Склад, структура і показники використання основних виробничих фондів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Факультет фінансово-економічний

Кафедра економіки підприємства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємства»

Виконала: Панченко Н.О.

Перевірила: Шумейко О.Ю.

Полтава, 2008



Зміст

Вступ

1. Характеристика підприємства: поняття, принципи діяльності, характеристика підприємства

2. Персонал підприємства: характеристика, склад і структура, показники руху та використання персоналу підприємства

2.1 Характеристика, склад та структура персоналу. Визначення середньорічної чисельності персоналу підприємства за звітній рік

2.2 Розрахунок показників руху та продуктивності праці персоналу

3 Основні виробничі фонди підприємства: склад, структура та ефективність використання

3.1 Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів, розрахунок видової структури

3.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

3.3 Розрахунок середньорічної вартості основних виробничих фондів, розрахунки показників, які характеризують ефективність їх використання

3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань, практичне використання, аналіз діючих методів нарахування амортизації у бухгалтерському та податковому обліку

4. Оборотні кошти підприємства: склад, структура й ефективність використання

4.1 Характеристика, склад та структура оборотних коштів

4.2 Визначення середньорічного залишку оборотних коштів

4.3 Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних коштів. Визначення розміру вивільнення (додаткового залучення) оборотних коштів у звітному році порівняно з базовим роком

5. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства (розрахунки, аналіз)

6. Класифікація витрат підприємства за різними ознаками та розрахунок критичного обсягу продукції підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

В умовах ринкової економіки підприємство - основний виробничий суб'єкт економіки. Економічна сутність підприємства полягає в тому, що воно має за мету отримання прибутку. Його діяльність спрямована на отримання прибутку після реалізації товару. Об'єктивними умовами його існування є безперервний, постійно повторюваний процес виробництва, тобто відтворення. Як фактори виробництва воно має робочу силу і виробничі фонди.

Як економічне явище підприємство характеризується деякою сукупністю виробничих сил і виробничих відносин. По-перше, вона має деяку кількість засобів виробництва і працюючих, що дозволяє виконувати завершальний цикл операцій і здійснювати випуск продукції.Підприємство також характеризується деякою організацією виробничого процесу, спрямованого на підвищення економічної ефективності.

На підприємствах зосередженні найбільш кваліфіковані кадри, вирішуються питання раціонального використання ресурсів, високопродуктивної техніки, технології, розробляються бізнес - плани, здійснюються маркетингові дослідження та ефективне управління.

Метою даної роботи є дослідити економічну категорію як «підприємство», вивчити нормативні документи, вивчити ресурси, які функціонують у виробничій діяльності підприємства, навчитися оцінювати ефективність їх використання.

Потрібно вивчити склад, структуру і показників використання основних виробничих фондів підприємства, навчитися аналізувати характеристики ефективного використання обігових засобів.

Засоби досягнення мети - використання методів статистичних спостережень і статистичної обробки інформації, визначення необхідних техніко-економічних показників, вивчення навчальної, нормативної, нормативно-довідкової літератури, узагальнення та відповідні висновки.

1. Характеристика підприємства: поняття, принципи діяльності, характеристика підприємства

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї жтттєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації які спільно виконують ту чи ту місію і діють на засаді певних правил і процедур. Організації з підприємницьким характером діяльності називають підприємствами.

Підприємство - це організаційно виокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). (13)

Основним законодавчим актом, що визначає правовий статус підприємств, є ГК України.

Господарський кодекс України дає таке визначення поняттю «підприємство»: самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. (ст.62 ГКУ)

Характеристика підприємства, згідно правової точки зору (19)

1. Підприємство є самостійним суб'єктом права. Самостійність підприємства, як будь-якого іншого суб'єкта підприємницької діяльності, означає його комерційну свободу, зміст якої розкривається в ст. ст. 43--44 ГК України.

2. Підприємство є суб'єктом господарювання, тобто, за змістом ч. 1 ст. 55 ГК.

