Витрати на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Про підготовку матеріалів до розширенного засідання Кабінету Міністрів України

У зв'язку із зростанням у 2007 році кількості та масштабності надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру Прем'єр-міністр України В.Ф. Янукович на засіданні Кабінету Міністрів України 14.11.2007 доручив Віце-прем'єр-міністру України А.П. Клюєву підготувати до розгляду на розширеному засіданні Уряду питання про вдосконалення єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

На виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України А.П. Клюєва з метою підготовки матеріалів до вказаного засідання Уряду створено міжвідомчу робочу групу, до складу якої ввійшли представники центральних органів виконавчої влади. Очолити роботу зазначеної робочої групи доручено Міністру з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Нестору Шуфричу.

Установче засідання робочої групи щодо опрацювання пропозицій із підготовки матеріалів до розширеного засідання Кабінету Міністрів України проведено 6 грудня 2007 року. На ньому вирішено доопрацювати проект Інформації про стан та проблеми функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що запропонована МНС. Робоча група прийняла рішення: до 12 грудня 2007 року заінтересованим центральним органам виконавчої влади подати свої зауваження і пропозиції для обговорення остаточної редакції на наступному засіданні робочої групи, яке відбудеться в МНС о 10.00 18 грудня 2007 року.

Інформація

про стан та проблеми функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Вступна частина

Зазначена інформація надається на виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України Клюєва А.П. від 22 листопада 2007 року № 48611/1/1-07 щодо розгляду на засіданні Уряду питання про вдосконалення єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - ЄДСНС).

Основні цілі, які передбачається досягти за результатами розгляду зазначеного питання:

здійснити аналіз ефективності діяльності ЄДСНС;

виявити причини та недоліки діяльності ЄДСНС;

опрацювати пропозиції з покращення функціонування ЄДСНС.

Аналіз та оцінка ефективності функціонування ЄДСНС здійснювалися за результатами перевірок, навчань та практичної роботи під час ліквідації надзвичайних ситуацій.



Аналіз та оцінка стану справ

Аналіз надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

Щороку в Україні реєструється близько 400 надзвичайних ситуацій (далі - НС).

В Україні функціонують понад 18 тис. потенційно небезпечних підприємств та інших об`єктів. Більшість з них представляють не тільки економічну, оборонну та соціальну значимість для країни, але й потенційну небезпеку для здоров`я і життя населення, а також навколишнього природного середовища і є джерелами надзвичайних ситуацій та подій техногенного характеру.

Комунальна інфраструктура зношена більш ніж на 60%, внаслідок чого кількість аварій за останні 10 років зросла майже в п`ять разів.

Значної шкоди населенню, об`єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу завдають пожежі. Протягом 11 місяців 2007 року в державі зареєстровано 46505 пожеж, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Непоправні щорічні втрати внаслідок надзвичайних ситуацій та подій досягають близько 4,5 тисячі осіб.

За період 1997 - 2007 років в Україні зареєстровано понад 4,5 тис. надзвичайних ситуацій, у тому числі понад 2,4 тис. техногенного та 1,6 тис. природного характеру. Надзвичайних ситуацій державного рівня - 1,8% (85 НС), регіонального - 7,2% (328 НС), місцевого та об'єктового відповідно 33,5% та 57,5%).

Також значної шкоди навколишньому середовищу завдають аварії суден та забруднення акваторії водних об'єктів. У період з 2001 по 2007 роки на водних та водогосподарських об'єктах України загинуло понад 16 тисяч людей, з них більше 2200 дітей.

Матеріальні збитки, завдані НС техногенного та природного характеру за останні 10 років, оцінюються близько 7 млрд. гривень.

У 2007 році завдано збитків на суму понад 800 млн. гривень, що вдвічі перевищує показники 2006 року, і майже в 3 рази більше за показники 2005 року.

Динаміка кількості НС техногенного та природного характеру за період

1997 - ІІІ квартали 2007 рр.

Обсяги витрат із резервного фонду Державного бюджету, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та роботами з ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій протягом 2000 - 2007 років

надзвичайний ситуація витрата бюджет

Кількість коштів, виділених на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій залежить, насамперед, від кількості та масштабності надзвичайних ситуацій і складає в середньому близько 65% від резервного фонду Держбюджету.

Протягом 2000-2006 років кількість коштів резервного фонду, виділених для ліквідації наслідків НС, зберігалась приблизно на рівні 200 000 тис. гривень. У 2007 році кількість виділених коштів становить 720 000 тис. грн., що обумовлено збільшенням кількості та масштабності надзвичайних ситуацій.

