Нормальне функціонування сільськогосподарських підприємств забезпечується як основними фондами, так і оборотними засобами, які включають оборотні виробничі фонди і фонди обігу. У сільськогосподарському виробництві оборотні фонди набувають особливого економічного значення. На відміну від основних фондів у процесі виробництва вони повністю споживаються протягом одного виробничого циклу і переносять свою вартість на вироблені продукти. У зв'язку з цим оборотні виробничі фонди мають вирішальне значення у формуванні собівартості і вартості сільськогосподарської продукції.

Оборотні виробничі фонди перебувають у двох функціональних формах і поділяються на виробничі запаси і незавершене виробництво.

Виробничі запаси - це предмети праці, що не вступили в процес виробничого споживання. Сільськогосподарські підприємства створюють необхідні виробничі запаси насіння і садивного матеріалу, кормів, добрив і пестицидів, запасних частин, пального і мастил, дрібного інвентарю тощо, щоб забезпечити безперервність виробництва.

Незавершене виробництво - це частина оборотних фондів, що вже продуктивно спожиті і перебувають у стадії виробництва. До нього належать:

- у рослинництві - витрати під урожай озимих і ярих культур майбутнього року (оранка, внесення органічних і мінеральних добрив, посів озимих культур і багаторічних трав та ін.);

- у тваринництві - молодняк тварин і тварини на відгодівлі, витрати незакінченої інкубації яєць, що переходять на наступний рік, вартість перехідного запасу меду у вуликах тощо);

- у допоміжних підприємствах - витрати на незакінчений ремонт техніки та інших машин у майстернях господарств, незакінчене випалювання цегли тощо.

Фонди обігу сільськогосподарського підприємства включають готову до реалізації продукцію, кошти в касі і на рахунках у банку, а також кошти в розрахунках.

Отже, оборотні засоби господарства - це кошти, які постійно вкладаються в оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

У 2011-2012 роках структура оборотних засобів підприємства ТОВ "Полковничий хутір" значно погіршилась, зокрема істотно зменшилась частка виробничих запасів, які створюються в умовах сезонного виробництва.

Так, у структурі оборотних засобів на початок 2011 року:

- виробничі запаси становили 69,1 %,

- незавершене виробництво - 8,6 %,

- готова до реалізації продукція - 1,2 %,

- кошти, які функціонують у сфері обігу,- 21,1 %.

На початок 2012 року:

- частка виробничих запасів становила 45,9%,

- незавершеного виробництва - 7,3%,

- готової продукції - 1,9%,

- коштів і активів - 44,9%.

Серед виробничих запасів переважають вартість молодняку тварин і тварин на відгодівлі, кормів і насіння, що пов'язано з сезонним характером сільськогосподарського виробництва.

Структура оборотних засобів зумовлюється розвитком інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. В зернових господарствах переважають вартість насіння, добрив та витрати незавершеного виробництва, у тваринницьких - вартість молодняку тварин і тварин на відгодівлі та кормів.

Оборотні засоби господарств за своєю економічною суттю поділяються на дві групи: матеріальні і грошові. Матеріальні оборотні засоби включають виробничі запаси товарно-матеріальних цінностей та незавершене виробництво. Кошти господарств включають вартість готової до реалізації продукції і готівку в касі, на поточному, валютному та інших рахунках, у цінних паперах та інших активах.

Обсяг оборотних засобів господарства залежить від розмірів виробництва сільськогосподарської продукції і термінів її реалізації. Протягом року потреба в оборотних засобах значно коливається. В період, коли створюються сезонні запаси кормів, насіння, інших матеріальних цінностей, а також при зростанні витрат незавершеного виробництва вона різко збільшується. Надалі у процесі виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції ця потреба зменшується.

