Особливості формування і розподілу прибутку суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru

Державний вищий навчальний заклад

Українська академія банківської справи

Національного банку України

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва»

на тему: «Особливості формування і розподілу прибутку суб'єктів господарювання»

Виконав: студент денної форми навчання

4 курсу групи Ф-12

Костюк Богдан Едуардович

Перевірив: к. е. н., доцент

Пігуль Наталія Георгіївна

Суми 2014

Вступ

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють фінансово-економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої господарської діяльності. В умовах інтегрування економіки України у світову відбувається трансформація фінансових відносин мікрорівня. Оскільки характерною рисою сьогодення стала велика кількість збиткових підприємств, зростає потреба у дослідженні причинно-наслідкових зв'язків, пов'язаних із процесом формування прибутку підприємства та ефективністю його використання.

Прибуток підприємства є джерелом власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Їх нестача спричиняє виникнення боргів, що у кінцевому підсумку може призвести до фінансової кризи та банкрутства. Зростання прибутку значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення. Чинниками, що впливають на фінансові результати у різних галузях економіки, можуть бути: діючий порядок формування та використання прибутку підприємств, зміни обсягів виробництва в галузі, ефективність фінансового менеджменту підприємств, тощо.

Процеси глобалізації вітчизняної економіки зумовлюють необхідність удосконалення методів, пов'язаних із розрахунками показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, відповідно до законів ринку в забезпеченні задоволення інтересів працівників, підприємств та держави.

Вагомий внесок у дослідження економічної сутності прибутку, визначення джерел його походження зробили такі вчені-економісти, як А. Бабо, К. Маркс, Ф. Найт, Д. Рікардо, П. Самуельсон, А. Сміт, Й. Шумпетер, Е. Чемберлен, Дж. Хікс та ін. В сучасних умовах даному питанню продовжує приділяти першочергову увагу значна частина вітчизняних та зарубіжних економістів. Зокрема серед них можна виділити І.А. Бланка, Н.М. Бондара, О.О. Гетьмана, С.Ф. Покропивного, А.М. Поддєрьогіна, В.М. Шаповала, Л.І. Шваба.

Метою роботи є вивчення теоретико-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування і використання прибутку підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

дослідити сутність, види та функції прибутку, як економічної категорії;

виявити особливості формування прибутку на підприємстві;

висвітлити теоретичні аспекти напрямків розподілу і використання прибутку підприємства;

здійснити загальну характеристика економічно-господарської діяльності підприємства;

дослідити фінансовий стан ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»;

визначити оцінку формування і використання чистого прибутку товариства;

здійснити факторний аналіз формування валового прибутку підприємства;

знайти резерви збільшення прибутку суб'єктів господарювання;

вдосконалити політику розподілу прибутку.

Об'єктом дослідження - процеси формування і використання прибутку ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»»

Предметом є фінансові відносини, які виникають у процесі формування і використання прибутку підприємства.

При написанні курсової роботи були використані такі методи дослідження, як аналіз і синтез опрацьованої інформації, розрахунково-конструктивний, абстрактно-логічний метод, метод порівняння та статистичний метод, а також метод відображення результатів досліджень у графічній та табличній формі.

Інформаційна база, що була використана при написанні курсової роботи представлена законодавчими нормативними актами, офіційними статистичними матеріалами та науковими працями вітчизняних та іноземних економістів.

прибуток фінансовий валовий

Розділ 1. Теоретичні основи формування та використання прибутку підприємства

1.1 Сутність прибутку, його види та функції

Прибуток виступає важливою категорією економіки в цілому та головною метою здійснення підприємницької діяльності. Він відіграє провідну роль, висвітлюючи різнобічні економічні взаємозв'язки у процесі відтворення та забезпечує соціальний розвиток підприємства.

Необхідність правильного розуміння сутності прибутку цілком закономірна у зв'язку з тим, що він є однією з найважливіших економічних категорій та головною рушійною силою ринкової економіки. Протягом декількох століть економістами-класиками досліджувалась сутність поняття «прибуток» та висловлювались різні концепції його формування. В економічній літературі одні автори розглядають прибуток у вигляді заробітної плати, відсотку та ренти, інші стверджують, що - це відсоток на капітал. В марксистській літературі прибуток розглядається у вигляді перетвореної форми додаткової вартості, створеною найманою працею. В США та інших країнах з розвинутою ринковою економікою поширена концепція, за якою прибуток є винагородою за підприємницькі здібності. При цьому, на думку більшості авторів, головним джерелом прибутку є капітал. Основні концепції економічної сутності прибутку наведені в додатку А.

