Регіональна економіка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Кафедра економіки підприємства і підприємництва

Реферат на тему

Регіональна економіка

Виконала: студентка гр.УПЕП-11-2

Біловольська Г.В.

Перевірила

Мацеха Д.С.

Хмельницький - 2014

Зміст

1. Предмет, метод і завдання регіональної економіки

2. Регіональна економіка в системі економічних і природничих наук

Висновки

Перелік посилань

1. Предмет, метод і завдання регіональної економіки

Розвиток будь-якого регіону і країни в цілому залежить від наявного економічного, природно-ресурсного і трудового потенціалу, розміщеного в тому чи іншому регіоні (території), тобто він залежить від наявних продуктивних сил. Вони є національним багатством, визначають перспективу і можливий рівень його соціально-економічного розвитку. Нарощування, раціональне використання та постійне вдосконалення регіональних і галузевих пропорцій національної економіки на основі науково обґрунтованих принципів і закономірностей розміщення продуктивних сил об'єктивно зумовлені необхідністю підвищення добробуту населення країни, його культурного і духовного збагачення.

Регіональна економіка - це галузь економічної науки, об'єктом вивчення якої є господарство окремих територій країни, тобто її регіонів.

Предметом вивчення регіональної економіки є просторовий розвиток господарства, закономірності, принципи та фактори його формування і функціонування, конкретні регіональні відмінності економічних систем, що розвив під впливом загальнонаціональних та глобальних чинників. Таке визначення предмета є найбільш узагальнюючим та об'ємним через значну кількість компонентів, що входять до предмета дослідження.

Методи регіональної економіки використовує широкий спектр сучасних методів дослідження: систематичного аналізу, балансовий, картагрофічний, статистичний, порівняльний, економіко-матечиного моделювання, соціально-економічного прогнозування, польових досліджень, застосування яких дозволяє отримати нові науково обґрунтовані результати.

Завданням регіональної економіки є:

- розширення та поглиблення змісту регіональних досліджень, вивчення й осмислення нових процесів і явищ;

- розвиток та вдосконалення методології регіональних досліджень, розробка наукових основ оптимальної трансформації структури соціально-економічних систем регіонів, їх інфраструктурних складових;

- вивчення процесів, які впливають на економіку всіх регіонів;

- дослідження проблеми більш широкого і повного залучення національних і світових ресурсів для розвитку господарства регіону;

- вдосконалення фінансово-економічних основ місцевого самоврядування;

- вивчення соціально-економічних умов і факторів відтворення в регіонах;

- дослідження рівня спеціалізації, інтеграції і проблем комплексного розвитку регіонів і їх економічних зв'язків;

- аналіз економічної ефективності функціонування регіональних соціально-економічних систем,прогнозування їх розвитку.

Регіональна економіка як просторова організація продуктивних сил, що залежить від багатьох територіальних факторів, має вивчатися у тісному взаємозв'язку з проблемами формування ефективної державної регіональної економічної політики й розвитку міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків. Регіональна економіка дає змогу оволодіти закономірностями та факторами сучасного розміщення продуктивних сил як національного багатства, особливостями територіального господарювання, а це, в свою чергу, дає можливість сформувати перспективу регіонального розвитку, прийняття довгострокових рішень щодо розміщення продуктивних сил.

Особливе місце в соціально-економічному розвитку певних територій окремих галузей займають результати наукових досліджень, в тому числі і прогнозних. Наукові дослідження є основою розробки довгострокової стратегії і тактики управління регіональним розвитком. Вони сприяють зростанню виробництва і всього комплексу життєдіяльності, що необхідний для забезпечення потреб людини. Висока надійність і ефективність прогнозних досліджень і розробок є передумовою надійного розвитку і вдосконалення територіальної організації господарства в будь-якому регіоні.

На розвиток продуктивних сил народного господарства в цілому великою мірою впливають такі фактори, як нерівномірне розміщення продуктивних сил в територіальному плані, а також його природно-ресурсного потенціалу географічне їх розташування, кліматичні умови, температурний режим, кількість опадів, шляхи сполучення (доставка матеріально-сировинних ресурсів і готових товарів до споживачів), паливно-енергетичне забезпечення тощо.