Із збільшенням сільськогосподарського виробництва потреба в оборотних засобах весь час зростає. За джерелами утворення і поповнення оборотні засоби поділяються на власні і залучені, що формуються відповідно за рахунок доходів господарства та банківського кредиту. Власні кошти покривають мінімальну потребу в них для забезпечення кругообігу засобів виробництва. Позичкові кошти забезпечують потребу сільськогосподарських підприємств у створенні наднормативних запасів і сезонних витрат виробництва.

У колективних сільськогосподарських підприємствах оборотні засоби поповнюються і збільшуються за рахунок прибутку, кредиту та інших тимчасово залучених коштів, а в державних господарствах їх джерелами є прибуток, бюджетне фінансування і банківські кредити.

Оборотні засоби здійснюють безперервний кругообіг. У ньому розрізняють такі стадії:

1) оборотні засоби змінюють грошову форму і переходять у виробничі запаси;

2) в процесі виробництва матеріальні оборотні засоби набувають форми готової продукції;

3) продукція реалізується, і товарна форма знову набуває грошової.

Оборотні засоби перебувають одночасно на всіх стадіях кругообігу, що забезпечує безперебійну роботу сільськогосподарських підприємств.

Значна частина оборотних фондів (насіння, корми, органічні добрива) створюється в сільському господарстві, тому в процесі кругообігу не набуває товарної форми і надходить безпосередньо у виробниче споживання.

Оборотні засоби за способом організації поділяються на нормовані і ненормовані. Нормування матеріальних оборотних засобів (виробничі запаси і незавершене виробництво) у сільськогосподарських підприємствах забезпечує безперервне виробництво і реалізацію продукції. До ненормованих належать кошти в розрахунках, дебіторської заборгованості і на різних рахунках у банку.

Для кожного виду матеріальних цінностей нормативи розраховують у грошовому і натуральному виразі. Вони визначають розміри виробничих запасів кормів, насіння, молодняку тварин і тварин на відгодівлі, добрив, пального, запасних частин та інших матеріалів і сировини, необхідних для забезпечення нормальної господарської діяльності. При цьому виходять з науково обґрунтованих норм витрачання окремих видів матеріальних оборотних засобів з розрахунку на 1 га земельної площі, голову худоби, а також їх вартості та сезонного характеру виробництва. Наприклад, у господарстві нормативи встановлюються з такого розрахунку:

- на насіння - в розмірі його потреби для проведення весняної сівби в наступному році і страхового фонду (10-15 % річної потреби);

- на мінеральні добрива і пестициди - в розмірі середньомісячного завезення;

- на корми власного виробництва - в розмірі їх потреби до нового врожаю з урахуванням страхового запасу;

- на ветеринарні медикаменти - в межах місячної потреби тваринництва.

Норматив запасних частин до тракторів становить 6 %, автомобілів - 3, сільськогосподарських машин - 7% вартості їх річних витрат.

Для нормального здійснення процесу виробництва і раціонального використання оборотних засобів сільськогосподарські підприємства повинні мати виробничі запаси відповідно до встановлених нормативів. Як нестача матеріальних оборотних засобів, так і їх наднормативні запаси призводять до зниження ефективності виробництва і погіршення фінансового стану господарств.

Нормування оборотних засобів дає змогу виявити зайві та непотрібні для виробництва матеріали, реалізувати їх і довести обсяги до встановлених норм. Нестача їх порівняно з потребою покривається банківським кредитом у розмірі, що забезпечує нормальне ведення виробництва. Все це сприяє зменшенню витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, забезпечує запланований обсяг її виробництва і реалізації з меншими оборотними засобами, що поліпшує фінансовий стан господарства.

Основними показниками, які характеризують економічну ефективність використання оборотних засобів, є коефіцієнт оборотності оборотних засобів (кількість оборотів за рік) і тривалість одного обороту в днях.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів К ₀ характеризує кількість оборотів за рік і визначається за формулою:

де В_р - виручка від реалізації продукції, грн.;

М_в - вартість молодняку, переведеного в основне стадо, грн.;

В_с - виручка від реалізації основного стада, грн.;

З₀ - середньорічні залишки оборотних засобів, грн.

