Розвиток підприємств молокопродуктового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

УДК 338.439:637.1(043)

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток підприємств молокопродуктового підкомплексу

Вольвак Світлана Олександрівна

Луганськ - 2007

Анотація

Вольвак С.О. Розвиток підприємств молокопродуктового підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2007.

У роботі досліджено теоретичні, методичні та практичні основи розвитку і проблеми підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу. Удосконалено методологію дослідження проблем розвитку підкомплексу та розширено низку понять щодо суті молокопродуктового підкомплексу, конкурентоспроможності молочної продукції, розвитку підприємств молочного підкомплексу.

Здійснено комплексну оцінку стану та динаміки розвитку підприємств з виробництва та переробки молока Луганської області; удосконалено методичні підходи до визначення конкурентоспроможності підприємств підкомплексу.

Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку молочного скотарства, зроблено прогноз попиту і пропозиції на ринку молока та молокопродуктів, розроблено пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу та поглиблення молочнотоварної спеціалізації у сільськогосподарських підприємствах.

Ключові слова: розвиток підприємств, молокопродуктовий підкомплекс, виробництво та переробка молока, економічна ефективність, конкурентоспроможність, спеціалізація.

Аннотация

Вольвак С.А. Развитие предприятий молокопродуктового подкомплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, г. Луганск, 2007.

Диссертация посвящена изучению и разработке теоретических, методических и практических основ развития и решению проблемы повышения эффективности и конкурентоспособности предприятий молокопродуктового подкомплекса.

В диссертационной работе рассмотрены основные методологические подходы к исследованию сущности молокопродуктового подкомплекса как экономической категории, функционирования рынка молока и молокопродуктов в конкурентной среде.

Автором предложено понятие молокопродуктовый подкомплекс в сфере организации управления производственным процессом как сложной многоуровневой агробиотехнико-экономической системы; уточнено понятие "конкурентоспособность молока и молочных продуктов" как системы качественных, экономических и потребительских свойств молока и молочных продуктов, удовлетворяющих нужды перерабатывающих предприятий и потребителей по всем параметрам, обеспечивающих производителям молока и перерабатывающим предприятиям эффективную производственно-коммерческую деятельность по сравнению с конкурентами на рынке.

Расширены методологические и методические основы исследования развития предприятий молокопродуктового подкомплекса. Устойчивое его развитие предлагается рассматривать с позиций роста темпов производства эффективной и конкурентоспособной молочной продукции при условии решения экологических и социальных проблем на селе.

Методология изучения развития молокопродуктового подкомплекса включает такие этапы: 1) исследование потенциала и закономерностей развития; 2) определение показателей развития; 3) оценка факторов функционирования; 4) изучение конъюнктуры рынка; 5) прогнозирование, определение стратегии развития.

Система показателей развития предприятий молокопродуктового подкомплекса должна охватывать в полном объеме производственно-финансовую деятельность предприятий, входящих в молокопродуктовый подкомплекс.

На основе использования теоретических положений дана экономическая оценка развития сырьевой зоны и молокоперерабатывающих предприятий, эффективности функционирования предприятий молокопродуктового подкомплекса, проведен анализ современного состояния рынка молока и молокопродуктов, конкурентоспособности предприятий молокопродуктового подкомплекса. Предложена методика оценки конкурентоспособности предприятий молокопродуктового подкомплекса с помощью многокритериальной оценочной модели и с использованием анкетных данных.

Обоснованы конкретные предложения, направленные на формирование высокой эффективности и конкурентоспособности предприятий молокопродуктового подкомплекса.

Сделан прогноз спроса и предложения на рынке молока и молокопродуктов с применением моделей лонгитюдных данных, разработаны рекомендации относительно перспективы развития молочного животноводства, предусматривающие интенсификацию основных производственных процессов.

Для повышения конкурентоспособности молокопродуктового подкомплекса предлагаются такие направления: совершенствование взаимоотношений между производителями и переработчиками молока путем справедливого распределения прибыли; повышение экологичности производства, качества продукции и расширение ассортимента при условии создания маркетинговых и экологических служб на молокозаводах; совершенствование информационного обеспечения путем создания информационно-консультационного центра "Молоко" и совершенствование экономического механизма функционирования молокопродуктового подкомплекса, предусматривающее преобразования в четырех сферах - общепроизводственной, взаимоотношений между производителями и переработчиками, государственного участия и поддержки и в сфере непосредственного государственного вмешательства и контроля.

Развитие молочного животноводства в сельскохозяйственных предприятиях необходимо связывать с созданием промышленных комплексов по производству молока. Углубление специализации, повышение концентрации поголовья коров, промышленные технологии способствуют увеличению производства молока и повышению его качества. В результате достигается эффективность и конкурентоспособность производства молока и молочных продуктов.

Ключевые слова: развитие предприятий, молокопродуктовый подкомплекс, производство и переработка молока, экономическая эффективность, конкурентоспособность, специализация.

Annotation

Volvak S. Development of Enterprises of Milk Productive subcomplex. - Manuscript.

Candidate of Economic sciences dissertation on speciality 08.00.04 - Economy and Management of Enterprises (Economy of Agriculture and AIC). - Lugansk National Agrarian University, Lugansk, 2007.

Theoretical, methodical and practical fundamentals of the development and the problems of increase of economic efficiency and the enterprise competitive ability of milk productive subcomplex are examined in the work. The research methodology of subcomplex development problem is improved. And series of concepts about the milk productive subcomplex, competitive ability of dairy product development of milk subcomplex enterprises are expanded.

