Механізм проведення торгів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти є досить складним та тривалим процесом, який потребує відповідних знань та належного законодавчого врегулювання.

На сьогодні питання проведення державних закупівель регулюється Законом України „ Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 17 жовтня 2008 р. N 921 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року N 986, від 19 листопада 2008 року N 1017, від 27 грудня 2008 року N 1160, від 11 лютого 2009 року N 93, від 25 лютого 2009 року N 208, від 25 березня 2009 року N 261 ), дія якого поширюється на відносини, пов'язані із закупівлею товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів

Метою Закону є створення правових засад здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів, економне і раціональне їх використання та запобігання проявам корупції у сфері державних закупівель. Тому з метою забезпечення ефективного використання державних коштів, відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України постановив затвердити Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти ( додаток № 6 ).

Ефективність відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендеру) згідно з процедурами проведення державних закупівель, в першу чергу, залежить від якісного аналізу та визначення існуючих потреб, обов'язкового планування торгів (тендеру), вивчення ринку необхідних товарів, робіт і послуг, правильного обчислення строків проведення торгів тощо.

Важливим етапом підготовки до проведення закупівлі є вибір найбільш прийнятної процедури торгів. Законодавством визначено, що закупівля може здійснюватись шляхом проведення одним з трьох видів тендеру:

Ш відкритих торгів,

Ш торгів з обмеженою участю,

Ш двоступеневих торгів,

Ш запиту цінових пропозицій (котирувань),

Ш закупівлі в одного учасника.

На сьогодні значно збільшився обсяг проведення відкритих торгів. Зазначена процедура є найбільш простою та відповідає головному принципу державних закупівель - прозорості і відкритості державних закупівель.

Та проведення двоступеневих торгів не відкидається на задній план, як не раціональних. Вони застосовуються коли:

Ш замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;

Ш всі тендерні пропозиції, подані учасниками для участі у відкритих торгах, замовник відхилив через змову учасників щодо ціни відповідного товару, робіт чи послуг, а також коли учасники, які подали тендерні пропозиції, не відповідали вимогам, викладеним у тендерній документації;

Ш для виконання нових будівельних робіт, які є повторенням подібних будівельних робіт, що відповідають типовому проекту, щодо якого первинний договір про закупівлю укладено згідно з положеннями розділу "Процедури відкритих торгів та торгів з обмеженою участю" цього Положення;

Ш предметом закупівлі є проведення наукових досліджень, експериментів або розроблень, надання консультаційних та інших спеціальних послуг.

1. Процедура двоступеневих торгів

Процедура двоступеневих торгів проводиться двома етапами:

Ш на першому етапі всім учасникам пропонується подати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Тендерна документація повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної та технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним вимогам.

Ш Замовник проводить переговори з будь-ким з учасників. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій відповідно до цього Положення, про що замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів;

Ш на другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Ш Учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, до участі у другому етапі торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, коли це передбачено тендерною документацією.

Ш У подальшому процедура двоступеневих торгів проводиться так само, як і процедура відкритих торгів.

1.1 Створення тендерного комітету

Для організації та проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти керівництвом замовника створюється тендерний комітет. Склад тендерного комітету і положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника. Кількість членів тендерного комітету повинна бути не менше 5 осіб. Члени тендерного комітету, в обов'язковому порядку протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету повинні отримати свідоцтва відповідного зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедури закупівлі. Повторне підвищення кваліфікації здійснюється не рідше одного разу на кожні два роки. Рішення тендерного комітету оформляється протоколом, який підписують усі члени тендерного комітету. Члени тендерного комітету несуть персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів.

1.2 Прийняття річного плану закупівлі

На початку року тендерний комітет замовника складає річний план закупівлі, визначає етапи та строки здійснення процедури торгів та відповідальних осіб за їх проведення.

1.3 Прийняття рішення про закупівлю

Річний план затверджується замовником не пізніше, ніж у місячний термін з дня затвердження кошторису витрат та надсилається до уповноваженого органу, а також річний план державних закупівель та зміни до нього оприлюднюються шляхом розміщення в Інтернеті (на власному веб-сайті або за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника державних коштів) протягом десяти календарних днів з дати їх затвердження.

