Аналіз ринку нерухомості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз ринку нерухомості

Андрусяк Мар'яни Василівни

Зміст

ринок нерухомість регіональний україна

Вступ

1. Організаційні умови функціонування ринку нерухомості

1.1 Особливості та функції ринку нерухомості

1.2 Структура та види ринків нерухомості

1.3 Особливості становлення та розвитку ринку нерухомості в Україні

Вступ

Серед елементів ринкової економіки особливе місце займає нерухомість, яка виступає в якості засобів виробництва (земля, адміністративні, виробничі, складські, торговельні та інші будівлі та приміщення, а також інші споруди) і предмета чи об'єкта споживання (земельні ділянки, житлові будинки, дачі, квартири, гаражі). Нерухомість виступає основою особистого існування для громадян і служить базою для господарської діяльності та розвитку підприємств і організацій усіх форм власності. У Україні відбувається активне формування і розвиток ринку нерухомості і все більше число громадян, підприємств і організацій бере участь в операціях з нерухомістю.

Нерухомість є головним предметом обговорення при приватизації державної і муніципальної власності, при оренді нежитлових приміщень, при купівлі і продажу житлових приміщень. З'явився шар нових власників нерухомості як у сфері особистого споживання, так і в багатьох сферах підприємницької діяльності. Утворилися комерційні структури, що діють на ринку нерухомості.

Під ринком нерухомості слід розуміти певну систему економічних відносин, в якій здійснюється передача прав власності від продавця до покупця і безпосередньо через інститут посередництва - ріелтер. Нерухоме майно - будь-яке майно, яке складається з землі, а так само будівель і споруд на ній. У роботі розглянуто первинний і вторинний ринок житла, введення житлових будинків в експлуатацію. Також динаміку цін, і фактори від яких залежить кінцева вартість готових об'єктів.

Актуальність теми. Ринок нерухомості є важливим елементом господарства кожної країни, що обумовлюється соціальною значимістю нерухомості та її стабільними якостями як інвестиційного активу. Ринок нерухомості тісно пов'язаний з іншими структурними компонентами економічної системи, внаслідок цього, процеси, що на ньому відбуваються, безпосередньо впливають на економічну кон'юнктуру.

Мета і завдання дослідження. Метою є розроблення теоретико-методичних засад формування регіонального ринку нерухомості в сучасних умовах регіонального розвитку України.

Об'єктом дослідження є економічні процеси формування та функціонування ринку нерухомості на регіональному рівні в Україні.

Предметом дослідження є науково-методичні засади формування ринків нерухомості на регіональному рівні в Україні.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праця в галузі економічної теорії, регіональної економіки, теорії і практики менеджменту, наукові дослідження з питань оцінювання нерухомості, інвестиційної діяльності, управління, економічного і статистичного аналізу.

1. Організаційні умови функціонування ринку нерухомості

1.1 Особливості та функції ринку нерухомості

Ринок - це певний набір механізмів за допомогою, яких передають права на власність і пов'язані з нею інтереси, встановлюють ціни і розподіляють простір між різними конкурентними варіантами. Ринку нерухомості, як і будь-якому іншому властиві наступні елементи: попит, пропозиція, ціна.

Попит - це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Пропозиція - це обсяг товарів та послуг, який виробники хочуть і можуть поставити на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Ціна - грошовий вираз вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисніть) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти.

Основні процеси функціонування ринку нерухомості:

- розвиток (створення);

- управління (експлуатація);

- обіг прав на нерухомість.

Ринок нерухомості в національній економіці виконує наступні функції:

- ефективне вирішення соціальних завдань, пов'язаних із створенням та використанням корисних властивостей нерухомості;

- відчуження повних або часткових прав власності на об'єкти нерухомості від одного економічного суб'єкта до іншого і захист його прав;

- вільне формування цін на об'єкти і послуги;

- перерозподіл інвестиційних потоків між конкуруючими видами об'єктів нерухомості;

- перерозподіл інвестиційних потоків між конкуруючими способами використання земель.

