Аналіз ринку ярої пшениці

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку галузі виробництва ярої пшениці в Україні

Пшениця яра є однією з найцінніших продовольчих культур. Її широко використовують у хлібопекарському та кондитерському виробництві.

У виробництві поширені два види пшениці ярої: м'яка (Tr. aestivum) і тверда (Тг. durum). У посівах всюди переважає м'яка пшениця. Тверді пшениці займають 10-- 15% площі посівів ярої пшениці. Сорти твердої пшениці вирощують переважно в посушливих степових південних і південно-східних областях країни. Досить високі врожаї мають і на перегнійно-карбонатних ґрунтах лісостепових районів.

Сорт твердої пшениці високо ціняться на міжнародному ринку. Їх зерно використовують для виготовлення кращих сортів манної крупи, макаронів.

У роки, коли частина озимих вимерзає, яру пшеницю використовують як страхову культуру.

За площею посіву твердої пшениці перше місце у світі займають Росія і Казахстан. Яра тверда пшениця у період формування і достигання зерна стійкіша проти суховіїв, ніж м'яка. Крім того, вона менше пошкоджується шкідниками і уражується хворобами та стійкіша проти обсипання.

Тверда пшениця більш вибаглива до родючості ґрунту, ніж м'яка. Високі врожаї її збирають на окультурених і чистих від бур'янів грунтах. Вона достигає пізніше, ніж м'яка, що дає змогу краще використовувати робочу силу в господарствах.

Стійкість пшениці ярої проти вилягання у досить вологих районах -- важливий показник сорту, особливо при механізованому збиранні. Для степових районів потрібно добирати сорти, стійкі проти ґрунтової посухи і суховіїв.

В Україні найпоширеніші такі сорти ярої пшениці: Білоруська, Миронівська яра, Іволга, У Київській і Сумській областях районовано сорт м'якої ярої пшениці Дніпрянка,в Луганській -- Луганська, у Харківській -- Харківська 26 у Рівненській області -- Воронезька 6.

Найпоширенішим сортом ярої твердої пшениці в Україні є Харківська 46. Високоврожайний, досить посухостійкий сорт. Районований у лісостепових і степових районах України. Останнім часом районовані сорти ярої твердої пшениці Харківська 23 для степової зони і Луганська 7, Харківська 37 -- для лісостепової зони.

Різні сорти пшениці ярої неоднаково вибагливі до кліматичних умов.

Пшениця яра вибаглива до родючості ґрунту, тому в районах достатнього зволоження найкращими попередниками для неї є удобрені просапні культури. Вона дуже ефективно використовує післядію гною, внесеного під просапні культури. Добрими попередниками для неї є однорічні зернобобові культури (вика, горох, кормові боби, люпин), вирощені по зайнятому пару.

Високі врожаї ярої твердої пшениці збирають у степових районах на перелогових землях, по пласту й обороту пласта багаторічних трав, чистих парах, після кукурудзи, соняшнику. Яра тверда пшениця, висіяна на сухих карбонатних ґрунтах лісостепових районів та в умовах сухого і теплого Поділля після конюшини лучної або люцерни, за врожайністю перевищує м'яку пшеницю. Тому збільшення посівів ярої пшениці у цих районах може мати практичне значення. Зерно твердої пшениці, вирощене в цих умовах, характеризується високими хлібопекарськими якостями.

Пшениця яра потребує старанного обробітку ґрунту. Дуже важливо своєчасно провести зяблеву оранку. Якщо попередником пшениці ярої просапні культури, зяблева оранка обов'язкова.

В середньому, за три останні роки, найбільші посівні площі ярої пшениці були зосередженні в Тернопільській, Львівській, Київській, Вінницькій та Житомирській областях. Їхня частка у структурі посівних площ складає 48,2%. Проте слід відмітити, що площі, на яких культивується яра пшениця, постійно скорочуються, адже більшість виробників віддають перевагу кукурудзі та соняшнику через вищу прибутковість (як показав поточний сезон, це не завжди виправдано).

