Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналіз міжнародної конкурентоспроможності української авіаційної галузі за допомогою ромбу національних переваг Майкла Портера

- Факторні умови.

- Фізичні ресурси

Україна забезпечена різними металами необхідними для авіаційної галузі, однак існує залежність більш як на 70 відсотків від імпорту сировини та комплектувальних виробів.

- Людські ресурси

Наявність достатньої кількості вузів, що готують кваліфікованих спеціалістів. В Україні готують кваліфікованих спеціалістів для галузі літакобудування в багатьох вищих навчальних закладах, найбільш відомими серед яких є Національний авіаційний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (факультет авіаційних та космічних систем) та Національний аерокосмічний університет «ХАІ».

Відбувається погіршення вікової структури кадрового потенціалу галузі. Раніше в авіаційній промисловості працювало близько 1 млн. чоловік. Зараз ці цифри впали в два рази, і продовжують падати. Крім того, кадри в авіабудуванні старіють (основна маса працівників підійшли до 60 літнього віку).

Авіаційну промисловість залишають молоді перспективні кадри, головним чином із-за зниження оплати праці (лише 10% випускників базового інституту - ХАІ влаштовуються на роботу за фахом).

Низька вартість робочої сили. Станом на січень 2015 року, середня заробітна плата в Україні становить 3455 грн.

- Фінансові ресурси.

Дефіцит фінансових ресурсів. Багаторічний дефіцит фінансових ресурсів для розвитку галузі, що призводить до зниження науково-технічного і технологічного потенціалу авіаційної промисловості та її відставання від рівня розвинутих країн. Авіаційна галузь потребує фінансування на рівні 4,5 млрд. грн. на рік, стверджують експерти.

Зокрема, на експорт продукції та послуг авіаційної галузі розвинуті держави традиційно спрямовують 5-6 мільярдів доларів. Нажаль, у нас немає державного оборонного замовлення, яке б забезпечило фінансування галузі хоча б нарівні фонду оплати праці.

В Україні обсяг щорічного державного фінансування розвитку авіаційної промисловості за останні десять років складав менше ніж 3 % від доходів підприємств галузі, натомість як у РФ цей показник становив у середньому 13%.

- Технологічні ресурси

Ан148 створено відповідно до концепції «більш електричного літака» (частина приводів системи керування польотом літака живиться від бортової електромережі). Упровадження цієї революційної технології підвищує безпеку літака в цілому. Літак Ан148 обладнано електроустаткуванням фірми Thales (Франція), новітніми лазерними волоконнооптичними курсовертикалями фірми Litef (Німеч чина) та автоматами захисту, розробленими фірмою Crouzet Automatismes (Франція). Ан148 - перший у світі літак, оснащений таким устаткуванням. Згідно з експертними оцінками, Ан148 на 25-30 % пере вершує за економічністю в експлуатації літаки аналогічного класу

Конструкція Ан140 містить допоміжну силову установку, яка забезпечує автономну експлуатацію літака на необладнаних аеродромах.

Літак Ан225 «Мрія» - найбільший у світі. На його рахунку 240 світових авіаційних рекордів. Як літак, що піднявся в повітря з максимальною масою (злітна маса 640860 кг) і на якому встановлено найбільшу кількість авіарекордів.

Ан 124 100 «Руслан» сьогодні не має аналогів у світі. «Руслан» може перевозити до 150 т вантажів, зокрема таких великогабаритних, які неможливо перевезти залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту (крани, турбіни, бурові установки, вишки).

Різні модифікації Ан32 можуть використовуватись для перевезення вантажів масою до 7,5 т в умовах спекотного клімату (до + 55 оС) і високогір'я (аеродроми на висоті до 4500 м);

Ан 148 Близькомагістральний пасажирський літак, розрахований на перевезення від 70 до 90 пасажирів на відстань 5000 км. Ан148 створено відповідно до концепції «більш електричного літака» Упровадження цієї революційної технології підвищує безпеку літака в цілому. Ан148 на 25-30 % перевершує за економічністю в експлуатації літаки аналогічного класу.