3. Підприємство створюється компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядуваня або іншим суб'єктом.

4. Метою створення підприємства є задоволення суспільних особистих потреб.

5. Згідно з ч.З ст.62 ГК України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Для окремих видів підприємств спеціальним законодавством встановлені винятки з цього загального правила (наприклад, за ст.4 Закону України "Про господарські товариства" (ст.ст.120, 134 ЦК України) повне і командитне товариства, незважаючи на те, що вони є видами підприємств, діють на підставі засновницького договору, а не статуту).

6. Згідно з ч.7 ст.67 ГК України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

7. Згідно з ч.2 ст.62 ГК України підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

8. Згідно зі ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, з яким укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за. погодженням сторін. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм.

Будь-яке підприємство може бути створене:

- відповідно до рішення власника (-ів) майна чи вповноваженого ним (-и) - органу, організації-засновника;

- внаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з чинним антимонопольним законодавством;

- через викреслювання зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів з рішення їхніх трудових колективів і за згодою власника майна (уповноваженого органу). Підприємство має право створювати свої філії (представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи) з поточними й розрахунковими рахунками в банку.

Згідно зі ст.24 Закону про державну реєстрацію для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

1. Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи. Нею є документ встановленого зразка, який, на момент державної реєстрації, підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

2. Копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом.

3. Два примірники установчих документів.

Згідно з ч.3 ст.8 Закону про державну реєстрацію до установчих документів належать: установчий акт, статут або засновницький договір, положення.

4. Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. Згідно із ч.1 ст.10 Закону про державну реєстрацію за проведення державної реєстрації юридичної особи справляється реєстраційний збір у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу(вкладів) до статутного фонду юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

6. У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково подається звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

Згідно Господарського кодексу України та економічної літератури існує наступна класифікація підприємств:

1. Види та організаційні форми підприємств наводяться у ст.63 ГК України, відповідно до якої залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

-- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

-- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

-- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

-- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

-- підприємство, засноване на змішаній формі власності;

2. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства:

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарним є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило двома або більше засновниками за їх спільними рішеннями(договором), діє на основі об'єднання майна та (або) підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб

3. Господарські товариства за ступенем відповідальності та за своїми зобов'язаннями поділяються на товариства:

а) з повною відповідальністю;

б) з обмеженою відповідальністю;

в) командитні;

г) акціонерні (відкритого і закритого типу);

д) з додатковою відповідальністю.

4. Крім того, згідно з ч. 7 ст.63 ГК України підприємства, залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малі підприємства, становлять основу малого бізнесу. До них належать суб'єкти господарювання з кількістю працівників: у промисловості та будівництві - до 200 осіб; в інших галузях виробничої сфери - до 50 осіб; галузях невиробничої сфери - до 25 осіб; роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

Обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

5. Залежно від мети і характеру діяльності:

- комерційні підприємства - мають на меті отримання прибутку;

- некомерційні - підприємства невиробничої сфери (освіта, наука, медицина).

Отже, я вважаю найбільш доцільним визначення підприємства, яке зазначається у Господарському кодексі України і визначає його як самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб.



2. Персонал підприємства: характеристика, склад і структура, показники руху та використання персоналу підприємства

Середньоспискова чисельність працівників	116(106)
Чисельність робітників на 1.01 звітного року	103
Надійшло робітників протягом року	25.01/3
	18.03/2
	8.05/1
	10.07/2
	9.11/1
Усього	11
Вибуло робітників протягом року	За власним бажанням	20.02/5
	У зв'язку з виходом на пенсію
	У зв'язку з призивом на військову службу	5.04/3
	У зв'язку з вступом до ВНЗ	15.08/3
	За порушення трудової дисципліни
Чисельність керівників,спец. службовців	10

2.1 Характеристика, склад та структура персоналу. Визначення середньорічної чисельності персоналу підприємства за звітний рік

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди; їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує непересічна залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємства, організації.