Тривалість одного обороту визначається діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів.

Економічна ефективність використання оборотних засобів у підприємстві ТОВ "Полковничий хутір" підвищується. Так, якщо у 2009 році коефіцієнт оборотності становив 1,3, а тривалість обороту - 266 днів, то у 2012 році ці показники становили відповідно 1,57 і 188. Оборотні засоби, проходячи через стадії виробництва і обігу, здійснюють свій кругообіг протягом одного виробничого циклу. Зменшення тривалості обороту фондів сприяє зниженню витрат на одиницю продукції, підвищенню ефективності виробництва, а отже, і зміцненню економіки сільськогосподарських підприємств.

3. Шляхи поліпшення використання виробничих фондів

3.1 Удосконалення структури основних виробничих фондів

Резерви кращого використання основних виробничих фондів полягають в удосконаленні їх структури: дотриманні оптимального співвідношення між виробничими і невиробничими фондами, фондами сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, активними і пасивними, основними і оборотними.

В окремих господарствах головна увага приділяється створенню основних фондів, а не збільшенню відповідних оборотних засобів.

З цієї причини в таких господарствах спостерігається невідповідність:

- кількості поголів'я тварин і забезпеченості їх кормовими ресурсами;

- чисельності маточного і ремонтного поголів'я тварин;

- наявності тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів і запасних частин до них;

- збільшення кількості добрив і недостачі відповідних машин тощо.

Але основні фонди не можуть ефективно функціонувати без певних розмірів оборотних засобів (продуктивні тварини без відповідної кількості кормів, трактори та автомобілі при дефіциті пального і т.д. Тому виникає питання: якими повинні бути оптимальні пропорції між основними і оборотними фондами?

Більшість спеціалістів рекомендують, щоб на 1 грн. основних припадало 0,5-0,6 грн. оборотних фондів. Саме при такому співвідношенні забезпечується найбільш ефективне їх використання.

Важливим шляхом підвищення економічної ефективності фондів є пропорційний розвиток окремих видів основних виробничих фондів. Це - дотримання оптимального співвідношення кількості поголів'я продуктивних тварин і забезпеченості їх приміщенням, наявності окремих марок тракторів і причіпних знарядь до них, автомобілів і гаражів для їх зберігання, бурякозбиральних комбайнів і цукронавантажувачів тощо.

Багатьом підприємствам аграрного сектора АПК необхідно освоїти і такий шлях удосконалення структури фондів, як підвищення питомої ваги активної їх частини.

3.2 Раціональне співвідношення основних і оборотних фондів

Розвиток сільського господарства передбачає послідовне кількісне зростання і якісне оновлення основних виробничих фондів, підвищення забезпеченості оборотними засобами в межах нормативної потреби.

Поліпшення використання основних виробничих фондів сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню продуктивності праці та фондовіддачі. Рівень економічної ефективності використання основних і оборотних фондів залежить від природно-економічних умов, забезпеченості господарств трудовими ресурсами та інших факторів.

Основними шляхами підвищення економічної ефективності використання основних і оборотних фондів є:

1. Поліпшення використання і підвищення родючості землі на основі хімізації і меліорації земель, охорони її від водної й вітрової ерозії, впровадження природоохоронних технологій та збереження навколишнього середовища.

2. Підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, поліпшення якості продукції на основі застосування кращих сортів культур і порід тварин, а також інтенсивних технологій.

3. Впровадження комплексної механізації і автоматизації сільськогосподарського виробництва, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій, що забезпечує раціональне і комплексне використання виробничих ресурсів, сировини і енергії. За рахунок усунення втрат на всіх стадіях сільськогосподарського виробництва, поліпшення зберігання й реалізації виробленої продукції продовольчий фонд країни можна збільшити на 20-25 %.

4. Раціональне використання машинно-тракторного парку за рахунок збільшення змінного і річного виробітку, підвищення ефективності і якості механізованих робіт на основі раціонального співвідношення силових і робочих машин, забезпечення їх комплектності і комплексності.