Кошти, виділені з резервного фонду на ліквідацію надзвичайних ситуацій

Порядок використання коштів резервного фонду бюджетів, фінансова допомога з резервного фонду Державного бюджету надається на умовах співфінансування. У той же час частка коштів місцевих бюджетів у фінансуванні робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій регіонального та державного рівня, які мали місце у 2006-2007 роках, становить 5-15 %, решта - кошти резервного фонду Державного бюджету.

Найвищі показники обсягу резервного фонду на 2007 рік становлять у Луганській області 4637,269 тис. грн., що складає 0,70% відповідного бюджету, Сумській 1950,0 тис. грн. (0,68%), Кіровоградській 1811,4 тис., грн. (0,61%).

Найгірші - у м. Києві 2399,8 тис. грн. (0,0027%), Харківській 2000,0 тис. грн. (0,02%), Житомирській 236,0 тис. грн. (0,05%), Рівненській 200,0 тис. грн. (0,06%).



Стан функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

З метою забезпечення готовності до дій за призначенням ЄДСНС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року №192 “Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях” створено систему оповіщення. На цей час системи централізованого оповіщення працездатні та готові до використання.

Готовність до дій за призначенням органів управління та сил ЄДСНС перевіряється у ході практичних дій при ліквідації надзвичайних ситуацій, під час планових та раптових перевірок і проведення навчань з функціональними та територіальними підсистемами ЄДСНС.

З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері цивільного захисту здійснюється нагляд за виконанням заходів техногенної та пожежної безпеки.

У 2007 році здійснено комплексні перевірки в Кіровоградській, Луганській, Одеській, Полтавській областях, контрольні - в АР Крим, Дніпропетровській, Херсонській областях та м. Севастополі. Підготовлено і направлено інформацію до Кабінету Міністрів України, РНБО, де отримано відповідні доручення щодо усунення виявлених недоліків. Результати перевірок свідчать, що стан організації та виконання заходів цивільного захисту потребує суттєвого покращення.

Протягом 2006 - 2007 років органами державного пожежного нагляду в межах наданих повноважень організовано та здійснено перевірки тисяч суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, за результатами яких виявлено велику кількість порушень вимог пожежної безпеки, що створюють загрозу виникнення і можуть призвести до пожеж. За результатами перевірок усунено близько 50% виявлених порушень.

Стан функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру щодо реагування на надзвичайні ситуації

Порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, організації захисту та життєзабезпечення населення здійснюється відповідно до Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р. N 1567, та планів реагування органів управління функціональних та територіальних підсистем ЄДСНС.

Одним із пріоритетних напрямків у діяльності ЄДСНС є створення ефективної, оснащеної сучасною технікою та засобами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, яка становить основу сил МНС.

До її складу входять:

Сили центрального підпорядкування - 8 аварійно-рятувальних загонів, Спеціальний авіаційний загін (м. Ніжин) для проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт, Спеціальний морський загін (м. Керч) для проведення пошуково-рятувальних робіт та робіт з вилучення і знешкодження вибухонебезпечних предметів в акваторії Чорного та Азовського морів та Державне підприємство “Мобільний рятувальний центр МНС", який проводить аварійно-рятувальні роботи будь-якої складності. Крім основних завдань, він забезпечує функціонування Мобільного госпіталю.

Регіональні сили МНС - діють, як правило, в межах визначених адміністративних територій, але залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій і за межами регіону дислокації.

На цей час у регіонах створено 27 гарнізонів Служби, у складі яких функціонують близько 1,5 тисячі пожежно-рятувальних підрозділів та 23 аварійно-рятувальні загони спеціального призначення.

Крім того, для виконання специфічних завдань цивільного захисту в системі МНС функціонують спеціальні державні аварійно-рятувальні та пошуково-рятувальні служби для обслуговування потенційно небезпечних об'єктів, пошуку та рятування туристів, запобігання загибелі, пошуку та рятування людей на водних об'єктах, проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.

На виконання рішення Уряду, починаючи з 2006 року, у системі МНС функціонують 28 піротехнічних підрозділів, які розташовані у кожному регіоні України, та Центр розмінування.

Функціональні та територіальні підсистеми ЄДСНС мають свої спеціалізовані формування та служби.

Протягом поточного року органами управління та силами цивільного захисту проводилася робота щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, які виникали на території держави.

