Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

УДК 36:331.522.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

РОЛЬ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ У ВІДТВОРЕННІ РОБОЧОЇ СИЛИ

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

кандидата економічних наук

Тарасова Наталя Олександрівна

Київ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, м. Сімферополь

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Наливайченко Світлана Петрівна Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Богиня Дем'ян Петрович, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», головний науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці

кандидат економічних наук, професор Гаманкова Ольга Олексіївна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», докторант кафедри страхування

Захист відбудеться “12” жовтня 2007 року о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у ДВНЗ «Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, Київ вул. Дегтярівська, 49^г, аудиторія 601.

Автореферат розісланий “12” вересня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.е.н., проф. А. Е. Фукс

робочий сила соціальний страховий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність теоретичного дослідження страхових послуг та їх ролі у відтворенні робочої сили в Україні обумовлена низкою факторів. По-перше, в країні залишається досить низьким рівень заробітної плати. Отже, заробітна плата перестала виконувати свої базові економічні функції - забезпечувати відтворення робочої сили і бути мотивацією та стимулом для праці.

По-друге, зменшення можливості придбання основною частиною населення матеріальних благ. Також спостерігається тенденція до зростання витрат на оплату соціальних благ і послуг, так скорочуються державні гарантії на безкоштовну освіту, охорону здоров'я, санаторно-оздоровчі послуги.

По-третє, однією із ключових проблем трансформації економічної системи в Україні є низький рівень соціальних виплат, який не в змозі забезпечити належне відтворення робочої сили. Важливим завданням на нинішньому етапі розвитку національної економіки є реформування системи соціального захисту. У багатьох країнах світу вже давно працює система взаємодоповнюючого страхового захисту: державне соціальне забезпечення, групове та індивідуальне страхування. З метою стабільного фінансового забезпечення реформи соціального захисту слід активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання добровільного особистого страхування.

Саме тому, враховуючи особливості сучасного трансформаційного періоду, спираючись на основні закономірності, характерні для перехідних економік, нагальною потребою є розробка і втілення науково обґрунтованої та виваженої концепції вдосконалення механізму соціального захисту населення шляхом подальшого впровадження страхового методу покриття витрат на соціальний захист.

Питанням відтворення робочої сили займаються такі вітчизняні вчені: Богиня Д.П., Верхоглядова Н.І., Грішнова О.А., Єсинова Н.І., Кривенко К.Т., Лагутін В.Д., Лібанова Е.М., Петюх В.М., Чухно А.А. та ін. А також російські вчені - Буланов В.С., Волгін М.А., Генкін Б.М., Карташов С.А., Рофе А.І., Струмілін С.Г.

Проблемам соціального страхування присвячені праці таких вчених як, Бабич А.М., Бондар І.К., Василик О.Д., Воблій К.Г., Ганслі Т., Горянська С.В., Грушко В., Гудков А., Губар О.Є, Єгоров Є.Н., Кичко І.І., Косова Т.Д., Лагутін В.Д., Ламберт Х., Малий І.Й., Мандибура В.О., Манес А., Наливайченко С.П., Новіков В.М., Осадець С.С., Роїк В., Ротова Т.А., Теренс М., Федорова Т.А.

Дослідженням особистого страхування займаються такі українські вчені та практики, як Базилевич В.Д., Александров В.Т., Гаманкова О.О., Заруба О.Д., Внукова Н.М., Таркуцяк А.О., Слюсаренко О.А., Перелома С.В., Адамович В.В., Залєтов О.М., Гоцуляк С.А., Бідний В.М., Ляхоцький В.П., та ін. А також російські вчені такі як: Шахов В.В., Адамчук Н.Г., Бабаджанян Е.К., Калінін Н.Н., Авілов О.В., Пальянова С.Ю., Вілков І.М. та ін. Значний внесок у вивчення досліджуваної проблеми здійснили зарубіжних вчені, зокрема, Блек К.Д., Кох П., Крістофоліні В., Скиппер Х.Д., Кеплен Р. М., Глейзер В., Гінзберг Е., Хант С.М., Роумер М.І.

Однак, враховуючи ту обставину, що проблема ролі соціально спрямованих страхових послуг у фінансуванні системи соціального захисту населення вивчена недостатньо, ми вважаємо необхідним дослідити шляхи вирішення питань фінансової забезпеченості працюючого населення і задоволення його матеріальних і соціальних проблем за допомогою особистого страхування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи Кримського економічного інституту Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана за темою “Управління конкурентоздатністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (державний номер реєстрації 0101U002948). Особистий внесок здобувача полягає в розробці підрозділу «Роль інстуціональних інвесторів в активізації інвестиційних процесів в економіці».

А також Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з теми “Проблеми підвищення ефективності державного регулювання сучасної економічної системи України” (державний номер реєстрації 0106U003203). Автором розроблено підрозділ “Напрями вдосконалення державного регулювання ринку страхових послуг”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка концептуальних підходів та теоретичних засад використання страхових послуг в механізмі відтворення робочої сили, а також розробка на цій основі науково-практичних рекомендацій щодо посилення соціальної спрямованості страхових послуг.