The complex estimation of the state and dynamics of the development of Production and Milk Processing Enterprises in Lugansk region is carried out. Methodical approaches to the determination of competitive ability of subcomplex enterprises are improved. Strategic dictions of milk cattle breeding development are grounded. The demand and supply forecast on Dairy Product Market is done.

Suggestions as to the increase of competitive ability of milk productive subcomplex enterprises and the extend of milk product specialization at the agrarian enterprises are carried out.

Key words: the development of enterprises, milk productive subcomplex, milk production and processing, Economic efficiency, competitive ability specialization.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Кочетков Олексій Васильович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики і економічного аналізу.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Пархомець Микола Кирилович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри аграрного бізнесу;

- кандидат економічних наук, доцент Співак Микола Гаврилович, Луганський національний аграрний університет, доцент кафедри економіки і підприємництва.

Захист відбудеться 24 січня 2008 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ, головний корпус, ауд. Г-202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ, ЛНАУ.

Автореферат розісланий 21 грудня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки розвиток підприємств молокопродуктового підкомплексу залежить від конкретних умов господарювання, організаційної структури, методів керування, матеріально-технічної бази, фінансового забезпечення.

Розвиток підприємств молочної промисловості залежить від забезпечення молочною сировиною, тобто від стану молочного скотарства.

Сільське господарство, в тому числі й молочне скотарство, відрізняється від інших галузей народного господарства тим, що воно пов'язано з природними процесами відновлення рослин і тварин, і це ускладнює досягнення високих результатів. Одним із основних завдань сільського господарства є забезпечення потреб населення продовольством, особливо молочними продуктами.

На сучасному етапі виробництво молока на сході України у більшості господарств збиткове, незважаючи на те, що у вирішенні питань забезпечення ринку продовольства воно займає особливе місце. Збитковість впливає на зменшення обсягів виробництва, погіршення економічного й соціального рівня життя селян, а цього не можна допускати з урахуванням важливості цієї галузі для потреб населення.

Падіння обсягів і зниження ефективності виробництва молока зумовлює посилення уваги до питань розробки шляхів поліпшення результатів функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, формування продовольчих підкомплексів і ринків продовольства досліджували вітчизняні вчені В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, П.І. Гайдуцький, В.Н. Зимовець, І.І. Лукінов, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.Г. Ткаченко, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та ін.

Значний вклад у розробку теоретичних та прикладних питань розвитку скотарства внесли: П.С. Березівський, Л.І. Бровко, В.Н. Зимовець, М.М. Ільчук, В.П. Котков, М.К. Пархомець, М.Г. Співак, С.О. Шевельова, О.М. Шпичак та інші вітчизняні вчені.

Однак ряд наукових проблем щодо особливостей формування та ефективного функціонування регіональних продовольчих ринків, зокрема ринку молока, в контексті сучасних аграрних трансформацій; організації виробництва молока за умов ресурсо- та енергозбереження, оптимізації рівня використання ресурсів; узгодження взаємовідносин партнерів, підвищення конкурентоспроможності підприємств у молокопродуктовому підкомплексі досліджені недостатньо.

Велике практичне значення досліджень виробництва конкурентоспроможного молока й молокопродуктів, а також недостатня вивченість цього питання у регіоні визначили вибір і зумовили актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано у відповідності з планами науково-дослідницької роботи кафедри статистики і економічного аналізу Луганського національного аграрного університету за темою: "Соціально-економічні проблеми створення конкурентоспроможного сільського господарства на південному сході України" (номер державної реєстрації 0104О005404).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення теоретичних і практичних аспектів оптимального розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах конкуренції.

Для досягнення зазначеної мети у дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі завдання:

- визначено теоретичну сутність молокопродуктового підкомплексу як економічної категорії у контексті забезпечення продовольчої безпеки;

- узагальнено теоретичні, методологічні та методичні засади ефективного й конкурентоспроможного розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу;

- проведено економічну оцінку сучасного розвитку підприємств з виробництва і переробки молока та їх конкурентоспроможності;

- проаналізовано стан розвитку ринку молока та молочних продуктів і розроблено прогноз попиту й пропозиції;

- запропоновано основні напрями збалансованого розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу на перспективу;

- обґрунтувано пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Об'єктом дослідження є процес формування оптимального розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу Луганської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання закономірностей розвитку суспільного виробництва, наукові розробки щодо принципів, форм і методів науково-дослідницької роботи в економіці, законодавчі та нормативні акти, постанови, інструкції та розпорядження уряду України та інших директивних органів, спрямовані на розвиток агропромислового виробництва і реформування сільськогосподарських підприємств у організаційно-правові структури ринкового типу.

У процесі дослідження враховувалися рекомендації вітчизняних і зарубіжних фахівців, а також досягнення передового досвіду з проблеми дослідження.

У ході виконання дисертаційної роботи використовувалися наступні методи загальнонаукового дослідження: абстрактно-логічний - проведено теоретичні узагальнення, сформовано висновки та пропозиції; системно-синергичний метод - для уточнення структурної сутності молокопродуктового підкомплексу як складової агропромислової системи; соціологічний - для вивчення конкурентної позиції молокопереробних підприємств Луганської області на ринку молока та молочних продуктів. Дані оброблялися за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel, економетричного пакета Е.VIEWS 3.1.