Найбільш резонансними та масштабними надзвичайними ситуаціями були аварія потягу на залізничному перегоні Красне-Броди біля станції Ожидів Львівської залізниці 16 липня, стихійне лихо у Волинській області 22 липня, підтоплення житлових будинків в м. Нова Одеса Миколаївської області 13 серпня, лісові пожежі на території Голопристанського та Цюрупинського районів Херсонської області 20 серпня, пожежа на території Алупкинського лісництва Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника 24 серпня, вибух побутового газу в мікрорайоні Перемога м. Дніпропетровська 13 жовтня, аварії морських суден внаслідок погіршення погодних умов в акваторії Азово-Чорноморського басейну та підтоплення житлових будинків і подвір'їв у м. Бердянську Запорізької області 11 листопада.

На всі надзвичайні ситуації було забезпечено оперативне реагування підрозділів МНС та інших служб цивільного захисту, з метою координації заходів з їх ліквідації створювалися штаби та комісії, Урядом виділялися кошти з резервного фонду державного бюджету для виконання першочергових заходів та виплат компенсацій постраждалому населенню.

Разом з тим, під час організації робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій виникали й певні проблеми та ускладнення, пов'язані, насамперед, з неналежним рівнем взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Проблемні питання щодо функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Зважаючи на ряд об'єктивних та суб'єктивних причин, функціонування ЄДСНС на місцевому рівні потребує значного удосконалення з боку органів державної влади всіх рівнів, так як на цей час є ряд проблемних питань, які стримують її розвиток.

По-перше - це суттєві розбіжності у законодавчих актах стосовно розбудови системи реагування на надзвичайні ситуації в цілому.

Так, згідно з прийнятими Законами України „Про цивільну оборону України”, „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, „Про правові засади цивільного захисту” в країні паралельно існують три системи реагування на надзвичайні ситуації: система Цивільної оборони України - на мирний та воєнний час, єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації - тільки на мирний час та єдина державна система цивільного захисту - на мирний і воєнний час. Функціонування цих систем плутає навіть фахівців з питань цивільного захисту.

По-друге, в результаті прийняття Закону України „Про правові засади цивільного захисту” ми отримали на місцевому рівні функціонування двох органів управління з питань цивільного захисту із завданнями, які на 80% дублюються.

Це призвело до нераціонального використання кадрового потенціалу, невиправданих фінансових витрат, паралельної розробки одних і тих же оперативних документів та нормативних актів, і в цілому - до зниження ефективності функціонування ЄДСНС.

По-третє, відсутність достатнього фінансування з державного та місцевих бюджетів не дає змогу створити достатню кількість сил реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити діяльність створених аварійно-рятувальних служб та формувань у повному обсязі.

Одним з проблемних питань залишається недостатня кількість аварійно-рятувальних служб. На цей час в Україні створено та функціонує 274 аварійно-рятувальні служби. З них лише 195 пройшли державну реєстрацію в центральному органі виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Третина пожеж у державі виникає у сільській місцевості, на яку припадає майже 50% усіх загиблих на пожежах, і ситуація, яка склалася зі створенням та фінансуванням підрозділів місцевої пожежної охорони, катастрофічна. На цей час залишилось лише 912 підрозділів місцевої пожежної охорони і весь тягар з профілактики та гасіння таких пожеж лежить на пожежно-рятувальних підрозділах МНС. На озброєнні підрозділів місцевої пожежної охорони знаходиться лише 1,3 тис. одиниць пожежної техніки, яка на 95% вичерпала свій моторесурс. У створених підрозділах відсутній бойовий одяг і спорядження пожежних, на автомобілях бракує радіостанцій.

Укомплектованість оперативно-рятувальної служби цивільного захисту автомобільною технікою складає 94%. Понад 80% технічного парку складають зразки з термінами експлуатації від 15 до 45 років, серед яких близько 85% потребують середнього, капітального ремонтів або списання.

Ще гірший стан з технічним оснащенням спеціалізованих аварійно-рятувальних служб на водних об'єктах та пошуку і рятування туристів.

На цей час залишається проблемним питанням створення на місцевому рівні достатньої кількості комунальних аварійно-рятувальних формувань та їх оснащення сучасними засобами.

По-четверте, особливу тривогу викликає низький стан забезпечення захисту населення від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій.