Таблиця 1

Посівні площі ярої пшениці в розрізі областей, тис. га

Область	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Темп зростання посівних площ у 2013/2011 рр., %
Тернопільська	41,4	34,2	21,6	-47,8
Львівська	26,7	21,3	18,6	-30,3
Київська	30,3	21,1	11,2	-63,0
Вінницька	25,7	17,6	10,5	-59,1
Житомирська	23,8	17,8	11,4	-52,1
Хмельницька	18,5	17,6	10,8	-41,6
Волинська	13,4	10,7	10,2	-23,9
Рівненська	13,4	12,4	8,6	-35,8
Чернігівська	18,2	8,9	4,9	-73,1
Сумська	16,1	7,8	4,8	-70,2
Інші	56,9	69,3	47,5	-16,5
Всього	284,4	238,7	160,1	-43,7

Найбільше посівні площі скоротились у Чернігівській та Сумській областях, а саме на 73,1 та 70,2% відповідно. Всього ж по Україні посівні площі ярої пшениці торік складали 160,1 тис. га, що на 43,7% нижче показника 2011 року.

Таблиця 2

Динаміка виробництва пшениці ярої, валовий збір, тис.т

Рік	Усього (пшениця)	З неї озима	З неї яра
1990,0	51009,0	30373,7	25,7
1995,0	33929,8	16273,3	304,7
2000,0	24459,0	10197,0	421,8
2005,0	38015,5	18699,2	1015,8
2006,0	34258,3	13947,3	1067,6
2007,0	29294,9	13937,7	764,9
2008,0	53290,1	25885,4	835,4
2009,0	46028,3	20886,4	849,4
2010,0	39270,9	16851,3	634,5
2011,0	56746,8	22323,6	678,7
2012,0	46216,2	15762,6	630,8
2013,0	63051,3	22279,3	415,9

Що стосується валового збору, то слід відмітити: у 2013 р. було зібрано 415,9 тис. т зерна, що на 61% менше, ніж у рекордному 2006-му. Позитивним значенням приросту валового збору можуть похвалитися з основних виробників лише Вінниччина (+14,1%), Харківщина (+44,6%) та Сумщина (+17,2%). Тут зростання виробництва ярої пшениці відбулося за рахунок додержання технологій виробництва, використання якісного посівного матеріалу та сприятливих природно-кліматичних умов. Усе це посприяло зростанню урожайності, що й послужило росту виробництва.

Таблиця 3

Динаміка урожайності ярої пшениці

Рік	Усього (пшениця)	З неї озима	З неї яра
1990	40,2	40,2	0
1995	29,7	29,5	0,2
2000	19,8	19,4	0,4
2005	28,5	26	2,5
2006	25,3	23,3	2
2007	23,4	21,8	1,6
2008	34,6	36,7	2,2
2009	29,8	30,9	1,2
2010	26,9	26,8	0,1
2011	37	33,5	3,5
2012	31,2	28	3,2
2013	39,9	33,9	6

За даними таблиці можно зробити висновок про збільшення урожайності що є безперечно позитивним фактором і є додатковим стимулом для розширення виробництва.

Дані двух вище зображених таблиць можна об'єднати в наступну діаграму

Таблиця 4

Динаміка збору ярої пшениці, тис.га

Рік	Зернові та зернобобові культури - всього / Grain and leguminous crops - total	Яра пшениця
1990	14522,2	8,5
1995	13962,5	180,1
2000	12586,8	273,4
2005	14605,2	466,4
2006	14191,6	482,1
2007	13427,9	435,1
2008	15380,7	306,9
2009	15469,7	323,2
2010	14575,7	302
2011	15321,3	267,6
2012	14792,1	229,6
2013	15804,4	152

Отже, за даними таблиці «Динаміка збору ярої пшениці» можна прослідкувати зростання зборів ярої пшениці на 95% за 23 роки.