Ринок нерухомості має ряд специфічних особливостей:

- локалізація ринку, оскільки його товари нерухомі, а цінність їх значною мірою залежить від зовнішнього навколишнього середовища;

- значно менше число угод купівлі-продажу;

- володіння нерухомістю та угоди з нею зазвичай припускають чотири види витрат: одноразові порівняно великі інвестиції; на підтримку об'єкта в функціональному стані (ремонт, експлуатаційні витрати); податок на нерухоме майно; державне мито та інші збори на угоди;

- порівняно висока ступінь державного регулювання ринку законодавчими нормами і зонуванням територій (регулюється земельним і цивільним законодавством з урахуванням водного, лісового, природоохоронного та іншого спеціального права);

- ринок нерухомості недосконалий.

Досконалий конкурентний ринок припускає, що:

- покупці і продавці повинні мати точну інформацію про ціни;

- продукт на ринку повинен бути однорідним;

- на ринку повинна існувати досконала мобільність, тобто покупці і продавці повинні мати можливість і бути готові до переміщення для здійснення покупки точно так само, як і товари повинні бути переміщувані;

- продавців і покупців на ринку має бути так багато, що жоден з них не міг би впливати на ринкову ціну;

- попит і пропозиція еластичні за ціною;

- витрати угод низькі в порівнянні з вартістю товару.

Будь-які відхилення від наведених вище умов знижують ефективність розподілу ресурсів через ціновий механізм. Розглянемо, в якій мірі відповідають характеристики ринку нерухомості умов досконалого конкурентного ринку. Точна інформація про ціни. Так як ринок нерухомості не є централізованим, як, наприклад, ринок цінних паперів, угоди та ціни угод не стають моментально доступними відразу всім учасникам ринку. Одна зі специфічних особливостей ринку нерухомості полягає в дефіцитності та адекватності ринкової інформації, що обумовлено, головним чином, географічним поділом ринку з локалізацією попиту і пропозиції, нерегулярним отриманням інформації продавцями і покупцями в міру потреби в ній. Тут важко отримати відомості про ціни фактично відбулися угод, їх зміст. Складність і різноманіття прав у сукупності з унікальними фізичними характеристиками кожного об'єкта є однією з головних причин недосконалості ринку нерухомості. Деякі ціноутворюючі характеристики об'єкта, такі як тип будівлі, вік, розміри, загальний стан і умови оренди можуть бути відомі. Але деталі конструктивних особливостей, особливості конкретних інтересів і місця розташування, які в кінцевому рахунку і будуть визначати ціновий рівень, можуть бути виявлені і проаналізовані тільки професійним оцінювачем.

Нерухомість може володіти різними фізичними, споживчими властивостями: матеріалом виготовлення, ступенем новизни, архітектурним стилем, внутрішнім плануванням, обробкою, терміном служби. Навіть при збігу зовнішніх і експлуатаційних властивостей нерухомість може відрізнятися місцем розташування до під'їзних шляхах, підприємствам інфраструктури, екологічної особливістю регіону та т. д.
Для житлової нерухомості важливий вид з вікна (у двір, на вулицю, на сусідній будинок), близькість до центру, місцем роботи і т. д. Мобільність продуктів. Даним критерієм ринок нерухомості не відповідає вже в силу класичного визначення нерухомості. Велика кількість продавців і покупців. Різноманіття характеристик нерухомості, особливо місце розташування, в сукупності з відсутністю на місцевому ринку аналогічної нерухомості-замінника дає окремим продавцям елемент монопольного становища на ринку. Обмежена кількість продавців нерухомості, що знаходиться в екологічно чистих і центральних районах, об'єктів з високими споживчими властивостями, нових об'єктів, об'єктів з виразним художнім стилем. Користуючись дефіцитом інформації про відповідних цінах чи орендних платах, продавець може досягти в угоді ціни, яка істотно вище ринкового рівня. Обмежено і число покупців нерухомості, так як остання, в силу перерахованих споживчих властивостей, має високу ціну. Обмеженість продавців і покупців призводить до формування практично індивідуальних цін.

Низькі транзакційні витрати - витрати, які несуть покупці і продавці нерухомості за висновком. Необхідність залучення професійних консультантів, досить високі комісійні і суттєві податки і збори в сумі складають досить високий відсоток по відношенню до суми угоди. Розмір витрат при проведенні операцій з житловою нерухомістю в даний час в країнах з розвиненим ринком нерухомості становить близько 5-6% від ціни об'єкта.

