Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Державний механізм протидії тіньовій економіці

Серафимов Володимир Никифорович

Донецьк - 2007

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні економіка України перебуває не дуже в гарному стані через негативний вплив тіньового сектору. Тому природно, що у даний час пильна увага економістів прикута до тіньової економіки, оскільки вона зачіпає життєво-важливі інтереси людей. Наступна динаміка економічного розвитку України за останні роки свідчить про відсоткове зростання тіньового сектору економіки відносно рівня ВВП: 1999 р. - 39 %; 2000 р. - 33,5 %; 2001 р. - 39,7 %; 2002 р. - 47,4 %; 2003 р. - 46,3 %; 2004 р. - 49,0 %; 2005 р. - 51,4 %; 2006 р. - 49,3 %; (згідно даних Мінстату України). Таке становище підтверджує актуальність обраної теми по розв'язанню питань, пов'язаних з детіньовизацією економіки. Тіньовий сектор економіки зі своїми специфічними, властивими тільки йому соціально-економічними рисами та всепроникаючим характером дій, виступає сьогодні як невід'ємний елемент економічної системи. Тіньова економічна діяльність проникає в усі сфери національної економіки та призводить до непоправних втрат для держбюджету і економіки держави в цілому. Тіньова економіка має давні історичні корені, а її вивченням економісти займаються вже не одне десятиріччя.

Оскільки це явище присутнє в тій або іншій мірі в економіці будь-якої країни, то воно має свою індивідуальну назву, свій рівень активності та масштабність. В англомовних країнах це явище називається неофіційною, підпільною економікою; у Франції - підземною, прихованою економікою; в Німеччині - тіньовою, нелегальною. У нас в країні це явище має назву нелегальної та тіньової економіки. Не зважаючи на відмінність у назвах, сутність цього явища не змінюється. Тіньова економіка - це економічна діяльність, що знаходиться поза законом. Таким чином боротьба з тіньовою економікою стає однією з першочергових задач економічного розвитку суспільства.

Тіньову економіку можна порівняти із злочинністю, масштаби якої можна зменшити, але ліквідувати її зовсім практично неможливо. Сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються в українській економіці, не можуть проводитися результативно і вчасно через негативний вплив з боку тіньової економіки. Вже стало очевидним, що на процес ринкової трансформації негативно впливають рівень і обсяги тіньового сектору економіки, який здатний заповнити дефіцит у споживчому попиті підробленими, неякісними, а інколи небезпечними для життя людини товарами і взагалі діяльність тіньового сектору економіки може зовсім знищити економічну систему.

У зв'язку з цим особливого значення набувають дослідження глобальних проблем існування сектору тіньової економіки як дестабілізуючого фактору господарської системи держави. Цими питаннями займалися чимало відомих зарубіжних та вітчизняних теоретиків, перш за все, це - А. Портес, Б. Свенсон, Г. Гросман, Д. Убара, Д. Кауфман, Е. Файге, Е. де Сото, Л. Косалс, Л. Хофман, М. Ромер, О. Турчинов, П. Віліс, С. Сасен-Куб, Т. Корягіна, Ю. Латов, Є. Сатерленд та інші.

Також сьогодні особливий інтерес викликають наукові праці зарубіжних економістів, які вивчають питання щодо зростання тіньового сектора економіки в окремій країні, для нас це має особливе значення, оскільки економічна система України і Росії дуже схожі між собою і мають приблизно однакові рівні тіньової економіки. Так в працях Ю. Латова, О. Осипенко, А. Шохіна, І. Ніколаєва, А. Гурова та інших аналізується тіньовий сектор економіки за умов ринкової трансформації.

Сучасні теоретичні розробки і концепції вітчизняних економістів - А. Тимченко, А. Ахламова, Т. Хайлової, В. Вишневського, О. Чаусовського, В. Бородюка, О. Воробйова, Т. Приходько, О. Турчинова, В. Поповича - розглядають багато питань, пов'язаних з феноменом тіньової економіки, які базуються на інституційних поглядах, де розглядається податковий тиск на сучасну економіку і таке інше. Але на сьогодні залишаються невирішеними проблеми щодо теоретичного узагальнення тіньових економічних процесів та розробки універсального державного механізму протидії тіньовій економіці та скорочення її обсягів, це і обумовлює актуальність обраної теми, її ціль та задачі дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в русі держбюджетної науково-дослідної теми (номер державної реєстрації - № 0100U003067) “Теоретично-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” кафедри маркетингу Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України. У рамках науково-дослідної теми автором досліджено та обґрунтовано державний механізм протидії тіньовій економіці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття напрямків державного управління по скороченню рівня та негативного впливу з боку тіньового сектора економіки, створення державного механізму протидії тіньовій економіці.