Таблиця 5

Експортно-імпортна ситуація

Назва товару	Експорт	Імпорт
	2012	2013	2012	2013
	К-сть (тонн)	Млн..дол США	К-сть (тонн)	Млн..дол США	К-сть (тонн)	Млн..дол США	К-сть (тонн)	Млн..дол США
Яра пшениця	2603816	707	2328683	567	423	0,39	533	0,57

Трійка лідерів займає 40% в експорті української пшениці. Компанія «Нібулон» лідирує серед експортерів пшениці в 2013/14 маркетинговому році (МР), експортувавши 312 тис. тонн зерна, що становить 13,4% від усього експорту України.

Такі данні опублікувала «Українська аграрна конфедерація».

Проте, із відставанням лише в 3 тис. тонн, дочірнє підприємство «Л. Дрейфус Коммодітіз Україна» займає друге місце в рейтингу, що займає 13,3% від загального експорту.

Третє місце посіло дочірнє підприємство транснаціональної компанії «А.Топфер Інт. Україна»(ADM) -- 1177 тис. тонн пшениці.

Таблиця 6

Економічна ефективність ярої пшениці (2013 рік)

Фонд удобрення	Показники ефективності	Сорт
		Харківська 26	Харківська 30	Харківська 27	Харківська 41	Харківська 43
Без добрив	Урожайність, т/га	2,92	2,63	3,01	2,93	2,91
	Клас зерна	6	6	3	3	3
	Собівартість 1 т зерна, грн.	567,1	621,3	593,2	584,4	587,9
	Ціна реалізації 1 т зерна, грн.	650	650	820	820	820
	Прибуток з 1 га, грн	242,1	75,4	682,6	690,4	675,5
	Рівень рентабельності,%	14,6	4,6	38,2	40,3	39,5
М90Р90	Урожайність, т/га	3,38	3,29	3,76	3,83	3,86
	Клас зерна	3	3	1	2	1
	Собівартість 1 т зерна, грн.	661,4	676,7	635,9	625,6	621,4
	Ціна реалізації 1 т зерна, грн.	820	820	980	900	980
	Прибуток з 1 га, грн	536	471,5	1293,9	1050,8	1384.4
	Рівень рентабельності,%	24	21,2	54,1	43,9	57,7
М90Р60	Урожайність, т/га	3,35	3,25	3,6	3,7	3,65
	Клас зерна	3	3	1	2	1
	Собівартість 1 т зерна, грн.	642,1	659,5	637,9	622,7	630,2
	Ціна реалізації 1 т зерна, грн.	820	820	980	900	980
	Прибуток з 1 га, грн	596	521,5	1231,4	1025,9	1276,7
	Рівень рентабельності,%	27,7	24,3	53,6	44,5	55,5
Р60	Урожайність, т/га	3,27	3	3,4	3,41	3,51
	Клас зерна	4	3	2	2	2
	Собівартість 1 т зерна, грн.	658,4	688,4	652,3	671,6	654,6
	Ціна реалізації 1 т зерна, грн.	780	820	900	900	900
	Прибуток з 1 га, грн	397,6	394,7	842,2	778,7	861,2
	Рівень рентабельності,%	18,5	19,1	38	34	37,5

2. Аналіз світових тенденцій розвитку галузі

Виробництво ярої пшениці зосереджено в основних регіонах - США, Канада, Австралія та Океанія, Європейський Союз, СНД, Азія. В одних регіонах ці культури використовують для пересіву озимих, які не загинули після зими, в інших, де м'який клімат, замість озимої пшениці сіють яру.

Отже, про кожний регіон по порядку.

США. В цій країні більшу частину посівних площ займає пшениця озима, проте близько 25% відводиться під яру.



Таблиця 7

Основні показники виробництва ярої пшениці в США

Клас зерна та сезон виробництва	Зібрана площа, млн га	Виробництво, млн т	Урожайність, т/га
Пшениця, всього	2011/12	18,5	54,4	2,9
	2012/13	19,8	61,7	3,1
	2013/14	18,3	58,0	3,2
Hard red spring (жорстка червона яра)	2011/12	4,6	10,8	2,4
	2012/13	4,6	13,7	3,0
	2013/14	4,3	13,3	3,1
Дурум (твердий сорт пшениці)	2011/12	0,5	1,4	2,6
	2012/13	0,9	2,3	2,6
	2013/14	0,6	1,7	2,9

Джерело: USDA

Хоча посівна площа під ярою пшеницею постійно скорочується, проте за рахунок зростання урожайності виробництво останні два роки тримається на запланованому рівні - близько 13 млн тонн.