Серед науковців поки що немає єдиної думки про економічний зміст прибутку. Погляди розходяться і у визначенні функцій прибутку, місця та його ролі в народному господарстві. Підходи до визначення категорії «прибуток» згруповані та представлені у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Підходи до визначення категорії «прибуток»

№ п/п	Джерело	Визначення
1.	Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М.	Прибуток становить собою різницю між загальною сумою доходів і витратами на виробництво та реалізацію продукції [1].
2	Буряковський В.В.	Прибуток - це грошовий вираз основної частини грошових збережень, створених підприємством будь-якої форми власності [4].
3	Мочерний С.В.	Прибуток - це перетворена, похідна форма додаткової вартості, яка з кількісного аспекту є різницею між ціною продажу і витратами капіталу на її виробництво [8].
4	Гальчинський А.С.	Прибуток - різниця між продажною ціною товару або послуги і витратами виробництва. Виражає вартість додаткового і частково необхідного продукту [5].
5	Осовська Г.В., Юшкевич О.О.	Прибуток - перевищення доходів від продажу товарів та послуг над витратами на виробництво і продаж цих товарів; один із найважливіших показників фінансових результатів господарської діяльності підприємства, підприємця. Прибуток обчислюється як різниця між виручкою від реалізації продукту господарської діяльності та сумою витрат факторів виробництва на цю діяльність у грошовому вираженні [15].
6	Ільчук М.М., Іщенко Т.Д.	Прибуток визначається зменшенням суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань [11].
7	Філімоненков О.С.	Прибуток - це частина вартості додаткового продукту, додатковий продукт, виражений у грошах частина чистого доходу, одна з його форм [25].
8	Біла О.Г.	Прибуток - позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і зрештою свідчить про рівень і якість виробленої продукції, рівень собівартості [2].
9	Поддєрьогін А.М	Прибуток -- це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми [18].
10	Покропивний С. Ф	Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства [19].

Отже, більшість науковців (Азаренкова Г.М., Гальчинський А.С., Осовська Г.В., Покропивний С.Ф.) визначають прибуток з кількісного аспекту - як різницю між ціною товару і витратами на виготовлення товару - його собівартістю. Дещо інший порядок розрахунку прибутку пропонує Ільчук М.М.

Мочерний С.В. у своєму визначенні також зазначає, що прибуток - це частина доданої вартості. Подібної думки дотримуються також Філімоненков О.С.

Вчений економіст Поддєрьогін А. М. пов'язує виникнення прибутку з появою категорії «витрати». Таким чином, наголошується на важливості процесу реалізації виробленого продукту за кошти.

Біла О.Г. в своєму трактуванні даного поняття зазначає, що прибуток є показником ефективності діяльності підприємства.

Також, визначення категорії «прибуток» висвітлено в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», де прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати [20]. Дане визначення сутності прибутку є досить лаконічним, проте не повністю висвітлює зміст даного терміну, характеризуючи поняття прибутку, насамперед з кількісного боку, що є очевидним, проте при цьому не розкривається його економічна природа.

Дослідження різних точок зору вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів щодо походження, сутності прибутку, дозволяє уточнити його визначення. Ми пропонуємо розуміти прибуток, як форму комплексного доходу, що утворюється в результаті господарської діяльності підприємства, з вирахуванням усіх витрат і платежів, які підприємство понесло і сплатило в ході створення і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В управлінні прибутком велике значення має його класифікація, яка в економічній літературі представлена різними критеріями (табл. 1.2 [3]), проте єдиного підходу щодо видів прибутку немає.