Галузеві аспекти розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу вивчалися за допомогою наступних методів та прийомів: монографічного - при узагальненні передового досвіду, дослідження розвитку молочного скотарства і молокопереробних підприємств Луганської області; аналізу і синтезу - при поділі молокопродуктового підкомплексу в процесі аналізу на галузі; абстрактно-логічного і економіко-математичного з використанням ЕОМ - при моделюванні попиту та пропозиції на ринку молока та молочних продуктів, при оцінці конкурентоздатності підприємств молокопродуктового підкомплексу за допомогою багатокритеріальної оціночної моделі, оптимізації структури посівних площ кормових культур; економіко-статистичного - при обробці та аналізі масових статистичних даних.

Прикладні аспекти дослідження знайшли вирішення за допомогою графічного методу, який зокрема використовувався для наочного зображення отриманих результатів та схем взаємозв'язків, розвитку умов, процесів і економічних механізмів функціонування, ефективності та конкурентоздатності підприємств молокопродуктового підкомплексу; розрахунково-конструктивного - при обґрунтуванні розподілу прибутку між учасниками інтеграції, при розробці бізнес-плану створення молочного комплексу з безприв'язним способом утримання.

Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, статистичні дані Головного управління статистики та Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації, Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції в Луганській області, річні звіти сільськогосподарських та переробних підприємств, які входять до молокопродуктового підкомплексу, матеріали анкетного обстеження споживачів молока та молокопродуктів, здійснені автором, науково-методична та інформаційно-публіцистична література, дані світової мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- запропоновано методику визначення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу за допомогою багатокритеріальної оціночної моделі;

- проведено сегментування ринку молока і молочних продуктів Луганської області та виділено чинники, які впливають на попит, за допомогою анкетних даних, зроблено прогноз попиту й пропозиції на ринку молока та молочних продуктів з використанням моделей лонгітюдних даних;

уточнено:

- поняття молокопродуктовий підкомплекс, який, на відміну від існуючих, розглянуто щодо керування виробничим процесом у складній багаторівневій агробіотехніко-економічній системі та сталий розвиток молокопродуктового підкомплексу як здатність зростання темпів ефективного виробництва молока і молочної продукції та підвищення їх конкурентоспроможності;

- методологічні та методичні основи дослідження розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу; систему оціночних показників, яка охоплює повною мірою виробничо-фінансову діяльність підприємств даного підкомплексу; вплив головних чинників на ефективність та конкурентоспроможність молокопродуктового підкомплексу;

удосконалено:

- систему інформаційного забезпечення молокопродуктового підкомплексу шляхом створення інформаційно-консультаційного центру "Молоко", який передбачає, на відміну від існуючих, окрему організаційну структуру для забезпечення підприємств тільки молокопродуктового підкомплексу;

- економічний механізм функціонування молокопродуктового підкомплексу за умови дотримання економічних інтересів усіх партнерів підкомплексу та перетворень у чотирьох сферах: загально-виробничій, взаємовідносин між виробниками та переробниками, державної участі та підтримки, у сфері безпосереднього державного втручання і контролю;

одержали подальший розвиток:

- пропозиції щодо розвитку та підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу, зокрема: нарощування поголів'я і поступове підвищення рівня молочної продуктивності корів у сільськогосподарських підприємствах за рахунок інтенсифікації виробництва молока; поглиблення спеціалізації сільськогосподарських підприємств і концентрації виробництва молока; організація маркетингових та екологічних служб на молокозаводах; обґрунтування взаємовигідних економічних, ринкових відносин виробників сировини і молокопереробних підприємств шляхом розвитку інтеграції та кооперації.

Практичне значення одержаних результатів. Результати методичних та практичних наробок дисертанта можуть бути використані під час розробки стратегії економічного розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу Луганської області, формування ринку молокопродукції, розвитку інтеграції, кооперації та спеціалізації. Все це дасть можливість створити в регіоні потужний конкурентоспроможний молокопродуктовий підкомплекс.

Результати теоретичних наукових досліджень автора використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні курсів "Стратегічний аналіз", "Економічний аналіз", зокрема для аналізу конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу за допомогою багатокритеріальної оціночної моделі; для прогнозування основних економічних процесів за допомогою лонгітюдних даних; для визначення попиту на ринку за даними анкетного опитування (довідка №324 від 12.03.2007 р.)

Запровадження результатів дослідження відбувалося шляхом передачі державним органам рекомендацій щодо розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу та підвищення їх конкурентоспроможності (довідка №11-122 від 20.11.2007 р.), запровадження результатів досліджень у ЗАТ СВФ "Агротон" і ПП СВФ "Агро": пропозицій щодо підвищення ефективності виробництва молока та розроблення бізнес-плану створення молочного комплексу, що підтверджується документально (довідки №780 і №292 від 09.11.2007 р).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати досліджень, наведені в дисертаційній роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету в 2001-2007 рр. та на 5 міжнародних конференціях:

1. Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 80-річчю вищого навчального закладу, "Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України" (м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет, 19-20 березня 2002 р.);

2. Друга міжнародна науково-практична конференція "Ринкові відносини в АПК: здобутки, проблеми, перспективи" (м. Одеса, Одеський державний аграрний університет, 16-17 вересня 2003 р.);

3. "АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи" (м. Кам'янець-Подільський, Подільська державна агротехнічна академія, 20-21 травня 2004 р. );

4. "Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора" (м. Харків, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 5-6 жовтня 2004 р.).

5. Міжнародна науково-практична конференція "Аграрний форум - 2006" (м. Суми, Сумський національний аграрний університет, 25-26 вересня 2006 р.)

