Економічний аналіз діяльності банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічний аналіз діяльності банку



Зміст

Вступ

1. Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

2. Основні показники ефективності діяльності банку

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Банківські операції здійснюються з метою одержання прибутку.

Кожну операцію можна проаналізувати за критеріями визначення доходу і витрат.

Доходи і витрати розглядаються як такі, що тримані банком в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Також існують надходження від інших осіб, які не визнаються доходами (наприклад: сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо; надходження від первинного розміщення цінних паперів).

Деякі операції не визнаються витратами і не включаться до звіту про фінансові результати банку (наприклад: погашення одержаних кредитів, повернення депозитів; попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг; витрати які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.)

У результаті операційної діяльності в банку виникають доходи і витрати (наприклад: процентні доходи і витрати;комісійні доходи і витрати;відрахування в резерви;податок на прибуток.)

Щодо основних показників ефективності діяльності банку, то тут слід зазначити, що прибутковість банку - це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, виявлення тенденцій доходності кредитних операцій, Доходність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Також варто пам'ятати про те, що оскільки оплата праці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють з урахуванням чисельності штату і витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи. Однак продуктивність роботи потрібно оцінювати, зважаючи на той факт, що у поточному періоді економія на зарплаті (шляхом її значного зниження або скорочення чисельності працівників) може призвести до погіршення якості й послаблення мотивації до роботи, а з часом - до зниження ефективності діяльності банку.



1. Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

Комерційна основа здійснення банківських операцій полягає в тому, що вони проводяться з метою одержання прибутку.

Прибуток банку - це фінансовий результат діяльності банку, який розраховується як різниця між його доходами і витратами.

Доходи банку - це зростання економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Витрати банку - це зменшення економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи виплати власникам).

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку.

Доходи і витрати розглядаються як такі, що тримані банком в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рис.1)

Рис. 1. Класифікація видів діяльності банку



Дивіденди визнаються у разі встановлення прав на отримання платежу.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

Не визначаються доходами такі надходження від інших осіб:

сума завдатку під заставу або погашення кредиту, якщо це передбачено відповідним договором;

сума надходжень за договором комісії, агентським та аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

сума авансу в рахунок попередньої оплати послуг, товарів тощо;

надходження, що належать іншим особам;

надходження від первинного розміщення цінних паперів;

сума податку на додану вартість, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Не визнаються витратами і не включаться до звіту про фінансові результати:

платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня (авансова) оплата товарів, робіт, послуг;

погашення одержаних кредитів, повернення депозитів тощо;

витрати які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до чинного законодавства України.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати:

1) процентні доходи і витрати;

2) комісійні доходи і витрати;

3) прибутки (збитки) від торгівельних операцій;

4) непередбачені доходи і витрати;

5) відрахування в резерви;

6) доходи від повернення раніше списаних активів;

7) інші операційні доходи і витрати;

8) загальні адміністративні витрати;

9) податок на прибуток.

Розглянемо детальніше їх склад.

Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком),суми яких обчислюються пропорційно до часу і суми активу чи зобов'язання із застосуванням ефективної ставки відсотка.

Розглянемо такі види процентних доходів (витрат):

доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Комісія за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку, пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяються на:

комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. До них належать:

комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

комісії за оцінку фінансового стану позичальника;

комісії за оцінку гарантій, застав;

комісії за обговорення умов інструменту;

комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо; комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов'язань, що опубліковуються за амортизованою собівартістю.

комісії, одержані (сплачені) під час надання послуг. До них належать:

комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропорційній основі у продовж строку дії зобов'язання;

комісії за управління інвестиціями тощо.

комісії, одержані (сплачені) після виконання певних дій і визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать:

комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів;

комісії від розміщення цінних паперів за операціями з андерайтингу;

комісії за операціями на валютному ринку та на ринку банківських металів для клієнтів; комісії синдикування кредиту;

комісії за довірчим обслуговуванням клієнтів тощо.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів, у тому числі за операціями з цінними паперами, з іноземною валютою та банківськими металами. Банк визнає прибутки за збитки:

1) від реалізації фінансових інвестицій;

2) від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

3) від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих витрат, від кредитних операцій з покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резерви під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає в тому, що це - не грошові витрати, а суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійна щодо отримання.