Для досягнення цієї мети у дисертації поставлені наступні задачі:

- проаналізувати історико-економічні етапи виникнення та розвитку тіньової економічної діяльності та уточнити категорію і поняття терміну тіньова економіка;

- визначити економічний зміст тіньової економічної діяльності;

- розкрити механізм та особливості розвитку тіньової економіки;

- розробити і обґрунтувати соціально-економічну концепцію тіньової економіки;

- розробити універсально-коригувальний метод оцінки обсягу тіньової економіки, який може дозволити максимально точно визначати обсяги тіньової економіки в Україні;

- визначити особливості економічного впливу тіньового сектора на трансформаційні процеси в економіці;

- обґрунтувати особливості та взаємозв'язки економічних інститутів з тіньовою економікою, а також визначити напрями діяльності держави щодо формування економічних інститутів та правових норм;

- дослідити соціально-економічні наслідки та деформації від діяльності тіньової економіки;

- розробити і впровадити рекомендації з діяльності державних органів влади щодо скорочення тіньової економіки у сучасних умовах.

Об'єктом дослідження є процеси, які відбуваються у тіньовій економіці як у соціально-економічному явищі суспільства.

Предметом дослідження виступають методи боротьби, які впливають на функціонування сектору тіньової економіки у період трансформаційних перетворень.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою роботи є ідеї, положення, які висловлені у монографіях, наукових і періодичних публікаціях вітчизняних та зарубіжних вчених з питань сутності, виміру обсягів тіньової економіки, зниження темпів зростання тіньової економіки, діючі законодавчі акти Верховної Ради України, Укази та розпорядження Президента України, Кабінету Міністрів, положення кримінального і адміністративного законодавства, які стосуються скорочення тіньового сектора та легалізації тіньових капіталів. Використані дані Державного комітету статистики України, статистичні дані Міжнародного валютного фонду, показники фінансово-господарської діяльності підприємств, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій з проблем боротьби з тіньовою економікою. Також використано звітні матеріали роботи групи економістів з Інституту Всесвітнього банку “Про масштаби неофіційної економічної діяльності у постсоціалістичних країнах Східної Європи” (Росії, Україні, Польщі, Словаччині і Румунії).

Для вирішення завдань дослідження, які поставлені у дисертації, використані загальнонаукові і спеціальні методи економічної теорії: структурно-функціональний (при дослідженні соціально-економічних перетворень у ринковій і трансформаційній економіці), доповнений історико-генетичним аналізом на мікро і макрорівнях (при аналізі генезису і економічних джерел, які сприяють виникненню тіньової економіки, при визначенні впливу даного явища на трансформаційні процеси в державній економіці); діалектичний, індуктивний, дедуктивний методи; метод аналогій (в процесі аналізу реалізації економічних принципів і визначення можливих напрямів зниження зростання нелегальної економічної діяльності у трансформаційній економічній системі), графічний статистичний метод і метод порівняльного аналізу (при порівнянні рівнів тіньовизації економік різних держав з Україною); принцип єдності економічної теорії і практики при розгляді механізму функціонування тіньової економіки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні універсально-коригувального методу оцінки обсягу сектору тіньової економіки та соціально-економічної концепції щодо сутності тіньової економіки, зокрема

уперше:

- запропоновано і обґрунтовано соціально-економічну концепцію тіньової економіки, яка базується на єдності соціальних та економічних складових, де обов'язково враховується діяльність різних соціальних прошарків, груп, а також діяльність кримінальної частини суспільства. У концепції доведено, що одним з докорінних джерел існування тіньової економіки є функціонування квазі-корпоративних механізмів алокації ресурсів;

- розроблено універсально-коригувальний метод оцінки виміру обсягу сектору тіньової економіки України, в якому враховується соціально-економічний рівень криміналізації тіньової економіки для коригування показників підрахунку обсягу тіньової економіки;

удосконалено:

- механізм формування взаємозалежності легальної та нелегальної економіки, де визначено головний фактор впливу тіньової економіки - це рівень тіньовизації, який впливає на формування стимулів зі скорочення трансакційних витрат, при цьому доведено, що низький рівень легальної економіки стимулює зростання тіньової економіки;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування характеристики категорії “тіньовий сектор економіки”, де це явище набуває соціально-економічної ознаки;

- поняття терміну “тіньовизація” економіки визначено як широкомасштабний процес проникнення тіньової економіки в усі сфери соціально-економічної діяльності, що доводить існування закономірного взаємозв'язку між легальною та нелегальною економікою;

- напрями діяльності держави щодо запобігання подальшого зростання сектора тіньової економіки, які можуть сприяти зміцненню економічної системи українського суспільства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в формуванні цілісної методики оцінки обсягів тіньової економіки в Україні, потрібної для створення економічних програм розвитку у період ринкової трансформації. Практична значимість дослідження міститься у можливості використання висновків та пропозицій для корекції функціонування економічної системи зі скорочення дефіциту держбюджету, формування сталих ринкових відносин. Положення і висновки дисертаційного дослідження використані у Державній податковій адміністрації в Донецькій області(довідка № 7766/10/26-37 від 21.05.07р.), у Донецькій обласній державній адміністрації (довідка № 17/33 від 11.06.07р.), а також у навчальному процесі при викладанні курсів економічної теорії, історії економічних учень(довідка ДонДУУ № 34 від 05.06.07р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації одержані автором самостійно. У них викладено авторський підхід до вирішення наукової проблеми щодо аналізу сутності, механізму виникнення та функціонування тіньової економіки у системі економічних відносин. На основі узагальнення різних концепцій і методологічних підходів щодо оцінки обсягів сектору тіньової економіки відображено авторські погляди на процеси, які відбуваються у економічній системі України в умовах ринкової трансформації.

Апробація результатів дисертації. Ключові положення дисертаційного дослідження докладалися та обговорювалися на наукових семінарах професорсько-викладацького складу кафедри маркетингу Донецького державного університету управління; на щорічних наукових конференціях Донецького державного університету управління (2005-2007рр.): на наукових конференціях “Економічна політика України і удосконалення господарських механізмів в умовах ринкового реформування” 18 квітня 2007р., “Глобальні проблеми сучасної економіки” 21 липня 2005р., Донецького національного технічного університету: “Проблеми сучасної економіки і інституційна теорія” 15-16 березня 2004р. та Донецького економіко-гуманітарного інституту на V Міжнародній науково-практичній конференції “Перехідний час формування нової епохи” 22-23 квітня 2004р.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 13 наукових роботах (5 у фахових виданнях), з них 4 - у наукових журналах, 6 - у збірниках наукових праць, 3 - у матеріалах конференцій, загальним обсягом 6,78 друкованих аркушів, з яких 6,23 належіть авторові.

Структура і об'єм дисертаційної роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків і чотирьох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 197 сторінок, у тому числі 14 таблиць, 13 рисунків, які займають 21 сторінку, список використаних джерел 168 найменувань(12 сторінок), 4 додатка(7 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

тіньовий економіка трансформаційний державний

У першому розділі “Роль тіньового сектора у розвитку економіки держави” розкрито і проаналізовано глибинні та історичні корені зародження тіньової економічної діяльності, досліджено різні наукові погляди і теорії вчених світу, які стосуються природи та сутності цього явища; виявлено основні причини виникнення, існування і розвитку тіньового сектора економіки. Теоретично обґрунтовано, що тіньова економіка є складовою частиною економічної системи (її головні елементи: продуктивні сили, техніко-економічні сили, організаційно-економічні відносини, відносини власності, господарський механізм). Проведено порівняльний аналіз даних країн світу щодо питомої ваги тіньової економіки відносно валового внутрішнього продукту (табл.1).

Таблиця 1. Дані обсягів тіньової економіки відносно ВВП у різних країнах світу за 2006 р.