За даними Інституту аграрної економіки УААН, співвідношення силових і робочих машин є раціональним, якщо на 1000 грн. вартості тракторів припадає (залежно від спеціалізації господарств) 3-3,5 тис. грн. вартості сільськогосподарських машин. При цьому збільшення кількості енергонасичених тракторів передбачає вищу забезпеченість їх робочими машинами.

5. Якнайповніше використання продуктивного потенціалу худоби і птиці за рахунок забезпечення повноцінної годівлі та створення належних умов утримання.

Вартість будівель у галузях тваринництва становить близько половини вартості основних виробничих фондів. Підвищення економічної ефективності тваринницьких приміщень та їх обладнання забезпечується інтенсивним і повним використанням продуктивного потенціалу тварин.

6. Удосконалення структури основних виробничим фондів. Збільшення частки машин, обладнання, транспортних засобів і продуктивної худоби сприяє збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, зростанню фондовіддачі.

7. Забезпечення оптимального співвідношення основних і оборотних фондів. При нестачі матеріальних оборотних засобів у процесі сільськогосподарського виробництва знижується ефективність використання основних фондів. Так, нестача кормів у тваринництві призводить до зниження продуктивності тварин і фондовіддачі основних фондів галузі.

Співвідношення основних фондів і оборотних засобів залежить від зональних особливостей, спеціалізації виробництва, рівня фондозабезпеченості та інших факторів. Ефективність використання виробничих фондів може досягти найвищого рівня, якщо на 1000 грн. вартості основних фондів сільськогосподарського призначення припадає 500-750 грн. оборотних фондів. Таке співвідношення основних і оборотних фондів є оптимальним і сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.

8. Зниження матеріаломісткості сільськогосподарської продукції. Цей показник характеризує питомі витрати матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції. В окремих галузях визначається сумою матеріальних витрат (насіння, кормів, добрив, пального тощо) без амортизації з розрахунку на 1000 грн. вартості валової продукції.

Рівень матеріаломісткості характеризується також натуральними показниками: витрачанням кормів, медикаментів, добрив, електроенергії, пального та інших матеріальних ресурсів з розрахунку на одиницю окремих видів продукції.

Зниження матеріаломісткості має велике народногосподарське значення. Наприклад, у тваринництві України економія всіх видів кормів у розмірі 1 % рівнозначна виробництву понад 1 млн. тонн кормових одиниць, що достатньо для одержання 80 тис. тонн приросту живої маси великої рогатої худоби або понад 700 тис. тонн молока.

Основні напрями зниження матеріаломісткості продукції в господарстві такі:

- правильне нормування і раціональне витрачання сировини, матеріалів, пального, електроенергії та інших засобів виробництва;

- підвищення якості кормів, насіння, добрив, пестицидів, машин, знарядь та ін.;

- скорочення втрат кормів та інших предметів праці при виробництві, транспортуванні і зберіганні.

У складі матеріальних ресурсів сільськогосподарського виробництва значна частка у рослинництві належить насінню і добривам, а в тваринництві - кормам. Тому зниження матеріаломісткості продукції безпосередньо пов'язане з підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, а також переважанням темпів зростання продуктивності тварин порівняно із споживанням кормів.

9. Прискорення оборотності оборотних засобів за рахунок впровадження скоростиглих порід тварин і сортів рослин, раціонального поєднання галузей з різною тривалістю виробничого циклу, забезпечення раціональної структури оборотних фондів для забезпечення найбільшого приросту сільськогосподарської продукції.

10. Впровадження нового економічного механізму господарювання, радикальна перебудова виробничих відносин на селі, яка повертає селянинові становище господаря на землі, зацікавленого в раціональному й економному використанні виробничих ресурсів, широкому застосуванні досягнень науки і техніки. У системі заходів щодо вдосконалення виробничих відносин і якісного оновлення продуктивних сил дедалі більшого значення набуває сприяння оренді як прогресивній формі господарювання.