Так, населення, яке проживає в зонах можливого хімічного та радіаційного забруднення, не в повному обсязі забезпечене колективними та індивідуальними засобами захисту. Поповнення фонду захисних споруд цивільної оборони протягом останніх 15 років не відбувається, кошти на їх утримання не виділяються, захисні споруди утримуються в незадовільному стані.

Забезпеченість працюючого населення та невоєнізованих формувань засобами радіаційного і хімічного захисту на сьогодні становить близько 20 відсотків потреби, а забезпечення непрацюючого населення не перевищує 5 відсотків загальної потреби. Крім того, внаслідок розбронювання мобілізаційних запасів радіаційного та хімічного захисту на особливий період непрацююче населення не забезпечене засобами індивідуального захисту від бойових отруйних речовин.

По-п'яте, це низький рівень створення матеріальних і фінансових ресурсів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.

На цей час найбільш повні обсяги матеріального резерву регіонального рівня створено у Волинській, Донецькій, Івано-Франківській областях (понад 70% передбачених обсягів). У той же час у Київській, Луганській областях, містах Києві та Севастополі обсяги створених запасів становлять всього 10% передбачених.

З 2002 року фінансування заходів зі створення оперативного резерву МНС не проводиться. Відсутність бюджетного фінансування не дає змоги створити зазначений резерв у належних обсягах. На цей час оперативний резерв створено менше ніж на 1% потреби.

Апаратура оповіщення вичерпала встановлений ресурс експлуатації і підлягає заміні, ремонтні комплекти вичерпано повністю. Вказана апаратура та ремкомплекти до неї вироблялись на підприємствах за часів Радянського Союзу та не можуть бути замінені. Процес модернізації апаратури оповіщення в державі вимагає значних фінансових затрат та приведення у відповідність із сучасними законодавчими та нормативно-правовими актами.

Одним із важливих питань є забезпечення протипожежного захисту атомних електростанцій України, на яких не в повному обсязі виконуються протипожежні заходи, які безпосередньо впливають на пожежну безпеку і на безпечну експлуатацію станцій у цілому.

Викликає занепокоєння протипожежний стан об'єктів метрополітенів, які продовжують експлуатуватися з порушеннями вимог пожежної безпеки. Адміністраціями об'єктів дієвих заходів щодо усунення порушень не вживаються.

Незадовільно виконуються заходи, передбачені Програмою забезпечення пожежної безпеки до 2010 року, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2002 року № 870.

Не виконується вимога Програми щодо створення в центральних органах виконавчої влади служб пожежної безпеки. Так, у Міністерстві аграрної політики, Міністерстві освіти і науки, Міністерстві транспорту і зв'язку, Міністерстві охорони здоров'я, Міністерстві промислової політики, Міністерстві праці та соціальної політики, Міністерстві охорони навколишнього природного середовища, Міністерстві юстиції, Міністерстві культури та туризму, Міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерстві з питань житлово-комунального господарства, Державній податковій адміністрації і Державній митній службі України зазначені служби відсутні.

Не приділяється належної уваги приведенню в робочий стан інженерного обладнання систем протипожежного захисту висотних будинків та будинків підвищеної поверховості, що передбачено пунктом 22 Програми. Із 4 тис. 513 таких будинків у 2 тис. 518 (55,8 %) зазначені системи несправні. Найгірше вирішуються ці питання в Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Київській, Львівській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській областях, містах Києві та Севастополі.

Міністерством освіти і науки не введено до навчальних програм у загальноосвітніх навчальних закладах окремий курс з вивчення правил пожежної безпеки та поведінки під час пожежі, а також не підготовлено для вищих навчальних загальних закладів програм та підручників з вивчення основ забезпечення пожежної безпеки.

Не розробляються і не виконуються регіональні програми запобігання загибелі та рятування людей на водних об'єктах.

Державна служба медицини катастроф ще не повною мірою забезпечує міжвідомчу взаємодію, особливо на територіальному рівні.

Проблемним є питання щодо порядку створення та утримання невоєнізованих медичних формувань. З боку МОЗ не визначено перелік таких медичних формувань відповідно до сучасних вимог, їх організаційно-штатна структура та норми забезпечення.

Залишається невирішеним питання щодо порядку створення та забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань препаратами стабільного йоду, з метою фармакологічної профілактики опромінення щитовидної залози у випадку радіаційної аварії.

Недосконалість механізму реалізації державної політики та нормативно-правової бази з питань безпечної життєдіяльності населення пов'язана з відсутністю в органах місцевого самоврядування фахівців з питань профілактики травматизму невиробничого характеру, невизначеністю відповідальних щодо питань профілактики нещасних випадків у побуті, недостатнім фінансуванням заходів з його профілактики.