Розкрито сучасне поняття, сутність та умовна структура тіньового сектора економіки з усіма існуючими зв'язками в офіційній економіці. Якщо спробувати типологізувати тіньову економічну діяльність, прийнявши за її основний критерій відношення до законної “білої”, офіційної економіки, то умовно можна відокремити три сектори тіньової економіки. Саме їх сукупність і визначає повне поняття тіньової економіки ( рис. 1):

1) друга (“біло-коміркова ”) тіньова економіка з 25 % соціально-економічним рівнем криміналізації;

2) “сіра” (неформальна) тіньова економіка з 50 % соціально-економічним рівнем криміналізації;

3) “чорна” (підпільна) тіньова економіка з 100 % соціально-економічним рівнем криміналізації.

Найбільш тісно з офіційною “білою” економікою пов'язана тіньова (прихована) діяльність самого легального бізнесу. Це стосується другої “біло-коміркової” тіньової економіки (прихована, нефіксована і т.д.): економічна діяльність працівників “білої” економіки безпосередньо пов'язана з офіційною професійною діяльністю. Взагалі цією діяльністю займаються менеджери та керівний персонал (“білі комірці”), тому цей різновид структурної частини тіньової економіки має назву “біло-коміркова” тіньова економіка. Друга “біло-коміркова” тіньова економіка не пропонує ніяких товарів та послуг, тут відбувається негласний перерозподіл суспільного доходу.

“Сіра” тіньова економіка (відноситься до неформального сектору економіки) - це дозволена законом (напівлегальна) економічна діяльність (переважно, дрібний бізнес), яка не враховується офіційною статистикою. В цьому секторі тіньової економіки пропонуються головним чином звичайні товари та послуги (як і у “білій” економіці), але виробники зовсім ухиляються від офіційного обліку, не бажаючи нести витрат, пов'язаних з отриманням ліцензії, сплатою податків і т.д. Це явище найбільш стосується слабо розвинених країн, де розвиток неформального сектору стає головним шляхом виживання бідних прошарків населення. Якщо “сіра” економічна діяльність в основному схвалюється громадянами, то чорна завжди служить мішенню для загального осудження.

Рис. 1. Структура тіньової економіки з урахуванням соціально-економічного рівня криміналізації та внутрішніми силами зв'язку між основними елементами:

Слабка сила зв'язку

Середня сила зв'язку

Міцна сила зв'язку

“Чорною” тіньовою економікою в широкому значенні слова можна вважати всі види діяльності, які повністю виключені з нормального економічного життя, оскільки вважаються несумісними з ним, такими, що руйнують його. Ця діяльність може бути заснована не тільки на насильницькому перерозподілі власності, але і створюватися у процесі виробництва. Таким чином, “чорна” тіньова економіка (економіка, перш за все, з високим соціально-економічним рівнем криміналізації) - це заборонена законом (нелегальна) економічна діяльність, пов'язана з виробництвом та реалізацією заборонених законом товарів та послуг (торгівля зброєю, організація наркобізнесу, проституції, азартних ігор, рекету і т. ін.). “Чорна” тіньова економіка значно відрізняється від “білої”, ще більшою мірою, ніж “сіра” тіньова економіка, хоча на рівні “великого бізнесу” може спостерігатися їх взаємне переплетіння.

У другому розділі “Механізми впливу держави на тіньову економіку” розглянуто і проаналізовано практичні підходи і основні методи оцінки та підрахунку обсягів тіньового сектору економіки. Одержані результати свідчать про значний вплив тіньової економіки на формування і існування економічних інститутів, за допомогою яких доведено, що в кожній країні світу можна застосувати один або декілька методів підрахунку обсягів тіньового сектору економки, залежно від економічного стану країни.

У цьому розділі обґрунтовано соціально-економічну концепцію тіньової економіки та універсально-коригувальний метод оцінки, щодо виміру обсягу сектору тіньової економіки України. У дисертаційному дослідженні доведено, що тіньова економіка є соціально-економічним явищем, тому на підставі цього дослідження запропонована соціально-економічна концепція тіньової економіки, яка базується на єдності соціальних та економічних складових тіньової економіки при урахуванні рівня криміналізації з участю різних соціальних прошарків та груп, діючих у тіньовій економіці. Структурно тіньова економіка складається із трьох складових елементів при активній участі в її діяльності різних соціальних прошарків, груп і кримінальної частини суспільства.

