Особливості макроекономічної ситуації в Україні 1998-2000 рр.

Підходи по удосконаленню податкової системи можна визначити так: відмова від революційного розвитку податкової системи, перегляд системи податкових пільг і впровадження пільг,що мають інвестиційно-соціальну направленість, часткове перекладення тягаря надходжень до цільових фондів соціального забезпечення,деяке спрощення податкової системи ,із метою пристосування до наших умов ведення економіки.

Україна знаходиться на шляху демократичних реформ і формування легітимного правового поля,щоб врегулювати фінансово-економічні відносини між усіма суб'єктами суспільного виробництва.

Це тривала робота. Першочергове завдання це підготування Податкового кодексу України. Робота над формуванням цього проекту почалася ще в 1996 р. Податковий кодекс повинний бути єдиним комплексним,рамковим законодавчим актом,правові норми якого врегулювали б взаємовідносин у процесі оподаткування, зборів і обов'язкових платежів між усіма суб'єктами економічних відносин.

Необхідно розробити новий механізм оподаткування, узгоджений і із загальної концепції реформування податкової системи України. По моєму переконанню, представлена народними депутатами України Б. Губським, В. Альошиним, І. Белоусової в найбільшій мірі відповідає саме інноваційній моделі економічного зростання.

По-перше, ліквідація ??інституту привілеїв?? в сфері оподаткування з одночасним розширенням бази оподаткування і збільшенням надходжень до бюджету означає розширення можливостей держави забезпечувати, розвиток пріоритетних галузей, захист і підтримку малозабезпечених верств населення через систему бюджетних адресних дотацій.

По-друге, дуже важливе значення має запропоноване загальне зменшення податкового преса, спрощення нормативної бази, наближення ставок до європейських стандартів.

По-третє, Концепція містить цілком реальний механізм підтримки малогого підприємництва в Україні. Він звільняє від ПДВ підприємців, у яких об'єм реалізації був меншим 555 неоподатковуваних мінімумів прибутків фізичних осіб. Ставка ПДВ встановлена на рівні 15%, що є кроком до гармонізації податкового законодавства.

По-четверте, Концепція реалізовує принцип рівності платників податків, переносить навантаження по сплаті цього податку на заможні верстви населення. Зокрема, пропонується ввести неоподатковуваний мінімум прибутків фізичних осіб на рівні офіційної межі малозабезпеченості.

Основна задача Податкового кодексу створення правового поля з регулюванням податкових відносин і забезпечення надходжень у бюджет країни. У кодексі необхідно закласти такі правові норми,форми і методи по мобілізації прибутків у бюджет і загальнодержавні цільові фонди ,що спрацьовували б на різного роду порушень фінансово-податкового законодавства.

Для цього передбачено: визначення списку податків усіх рівнів забезпечення чіткості й однозначності при визначенні суб'єктів і об'єктів оподатковування,розв?язок проблеми подвійного оподаткування, забезпечення помірного зниження податкового тягаря на товаровиробника, стимулювання інноваційних і інвестиційних процесів.

2.3 Інвестиційна політика

Наша країна не хоче інвестицій. І робимо все, що б їх не було, інакше ми б вже дав-но були на іншій траєкторії економічного зростання. Багато хто кажуть, що у країни немає грошей для нормального протікання процесу інвестування. Ні, гроші є. Тільки поза банківського обігу знаходиться майже 9 млрд. грн. Більше за 10 млрд. доларів на руках у населення, а це дуже чималий інвестиційний ресурс, але поки він лежить мертвим капіталом. У період стабільності обмінного курсу національної валюти спостерігалася велика притока іноземної твердої валюти.

Так, в 1997 році при загальному обсязі експорту товарів 14,1 млрд. доларів США було продано 32,4 млрд (в 1999 році відповідні показники становили 11,5 і 9,5 млрд.)Тоді в економіку вони не пішли.[3.,c.8]. Зараз на Україні не створено нормальних передумов для інвестування в економіку.

Деякі роблять акцент на тільки великих інвестиціях і задають питання: чи варто взагалі говорити про якісь інвестиції на суму біля 2 тис. грн? Це адже крапля в морі, не здатна вплинути істотний чином на положення справ. Категорично затверджувати про це абсолютно не правильно, це є абсолютною помилкою.