Для досягнення даної мети в роботі вирішувались такі задачі:

- дослідити процес відтворення робочої сили та його складові;

- визначити місце та роль соціального захисту у відтворенні робочої сили;

- встановити шляхи формування системи ефективного соціального захисту населення за допомогою страхових послуг;

- проаналізувати процес становлення та соціальну спрямованість ринку страхових послуг в Україні, зокрема особистого страхування;

- обґрунтувати шляхи підвищення ступеню взаємодії систем соціального та особистого страхування на комерційних засадах в процесі відтворення робочої сили;

- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення страхових послуг соціальної спрямованості.

Об'єктом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, пов'язаних із використанням страхових послуг у відтворенні робочої сили.

Предметом дослідження є соціальна спрямованість страхових послуг.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Для формування теоретичних положень і висновків був використаний абстрактно-логічний метод і метод спостереження. Для аналізу стану системи соціального захисту в Україні - структурний метод, метод порівняння, аналізу і синтезу, історичний та логічний підхід, графічні методи і прийоми. Встановлення зв'язку між окремими явищами та процесами здійснено за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу. Для обробки статистичної й оперативної інформації використовувалася сучасна комп'ютерна техніка.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань страхування, оподаткування, фінансів; матеріали Державного комітету статистики України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України.

Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок проведеного комплексного дослідження щодо ролі страхових послуг у відтворенні робочої сили, отримані наступні теоретичні та практичні розробки, які визначають наукову новизну роботи і особистий внесок здобувача, зокрема:

вперше:

- обґрунтована роль соціального та особистого страхування як складових системи соціального захисту у відтворенні робочої сили. Доведено, що за допомогою соціального та особистого страхування формуються грошові фонди, з яких покриваються витрати, пов'язані з утриманням непрацездатних і осіб, які не приймають участь у трудовому процесі; зменшується розрив в рівні матеріального забезпечення працюючих і непрацюючих членів суспільства; підвищується життєвий рівень різних груп населення, які не приймають участь у трудовому процесі;

- запропоновано концептуальну модель формування інтегрального ефекту добровільного медичного страхування, в якості складових якої враховані економічний, соціальний і медичний ефекти зниження соціальних ризиків і компенсації витрат, яких зазнає людина в процесі відтворення. Запропоновано механізм вдосконалення добровільного медичного страхування, шляхом використання профілактичного напрямку медичного страхування; обґрунтовано розрахунок страхового тарифу;

удосконалено:

- обґрунтування необхідності подолання обмежувальної дії соціально-захисної ролі держави, що вимагає інтенсивного виробництва ресурсів на соціальні цілі, а саме: активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання добровільного страхування; забезпечити стійкість і надійність страхових систем у виконанні страхових зобов'язань за рахунок підвищення вимог до розміру статутного капіталу; використання страхової галузі як надійного інвестиційного інструменту; розвиток інституту перестрахування;

- теоретичне обґрунтування ролі і функціональних можливостей недержавного особистого страхування у системі соціального захисту в умовах трансформаційної економіки. Доведена необхідність подальшого використання страхового методу для покриття витрат на соціальний захист, за умови наявності коштів у населення для резервування, стабільної економічної ситуації в країні, а також розвиненості інститутів особистого страхування;

- комплекс заходів, спрямованих на підвищення соціально-економічної значимості довгострокового страхування життя: використання коштів резервів зі страхування життя для довгострокового кредитування житлового будівництва; встановлення порядку, умов видачі і розмірів кредитів, що надаються страхувальникам зі страхування життя; створення обов'язкового механізму гарантування повернення громадянам втрачених коштів у разі банкрутства страховиків шляхом законодавчого запровадження централізованого фонду страхових гарантій; використання полісу зі страхування життя як застави при одержанні кредиту; звільнення від оподаткування страхових премій і доходу від інвестування;

набули подальшого розвитку:

- уточнення розуміння сутності соціального захисту та визначення соціально-економічних чинників його ефективного формування. Соціальний захист - це система законодавчо закріплених норм, спрямованих на забезпечення добробуту, умов для гідного життя людини в межах мінімальних гарантій і стандартів споживання, які здійснюються за допомогою поєднання різних організаційно-правових форм (державного соціального забезпечення, соціальної допомоги, соціального й особистого страхування, внутріфірмових систем соціальної допомоги);

- положення о необхідності здійснення заходів щодо розширення сфери й обсягів добровільного медичного страхування, страхування життя, страхування від нещасних випадків, як важливого елементу «соціального пакету», наданого роботодавцями своїм співробітникам, адже від їх працездатності залежить ефективність виробництва;

- встановлення залежності між макроекономічними показниками (грошовими доходами громадян, номінальною заробітною платою, сумою заощаджень населення, рівнем ВВП) та ростом платежів зі страхування життя на основі побудованої регресійної моделі, яка дозволяє встановити вплив соціально-економічних умов в країні на розвиток страхування життя.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації знайшли своє практичне втілення в діяльності Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим (довідка № 02-93к від 28.12.2006р.), Мелітопольської філії ЗАТ “ПРОСТО - страхування” (довідка № 33 від 11.01.2007р.), Головного управління пенсійного фонду України в АРК Крим (довідка № 01-14/16 від 17. 01. 07 р.). Положення та висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського при викладанні навчальних дисциплін “Основи економічної теорії”, “Сучасна економічна теорія” “Державне регулювання економіки”, (Довідка від 26.04.2007 № 82-06.14/1119 ).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням, у якому представлені авторський підхід до дослідження і розробки теоретичних та методичних положень з удосконалення ринку страхових послуг.

Наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були розглянуті на наукових конференціях: II Всеукраинской научно-практической конференции “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (Алушта, 2003г.); Всеукраинской научно-практической конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства” (Алушта, 2004г.); Міжвузівській науково-практичній конференції “Економічні проблеми: теорія та практика” (Мелітополь, 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства” (Мелітополь, 2004р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово - економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічна трансформація суспільства в умовах глобалізації” (Мелітополь, 2005р.); II міжвузівській науково-практичній конференції “Дні науки економіко-гуманітарного факультету ТНУ ім. В.І.Вернадського в м. Мелітополі” (Мелітополь, 2005р.); Міжрегіональній науково-практичній конференції за підсумками виробничої практики студентів ТГАТА (Мелітополь, 2005р.); I Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і технології: крок у майбутнє - 2006” (Дніпропетровськ, 2006р.); III Международной научно-практической конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства” (Алушта, 2006г.); III Міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку українського суспільства: прогнози та реалії” (Мелітополь, 2006р.); III Международной научно-практической конференции аспирантов и студентов “Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации” (Симферополь, 2007г.); Международной научно-практической конференции ученых и специалистов “Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие” (Симферополь, 2007г.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 22 наукові праці загальним обсягом 3,73 д.а., з них 9 - у наукових фахових виданнях обсягом 2,34 д.а., 13 - в інших виданнях обсягом 1,39 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 177 найменувань на 15 сторінках та 6 додатків на 12 сторінках, містить 28 таблиць на 22 сторінках, 20 рисунків на 8 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 205 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, мета і завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначається наукова новизна його основних положень і практичне значення.

У розділі 1 «Економічна необхідність та значення страхових послуг в процесі відтворення робочої сили» досліджуються сутність категорії “робоча сила” та процес її відтворення; обґрунтовується зміст та роль соціального захисту у відтворенні робочої сили; доводиться необхідність використання страхових послуг у фінансуванні системи соціального захисту.

Проведене дослідження сутності робочої сили дає змогу зробити висновок, що у категорії “робоча сила” знаходить відображення процес реалізації здібностей, закладених у трудовому потенціалі, і включення їх у трудовий процес. Відтворення робочої сили - це безперервне відновлення фізичних сил і розумових здібностей людини, набуття і підвищення кваліфікації, спосіб залучення працівників у трудовий процес, їх розподіл між виробництвами. В процесі відтворення робочої сили, важливо постійно здійснювати інвестиції в її якісні характеристики. З'ясовано, що підвищення якісних характеристик робочої сили є реальним фактором структурних зрушень та економічного зростання. Доведено, що важливими видами інвестицій у людський капітал є вкладення в охорону здоров'я, загальну і фахову освіту, що поліпшує якість, підвищує рівень і запас знань людини, тим самим збільшуючи обсяг і якість людського капіталу. Запропоновано методичні підходи з розрахунку вкладень у робочу силу, які передбачають не лише врахування всіх витрат, пов'язаних з інвестуванням в здоров'я працівника, але й очікуваного ефекту від праці фахівця на виробництві. Вкладення в людський капітал можуть здійснюватися за допомогою соціального страхування.

Обґрунтовано необхідність забезпечення соціального захисту робочої сили, адже саме на неї негативно впливають безробіття, спад виробництва та інші негативні чинники. Встановлено, що сформувати ефективну систему соціального захисту можна на основі поєднання різних її видів та багатосуб'єктних організаційно-правових форм, а саме: державного соціального забезпечення, соціальної допомоги, соціального й особистого страхування, внутріфірмових систем соціальної допомоги.

Доведено, що базовим, визначальним (за обсягом фінансових коштів, масовістю охоплення, різноманітністю і якістю послуг) є інститут обов'язкового соціального страхування (пенсійного і медичного, від нещасних випадків на виробництві та у зв'язку з безробіттям). Визначено спільні риси обов'язкового соціального страхування та особистого страхування: вони забезпечують страхування громадян від певного соціального ризику, з яким ті стикаються; обидва ці інститути спрямовані на те, щоб відшкодувати значну частину доходу, який втрачається через вихід на пенсію або через непрацездатність застрахованої особи; страхові відносини складаються з приводу формування і використання коштів цільового страхового фонду; передбачають превентивні заходи. Основна відмінність соціального страхування від особистого страхування полягає в органічному поєднанні економічних та соціальних елементів захисту, які покликані забезпечити застрахованій особі за допомогою відповідних фінансових, організаційних і правових механізмів можливості з компенсації втраченого заробітку або додаткових непередбачених витрат, пов'язаних з лікуванням (або реабілітацією, професійною перепідготовкою). Недостатній рівень державних гарантій у системі обов'язкового соціального страхування та високий рівень доходів страхувальників сприяють тому, що фонди добровільного соціального страхування розглядаються не як альтернатива, а як доповнення до обов'язкового страхування.

