1438, або 14,38%

2 рік Кпл.к = (1500+ 54) / 7120 = 0,2182, або 21,82%

На кожні 100 працівників підприємства у середньому припадає 14,38 осіб, що вибули за власним бажанням та порушення дисципліни в першому році та 21,82 такі особи в другому році.

Як бачимо, коефіцієнти руху персоналу в другому році значно збільшились, як по прийому, так і по вибуттю, однак середньоспискова чисельність скоротилась. Зросла також плинність кадрів.

Задача 7

Необхідно визначити та оцінити фінансові коефіцієнти (див.додаток 1) за даними статей балансу (таблиця 7)

Після визначення аналітичних фінансових коефіцієнтів їх треба порівняти з нормативами, прийнятими в практиці фінансового менеджменту, і зробити висновки про фінансовий рейтинг підприємства

Статті балансу	Вар. 8
Актив
І. Необоротні активи, усього	18800
ІІ. Оборотні активи, усього	?
У т.ч. запаси	20320
Дебіторська заборгованість	3600
Поточні фінансові інвестиції	-
Грошові кошти та їх еквіваленти	7800
Інші	?
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	400
Баланс	?
Пасив
І. Власний капітал	20100
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів	50
ІІІ. Довгострокові зобов'язання	5200
IV. Поточні зобов'язання	25800
V. Доходи майбутніх періодів	-
Баланс	?
Фінансовий результат	6030
Рентабельність активів, %
Рентабельність власного капіталу, %

Заповнимо баланс відсутніми показниками.

Визначаємо підсумок пасиву балансу, який дорівнює і підсумку активу.

Оскільки в активі відомі значення першого та третього розділів (необоротні активи та витрати майбутніх періодів відповідно), то загальну суму оборотних активів (підсумку другого розділу) визначимо за формулою

Оборотні активи = Баланс активу - (необоротні активи + витрати майбутніх періодів)

Суму інших оборотних активів визначимо як різницю загальної суми оборотних активів та відомих складових. Утворений баланс у таблиці

Код рядку	Статті балансу	На початок року
А1	Необоротні активи, усього	18800
А2	Оборотні активи, усього	32310
	В тому числі
А2.1	Виробничі запаси	20320
А2.2	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3600
А2.3	Поточні фінансові інвестиції	0
А2.4	Грошові кошти та їх еквіваленти	7800
А2.5	Інші	590
А3	Витрати майбутніх періодів	40
БА	Баланс активу	51150
П1	Власний капітал	20100
П2	Забезпечення наступних витрат і платежів	50
П3	Довгострокові зобовґязання	5200
П4	Поточні зобовґязання	25800
П5	Доходи майбутніх періодів	-
БП	Баланс пасиву	51150

Розрахуємо наступні аналітичні коефіцієнти станом на початок та кінець року.

1. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається відношенням суми власного капіталу до підсумку балансу, характеризує незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт автономії = П1 / БП

Нормативне значення- 0,5.

2. Коефіцієнт мобільності відношення вартості мобільних (оборотних) коштів до немобільних.

Коефіцієнт мобільності = (А2 + А3) / А1

Нормативне значення 0,5

3. Коефіцієнт маневреності визначається відношенням вартості мобільних коштів за мінусом короткотермінових (поточних) зобов'язань до вартості мобільних коштів

Коефіцієнт маневреності = (А2 + А3 - П4) / (А2 + А3)

Нормативне значення 0.2

4. Коефіцієнт фінансової стійкості визначається відношенням власного капіталу до загальної заборгованості

Коефіцієнт фінансової стійкості = П1 / (П3 + П4)

Нормативне значення 1.

5. Коефіцієнт покриття заборгованості визначається відношенням суми ліквідних оборотних активів до короткострокової заборгованості (поточних зобов'язань). Нормативне значення - 2.

До ліквідних оборотних активів відносяться грошові кошти, високоліквідні цінні папери, зобов'язання покупців, запаси товарно-матеріальних цінностей.

Неліквідними оборотними активами є сумнівна дебіторська заборгованість, незавершене виробництво та витрати майбутніх періодів.