Трудові ресурси -- це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що мають бути залучені до певної праці у перспективному періоді). (14)

Для характеристики усієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни -- персонал, кадри, трудовий колектив.

Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності. (13) У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на чотири категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

Керівники -- це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік), а також заступники відповідно до вище перелічених посад.

Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема -- інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи.

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема -- діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти.

Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін. Окрім того, до робітників відносяться двірники, прибиральниці, охоронці, кур'єри, гардеробники. [15]

В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних -- тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних -- тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва.

Важливим напрямом класифікації персоналу підприємства є його розподіл за професіями та спеціальностями. (13)

Професія -- це вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність -- це більш або менш вузька різновидність трудової діяльності в межах професії.

Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.

Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

Таблиця 2.1

Групи робітників за рівнем кваліфікації, виконувані ними роботи і терміни їх підготовки

Кваліфікаційні групи робітників	Основні роботи, що виконуються	Термін підготовки, стажування, досвід
Висококваліфіковані	Особливо складні та відповідальні роботи (ремонт і наладка складного обладнання, виготовлення меблів тощо)	Більше 2-3 років. Періодичне стажування. Великий практичний досвід роботи
Кваліфіковані	Складні роботи (метало- та деревообробні, ремонтні, слюсарні, будівельні тощо)	1-2 роки. Чималий досвід роботи
Малокваліфіковані	Нескладні роботи (метало-та деревообробні, ремонтні, слюсарні, будівельні тощо)	Декілька тижнів. Певний досвід роботи
Некваліфіковані	Допоміжні та обслуговуючі (вантажники, гардеробники, прибиральники тощо)	Не мають спеціальної підготовки

Таблиця 2.2

Структура персоналу підприємства за звітний рік

Категорії персоналу	На початок року	Надійшло чол.	Вибулочол.	На кінець року	Темп зростання, %
	всього, чол.	питома вага, %			всього, чол.	питома вага, %
Робітники	103	91,2	9	11	101	91	98,1
Адміністративно-управлінський персонал (АУП)	10	8,8	-	-	10	9	100
Усього працівників (персоналу) підприємства	113	100	9	11	111	100	98,1

Висновок: на даному підприємстві на початок звітного року персонал підприємства становив 113 чоловік, у т.ч. чисельність робітників склала 103чоловікa, АУП - 10. Протягом звітного року у складі персоналу відбулися певні зміни: надійшло 9 робітників, а вибуло - 11 робітників. Такий рух призвів до зменшення чисельності працівників до 111 чоловік. Чисельність АУП протягом року залишилася незмінною, а чисельність робітників зменшилась до 101 робітників. Темп зростання персоналу підприємства становив 98,1%. Зміни у складі персоналу спричинили структурні зрушення. Якщо на початок року робітників було 91,2%, то на його кінець питома вага становила 91%.

Спискова чисельність визначається шляхом підрахування працівників спискового складу, прийнятих на роботу на термін не менше одного дня.

Наявна чисельність характеризує число працівників підприємства, що явилися на роботу в робочі дні.

Середньорічна чисельності працівників визначається шляхом підсумовування середньомісячної чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства в році і розподілу отриманої суми на 12.

де - середньооблікова чисельність робітників за рік;

- середньооблікова чисельність робітників за місяць.