Наприклад, в Польщі зареєстровано 2,5 млн. підприємств на 36 млн. населення, тобто в середньому одне на 14 чоловік. І цьому з урахуванням інвалідів, дітей, пенсіонерів. Соромно порівнювати ці показники з Україною.

Не треба затратити великих зусиль, щоб зрозуміти, що більшість підприємств це дрібні інвестори. Але 2,5 млн. громадян, які можуть вкласти приблизно по 2000 гривень це вже 5 млрд. інвестицій. Як говориться, крапля в морі перетворюється в могутній потік. Масові дрібні інвестори формують головне для економічного зростання внутрішній платіжний попит.

Також невирішеною залишається проблема структурного оновлення української економіки. Раніше багато говорилося про необхідність глибоких структурних перетворень промисловості України. Питома вага машинобудування становила 30,7% в 1991 році., а в 1999 році -13,8%, питома вага легкої промисловості скоротилася в 8 раз.

За роки реформ модель економічної політики не тільки не мала в своєму арсеналі відповідних інструментів регулювання, але і заперечувало необхідність таких. Всі питання структурних перетворень повинні були вирішуватися мимовільно на основі ринкової кон'юнктури. Відповідно виникає питання: чи повинне це так залишатися? Відповідь: одночасно з підвищенням питомої ваги базових галузей неухильно збільшилася енергоємність одиниці ВВП.

Економіка, в структурі промисловість якої майже 60 % складає базові галузі безперспективна з точки зору темпів свого розвитку. Потенціал їх зростання в зв'язку з низькою оборотністю капіталу надто обмежений.

Економічна криза, в якій перебуває Україна, посилення фіскальної функції податків,штучна стабілізація гривні,призводить до зменшення фінансових ресурсів підприємств і зниження платоспроможності населення. У свою чергу це не тільки не допомагає розвитку власного виробництва, навпаки ще більше руйнує його.

Без реальних інвестицій у новітні технології наші вітчизняні підприємства не зможуть вийти з економічної скрути. Пошук інвестиційних джерел за кордоном поки що не дає бажаного результату. Невпевненість у стабільності політики держави,висока корумпованість усіх рівнів влади,та інші чинники стоять на заваді припливу реальних коштів в Україну.

Але якщо сподіватися тільки на іноземні інвестиції,то проблеми оновлення виробничого апарату і виходу з кризи ніколи не буде розвязано Відомо,що інвестиційні потреби України оцінюються в 50 мільярдів доларів. Необхідно шукати і внутрішні джерела. Спрацювання основних засобів обумовлено гострою нехваткою засобів і мізерно малими розмірами отриманих підприємствами прибутків.

Аналіз показує,що останній етап сучасного оновлення основних засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 років тому. В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає 80%. Так,спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того,що підприємства позбавлені можливостей нарощування своїх виробничих потужностей,тобто для вирішення цієї проблеми необхідно переходити на систему лізингових відносин.

Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статистичні дані. На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально старе, 40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40% від 10-20 років. Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить,що без всебічно обґрунтованих інвестицій у пріоритетні галузі народного господарства не обійтись. Для модернізації неефективних виробництв,за різними оцінками,потрібно від 170-300 млрд.доларів.[ 4,с.75,83-84].

бюджетний інвестиційний україна капітал

Розділ 3. Пропозиції

Під терміном ??економічний розвиток?? звичайно розуміють істотне підвищення життєвого стандарту, що включає в себе матеріальний добробут, освіту, охорони здоров'я і захист навколишнього середовища. Для його забезпечення необхідно привести у відповідність систему економічних відносин і правових норм, адекватних вимогам Конституції України.

У Посланні Президента України до Верховної Ради закладені високі темпи майбутнього економічного зростання 6-7% середньорічних збільшення ВВП. Лише запропоновані темпи більш менш прийнятні для реалізації невідкладених задач в соціальній сфері, для затвердження якісно нового інноваційного шляху розвитку нашої економіки і її структурної перебудови.