На наш погляд, для ефективного фінансування системи соціального захисту необхідним є поєднання коштів обов'язкового державного соціального страхування (вони можуть бути поповнені з особистих доходів самих застрахованих), бюджетних коштів, витрат підприємств і організацій на соціальні потреби своїх працівників.

Варто виділити ряд факторів у сучасному суспільстві, які стимулюють людину до страхування. По-перше, в умовах ринкових відносин людина є частиною складної багатофункціональної системи, що саморозвивається, умови невизначеності спонукають її запобігти наслідкам можливого ризику. По-друге, - нестабільність економіки, як наслідок дії стихійних, випадкових і невідомих факторів. По-третє, зниження рівня соціальної захищеності у країні спонукає громадян забезпечити себе від настання небажаних подій, які загрожують їх життю, здоров'ю, працездатності за допомогою страхування. Принцип страхування найбільшою мірою відповідає принципу ринкової справедливості, згідно з яким винагорода відповідає особистому вкладу та особистій відповідальності. Визначено економічний зміст та сутність страхової послуги, її головні характеристики. Доведено, що страхова послуга має суспільне соціальне спрямування, адже акумульовані страховиком гроші повинні використовуватися для захисту потерпілих за рахунок усіх учасників формування страхового фонду.

Суспільство не може запобігти настанню небажаних випадків у житті людей, уникнути багатьох несприятливих для них наслідків: травматизму, захворюваності, смертності. Виникає економічна необхідність надання фінансової допомоги населенню при наявності ризику в процесі відтворення робочої сили. Необхідна допомога може здійснюватися із суспільних фондів споживання або за рахунок особистих коштів громадян. У першому випадку страховий захист здійснюється за допомогою соціального страхування і забезпечення, у другому - за допомогою страхування. На теперешній час недостатньо, на наш погляд використовується страховий метод покриття витрат на соціальний захист, тому держава повинна розробляти напрями взаємодії систем загальнообов'язкового соціального та приватного особистого страхування.

У розділі 2 “Система соціального захисту громадян України та її складові” досліджено стан загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні; здійснено комплексне дослідження основних тенденцій, що відбуваються на страховому ринку України; проведено аналіз особистого страхування.

З'ясовано, що в Україні здійснюються чотири види загальнообов'язкового державного соціального страхування: на випадок безробіття; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; пенсійне страхування. Визначені джерела формування коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Фінансування загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється через систему страхових внесків. Кошти цільових страхових фондів не включаються до складу Державного бюджету України. Сьогодні страхові внески встановлено окремо для чотирьох видів соціального страхування.

Визначені шляхи підвищення ефективності роботи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою єдиної системи збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Впровадження цієї системи дозволить: забезпечити додаткові надходження страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектору за рахунок кращого контролю; більш раціонально використовувати кошти соціального страхування за рахунок уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних із формуванням страхових коштів; забезпечити повну прозорість фінансових потоків для суб'єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування; надати можливість застрахованим особам в будь-який час отримувати інформацію про те, які страхові внески та в які фонди робить за них роботодавець; більшою мірою переорієнтувати функції та структури фондів соціального страхування на роботу із населенням.

Проаналізовано стан страхового захисту в Україні. В результаті проведеного аналізу можна дослідити наступні головні тенденції: зростання страхових платежів і виплат в абсолютних показниках; темпи росту страхових платежів продовжують випереджати темпи росту страхових виплат; частка особистого страхування в загальному обсязі страхових платежів є дуже незначною (рис. 1); поетапно збільшуються обсяги страхових резервів; намітилася тенденція значного збільшення сплачених статутних фондів; частка населення в страхових платежах є дуже незначною і за останній період спостерігається її зменшення; спостерігається тенденція до зростання внутрішнього перестрахування у порівнянні з обсягами перестрахування нерезидентам; кількість страхових компаній в Україні неухильно зростає; з 2005 року спостерігається позитивна тенденція до зростання рівня конкуренції на ринку страхування життя, а також позитивна тенденція до консолідації ринку ризикових видів страхування.

Таблиця 1 Структура страхових премій, за галузевою ознакою з 2001-2005 рр., млн. грн.

Складено автором на основі: Інформація про стан і розвиток страхового ринку України за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 рр. Офіційний сайт Держфінпослуг України // www.dfp.gov.ua

Сформульовано головні чинники для подальшого розвитку страхового ринку в Україні, серед яких: підвищення рівня затребуваності страхової галузі як інструменту реалізації державних соціальних програм; удосконалення організаційної структури ринку; подальше впровадження закордонного досвіду організації страхування; розвиток соціально значущих видів страхування, пов'язаних у першу чергу з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією фізичних осіб; наближення організації вітчизняного страхового ринку до світових стандартів; інтеграція страхового ринку України у світовий ринок.