Таблиця 2.3

Розрахунок середньооблікової чисельності робітників підприємства за звітний рік

Місяці	Наявність на початок місяця, чол.	Рух робітників: (+) надійшли, (-) вибули, дата - чисельність	Підрахунок	Середньооблікова чисельність робітників за місяць, чол.
Січень	103	25.01+3чол.	(103*24+106*7)/31	104
Лютий	106	20.02-5чол.	(106*19+101*9)/28	104
Березень	101	18.03.+2 чол	(101*17+103*14)/31	102
Квітень	103	5.04-3чол.	(103*4+100*26)/30	100
Травень	100	8.05+1чол.	(100*7+101*24)/31	101
Червень	101	0	(101*30)/30	101
Липень	101	10.07+ 2чол	(101*9+103*22)/31	102
Серпень	103	15.08-3чол	(103*14+100*17)/31	101
Вересень	100	0	(100*30)/30	100
Жовтень	100	0	(100*31)/31	100
Листопад	100	9.11+1чол	(100*8+101*22)/30	101
Грудень	101	0	(101*31)/31	101
Разом	1219			1217
Середньо-облікова чисельність робітників за рік				1217/12 = 101

10+103 = 113чол.

Висновок: структура персоналу змінилась несуттєво. Зміни відбулися лише у чисельності робітників, їх кількість зменшилась на 2чоловіка, що, в свою чергу, вплинуло на темп зростання, який становить 98,1% Чисельність не змінна.

Облікова чисельність робітників дорівнює 103 робітника. На початок року загальна чисельність робітників становила 103 робітників, а на кінець - вже 101.

Найбільша чисельність робітників була на початок лютого - 106 робітника, найменша -100 робітників.

Розрахунок показників руху та продуктивності праці персоналу

Рух робочої сили представляє собою процес прибуття, вибуття і переміщення спискової чисельності робітників. Щоб охарактеризувати дані процеси використовують наступні коефіцієнти:

оборот із прийняття; оборот зі звільнення;

чисельність працівників, що змінилися;

чисельність працівників, що пропрацювали весь період.

Вони відображають рух персоналу в абсолютному виразі, тобто кількість працівників, що зазнали зовнішніх професійних переміщень.

Оборот із прийняття - це загальна чисельність працівників, зарахованих на роботу на підприємство за певний період (за розподілом з навчальних закладів, переведених із інших організацій, за направленнями служби зайнятості, на запрошення самого підприємства тощо).

Оборот зі звільнення - це загальна чисельність працівників, що звільнилися з роботи на даному підприємстві за певний період, згрупована за причинами звільнення. Залежно від причин оборот зі звільнення буває необхідним або надлишковим. (14)

Визначимо основні показники руху персоналу даного підприємства за звітний період: коефіцієнти обігу з прийому та вибуття, із загального обігу і плинності персоналу.

1. Коефіцієнт обороту з прийому, який визначається за формулою

[2.2]

де Ч^прийом - чисельність прийнятих робітників на підприємстві протягом року;

Ч^річн. - середньооблікова чисельність робітників підприємства за звітний рік.

Коефіцієнт обороту з прийому робітників:

= 9/103 = 0,087(9%)



Коефіцієнт обороту з прийому персоналу:

= 9/(103+10) = 0,079(8%)

2. Коефіцієнт обороту з вибуття

, [2.3]

де Ч^ВИБ - чисельність робітників, що вибули з підприємства протягом року. Коефіцієнт обороту з вибуття робітників:

= 11/103 = 0,11(11%)

Коефіцієнт обороту з вибуття персоналу:

= 11/ (103+10) = 0,10(10%)

3. Коефіцієнт загального обороту

[2.4]

Коефіцієнт загального обороту робітників:

= (9+11)/103 = 0,19 (19%)

Коефіцієнт загального обороту персоналу:

= (9+11)/ (103+10) = 0,18 (18%)

4. Коефіцієнт плинності кадрів

, [2.5]

де Ч^виб_{вл.бажан.} - чисельність робітників, що вибули з підприємства протягом року за власним бажанням ;

Ч^виб._{поруш.тр.дисц.} - чисельність робітників, що вибули з підприємства протягом року за порушення трудової дисципліни.