Вважаючи, що сумнівна дебіторська заборгованість та незавершене виробництво станом як на початок, так і на кінець року відсутні, коефіцієнт покриття заборгованості розрахуємо за формулою

Коефіцієнт покриття заборгованості = А2 / П4

6. Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності відношення суми наявних грошових коштів, поточних фінансових інвестицій і розрахунків з дебіторами до короткострокової заборгованості. Нормативне значення 1.

Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності = (А2.4 + А2.3 + А2.2)/П4

7. Коефіцієнт критичної ліквідності відношення оборотних активів за виключенням виробничих запасів і незавершеного виробництва до поточних зобов'язань. Нормативне значення 0,8.

Коефіцієнт критичної ліквідності = (А2 - А2.1) / П4

8. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності - відношення суми наявних грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до короткострокової заборгованості. Нормативне значення 0,25.

Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності = (А2.4 + А2.3)/П4

9. Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості визначається відношенням дебіторської заборгованості (за винятком сумнівної) до поточної заборгованості.

Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості = А2.2 /П4

Окрім цього, розрахуємо два показника рентабельності, що відображають прибутковість діяльності підприємства у поточному році

10. Рентабельність активів - відношення фінансового результату до середньорічної суми активів

Рентабельність активів = ФР / БА х 100%

11. Рентабельність власного капіталу - відношення чистого прибутку до суми власного капіталу

Рентабельність власного капіталу = ФР / П1 х 100%

Розрахунки проводимо у таблиці.

Назва коефіцієнту	Початок року	Норматив
1. Коефіцієнт автономії	0,3930	0,5
2. Коефіцієнт мобільності	1,7207	0,5
3. Коефіцієнт маневреності	0,2025	0,2
4. Коефіцієнт фінансової стійкості	0,6484	1
5.Коефіцієнт покриття заборгованості	1,2523	2
6.Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності	0,4419	1
7.Коефіцієнт критичної ліквідності	0,4647	0,8
8. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності	0,3023	0,25
9.Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості	0,1395
10.Рентабельність активів, %	11,78%	середньогалузеві
11. Рентабельність власного капіталу, %	30%	середньогалузеві

За даними розрахунків можна зробити висновок про те, що підприємство має недостатнє значення незалежності від зовнішніх джерел фінансування, недостатні значення фінансової стійкості, покриття заборгованості, швидкої та критичної ліквідності.

Значення показників рентабельності придатні і знаходяться на рівні значно вище середньогалузевих, тобто підприємство є прибутковим.

Таким чином, фінансовий рейтинг підприємства є задовільним.

Слід знижувати залежність від кредиторів, покращувати розрахунково-платіжну дисципліну дебіторів, не допускати несвоєчасних розрахунків покупців та замовників, оскільки це спричинює проблеми із виконанням обов'язків перед кредиторами.

Список джерел

1. Економічний аналіз / П. М. Коюда, Н. В. Ігуменцева, Т. Р. Спевакова, В. Г. Харченко.-- 2-ге вид., випр. і допов. -- Х. : Компанія СМІТ, 2013. -- 69 с.

2. Мних Є.В. Економічний аналіз : підручник / Є. В. Мних. -- К. : Знання, 2011. -- 630 с.

3. Спільник І.В. Економічний аналіз : навч.-метод. комплекс дисципліни (для студ. екон. спец.) / І. В. Спільник, О. М. Загородна -- Т. : ТНЕУ, 2012. -- 431 с.

4. Теорія економічного аналізу. Економічний аналіз. Техніко-економічний аналіз : метод. вказівки до самост. роботи для студ. всіх екон. спец. напрямів 0501, 0502 всіх форм навч. [уклад.: Н. Г. Слободян, О. В. Михайленко, С. Ю. Скоморохова]. -- К. : НУХТ, 2006. -- 100 с.

5. Теорія економічного аналізу : навч. посіб. / О. І. Дацій [та ін.; за ред. О. І. Дація]-- Д. : Біла К. О., 2014. -- 235 с.

6. Тринька Л.Я. Економічний аналіз : навч.-метод. посіб. / Людмила Тринька, Олена Липчанська (Іванчук) -- К. : Алерта, 2013. -- 567 с.

Размещено на Allbest.ru

...