Економічний аналіз виробництва соняшникової олії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Олійно-жирова промисловість - це складна галузь харчової індустрії, що складається з взаємопов'язаних виробництв олії, жирів, харчового масла, маргарину та реалізації продукції. Виробництво соняшникової олії в Україні -- галузь виробництва соняшникової олії в Україні є потужним агропромисловим комплексом, який об'єднує виробників насіння і масложирової продукції. Станом на 2011 маркетинговий рік Україна є одним із світових лідерів виробництва соняшникової олії. І займає перше місце у світі за її експортом. Олійно-жирова промисловість у якості вихідної сировини використовує насіння масляних культур - соняшнику, льону, сої, рапсу, тощо. У їх насінні міститься в середньому 35-40% олії. Макуха і шрот більшості з них має 30-35 % білкових речовин і до 10 % олії (жирів), що робить їх високоцінним концентрованим кормом.

Посилення кризових явищ в соціально спрямованій ринковій економіці України, поставило низку проблем, пов'язаних із виробництвом, переробкою і збутом сільгосппродукції, у тому числі олійно-жирової продукції.

Унікальні природнокліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України. Але найсприятливіші землі степової зони та південного лісостепу, найбільші врожаї 2010-го року отримані в Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях. Соняшник вимагає певної кількості сонячних днів в році, для того, щоб відбувся ферментативний процес утворення олії в насінні. У дощове літо в насінні соняшнику збільшується вміст крохмалю. Найбільші посівні площі в Україні займають гібриди «Одеський-122» ?123, ?128, ?249, ?504. Олійність харківських сортів становить 52-55%, одеських і запорізьких -- близько 50-52%. капітальний затрата економія собівартість

Підприємства масложирової галузі України можна розділити на три категорії. До першої категорії належать підприємства, що виробляють соняшникову олію, масложирові і маслоекстракційні комбінати.

На сьогодні в Україні налічується близько 10 найбільших виробників рослинної олії, які контролюють до 90% всього виробництва.

Найбільшими виробниками соняшникової олії в Україні виступають:

· ДП «Сан-трейд» (Bunge Ltd.)

· ЗАТ «АТ Каргілл» (Cargill Inc.)

· ЗАТ «Євротек»

· ОДО «Холдинг "Зерноторгова компанія"»,

· холдинг «Кернел Групп»,

· промислова група «КМТ»,

· ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»,

· ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод».

До другої категорії належать дрібні виробники рослинної олії в компаніях, для яких виробництво рослинної олії не є основним видом діяльності. Ці переробні підприємства, залежніші від ситуації на внутрішньому ринку, оскільки на них налагоджено виробництво дрібних партій рослинної олії. Дані виробники виробляють 10-30% від загального обсягу соняшникової олії в Україні.

Третю категорію складають виробники масложирової продукції -- маргаринові заводи, миловарні комбінати.

У результаті переробки насіння соняха отримують продукти первинної переробки (соняшникова олія і шрот), продукти глибшої переробки (майонез, маргарин, мило, жири кондитерські, соняшникове борошно і білкові кислоти.

У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні соняшник займає понад 90%, а в структурі посівних площ не менше 10%. Щорічний валовий збір постійно збільшується і у 2010 р. досяг рекордної цифри -- 6,8 млн т. Країна ділить 1-2 друге місце в світовому рейтингу, забезпечуючи від 20 до 24% світового виробництва соняшнику.^[1]

Загальною особливістю галузі є боротьба за основну сировину -- насіння соняшнику. Щодо цього питання слід зазначити, що намагаючись завантажити основні потужності, найбільші компанії в останній час пропонують максимальні ціни на закупівельну сировину. Це призвело до того, з початку 2004 р. внутрішні ціни на насіння соняшнику перевищують світові. Високі внутрішні ціни зумовлюють те, що соняшникова галузь є рентабельноюта привабливою для інвесторів.

Потреби України в соняшнику становлять близько 1,5 млн т на рік. Щосезону цей показник змінюється залежно від загального використання всіх олій та структури споживання. Весь обсяг, який перевищує середній рівень споживання, за винятком інших потреб внутрішнього ринку, експортується у вигляді насіння або продукції переробки.

Україна посідає провідне місце на світовому ринку з продажу соняшникової олії. При цьому 90% від загального експорту складає олія неочищена.

Українські експортери продемонстрували, що вони можуть за сезон поставляти на зовнішні ринки майже 3 млн т соняшникової олії. 51,1% світового експорту. Більше 3,2 млн т соняшникового борошна (23% світового експорту). Україна, поряд із ЄС, Аргентиною, Туреччиною та Росією, входить до четвірки найбільших світових країн-виробників соняшникової олії (частка України за 2011/12 маркетинговий рік в світовому обсязі виробництва становить 23,3%) та є головним експортером продукції соняшникового комплексу.