Основними особливостями Ан70 є поєднання унікальних транспортних можливостей з низькими експлуатаційними витратами.

Однак потребує оновлення 80 відсотків виробничих потужностей, насамперед на заводах із серійним випуском продукції

- Інфраструктура

Недостатньо розвинена кредитно-фінансова сфера.

У галузі авіаційного приладобудування в Україні працюють 26 конструкторських бюро і заводів, що проектують і серійно розробляють різне бортове устаткування

Оновлення парку регіональних літаків вітчизняного виробництва передбачено в Державній про грамі використання літаків в Україні. Згідно з документом у 2006-2010 рр. у країні планують створити лізингову компанію, яка забезпечить ефективні схеми придбання і експлуатації Ан140 і Ан148, організацію центрів технічного обслуговування нових літаків і підтримки споживачів. Також планують розробити закони, які дозволять знизити вартість лізингу літаків вітчизняного виробництва і компенсувати частину витрат авіакомпаній на придбання літаків, а також забезпечити створення ряду преференцій для авіа компаній, що купують вітчизняну авіатехніку

конкурентоспроможність авіаційний фінансовий

2. Споріднені та підтримуючі галузі

Спорідненими та підтримуючими галузями у виробництві літаків є:

Металургія, металопрокат та металообробка, виробництво корпусів літаків, паливна промисловість, виробництво оббивки( в Україні випускають всі необхідні тканини для обшиття літаків, але частину їх закуповують в Італії (різні ізолюючі частини)), лакофарбова промисловість (в Україні присутня, але різні покриття закуповують за контрактами в Німеччині через вищу якість), виробництво сидінь (в Україні присутня, але частино завозять з Швейцарії та Італії), машинобудування (саме верстатобудування та будівництво обладнання, за допомогою якого складають літаки, в основному використовують німецьке, хоча в Україні також виробляють, але якість значно поступається імпортному), виробництво електроніки (завозять з Росії, Німеччини та Італії через вищу якість за українські прилади, а також через відсутність всього спектру їх виробництва в державі).

У галузі авіаційного приладобудування в Україні працюють 26 конструкторських бюро і заводів. У Києві працює конструкторське бюро і серійний завод, що проектує і робить авіаційні метеолокатори. Науково-виробниче об'єднання (НПО) "Електронприлад" проектує і робить бортові установки реєстрації режимів польоту. У місті Сміла працює державне підприємство "Оризон-навігація", що проектує і робить супутникові навігаційні системи. У місті Харкові на заводі "ФЭД" виробляються різні гідроагрегати і паливно-регулююча апаратура для авіаційних двигунів. Працюють заводи, що роблять устаткування для радіозв'язку, навігаційне й інше електронне бортове устаткування.

3. Параметри попиту

Традиційними ринками збуту українських літаків є країни СНД, Близького Сходу, Північної Африки та Латинської Америки. Головна ніша авіабудівників України - регіональні пасажирські (Ан140 і Ан148), а також середні і важкі транспортні літаки (Ан70 і Ан 124 «Руслан»). У світі було випущено близько 22 тис. літаків марки «Ан», з яких дві третини вже списано, але приблизно 7 тис. машин продовжують літати.

За останні п'ять років уся авіаційна промисловість України випустила тільки двадцять два літаки - за всі роки незалежності вітчизняна авіаційна промисловість так і не змогла вийти на їх серійне виробництво.