Тому у цьому випадку можна стверджувати про те, що кожній складовій частині тіньової економіки відповідає притаманний їй соціально-економічний рівень криміналізації (приклад порівняння рівня криміналізації тіньової економіки: продаж зброї - відповідає високому рівню криміналізації або просте ухилення від сплати податків у виробництві - відповідає низькому рівню криміналізації). Ґрунтуючись на цих твердженнях, можна умовно припустити, що легальна економіка позбавлена рівня криміналізації, тому її рівень дорівнюється - 0%, таким чином кожній складовій тіньової економіки буде відповідати свій рівень криміналізації, так, “чорній” відповідає - 100%, “сірій” - 50%, другій “біло-комірковій” - 25% (згідно рис. 1 у першому розділі). Також на підставі цієї концепції запропоновано використання універсально-коригувального методу, який дозволяє врахувати погрішності трьох складових тіньової економіки і використовується для коригування результату підрахунку обсягу тіньової економіки, зробленого будь-яким методом підрахунку. Така точність у підрахунках потрібна для контролю динаміки розвитку тіньової економіки, її державно-інституційного регулювання, для стабілізації інноваційної політики і створенню формальних норм та стимулів з боку держави.

Для відображення взаємозв'язку та взаємозалежності тіньової економіки з легальною економікою використано показник (Кт) - коефіцієнт тіньовизації економіки, який використовується з урахуванням рівня криміналізації тіньової економіки. В залежності від кількісних та якісних характеристик і впливу тіньового сектору на соціально-економічні процеси, які відбуваються в державі, можна виділити такі гранично-умовні ступені (рівні) тіньовизації економіки відносно ВВП.

Перший ступінь - локальна тіньовизація економіки. (Кт < 10 %).

Другий ступінь - проникаюча тіньовизація економіки. Для другого ступеню характерним є проникнення тіньових форм діяльності у легальну економіку. Крім цього - (10 %< Кт < 20 %).

Третій ступінь - активна тіньовизація економіки. Відмітною рисою третього ступеню є активне зростання тіньового сектора економіки і його проникнення в різні сфери офіційної економіки. Тіньова економіка стає необхідним доповненням економіки офіційної, її фоном і навколишнім простором. Крім цього, для третього ступеня характерним є значення коефіцієнту - (20 %< Кт < 30 %).

Четвертий ступінь - тотальна тіньовизація економіки. Цей ступінь відповідає піку тіньовизації економіки. Відбувається повне розмиття офіційної економіки тіньовою: стирається межа, яка розділяла їх на два сектори. Для четвертого ступеня властиві такі характеристики - (30 %< Кт < 40 %).

Подальший розвиток тіньового сектора переходить в заключний, останній етап - п'ятий ступінь (40 %< Кт < 55 %). Схематично усі ступені тіньовизації економіки зображені на рис. 2.

Легальна економіка(%).

І ступінь ІІ ступінь ІІІ ступінь ІV ступінь V ступінь

Тіньова економіка(%).

Рис. 2. Ілюстрація повного циклу тіньовизації економіки у співвідношенні з ВВП.

Аналізуючи і порівнюючи ступені тіньовизації економіки, можна побачити закономірність, яка стосується взаємозв'язку легальної та тіньової економіки. Виходячи з того, що тіньова економіка є невід'ємною частиною легальної економіки і у своїй діяльності використовує однакові економічні закони, умовно можна прийняти усю економіку за 100% відсотків, при цьому легальна і тіньова економіка займають певну відсоткову частку у загальній економіці.

Відсоткове зростання при переході на більш високу ступень розвитку тіньової економіки зменшує обсяги легальної економіки. Це дозволяє зробити висновок: зростання тіньової економіки негативно впливає на розвиток легальної економіки і знаходиться з нею у безпосередній взаємозалежності, що визначає її суттєву особливість у взаємозв'язках. Таким чином, у періоди низького економічного розвитку державі необхідно піклуватися про задоволення споживчого попиту суспільства, оскільки виробництво легальних вітчизняних товарів знижується і не відповідає попиту суспільства, в цьому випадку його швидко заповнює тіньове виробництво товарів низької якості. Якщо відсотково підвищується ВВП у легальній економіці, то це приводить до відсоткового зниження тіньового сектору економіки. Це положення виведено на підставі аналізу взаємозалежності легальної і тіньової економіки: чим слабкіша легальна економіка в державі, тим сильніша тіньова (протиправна економічна діяльність).