Таблиця 1.2 Класифікація прибутку

№ п/п	Ознака класифікації прибутку підприємства	Види прибутку за відповідними ознаками
1.	Джерела формування прибутку, використовувані в його обліку	а) Прибуток від реалізації продукції б) Прибуток від реалізації майна в) Прибуток від позареалізаційних операцій
2.	Джерела формування прибутку за основними видами діяльності підприємства	а) прибуток від операційної діяльності б) Прибуток від інвестиційної діяльності в) Прибуток від фінансової діяльності
3.	Склад елементів, які формують прибуток	а) Маржинальний прибуток б) Валовий прибуток в) Чистий прибуток
4.	Характер оподаткування прибутку	а) Оподатковуваний прибуток б) Прибуток, який не підлягає оподаткування
5.	Характер інфляційного «очищення» прибутку	а) прибуток номінальний б) Прибуток реальний
6.	Період формування прибутку	а) Прибуток попереднього періоду б) Прибуток звітного періоду в) Прибуток планового періоду
7.	Регулярність формування прибутку	а) Прибуток, що формується регулярно б) Надзвичайний прибуток
8.	Характер використання прибутку	а) Капіталізований (нерозподілений) прибуток б) Спожитий (розподілений) прибуток
9.	Значення підсумкового результату господарювання	а) Позитивний прибуток (відповідно прибуток в звичайному його розумінні) б) Негативний прибуток (збиток)

Проте це не єдина класифікація видів прибутку в економічній літературі, їх існує досить велика кількість, але єдиного підходу щодо видів прибутку немає.

Прибутку як найважливішій категорії ринкових відносин притаманні функції:

- оцінювальна - полягає в тому, що прибуток використовується як основний критерій ефективності виробництва і використання ресурсів;

- стимулююча - полягає в тому, що його розмір впливає на виробниче і особисте споживання, є джерелом сплати податків;

- госпрозрахункова - полягає в тому, що госпрозрахунок передбачає обов'язкове отримання прибутку, інакше виробництво не має сенсу.

Разом із тим не виключена можливість наділення прибутку й іншими функціями [16].

Таким чином, можна зробити висновок, що категорії «прибуток» в економічній літературі приділяється підвищена увага, але на даний момент єдиного визначення прибутку немає, оскільки воно насамперед залежить відпоставлених його користувачами цілей. Дослідивши еволюцію поглядів науковців на економічну сутність прибутку, неможна однозначно стверджувати, яка з наведених теорій є найбільш вірною, оскільки кожна з них пояснює певний важливий аспект даного питання, а узагальнення даних поглядів становить сучасну теорію прибутку, яка досі залишається незавершеною та потребує подальших досліджень.

1.2 Особливості формування прибутку на підприємстві

На формування прибутку, як фінансового показника роботи підприємства, що відображається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

На формування величини прибутку впливає сукупність багатьох факторів, які можна розподілити на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні фактори - це фактори, які не залежать від підприємницької діяльності.

Внутрішні фактори - фактори, які є безпосереднім об'єктом впливу з боку управлінської системи підприємства та джерелом збільшення прибутку. До них варто віднести виробничі, позавиробничі, екстенсивні, інтенсивні фактори (додаток Б).

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток, відповідно до П(С)БО в Україні підприємства поділяється на:

а) прибуток (збиток) від звичайної діяльності:

1) прибуток (збиток) від операційної діяльності (від основної діяльності і іншої операційної діяльності);

2) прибуток (збиток) від фінансових операцій (дохід (утрати) від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства; дохід (утрати) від спільної діяльності; дивіденди одержані; відсотки, одержані за облігаціями та іншими цінними паперами; інші доходи від фінансових операцій);

3) прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності (реалізація фінансових інвестицій; реалізація основних засобів; реалізація нематеріальних активів; реалізація інших необоротних активів; ліквідація необоротних активів; дохід від неопераційних курсових різниць; дохід від безоплатно отриманих оборотних активів; інші доходи (утрати) від звичайної діяльності);

б) прибуток (збиток) від надзвичайних подій (утрати від стихійного лиха; утрати від технічних катастроф і аварій; відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи і витрати) [9].

Як уже зазначалося раніше загальний прибуток підприємства складається з прибутку, отриманого підприємством від звичайної діяльності та від надзвичайних подій.

Прибуток від звичайної діяльності становить близько 95 % загальної суми отриманого підприємством прибутку. Більша частка прибутку від звичайної діяльності припадає на прибуток від операційної діяльності, зокрема від здійснення основної діяльності підприємства (реалізації продукції, робіт, послуг).

Загальна схема формування прибутку підприємства зображена на рисунку 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рисунок 1.1 Загальна схема формування прибутку підприємства

Прибуток від іншої операційної діяльності складається з прибутку від реалізації оборотних активів (запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, залишків незавершеного виробництва тощо), реалізації іноземної валюти, якою підприємство володіє з метою забезпечення операційної діяльності (наприклад, імпортування сировини, комплектуючих), прибуток від операційної оренди та інших операцій підприємства, що не належать до фінансової або інвестиційної діяльності [22].