Значного підвищення ефективності використання виробничих фондів можна досягти лише у спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах, які забезпечують оптимальну кількість і відповідний склад основних фондів.

3.3 Зниження матеріаломісткості сільськогосподарської продукції

Функціонування і розвиток матеріально-технічної бази сільського господарства закономірно супроводжуються зносом основних фондів і заміною їх новими. У зв'язку з цим зміцнення матеріально-технічної бази господарства вимагає певних витрат, або капітальних вкладень.

Капітальні вкладення - це кошти, які використовуються на придбання і будівництво нових, а також реконструкцію діючих основних фондів. За своїм значенням у процесі відтворення капітальні вкладення поділяються на інвестиції виробничого і невиробничого призначення. До перших відносять витрати на придбання сільськогосподарської техніки, устаткування та інвентарю, будівництво і обладнання тваринницьких приміщень, формування основного стада, закладення і вирощування багаторічних насаджень, на меліорацію земель та ін. За рахунок капіталовкладень невиробничого призначення в сільськогосподарських підприємствах будують об'єкти житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров'я та ін.

Капіталовкладення у невиробничу сферу мають значний вплив на розвиток сільського господарства і збільшення виробництва продукції галузі.

Таблиця 4. Капітальні вкладення в підприємстві ТОВ "Полковничий хутір"

Рік	Всього капіталовкладень	В тому числі
		державних	колективних
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.
2009	458	100	-	-	458	100
2010	409	89	-	-	409	89
2011	375	81	-	-	375	81
2012	287	62	-	-	287	62

Обсяг капіталовкладень у підприємстві ТОВ "Полковничий хутір" зменшується (табл. 4).

Капітальні вкладення в сільське господарство здійснюються за рахунок держави і коштів підприємства. Капіталовкладення держави за ці роки були зовсім відсутніми.

Збільшення капіталовкладень у галузь є основою прискорення темпів зростання основних фондів сільськогосподарських підприємств. Однак у 2012 році обсяги капіталовкладень порівняно з 2011 роком скоротились у 0,8 разів, що значно зменшило реальні можливості розвитку матеріально-технічної бази господарства.

Капітальні вкладення в сільське господарство використовуються за такими основними напрямами:

- на будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення (тваринницьких приміщень, комплексів, майстерень, житла, культурно-побутових об'єктів);

- на придбання тракторів, транспортних засобів, сільськогосподарських машин і устаткування, які не входять до кошторису будов;

- на меліорацію земель, проведення культуртехнічних робіт і водогосподарське будівництво;

- на закладення садів, виноградників та інших багаторічних насаджень;

- на формування основного стада продуктивної і робочої худоби;

- на інші заходи, що передбачають створення основних фондів сільськогосподарських підприємств.

Розвиток економіки сільськогосподарських підприємств значною мірою визначається структурою капіталовкладень, яка характеризує пріоритетні напрями їх використання. В загальній сумі капітальних вкладень виробничого призначення в підприємство ТОВ "Полковничий хутір" в середньому за 2009-2012 роки 79,0% становлять витрати на придбання тракторів, транспортних засобів, сільськогосподарських машин і знарядь; 23% - на будівництво і обладнання тваринницьких приміщень, механізованих ферм і комплексів; на електрифікацію сільського господарства - 0% (табл. 5).