Канада. Основною зерновою культурою тут є пшениця, більшість якої - яра. Це спричинено географічним розташуванням і природно-кліматичними умовами країни. Канадська яра пшениця користується високим попитом у країн-імпортерів. А це дозволяє канадським виробникам збільшувати посівні площі під культурою.

Таблиця 8

Основні показники виробництва ярої пшениці в Канаді

Сезон виробництва	Зібрана площа, млн га	Виробництво, млн т	Урожайність, т/га
2011/12	8,6	25,3	3,0
2012/13	9,5	27,2	2,9
2013/14	10,3	33,2	3,2

Джерело: AAF Canada

Європейський Союз. У цьому регіоні більшість посівних площ відводиться під озиму пшеницю. Ярою ж засівають близько 10% ріллі. За останні три роки зібрана площа ярої пшениці в ЄС є практично незмінною. А за рахунок зростання урожайності європейським виробникам вдається нарощувати обсяги валового збору.

Таблиця 9

Основні показники виробництва ярої пшениці в ЄС

Сезон виробництва	Зібрана площа, млн га	Виробництво, млн т	Урожайність, т/га
2011/12	2,6	13,8	5,3
2012/13	2,6	13,4	5,2
2013/14	2,6	14,3	5,5

Джерело: EuroStat

Як і в ситуації з пшеницею, ЄС чітко контролює посівні площі й під ярим ячменем, посівна якого площа складає близько 3 млн гектарів. Зростання виробництва забезпечується зростанням урожайності. Навіть у 2012/13 МР, коли в основних регіонах виробництва було зниження обсягів урожаю, в ЄС отримано на 0,7 млн т більше, ніж у сезоні 2011/12.

Океанія.Тут найбільшим виробником пшениці та ячменю є Австралія. Також варто зазначити, що за рахунок природно-кліматичних умов, які склалися в цій частині світу, вирощуються ярі культури, як озимі (посівна кампанія відбувається наприкінці літа поточного року, а збирання урожаю проходить в середині літа наступного року).

Таблиця 10

Основні показники виробництва ярої пшениці в Океанії

Сезон виробництва	Зібрана площа, млн га	Виробництво, млн т	Урожайність, т/га
2011/2012	14,0	30,9	2,2
2012/2013	12,9	22,9	1,8
2013/2014	13,6	26,9	2,0

Джерело: USDA

Через постійну зміну кількості вологи в ґрунті та велику кількість хвороб урожайність австралійської пшениці завжди на доволі низькому рівні.

Китай. Ця країна є найбільшим споживачем пшениці у світі. Тому і виробництво її тут стоїть на першому місці. Яра пшениця у структурі посівних площ займає трохи більше 20%. В основному її вирощують на півдні країни. Розмір площі майже не змінюється і становить 5,8 млн гектарів.

Таблиця 11

Основні показники виробництва ярої пшениці в Китаї

Сезон виробництва	Зібрана площа, млн га	Виробництво, млн т	Урожайність, т/га
2011/2012	5,8	28,2	4,8
2012/2013	5,8	29,0	5,0
2013/2014	5,8	29,3	5,1

Джерело: USDA

3. Аналіз факторів внутрішнього середовища

Для виходу України на світовий рівень в агропромисловому виробництві, в тому числі й виробництві зерна, досягнення високого рівня життя свого народу, аграрному сектору економіки необхідно перейти на інноваційну модель розвитку. Одним із важливих кроків у розвитку названого сектору стало проведення земельної реформи. Проте через недостатнє забезпечення ресурсної бази аграрного виробництва, техніко-технологічного оснащення і фондозабезпечення, інвестиційної діяльності в АПК відбувається деградація і виснаження земельних ресурсів та поступовий занепад галузі. Це зумовило низький рівень конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. В Україні усвідомлюється необхідність переходу на інноваційну модель розвитку, як передумову входження в когорту високорозвинутих країн світу. Пріоритетним напрямом створення нових інновацій у зерновиробництві була і залишається селекція.