В другому розділі розкрито механізми діяльності тіньової економіки з інституційних позицій. Так, в період економічних перетворень у суспільстві виникає потреба в інститутах для скорочення трансакційних витратах. У дисертаційному дослідженні доведено, що чим вище обсяг трансакційних витрат, тим вище попит на інституційне регулювання держави.

Формальні інститути у перехідній економіці можуть змінюватися радикально і швидко за рахунок регулятивної функції держави, а неформальні інститути змінюються повільно (часто вони просто успадковуються у попередньої економічної системи). При цьому ці зміни залежать від рівня тіньової економіки і не підкоряються офіційним правилам та нормам.

Неузгодженість неформальних традицій і формальних правил є основним фактором суперечностей, які відображують взаємозв'язок між економічними інститутами та тіньовою економікою.

У третьому розділі “Розвиток державних механізмів боротьби з тіньовою економікою” розглянуто практичні схеми діяльності сучасної тіньової економіки. На підставі цього запропоновано комплекс заходів державного контролю і регулювання, який здатний впливати на скорочення тіньового сектору економіки в Україні. Проаналізовано економіко-правову діяльність держави щодо цього явища, розглянуто різні форми і методи боротьби з тіньовою економікою, розкрито практичну діяльність державних структур на прикладі податкової міліції, де відображена методика виявлення тіньової економічної діяльності, проведення перевірок і прийняття рішень по притягненню до відповідальності економічних злочинців.

Розглянуто негативні наслідки, які викликані діяльністю тіньової економіки, що спостерігаються у різних соціально-економічних сферах, а саме:

1. Вплив на податкову систему проявляється у незбалансованому розподілі податкового навантаження і як слідство скорочення бюджетних надходжень. Приховування економічної діяльності від контролю та ухилення від сплати податків приводить до зростання оподатковування доходів у законослухняних платників податків і створює умови для стимуляції тіньової структури, що приводить до подальшого приховування доходів від оподатковування, а також підсилює невиправдану диференціацію доходів.

2. Деформація бюджетної системи проявляється у скороченні витрат державного бюджету і деформації його структури. Скорочення доходів бюджету є причиною недофінансування державних інститутів регулювання економіки і їх ослаблення в той період, коли виникає сильна потреба у забезпеченні прав і законних інтересів учасників економічних відносин.

3. Деформація ефективності макроекономічної політики пов'язана з відсутністю достовірних даних відносно масштабу, структури та динаміки прихованої частини продуктивної діяльності у легальному та нелегальному секторі економіки.

4. Вплив на кредитно-грошову систему виявляється у деформації структури платіжного обігу і деформації кредитних відносин та зростанню інвестиційних ризиків, що приводить до великих збитків кредитних інститутів, інвесторів, вкладників, акціонерів та суспільства в цілому.

У третьому розділі розроблений і запропонований комплекс заходів, що сприяє розвитку державних механізмів боротьби з тіньовою економікою і є необхідним для діяльності державних органів влади різного рівня. Даний комплекс заходів розкривається в наступному:

- запропоновано створити при обласних управліннях податкової міліції України регіональні центри протидії тіньовій економіці і відмиванню грошей, отриманих незаконним шляхом, упорядкувати їх державному комітету України по фінансовому моніторингу при Кабінеті Міністрів України;

- запропоновано забезпечити ефективний контроль державних структур за підприємницькою діяльністю щодо використання тіньових операцій та схем у своїй діяльності, за рахунок посилення впливу економічних механізмів майнової відповідальності. При цьому створити спеціальну комп'ютерну базу для внесення осіб, які здійснюють такі операції;

- рекомендовано скорочувати рівень монополізації виробництва на державному рівні, при цьому забезпечити надійний розвиток конкурентного середовища, створювати умови для легалізації зайнятості населення;

- рекомендовано сприяти розширенню співробітництва України з міжнародними організаціями по боротьбі з тіньовою економікою;

- запропоновані критерії типологізації тіньової економіки, які дозволяють здійснювати диференційний підхід при визначенні розмірів тіньової економіки на державному та регіональному рівні;