Сира соняшникова олія користується попитом на Близькому Сході, досить великі обсяги Україна поставляє в країни Північної Африки та на Південь Європи, однією з провідних країн-покупців якої виступає Франція. Рафінована соняшникова олія експортується в країни СНД.

У 2007/2008 сільськогосподарському році у світі було вироблено 9,87 млн тонн соняшникової олії. У 2008/2009 маркетинговому році експортовано 2099 тис. тонн соняшникової олії, що на 57% більше проти відповідного періоду попереднього року.

Найбільшими імпортерами нерафінованої олії у 2008/09 маркетинговому році стала Індія -- 25% від обсягів загального експорту з України, Туреччина -- 13%, Єгипет -- 8,3%, серед країн ЄС: Франція -- 5,7%, Італія -- 5,2%, Нідерланди -- 4,6%, Іспанія -- 4,5% від обсягів загального експорту з України.

За 1-26 лютого 2012 морський експорт української соняшникової олії до Ірану склав 10,5 тис. т.

Основними компаніями-експортерами олії є компанії: «Каргілл», «ОлсідзУкраїна» (ВАТ «Кіровоградолія»), «Кернел-Трейд» (ПАТ «Полтавський ОЕЗ», ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ», ВАТ «Вовчанський ОЕЗ»), «Сантрейд» (ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ»), ПАТ «Пологівський ОЕЗ», «Миронівський хлібопродукт», Промислова Група «Віойл», ВАТ «Чернівецький ОЖК»).

За підсумками роботи 2010 року середньоспискова чисельність працівників олійно-жирових підприємств України склала 9651 працівників, що на 83 чол. (або на 0,9%) менше, ніж у 2009 році. Середньомісячна заробітна плата на олійно-жирових підприємствах у 2010 році становила 2635,1 грн. і зросла на 9,4% порівняно з торішнім показником. Найбільш значне підвищення заробітної плати було відзначено на підприємстві «Сватівська олія» (на 40,4%), Львівському жировому комбінаті (на 26,0%) та Пересічанському заводі (на 26,1%), а найвищий рівень середньомісячної заробітної плати працівників протягом останніх років залишається Дніпропетровський олійно-екстракційний завод. В 2010 році середньомісячна заробітна плата на підприємстві склала 5223,5 грн., що на 1,3% вище показника минулого року.

Розглядаючи перспективи участі України у світовому ринку соняшникової олії важливо відзначити, що за оцінками міжнародних компаній трейдерів, дефіцит соняшникової олії в країнах ЄС в найближчі роки буде зберігатись на рівні 2 млн т на рік, що дозволить Україні, в разі підписання ЗВТ з ЄС, зміцнити свої позиції в регіоні.

1. Загальна частина

ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» створено з метою найбільш ефективного використання свого майна, насичення споживчого ринку, задоволення потреб населення у продукції, надання послуг, а також отримання прибутку.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

1). Виробництво, та реалізація товарів народного споживання;

2). Закупівля, переробка, зберігання, та реалізація сільгосп продукції;

3). Торгівельна, посередницька, підприємницька, та комерційна діяльність;

4). Перевезення вантажу власним транспортом;

5). Надання послуг юридичним, та фізичним особам з перевезення вантажу, та пасажирів;

До складу даного підприємства входять:

- Олійно-екстракційний цех;

- Миловарний цех;

- Цех очистки олії;

- Цех з виробництва яблучного концентрату;

- Сировинний цех;

- А також різноманітні склади.

Олійний завод був збудований у 1930р., з виробничою потужністю по переробці соняшникового насіння 45 тонн/добу. Після чого підприємство постійно розширювалося, та покращувалося.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни, цей завод був відновленим і в 1948 році був зданий в експлуатацію. Після чого його виробнича потужність склала по переробці соняшникового насіння 60 тонн/добу. А в 1952 році був створений миловарний цех з виробничою потужністю 3 тонни мила/добу.

Підприємство постійно вдосконалювалося і намагалося йти в ногу з технічним прогресом, особливо після 1960 року.

В 1968 році був збудований і зданий в експлуатацію оллійно - екстракційний цех, який був оснащений новітніми технологіями, та системою з автоматичним управлінням, що значно підвищило продуктивність виробництва продукції.

А в 1970 році збудований та введений в експлуатацію цех очистки та фасування олії.