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак, незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчихактах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника [17].

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану [22].

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє брак належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції [24].

Отже, формування прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного суб'єкта господарської діяльності і для суспільства в цілому, оскільки прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.

1.3 Основні напрямки розподілу і використання прибутку підприємства

Як відомо, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. Розподіл прибутку становить процес формування напрямів його майбутнього використання відповідно до мети і завдань розвитку підприємства [7].

У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом низки факторів. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг. Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат (на виплату дивідендів, на соціальний розвиток підприємства тощо) [10].

Принципове значення в розподілі чистого прибутку (прибутку, що залишається на підприємстві) має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження (споживання) та фондом споживання [7].

Іншими словами, система розподілу прибутку повинна забезпечити фінансовими ресурсами потреби розширеного відтворення підприємства на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і накопичення.

Після сплати податку на прибуток з величини прибутку до оподаткування чистий прибуток поступає у повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішеннями власників. Відповідно до принципових (головних) напрямів використання цей прибуток можна розділити на дві частини:

1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);

2) прибуток, що спрямовується на створення резервного та інвестиційного фондів. Резервний фонд є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них. Його формування є обов'язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів [6].

Наведену загальну схему розподілу прибутку можна конкретизувати щодо підприємств з різними організаційно-правовими формами. Це стосується, насамперед, акціонерних товариств. Як відомо, власники акцій одержують частину корпоративного прибутку у вигляді дивідендів (доходу інвесторів на вкладений капітал). Щодо акціонерного підприємства дивіденди можна розглядати як плату за залучений від продажу акцій капітал.

При розподілі прибутку, визначенні основних напрямів його використання, насамперед, ураховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення обігових коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, впровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т. п.

Характер розподілу визначає багато важливих аспектів діяльності підприємства. Розподіл прибутку здійснюється відповідно до розробленої політики (дивідендної політики), формування якої є одним із найскладніших завдань загальної політики управління прибутком підприємства. Для кожної організаційно-правової форми підприємства законодавчо установлений відповідний механізм розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, заснований на особливостях внутрішнього середовища і регулювання діяльності підприємств відповідних форм власності.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою для підприємства, яка істотно та неоднозначно впливає на його фінансову стабільність і перспективи розвитку. Це пов'язано з наступним. Спрямування достатньої суми прибутку на виплату дивідендів та їх високий рівень збільшують попит на акції і підвищують ринковий курс цих акцій. Водночас обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється вирішення завдань перспективного розвитку підприємства. Низький рівень дивідендів призводить до протилежних наслідків. З урахуванням цих обставин акціонерне товариство повинне вибрати таку дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності.

Дивідендною політикою є набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства щодо виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобів їх досягнення. Оптимізація дивідендної політики - це оптимізація співвідношення між прибутком, що виплачується у вигляді дивідендів, і тим, який реінвестується з метою максимізації доходів власників [12].

У процесі розподілу прибутку слід визначити роль держави. Так, держава через порядок надання податкових пільг стимулює спрямування прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, витрат на утримання об'єктів і установ невиробничої сфери тощо.

Таким чином, застосування ефективних підходів до управління прибутком суб'єкта господарювання з метою його максимізації дозволить по-перше, підвищити рентабельність виробництва та інвестиційну привабливість підприємства, а, по-друге, зміцнити його конкурентоспроможність.

Розділ 2. Практичні особливості формування, розподілу і використання прибутку ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 9 січня 1997 року № 12/274-АО шляхом перетворення Інгулецького державного гірничо-збагачувального комбінату у відкрите акціонерне товариство.

З 2002 року орієнтуючись на міжнародні стандарти підприємством впроваджено два кардинальних способи поліпшення якості виробленої продукції та підвищення її конкурентноздатності - введена в дію стадія сухої магнітної сепарації, що дозволить вивести з обігу 10% пустої породи що зменшить енергоємність виробництва. В 2003р. з метою підвищення вмісту заліза в товарному концентраті з 64% до 70% (при одночасному зниженні змісту оксиду кремнію з 10,5%-9,6% до 3,75%-3,0%) було введено в експлуатацію комплекс магнітно-флотаційного доведення концентрату потужністю 3 млн. тонн на рік. Крім цього, на підприємстві введено у дію комплекс по виробництву емульсійної вибухівки нового покоління "Украініт".