- на основі універсально-коригувального методу оцінки обсягу тіньової економіки запропонована методика обліку соціально-економічного рівня криміналізації при визначенні масштабів тіньової економіки, яка рекомендована державним органам влади для моніторингу і розробки програм протидії тіньовій економіці.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і вирішення актуального науково-практичного завдання з винаходу державного механізму протидії тіньовій економіці. Це вирішення полягає у використанні запропонованої соціально-економічної концепції тіньової економіки, універсально-корегувального методу підрахунку обсягів тіньової економіки, висновків та рекомендацій зроблених у дисертації, які потрібні для створення механізму державного управління щодо скорочення сектора тіньової економіки. Основні висновки та результати, які одержано у ході проведених досліджень, зводяться до таких положень:

1. Сучасна економіка має потребу в трансформаційних перетвореннях, при цьому обов'язковими умовами цих перетворень є скорочення обсягів тіньової економіки, тому що діяльність тіньової економіки негативно впливає на економічну систему держави, у наслідку цього гальмується виконання державних програм соціально-економічного зростання.

2. Історія тіньової економічної діяльності є елементом історії товарно-грошових відносин і відображає загальні закономірності історичної еволюції соціально-економічних систем. Сплески по зростанню тіньової економічної діяльності збігаються з переломними моментами економічної історії. Деякі приклади подібних сплесків: антимонопольне нелегальне виробництво епохи меркантилізму, як початкової стадії розвитку буржуазної економіки, контрабандна работоргівля перед повним зникненням рабовласницького господарства, масове мішечництво у період генезису радянської моделі командної економіки, сучасна неформальна економіка в Україні перехідного періоду і т.д. Вірогідно, що ця тенденція є загальною для тіньової економіки усіх сучасних держав.

3. На підставі проведеного дослідження розширено поняття існуючого терміну “тіньовизація”, який представлено як широкомасштабний процес проникнення тіньової економіки в усі сфери соціально-економічної діяльності. Це доводить існування взаємозв'язку між легальною та нелегальною економікою.

4. Завдяки проведеному аналізу та розкриттю соціально-економічних характеристик категорії “тіньовий сектор економіки”, стало можливим обґрунтування поглядів щодо тіньового сектора економіки, який займає певну частину легального сектора економіки і перебуває у зворотно-пропорційній залежності відносно рівня ВВП, при цьому “тіньова економіка” трактується як економічна діяльність, яка знаходиться поза законом і охоплює усю соціально-економічну систему, наслідки якої відбиваються не тільки на економічному стані держави, а і на соціально-економічному рівні життя громадян, суб'єктів господарських відносин.

5. У результаті дослідження обґрунтована і запропонована соціально-економічна концепція тіньової економіки, яка базується на єдності соціальних і економічних складових та враховує діяльність різних соціальних прошарків, груп, а також діяльність кримінальної частини суспільства. На підставі цієї концепції доведено, що одним з докорінних джерел існування тіньової економіки є функціонування квазі-корпоративних механізмів алокації ресурсів. Ця концепція може застосовуватися при створенні державних програм боротьби з тіньовою економікою, а також у інноваційній політиці держави щодо створення формальних норм при вирішенні суперечностей з приводу володіння та використання обмежених природних ресурсів.

6. Розроблено і запропоновано універсально-коригувальний метод оцінки обсягу тіньової економіки на основі аналізу середовища тіньового сектору, який враховує соціально-економічний рівень криміналізації тіньової економіки та використовується для коригування показників підрахунку обсягу тіньової економіки, отриманих любим існуючим методом підрахунку. При підрахунках обсягу тіньової економіки у господарському секторі виникає необхідність використання універсально-коригувального методу з приводу існування досить великих погрішностей у самих методах підрахунків, які значно впливають на достовірність отриманого показника. Цей корегувальний метод дозволяє визначати кількісні показники, які потрібні для планування господарської діяльності.

7. Сформульовані критерії типологізації тіньової економіки дозволяють здійснювати диференційний підхід по визначенню розмірів тіньової економіки на державному та регіональному рівні.

8. Запропоновано методику обліку рівня криміналізації при визначенні розмірів тіньової економіки, яка рекомендована для використання державними органами влади.

9. Запропоновані зміни і доповнення у Карний, Кримінально-процесуальний кодекси України та інші законодавчі акти:

а) внести доповнення, які звільняють від кримінальної відповідальності осіб, які брали участь у легалізації коштів або майна, придбаних незаконним шляхом, якщо вони добровільно заявили про вчинення злочину та сприяли його розкриттю (приклад такої норми є Кримінальний кодекс Республіки Бєларусь);

б) визначити юридичних осіб суб'єктами кримінальної відповідальності за злочини у сфері фінансово-економічної діяльності, у тому числі і за відмивання незаконних доходів. Обґрунтуваннями для цього є рекомендації міжнародної організації ФАТФ (п.6 “Сорок рекомендацій ФАТФ із проблем відмивання грошей”).

