Методика розрахунку економічної ефективності використання розробленого програмного продукту

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Економіка -- це наука про основи господарювання. Економіка, як і кожна наука, має свої закони, правила, принципи, за якими розвивається. Вона розглядає усі сфери людського буття, так чи інакше відображає усі процеси, які відбуваються в суспільстві, -- від політичних до культурних, тому вивчення її передбачає застосування здобутків практично всіх предметів, які вивчаються у школі та вищих навчальних закладах.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що в наш час із розвитком інформаційних технологій інформаційні продукти та послуги користуються найбільшим попитом і займають одне з лідируючих місць на ринку. Ускладнення науково-практичної діяльності, з одного боку, та інформатизація суспільства, з іншого, породили значні зміни попиту на інформаційному ринку. Це виразилося в розширенні номенклатури послуг, що надаються, а також залученні в інформаційну сферу нових установ, в тому числі і тих, які за основним профілем власне інформаційними не є.

Мета курсової роботи - сприяти закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, отриманих студентами, а також застосуванню цих знань у розв'язанні питань у галузі економіки.

Завдання курсової роботи - розрахувати економічну ефективність використання розробленого програмного продукту.

1. Правовий захист продуктів

Визнання програм інтелектуальними продуктами припускає оплату, взагалі не зв'язану з витратами праці автора програми. Продавши програми за ліцензіями, вони можуть одержувати разовий (первісний) платіж і роялті (щотиражні виплати). Ці доходи не пов'язані з витратами на створення продукту або його розповсюдження. Ідеться не про оплату найманого фахівця, а про дохід творчого працівника.

Такі обставини вимагають від різних країн упорядкування вирішення питання про належність ПЗ наймачеві. Згідно з Директивою Європейського суспільства про правову охорону комп'ютерних програм, прийнятою у 1991 р., передбачається єдиний підхід до визначення авторських прав на ПЗ у разі роботи за наймом. Установлено, що програмні засоби, виконані в рамках службових обов'язків, незалежно від способу їх подальшого використання, належать фірмі (роботодавцю). Роботодавцю належать права на ПЗ, створені поза службовими обов'язками, але за його завданням. У роботодавця залишаються права на ПЗ, написані в робочий час у процесі роботи працівника, але не за його прямим обов'язком. Таке положення не розповсюджується на програми, розроблені за контрактом із програмістом, що не перебуває у штаті фірми. Вважається, що дану директиву виконуватимуть і інші країни, які бажають працювати на світовому ринку.

В Україні до кінця 1980-х років питання охорони ПЗ ігнорувалися, а на початку 90-х спостерігалося надмірне спрощення вирішення їх. З 1991 р. Цивільним кодексом було передбачене розповсюдження авторського права на програми для ЕОМ. Але норми, що стосуються «службових розробок» («службових завдань»), тобто результатів робіт, виконаних як службове завдання, виявилися неприйнятними для нормального розвитку програмування. В нашій країні існує можливість створення програм у робочий час, але поза колом службових обов'язків програмістів. Прийнятий у червні 1993 р. Закон України «Про науково-технічну інформацію» вирішує частину проблеми, осторонь залишилася економічна інформація, що в умовах ринку набуває особливого значення. В 1993 р. прийнято Закон України «Про авторське право і суміжні права», де розглядається правова охорона ПЗ.

Крім того, в умовах розвитку інформаційних технологій виникає необхідність шукати шляхи вирішення правових та економічних питань, пов'язаних з:

- електронними та інформаційно-правовими торговельними операціями;

- торгівлею інформацією, національним і міжнародним обміном даними;

- захистом даних і надійністю доступу до них;

- незаконним копіюванням, переписуванням і передаванням даних;

- електронними публікаціями тощо.

Правові проблеми ускладнюються тим, що ПЗ має дві складові -- матеріальну і нематеріальну, кожна з яких потребує окремого підходу.

До матеріальної складової ПЗ належать матеріальні об'єкти -- носії, на яких записано комп'ютерну програму або базу даних (дискети, CD-ROM і т.п.), а до нематеріальної -- авторське право. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражений виріб, не залежать одне від одного. Таке «розщеплення» ПЗ говорить про те, що право власності на «рукопис» (початковий або об'єктний код), утілений в об'єктивній формі (дискеті, CD-ROM і т.п.), належить особі, що заплатила за виконану роботу, тобто роботодавцеві. «Рукопис» завжди виконується в одному примірнику, і роботодавець володіє правом власності на такий матеріальний об'єкт.