В 2011 р. організаційно-правова форма змінена з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство у відповідності до змін в законодавстві України. Системи корпоративного менеджменту ПАТ "ІНГЗК" сертифіковані на відповідність міжнародним стандартам якості (ІSO 9001:2000), екології (ІSO 14001:2004) та промислової безпеки (OHSAS 18001).

В структурному плані комбінат представляє об'єднання гірничотранспортного і дробильно-збагачувального комплексів, блоку допоміжних цехів і управління.

У інфраструктуру комбінату входить 17 структурних підрозділів (на правах цехів), у тому числі 7 основних:

Кар'єр, виробничою потужністю з гірничої маси 70 млн. т в рік. Здійснює розробку Інгулецького родовища залізистих кварцитів.

Цех технологічного автотранспорту - потужністю по об'ємах перевезень понад 60 млн. т в рік. Здійснює перевезення гірничої маси.

Залізничний цех, що здійснює відвантаження розкривних порід з горизонтів кар'єру, і товарної продукції. Здійснює залізничні перевезення усередині кар'єру, перевезення розкривних порід і вивезення товарної продукції.

Дробильна фабрика виробничою потужністю з переробки більше 36 млн. т руди в рік. Здійснює дроблення, подрібнення руди до потрібної крупності.

Дві збагачувальні фабрики річною виробничою потужністю понад 14,5 млн. т концентрату в рік з масовою долею заліза близько 63,7% і 67 %. Забезпечують виробництво і відвантаження товарного концентрату споживачеві.

Цех магнітно-флотаційного збагачення - виробництво концентрату з масовою долею заліза понад 67,0%. Здійснює збагачення залізорудного концентрату.

ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» спеціалізується на видобуванні сирої залізної руди для виробництва залізорудного концентрату, з метою забезпечення металургів України та інших держав високоякісною залізорудною сировиною для використання у виробництві сталі та чавуну. Для забезпечення обсягів виробництва концентрату за 2012 р. видобуто 35 678,1 тис.т. сирої руди з загальним вмістом заліза 32,93 %. З видобутої руди в 2012р. обсяг виробництва концентрату ММС склав 15 276,7 тис. т. що в порівнянні з попереднім періодом більше на 143,6 тис.т. Проектна потужність комбіната складає 14 млн.т. Рівень засвоєння виробничої потужності в 2012 р. - 109,1 %. Обсяг виробництва товарного концентрату складає 13586,9 тис.т. Із загального обсягу товарного концентрату вироблено концентрату ММС (А-2) - 7 187,6 тис.т з вмістом заліза 64,49 %, та високоякісного концентрату МФД (А-1) - 6 399,3 тис.т. З вмістом заліза 66,87 %.

Відвантаження та постачання готової продукції споживачам здійснюється залізничним транспортом. Основним ринком збуту є внутрішній ринок України. Обсяг реалізації продукції на внутрішній ринок складає 83,2%, на зовнішній ринок 16,8%. Споживачами продукції на внутрішньому ринку є: ВАТ «Запоріжсталь», ПАТ «ММК ім. Ілліча», ПАТ мк. «Алчевський», ПАТ мк. «Азовсталь», ПАТ «Єнакієвський МЗ», ПАТ «Дніпровський комбінат ім.Дзержинського». Споживачами на зовнішньому ринку є металургійні підприємства Китаю та Угорщини. Ринок збуту стабільний, реалізується вся вироблена продукція.

Найбільшими конкурентами з виробництва залізорудної сировини на внутрішньому та зовнішньому ринку є «Лебединський ГЗК», «Михайлівський ГЗК», «Стойленський ГЗК». Загальна частка ПАТ «ІНГЗК» в обсягах внутрішнього ринку дорівнює близько 77%. Для якісного та своєчасного забезпечення виробництва та інших видів діяльності товарно-матеріальними цінностями (послугами, роботами) на комбінаті діє процедура тендерного відбору постачальників.

Основними постачальниками сировини та матеріалів для потреб виробництва ПАТ «ІНГЗК» є:

ПрАТ КЗГО, м. Кривий Ріг - запасні частини гірничого обладнання.

ТОВ АЛТА Україна, м. Київ - технологічний автотранспорт.

ТОВ «ЮРОМАШ», м. Київ - технологічне обладнання та запасні частини.