Таблиця 12

За даними таблиці можна зробити відповідні висновки про зменшення кількості МТП, необхідного для виробництва, що негативно впливає на діяльність підприємств і ставить під сумнів розвиток галузі.

На розвиток галузі та її ефективність значно впливає дотримання підприємством технологічних вимог вирощування:

1. Вимоги до температури.

Яра пшениця - одна з найбільш холодостійких культур серед ярих зернових. її насіння починає про-ростати за температури ґрунту 1°С, а життєздатні сходи з'являються при 4-5°С. Вони витримують приморозки до мінус 4-5°С і навіть 8-10°С

2. Вимоги до вологи.

Яра пшениця вимоглива до вологи. При нестачі води погано розвивається вузлова коренева система і рослини майже не кущаться. Транспіраційний коефіцієнт - 400.

3. Вимоги до ґрунту.

Яра пшениця найкраще родить на родючих і чистих від бур'янів чорноземних та каштанових ґрунтах.

Вимагає близької до нейтральної реакції ґрунтового розчину (рН 6-7,5). Погано росте на кислих та засолених ґрунтах. При вирощуванні на малородючих ґрунтах слабо кущиться.

4. Попередники

Кращими попередниками в зоні достатнього зволоження є багаторічнібобові трави, зернові бобові культури. Після них доцільно розмістити сорти твердої ярої пшениці.

5. Підготовка ґрунту

Яра пшениця, як і ярий ячмінь, дуже негативно реагує на веснооранку.

При розміщенні ярої пшениці після картоплі, цукрових і кормових буряків відразу після їх збирання поле орють на глибину 20-22 см. На полях, засмічених багаторічними бур'янами, глибину оранки збільшують до 25-27 см. На чистих від бур'янів площах дискують дисковими боронами на глибину 12-14 см, або застосовують плоскорізи на на глибину 20-22 см.

Після кукурудзи для подрібнення рослинних решток пускають важкі борони (БДТ-7,0), а пізніше орють плугами на глибину до 30 см. У Поліській зоні на дерново-карбонатних ґрунтах з неглибоким гумусним горизонтом орють на глибину орного шару.

Якщо яра пшениця висівається після зернобобових культур, однорічних трав, льону-довгунцю, зернових, то відразу після їх збирання проводять лущення (ЛДГ-10) на глибину 6-8 см.

На засмічених коренепаростковими бур'янами полях ґрунт лущать двічі: перший раз на глибину 6-8 см дисковими, а другий - на 10-12 см лемішними лущильниками (ППЛ-10-25).

Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗТУ-1,0; БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо перед сівбою на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або комбінованими агрегатами "Європак", "Комбінатор", ЛК-4 тощо.

На площах, що засіваються в перші строки, поле готують до сівби без попереднього закриття вологи. Дуже перспективним є використанняґрунтообробно-посівних агрегатів, які дозволяють за один прохід виконати одночасно дві операції: якісно підготувати ґрунт і висіяти насіння у вологий і не пересушений верхній шар.

6. Система удобрення.

Основою для встановлення норм добрив є результати польових дослідів, проведених у різних зонах. На формування 10 ц/га зерна яра пшениця в середньому споживає35--45 кг азоту, 8-12 кг фосфору і 17-27 кг калію.

7. Сівба

· Спосіб сівби - вузькорядний (7,5 см), рядковий (12 см, 15 см).

· Глибина сівби - 2-3 см.

· Норма висіву.

· У лісостеповій і поліській зонах рекомендується висівати м'якої пшениці 4,0-5,5 млн./га, у прикарпатській і карпатській - 5,5-6,0 млн./га схожих насінин. Для твердої оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,0-5,5 млн./га, після гірших - 5,5-6,0 млн./га. Зміна норми висіву відбувається за тими ж принципами, що й в озимої пшениці.