регіональний економіка природничий ресурс

2. Регіональна економіка в системі економічних і природничих наук

Наукові аспекти регіональної економіки турбують учених уже декілька століть. Розвиток поселень по території, транспортно-торгівельних шляхів, обґрунтування територіально-управлінських функцій для більш розвинутих населених пунктів як колись, так і тепер є предметом тривалих дискусій. Складність цих питань посилюється ще політичними процесами будь-якої країни. Якщо знайдено пропорції оптимізації інтересів зацікавлених суб'єктів виробництва і розподілу продукту, то можна очікувати соціально-економічну стабільність. Якщо ж такої оптимізації не досягнуто, то можливо дестабілізації тенденції на підприємствах, регіонах і в країні загалом.

Сучасна прикладна економічна наука обґрунтовує п'ять рівнів організації господарських систем:

- мікроекономіка (економіка підприємства) ;

- регіональна економіка або мезоекономіка (економіка частини території країни);

- макроекономіка (економіка країни);

- мегаекономіка (економіка групи країн континенту);

- глобальна економіка (економіка світу).

З цих п'ятьох рівнів організації економічна система неважко побачити, що регіональна економіка є середньою організаційною ланкою між економічними системами підприємства і країни, а мегаекономіка між національними економіками країн і світовою економікою.

Макроекономіка обґрунтовує питання управління основним, оборотним капіталом, працею, виробництвом і реалізацією продукції підприємства. Регіональна економіка (мезоекономіка) - питання управління зайнятістю, земельними, природними ресурсами, соціального розвитку регіону. Макроекономіка - питання управління динамікою, структурою, пропорціями виробництва, розподілу, обміну і споживання національного продукту.

Стає очевидно, що цих наукових засад обґрунтування рівнів економічних систем достатньо, щоб збагнути всю значимість регіональної економіки як науки, котра особливо актуальна для України в період становлення ринкових відносин. Україна не має у сфері економічної регіоналістики ні належного досвіду, ні добре обґрунтованої теорії регіональних систем, ні конституційних засобів і механізмів розвитку регіонів, ні належно сформованого с від огляду. Україна практично не була тривалий історичний період суб'єктом власної національної, регіональної, міжнаціональної і міжрегіональної політики і тому ні належної теорії, ні досвіду у тому немає.

Усе це в сукупності робить надзвичайно актуальною проблему регіональної економічної теорії і практики активізації розвитку регіонів в Україні. До теорії і практики економічної регіоналістики звертаються окремі посттоталітарні держави світу, країни СНД. З цього приводу проводяться національні і міжнародні науково - практичні конференції, на яких учені однозначно стверджують, що господарські процеси відбуваються не одновимірно, а рівнозначно в різних країнах та їх регіонах.Це треба врахувати і в державотворчих процесах в Україні, що відповідно повинно активізувати розвиток національної економіки через розвиток її регіонів і підприємств, що в них розміщені. Своєю чергою, це потребує відповідного наукового забезпечення. Сьогодні всі сфери діяльності потребують наукових основ їх розвитку. Це однаковою мірою стосується і регіоналістики. Досвід ринкових країн показує, що в регіоналістиці вимога науковості має особливе значення, бо можливі допущені помилки матимутить високу економічну, соціальну і навіть політичну ціну.

З цього приводу також зазначимо, що українська економічна наука багада на регоналістичні дослідження, які досі належно не узагальнені і не впровадженні у практику. Власне великий розрив економічної практики від економічної теорії, у тому числі й регіональної, в Україні призводить до хронічної стагнації, деприсивності одних регіонів і викревлення розвитку інших. Усе це зумовлює потребу наукових основ теорії регіональної економіки і практики її застосування в Україні.

Теорія регіональної економіки повинна посісти вагоме місце в системі наук мікроекономіки та макроекономіки. Як перехідна ланка від мікроекономіки до макроекономічного рівня організації господарських систем країн, регіональна економіка охоплює цілий комплекс природних і соціальних, виробничих і фінансових процесів, які формуються в окремому регіоні, є результатом мікроекономічних і фактором макроекономічних процесів.

Регіональна економіка також включає в себе систему окремих наук, ними є: географія, демографія, соціологія, фінанси, екологія та інші. Відносно умовний перелік наук, які є в основі обгрунтування території регіональної економіки обгрунтовує просторові особливості одних територій і відміності інших.

Географія. Географічна наука розкриває величину території з її особливими показниками рельєфу, мінерально-сировинних ресурсів, зональністю ґрунтів, рослинності тощо. Крім того, географія висвітлює особливості розселення по території, розвиток населених пунктів, етнічний склад населення, традиції господарювання, культури, побуту, релігії, політичних уподобань, тяжіння до виробничих, торговельних центрів і транспортних мереж. Обґрунтовує геополітичне (прикордонних регіонів), геоекономічне розміщення, торговельне і транзитне значення тих чи інших регіонів.