ООО «МЕТІНВЕСТ-Україна», м. Донецьк - металеві вироби різної номенклатури. Оцінка фінансового стану публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» здійснюється на основі даних фінансової звітності підприємства за 2011, 2012 та 2013 роки (додатки В, Г, Д, Е). Для визначення та характеристики фінансового стану діяльності підприємства, необхідно проаналізувати основні фінансово-господарські показники його діяльності (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 Основні показники діяльності ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за 2011-2013 рр., тис. грн.

Стаття	Рік	Відхилення 2013/2011	Відхилення 2013/2012
	2011	2012	2013	+/-	%	+/-	%
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	14507916	9986708	10352257	-4155659	28,64	365549	3,66
Валовий прибуток (збиток)	10853798	6185460	6076913	-4776885	44,01	-108547	1,75
Чистий прибуток (збиток)	6584382	4766413	4712644	-1871738	28,43	-53769	1,13
Власний капітал	9663878	12845500	17424124	7760246	80,30	4578624	35,64
Середньорічна вартість основних засобів	4201379	5433717	6566508	2365129	56,29	1132791	20,85
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,18	0,02	0,02	-0,16	-90,9	-0,16	-90,9

Дані таблиці 2.1 свідчать, що з 2011 по 2013 рік у ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» відбулися такі зміни: чистий дохід від реалізації продукції зменшився на 28,64 % або на 4776885 тис. грн. у порівнянні з 2011 р. та збільшився на 3,66 % у порівнянні з 2012 р. Слід зазначити, що значні зміни відбулися щодо валового прибутку (збитку) та чистого прибутку (збитку): в порівнянні з 2011 р. вони зменшилися на 44,01 % і 28,43 % відповідно, хоча дещо зросли порівняно з 2012 роком.

Якщо ж говорити про показники балансу, то можна зробити такі висновки. Власний капітал протягом 2011-2013 років мав тенденцію до збільшення і за 2 роки зріс на 80,3 %. Середньорічна вартість основних засобів також мала постійно зростала і у 2013 році дорівнювала 6566508 тис. грн.. При цьому коефіцієнт зносу основних засобів значно зменшився, що є позитивним явищем.

2.2 Оцінка фінансового стану ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

Необхідною умовою ефективного функціонування підприємства на ринку є своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства, оскільки жоден власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку товариства, які можна виявити тільки на підставі своєчасного об'єктивного аналізу фінансового стану підприємства.

Для подальшого вивчення фінансового стану підприємства необхідно розрахувати та проаналізувати ряд фінансових показників, які за сучасними методиками їх розрахунку, дозволяють з високою точністю його відобразити.

Найчастіше використовуються такі групи показників, як: показники ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності підприємства.

Таблиця 2.2 Динаміка показників ліквідності ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» протягом 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення, +, -
	2011	2012	2013
Коефіцієнт покриття	1,14	1,62	3,16	2,02
Коефіцієнт проміжного покриття	1,10	1,57	3,08	1,98
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,00	0,01	0,00	0,00
Чистий оборотний капітал	1478103	4672395	11742641	10264538

Аналіз ліквідності підприємства (табл. 2.2) показав, що практично всі проаналізовані показники є задовільними.

Чистий оборотний капітал збільшився з 2011 по 2013 рр. на 1026453 тис. грн. Це свідчить про те, що підприємство є фінансово стабільним та незалежним від позикових коштів.

Коефіцієнт покриття у 2013 році в порівнянні з 2011 роком збільшився на 2,02 і становить 3,16 (нормативне значення - > 1 ). Це говорить про те, що на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань припадає 3,16 коп. оборотних коштів. Тобто підприємство має достатньо оборотних коштів для погашення своїх боргів.

Коефіцієнт проміжного покриття також протягом аналізованого періоду становить 1,1 у 2011 році, 1,57 у 2012 році та 3,08 у 2013 році, що значно перевищує нормативне значення (0,6-0,8). Це є ознакою низького фінансового ризику і добрих можливостей для залучення додаткових фінансів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності за період з 2011 по 2013 рр. був значно меншим нормативного значення (0,2-0,25). Протягом майже всього аналізованого періоду він був наближеним до 0. Проте для підприємства даної галузі таке значення цього показника є цілком нормальним, так як підприємство не потребує наявності великої кількості високоліквідних активів.