10. Розроблені і впроваджені наступні рекомендації та висновки дисертаційного дослідження по боротьбі з тіньовою економікою для діяльності державних органів влади:

- забезпечити ефективний контроль державних структур за підприємницькою діяльністю відносно використання тіньових операцій і схем у своїй діяльності, за рахунок посилення впливу економічних механізмів майнової відповідальності. При цьому створити спеціальну комп'ютерну базу для внесення осіб, здійснюючих такі операції;

- скорочувати рівень монополізації виробництва на державному рівні, при цьому забезпечити надійний розвиток конкурентного середовища, створювати умови для легалізації зайнятості населення;

- створити при головних управліннях обласних податкових міліцій України регіональні центри протидії тіньовій економіці та відмиванню грошей, отриманих незаконним шляхом, при цьому упорядкувати їх державному комітету України по фінансовому моніторингу, який сформувати при Кабінеті Міністрів України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Серафимов В.Н. Государственное воздействие на развитие оффшорного бизнеса, проблемы контроля над ним // “Проблеми державного управління економікою”. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія “Державне управління”. Т. VI, вип. 59. - Донецьк, Дон ДУУ, 2005. - С. 143 - 154.

2. Серафимов В.Н. Деятельность государства по формированию институциональных взглядов на микро экономическом уровне // “Проблеми державного управління економікою”. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія “Державне управління”. Т. VIІ, вип. 64. - Донецьк, Дон ДУУ, 2006. - С. 163 - 170.

3. Пилюшенко В.Л., Серафимов В.Н. Роль государства в легализации теневых капиталов и проблемы приватизационной собственности // Менеджер. - №3(37). -2006. - С. 25-32. Особистий внесок здобувача: визначені проблеми приватної власності.

4. Серафимов В.Н. Державний вплив щодо скорочення тіньових операцій у зовнішньоекономічній діяльності в Україні. // Менеджер. - №4(38). - 2006. - С. 50-57.

5. Серафимов В.Н. Деятельность государства по сокращению экономических преступлений на рынке ценных бумаг // “Проблеми державного управління економікою”. Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія “Державне управління”. Т. VIІ, вип. 71. - Донецьк, Дон ДУУ, 2006. - С. 171 - 181.

Статті у інших виданнях:

6. Серафимов В.Н. Вплив тіньових факторів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності в Україні // Зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Вип. 15, т. І. - Донецьк: Дон ДУЕТ, 2003. - С. 157 - 165.

7. Серафимов В.Н. Меры по пресечению преступлений с использованием пластиковых банковских карточек: экономический аспект // Зб. наук. праць Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 60. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 184 - 192.

8. Серафимов В.Н. Злочини на ринку цінних паперів, як дестабілізуючий чинник економічного розвитку // СХІД. - №5(55). - 2003. - С. 35-39.

9. Серафимов В.Н. Світовий розвиток офшорного бізнесу, проблеми контролю над ним // СХІД. - №7(57). - 2003. - С. 33-37.

10. Серафимов В.Н. Институты легальности и нелегальности на примере деятельности фирмы // Прометей: региональный Сб. науч. трудов Донецкого экономико-гуманитарного института; Институт экономико-правовых исследований Национальной академии наук Украины. - 2004. - № 1(13), - С. 139 - 142.

Друковані праці наукових конференцій:

11. Серафимов В.Н. Інституційні зміни і нелегальна діяльність: діяльність тіньової економіки в перехідній економіці // Проблеми сучасної економіки і інституційна теорія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 15-16 березня 2004р. Зб. матер. “Круглий стіл” Донецьк, 16 березня 2004р. Донецьк, ДонНТУ, 2004. - С.50 - 52.

12. Серафимов В.Н. Основні детермінанти тіньової економіки в Україні // Перехідний час формування нової епохи: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції, Донецьк, 22-23 квітня 2004р. Зб. матер. з виступу на секції (Донецьк, 22 квітня 2004р.). Донецьк: ІЕПД НАН України, ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2004. - С.38 - 41.

Размещено на Allbest.ru