Оскільки переважна більшість ПЗ реалізується кінцевому користувачеві через ланцюжок посередників (дистриб'юторів і дилерів), то права, якими вони повинні володіти, будуть відрізнятися з урахуванням того, що ПЗ може бути придбаним з двома цілями:

1. Для подальшого перепродажу кінцевому користувачеві. У цьому випадку посередник ураховує у себе ПЗ як товар, отриманий за договором купівлі-продажу. Авторський договір укладати в такому разі не потрібно, оскільки об'єктом передачі є не авторське право, а матеріальний об'єкт -- товар.

2. Для включення в програмний продукт власного виготовлення. У цьому випадку дистриб'ютор або дилер вважається виробничим підприємством, а продукт його виробничої діяльності реалізується як продукція власного виготовлення. Тоді крім договору купівлі-продажу потрібно укладати й авторський договір про передачу прав на внесення змін певного обсягу в придбане ПЗ.

У кінцевого користувача ПЗ інсталюється на його комп'ютері. У разі придбання ПЗ кінцевим користувачем не потрібно укладати авторський договір, оскільки він, легально придбавши ПЗ, вступає в мовчазну угоду. Умови такої угоди можуть бути зазначені на упаковці, викладені в ліцензійній угоді, що вкладається в коробку, або описані в інструкції користувача ПЗ. Ця угода, по суті, є невинятковою ліцензією на користування ПЗ, в якій застережується в основному кількість інсталяцій ПЗ. Про своє право власності на примірник ПЗ користувач повідомляє власнику авторського права направленням йому реєстраційної картки.

Якщо компанія не може довести, що у неї є ліцензії на програмне забезпечення, встановлене на машинах співробітників, а також ліцензії для всіх співробітників, які можуть запускати це ПЗ із серверів, то вона ризикує стати об'єктом судового розгляду. Software Publishers Association (SPA) і Business Software Alliance (BSA) прагнуть зробити предметом гласності все більш-менш «гучні» випадки. Обізнані з цими випадками керівники організацій, що використовують програмне забезпечення, навряд чи захочуть ризикувати репутацією своєї компанії, не кажучи вже про потенційні штрафи в розмірі в декілька сотень тисяч доларів.

Стимулом для дотримання ліцензійних угод є загроза, що звільнені співробітники можуть повідомити про дійсний стан справ охоронцям ліцензованого програмного забезпечення або звернутися до судового виконавця, щоб він перевірив ліцензійні документи. Розроблення політики ліцензування програмного забезпечення та організація регулярних перевірок для втілення її в життя -- ще один спосіб страхування.

2. Розрахунок економічної ефективності використання розробленого програмного комплексу

Розрахунок капітальних витрат на створення програмного виробу.

Капітальні витрати «К» на створення програмного виробу (ПВ) мають одноразовий характер і розраховуються за формулою:

К = К1 + К2 + К3,

де К1 - витрати на обладнання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, грн.; К2 - витрати на ліцензійні програмні продукти, грн.; К3 - витрати на створення програмного продукту, грн.

Примітка: Транспортно-заготівельні витрати прийняти 1- 5 % від вартості обладнання.

К = 6199,2 + 1689 + 25195,32 = 33263,52

Розрахунок витрат на створення ПВ - К3:

К3 = З1 + З2 + З3,

де З1 - витрати праці програмістів-розробників, грн.; З2 - витрати комп'ютерного часу, грн.; З3 - непрямі (накладні) витрати, грн.

К3 = 15906,24 + 1093,68 + 8195,4 = 25195,32

Витрати праці програмістів-розробників «З1» розраховуються за формулою:

,

де Nk - кількість розробників k-й професії, чол; rk - годинна зарплата розробника k-й професії, грн.; Tk - трудомісткість розробки для k-го розробника (кількість витраченого розробником часу), годин; Кзар - коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, (1,2 - 1,45).

2 15,78 420 1,2 = 15906,24

Годинна зарплата розробника «rk» визначається за формулою:

Ю,

де Мк - місячна зарплата розробника, грн.; Fkмес - місячний фонд часу його роботи, год.

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 1.