Коефіцієнт плинності робітників:

= (5+0)/103 = 0,05 (5%)

Коефіцієнт плинності персоналу:

= (5+0)/(103+10) = 0,04 (4%)

Висновок: коефіцієнт обороту з прийому робітників склав 9%, усього персоналу - 8%, а коефіцієнт обороту з вибуття робітників - 11%, усього персоналу - 10%. Коефіцієнт обороту з вибуття є більшим за коефіцієнт обороту з прийому. Коефіцієнт загального обороту робітників дорівнює 19%, усього персоналу - 18%.

Знайдемо середньорічний виробіток у розрахунку на одного робітника й працівника, який визначається за формулою:

[2.6]

де V_виг.пр. - обсяг виготовленої продукції (у базовому та звітному роках);

Ч^річн. - середньооблікова чисельність робітників (працівників) підприємства за базовий і звітний рік.

Виробіток у розрахунку на одного робітника у базовому році:

Вробітн = 897500/103 = 8713,59 (грн на чол)

Виробіток у розрахунку на одного працівника у базовому році:

Впрац = 897500/113 = 7942,48 (грн на чол)

Виробіток у розрахунку на одного робітника у звітному році:

Вробітн = 901010/103 = 8747,67 (грн на чол)

Виробіток у розрахунку на одного працівника у звітному році:

Впрац = 901010/113 = 7973,54(грн на чол)

Темп зростання продуктивності праці:

- у розрахунку на одного робітника

; [2.7]

- у розрахунку на одного працівника

[2.8]

Темп зростання продуктивності праці у розрахунку на одного робітника:

= (8747.67/8713.59)*100%- 100% = 0,4%

Темп зростання продуктивності праці у розрахунку на одного працівника:

= (7973,54/7942,48)*100% - 100% = 0,4%

Висновок: виробіток у базовому році у розрахунку на одного робітника склав 8713,59 грн. на чол., а на одного працівника - 7942,48 грн. на чол. Виробіток у звітному році у розрахунку на одного робітника становить 8747,67 грн. на чол., а на одного працівника - 7973,54 грн. на чол.. Відбулось збільшення показника виробітку. Це підтверджується темпами зростання продуктивності праці у розрахунку на одного робітника і працівника, які дорівнюють 0,4%.



3. Основні виробничі фонди підприємства: склад, структура та ефективність використання

Додаток 2

Найменування показників	Основні фонди, у тому числі, грн
	будівлі	споруди	передавальні пристрої	силові та робочі машини та устаткування	транспортні засоби	інструмент виробничий, господарський внвентар	інші основні фонди	земля	капітальні витрати на поліпшення земель	багаторічні насадження
Наявність основних фондів на початок року	33000	32150	34000	149000	81000	2160	4060	21000	1500	2300
Надходження основних фондів протягом року	+2700	-1800	-1390	-1900	+1260	+2080	-1200	-3150	-960	-800
Місяць надходження, вибуття	01	10	04	03	06	02	09	02	07	11

Додаток 3

Варіант	Обсяг виготовленої продукції	Середньорічна вартість виробничих фондів, грн..
	Базовий рік	Звітний рік
18	897500	901010	372650

Додаток 4

Вид основних фондів	Верстат із числовим програмним управлінням
Первісна вартість, тис. грн	25,8
Ліквідаційна вартість у % від первісної вартості	1,8
Термін використання, років	10



3.1 Характеристика, склад і структура основних виробничих фондів, розрахунок видової структури

Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди.

Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, частинами в міру спрацювання. (13)

Первісна вартість основних фондів - це фактична їх вартість на момент введення в дію чи придбання. Зокрема, нове виробниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошторисною вартістю його спорудження (будівництва), а первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, окрім оптової ціни, включає витрати на його транспортування і установлення на місці використання.

Залишкова вартість основних фондів характеризує реально існуючу їх вартість, ще не перенесену на вартість виготовлюваної продукції (виконуваної роботи, здійснювані послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається різницею між повною первісною (відновною) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів.

Основні фонди класифікуються за наступними ознаками:

1. За характером використання:

- невиробничого призначення;

- виробничі.