· Строки сівби.

За середніми багаторічними даними найкращі строки сівби ярої пшениці - це кінець березня - початок квітня.

4. Аналіз факторів зовнішнього середовища

виробництво яра пшениця галузь

1. Стан галузі

Субіндекс IGC GOI по пшениці виріс на 1% на тлі хороших перспектив виходу з продукції, попиту на експорт і доходів від кукурудзи і соєвих бобів. Прогноз світового виробництва пшениці на 2013/14 р збільшений на 4 млн. тонн, до 691 млн. тонн, у зв'язку зі збільшенням прогнозу в Канаді, ЄС, Казахстані та в Україні. Споживання теж збільшилася на 2 млн. тонн - до 688 млн. тонн. Кількість Перехідних запасів на 2013/14 р майже не збільшилася і знаходиться на рівні до 176 млн. тонн, очікується невелике відновлення основних експортерів, кількість яких у США може скоротитися до шестирічного мінімуму. Прогноз світової торгівлі в цьому місяці переглянутий незначно в бік невеликого підвищення - до 141 млн. тонн, через низку країн, таких як Бразилія, Китай та Іран. Урожайність ярої пшениці: станом на 2 вересня, сумарно прибрано 64% посівів в 6-ти штатах, що нижче майже на третину, ніж торік (93%), але майже не вибивається із середнього значення за останні 4 роки (69% ).

Таблиця 13

Таблиця 14

Основні споживачі продукції (% до загального обсягу реалізації)

	2005	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Переробні підприємства	5,2	4,4	3,9	3,4	3,6	3,7	4,0
На ринку	10,0	7,9	6,6	7,1	4,9	3,7	3,4
Населення	15,2	10,7	8,4	10,5	8,8	6,3	5,8
Інші напрями	69,6	77,0	81,1	79,0	82,7	86,3	86,8

2. Стан економіки України

На сьогодні існує великий макроекономічний дисбаланс через систематичне завищення макропоказників. За даними веб-порталу виконавчої влади України, фіскальний розрив держбюджету-2014 становить близько 290 млрд.гривень.

Рис. 1 Проблеми Державного бюджету

За останні роки економіка України фактично доведена до дефолту. При нульовому зростанні реального ВВП та інфляції державні фінанси опинилися у критичному стані:

· так, з 2011 року фактично в 3 рази збільшився дефіцит бюджету (у 2013 році дефіцит бюджету становив 64,7 млрд. грн.);

· державний борг становить 480,2 млрд. грн., а це 40,2% від ВВП при критично допустимих 60%;

· на початок цього року державна казна була спустошена, на рахунку казначейства знаходилася рекордно мінімальна сума 1,7 млрд. грн. з несплаченими рахунками на суму майже 70 млрд. грн., а в деякі дні нижче критичної позначки (залишки складали декілька мільйонів, і це державна скарбниця!);

· переплата податків у 2013 році склала рекордну цифру 27 млрд. грн. (станом на 01.03.14), а сума невідшкодованого ПДВ економіці становить близько 30 млрд. грн. ПДВ;

· підвищення заробітної плати та соціальних виплат були повністю незабезпечені реальними бюджетними ресурсами;

· постійно зростала чисельність державних службовців та, відповідно, й видатки на їх утримання. Особливої уваги заслуговують органи Генеральної прокуратури, чисельність яких, починаючи з 2011 року, зросла майже на 6 тис. осіб;

· також існує низка системних проблем у двох найпотужніших за фінансовою складовою сферах, це «Освіта» та «Охорона здоров'я». Ці проблеми, в першу чергу, пов'язані з неефективним використанням наданого ресурсу.

Рис. 2 Динаміка ВВП

У 2013 р. зведені державні видатки є надмірно високими та становлять: на освіту - 7,3% ВВП, на охорону здоров'я - 4,2% ВВП.