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані на сторінках фахових видань у 15 статтях загальним обсягом 4,17 друк. арк., із яких автору належить 3,71 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Повний обсяг роботи становить 263 сторінки, із них 160 сторінок - основний текст роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, на 21 сторінці викладено список використаних джерел із 228 найменувань, на 61 сторінці - 21 додаток, містить 36 таблиць та 24 рисунки.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні та методологічні передумови дослідження розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу" розкриваються суть, методологічні та методичні основи розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу в період формування ринкової економіки.

У результаті проведеного дослідження щодо суті молокопродуктового підкомплексу як економічної категорії було з'ясовано, що молокопродуктовий підкомплекс відрізняється складною структурою, тому що він пов'язаний із природними процесами відновлення і відтворення, економічними, організаційними і політичними процесами в суспільстві. Основним завданням молокопродуктового підкомплексу є забезпечення потреб населення у молоці та молочних продуктах відповідної якості та асортименту. На нашу думку, молокопродуктовий підкомплекс у відношенні організації керування виробничим процесом являє собою складну багаторівневу агробіотехніко-економічну систему, в якій агробіологічні, технічні та економічні ланки в процесі виробництва вступають у взаємодію між собою і зовнішнім середовищем.

Конкурентоспроможність підприємства є ключовим поняттям, від якого залежить діяльність підприємства. Тому підприємство має систематично проводити дослідження щодо конкурентоспроможності як своєї, так і конкурентів. Конкурентоспроможність молока і молочних продуктів - це система якісних, економічних та споживчих властивостей молока і молочних продуктів, які при споживанні задовільняють потреби переробних підприємств і споживачів за технологічними, економічними й екологічними параметрами та забезпечують виробникам молока і переробним підприємствам ефективну виробничо-комерційну діяльність порівняно з конкурентами на ринку.

Різкий спад виробництва молока зумовлений причинами макроекономічного рівня, а усунення недоліків лежить за межами молочної галузі. У зв'язку з цим на даному етапі без державної підтримки виробництво молока скоротиться до небажаних для держави обсягів, що загрожує продовольчій безпеці. Виникла необхідність створення відповідного економічного механізму і насамперед еквівалентності обміну між сферами АПК.

Дослідження показали, що в економічно розвинених країнах триває активний процес концентрації аграрного виробництва. Стратегія розвитку в молочному скотарстві має бути спрямована на поглиблення спеціалізації, підвищення молочної та відтворювальної продуктивності корів, реструктуризації кормовиробництва, застосування найбільш досконалих малозатратних технологій виробництва кормів, застосування ресурсоощадних технологій утримання молочної худоби, поліпшення якості молочної сировини, підвищення самозабезпечення регіонів молокопродуктами.

Розвиток молокопродуктового підкомплексу на перспективу має забезпечувати ефективність його функціонування. На регіональному рівні критерієм ефективності слід вважати ступінь використання виробничого потенціалу молочного підкомплексу і вплив його на рівень самозабезпечення молоком та молокопродуктами. На рівні підприємств критерій ефективності має відображати ступінь використання виробничого потенціалу підприємства через його окупність прибутком.

Поки що економічна наука ще не має єдиної думки щодо окремих питань теорії та методики дослідження продуктових підкомплексів, їх економічної ефективності та конкурентоспроможності. Не визначено і поняття сталий розвиток для продуктових підкомплексів, зокрема для молокопродуктового підкомплексу.

Ми вважаємо, що сталий розвиток підприємств молокопродуктового підкомплексу необхідно розглядати з позиції зростання темпів ефективного виробництва молока і молочної продукції та підвищення їх конкурентно-спроможності за умови вирішення екологічних і соціальних проблем на селі.

Методологія вивчення розвитку молочного підкомплексу включала такі етапи дослідження: 1) дослідження потенціалу і закономірностей розвитку; 2) визначення показників розвитку, економічної ефективності та конкурентоспроможності виробництва; 3) оцінку факторів функціонування; 4) вивчення кон'юнктури ринку; 5) прогнозування, визначення стратегії розвитку.

Кожен з напрямів потребує використання відповідних підходів, методів, критеріїв, показників. При цьому враховувалося, що деякі методи доцільно використовувати для оцінки діяльності окремих підприємств, інші дозволять проводити аналіз функціонування підкомплексу на рівні регіону, держави. Система показників розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу охоплює повною мірою виробничо-фінансову діяльність підприємств, які входять до молокопродуктового підкомплексу.

У другому розділі "Сучасний стан розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу" на основі використання теоретичних положень дана економічна оцінка розвитку сировинної зони і молокопереробних підприємств, ефективність функціонування підприємств молокопродуктового підкомплексу, проведено аналіз сучасного стану ринку молока і молочних продуктів, конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Дослідження проведені на статистичних матеріалах за 1990-2006 роки по всіх категоріях господарств Луганської області у порівнянні з сусідніми областями.

В Україні кризова ситуація в економіці зумовила спад виробництва молока і в 2006 р. було вироблено 284,0 кг молока на душу населення. У Луганській області цей показник зменшився із 309,2 кг у 1990 р. до 122,0 кг у 2000 р. У 2006 р. виробництво молока на душу населення становило лише 155,0 кг, тоді як мінімальна фізіологічна норма споживання - 353,3 кг. Виробництво молока на душу населення у 2006 р. в сусідніх областях становило: Дніпропетровська - 138,1 кг; Донецька - 103,5 кг; Харківська - 188,4 кг. За період 1990-2000 рр. виробництво молока у Луганській області зменшилося в 2,5 рази і становило у 2000 р. 318,3 тис. т, у 2006 р. - 371,4 тис. т (рис. 1). Частка виробленого молока у господарствах населення в 2006 р. становила 81,7%, у сільськогосподарських підприємствах - 18,3% від загального обсягу виробництва всіма категоріями господарств.