Проведено дослідження стану особистого страхування. Аналіз добровільного медичного страхування дав змогу зробити наступні висновки: за аналізований період спостерігається неухильне зростання страхових внесків; позитивним фактором є те, що рівень виплат достатньо високий, але з добровільного страхування на випадок хвороби спостерігається тенденція до зниження; кількість страхових договорів з добровільного медичного страхування з кожним роком зростає, а зі страхування на випадок хвороби - навпаки; страхові договори укладаються переважно з юридичними особами. Таким чином, вітчизняний ринок добровільного медичного страхування динамічно розвивається, стає більш структурованим, відбувається поетапне формування його інфраструктури. Але слід зазначити, що на даному ринку сьогодні існують певні суперечності між економічними інтересами суб'єктів ринку, які гальмують його подальший розвиток. До них відносяться: висока вартість страхових полісів; відсутність чіткої законодавчої бази, яка б регламентувала діяльність сектора платних медичних послуг; оподаткування (сплата страхувальниками - юридичними особами страхових внесків за своїх працівників з прибутку); відсутність розвиненої інфраструктури комерційних лікувальних установ; слабкий розвиток добровільного медичного страхування в регіонах; недостатність інформації про даний вид страхування у населення; відсутність довгострокового медичного страхування. Проведене дослідження довело: український ринок медичного страхування пропонує дуже обмежену кількість видів страхових продуктів з добровільного медичного страхування. Тому ми вважаємо за потрібне розробити продукт, який би стимулював застраховану особу піклуватися про стан свого здоров'я.

Проаналізовано стан страхування від нещасних випадків в Україні. Встановлено, що за аналізований період темп росту страхових премій випереджає темп росту страхових виплат. Середній рівень виплат з добровільного страхування від нещасних випадків за період з 2001 по 2005 рр. становив 43,2%, що майже у двічі нижче ніж рівень виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасних випадків на виробництві. Подальший розвиток страхування від нещасних випадків на виробництві пов'язаний з існуванням розриву між потребою в соціальному забезпеченні та можливістю її задоволення за рахунок державних фондів; можливістю врахування через страхування від нещасних випадків індивідуальних можливостей і потреб різних категорій населення на відновлення працездатності.

Аналіз стану страхування життя в Україні свідчить, що за аналізований період темп росту страхових премій випереджає темп росту страхових виплат; рівень виплат, починаючи з 2000 року, почав різко знижуватися, що вказує на те, що кошти, отримані від страхувальників, страхові компанії спрямовують на капіталізацію; ринок страхування життя в основному зосереджений у столиці і промислових центрах; за підсумками 2005 року бачимо, що компанії зі страхування життя практично не займалися інвестиційною діяльністю, а в основному вкладали гроші на банківські депозити; кількість договорів, починаючи з 1994 року, постійно зменшується. Головними причинами, що гальмують розвиток страхування життя, на нашу думку, є: негативний досвід страхування життя в Україні в пострадянський період; нестабільність політичної ситуації; відсутність надійних інвестиційних інструментів, а також відсутність гарантій збереження вкладених коштів; зміни в соціальній сфері, які в силу своєї невизначеності в даний час стримують розвиток страхування життя; інфляція, нестійкість національної валюти; відсутність вільних коштів у підприємств і населення; низька страхова культура населення, страхових посередників і деяких страховиків; несприятливе податкове законодавство.

Перспективи ринку страхування життя залежатимуть не тільки від кількісного або якісного складу ринку, а й від подальшого розвитку законодавчої бази, що регулює страховий бізнес, а також від створення сприятливої системи оподаткування компаній та інституту страхових посередників. Розвиток страхування життя залежить багато в чому і від того, наскільки успішно страховики зможуть задовольнити вже існуючий попит, пропонуючи клієнтам необхідні страхові продукти. Проведений аналіз встановив, що ринок особистого страхування розвивається динамічно, але не настільки, щоб бути ефективним інструментом вирішення соціальних проблем суспільства.

У розділі 3 “Посилення ролі недержавного страхування від соціальних ризиків в забезпеченні соціального захисту населення” досліджено зарубіжний досвід надання страхових послуг соціальної спрямованості; встановлено інтегральний ефект добровільного медичного страхування; визначено необхідність впровадження профілактичного напрямку добровільного медичного страхування; наведено обґрунтування довгострокового страхування життя як ефективного механізму соціального захисту населення України.

Процеси ринкової трансформації економіки України вимагають здійснення адекватних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту населення та впровадження нових методів з урахуванням світового досвіду відповідно до особливостей національної системи. Проаналізовано досвід зарубіжних страховиків зі страхування життя, з якого, вважаємо, будуть корисними для України: розподіл внесків застрахованим між різними інвестиційними напрямками (акціями, облігаціями, інвестиційними фондами) з метою отримання максимально накопиченої за полісом страхової суми; надання під заставу поліса зі страхування життя; введення додаткових умов в договір страхування життя (утримання непрацездатних осіб); особи, які уклали договір приватного пенсійного забезпечення отримують можливість сплачувати знижений розмір внесків у систему соціального страхування. Аналіз медичного страхування в розвинутих країнах дав змогу встановити відмінності системи регульованого страхування здоров'я від переважно приватної системи страхування. Для застосування в умовах України буде корисним досвід зарубіжних країн у сфері добровільного медичного страхування: застосування довгострокового медичного страхування; звільнення від податку внесків за добровільним медичним страхуванням; як додаток до загальноприйнятих програм добровільного медичного страхування практикувати проведення щоденних виплат у зв'язку із втратою доходу.