· пільги та субвенції нарощувалися за рахунок розширення категорій пільговиків (так, наприклад, у 2010 році Законом України «Про держбюджет» було розширено категорії пільговиків, зокрема багатодітним сім'ям);

· починаючи з 2009 року Пенсійний фонд України є дефіцитним та покривається за рахунок коштів держбюджету, що негативно впливає на економіку країни, оскільки відволікає значні бюджетні ресурси від розвитку економіки;

· протягом останніх років на фоні стрімкого зростання дефіциту НАК «Нафтогаз України» штучно стримувалися ціни на природний газ для потреб населення;

· золотовалютні резерви нашої країни тільки за останні 2 роки зменшилися більше ніж у 2 рази (з 31,8 млрд. дол. США на кінець 2011 року до 15,5 млрд. дол. США на кінець лютого 2014 року).

Рис. 3 Динаміка міжнародних резервів

Кожний день зволікання поглиблює зазначені проблеми, тому Урядом були здійснені певні кроки, що являються водночас екстреною допомогою та фундаментом для української економіки.

3. Правове регулювання

Державне регулювання ринку зерна - це сукупність правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення конкурентоспроможного виробництва зерна для задоволення внутрішніх потреб держави та нарощування зернового експортного потенціалу.

Держава визнає пріоритетність ринку зерна, сприяє його розвитку та стабільному функціонуванню. Основними засадами державної політики щодо регулювання ринку зерна є: надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної підтримки суб'єктам здійснення режиму заставних закупівель зерна та суб'єктам державної аграрної інтервенції; забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо нарощування його експорту; встановлення розміру суми бюджетної позики, розрахованої виходячи з розміру встановленої мінімальної закупівельної ціни; гарантування сільськогосподарським товаровиробникам права вільного вибору використання зерна та ціни його реалізації; недопущення обмежень у пересуванні зерна та продуктів його переробки; контроль якості зерна та його зберігання; розвиток мережі обслуговуючих зерновий ринок кооперативних формувань; впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій у виробництві, зберіганні та переробці зерна; лізингове обслуговування ринку зерна. Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р. є основним нормативно-правовим актом, який регулює суспільні відносини, які виникають на ринку зерна.

5. Перспективи розвитку галузі в Україні

За прогнозами, у 2014 р. урожай зернових та олійних культур буде трохи нижчим від нинішнього. По-перше, недосів озимими запланованих площ склав близько 5%. По-друге, відсутність сніжного покрову призведе до загибелі певної частини озимини. За різними даними, цей показник складе від 3 до 10% загальної площі посіву озимих. По-третє, за даними профільного міністерства, площу під ярими культурами планують збільшити до 8,7 млн гектарів. Виходячи з цього, можна спрогнозувати, що ціни на сільгоспкультури почнуть відновлюватися.

Підводячи підсумки, варто відмітити: більшість виробників агропродукції нині на роздоріжжі з приводу того, що сіяти весною. Кукурудза, що була №1 по прибутковості в минулому сезоні, в поточному стала проблемою №1, хоча завдяки осіннім дощам ціни на неї трохи зросли. Соняшник, хоч і є прибутковою культурою, та не хоче рости будь-де. Тож частина виробників розглядає як альтернативу сою, але більшість фермерів не знайомі з основними агротехнічними заходами її вирощування. В південних регіонах аграрії почали вирощувати сорго.

Ось тут у нагоді й можуть стати ярі зернові, а саме пшениця та ячмінь, як гідна альтернатива кукурудзі та соняшнику. Бо в останні роки Україна по урожайності зернових вже вийшла на середні світові показники (цей показник по пшениці в світі складає 3,2 т/га, а в Україні - 3,4 т/га), що дозволяє отримувати непогані результати, але не за нинішніх цін. Хоча, як було зазначено вище, ціни у наступному сезоні, скоріше за все, почнуть відновлювати своє зростання. Звісно, якщо прогноз про невелике зниження урожаю буде правдивим. Це повинно підвищити інтерес виробників до виробництва ярої пшениці, а постійна співпраця України з Китаєм цьому лише сприятиме.

Размещено на Allbest.ru

...