Таблиця 5. Структура капіталовкладень виробничого призначення в підприємстві ТОВ "Полковничий хутір" (у відсотках)

Об'єкти капіталовкладень	Роки
	2009 % (грн.)	2010 % (грн.)	2011 % (грн.)	2012 % (грн.)
1.	2.	3.	4.	5.
Капітальні вкладення. Всього	100 458	100 409	100 375	100 287
В тому числі:
- на будівництво і обладнання тваринницьких приміщень, механізованих ферм і комплексів;	28 128	23 97	21 78	19 56
- на електрифікацію сільського господарства;	-	-	-	-
- на закладення садів, виноградників та інших багаторічних насаджень;	-	-	-	-
- на придбання тракторів, транспортних засобів, сільськогосподарських машин, устаткування та реманенту, які не входять до кошторису будов.	72 330	77 312	79 296	81 231

В структурі капіталовкладень у підприємстві ТОВ "Полковничий хутір" відбулися значні зміни, зокрема значно зросла частка витрат на придбання тракторів, транспортних засобів сільськогосподарських машин і одночасно помітно зменшилась частка витрат на спорудження виробничих будівель. Співвідношення основних напрямів капіталовкладень повинне відповідати потребам сільськогосподарського виробництва і забезпечувати раціональну структуру основних виробничих фондів господарства.

Інвестиційна політика в агропромисловому комплексі спрямована на концентрацію капіталовкладень на таких напрямах, які найбільше сприяють зростанню виробництва продукції і підвищенню його ефективності. Так, за останні роки значно зросли питомі капіталовкладення, тобто витрати на придбання сільськогосподарської техніки з розрахунку на 1 га ріллі або посівів окремих культур, на 1 га меліорованих земель, на спорудження і обладнання одного скотомісця у тваринницьких приміщеннях, на 1 м ² площі виробничих будівель та ін. Це зумовлене подорожчанням будівельних матеріалів, зростанням цін на трактори, автомобілі та сільськогосподарські машини, використанням порівняно гірших за якістю земель.

Структура інвестицій в підприємстві ТОВ "Полковничий хутір" вдосконалюватиметься у напрямі збільшення капітальних вкладень у переробку продукції, соціальний розвиток села і будівництво доріг.

Усі джерела коштів на капіталовкладення у сільськогосподарських підприємствах поділяються на власні, залучені та бюджетні. В умовах самофінансування капітальні вкладення фінансуються за рахунок власних коштів сільськогосподарського підприємства, а при їх нестачі залучаються кредити банку.

Джерелами власних коштів, які використовуються на капітальні вкладення, є:

- прибуток,

- амортизаційні відрахування на реновацію,

- виручка від реалізації основних фондів та продажу худоби основного стада,

- страхові відшкодування по основних фондах,

- фонд розвитку виробництва,

- частина фонду соціального розвитку,

- інші власні кошти господарства.

До джерел капіталовкладень, що формуються за рахунок залучених коштів, належить насамперед банківський кредит. Він надається господарствам на певний період, за відповідну плату і за умови повернення його державі. Нині значно підвищується роль кредитів у формуванні інвестицій, які використовуються на придбання техніки, будівництво тваринницьких приміщень та переробних підприємств.

Важливе значення в розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства має бюджетне фінансування. У державних сільськогосподарських підприємствах бюджетні асигнування є значним джерелом капіталовкладень у виробничу і соціальну сферу. За рахунок державного бюджету фінансується будівництво птахофабрик, комплексів з виробництва продуктів тваринництва, парниково-тепличних комбінатів, меліоративних систем, значної частини об'єктів житлового і культурно-побутового призначення.

Капіталовкладення виробничого і невиробничого призначення у сільськогосподарських підприємствах фінансуються переважно за рахунок власних коштів. Крім того, інвестиції в сільське господарство здійснюються і за рахунок кредитування. Державні і комерційні інвестиційні банки надають господарствам довгострокові і короткострокові кредити за умов додержання ними таких принципів кредитування як забезпеченість, строк використання, повернення, плата за користування позиченими коштами. В окремих випадках обумовлюється також цільовий характер кредиту.

Розвиток різноманітних форм власності і видів господарювання в агропромисловому виробництві зумовлює деякі зміни у формуванні джерел капіталовкладень. Політика інвестицій перебудовується в напрямі їх децентралізації, зменшення частки державних інвестицій та вдосконалення механізму їх розподілу, розширення ринкових джерел капіталовкладень. Державні централізовані капітальні вкладення переважно спрямовуватимуться на створення об'єктів виробничої та соціальної інфраструктур, нових наукомістких виробництв, а також на потреби реконструкції та технічного переозброєння агропромислових підприємств.