Для практичного вирішення цієї складної проблеми необхідний відповідний економічний механізм, покликаний активізувати інноваційну поведінку суб'єктів господарської, підприємницької діяльності з метою підвищення якості товарів і послуг, їх конкурентоздатність, а отже економічної ефективності для підвищення добробуту народу, особливо працюючих, а також захисту що знаходяться за межею бідності.

Вибраний Україною інноваційний шлях економічного розвитку неможливий без значного розширення внутрішнього ринку, збільшення внутрішніх накопичень за рахунок пріоритетного розвитку галузей, що має самий короткий період обороту капіталів. Саме такий оборот забезпечує, передусім, харчова, переробна, легка промисловість. За відповідних темпів розвитку сільського господарства можна відпрацювати оптимальну господарчу структуру не тільки на перехідній період, але і застосовано до умов самого економічного розвитку. У порівнянні з короткостроковим або середньостроковим впливом ринку державна інноваційна стратегія повинна стимулювати реалізацію довготривалої мети, в тому числі: структурну перебудову виробництва на основі високих технологій, скорочення трудомісткості виробництва, а в кінцевому результаті підвищення конкурентоздатності економіки.

Таким чином при розробці системи необхідно за допомогою правових і економічних важелів усунути протиріччя між короткостроковою зацікавленістю і довгостроковою доцільністю. Розробка схем та механізмів, які б в свою чергу поліпшили становище в країні потребує вагомих знань,економічного чуття, тощо. Що ж сьогодні можна зробити?

Напевно мало хто буде затверджувати, що ринкові відносини повинно регулювати і упорядковувати державу. Це потрібне для затвердження за допомогою балансу різних мотивацій і пропорцій цілісної моделі розвитку національної економіки, а не регулювання ради регулювання.

Стихійне ціноутворення, зниження платоспроможного попиту, диспропорція в цінах привели до того, що зараз необхідно засвоїти головний урок ринкових реформ: економічне зростання ґрунтується на системі ”накопичення капіталу розширення попиту зростання зайнятості і виробництва зростання бюджетних прибутків скорочення бюджетного дефіциту і дефіциту платіжного балансу зниження інфляції”. Внутрішнє споживання життєзабезпечуючий чинник для будь-якої економіки.

Можна сказати про ще один варіант економічного розвитку. Грошово-кредитна та бюджетна політика повинна опиратися не на схему ??стиснення грошової маси зменшення відносного бюджетного дефіциту зниження попиту зниження інфляціїї??, а на схему :?? розширення попиту ріст зайнятості та виробництва збільшення бюджетних доходів зниження бюджетного дефіциту зниження інфляції??.

Окрім таких схем щодо реформування і подальшого розвитку економіки України необхідно робити якісь зміни в податковій, бюджетній, інвестиційній діяльності. В науковій роботі наводяться деякі схеми та механізми по реформуванню відповідних різновидів діяльності в економіці.

Висновок

Оцінки виникаючих в економіці тенденцій дуже важливі для вироблення правильної економічної політики. Вони дають багато які відповіді на вироблення необхідних політичних рішень, тих дій, реалізація яких дає шанси на успіх. У багатьох країнах економічне зростання відбувається по власному сценарію. Було б безграмотно копіювати умови розвитку економіки інших країн на нашу площину. Поштовх до реального зростання економіки повинен відбуватися на новій продуктивній базі: повинно збільшуватися кількість середніх, малих і великих підприємств. Технічне і технологічне оновлення галузей для нас повинне стати локомотивом прогресу, при цьому даючи імпульс розвитку старого сектору економіки, розширюючи внутрішній попит і потребу в продукції.

Стежиш за розвитком економіки України і чуєш, хтось сказав, що в країні почалося економічне зростання. Так, безумовно, в Україні є структурні зміни в позитивну сторону, в деяких аспектах ми показали, що можемо працювати, але ці тенденції, ці зміни на жаль носять тимчасовий характер, а повинні бути постійними. Для нормального і позитивного розвитку економіки країни необхідні грошові вливання, але поки в Україні неможливий інвестиційний бум. Правильно відповісти на це питання неможливо без розуміння того, хто повинен бути суб'єктом такого інвестування.