Повільно розв`язується проблема утилізації боєприпасів, яких накопичено більше 2 мільйонів тонн.

До місцевих органів виконавчої влади від Міноборони було передано 34 військових полігони загальною площею більше 154 784 га, території яких не очищено від вибухонебезпечних предметів (для проведення очистки необхідно понад 51 млн. грн.).

Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій функціонує у вигляді розрізнених регіональних, галузевих або самостійних функціональних підсистем, не об`єднаних у єдиний інформаційно-аналітичний комплекс.

Причинами виникнення існуючих проблем системи цивільного захисту є:

недосконалість структури та недостатнє використання можливостей системи цивільного захисту;

не забезпечено впровадження перспективних методів та форм виконання заходів захисту населення і територій;

періодичність роботи центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації заходів захисту населення і територій;

відсутність або недостатній рівень превентивних заходів щодо зменшення масштабів надзвичайних ситуацій та зниження ризику їх виникнення;

недосконалість, неузгодженість і суперечність основних положень законодавчо-нормативної бази у сфері цивільного захисту;

зношеність технічного оснащення органів управління та сил цивільного захисту;

невідповідність видатків Державного бюджету України, регіональних бюджетів, реальній потребі коштів щодо забезпечення заходів цивільного захисту, реалізації державних, галузевих та регіональних програм, спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

невпорядкованість системи управління на територіальному рівні.



Заходи, що вживаються, та питання, що потребують рішення Уряду

Заходи, які вживаються для покращення роботи єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру:

Проводиться робота щодо удосконалення законодавчої та нормативної бази у сфері цивільного захисту. Розроблено та проходять погодження проекти Законів України "Про внесення змін до Закону України "Про правові засади цивільного захисту", "Про внесення змін до деяких законів України". Зазначеними законами передбачається привести законодавчу базу у відповідність з єдиними вимогами, щодо створення ЄСЦЗ, її функціональних та територіальних підсистем.

Розроблено та подано на розгляд Уряду проекти постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типових положень про управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відділи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення", "Про затвердження Порядку проведення державної експертизи проектів і рішень стосовно техногенної безпеки об'єктів виробничого та соціального призначення, що можуть спричинити надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і вплинути на стан захисту населення і територій від їх наслідків".

У 2007 році вперше проведено масштабну закупівлю спеціальної техніки - 50 одиниць спеціальної інженерної техніки та аварійно-рятувальних машин, 10 одиниць спеціальних пересувних хіміко-радіологічних лабораторій. Крім цього, вперше здійснено закупівлю літаків та пожежних вертольотів, які, як показує практика, є вкрай необхідними при ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема пожеж в екологічних системах, у гірських та важкодоступних районах.

У межах реалізації Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС України на 2004-2010 роки розроблено типові проекти системи централізованого оповіщення регіонального рівня “Сигнал ВО”, які в 2008 році будуть передані облдержадміністраціям для впровадження. Готується ряд розпорядчих нормативних актів, у розрізі яких буде визначено програму розвитку системи централізованого оповіщення та побудовано Державну диспетчерську службу екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112.

МНС виконує заходи з розвитку та супроводження Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій. Недофінансування не дозволило придбати технічні засоби для забезпечення функціонування Системи в режимі промислової експлуатації. На цей час Система працює в режимі дослідної експлуатації. У цьому році буде також забезпечено доступ заінтересованих міністерств та відомств до оперативної електронної карти Системи.

Для поглиблення міжнародного співробітництва, впровадження передового досвіду інших держав реалізуються 29 двосторонніх міжурядових та багатосторонніх угод у галузі попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків.

Проблеми, що потребують втручання Кабінету Міністрів України

доручити Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади, рекомендувати органам самоврядування при підготовці до проведення "Євро 2012" забезпечити прогнозування можливих надзвичайних ситуацій, вжиття заходів щодо їх недопущення та створення достатнього угрупування сил для ліквідації їх наслідків у разі виникнення;

зобов'язати (рекомендувати) місцеві органи виконавчої влади (місцевим радам) при формуванні відповідних бюджетів обов'язково передбачати резервний фонд у необхідних обсягах, дозволених законодавством, і кошти на виконання заходів, передбачених галузевими та регіональними Програмами забезпечення пожежної безпеки;