В 1983 році на території заводу з'явився науково - дослідний центр білкових речовин, де була розроблена безвідходна технологія з виробництва висококонцентрованих форм харчових білків із соєвого шроту.

Далі з розвитком прогресу розширюється і саме підприємство, на територіях якого з'явилися: дільниця з виробництва яблучного концентрату, цех по виробництву рафінованої ріпакової олії, цех з виробництві дезодорованої відбіленої рафінованої олії, а також постійно оновлювалися основні фонди підприємства.

Надалі підприємство розвивалося, впроваджувалися нові технології, впроваджувалася автоматизація, що дозволило покращити виробництво, та спричинило створення відділу КВП і А.

1.1 Організація роботи служби КВП і А

На ПАТ «ЧОЖК» працює окремий відділ служби КВП і А. Керівником цієї служби є головний інженер по КВП і А. Самий відділ займає одне із важливих місць в структурі підприємства, оскільки працівники цієї служби виконують великий обсяг робіт, що дає змогу підприємству виготовляти хорошу, якісну продукцію у великих обсягах.

До основних функцій відділу КВП і А відносяться:

1). Розробка технічних інструкцій з експлуатації засобів автоматизації, та вимірювальних приладів;

2). Повірка цих приладів, та засобів задля попередження можливих несправностей, та браку продукції;

3). Ремонт вимірювальних приладів та апаратури в разі їх поломки;

4). Монтаж та перевірка монтажу відремонтованих, або нових засобів автоматизації, та приладів;

5). Контроль за ходом технологічного процесу;

6). Облік засобів автоматизації, та інші.

Служба КВП і А має в своєму підпорядкуванні:

- експлуатаційну групу, тобто людей, які контролюють хід технологічного процесу, та його безперебійну роботу;

- ремонтну бригаду, це спеціалісти, які при несправностях замінюють прилади, і ремонтують апаратуру яка вийшла з ладу.

- метрологічну групу, завдання якої полягає у повірці приладів, при якій вони допускають прилад до експлуатації, або відправляють його на ремонт.

Отже як ми змогли побачити, що служба КВП і А є дуже важливою на сучасному підприємстві, оскільки вони є автоматизованими, а служба дозволяє підтримувати автоматику на належному рівні, завдяки чому продукція виробляється швидко, та якісно, ресурси економляться, а підприємство отримує прибутки.

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок величини капітальних вкладень

Капітальні вкладення -- це кошти, що направляються на розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства. В той же час, капітальні вкладення являють собою грошове вираження інвестицій, що спрямовані на відтворення основних і оборотних фондів. Вони складаються із витрат на реконструкцію, розширення, технічне переоснащення діючих та спорудження нових підприємств, заміни основних фондів, що вибули, новими.

Величина капітальних вкладень складається з:

- вартості засобів автоматизації;

- транспортних витрат;

- вартості монтажних робіт;

- вартості розробки проектної документації.

Вартість придбання засобів автоматизації визначаю за цінами станом на 2014р. Транспортні витрати складають 6%, а вартість монтажних робіт складають 7% від вартості засобів автоматизації.

З допомогою вище перерахованих даних, я розробив кошторисно - фінансовий розрахунок.

Таблиця 1 Кошторисно - фінансовий розрахунок

№ п/п	Вид обладнання, приладів	Одиниця виміру	Кількість	Ціна приладу Грн.	Вартість, грн.	Транспортні витрати	Вартість монтажних робіт	Загальна вартість
						%	Сума, грн.	%	Сума, грн.
1	МІК-21	шт.	3	3800	11400	7	798	10	1140	13338
2	МІК-51	шт.	2	2100	4200	7	294	10	420	4914
3	БРУ-10	шт.	3	3100	9300	7	651	10	930	10881
4	Метран-331	шт.	1	21000	21000	7	1470	10	2100	24570
5	Rosemaunt-5400	шт.	1	14000	14000	7	980	10	1400	16380
6	Rosemaunt-3051S	шт.	1	12000	12000	7	840	10	1200	14040
7	Dt2-200	шт.	1	2200	2200	7	154	10	220	2574
8	Метран-2700	шт.	1	450	450	7	32	10	45	527
9	DURAG100-LX	шт.	1	950	950	7	67	10	95	1112
10	КБЗ-29Р-01	шт.	5	525	2625	7	184	10	263	3077
11	КБЗ-24-14	шт.	3	195	585	7	41	10	59	685
12	ПБР-21	шт.	5	680	3400	7	238	10	340	3978
13	БП24-2К	шт.	5	450	1800	7	126	10	180	2106
14	МЕО-40	шт.	4	2500	10000	9 7	700	10	1000	11700
16	HAREG (10A)	шт.	1	80	80	77 7	6	10	8	94
17	ETIMAT(1.6A)	шт.	5	60	300	77 7	21	10	30	351
18	Ссальник	шт.	18	10	180	77 7	13	10	18	211
19	КСК-16	шт.	2	520	1040	77 7	73	10	104	1217
20	ШЩМ-В	шт.	1	2900	2900	77 7	203	10	290	3393
21	КВВГ 4х1	м.	50	6	300	77 7	21	10	30	351
22	ШЩМ-В	шт.	1	2750	2750	77 7	192,5	10	275	3217,5
23	ТрСт 15х2,5	м.	50	15	750	77 7	53	10	75	878
24	КВВГ 14х1	м.	15	22	330	77 7	23	10	33	386
25	ТрСт 20х2,5	м.	15	21	315	77 7	22	10	32	369
	Всього	Х	Х	Х	102855	Х Х	7203	Х	10287	120345