Аналіз показав, що за останні 18 років поголів'я корів скоротилося у 4 рази з переміщенням його у господарства населення. Якщо у 1990 р. в особистих господарствах населення утримувалося лише 11,1% поголів'я корів, то у 2007 - 71,5%.



Рис. 1. Динаміка виробництва молока в Луганській області

Збільшення частки молока, виробленого в особистих селянських господарствах, призвело до погіршення якості молока та молочних продуктів по всьому ланцюгу - від виробництва до реалізації. Зумовлено це тим, що у господарствах населення виробляється біля 85% молока 2-го сорту і несортового.

Особливо значний спад усіх показників розвитку молочного скотарства спостерігається у сільськогосподарських підприємствах. Поголів'я корів із 1990 по 2006 р. скоротилося майже в 11 разів. Валове виробництво молока у порівнянні з 1990 р. зменшилося 11,5 разів. Середньорічний надій скоротився з 2859 кг у 1990 р. до 1416 кг у 2000 р., а у 2006 р. він збільшився до 2743 кг.

Основні залежності, які визначають рівень економічної ефективності виробництва молока, виявили за методологією статистичних групувань. Встановлено, що молочне скотарство в сільськогосподарських підприємствах розвивається на екстенсивній основі, а ефективність виробництва молока значною мірою залежить від продуктивності корів. Низька молочна продуктивність корів зумовлена недостатнім рівнем їх годівлі, причому необхідно приділяти увагу якості кормів, збалансуванню раціонів за всіма поживними речовинами. У групах господарств із надоями молока більше 4000 кг на корову високої продуктивності досягнуто, насамперед, за рахунок інтенсифікації, спеціалізації й концентрації виробництва, використання прогресивних технологій утримання й обслуговування тварин.

Зазначимо, що показники економічної ефективності переробних підприємств значно кращі за показники сільськогосподарських підприємств. Це пояснюється неоднаковими умовами діяльності цих підприємств, одні функціонують як монополісти, інші - як конкуренти, що зумовлює незадовільні взаємовідносини між ними.

Дослідження ринку молокопродуктів здійснено за двома напрямками.

Перший, провели оцінку поточної кон'юнктурної ситуації на ринку і визначили місткість ринку молокопродуктів.

В умовах ринкової економіки важливим аспектом є реалізація продукції. Основним каналом реалізації залишаються заготівельні організації, тому що це найбільш гарантований ринок збуту. Крім того, без попереднього обробітку молоко важко реалізовувати. Починаючи з 2000 р. в Луганській області збільшується питома вага реалізації молока заготівельним організаціям і в 2006 р. становить 79,1%.

Встановлено, що зниження виробництва та переробки молока, падіння платоспроможності населення вплинули на скорочення попиту й пропозиції молочної продукції. Споживання молока і молочних продуктів не відповідає науково обґрунтованим нормам ні за кількісними, ні за якісними показниками.

З метою оцінки рівня забезпечення регіону молочною продукцією, зіставлені кілька показників, зокрема: оптимальний попит (максимальна місткість ринку); фонд споживання (фактична місткість ринку), потенційний попит і фактичне виробництво.

Як видно із табл. 1, фактичні потреби населення Луганської області в молочних продуктах не задовольняються за рахунок власного виробництва, фактичні обсяги виробництва навіть менші рівня фонду споживання. Водночас, фактичне споживання не відповідає фізіологічним потребам і нормам раціонального харчування. Тому фактичне виробництво молока може збільшуватись вдвічі до рівня оптимального попиту.

Таблиця 1

Місткість та рівень забезпечення регіонального ринку молокопродуктами, тис. т

Показники	2000 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р
Оптимальний попит	1029,9	983,6	951,6	940,9
Фонд споживання	318,0	405,3	409,0	420,5
Потенційний попит	711,9	578,3	542,6	520,4
Фактичне виробництво	318,4	381,0	390,7	357,9

Другий, здійснили аналіз конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу за допомогою багатокритеріальної оціночної моделі. Для визначення галузевої регіональної конкурентоспроможності ми використали систему таких критеріїв: узагальнений показник регіональної конкурентоспроможності виробництва молока (Кк); узагальнений показник результатів реалізації (Кр); показник співвідношення пропозиції до попиту (Кпп), споживання молока та молочних продуктів на 1 особу (Кс); рівень конкурентоспроможності продукції (Кц). Показники конкурентоспроможності мають відображати основні результати функціонування молокопродуктового підкомплексу і характеризувати ці результати з точки зору можливості вести конкурентну боротьбу на ринку (рис. 2). Аналіз конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу за допомогою багатокритеріальної оціночної моделі показав, що м. Луганськ має середню конкурентну позицію порівняно із Донецьком і Харковом.

Рис. 2. Багатокритеріальна оціночна модель конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу: 1 - Луганськ; 2 - Донецьк; 3 - Харків.

На підставі проведеного анкетування виділили чинники, які впливають на обсяги продажу молочної продукції: географічне положення, вік споживача, рівень доходу, рівень цін, місце купівлі продукції. Ці чинники впливають і на формування кон'юнктури ринку, а ринок формує попит.

Формування попиту на молочні продукти і рівень їх споживання значною мірою залежить від розміру сімейного бюджету. Це підтверджується аналізом даних анкетування споживачів Луганської області (табл. 2).

ринок молочний попит конкурентоспроможний

Таблиця 2

Розподіл даних опитування за витратами на молочну продукцію і середньомісячним доходом родини у 2006 р.