Встановлено, що до соціальних факторів продуктивності праці відносять здоров'я та умови життя. Завдання збереження і покращення здоров'я, удосконалення фізичних та психічних можливостей людини в умовах ринкової економіки набувають особливого значення, вони викликають необхідність використання сфери медичних профілактичних послуг, що передбачають обов'язкові профілактичні обстеження, а при необхідності - профілактичне лікування для запобігання більш важких і хронічних захворювань, лікування яких пов'язане з великими витратами. Світовий досвід показує, що медичне страхування є регулятором процесу стабільного соціально-економічного розвитку, однак в умовах України тільки добровільне медичне страхування забезпечує певну надійність і регулярність надходження коштів, створюючи тим самим можливість планування медичної допомоги, включаючи заходи профілактики (рис. 1.). Економічний ефект від добровільного медичного страхування включає фінансову стабілізацію, зменшення соціальних державних виплат. Соціальний ефект формується за рахунок росту зайнятості населення, гарантування відшкодування збитків, а також, зміщення акценту медичного обслуговування з лікування на профілактику захворювання. Медичний ефект дозволяє зменшити рівень захворюваності та зростання тривалості життя населення.

Запропоновано створити в межах системи добровільного медичного страхування фінансову базу для розвитку профілактичної медицини. Так, ми пропонуємо як додаток до вже існуючих програм добровільного медичного страхування програму, пов'язану з профілактикою захворювань. Страхова організація, яка займається подібним профілактичним страхуванням, постає перед проблемою обчислення страхового тарифу. Нами запропоновано, величину страхового тарифу визначати індивідуально для кожної особи після проведення комплексної діагностики стану здоров'я, і встановлювати спочатку на 1 місяць, потім, в залежності від стану здоров'я застрахованого, вона може змінюватися. Таким чином, даний метод дасть змогу знайти таку величину страхового тарифу, яка зможе покрити всі можливі витрати на профілактику та лікування захворювань застрахованої особи.

В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим елементом соціальної системи держави, воно дає змогу успішно вирішувати соціальні проблеми, що існують в суспільстві, і задовольняти потреби робочої сили у забезпеченні стабільних гарантій захисту своїх економічних інтересів, пов'язаних із здійсненням різних видів господарської діяльності, збереженням певного рівня добробуту і здоров'я.

Обґрунтовано, що держава отримує від страхування життя певні переваги (рис. 2).

Соціальне значення страхування життя для страхувальника виявляється в наступному: дає змогу отримати доход, який не залежить від виплати державних пенсій і доходів; сприяє накопиченню коштів на платне навчання дітей і молоді в коледжах; розширенні купівлі товарів і послуг в кредит; гарантії у випадку професійної непрацездатності. Використання механізму страхування життя сприяє накопиченню коштів на платне навчання дітей, дає можливість захистити членів родини, які залежать від працездатності застрахованої особи у разі настання соціального ризику.

Проаналізовано можливі альтернативи страхуванню життя (банківські вклади, акції, цінні папери, що котируються на біржі, цінні папери інвестиційних фондів, придбання нерухомості). Встановлено переваги полісу зі страхування життя перед іншими видами вкладень, які полягають у тому, що страхування дає можливість здійснювати довгострокові ощадні програми, вигідні як для держави і муніципальних органів, так і для промислового сектора. Розвиток довгострокового страхування життя буде мати величезний макроекономічний ефект у вигляді: появи внутрішнього джерела довгострокового кредитування держави; зниження вартості капіталу і кредитних ресурсів; сприяння поступовому поверненню коштів населення в економіку країни; зміцнення національної валюти; зниження інфляційних процесів.

На основі множинної кореляційно-регресійної моделі було проаналізовано систему чинників, що впливають на зростання премій зі страхування життя. За допомогою цієї моделі можна розрахувати перспективи розвитку страхування життя в країні. Доведено, що на зростання платежів зі страхування життя впливають зростання заробітної плати, рівень ВВП, грошові доходи громадян, номінальна заробітна плата, вклади населення в комерційному банку. Таким чином, загальне економічне зростання буде сприяти збільшенню страхових зборів, а його падіння призведе до гальмування росту надходжень у страховому секторі.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове розв'язання наукового завдання щодо підвищення ролі страхових послуг у відтворенні робочої сили. Це дало змогу сформулювати низку висновків теоретичного, методичного та науково-практичного характеру, що відображають розв'язання основних завдань відповідно до поставленої мети. Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження дали змогу зробити наступні висновки:

1. В процесі відтворення робочої сили важливо постійно здійснювати капіталовкладення в якісне її удосконалення. Встановлено, продуктивність праці у значній мірі залежить від інтенсивності інвестицій в розширене відтворення робочої сили. Розширене відтворення робочої сили досягається в т.ч. шляхом використання наступних соціальних факторів: тісним взаємозв'язком між розміром пенсії та рівнем кваліфікації, функціонуванням системи соціальних гарантій, стимулюючою функцією заробітної плати.

2. Показано, що для забезпечення ефективного відтворення робочої сили в умовах ринку необхідно реформувати систему соціального захисту. Встановлено, що на нинішньому етапі, коли спостерігаються падіння виробництва і скорочення ресурсів держави, які можна було б перерозподілити, соціальний захист зводиться винятково до забезпечення мінімальних державних стандартів. Тому, завдання полягає в об'єктивному подоланні обмежувальної дії соціально-захисної ролі держави, що вимагає інтенсивного виробництва ресурсів на соціальні цілі, а саме: активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання обов'язкового і добровільного страхування; забезпечити стійкість і надійність страхових систем у виконанні страхових зобов'язань за рахунок підвищення вимог до розміру статутного капіталу, використання страхової галузі як надійного інвестиційного інструменту; розвитку інституту перестрахування.