Таким чином, з короткого розгляду характеристик ринку нерухомості можна зробити висновок про їх суттєве невідповідності критеріям досконалого ринку. У силу об'єктивних обставин, за допомогою лише цінового механізму не можна вирішити задачу оптимального розподілу нерухомості, як ресурсу суспільства. Ціни на ринку нерухомості більш стабільні і практично не реагують на короткострокові зміни ринкової кон'юнктури.

1.2 Структура та види ринків нерухомості

Сучасний ринок характеризується розгалуженою і багаторівневою структурою. Вона являє собою сукупність окремих елементів ринку, які взаємодіють між собою. Ринок охоплює елементи, безпосередньо пов'язані з забезпеченням безперервності процесу відтворення, його цілісності та економічної ефективності. Це зумовлює різноманітну структуру ринку, різноманітність його типів. Структура ринку визначається суб'єктами та об'єктами ринкових відносин.

Основними суб'єктами ринкового господарства виступають: домашнє господарство (населення), підприємницький сектор (підприємці), різні форми господарювання, державний та міжнародний сектори. Тобто суб'єктами ринкових відносин є всі учасники ринку - фізичні і юридичні особи.

Об'єктами ринкових відносин можуть бути продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання і послуги, науково-технічні розробки та інформація), робоча сила, гроші, валюта, цінні папери (акції, облігації, векселі), земля та її надра. Тобто, об'єктами ринкових відносин є сукупність товарів і послуг, що постачають ринок.

За економічним призначенням об'єктів ринкових відносин розрізняють ринок праці, ринок засобів виробництва, ринок предметів споживання, ринок платних послуг, ринок науково-технічних розробок та інформації, ринок грошей, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інтелектуальної власності, страховий ринок та ін. Кожний з цих ринків має свою структуру.

Залежно від об'єкту ринкових відносин розрізняють три групи ринків: товарні, фінансові і ринки праці. В кожній із них виділяють відповідні спеціалізовані ринки. До першої групи належать споживчий ринок, ринок матеріальних ресурсів, ринок науково-технічних розробок та інформації, ринок нерухомості. До другої групи - інноваційний, кредитний, цінних паперів, грошей і валютний ринки. До ринків праці належать ринки робочої сили різного рівня кваліфікації та спеціалізації.

Крім того, розрізняють адміністративно-територіальну структуру ринку, що охоплює місцевий ринок у вигляді селищного, міського, районного, обласного чи регіонального ринків; національний - внутрішній ринок, який охоплює всі ринки країни, світовий - зовнішній ринок, який становить сукупність і взаємодію національних ринків. Структуру національного ринку з огляду на складові його формування та функціонування наведено на рисунку 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Структура національного ринку

Залежно від умов, за яких діють суб'єкти ринкових відносин, вирізняють вільний, монополізований і регульований ринки.

Вільний ринок - це ринок з великою кількістю незалежних виробників однорідних товарів, які не в змозі впливати на рішення один одного, на рівень цін. Цей ринок існував з початку XVI до кінця XIX століття.

Монополізований ринок - це ринок, для якого характерна незначна кількість виробників товарів певного виду, існує дефіцит необхідної інформації, обмежений доступ до ресурсів. Монополізований ринок може бути монополістичним і олігополістичним. Монополістичний - це такий ринок, на якому домінує один виробник або продавець. Олігополістичним називають ринок, на якому панує невелика кількість суб'єктів господарювання.

Регульований ринок - це ринок, який регулюється і контролюється державою за допомогою спеціальних заходів адміністративного та економічного характеру.

Розрізняють легальний, або офіційний ринок, і нелегальний, або тіньовий ринок. Останній - це ринок несанкціонованої діяльності, заборонений державою. Тіньовий (нелегальний) ринок - складова частина тіньової, підпільної, або «чорної» економіки, яка охоплює наркобізнес, корупцію, економічну діяльність, пов'язану із забороненим виробництвом, рекет та інші види злочинної діяльності.

Особливу класифікацію видів ринку застосовують фахівці з маркетингу. Вони виділяють ринок продавця і ринок покупця. Перший - це такий ринок, на якому більше «влади» мають продавці, і найактивнішими «діячами» виступають покупці. Другий - це ринок, на якому, навпаки, більше «влади» мають покупці і найактивнішими «діячами» виступають продавці.

У сучасній ринковій структурі вирізняють такі види ринків.