Варіант відповіді (витрати на молочну продукцію, грн.)	Середньомісячний доход, грн.	Разом відповідей
	до 499	500-999	1000-1499	1500-1999	2000-2499	вище 2500
1	До 100	8	16	11	6	-	-	41
2	100-199	-	10	13	9	2	-	34
3	200-299	-	4	16	22	7	2	51
4	Більше 300	-	-	1	12	19	12	44
Усього відповідей	8	30	41	49	28	14	170
Розподіл даних за сімейним бюджетом, %	5	18	24	29	16	8	100

На підставі аналізу анкетних даних із побудовою економетричної моделі виділили такі чинники, які впливають на попит: склад сім'ї, доход на одного члена сім'ї, кількість пенсіонерів у сім'ї.

Сегментування ринку молока та молочних продуктів показало, що цільовим сегментом виробників Луганщини є економний та вибагливий тип покупців (сегмент), які становили 67% у 2006 р. Продукція молокозаводів Луганщини користується попитом економного та вибагливого сегментів ринку, що пояснюється задовільною якістю та низькою ціною. Але треба приділяти увагу розширенню даних сегментів та освоєнню нових. Це можливо лише за умови забезпечення конкурентоспроможності молочної продукції виробників досліджуваного регіону.

У третьому розділі "Перспективи розвитку підприємств молокопродуктового підкомплексу" обґрунтовано конкретні пропозиції, спрямовані на формування високої ефективності та конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу в ринкових умовах.

Для прогнозування розвитку попиту й пропозиції на ринку молока та молокопродуктів ми застосували моделі лонгітюдних даних і використали пакет прикладних програм E.VIEWS 3.1. Для побудови моделі використані щорічні статистичні дані (1995-2004 рр.) в розрізі трьох областей - Луганської, Донецької та Харківської, а саме: середньорічна чисельність населення, середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, виробництво і споживання молока.

Одержано наступні моделі попиту та пропозиції:

У1LG= -1817,480241 + 0,7808324618 Х1LG + 0,5553968157 Х2LG ,

У1DN= -3514,873371 + 0,7808324618 Х1DN + 0,5553968157 Х2DN ,

У1HR= -1835,305677 + 0,7808324618 Х1HR + 0,5553968157 Х2HR ,

У2LG = -1238,805105 + 0,5518947626 Х1LG + 0,6339396101 Х2LG ,

У2DN = -2168,909669 + 0,5518947626 Х1DN + 0,6339396101 Х2DN ,

У2HR = -1230,416750 + 0,5518947626 Х1HR + 0,6339396101 Х2HR ,

де У 1, У 2 - пропозиція і попит, відповідно;

LG, DN, HR - індекс областей (Луганськ, Донецьк і Харків, відповідно);

Х1 - середньорічна чисельність населення, тис. осіб;

Х2 - середньомісячна номінальна заробітна плата працівників, грн.

Прогнозні значення попиту й пропозиції на ринку молока та молокопродуктів наведено в табл. 3. Причому, розрахунки було проведено за трьома варіантами. У першому варіанті для розрахунків було використано песимістичні прогнозні значення чисельності населення і заробітної плати, які виходять з регресійного аналізу.

У другому варіанті за базу для розрахунків взято реалістичний варіант зміни чисельності населення (рівень 2004 р.), у третьому оптимістичний варіант зміни чисельності населення (рівень 2000 р.).

Таблиця 3

Прогноз попиту і пропозиції на ринку молока та молокопродуктів на сході України, тис. т

Область	Споживання (попит)	Виробництво (пропозиція)
	2004 р.	2005 р.	2010 р.	2004 р.	2005 р.	2010 р.
			Варіанти			Варіанти
			I	II	ІІІ			I	II	III
Луганська	405,3	409,0	829,12	1039,9	1124,2	381,0	390,7	611,05	909,3	1028,5
Донецька	918,5	911,5	1180,2	1380,7	1506,0	577,4	514,1	707,6	991,3	1168,6
Харківська	617,2	617,6	1038,0	1134,8	1186,8	560,9	566,5	949,5	1086,5	1160,0

Луганська, Донецька і Харківська області відносяться до густонаселених регіонів, що зумовлює постійну необхідність забезпечення жителів продовольством, насамперед молоком і молочними продуктами. Відношення попиту до пропозиції становило 1,05; 1,77 і 1,09 в Луганській, Донецькій та Харківській областях відповідно. Ця тенденція спостерігатиметься і на перспективу. В цих умовах підвищення темпів розвитку молочного скотарства дає можливість гарантувати протягом року збут продукції та істотно поліпшити забезпечення населення області доброякісними молочними продуктами. попит і пропозиція на сході Україні збільшуватиметься за рахунок підвищення доходів населення та рівня споживання молока і молочних продуктів.

На даному етапі функціонування особистих господарств населення має значення у розв'язанні проблеми забезпечення населення сільськогосподарською продукцією. Водночас необхідно враховувати світовий досвід ведення молочного скотарства і стимулювати розвиток молочних ферм. Важливе державне регулювання стимулюючого характеру з урахуванням принципів сталого функціонування аграрного сектора економіки, паритетності цін у галузях АПК та справедливого розподілу ризиків сільського господарства, скоординованості виробничих, продовольчих і соціальних програм на рівні держави, регіону та підприємства.