Таблиця 2.3 Динаміка показників фінансової стійкості ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» протягом 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення, +, -
	2011	2012	2013
Коефіцієнт автономії	0,47	0,55	0,71	0,24
Коефіцієнт фінансування	1,13	0,83	1,28	0,15
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,89	1,21	0,78	-0,11
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,13	0,38	0,68	0,55
Коефіцієнт маневренності власного капіталу	0,15	0,36	0,57	0,42

Важливим для оцінки фінансового стану є визначення показників фінансової стійкості (табл. 2.3).

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Коефіцієнт автономії протягом аналізованого періоду є близьким до нормативного (0,5) і максимального свого значення досягнув у 2013 році.

Коефіцієнт фінансування показує, яку частину зобов'язань підприємство покриває за рахунок власних коштів. Нормативне значення - <1. У нашому випадку у 2013 році він становить 1,28. Це свідчить про те, що на 1 гривню власного капіталу припадає 1,28 гривень зобов'язань, що є негативною тенденцією. Схожа ситуація спостерігається в 2011 році, а у 2012 році коефіцієнт знаходився в межах нормативного значення.

Коефіцієнт фінансової стійкості є протилежним до коефіцієнта фінансування. У 2013 році він зменшився з 0,89 до 0,78 по відношенню до 2011 р., тобто підприємство не здатне розраховуватися зі своїми зобов'язаннями за рахунок власного капіталу.

Крім того, скорочення даного показника є негативним явищем у діяльності товариства.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами зменшився з 0,13 до 0,68, що свідчить про достатню забезпеченість підприємства власними оборотними коштами (нормативне значення > 0,1), що сприяє ефективній діяльності підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу за аналізований період збільшився з 0,15 до 0,57, що є позитивним для діяльності підприємства. Протягом всього аналізованого періоду він відповідав нормативному значенню (>0).

Показники ділової активності характеризують ефективність використання оборотних активів підприємства (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Динаміка показників ділової активності ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» протягом 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення, +, -
	2011	2012	2013
Коефіцієнт оборотності активів	0,89	0,45	0,43	-0,46
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	1,52	0,83	0,70	-0,82
Коефіцієнт оборотності основних засобів	2,92	1,67	1,58	-1,34
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,78	0,89	0,69	-1,09

Коефіцієнт оборотності активів характеризує кількість разів обертання на рік всіх активів підприємства. Чим масштабніше підприємство - тим менше показник.

За аналізований період коефіцієнт оборотності активів становив 0,89- у 2011 р., 0,45 - у 2012 р та 0,43 у 2013 році. Це свідчить про те, що на 1 грн. активів підприємства припадає 0,89 грн. і 0,45 грн. та 0,43 грн. відповідно по рокам.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів протягом аналізованого періоду зменшився на 0,82. Це свідчить про значне уповільнення обороту оборотних засобів.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів.

Він показує ефективність використання основних засобів підприємства. Протягом аналізованого періоду спостерігається зменшення цього показника на 1,34, що є негативною тенденцією.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства. У 2013 році він зменшився 1,09 порівняно з 2011 роком.

2.3 Оцінка формування прибутку ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

Основні фактори, які в подальшому впливають на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності - чистий прибуток підприємства, виникають на стадії формування прибутку, тому цей процес слід аналізувати з метою одержання максимальної суми прибутку [14].

Проаналізуємо динаміку і структуру фінансових результатів для аналізу процесу формування прибутку на ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Фінансові результати діяльності ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» за період з 2011 до 2013 рр., тис. грн.

Показник	Рік	Відхилення, +/-
	2011	2012	2013
	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	14507916	100	9986708	100	10352257	100	-4155659
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	3654118	25,2	3801248	38,1	4275344	41,3	621226
Валовий прибуток	10853798	74,8	6185460	61,9	6076913	58,7	-4776885
Інші операційні доходи	15271557	105,3	5512244	55,2	4948730	47,8	-10322827
Адміністративні витрати	74407	0,5	69642	0,7	69489	0,7	-4918
Витрати на збут	358433	2,5	428334	4,3	414385	4,0	55952
Інші операційні витрати	15284151	105,4	5439475	54,5	4847002	46,8	-10437149
Фінансові результати від операційної діяльності	10408364	71,7	5760253	57,7	5694767	55,0	-4713597
Інші фінансові доходи	17089	0,1	483851	4,8	550875	5,3	533786
Інші доходи	3722	0,0	7412	0,1	9904	0,1	6182
Фінансові витрати	1709022	11,8	198482	2,0	438960	4,2	-1270062
Інші витрати	6719	0,0	7564	0,1	1459	0,0	-5260
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування	8713434	60,1	6045470	60,5	5815127	56,2	-2898307
Податок на прибуток від звичайної діяльності	2129079	14,7	1279063	12,8	1102483	10,6	-1026596
Фінансові результати від звичайної діяльності	6584355	45,4	4766407	47,7	4712644	45,5	-1871711
Чистий прибуток	6584382	45,4	4766413	47,7	4712644	45,5	-1871738