Таблиця 1 - Трудомісткість робіт

Етапи робіт	Зміст робіт
1 технічне завдання	Коротка характеристика програми; у проекті реалізувати можливість гнучкої коригування даних і створення звітів по заданим запитам; розроблюваний продукт повинен призначатися тільки для поточного контролю за постачанням та продажем товарів; стадії та етапи розробки програми в предметній області (ПО).
2 ескізний проект	Попередня розробка структури вхідних даних (дані про клієнта, дані про вигляді товару) і вихідних даних (фільтрація даних і модифікація); уточнення методу вирішення задачі; розробка та опис загального алгоритму рішення; розробка техніко-економічного обґрунтування і пояснювальної записки (зменшення часу, що витрачається на ручне заповнення накладних, рахунків, автоматичний контроль обмежень)
3 технічний проект	Уточнення структури вхідних і вихідних даних про клієнтів, кількість товару, адресних даних; визначення форми їх подання; розробка детального алгоритму; розробка структури програми обліку товарів і друк довідкової документації; остаточне визначення конфігурації технічних засобів; розробка заходів по впровадженню програми
4 робочий проект	Опис програми; налагодження; розробка методики випробувань; проведення попередніх випробувань (тестування); коректування програми; розробка програмної документації
5 впровадження	Підготовка і передача програми для подальшого розвитку та вирішення проблеми автоматизації обліку роботи системи контролю виробленої продукції, і її поставок; навчання персоналу використання програми; внесення коректив у програму і документацію

Розрахунок трудомісткість розробки «Tk» для кожного розробника здійснюється за формулою:

Tk = t1k + t2k + t3k + t4k + t5k,

де t1k, t2k, t3k, t4k, t5k - час, витрачений на кожному етапі розробки k-м розробником, год.

Tk = 36 + 86 + 76 + 156 + 66 = 420.

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 2.

Таблиця 2 - Загальна тривалість етапів роботи

Етапи робіт	Трудомісткість, годин
Технічне завдання	36
Ескізний проект	86
Технічний проект	76
Робочий проект	156
Впровадження	66
Разом:	420

Витрати комп'ютерного часу «З2» розраховуються за формулою:

З2 = Ск F0

де Ск - собівартість комп'ютерного години, грн.; F0 - витрати комп'ютерного часу на розробку програми, год.

З2 = 2,604 420 = 1093,68

Собівартість комп'ютерного години «СК» розраховується за формулою:

СК= СА + СЭ + СТО,

де СА - амортизаційні відрахування, грн.; СЕ - енерговитрати, грн.; СТО - витрати на техобслуговування, грн.

СК = 2,112 + 0,161 + 0,331 = 2,604

Амортизаційні відрахування «СА» розраховуються за формулою:

СА = = Сi NАi / Fгодi,

де Сі - балансова вартість i-го обладнання, яке використовується для створення ПК, грн.; NА - річна норма амортизації i-го устаткування, частки; Fгод - річний фонд часу роботи i-го устаткування, год.

СА = 7773 · 0,6 /2208 = 2,11

Енерговитрати «СЕ» розраховуються за формулою:

СЭ= РЭ СкВт,

де РЕ - витрата електроенергії, споживаної комп'ютером; СкВт - вартість 1 кВт/ч електроенергії, грн.

СЭ= 0,671 · 0,24 = 0,161

Витрати на технічне обслуговування «СТО» розраховуються за формулою:

СТО= rТО ,

де гТО - годинна зарплата працівника обслуговуючого устаткування, грн.;

Гто =

л - періодичність обслуговування.

СТО = 15,78 · 0,021 = 0,331

Періодичність обслуговування «л» розраховується за формулою:

де Nто - кількість разів обслуговування обладнання в місяць; Fмес - місячний фонд часу роботи устаткування, год.

Непрямі витрати «33» визначаються за формулою:

З3 = С1 + С2 + С3,

де С1 - витрати на утримання приміщень, грн.;

С1 = 2400·8/100·2 = 384

С2 - витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень, грн.;

С2 = 2400·8/100 · 0,2 =38,4

C3 - інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо).

С3 = 5904 · 120% = 6199,2

Примітка: витрати на утримання приміщень складають 2 - 2,5% від вартості приміщення. Витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень складають 0,2 - 0,5% від вартості приміщення. Інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо) складають 100 - 120% від вартості обчислювальної техніки.