1.4 Подання оголошення про проведення двоступеневих торгів

Оголошення щодо проведення закупівель товарів, робіт і послуг (далі - оголошення), підготовлене для публікації згідно із затвердженими Міністерством економіки України формами та інструкціями щодо їх заповнення, подається до Державного госпрозрахункового видавничо-поліграфічного підприємства "Зовнішторгвидав України" (далі - підприємство) секретарем тендерного комітету організації-замовника (або іншою уповноваженою особою організації-замовника) або передається телефаксом з наступним надісланням оригіналу оголошення поштою з вказівкою на номер, присвоєний інформаційним бюлетенем "Вісник державних закупівель" при прийнятті цього оголошення телефаксом. Особа, що здійснює передачу оголошення телефаксом, повинна вказати додатково під текстом оголошення своє прізвище, ім'я та по батькові, посаду, номер контактного телефону.

Подане організацією-замовником оголошення перевіряється підприємством на відповідність затвердженим Міністерством економіки України формам оголошень та інструкціям щодо їх заповнення.

У разі невідповідності поданого організацією-замовником оголошення затвердженим Міністерством економіки України формам оголошень та інструкціям щодо їх заповнення підприємство має право не прийняти оголошення до публікації та запропонувати доопрацювати його. Після доопрацювання оголошення подається до підприємства у порядку, встановленому пунктом 1 цього Порядку.

1.5 Видання бюлетеня

Оголошення, що відповідає затвердженим Міністерством економіки України формам оголошень та інструкціям щодо їх заповнення, реєструється в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" у строк не пізніше п'яти календарних днів від дати його отримання.

Оголошення публікується в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" у строк не пізніше семи днів з дати реєстрації відповідного оголошення в такому бюлетені.

1.6 Отримання інформації про закупівлю

В інформаційному бюлетені « Вісник державних закупівель» всі майбутні учасники отримують інформацію про тендери які мають відбутися.

1.7 Запит на отримання тендерної документації

Замовник безоплатно надсилає або подає тендерну документацію особі, що зробила запит на її отримання, протягом трьох робочих днів з дня отримання від неї такого запиту. Тендерна документація повинна містити всі пункти що вказані в додатку №6 пункту 38-го про тендерну документацію.

1.8 Надання тендерної документації

Замовник на протязі трьох днів забезпечує учасника тендерною документацією. В випадку коли учасник не може розібратися з деякими положеннями в тендерній документації він надсилає замовнику лист з проханням надати роз'яснення . Якщо замовник проводить збори з метою роз'яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, він повинен вести протокол цих зборів з викладенням у ньому всіх роз'яснень щодо запитів і надіслати його і отриману тендерну документацію всім особам, незалежно від їх присутності на зборах.

1.9 Рішення про проведення переговорів з учасником

За рішенням замовника тендерний комітет призначає попередню зустріч з усіма учасниками тендеру. У визначені строки замовник повинен розіслати всім попередження про проведення переговорів. Після проведення переговорів учасники визначаються з поставленими перед ними задачами.

1.10 Надання попередніх тендерних пропозицій

Згідно з додатком №6 та положеннями що наведені в ньому у визначені строки учасник надає попередню документацію на розгляд тендерного комітету. На протязі декількох днів тендерний комітет разом з замовником оцінюють надані їм пропозиції.

1.11 Перший етап торгів

Після проведення вище зазначених процедур замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій про що замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів.

1.12 Другий етап торгів

На другому етапі замовник надсилає запрошення учасникам та пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

1.13 Надання остаточних тендерних пропозицій

Учасники, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, до участі у другому етапі торгів надають тендерні забезпечення своїх пропозицій у разі, коли це передбачено тендерною документацією.

1.14 Розкриття тендерних пропозицій

Розкриття тендерних пропозицій відбувається у день закінчення строку їх подання у час та у місці, зазначених у тендерній документації. З метою забезпечення відкритості та прозорості процедур закупівель під час розкриття тендерних пропозицій можуть бути присутні представники засобів масової інформації.

До участі у процедурі розкриття тендерних пропозицій замовником повинні бути допущені всі учасники, що подали тендерні пропозиції, або їх уповноважені представники. Відсутність учасника або його уповноваженого представника під час проведення процедури розкриття тендерних пропозицій не є підставою для не розкриття, не розгляду або відхилення його тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється наявність усіх необхідних документів, передбачених тендерною документацією, а також оголошується найменування та адреса кожного учасника, ціна кожної тендерної пропозиції.

Під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол за встановленою уповноваженим органом формою, копія якого подається всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня з дати отримання такого запиту. Ці відомості зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі.