Розглянувши таблицю 2.5, можна зробити висновки, що стосуються динаміки і структури фінансових результатів ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Оскільки аналізований період є надто коротким, то ми не можемо прослідити загальної тенденції фінансових результатів, тобто їх динаміку. Чистий дохід від реалізації зменшився на 4155659 тис. грн. протягом аналізованого періоду, що є дуже негативним явищем.

Поряд з постійним зменшенням чистого доходу від реалізації продукції на підприємстві спостерігаються постійне зростання собівартості реалізованої продукції. Протягом аналізованого періоду вона збільшилась на 621226 тис. грн. Все це призвело до значного зменшення валового прибутку підприємства. Значно скорочуються також інші операційні доходи, інші операційні витрати, та адміністративні витрати.

В результаті зменшення цих показників у 2013 році порівняно з 2011 роком відбулося погіршення фінансових результатів підприємства. Прибуток зменшився на 1871738 тис. грн., проте його питома вага у чистому доході від реалізації продукції майже не змінилася.

Далі розрахуємо показники рентабельності для аналізу фінансового стану підприємства. Показники, які характеризують рентабельність ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» представлені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Динаміка показників рентабельності ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» протягом 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення, +, -
	2011	2012	2013
Коефіцієнт рентабельності активів	0,40	0,22	0,20	-0,20
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,81	0,42	0,31	-0,50
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,45	0,48	0,46	0,01
Коефіцієнт рентабельності продукції	2,65	1,42	1,26	-1,39

Виходячи з розрахунків рентабельності підприємства, можна сказати, що ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» є прибутковим. Протягом усього аналізованого періоду коефіцієнти рентабельності були додатніми, оскільки кожного року отримувався прибуток. Коефіцієнт рентабельності продукції протягом аналізованого періоду мав стійку тенденцію до зменшення, що є досить негативним, і у 2013 році становив 1,26. Це свідчить, що на 1 грн. собівартості реалізованої продукції припадає 1,26 прибутку підприємства.

Коефіцієнт рентабельності діяльності протягом аналізованого періоду залишався відносно стабільним. У 2011 році він дорівнював 0,45, у 2012 - збільшився до 0,48, проте у 2013 році зменшився до 0,46.

Отже, виходячи із проаналізованих вище даних, можна зробити висновок, що фінансово-господарська діяльність відкритого публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» є прибутковою та з хорошою розрахунковою дисципліною.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення формування і використання прибутку ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

3.1 Факторний аналіз формування валового прибутку ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»

Факторний аналіз валового прибутку (збитку) свідчить про вплив зростання (зменшення) чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на валовий прибуток (збиток). Він проводиться з метою виявлення всих можливостей підприємства для нарощення операційного прибутку.

Основними факторами зміни операційного прибутку є: обсяг реалізації в натуральному вимірі; структура реалізованої продукції; рівень цін; рівень витрат в розрахунку на одну гривню реалізованої продукції; собівартість продукції.

Для оцінки резервів нарощення операційного прибутку проводиться оцінка впливу факторів на формування валового прибутку підприємства як основної складової операційного прибутку. Вихідні дані для проведення факторного аналізу валового прибутку підприємства наведемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Вихідні дані для факторного аналізу валового прибутку ПАТ«Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»за період з 2011 до 2013 рр., тис. грн.

Показник	Рік	Відхилення 2012 до 2011, +/-	Відхилення 2013 до 2012, +/-
	2011	2012	2013
Чистий дохід від реалізації продукції	14507916	9986708	10352257	-4521208	365549
Собівартість реалізації продукції	3654118	3801248	4275344	147130	474096
Валовий прибуток	10853798	6185460	6076913	-4668338	-108547

Размещено на Allbest.ru

...