Демографія. Це наука про відтворення населення. Кожен регіон має свої особливості господарювання, які значною мірою впливають на природні процеси відтворення і міграції населення. Демографія відстежує і узагальнює закономірності народжуваності, смертності, природного і міграційного приросту. Встановлює вікову, статеву структуру населення, обґрунтовує причини змін народжуваності, смертності, прогнозує зміну чисельності і структури населення на перспективу. Демографія частково торкається вивчення питань населення працездатного віку з погляду рівня його зайнятості і демографічного навантаження на одного зайнятого, тобто скільки одна зайнята особа в економіці забезпечує утримання незайнятих осіб (молодших і старших працездатного віку). Річ у тому, що дохід регіону (країни) створюють зайняті в економіці, який розподіляється між усіма членами суспільства - зайнятими і незайнятими.

Соціологія. Це наука про соціальний стан населення регіону і країни загалом. Вона вивчає соціальну структуру населення, спосіб мислення різних груп, ставлення до різних суспільних процесів. Структуру населення соціологія вивчає здебільшого за критеріями віку, статі, професії, освіти, трохи менше етнічного складу. Це вивчення має на меті виявлення ставлення різних соціальних груп до політичних партій і їх ідеології, програм, до рішень законодавчої і виконавчої влади, до рішень політичного, економічного, торгівельного характеру інших країн стосовно нашої країни. Соціологія також вивчає регіональні особливості структури населення, способу його мислення, підтримку влади і опозиційних до влади політичних сил, визначає ступінь політичної єдності чи відносного роз'єднання регіонів.

Фінанси. Це один із найважливіших блоків економічних наук, який стосується і регіональної економіки. Насамперед регіональна економіка розглядає фінанси як систему відносин з приводу руху праці капіталу (основного й оборотного), товарів та послуг, створення і функціонування підприємств, забезпечення зайнятості тощо. Крім того, фінанси розглядаються як система відносин з приводу розподілу доходів та прибутків фізичних і юридичних осіб на території регіону щодо формування бюджетів підприємств, регіонів, держави і населення. З фінансами найтісніше повязані капіталовкладення у регіонів, створення робочих місць, стан ринку праці, валютного ринку, рівня доходів і споживання населення регіону, рівень і динаміка цін на товари та послуги тощо.

Екологія. Це наука про відносини людини і природи у сфері виробництва і використання мінерально-сировинних ресурсів, рельєфних, кліматичних, водних, ґрунтових умов регіону. Вона відстежує стан технологій, особливо базових підприємств, рівень забруднення довкілля, вплив забруднення на здоров'я людей (працюючих і непрацюючих), рослин, тварин, повітря тощо. Екологічна наука обґрунтовує нормативи і доцільність використання природних ресурсів, заходи щодо їх раціонального, економічного використання та відновлення. Для гірських районів розробляються заходи заліснення територій, схилів гір і недопущення руйнівних повеней, для низовинних і рівнинних районів заходи зменшення і ліквідації ерозії схилів, ґрунтів, збереження ґрунтових вод і водного балансу територій загалом.

Це далеко не повний перелік наук, з якими пов'язана регіональна економіка. Вона також використовує для регіонального аналізу методи статистики, економіки сільського господарства, промисловості, торгівлі і тому подібне. На основі цих методів регіональна економіка аналізує показники відтворення населення виробництва, споживання у регіоні, виявляє закономірності та обґрунтовує тенденції розвитку регіону на перспективу. Це дає можливість виявляти природні, економічні, соціальні особливості регіону, визначати пріоритети капіталовкладень у регіоні для прискорення його економічного і соціального розвитку.

Висновки

Отже, регіональна економіка -- наука багатогранна, за своєю суттю -- міждисциплінарна (хоча згідно з чинною класифікацією наук, її зараховують до наук економічних), оскільки розглядає не лише економічні, а й низку інших проблем формування соціуму і стану навколишнього середовища. В ідеалі регіональна економіка повинна містити конструктивні пояснення закономірностей і принципів раціоналізації економічного простору, розвитку різних типів регіонів, міжрегіональних взаємодій, розміщення видів діяльності і населення.