3. Визначено, в сьогоднішніх умовах соціальний захист вважається обов'язком самих працівників і роботодавців. Страхування міцно займає місце необхідного інструмента, що забезпечує соціально-економічну стабільність і безпеку, ефективний захист майнових інтересів громадян і організацій від природних, техногенних, економічних і інших ризиків. Обґрунтована необхідність підвищення рівня взаємодії систем соціального та особистого страхування, шляхом доповнення державних соціальних гарантій коштами добровільного особистого страхування.

4. Проведений аналіз діяльності фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування довів, що рівень соціальних виплат за останні роки, збільшився однак виплати які здійснюються застрахованим особам не достатні для ефективного відтворення робочої сили. Доведена необхідність подальшого розвитку і вдосконалення діючої системи соціального страхування на основі підвищення ефективності функціонування фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування за допомогою: створення єдиної персоніфікованої системи збору і обліку страхових внесків і застрахованих осіб; впровадження єдиного соціального внеску; встановлення єдиного об'єкту для всіх фондів для нарахування єдиного соціального внеску в однаковому розмірі для роботодавців і фізичних осіб; підвищення інформованості населення про поточний стан системи соціального страхування.

5. На страховому ринку України спостерігається тенденція до зростання страхових платежів, страхових резервів, сплачених статутних фондів, однак спостерігаються зниження рівня виплат, зменшення частки страхувальників -фізичних осіб, зниження частки добровільного особистого страхування. Досвід функціонування національного страхового ринку показав, що зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін у страховій сфері, і насамперед у зростанні конкуренції страхових послуг. Таким чином, страхова галузь ще потребує ряду змін законодавчого та структурного характеру. Важливим напрямком державної соціально-економічної політики повинне стати активне використання ринкових страхових механізмів і інфраструктури страхового ринку як інструмента реалізації державних соціальних програм.

6. Проведений аналіз особистого страхування за галузями, дав змогу виявити наступні тенденції його розвитку. На наш погляд для найбільш повного задоволення потреб населення в одержанні доступної і високоякісної медичної допомоги необхідно: суттєво зменшити навантаження на державний бюджет та місцеві бюджети шляхом участі у добровільному медичному страхуванні; зменшити частку тіньової медицини в системі медичного забезпечення, уникнути необґрунтованих витрат, викликаних наданням зайвих медичних послуг з метою отримання додаткового прибутку; проводити систематичний моніторинг стану здоров'я застрахованого і вчасні превентивні лікувально-профілактичні заходи.

Розвиток страхування від нещасних випадків визначається наступними моментами: зростанням травматизму в побуті, що викликає необхідність укладання населенням договорів страхування, існуванням розриву між потребою в соціальному забезпеченні та можливістю її задоволення за рахунок державних фондів; віднесенням підприємствами витрат на страхування від нещасних випадків і хвороб на собівартість продукції.

7. Для подальшого розвитку страхування життя необхідно здійснити ряд заходів: законодавчо врегулювати питання захисту заощаджень громадян з довгострокового страхування життя і пенсійного страхування; погасити заборгованість за договорами страхування життя, укладеними із закладами колишнього Укрдержстраху; інформувати населення через засоби масової інформації про стан ринку страхування життя, рівень державного нагляду за страховою діяльністю, показники страхових виплат; розвиток довгострокового кредитування житлового будівництва, у т.ч. для індивідуальних забудовників; створити умови для розвитку ринку страхових посередницьких послуг зі страхування життя; використовувати мережу Інтернет для організації консультацій та надання довідкового матеріалу.

8. Комплексний аналіз страхових послуг, соціальної спрямованості в країнах з ринковою економікою дозволив визначити механізми залучення особистого страхування до програм соціального захисту. Проведене дослідження дозволило встановити, що у розвинутих країнах страхування життя використовується як ефективний інструмент соціальних проблем. На прикладі країн, які досягли успіхів у галузі охорони здоров'я, нами було доведено, що найбільш ефективною як з економічного, так із соціального погляду є така модель фінансування, в якій оптимально поєднувалися б державний та приватний сектори.

9. Доведено, що в сучасній економіці добровільне медичне страхування забезпечує охорону здоров'я, розвиток сфери медичного обслуговування, відтворення населення та доповнює гарантії надані в рамках соціального забезпечення і соціального страхування; визначено формування інтегрального ефекту добровільного медичного страхування. На підставі аналізу вже існуючих програм добровільного медичного страхування ми пропонуємо програму, пов'язану з профілактикою захворювань, яка сприятиме запобіганню додаткових витрат роботодавця на утримання працівника, який відсутній у зв'язку із хворобою, а також буде сприяти підвищенню продуктивності праці. Тарифна ставка за даним видом страхування розраховується індивідуально для кожної особи після проведення комплексної діагностики стану здоров'я пацієнта, що дозволяє знизити тарифну ставку у разі покращення стану здоров'я.