Склад виробничих основних фондів у залежності від їхніх функцій у процесі виробництва і натурально-речовинної форми

1. Земельні ділянки

2. Капітальні витрати на покращення земель

3. Будинки, споруди, передавальні пристрої:

Будинки - це будівлі, у яких відбуваються процеси основних, підсобних і допоміжних виробництв, а також розміщується управлінський персонал (будівля цеху, майстерня, гараж, склад, адміністративно-господарська будівля)

Споруди - це інженерно-будівельні об'єкти, нафтові і газові свердловини, тунелі, очисні споруди, мости, дороги. Передавальні пристрої - це сукупність об'єктів для передачі електричної, теплової і інших видів енергії, а також переміщенні рідких і газоподібних речовин (водопроводи, тепломережі, лінії електропередач, радіо і телефонний зв'язок, нафтопроводи та ін.)

Машини й устаткування. В цій групі в залежності від особливості підприємства виділяють декілька підгруп:

1) силові машини і устаткування (різного роду машини-генератори і машини-двигуни). Машини-генератори забезпечують виробництво теплової і електричної енергії. Машини-двигуни забезпечують виробництво енергії руху (шляхом перетворення енергії води, тепла в механічну енергію). До складу цієї групи виробничих фондів входять парові, газові, гідротурбіни, електродвигуни, парові котли, локомобілі, пересувні електростанції, електропоїзди, силові трансформатори і інше енергетичне обладнання.

2) робочі машини і обладнання - машини і механізми, які безпосередньо приймають участь у виробництві. Для промислових підприємств до них відносяться: верстати, преси та ін. Для будівельних підприємств - екскаватори, бульдозери, бетономішалки, катки, підйомні крани, лебідки та ін.

3) обчислювальна техніка та інформаційні системи.

4) вимірювальні і регулюючі пристрої.

5. Транспортні засоби - пересувні засоби залізничного транспорту, вагони, вантажний і легковий автотранспорт, автонавантажувачі, авто і електрокари.

6. Інструменти, приналежності, виробничий і господарський інвентар - механізовані і немеханізовані засоби ручної праці, термін служби яких більше 1 року (робочі столи, офісне обладнання, меблі, інструмент).

7. Робочий і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

9. Інші види основних фондів.

2. За участю у виробничому процесі: [14]

- активні основні фонди - комплекс машин і механізмів, що беруть безпосередню участь у виробничому процесі (транспортні засоби, устаткування, виробничий інвентар та ін.);

- пасивні основні фонди - решта видів фондів, що не беруть безпосередньої участі у виготовленні продукту, але необхідні для виробничого процесу (будинки, споруди та ін.). Вони забезпечують нормальне використання активної частини основних виробничих фондів.

3. За розміром норм амортизаційних відрахувань всі основні фонди поєднуються в три групи: [7]

- 1 група -- норма амортизації 2% річних. До неї відносяться будівлі, споруди, передавальні пристрої, житлові будинки.

- 2 група -- норма амортизації 10% - автотранспорт, прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

- 3 група -- норма амортизації 6% - будь-які інші основні фонди, не включені до 1,2 і 4 груп.

- 4 група - норма амортизації 15% - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

4. За формою власності: [11]

- державні, приватні, колективні, змішані;

- для окремого підприємства: власні, орендовані.

5. За строком експлуатації: [11]

- до 5 років,

- до 10,

- до 20,

- більше 20 років та ін.