При обґрунтуванні змісту регіональної економіки як самостійної науки доцільно виходити з таких позицій:

1. Необхідно вважати її предметом дослідження (вивчення ) економіки окремих регіонів і їх систем. Тому, на відміну від економічної географії, розміщення галузей господарства і ресурсного потенціалу по країні повинно розглядатися в даному курсі не в якості основного предмета, а на додаток до нього, у вигляді «зовнішніх», макроекономічних умов, передумов формування господарства регіонів.

Згідно об'єктивної класифікації наук, їх поділ ґрунтується на відмінності предмета , а не на етапності вивчення, причому повинна дотримуватися субординація понять. Поняття «народне господарство», «макроекономіка», «продуктивні сили» відносяться до більш високої категорії, ніж «галузь», «регіон», «підприємство». Отже, логічно випливають з регіональної економіки не наука про розміщення продуктивних сил або економічна географія, а якраз навпаки.

2. Потрібно обов'язково включити у зміст не тільки категорію продуктивних сил, а й економічних відносин - регіональних і міжрегіональних, що складаються в процесі розвитку господарства (відносини між господарюючими суб'єктами, між ними і населенням, державними та місцевими органами управління і т.д.). Вивчення цих відносин треба вести шляхом виявлення ролі економічних законів у розвитку регіонів, використання для аналізу та оцінок явищ і процесів економічних категорій і показників.

3. Регіональна економіка повинна мати солідну теоретичну основу, оскільки розв'язувані нею задачі, включаючи вироблення регіональної політики, розробку регіональних схем, прогнозів, програм і т.д., дуже складні і відповідальні. Територіально - економічні дисципліни можуть вивчати практичні питання різного рівня: регіональна економіка - «предпланового - планового», районна планування та містобудування - проектного (звідси різного характеру і детальності виробляються ними інструктивно - нормативні матеріали ).

Регіональна економіка - це науковий напрямок, вона досліджує і вивчає закони, фактори і особливості, а також методи формування економіки окремих регіонів і їх систем, включаючи продуктивні сили, внутрішні міжрегіональні економічні відносини, для вироблення регіональної політики, регулювання господарства.

Регіональна економіка взаємопов'язана з багатьма економічними та іншими науками. Обширно необхідна йому для обґрунтування наукових основ і загальних умов розвитку регіонів «зовнішня» інформація. Особливо важливі відомості, почерпнуті з загальної економічної теорії, з науки про управління економікою і з економічної географії .

Роблячи висновок, спираючись на цей матеріал, можна сформулювати ряд основних завдань регіональної економіки:

- Міжрегіональний обмін і виробничо-технічну взаємодію;

- Побудова економіки регіону на політекономічному осмисленні макроекономічних процесів при розвитку ринкових відносин;

- Вивчення регіональних факторів та умов формування ринку;

- Демографічне дослідження для прогнозування розвитку і функціонування споживчого ринку;

- Розподіл населення і території регіону, обґрунтування схеми ринкового "тяжіння" населення, розробка єдиної комплексної схеми розміщення як оптових, так і роздрібних підприємств;

- Розвиток відтворювальних процесів здійснюються в регіоні: відтворення регіонального продукту, капіталу, природних ресурсів, рух матеріальних і фінансових потоків між основними агентами економіки регіону: підприємствами домашніми господарствами державами установами; Дотримання внутрішньої господарської цілісності регіону, для потенційної здатності ринку розвитку за свій рахунок;

- Забезпечення розвитку продуктивних сил території, на основі не виникнення значних внутрішньогосподарських диспропорцій та збереження здатності самостійно здійснювати динамічний розвиток власної економіки, всебічно використовуючи наявні ресурси (природні, трудові, фінансові) ;

- Розвиток і структурування господарського комплексу регіону;

- Збереження економічного потенціалу регіонів і його основних складових: природно-ресурсний потенціал; населення і трудові ресурси, виробничий потенціал;

- Розвиток комплексу обслуговуючих галузей, створення виробничої, соціальної, та ринкової інфраструктур;

- Використовувати нові тенденції у міжрегіональних та міжнародних економічних зв'язків, створення спільних підприємств, розвиток вільних економічних зон.

регіональний економіка природничий ресурс

Пелік посилань

1. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: [навчальний посібник]/ Заблоцький Б.Ф.. - Львів: Новий світ - 2000, 2011. - С. 19_25;

2. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка: [навчальний посібник]/ Заблоцький Б.Ф.. - Львів: Новий світ - 2000, 2007. - С. 34_38;

3. Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України / За наук. ред. Л.Г.Чернюк: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури. 2009. - 728 с.

Размещено на Allbest.ur