10. Запропоновані шляхи посилення ролі страхування життя в забезпеченні соціального захисту населення. Доведено, що страхування життя є, по-перше, ефективним інструментом вирішення соціальних проблем, по-друге, - джерелом довгострокових фінансових інвестицій. Доведена перевага взаємодії страхових компаній, пенсійних фондів та банківських установ у сфері недержавного пенсійного забезпечення, за допомогою якої будуть отримані додаткові надходження від інвестування коштів пенсійних заощаджень з одночасним поліпшенням можливостей інвестиційної підтримки зростання економіки в цілому.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Тарасова Н.А. Интеграция страхового рынка Украины и перспективы его развития // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 192. В 4 т. Том 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.281 - 286. - (0,23 д.а.)

2. Тарасова Н.О. Шляхи удосконалення проведення добровільного медичного страхування // Культура народов Причерноморья № 64. - Симферополь: ТНУ, 2005. - С. 90-93. - (0,26 д. а.)

3. Тарасова Н.О. Аналіз розвитку ринку страхування життя в Україні // Культура народов Причерноморья № 73. - Симферополь: ТНУ, 2006. - С. 117-119. - (0,2 д. а.)

4. Тарасова Н.О. Використання світового досвіду особистого страхування та страхування життя в умовах України // Держава та регіони № 5. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - С. 288 -291. - (0,32 д. а.)

5. Тарасова Н.О. Оцінка сучасного стану ринку добровільного медичного страхування в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 214. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С.438 - 443. - (0,2 д. а.)

6. Тарасова Н.О. Стан розвитку страхового ринку й ефективність страхової діяльності в Україні // Схід №3 (75) - Донецьк, 2006.- с.17 - 20. - (0,32 д. а.)

7. Тарасова Н.О. Соціальний і економічний ефект страхування життя // Культура народов Причерноморья № 80 - Симферополь: ТНУ, 2006. - С.170-173. - (0,26 д. а.)

8. Тарасова Н.О. Ціноутворення як головний чинник попиту на послуги зі страхування життя // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 216. Том 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С.11-16. - (0,26 д. а.)

9. Тарасова Н.О. Соціальне страхування як складова ефективного відтворення робочої сили // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 221. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С.529 - 535. - (0, 29 д. а.)

В інших виданнях:

10. Инвестиционные проблемы предприятий: Монография / Под ред. д.э.н., проф. С.П. Наливайченко. - Симферополь: ЧП «Эльиньо», 2007 - 276с.

(особисто автору належить 0,47 друк. арк.: Глава 8.5. Роль институциональных инвесторов в активизации инвестиционных процессов в экономике)

11. Тарасова Н.А. Страхование как фактор экономической стабилизации Украины // Материалы II Всеукраинской научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины». - г. Алушта. - 2003. - С. 80-81. - (0,08 д.а.)

12. Тарасова Н.А. Особенности проведения добровольного медицинского страхования // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции Теория и практика экономики и предпринимательства. - г. Алушта. - 2004. - С. 145-146. - (0,08 д.а.)

13. Тарасова Н.А. Состояние страхования жизни в Украине // Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми сталого розвитку українського суспільства”. - м. Мелітополь. - 2004. - С. 131-132. - (0,07 д.а.)

14. Тарасова Н.О. Особисте страхування як складова соціального захисту населення // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово- економічні проблеми розвитку регіонів України”. - м. Дніпропетровськ. - 2004. - Том III. - С. 78-79. - (0,08 д.а.)

15. Тарасова Н.А. Проблемы перестрахования в Украине // Збірник тез доповідей II міжвузівської науково-практичної конференції “Економічні проблеми: теорія та практика” - м. Мелітополь. - 2004. - С. 72. - (0,07 д.а.)

16. Тарасова Н.О. Використання світового досвіду медичного страхування у рішенні соціальних проблем // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-економічна трансформація суспільства в умовах глобалізації”. - м. Мелітополь. - 2005. - С. 90-91. - (0,07 д.а.)

17. Тарасова Н.А. Проблемы развития интернет-страхования в Украине // Збірник тез доповідей III міжвузівської науково-практичної конференції “Дні науки економіко-гуманітарного факультету ТНУ ім. В.І.Вернадського в м. Мелітополі”. - м. Мелітополь. - 2005. - С. 67-68. - (0,07 д.а.)

18. Тарасова Н.О. Становлення та розвиток страхового ринку в Україні // Материалы I Международной научно-практической конференции “Наука и технологи: шаг в будущее - `2006”. - г. Днепропетровск. - 2006. - Том 18. - С. 47-49. - (0,1 д.а.)

19. Тарасова Н.О. Ціноутворення як головний чинник конкурентноздатності продуктів по кредитному страхуванню життя // Материалы III Международной научно-практической конференции «Теория и практика экономики и предпринимательства». - г. Алушта. - 2006. - С. 112. - (0,08 д.а.)

20. Тарасова Н.О. Страхування життя як ефективний інструмент рішення соціальних проблем населення // Збірник тез доповідей Регіональної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку українського суспільства: прогнози та реалії”. - м. Мелітополь. - 2006. - С. 71-72. - (0,07 д. а.)