1.15 Оцінка, порівняння та визначення переможця торгів

Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені, на підставі критеріїв і методики оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.

Критеріями оцінки можуть бути, зокрема:

Ш ціна;

Ш строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

Ш якість та функціональні характеристики, екологічна чистота;

Ш післяпродажне обслуговування;

Ш умови розрахунків;

Ш експлуатаційні витрати;

Ш передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

У разі коли для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції використовуються критерії інші, ніж ціна, у тендерній документації повинен бути визначений (якщо це можливо) їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижче ніж 70 відсотків.

Рекомендована методика з бальної оцінки тендерних пропозицій.

Ця рекомендована методика з розрахунку бальної оцінки тендерних пропозицій учасників розроблена з метою ефективного використання коштів залізничної галузі відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти ” із змінами і доповненнями (надалі - Закон) і може застосовуватися при здійсненні закупівель на конкурсних засадах.

Загальні положення.

Відповідно до вимог ст. 21, частини сьомої ст.26 Закону замовник надає тендерну документацію, яка повинна містити перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції, спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій, методику розрахунку ціни тендерної пропозиції та на їх основі визначає переможця торгів із числа учасників, тендерні пропозиції яких не були відхилені.

Критеріями оцінки можуть бути:

1) у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, які виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленими специфікаціями або технічними проектами, - ціна;

2) у разі закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - найнижча ціна разом з іншими можливими критеріями оцінки, зокрема такими, як:

Ш післяпродажне обслуговування;

Ш експлуатаційні витрати;

Ш передача технологій та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів,

Ш виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.

У разі, якщо для визначення найкращої тендерної пропозиції використовуються критерії інші, ніж ціна, у тендерній документації має бути визначений (якщо це можливо) їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою 70 відсотків.

Вибір критеріїв (показників) оцінки і формування їх коефіцієнтів вагомості є відповідальним та істотно значимим етапом підготовки тендерної документації. На цьому етапі доцільно залучення до роботи найбільш кваліфікованих фахівців, керівників, науковців.

Вагу інших (крім цінового) критеріїв оцінки замовник визначає самостійно в залежності від пріоритетності, важливості, впливу на виконання умов договору для забезпечення програм галузі.

Коефіцієнти вагомості вибираються з дотриманням вимог Закону.

У випадку використання критеріїв (показників), що не мають кількісної оцінки, застосовується експертна оцінка таких критеріїв (показників) з дотриманням правил експертних методів (процедура опитування експертів, обробка інформації експертів, побудова групової або результуючої оцінки).

Згідно з частиною десятою ст.26 Закону для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в тендерній документації.

Не допускається встановлення критеріїв (показників), що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації (частина п'ята ст. 21 Закону).

З метою створення належних умов для захисту вітчизняного ринку замовник може застосовувати преференційну поправку відповідно до ст. 6 Закону.

Найкращою тендерною пропозицією визнається пропозиція, що набрала найбільшу кількість балів.

Згідно з діючим Законом запропонований перелік критеріїв не є обов'язковим та вичерпним, тобто замовник може самостійно визначати критерії, на основі яких буде здійснюватися оцінка тендерних пропозицій, відбір виконавців при проведенні торгів, та визначати порядок присвоєння балів при оцінці за кожним критерієм, що і являє собою рекомендована методика оцінки.

Приведені варіанти бальної оцінки тендерних пропозицій є рекомендованими. Можливе застосування інших методик на розсуд тендерного комітету.

До проведення процедури закупівлі рекомендується прораховувати можливі варіанти оцінки тендерних пропозицій, оскільки співвідношення вагомості різних критеріїв можуть варіюватися.

У разі зміни діючого законодавства щодо державних закупівель використання цієї методики можливо з урахуванням зазначених змін.

Метод бальної оцінки

Рекомендується декілька підходів до бальної оцінки тендерних пропозицій.

На першому етапі необхідно визначити перелік критеріїв оцінки тендерних пропозицій та встановити для кожного з них максимальну кількість балів, що може набрати учасник торгів. Приклад наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Після одержання і розкриття тендерних пропозицій учасників торгів значення показників оцінки заносяться до спеціальної таблиці. Потім для кожного значення кожного показника розраховується кількість балів, що одержав кожен учасник торгів, за наступною формулою:

Бij = (Пкращий_i / Пij) * Бmax_i,