Капітальні вкладення по системі автоматизації

Капітальні вкладення складаються з затрат на:

- Реконструкцію

- Розширення

- Технічне переоснащення діючих та спорудження нових підприємств

- заміну основних фондів, що вибули, новими.

До складу капітальних вкладень входять:

- Вартість будівельно-монтажних робіт

- Вартість технологічного, енергетичного, транспортного устаткування, а також інструментів, які включають до складу основних фондів.

- Витрати на проектно-пошукові роботи, вартість

земельних ділянок, витрати на технічний нагляд, підготовку експлуатаційних кадрів, вартість придбаних ліцензій і патентів, інші витрати, пов'язані із підготовкою до будівництва та експлуатації об'єкта.

Розрахунок витрат на проектування системи автоматизації виконую за формулою:

В пр. = (Вобл. пр. + В тр. + В монт.) х 4/ 100, грн.,

(102855+ 7203+ 10287) х 4 / 100 = 4813,8 грн.

де Впр. - вартість проектування системи, грн.

В обл.пр. - вартість обладнання, приладів, грн.

В тр. - транспортні витрати , грн.

В монт. - вартість монтажних робіт

№п/п	Сума витрат	Сума, грн
1	Вартість обладнання, приладів	102855
2	Транспортні витрати	7203
3	Вартість монтажних робіт	10287
4	Вартість проектування системи	4813,8
	Усього кошторисна вартість	125158,8

2.2 Розрахунок додаткових експлуатаційних затрат

Ці затрати складаються з додаткових витрат на електроенергію, амортизації та затрат на ТО і ремонт засобів автоматизації.

Таблиця 3 Розрахунок додаткових затрат на електроенергію

№	Найменування встановлених електродвиг. і апаратів	Кількість одиниць	Потужність, кВт	Ефектив фонд часу, год	Коефіцієнт середнього навантаження	Затрати ел. Енерг кВТ/год	Тариф за 1 кВТ/год	Загальна вартість Ел. Енерг.	Річний обсяг продукції в натуральних одиницях, Тон	Додаткові затрати ел. енергії на одиницю продукції
1	Регулятор МІК-21	3	0,008	3712	0,7	62,34	1,02	63,59
2	Регулятор МІК-51	2	0,013	3712	0,7	67,54	1,02	68,89
3	Блок живлення БП24-2К	5	0,016	3712	0,7	207,9	1,02	212,1
4	Пускач ПБР-21	5	0,007	3712	0,7	90,9	1,02	92,72
5	Виконавчий механізм МЕО-40	5	0,043	3712	0,7	558,7	1,02	569,87
6	Блок ручного управління БРУ-10	3	0,007	3712	0,7	54,54	1,02	55,63
7	Лампи сигнальні	7	0,001	3712	0,7	18,13	1,02	18,49
Всього	1081,3	3712	0,291

Феф = 232 х 16 = 3712 годин

2.3 Розрахунок додаткових затрат по амортизаційним відрахуванням

Амортизація - це процес розподілу теперішніх витрат між майбутніми періодами, протягом яких ці витрати приноситимуть економічні вигоди. При застосуванні прямолінійного методу річна сума амортизації визначається шляхом ділення вартості, що амортизується на строк корисного використання об'єкта.

Визначаю річну суму амортизації: 120345 / 5 = 24069 грн.

Таблиця 4 Розрахунок додаткових затрат по амортизаційним відрахуванням

№	Назва груп основних засобів	Номери груп основних засобів	Вартість, що амортизується, грн.	Строк корисного використання (років)	Річна сума амортизації, грн.
1.	Машини, та обладнання	4	120345	5	24069

Додаткові експлуатаційні

витрати по амортизації = 24069/ 3712= 6,484 грн.