Економіка країни ??затрамбована??, безліч тромбів не дають нормальному протіканню крові(інвестицій), наша економіка хвора, а це загрожує дуже серйозними проблемами. Питання оздоровлення хворої економіки вирішується так: або ми вилучаємо тромби, або збільшуємо текучість крові. Видалення тромбів-перспективно і дасть більш позитивний ефект, а збільшення текучості крові при наявності тромбів тільки сповільнить і віддалить деструктивний процес в організмі країни економіки.

Також багато які надіятися на рятівну допомогу держави. Це ілюзія. Держава не спроможна врятувати економіку. Тому, що в її розпорядженні знаходиться єдине джерело бюджет, той бюджет, який не виконує свої обов'язки перед пенсіонерами, лікарями, учителями. Говорити в цих умовах про державні інвестиції значить збільшити борг по пенсіях, соціальній допомозі. Можна зробити припущення, що держава виділила інвестиції для підйому життєво важливих галузей господарства. Останнє збільшило зростання обсягів виробництва. Але в цей же час виникає питання: Кому потрібна ця продукція? Якщо основна маса населення не отримує ресурси для купівлі виробленої продукції в реальних потребах людини. Попит на продукцію може бути високий, але він при таких умовах неплатоспроможний. Яка користь від інвестицій, якщо держава не забезпечує необхідні потреби бюджетних споживачів?

Сама правильна для підтримки національного виробництва та державна бюджетна політика, яка забезпечує повне виконання державою через бюджет своїх обов'язків. Необхідно направляти гроші в бюджетні сектори. Інвестиційний прорив в економіку України можливий лише зі сторони приватних вкладень, але патріотичні лозунги українців в такій ситуації не допоможуть. Україна пережила загрозу дефолту, але тільки пережила бо реальна загроза існує. Багато які фахівці пропонують безліч варіантів виходу з кризи. Розробляються всі можливі проекти, схеми, механізми. Ми спроможні переламати ситуацію і для цього не потрібно унікальних методів і розробок. Просто треба говорити про технічну сторону справи. Але є і інша сторона - це політика. Наша задача знайти грань взаєморозуміння сторін.

Ну, звичайно, можна піти від розв'язання назрілих проблем, але це не приведе до зникнення їх. Все одно прийдеться робити якісь кроки. Врятуємо і поліпшимо стан України !

Список літератури

1. ??Зеркало Недели??,г., 1.04.2000, №13, с.4

2. ??Зеркало Недели??,г., 19.02.2000, №7, с.1,7

3. ??Зеркало Недели??,г., 8.04.2000, №14, с.3,8

4. ??Бизнесс Информ??,ж.;№2 1998г. стр.75,83-84

5. ??Зеркало Недели??,г., 4.03.2000, №9, с.8

6. ??Зеркало Недели??,г., 15.04.2000, №15, с.10

7. ??Посредник??, ж. №35, 1998, с.4,11

8. ??Посредник??, ж. №6, 1999, с.6,4,43

9. ??Вісник НБУ??;ж.,червень,№6 1999р.стор.62

10. Закон України ??Про лізинг??,Відом.ВРУ, 1998р.; № 16

11. Ю.В.Ніколенко,М.М.Діденко,А.В.Шегда Основи еко-номічної теорії , Підручник:У 2 кн.Кн. 2: Підприємниц-тво, маркетинг, менеджмент.Відтворення в національ-но-му та світовому господарстві,К:Либідь,1998р,272с., стр. 37-40

12. А.М.Ковалева Финансы,Научное пособие,М:97

13. А.М.Поддерьогін Фінанси підприємств,К:КНЕУ, 1999-368с.

14. Василик О.Д.??Державні фінанси України??:Навч.посіб-ник.-К.:Вища школа, 1997.,-383с.

15. ??Экономика?? ,том 2-ой ,П.Самуэльсон ,М.,1992

16 .??Экономическая теория?? ,Е.Ф.Борисов ,М.,1993

17 .??Маркетинг?? ,Дж.Р.Эванс ,Б.Берман ,М.,1990

Размещено на Allbest.ru