З3 = 384 + 38,4 + 6199,2 = 6621,6

3. Розрахунок поточних витрат

Розрахунок поточних витрат на розробку проекту.

Витрати на розробку проекту «Вр» обчислюються за формулою:

Вр = ,

де Тр - трудомісткість i-го розрахунку, год.; Ср - годинна собівартість i-го розрахунку, грн.; n - число експериментів, зроблених за рік, шт.

Вр = 500·105,46· 0,641 = 33799,93

Розрахунок собівартості проектування

Собівартість проектування «Ср» обчислюється за формулою:

Ср = Ср1 + Ср2,

де Ср1 - витрати на оплату праці персоналу, грн.; Ср2 - непрямі витрати, грн.

Ср = 51,59 + 53,87 = 105,46

Витрати на оплату праці персоналу «Ср1» розраховуються за формулою:

Ср1 =· kзар,

де Nk - кількість працівників k-й професії, які беруть участь у розробці проекту; Rk - годинна зарплата одного працівника k-й професії, грн.; кзар - коефіцієнт нарахувань на фонд зарплати; k - кількість різних професій.

Ср1 = 1 · 15,78 · 1,2 + 2 · 13,61 · 1,2 = 51,59.

Годинна зарплата працівника «Rk» розраховується наступним чином:

де Mk - місячний оклад обліковця, грн.; Fkm - місячний фонд часу роботи працівників, год.

Rk = .

Непрямі витрати «Ср2» визначаються за формулою:

Ср2 = С1 + С2 + С3,

де С1 - витрати на утримання приміщень за місячний фонд часу роботи, грн.; С2 - витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень за місячний фонд часу роботи, грн.; C3 - інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо).

Примітка: витрати на утримання приміщень складають 2 - 2,5% від вартості приміщення. Витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень складають 0,2 - 0,5% від вартості приміщення. Інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо) складають 100 - 120% від витрат на оплату праці персоналу.

Ср2 = 2.08 + 0,20 + 51,59 = 53,87

4. Визначення економічної ефективності програмного виробу

Розрахунок річного економічного ефекту.

У разі створення одного ПВ економічний ефект «Еф» визначається за формулою:

Еф = Вр - Ен · KЗатр,

де Вр - поточні витрати, грн.; KЗатр - капітальні витрати на створення програмного виробу, грн; Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, 0,15 частки.

Еф = 33799,93- (0,15 · 33263,52) = 28810,40

Розрахунок коефіцієнта економічної ефективності та строку окупності капіталовкладень.

Коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень «ЕР» показує величину річного приросту прибутку або зниження собівартості в результаті використання програмного виробу на одну гривню одноразових витрат (капіталовкладень), розраховується за формулою:

,

де Вр - поточні витрати, грн.; KЗатр - капітальні витрати на створення програмного виробу, грн.

Примітка: Проект вважається ефективним, якщо виконується нерівність:

Ep > Ен.

1,01 > 0,15.

Термін окупності капіталовкладень «ТР» - період часу, протягом якого окупаються витрати на ПВ:

,

Примітка: При ефективному використанні капіталовкладень розрахунковий термін окупності повинен бути менше нормативного Тн = 2,4 року.

Висновок

капітальний трудомісткість собівартість окупність

Цей економічний розрахунок показує, що розробка та використання ПК є економічно виправданим і доцільним. Про це свідчать наступні цифри:

1. Поточні витрати при впровадженні підсистеми проектування складуть 33799,93 грн.

2. Економічний ефект складає 28810,40 грн.

3. Термін окупності капіталовкладень в ПК складе 0,99.

Література

1. Податковий кодекс України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України) від 7 червня 2012 року № 4915- VI.

2. Економіка підприємства: Підручник/ За заг ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001.

3. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Л.Я Аврашков, В.В. Адамчук, О.В. Антонов и др.; Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. В.А. Швандара. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

4. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Н.А. Сафронова. - М.: Юристь, 2002.

5. Экономика организации. Н.Л.Зайцев. - М.: «Экзамен», 2000. - 768с.

6. Економіка підприємства: Навч. посібник. - 2-е вид., випр. і доп. / І.М. Бойчик, М.І. Харів, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча. - К.: Каравела; Львів: Новий світ -2001. - 298с.

Размещено на Allbest.ru

...