на одиницю продукції

Розрахунок затрат на технічне обслуговування і ремонт засобів автоматизації

Розрахунок проводжу укрупненим методом за даними базового підприємства.

Затрати на ремонт 5% від вартості засобів автоматизації, на технічне обслуговування 3%.

Затрати на ТО і ремонт в розрахунку на одиницю продукції визначаю за формулою:

ЗТО.Р. = ВТО і Р / Vn , де:

ВТО = 120345 х 3 / 100 = 3610,35 грн.

ВР = 120345 х 5 / 100 = 6017,25 грн.

ЗТО.Р = (3610,35 + 6017,25) / 3712 = 2,594 грн.

3. Розрахунок зміни собівартості продукції та річної економії від впровадження засобів автоматизації

Розрахунок виконую шляхом співставлення тих витрат, що змінюються в наслідок впровадження системи автоматизації.

Таблиця 5 Дані підприємства до автоматизації

№	Показники	Одиниці виміру	Кількісне значення показника
1	Електроенергія	кВт/год	11661,1
2	Природний газ	м3/год	78141

Економія витрат на сировину, матеріали, паливо визначається за формулою:

Е_м = (N₁-N₂)хЦ

де N₁,N₂ - норми витрат сировини, матеріалів палива до і після впровадження системи автоматизації;

Ц - ціна ресурсу

Дані для розрахунку взяв з калькуляції собівартості продукції по ПАТ «ЧОЖК».

Таблиця 6 Розрахунок економії сировини, матеріалів, палива

№ п/п	Вид ресурсу	Одиниці виміру	Ціна за одинию, грн	Витрати сировини (матеріалів)	Економія
				До автоматизації	Після автоматизації	Кількість, кВт/год	Сума, грн
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8.
1	Електроенергія	кВт/год	1,02	11661,1	1060,1	10601	10813
	Природний газ	м3/год	4,6	78141	62512,8	15628,2	71889,72

Економія електроенергії визначається за формулою:

Еел.р.= ((Пе.д.К1) - (Пе.д.К2)) / Феф. Х Тел.,

Еел.р.= (11661,1х0,9) -(1060х0,8)/3712 х 1,02 = 2.548 грн.

Економія електроенергії в розрахунку на одиницю продукції:

Еел.од.=Еел.р / V, грн.

Еел.од.= 2.548 / 1 = 2,548 грн.

Таблиця 7 Собівартість одиниці продукції по змінним статтям затрат

№ п/п	Змінні статті	Собівартість одиниці продукції	Відхилення (економія(+) Перевитрати(-))
		До автоматизації	Після автоматизації
1.	Тонна пари	175,6	153,32	-22,28
	Додаткові експлуатаційні витрати		2,594	+ 2,594
	Всього		2,594	19,686

4. Розрахунок річного економічного ефекту та терміну окупності капітальних вкладень

Основними показниками, що визначають доцільність проекту є річний економічний ефект та термін окупності капітальних затрат, коефіцієнт економічної ефективності затрат

Розрахунок суми річної економії.

Суму річної економії визначаю за формулою:

Е.р. = (С1-С2) х Vp, грн.

Е.р = (175,6- 153,32) х 3712= 82703,36 грн.

Розрахунок терміну окупності капітальних вкладень

Термін окупності визначаю за формулою:

То = КВ / Е.р., років (місяців)

То = 125158,8/ 82703,36 = 1,51 року.

Розрахунок річного економічного ефекту визначаю по формулі:

Ееф. = Ер. - Кн х Кв, грн.

Ееф. = 82703,36 - 0,15 х 125158,8= 63929,54 грн.

Розрахунок коефіцієнту економічної ефективності здійснюю за формулою:

Ер. = 1 / То.

Ер. = 1 / 1,51 = 0,66.

4.1 Техніко - економічні показники ефективності проекту автоматизації

Таблиця 8

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Кількісне значення показників	Відхилення
			До автоматизації	Після автоматизації	+ -
1.	2.	3.	4.	5.	6.
1	Річний обсяг продукції
·	в натуральному виражені	тонн	3712	3712	-
·	в вартісному виражені	грн.	651827,2	569123,84	-82703,36
2.	Собівартість
·	одиниці продукції	грн.	175,6	153,32	-22,28
·	річного обсягу продукції	грн..	651827,2	569123,84	-14410,2
3.	Чисельність працюючих	осіб	4	4	-
4.	Термін окупності	років	-	1,51	-
5.	Річний економічний ефект	грн..	-	63929,54	-

Размещено на Allbest.ru

...