Інвестиції в сільське господарство потрібно якомога ефективніше використовувати, всебічно обґрунтовуючи напрями використання, структуру і розміри капітальних вкладень.

Економічна ефективність капітальних вкладень характеризується такими показниками:

- коефіцієнтом абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень;

- терміном окупності;

- розміром приведених витрат.

Розрізняють загальну (абсолютну) і порівняльну ефективність капіталовкладень.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень у народному господарстві в цілому і окремих його галузях визначається з відношення приросту національного доходу, чистої продукції (валового доходу) до обсягу інвестицій, що зумовили цей приріст.

Для оцінки економічної ефективності здійснюваних інвестицій обчислений коефіцієнт абсолютної ефективності капіталовкладень порівнюють з нормативним, що визначає мінімальний рівень приросту прибутку з розрахунку на 1 грн. вкладень. Економічно доцільними вважаються інвестиції, фактичний коефіцієнт абсолютної ефективності яких перевищує нормативний. Для оцінки ефективності капіталовкладень у народне господарство нормативний коефіцієнт встановлено в середньому 0,14, а в сільське господарство - 0,07.

Рівень абсолютної ефективності капітальних вкладень характеризує також термін їх окупності (Т). Цей показник обернений до коефіцієнта ефективності інвестицій. Його визначають з відношення обсягу здійснюваних капіталовкладень до середньорічного приросту маси прибутку:

Сільськогосподарським підприємствам надається довгостроковий кредит на будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння виробничих об'єктів на термін окупності до 20 років, на придбання сільськогосподарської техніки, транспортних засобів - на термін до 7 років. Коефіцієнти абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень при цьому становлять відповідно 0,05 і 0,14.

Порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень визначають при виборі найкращого варіанта використання капітальних вкладень із застосуванням показника приведених витрат, який характеризує не лише величину капіталовкладень, а й розмір наступних виробничих витрат.

Приведені витрати - це сума річних виробничих витрат (собівартості) і капітальних вкладень, приведених до річної розмірності відповідно до нормативного коефіцієнта ефективності. По кожному варіанту капіталовкладень обчислюють приведені витрати, мінімум яких свідчить про найвищий рівень їх ефективності. Їх річну суму розраховують за формулою:

С_і + Е_н ^. К_і>min

де С_і - річні виробничі витрати (собівартість) за і-м варіантом капітальних вкладень, грн.;

Е_и - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

К_і - обсяг капітальних вкладень за і-м варіантом, грн.

Для сільського господарства в цілому нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капіталовкладень встановлено на рівні 0,12, для рослинництва - 0,20, для тваринництва - 0,08. Ці нормативи означають мінімум зниження собівартості з розрахунку на 1 грн. додаткових капітальних вкладень, за якого ці інвестиції вважаються ефективними.

Наведені нормативні коефіцієнти економічної ефективності капіталовкладень використовують тільки для порівняння приросту інвестицій при обґрунтуванні найбільш раціонального варіанта, їх не можна ототожнювати з нормативом при визначенні абсолютної ефективності капіталовкладень.

Економічну ефективність капітальних вкладень порівнюють за рівнем приведених витрат за кількома варіантами інвестицій. Найефективніший із варіантів використання капіталовкладень той, що забезпечує мінімальну суму приведених витрат з розрахунку на одиницю продукції або виконаної роботи.