З метою сприяння розвитку молочного скотарства в регіоні доцільно створення спілок виробників молока в районах на основі добровільного об'єднання громадян та колективів підприємств, установ і організацій. Вважаємо, що виходу з глибокої кризи, у якій перебуває молочна галузь, сприятиме активізація кооперації сімейних, фермерських та громадських сільськогосподарських підприємств із переробною промисловістю й торговельними організаціями.

Поліпшення ситуації в галузі та подальший розвиток молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах, на нашу думку, має відбуватися на засадах інтенсифікації агропромислового виробництва. Основою інтенсифікації молочного скотарства є впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Серед них провідну роль відіграють сучасні технології, якісна кормова база, цілеспрямована селекційно-племінна робота і ветеринарне обслуговування худоби.

Вагомим чинником підвищення ефективності виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах є обґрунтування і створення молочних ферм оптимальних розмірів з власною потужною кормовою базою.

На базі підрозділів ЗАТ СВФ "Агротон" і ПП СВФ "Агро" розроблені рекомендації щодо перспектив розвитку молочного скотарства на основі інтенсифікації виробництва. Виділено такі напрями розвитку молочного скотарства: підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності тварин до 4800-5500 кг молока із вмістом жиру не менше 3,7%, білка - 3,3%. Запровадження запропонованих заходів у ЗАТ СВФ "Агротон" і ПП СВФ "Агро" дає змогу отримати економію коштів на суму 2760-3250 тис. грн.

Розроблено рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності молочного підкомплексу, в яких передбачено: розвиток агропромислової інтеграції; організацію маркетингових та екологічних служб на молокозаводах; удосконалення інформаційного забезпечення і механізму функціонування молочного підкомплексу.

З метою сприяння розвитку молочного скотарства в регіоні доцільно створення асоціації, яка дозволить ефективно організувати маркетингову роботу, самостійно знаходити ринки збуту, налагоджувати взаємовідносини з молокозаводами та іншими заготівельниками тощо. Ініціатором створення асоціації мають стати найкрупніші виробники молочної сировини в області.

Створення нових організаційно-правових структур, таких, як сільськогосподарські виробничі та обслуговуючі кооперативи, маркетингові групи, кооперативні формування виробників молока в районах, виробничо-фінансові об'єднання із закінченим циклом виробництва й переробки молока, сприятиме поліпшенню фінансового стану як виробників молока, так і молокопереробних підприємств.

Однією з ефективних форм налагодження економічних зв'язків між партнерами по виробництву та переробці молока є контрактна форма інтеграції. У цьому ланцюзі молочний завод має брати на себе функції інтегратора та організатора маркетингової й екологічної служби. Стимулювати виробника молока необхідно через справедливе розподілення прибутків, які молокозавод отримує від реалізації кінцевої продукції.

Аналіз роботи маркетингових служб молокозаводів Луганської області показав, що проведення маркетингових заходів переважно має збутову орієнтацію, спрямовану на укладення окремих угод, а не на комплексне дослідження та прогнозування ринкової ситуації. Організація серйозної маркетингової служби дозволить правильно координувати виробничу діяльність, виробляти продукцію, яка користується попитом, отримувати нові канали реалізації продукції, що забезпечить умови збільшення обсягу продажу і маси прибутку.

Для підвищення екологічності виробництва необхідно підвищувати якість молочної сировини, ввести надбавки за екологічно чисте молоко, на молокозаводах впроваджувати безвідходні технології, які передбачають використання вторинної сировини. На Марківському сирзаводі Луганської області ми запропонували побудувати цех сушіння підсирної сироватки, що дозволить отримати додатково 1353,36 тис. грн. в рік.

Зазначимо, що у процесі створення і функціонування інформаційно-консультаційних служб були накопичені різні інформаційні ресурси в різних галузях знань і практичного використання. Водночас у потенційного споживача інформації виникають певні труднощі щодо отримання цих даних через складність розмежування інформаційного потоку за певними галузями і розподілення інформації за різними організаціями. Вважаємо, що інформаційне забезпечення має орієнтуватися на поділ за призначенням. Удосконалення інформаційного забезпечення молокопродуктового підкомплексу має відбуватися шляхом створення інформаційно-консультаційного центру "Молоко", який забезпечуватиме надійною, регулярною і сучасною ринковою інформацією виробників, переробників, продавців та інших партнерів молокопродуктового підкомплексу.

Діючі взаємовідносини між сферами АПК, підприємствами молокопродуктового підкомплексу та взаємовідносини їх із державою не сприяють сталому розвитку продуктивних сил. Назріла необхідність формування дієвого економічного механізму, який має забезпечити раціональне використання ресурсного потенціалу, залучення інвестицій, ефективне функціонування всіх складових молокопродуктового підкомплексу.

Пропозиції щодо перетворення економічного механізму функціонування молокопродуктового підкомплексу пропонуємо впроваджувати у чотирьох сферах: загально-виробничій; взаємовідносин між виробниками й переробниками; державної участі та підтримки; у сфері безпосереднього державного втручання і контролю. Формування дієвого економічного механізму забезпечить ефективне функціонування всіх складових підкомплексу.

Віддаючи належне особистим селянським і фермерським господарствам, вважаємо, що майбутнє все-таки за великими підприємствами, які здатні значно швидше освоїти інновації та здійснити технологічний прорив. Створення комплексу "Донцівка" ПП СВФ "Агро" для безприв'язного утримання 750 корів і ремонтного молодняку, будівництво доїльного залу з системою керування стадом і установлення молочного блоку дозволить забезпечити виробництво конкурентоспроможного молока, рівень рентабельності ведення галузі становитиме 48,9%.