Інші операційні доходи і витрати - доходи і витрати від операцій, що не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

а) доходи (витрати) від оперативного лізингу;

б) доходи (витрати) від наданих (отриманих) консультаційних послуг фінансового характеру;

в) дивідендні доходи;

г) витрати на інкасацію;

д) штрафи, пені, отримані (сплачені) за банківськими операційми.

Загальні адміністративні витрати - операційні втрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них належать:

витрати на утримання персоналу (заробітна плата, витрати на соціальне забезпечення, обов'язкові нарахування, страхування, додаткові виплати, премії, навчання тощо);

амортизація необоротних активів;

витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів (ремонт, страхування);

інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона тощо);

гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні тощо);

витрати на зв'язок (поштові, телефонні, факс тощо);

сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток та інших витрат, спрямовані на обслуговування та управління банком.

Податок на прибуток - операційні витрати банку, пов'язані із сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.

Сума прибутку від операцій розраховується як різниця між операційними доходами за вирахуванням операційних витрат.

До окремої групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони мають випадковий, разовий характер і тому справляють особливий вплив на фіксований результат, одержаний банком. Вони є результатом надзвичайних подій, які можуть істотно вплинути на дохід банку, але не стосуються його звичайної діяльності. До непередбачених належать доходи (витрати), поява яких пов'язана зі змінами податкового законодавства, правил бухгалтерського обліку, збитки від стихійного лиха тощо. Непередбачені доходи і витрати не повторюються по суті.

За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

1) доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій в асоційовані компанії;

2) доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвестицій у дочірні установи;

3) доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та нематеріальних активів тощо.

За результатами операцій, пов'язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

1) доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

2) доходи (витрати) за субординованим боргом;

3) дивіденди,що сплачені протягом звітного періоду;

4) доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності “Звіт про фінансові результати”. Статті доходів і витрат не згортаються.

Розрахунок прибутку до оподаткування проводиться з урахуванням витрат за сумнівними і безнадійними боргами.

Сума прибутку банку до оподаткування, а також чистого прибутку (збитку) банку розраховується так:

Чистий прибуток, який утворюється після сплати податку на прибуток, розподіляється за напрямами, затвердженими зборами акціонерів, наприклад, на виплату дивідендів акціонерам або на капіталізацію дивідендів, на формування загальних резервів і резервних фондів тощо.

Сума чистого прибутку, що залишається для розвитку банківської діяльності, називається нерозподіленим прибутком.



2. Основні показники ефективності діяльності банку

Прибутковість банку - це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій доходності кредитних операцій, планування мінімальної доходної маржі для прогнозування орієнтованого рівня відсотків за активними і пасивними операціями. Доходність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Аналіз прибутковості банку здійснюється за допомогою таких показників (рис. 2)

Рис. 2 Основні показники прибутковості діяльності банку



Аналіз показників прибутковості банку здійснюється порівняно з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну цих показників розраховується за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками прибутковості банку є показники:

ROA - прибутковість активів банку;

ROE - прибутковість акціонерного капіталу банку.

Прибутковість активів банку розраховується за такими двома показниками:

ROA1 = Чистий прибуток / Середні загальні активи.

дохід витрата банк актив

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Але у зв'язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показники процентної прибутковості активів, для розрахунку якого беруться робочі активи:

ROA2 = Чистий прибуток / Робочі активи.

Зіставлення показників ROA1 та ROA2 дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання, дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім це стосується іммобілізованих власних коштів. Абсолютна рівність між цими показниками неможлива. Адже банки повинні створювати обов'язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідній формі, яка не дає доходу.

На практиці вважається, якщо показник прибутковості активів перевищує 1%, то банк працює рентабельно.

Прибутковість акціонерного капіталу розраховується за такими двома показниками:

ROE1 = Чистий прибуток / Середній акціонерний капітал.

Оптимальне значення цього показника - не менше 15%.

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки зміниться рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей коефіцієнт, слід зіставити зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу:

ROE2 = Чистий прибуток / Статутний капітал.

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами. Для акціонерів і пайовиків даного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з'ясування сфери найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів.

Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня їх прибутковості (RB), який розраховується за такою формулою:

RB = Прибуток банку / Витрати банку.

До показників ефективності діяльності банку, крім показників, прибутковості банку відносять ще такі групи (табл. 1):

Ефективності діяльності банку;

Ефективності діяльності працівників банку.

Ефективність операційної діяльності банку можна оцінити за допомогою показника чистого спреду.