Технологічна структура

Таблиця 3.1

Видова структура основних виробничих фондів підприємства у звітному році

Найменування груп основних фондів	Наявність на початок року, грн.	Надійшло протягом року, грн.	Вибуло протягом року, грн.	Наявність на кінець року, грн.	Питома вага, %
					на початок року	на кінець року
Земельні ділянки	21000	-	3150	17850	5,8	5
Капітальні витрати на поліпшення земель	1500	-	960	540	0,4	0,2
Будівлі, споруди, передавальні пристрої	99150	2700	2470	99380	27,2	27,6
Машини й устаткування	149000	-	1900	147100	40,8	40,9
Транспортні засоби	81000	1260	-	82260	22,2	22,9
Інструмент виробничий, господарський інвентар	2160	2080	-	4240	0,6	1,2
Робоча та продуктивна худоба	4300	-	600	3700	1,3	1
Багаторічні насадження	2300	-	800	1500	0,6	0,4
Інші основні фонди	4060	-	1200	2860	1,1	0,8
Разом	364470	6040	11080	359430	100	100

Висновок: видова структура основних фондів підприємства у звітному році змінилась. Загальна сума основних фондів на початок року склала 364470 грн., а на кінець року - 359430 грн., тобто зменшилась на 5040 грн.

Найбільша сума ОФ на початок року становить 149000грн. по групі «Машини й устаткування» (відповідна ця група має найбільшу питому вагу на початок року - 37,9%), а найменша - 1500 грн. по групі «Капітальні витрати на поліпшення земель».

Дослідимо активну і пасивну частину основних фондів підприємства у звітному році:

Таблиця 3.2

Структура основних виробничих фондів підприємства у звітному році при поділі на активну і пасивну частини

Найменування груп основних фондів	Наявність на початок року, грн.	Надійшло протягом року, грн.	Вибуло протягом року, грн.	Наявність на кінець року, грн.	Питома вага, %
					на початок року	на кінець року
Активна частина	230000	1260	1900	229360	63	63,8
Пасивна частина	134470	4780	9180	130070	37	36,2
Разом	364470	6040	11080	359430	100	100

Висновок: активна частина основних фондів становила на початок року 230000 грн. (63% від загального обсягу ОФ), а пасивна - 134470 грн. (37% від загального обсягу ОФ). На кінець року структура ОФ змінилась: активна частина склала 229360 грн. (63,8% від загального обсягу ОФ), а пасивна - 130070 грн., що становить 36,2% від загального обсягу ОФ. Структура ОФ покращилась, бо зросла питома вага активної частини ОФ ( на 0,8%).

Таблиця 3.3

Класифікація основних виробничих фондів підприємства відповідно до податкового обліку в звітному році

Найменування груп основних фондів	На початок року	На кінець року
	Вартість, грн.	Питома вага, %	Вартість, грн.	Питома вага, %
Усього основних виробничих фондів, у тому числі:	336870	100	336380	100
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;	100650	29,9	99920	29,7
група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;	232160	68,9	233600	69,4
група 3- будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, 4;	4060	1,2	2860	0,9
група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).	-	-	-	-

Висновок: усі ОФ підприємства поділяються на 4 групи, але на даному підприємстві є ОФ, які включені до 1,2 і 3 груп. 1 група склала на початок року 100650 грн. або 29,9%, 2 група - 232160 грн. або 68,9%, 3 група - 4060грн. або 1,2% від загального обсягу ОФ. На кінець року ці показники становили для першої групи - 99920 грн. або 29,7%, для другої - 233600 грн. або 69,4%, для третьої - 2860грн. або 0,9%. Відбулось зменшення питомої ваги першої і третьої групи і відповідне збільшення питомої ваги другої групи.

3.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

Рух основних фондів можна характеризувати за допомогою наступних коефіцієнтів:

- коефіцієнт відновлення;

- коефіцієнт вибуття.

Коефіцієнт відновлення показує питому вагу введених у звітному періоді основних фондів. Коефіцієнт вибуття показує питому вагу вибулих основних фондів.

Коефіцієнт надходження основних фондів

вартість основних фондів, що надійшли протягом звітного року

К^{надх. =} вартість основних фондів на кінець звітного року [3.1]

К^надх. = 6040/359430 = 0,016 (1,6%)

Коефіцієнт вибуття основних фондів

вартість основних фондів, що вибули протягом звітного року

К^{виб. =} вартість основних фондів на початок звітного року [3.2]

К^{виб. =} 11080/364470 = 0,030 (3%)

Висновок: коефіцієнти вибуття і надходження становлять 1,6% і 3%.