Поглиблення спеціалізації, зростання концентрації з одночасним забезпеченням повноцінних раціонів годівлі корів у спеціалізованих господарствах, запровадження новітніх промислових технологій сприятимуть збільшенню обсягів виробництва й продажу молока, підвищенню його якості. В результаті буде ефективним і конкурентоспроможним виробництво молока - якісної сировини для молочної промисловості. Все це сприятиме ефективному розвитку та функціонуванню всіх складових молокопродуктового підкомплексу.

Висновки

1. Молокопродуктовий підкомплекс - це складна організаційно-економічна система, головна ланка якої - молочне скотарство. Цей підкомплекс щодо організації керування агропромисловим виробництвом функціонує як складна багаторівнева агробіотехніко-економічна система, а її сталий розвиток слід розглядати з позиції зростання темпів ефективного виробництва молока і молочної продукції та підвищення їх конкурентоспроможності.

2. Різкий спад виробництва молока, що загрожує продовольчій безпеці держави, зумовлений у більшій мірі причинами макроекономічного рівня. У зв'язку з цим виникла необхідність створення відповідного економічного механізму, спрямованого насамперед на еквівалентний обмін між сферами АПК.

3. Дослідження показали, що в економічно розвинених країнах триває активний процес концентрації аграрного виробництва. Стратегія розвитку в молочному скотарстві має бути спрямована на поглиблення спеціалізації та посилення концентрації, зміцнення кормовиробництва, застосування найбільш прогресивних технологій утримання молочної худоби і на цій основі підвищення продуктивності корів, збільшення обсягів виробництва й продажу молока та підвищення самозабезпечення регіонів молокопродуктами.

4. За останні 17 років молочне скотарство в Луганській області зазнало істотних змін. Поголів'я корів в усіх категоріях господарств скоротилося у 3,6 рази, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - в 11 разів, а в господарствах населення цей показник збільшився в 1,8 раз.

5. Зменшення обсягів виробництва молока всіма категоріями господарств у 2006 р. порівняно з 1990 р. становило 2,5 раз, що зумовило зміну структури реалізації молока (у 1990 р. було реалізовано переробним підприємствам 86,9% виробленого молока, а у 2006 р. - 36,6%) та негативно вплинуло на промислову переробку молока. Виробництво цільномолочної продукції за ці роки скоротилося у 11,9 раз, тваринного масла - у 3,2, сирів жирних - у 1,4 раз.

6. З огляду на домінуючу роль господарств населення у формуванні регіонального ринку молока як сировини стає очевидним, що ситуація найближчими роками істотно не зміниться. Водночас якість молока з кожним роком погіршується, що свідчить про безперспективність і неконкурентоспроможність виробництва молока у цій формі господарювання.

7. Молочне скотарство в сільськогосподарських підприємствах в сучасних умовах розвивається на екстенсивній основі. Групування сільськогосподарських підприємств показало, що ефективність виробництва молока значною мірою залежить від продуктивності корів. Низька молочна продуктивність корів у більшості господарств регіону зумовлена недостатнім рівнем їх годівлі та незбалансованістю раціонів за всіма необхідними компонентами. У господарствах із надоєм більше 4000 кг на корову, висока продуктивність досягнута у першу чергу за рахунок факторів інтенсифікації, поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва.

8. Аналіз конкурентоспроможності молокопродуктового підкомплексу за допомогою багатокритеріальної оціночної моделі показав, що цей підкомплекс у Луганській області має середню конкурентну позицію порівняно з Донецькою і Харківською областями. Рівень конкурентоспроможності виробників поки що відносно низький із-за незадовільного стану матеріально-технічного забезпечення, використання застарілих витратних технологій, відсутності у більшості підприємств досвіду вести жорстку конкуренту боротьбу тощо.

9. Прогнозування розвитку попиту та пропозиції на ринку молока й молокопродуктів за допомогою моделей лонгітюдних даних і пакета прикладних програм E.VIEWS 3.1 показало, що попит і пропозиція на сході України має збільшуватися шляхом зростання доходів населення і на цій основі - споживання молока й молочних продуктів.

10. Для підвищення конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу запропонували такі напрями: вдосконалення взаємовідносин між виробниками та переробниками молока шляхом справедливого розподілу прибутків; розвиток кооперації та агропромислової інтеграції; підвищення екологічності виробництва, якості продукції та розширення її асортименту шляхом створення маркетингових та екологічних служб на молокозаводах; удосконалення інформаційного забезпечення у напрямі створення інформаційно-консультаційного центру "Молоко"; удосконалення економічного механізму його функціонування за умови дотримання інтересів усіх суб'єктів молокопродуктового підкомплексу.

11. Для поліпшення ситуації в галузі та подальшого розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах необхідна інтенсифікація основних виробничих процесів, яка передбачає запровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Серед них провідну роль відіграють сучасні технології, якісна і міцна кормова база, цілеспрямована селекційно-племінна робота, належне ветеринарне обслуговування худоби.

На базі підрозділів ЗАТ СВФ "Агротон" і ПП СВФ "Агро" розроблено рекомендації щодо перспективного розвитку молочного скотарства на інтенсивній та інноваційній основі. Запровадження запропонованих рекомендацій у ЗАТ СВФ "Агротон" і ПП СПФ "Агро" дає змогу отримати економію коштів на суму 2760-3250 тис. грн. в рік.

12. Віддаючи належне особистим селянським і фермерським господарствам щодо вирішення продовольчої безпеки, вважаємо, що майбутнє все-таки за великими підприємствами, які здатні значно швидше освоїти інновації та здійснити технологічний прорив.

...