Попит на світовому ринку У найближчі 10 років світовий ринок військово транспортних машин короткого зльоту та посадки Ан 70 оцінюється в 400 літаків: регіональних пасажирських (турбогвинтових) Ан140 - 600-800 машин, регіональних пасажирських (реактивних) Ан148 - 700, важких транспортних Ан124 - 60, регіональних вантажних Ан74 - 400-450. Причому, за оцінками розробників, попит на ці літаки буде сталим ще 20-30 років. Тобто потенційно можна продати 2,1-2,3 тис. літаків на $28-35 млрд. Пік попиту очікується в 2007-2009 рр коли почнуться масові списання Ан24 і Ан12, що вже відпрацювали свої ресурси. Саме на ці моделі українських літаків був найбільший попит світової авіації в 90х роках. Однак завод «Авіант» і ХДАВП не зможуть зібрати таку кількість літаків. Сьогодні потужності заводів дають змогу складати до десяти літаків на рік: «Авіант» складає Ан32, Ан70, Ан148; ХДАВП - Ан74 і Ан 140. За найоптимістичнішими прогнозами до 2010 р. щорічне виробництво на цих заводах може бути збільшено до 50-60 машин, до 2013 р. - до 100. Тобто в найближчі десять років українські підприємства зможуть поставити на ринок не більш ніж 400-500 літаків на суму $7-9 млрд

Можливості вітчизняної авіабудівної галузі щодо виходу на світові ринки обмежені, що ілюструється незначними обсягами експортних поставок авіаційних товарів. У 2007 р. основними споживачами українського експорту авіаційних товарів були США (84,6 млн дол. США), Азербайджан (38,5 млн дол. США), Російська Федерація (37,3 млн дол. США), Єгипет (18,7 млн дол. США), Ємен (11,1 млн дол. США), Німеччина (10,0 млн дол. США). Частка інших країн у загальному експорті авіаційних товарів склала 13 %.

Відбувається зменшення клієнтської бази користувачів українських літаків та відповідне звуження ринку збуту авіаційних товарів українського виробництва. Згідно з даними ACAS1, кількість літаків марки “Ан”, що використовуються у світі, зменшилась з 1128 од. у 2005 р. до 900 од. у 2010 р., найбільші темпи зниження кількості припали на кризовий 2009 р. (10,4 %).

4. Стратегія компанії

Тип конкуренції - олігопоістична.

Нині цей ринок є досить насичений, конкурують на ньому між собою не окремі компанії, а авіаційні держави. Відбулися послідовні реструктуризація і злиття компаній авіавиробників у США і Західній Європі, внаслідок чого в цих регіонах залишилось лише по одній компанії зі створення і виробництва цивільних пасажирських літаків місткістю понад 100 місць - Boeing та Airbus. Правила гри на світовому авіаринку диктують саме ці два авіабудівні гіганти.

Американська компанія Boeing - один з найбільших світових виробників авіаційної, космічної і військової техніки. Заводи компанії розташовані в 67 країнах світу. Boeing поставляє свою продукцію в 145 країн світу та співпрацює з більш ніж 5200 постачальниками в 100 країнах.

Другою найбільшою авіабудівною компа нію вважають Аirbus, яка також працює в сегменті пасажирських магістральних літаків. Airbus конкурує з українськими літакобудівниками в сегменті виробництва військовотранспортних літаків.

Bombardier. Компанія Bombardier Inc. - світовий лідер з розроблення та виробництва інноваційних рішень у сфері транспорту - регіональних літаків і літаків бізнескласу до рухомого складу і устаткування для рельсового транспорту. Доходи компанії у фінансовому році, що завершився 31 січня 2007 р., склали приблизно $14,8 млрд. Літаки компанії Bombardier є серйозними конкурентами українських регіональних літаків Ан140 і Ан148

Embraer. Бразильська авіабудівна компанія Embraer посідає почесне четверте місце на світовому ринку цивільної авіації.

Рівень розвитку авіабудування в Україні не можна назвати високим, оскільки вітчизняні підприємства мають більш низькі показники в своїй діяльності ніж світові лідери. Наприклад, дохід найпотужнішої української компанії АНТК ім. Антонова у 2009р. становив 120,3 млн. дол., а дохід американської авіакомпанії Boeing - 78,4 млрд. дол. До того ж компанія Boeing за 2007-2008 рр. інвестувала 2,8 млрд. дол. у власні аерокосмічні НДДКР, інвестиції французької авіакомпанії Airbus становили 9,4 млрд. дол., в той час як українські вкладення за аналогічний період склали 4,5 млн. дол.

Размещено на Allbest.ru