3.3 Розрахунок середньорічної вартості основних виробничих фондів, розрахунки показників, які характеризують ефективність їх використання

Оцінка основних фондів підприємства -- це грошове вираження їх вартості. Така оцінка необхідна для того, щоб правильно визначити загальний обсяг основних фондів, їх динаміку і структуру, розрахувати економічні показники господарської діяльності підприємства за певний період. До оцінки основних фондів відносять середньорічну вартість основних фондів, яка розраховується за формулою:

[3.3]

де ОФ^пр - вартість основних виробничих фондів на початок року;

ОФ^{над -} вартість основних виробничих фондів, які надійшли протягом року;

ОФ^виб - вартість основних виробничих фондів, що вибули протягом року;

М^{над -} кількість місяців у році, протягом яких основні виробничі фонди, що надійшли, працювали, не враховуючи місяця надходження;

М^виб - кількість місяців, що залишилися до кінця року з моменту вибуття основних виробничих фондів, не враховуючи місяця вибуття.

Розрахуємо середньорічну вартість основних фондів підприємства:

= 364470 + (2700*11 + 1260*3

+ 2080*10)/12 - (1080*2 + 1390*8 + 1900*9 +

1200*3+3150*10+910*5+600*2+800*1)/12 = 363285 грн.

Для оцінки ефективності використання основних фондів розраховують такі показники:

1. Фондовіддача - це відношення вартості продукту до основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.

2. , [3.4]

де V_{ВИГ.ПРОД.} - обсяг виготовленої продукції у базовому і звітному роках;

- середньорічна вартість основних виробничих фондів у базовому та звітному роках.

Розрахуємо показники фондовіддачі для підприємства у базовому та звітному році:

897500/372650 = 2,41 (грн. / грн.)

901010/363285 = 2,48 (грн. / грн.)

= 901010/229205 = 3,93 ( грн/грн)

Висновок: у базовому році підприємством реалізовано продукції на суму 2,41 грн. у розрахунку на 1 грн. вартості основних фондів. У звітному році ця сума зросла до 2,48 грн. Це означає, що підприємство стало інтенсивніше використовувати свої основні фонди і зменшило час їх простою, збільшило обсяг продукції.

3. Фондомісткість - відношення вартості основних виробничих фондів до вартості річного обсягу виготовленої продукції.

. [3.5]

Розрахуємо фондомісткість для підприємства:

372650/897500 = 0,42 (грн. / грн.)

363305,83/901010 = 0,40 (грн. / грн.)

Висновок: у базовому році підприємством використано основних фондів на суму 0,42 грн. у розрахунку на 1 грн. вартості реалізованої продукції, а в звітному році - на суму 0,40 грн у розрахунку на 1 грн.

3. Фондоозброєність праці - це відношення середньорічної вартості фондів до чисельності працівників на підприємстві.

, [3.6]

де - середньооблікова чисельність робітників підприємства у базовому і звітному роках.

Розрахуємо фондоозброєність праці робітників:

= 372650/106 = 3515,56 (грн./чол.)

= 363285/116 = 3131,77 (грн./чол.)

Висновок: фондоозброєність праці робітників у базовому році склала 3515,56 грн. у розрахунку на 1 робітника, а у звітному році - 3131,77 грн. Фондоозброєність праці зросла.

4. Рентабельність основних фондів - показує, який прибуток отримує підприємство з кожної гривни основних фондів.

*100%,[3.7]

де ПР^вал. - валовий прибуток підприємства за рік, грн.

Валовий прибуток (ПР^ВАЛ) визначається як різниця між чистим доходом (ЧД) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (С_соб^реал.)



ПР^вал. = ЧД - С_соб^реал. (грн.) [3.8]

...