1. Головною складовою ринкової економічної системи є ринок праці (робочої сили). Він являє собою сукупність соціально-економічних відносин між найманими працівниками і підприємцями-роботодавцями щодо організації, купівлі-продажу і використання робочої сили. Тобто, ринок праці це система економічних відносин, які формуються на вартісній основі між підприємцями-роботодавцями (власниками засобів виробництва) та найманими працівниками (власниками робочої сили) щодо задоволення попиту перших на товар - робочу силу і потреб інших у роботі за наймом як джерела засобів, необхідних для відтворення робочої сили. Отже, ринок праці складається з попиту на робочу силу і, водночас, з пропозиції робочих місць.

Становлення і функціонування ринку праці характеризується:

1) особливостями умов формування ринку праці;

2) особливостями товару "робоча сила", що функціонує на ринку праці;

3) особливостями визначення обсягів попиту та пропозиції товару - робочої сили;

4) особливостями механізмів функціонування ринку праці. Суб'єктами ринку праці є особисто вільні власники робочої сили, тобто наймані працівники; підприємці-роботодавці (власники засобів виробництва) й уповноваженні ними особи; громадські організації (професійні спілки, асоціації тощо), які відстоюють інтереси найманих працівників і підприємців (роботодавців); а також опосередковано держава.

Основними елементами, за допомогою яких функціонує ринок праці, є:

1) товар - робоча сила;

2) ціна - у формі заробітної плати найманих працівників;

3) попит - потреба в товарі «робоча сила»;

4) пропозиція - чисельність і структура наявної робочої сили.

В сучасних умовах механізм ринку праці вийшов за межі процесу обміну робочої сили, він охоплює й інші фази її відтворення: фази виробництва, розподілу та використання робочої сили. Зауважимо, що виробництво і відтворення самої людини, збереження її нормальної життєдіяльності можливе лише шляхом задоволення її життєвих потреб.

2. Наступним за значенням ринком у розвинутій ринковій системі є ринок засобів виробництва, який спрямований на задоволення виробничих потреб. Ринок засобів виробництва - це система економічних відносин, які формуються на вартісній основі між різними суб'єктами підприємницької діяльності щодо організації, купівлі-продажу засобів виробництва (машин, устаткування, обладнання, енергії, палива, сировини, матеріалів тощо). Його суб'єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю.

Розвинений ринок засобів виробництва в Україні має вирішити надзвичайно важливу проблему - забезпечити матеріальну збалансованість національної економіки. Саме цей ринок здатний примусити економічних суб'єктів господарювати ощадливо, вибирати і купувати тільки ті засоби та предмети праці, що справді потрібні для підприємницької діяльності.

3. У структурі сучасного ринку важливою ланкою є ринок нерухомості. Він спрямований на задоволення як особистих, так і виробничих потреб. Об'єктами ринку нерухомості с земельні ділянки, а також майнові об'єкти, що розташовані на цих ділянках землі, в тому числі житлові будинки. Суб'єктами відносин на цьому ринку є фізичні та юридичні особи, які можуть купувати об'єкти нерухомості -- земельні ділянки, будівлі, житло тощо відповідно до законодавства.

4. З ринком засобів виробництва тісно пов'язаний ринок споживчих товарів і платних послуг. Він призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб населення країни. Ринок товарів споживання і послуг - це система економічних відносин, які формуються на вартісних засадах між виробниками (продавцями) і споживачами (покупцями) щодо організації, купівлі-продажу споживчих товарів і послуг. Він безпосередньо відображає попит і пропозицію предметів споживання та послуг. Суб'єктами цього ринку є все населення, бо основну частину економічних благ люди купують саме на такому ринку. Відтак є й товаровиробники, які створюють ці блага.

Ринок споживчих товарів та послуг - це активна форма зворотного впливу на економічне виробництво. Для створення сучасного ринку предметів споживання і послуг в Україні, швидкого зростання виробництва споживчих товарів і послуг потрібна структурна перебудова інвестиційного ринку, підвищення питомої ваги виробництва новітніх засобів праці, потрібних для виробництва конкурентоспроможних товарів споживання та послуг.

5. Складовою частиною ринкової економіки є фінансовий ринок. Він охоплює ринки кредитів, цінних паперів, інвестицій (капіталів), валюти.

Фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин щодо купівлі-продажу фінансових ресурсів. Він спрямовує в єдине русло рух вільних грошових коштів суб'єктів господарювання і населення, цінних паперів та інших форм капіталу.

6. Важливим елементом фінансового ринку є ринок цінних паперів, який охоплює як кредитні відносини, так і відносини власності. Об'єктом цього ринку є цінні папери - акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі тощо, які мають власну вартість і можуть розміщуватися, обертатися (продаватися-купуватися) і погашатися на фондовому ринку. Суб'єктами відносин на ринку цінних паперів є його учасники, які здійснюють емісію (випуск) та інші операції з цінними паперами.

Ринок цінних паперів поділяється на окремі його складові. Насамперед визначають первинний та вторинний ринки цінних паперів. Первинний ринок цінних паперів являє собою випуск емітентами цінних паперів в обіг, який здійснюється на основі оголошення про цей випуск (емісію). Вторинний ринок цінних паперів характеризується операціями перепродажу раніше випущених цінних паперів. На цьому ринку, як правило, обертаються найбільш ліквідні цінні папери.

7. Валютний ринок. Його формування є неодмінною умовою переходу до ринкової економічної системи, відкритої для широкого співробітництва із зарубіжними країнами.

Валютний ринок - це система економічних відносин щодо купівлі-продажу іноземних валют. Цей ринок має сприяти розширенню доступу до валютних ресурсів для всіх суб'єктів господарської діяльності.

8. В сучасних умовах динамічним ринком є розвиток ринку інтелектуального продукту (капіталу). Він являє собою сукупність економічних відносин між різними суб'єктами господарської діяльності щодо організації купівлі-продажу і використання інтелектуального капіталу: ліцензій, патентів, програм для ЕОМ, товарних знаків і торговельних марок, авторських прав, інформаційних послуг тощо.

9. Важливу роль в сучасній ринкової системі відіграє ринок інформації. Товаром цього ринку є інформація про конкурентів, особливості організації виробництва, рівень витрат виробництва, їх структура, рівень запасів, а також теле- та радіореклама тощо. Плата за рекламу є своєрідною ціною інформації.

Всі названі види, типи ринків взаємозв'язані, утворюють розгалужену ринкову систему господарювання, яка діє не тільки в межах певної країни, а й охоплює своїм впливом значну частину світової економіки.

1.3 Особливості становлення та розвитку ринку нерухомості в Україні

Більшість українських ріелторів, основний бізнес яких пов'язаний із житловою нерухомістю, офіційним днем створення вітчизняного ринку нерухомості вважають 19 червня 1992 року, коли Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про приватизацію державного житлового фонду». Саме цей документ дозволив вивести з «підпілля» основну масу операцій з купівлі-продажу об'єктів нерухомості. Легалізація бізнесу на ринку нерухомості призвела до появи професіональних посередницьких структур - агентств з торгівлі нерухомістю, ріелторських фірм. Ці посередницькі структури в значній мірі потіснили так званих «чорних» маклерів на ринку нерухомості. На основі історії цінової динаміки можна виділити сім етапів еволюції ринку нерухомості в Україні.

І етап (1992 - 1996 рр.) - утворення та формування ринку. Протягом цього етапу цінова динаміка була досить бурхливою. Внаслідок стрімкого зростання цін, протягом 1991 - 1993 рр. відбувся сплеск пропозиції на вторинному ринку. Спостерігалося значне перевищення попиту над пропозицією. В першій половині 90-х років показники кількості угод з купівлі-продажу нерухомості були найбільшими за всю історію існування ринку нерухомості України. Пік цін прийшовся на 1993 рік. Потім було певне падіння цін, яке припинилося починаючи з 1995 р.

ІІ етап (1997 р. - перша половина 1998 р.) - період цінової стабілізації, яка, передусім, стосувалася Києва. Потенційні покупці та інвестори вже задовольнили свої потреби, почався вторинний перепродаж нерухомості. Усе це супроводжувалося зниженням кількості операцій на ринку. При цьому ціни все ще зростали, хоча й значно меншими темпами, ніж протягом 1995 - 1996рр.