доручити МНС та МОЗ підготувати рішення щодо поновлення діяльності Центральної і територіальних координаційних комісій Державної служби медицини катастроф;

доручити МНС та МО підготувати рішення щодо спрощення процедури залучення сил та засобів Збройних Сил до запобігання або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

доручити МНС, Мінфіну та Мінекономіки:

передбачити окремою бюджетною програмою у Державному бюджеті на 2008 рік видатки у сумі 156 млн. грн. для створення оперативного резерву МНС, та у подальшому передбачити у бюджетах на наступні роки видатки на поповнення оперативного резерву, що дасть можливість аварійно-рятувальним підрозділам МНС забезпечити оперативне реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

внести зміни та доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 р. № 308 стосовно механізму створення матеріальних резервів;

передбачити фінансування місцевої пожежної охорони, для чого внести зміни та доповнення до Законів України «Про пожежну безпеку», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про систему оподаткування» (щодо коштів на утримання місцевих пожежних команд);

розпочати з 2008 року фінансування Програми технічного оснащення Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1245

розробити Державну цільову програму розвитку системи цивільного захисту на період 2009-2013 роки;

доручити Мінекономіки, Мінфіну, Раді міністрів АР Крим, обласним, міст Києва та Севастополя державним адміністраціям, МНС передбачити виділення місцевим органам виконавчої влади цільових субвенцій для здійснення заходів з розмінування територій колишніх військових полігонів, переданих місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для ведення господарської діяльності;

доручити МНС, Мінтрансзв'язку, МВС, Мінжитлокомунгоспу, Мінрегіонбуду, Мінпаливенерго, МОЗ, СБУ, Національній комісії з питань регулювання зв'язку та Держспецзв'язку:

підготувати проект розпорядження Уряду "Про заходи щодо створення Державної диспетчерської служби екстренної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112";

підготувати пропозиції про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. стосовно організації оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях;

доручити МНС:

підготувати Концепцію державної політики у сфері цивільного захисту, якою визначити стратегію розвитку системи цивільного захисту;

внести зміни до Закону України "Про правові засади цивільного захисту", якими передбачити визнання такими, що втрачають чинність, Законів України “Про Цивільну оборону України”, “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про війська Цивільної оборони України” та “Про загальну структуру і чисельність військ Цивільної оборони України”, застосувавши деякі необхідні норми і положення Законів України “Про Цивільну оборону України” та “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” до Закону України “Про правові засади цивільного захисту”;

запровадити державну експертизу стосовно техногенної безпеки об'єктів соціального і виробничого призначення, ліцензування господарської діяльності у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, для чого внести відповідні зміни до Закону України „Про інвестиційну діяльність” та постановою Кабінету Міністрів України затвердити порядок проведення цієї експертизи;

розробити проект Закону України «Про техногенну безпеку», у якому чітко розмежувати повноваження наглядових органів при здійсненні функцій державного нагляду;

розробити Положення про єдину систему цивільного захисту;

підготувати рішення Уряду про створення рухомого пункту управління голови Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

сформувати єдиний інформаційний простір для його використання під час запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, скласти Єдиний державний реєстр сил і засобів оперативно-рятувального, аварійного призначення тощо;

завершити розробку типового положення про порядок створення, утримання і використання невоєнізованих формувань цивільного захисту та типових табелів їх оснащення;

на базі двох органів управління у сфері цивільного захисту на територіальному рівні створити єдиний орган управління у зазначеній сфері;

створити функціональну підсистему ЄСЦЗ з питань моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям та центральний, регіональні та місцеві постійно діючі координуючі органи з питань моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям у складі МНС.

доручити Мінрегіонбуду та МНС розробити державні будівельні норми для об'єктів, на які відсутні норми проектування заходів техногенної, пожежної безпеки та організувати контроль за проектуванням та будівництвом зазначених об'єктів;

доручити Мінжитлокомунгоспу, Мінфіну та Мінекономіки підготувати рішення Уряду щодо створення резерву технічних засобів житлово-комунального спрямування;

доручити Мінпаливенерго забезпечити повне виконання протипожежних заходів на АЕС і передбачити з боку НАЕК "Енергоатом" виділення коштів для їх виконання згідно із затвердженими графіками реконструкції системи автоматичної пожежної сигналізації в приміщеннях каналів системи безпеки енергоблоків АЕС і впровадження системи автоматичного газового пожежогасіння для приміщень з електричним та електронним обладнанням енергоблоків АЕС та галузевих технічних рішень

Размещено на Allbest.ru

...