Таблиця 1 Основні коефіцієнти та показники діяльності банку

Коефіцієнт	Оптимальні значення, процент
Дохід на активи	1,00
Дохід на капітал	15,00
Чистий спред	1,25
Чиста процентна маржа	4,50
Дохід від плати за послуги	1,00
Чиста операційна маржа	6,50
Управлінські витрати (% загальних активів)
Витрати на персонал	2,00
Інші операційні витрати	1,50
Загальні операційні витрати	3,50
Витрати на забезпечення збитків за позиками	0,50
Чистий дохід до оподаткування	2,00

Аналіз чистого спреду пов'язаний із процентною політикою банку, яка відображається у динаміці процентних ставок за активними і пасивними операціями. Мінімізувати процентний ризик дає змогу узгоджена процентна політика за кредитними і депозитними операціями. Ступінь такої узгодженості характеризує чистий спред, який розраховується таким чином:

Іншими словами, чистий спред - це різниця між процентами - отриманими і сплаченими - ставками. За його допомогою визначається необхідна мінімальна різниця між ставками за активними і пасивними операціями, яка дає змогу банку мінімізувати витрати, але не принесе прибутку (мінімальне значення показника 0). Оптимальне значення чистого спреду - 1,25%. Чиста процентна маржа слугує для покриття витрат банку і ризику, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її значення за формулою:

Цей коефіцієнт допомагає з'ясувати, чи може банк забезпечити прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як відсоток до середніх активів. Оптимальним значенням даного показника є 4,5%.

До інших показників ефективності відносяться ще:

Цей коефіцієнт висвітлює ступінь залежності банку від непроцентних доходів. Його зростання може свідчити про рівень диверсифікації у платні фінансові послуги чи прагнення одержати спекулятивний прибуток, аби замаскувати недостатність основного банківського процентного доходу;

Оборотність активів є основним показником ділової активності банку. Чим швидше обертаються активи, тим більше прибутку отримує банк, а відповідно, й ефективніше він працює. Розрахунок коефіцієнта оборотності активів (N) здійснюється за такою формулою:



Збільшення кількості оборотів, що здійснюють активи, є позитивним явищем. Зростання цього коефіцієнта не тільки позитивно відбивається на підвищенні ефективності роботи банку, а й підвищує його ліквідність та сприяє вивільненню ресурсів з обороту.

Оберненим показником, що характеризує прискорення оборотності активів, є показник тривалості одного обороту активів у днях, який розраховується за формулою:

Зменшення цього показника свідчить про прискорення оборотності активів і вважається позитивним явищем.

Після загального аналізу оборотності активів доцільно провести аналіз оборотності окремих видів активів і оцінити їх вклад у підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку.

Оскільки оплата праці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють з урахуванням чисельності штату і витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи. Однак продуктивність роботи потрібно оцінювати, зважаючи на той факт, що у поточному періоді економія на зарплаті (шляхом її значного зниження або скорочення чисельності працівників) може призвести до погіршення якості й послаблення мотивації до роботи, а з часом - до зниження ефективності діяльності банку.

Для оцінки ефективності діяльності працівників банку розраховують і аналізують такі показники:



чистий дохід на одного працівника = прибуток після оподаткування/загальна чисельність працівників;

чистий дохід до витрат на утримання персоналу = прибуток після оподаткування/витрати на отримання працівників.



Висновок

Отже, розглядаючи економічний аналіз діяльності банку, можна зробити висновок, що комерційна основа здійснення банківських операцій полягає в тому, що вони проводяться з метою одержання прибутку. Але як уже відомо, що не всі банківські операції призводять до отримання прибутку банку, є також ціла низка факторів, які впливають на діяльність банку, тому слід пам'ятати і про ті операції, критерії яких визначають розмір витрат банку.

А прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, виявлення тенденцій доходності кредитних операцій, Доходність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Також варто пам'ятати про те, що оскільки оплата праці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то продуктивність праці співробітників, яку вимірюють з урахуванням чисельності штату і витрат на його утримання, може свідчити про ефективність роботи самої установи.



Список використаної літератури

1. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Банківська справа. Львів-2008р.,С-350-362

2. Степаненко А. Діяльність комерційних банків: стан і наслідки. К. 1999

3. Положення про фінансове оздоровлення комерційних банків. // Банківська справа, №4, 1997, с.75

Размещено на Allbest.ru

...