На основі приведених витрат розраховують також річний економічний ефект від реалізації відповідного напряму капітальних вкладень (спорудження тваринницьких приміщень, впровадження нової техніки, меліорація земель та ін.). Його визначають на основі порівняння приведених витрат за новим і базовим варіантами капіталовкладень:

Е_р=[(С₁ + Е_н * К₁)-(С₂ + Е_н * К₂)]О_п

де Е_р - річний економічний ефект, грн.;

С₁ і С₂ - собівартість одиниці продукції або роботи відповідно за базовим і новим варіантом, грн.;

К₁ і К₂ - капітальні вкладення на одиницю продукції або роботи відповідно за базовим і новим варіантом, грн.;

О_п - обсяг виробленої продукції або виконаних робіт після здійснення капіталовкладень.

Економічна ефективність інвестицій у сільськогосподарське виробництво значною мірою залежить від термінів введення в дію і освоєння основних фондів та досягнення проектних показників (урожайності сільськогосподарських культур на меліорованих землях, продуктивності худоби і птиці на тваринницьких комплексах, собівартості продукції та ін.). Поряд з цим необхідно враховувати також позитивний вплив капітальних вкладень на економічний і соціальний розвиток сільського господарства, включаючи охорону навколишнього середовища.

Висновок

Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що енергоозброєність та енергозабезпеченість сільського господарства повинні зростати більш високими темпами порівняно з фондоозброєністю. Постійне вдосконалення структури матеріально-технічних засобів у міру розвитку продуктивних сил - теж важливий резерв підвищення ефективності використання основних і оборотних фондів.

У сучасних умовах, коли в сільськогосподарське виробництво залучені значні матеріальні ресурси, одним із напрямів кращого використання фондів є додержання режиму економії в кожному господарстві. Зниження річного розміру витрат на виробництво продукції рослинництва і тваринництва на підприємствах АПК України означає збільшення суми чистого доходу, від якого, в свою чергу, залежить рівень одного з найважливіших показників ефективності використання фондів - норми прибутку. Режим економії супроводжується зниженням затрат на формування власних і оборотних фондів (молодняку і продуктивної худоби, насіння і посадкового матеріалу), а тому підвищує рівень фондовіддачі та коефіцієнт оборотності.

Отже, підвищення ефективності використання основних і оборотних фондів - проблема комплексна. Її успішне розв'язання потребує найбільш повного використання всіх елементів матеріально-технічної бази сільського господарства, вдосконалення структури фондів, суворого режиму економії на всіх стадіях виробничого процесу.

Використана література

1. "Економіка сільського господарства": Мацибора В.І. Підручник. - К.: Вища школа, 1994. - 415 с.

2. "Економіка сільського господарства": Підручник /О.І. Здоровцов, Л.І. Касьянов, В.І. Мацибора, В.Й. Шиян: за ред. О.І. Здоровцова, В.І. Мацибори. - К.: Вид. - УСГА, 1993. - 320 с.

3. Економіка аграрних підприємства. Бойчик І.М. 2004р.

4. Агропромисловий комплекс України: тенденції та перспективи розвитку. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - 574 с.

5. Андрійчук В.П. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і переробл./ В.П. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2004. - 624 с.

6. Економіка природокористування. Черевко Г.В., Яцків М.I.

7. Економічний аналіз: Навч. Посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М. І. Горбаток. 2001р. - 540 с.

8. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. Посібник, 2003 - 524 с.

9. Гончаренко О.В. Закон про зерно: погляд у майбутнє // Економіка АПК.-2004.-№ 1.-С.108-102.

10. Економіка сільського господарства: Підручник / П.П. Руснак, В.В. Жебка, М.М. Рудий, А.А. Чалий; За ред. П.П. Руснак. - К.: Урожай, 1998. - 320 с.

11. Топіха І. Н. Економіка аграрних підприємств. Курс лекцій / Топіха І. Н. - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2005. - 317 с.

12. Зайцев О., Сергієнко О. Посіємо озимину високоврожайними сортами / О. Зайцев, О. Сергієнко // Пропозиція. - 2001. - № 7. - С.46-47.

13. Куліш М.Ю., Іванов Ф.А. Підвищувати економіки виробництва зерна на Півдні України // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2004. - № 1. - С. 21-28.

Размещено на Allbest.ru

...