ІІІ етап (друга половина 1998 р. - 2000 р.) - період стрімкого зниження цін. Особливо сильним падіння цін було протягом другої половини 1998 р. та в 1999 р. В 2000 р. падіння уповільнилося. Кількість операцій теж зменшувалася (продовжуючи тенденцію попереднього етапу). У 1999 р. порівняно з 1996 р. кількість операцій на ринку Києва, як і по Україні в цілому, знизилася майже на 1/3. Однак, це стрімке падіння цін зумовило поступове збільшення попиту, яке почало спостерігатися в 2000 р.

ІV етап (січень - серпень 2001 р.) - початок поступового зростання цін. В ці перші вісім місяців 2001 р. ціни на нерухомість почали повільно зростати, передусім в Києві. Це було зумовлене процесами минулого етапу.

V етап (вересень 2001 р. - 2004 р.) - різке та тривале зростання цін. Більшість спеціалістів вважає, що цей етап почався із сумних подій в Нью- Йорку 11 вересня 2001 р. Занепокоєність людей щодо стабільності економіки США та американського долара спричинили значний перетік капіталу на ринок нерухомості. В 2002 - 2004 рр. вплив цього фактору, звичайно, зменшився, але почали діяти інші: зростання економіки, підвищення платоспроможного попиту, зростання обсягів здійснення банками іпотечного кредитування. І, як наслідок, значне прискорення зростання цін у доларах США на ринку житла, особливо в Києві.

VI етап (2004 р.- 2008 р.) - тотальне зростання цін на нерухомість під тиском політичних, економічних та інших факторів призвело до того, що вартість квартир за ці 4 роки зросла по містах України в 5-6 разів. Для пересічного громадянина придбання 1-кімнатної квартири за 16-25 тис. дол. США стало недосяжною реальністю (рівень річної середньої заробітної плати в Україні на середину 2005 р. склав 1300-1500 дол. США і зріс за зазначений період лише в 2-2,5 раза). На початку вересня 2008 року (тобто десь перед офіційним приходом кризи в Україну), середня ціна пропозиції столичної нерухомості досягла історичного піку - $ 3628 за кв. м.

VII етап (2009 р. і до сьогодні) - спостерігається стрімке зниження цін на нерухомість. Весь 2009-й рік ринок квартир і приміщень для офісів по всій країні і в столиці стрімко летить донизу, в результаті чого в середині року був досягнутий рекордний мінімум кількості угод купівлі-продажу (близько 150 операцій). Вже в другій половині найбільш «хворобливого» 2009 року експерти поспішили запевнити, що цінове дно досягнуте, і слід чекати розвороту. Проте, очікуваного зростання не відбулося ні в 2009, ні в 2010 році. Як не дивно, 2011 рік також не відрізнявся істотними змінами цін в бік подорожчання житла. Хоча в минулому році зросла кількість угод купівлі-продажу житла. Так в Києві в 2011 році було продано майже 18 тис квартир - на 30% більше, ніж у 2010 році. А це свідчити про хоча і невелике, проте пожвавлення попиту і поліпшення платоспроможності населення. В усьому світі ринки нерухомості є циклічними. Про зрілість ринку часто судять по кількості циклів, які він пройшов.

В розвинутих країнах довжина одного циклу, як правило, складає 7-10 років. Як видно з наведеної вище інформації, в Україні цей строк був значно коротшим. Щоправда, бурхлива цінова динаміка ринку нерухомості характерна для більшості країн із перехідною економікою, в яких на початкових етапах розвитку, як правило, відбуваються процеси приватизації та перерозподілу власності, спостерігається макроекономічна нестабільність. Довжина циклу починає подовжуватися по мірі розвитку як самого ринку нерухомості, так і економіки в цілому. Сьогодні український ринок нерухомості перебуває в стагнації. Ціни знижуються, а обсяги продажу малі. Це викликано відсутністю достатнього платоспроможного попиту. У людей немає грошей на купівлю наддорогої нерухомості. Так, рівень цін на квартири у Києві приблизно такий же, як у столицях центральноєвропейських країн. Водночас рівень реальних доходів населення втричі менший.

Це спонукало банки фактично зупинити іпотечне кредитування. Для стабілізації ринку нерухомості поки немає і не передбачається, принаймні, однієї ключової передумови зростання цін - дешевих і доступних довгострокових кредитів. Будь-який здоровий погляд на речі показав би, що ці кредити мають бути хоча б під 10-12% річних у гривнях і строком не менш ніж років на 20.

Размещено на Allbest.ru