Розрахунок річного режиму роботи дорожніх машин

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Мета курсової роботи - поглибити та закріпити теоретичні знання з основ проектування і розрахунку експлуатаційних баз технічного обслуговування і ремонту дорожньо-будівельних машин, набути навичок їх практичного використання.

Курсова робота складається з пояснювальної записки та графічної частини.

Пояснювальна записка включає розрахунок режиму роботи машини в заданій температурній зоні, розробку річних планів обслуговування і ремонту, складання вихідних даних для розрахунку на комп'ютері заданого парку машин основних показників технологічного проекту експлуатаційного підприємства. На підставі розрахунків вирішується питання щодо проектування постів, дільниць, згаданих для раціонального технологічного процесу ТО і ремонту, трудомісткість робіт визначених постів, дільниць. Це є підставою для розрахунків кількості робітників, виробничих площ постів, дільниць.

Графічна частина складається з одного аркуша А3 (згідно завданню).



1.Розрахунок річного режиму роботи дорожньо-будівельних машин

1.1Загальні положення

Розробляють річні, добові, змінні режими роботи машин. При цьому передбачається розподіл календарного часу на робочий час і час, коли машина з тих чи інших причин не працює. У річному режимі враховуються тільки цілодобові перерви в роботі машини.

Річний режим роботи визначається на середньосписочну машину для кожної групи чи кожного виду машин.

Добовий режим визначає кількість змін роботи машин протягом доби і характеризується коефіцієнтом змінності.

Річні режими роботи машин розробляються відповідно до конкретних умов експлуатації в організаціях, що використовують будівельні машини.

Річний режим роботи машини передбачає розподіл річного календарного часу на робочий час і неробочий, коли машина знаходиться в ТО і ремонті, простоює з метеорологічних умов, в вихідні і святкові дні, виконується переміщення машин з одного об'єкта на інший чи монтаж-демонтаж, транспортування до ремонтного заводу (за потребою).

Розрахунок річного режиму роботи виконується на прикладі вказаної машини, для решти машин парку на комп'ютері.

Вихідні дані:

Бульдозер:важкий

Nсп. = 8 - кількість машин в парку за списком;

9температурна зона, для якої розраховується річний режим;

Kн. = 0,1 - коефіцієнт напрацювання;

Кзм. = 1,1…1,4-середній коефіцієнт змінності;

nn. = 18 - кількістьперебазувань за минулийрік.

Річний режим роботи машини визначається за формулою:

(1)

де- кількість календарних днів на рік, ;

- кількість днів простою машини з різних причин за рік;

- тривалість зміни, ;

- коефіцієнт змінності, ;

- коефіцієнт, який характеризує кількість днів простою машини під час технічних впливів, що припадають на одну машино-годину її роботи, с;

Кількість днів простою за рік на одну облікову машину кожної групи визначається за формулою:

(2)

де- кількість вихідних і святкових днів (визначається з розрахунку на п'ятиденний робочий тиждень);

- час витрачений на перебазування машини з об'єкта на об'єкт;

- втрати часу внаслідок несприятливих метеорологічних умов;

- непередбачені простої;

- дні, які обумовлюються транспортуванням машин на ремонтно-механічні заводи;

Дні простою в ТО і ремонті не враховані, так як для їх визначення необхідно знати кількість ТО і ремонтів, на період, що планується введено коефіцієнт , що враховує це значення;

Кількість днів простою в вихідні і святкові дні.

Кількість вихідних і святкових днів приймається за календарем. Однак, для підвищення продуктивності машини в літній період (напружений період ведення робіт, наприклад, для Києва червень…серпень) доцільно організувати роботу у вихідні дні за змінним графіком роботи машиністів.

Перерви в роботі у зв'язку зі святковими і вихідними днями у цьому випадку складають:

де= 114- кількість вихідних і святкових днів за календарем;

= 29 днів - кількість вихідних і святкових днів, що припадають на напружений період ведення будівельних робіт.

1.2 Кількість днів простою, втрачених на перебазування машин

Кількість днів простою, втрачених на перебазування машин протягом року визначається на підставі даних про кількість і територіальне розміщення об'єктів, а також даних на про фактичну кількість і тривалість перебазувань машин за попередній період. При цьому враховуються намічені на запланований період зміни структури робіт, кількість і розміщення об'єктів і заходи, що скорочують тривалість перебазування.

Тоді простої машини, пов'язані з перебазуванням з об'єкта на об'єкт, визначається за формулою:

де- кількість перебазувань за минулий рік,n=18;

- час на навантаження-розвантаження,;

- коефіцієнт заходів, пов'язаних з вдосконаленням перебазування (підготовка, час навантаження-розвантаження та інше),;

- кількість машин за списком,;

- коефіцієнт зміни обсягів робіт в плановому році,;

- час на перебазування., де

L - відстань перебазування з об'єкта на об'єкт,

приймається L =25…30 км;

V - швидкість перебазування (додаток 2, метод.)

Приймаємо Дп=0 днів.

Примітка:

Для машин на пневмоколісному ходу витрати часу на перебазування не розраховуються, оскільки вони переїздять з об'єкта на об'єкт, а також на місце стоянки на відстань 25…30 км власним ходом.

Кількість днів простою машини від несприятливих метеорологічних умов.

Кількість днів простою машини внаслідок несприятливих метеорологічних умов визначається на підставі даних відповідних гідрометеослужби. При цьому необхідно враховувати ймовірність збігу їх з вихідними і святковими днями, а також між собою.

Відповідно до природно-кліматичного довідника кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами заноситься до таблиці.

Кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами для бульдозера кл.15,0 т.

Таблиця 1.1

Варіант	Фактори, що впливають на тривалість робочого часу машини	Середня кількість днів	Всього за рік
		I кв.	ІI кв.	IІІкв.	IV кв.
№9	Вітер понад 10 м/с	4,3	2,1	1,2	2,3	9,9
	Дощ	2,1	4,4	4,3	2,7	13,5
	Промерзання ґрунту	59	-	-	41	100

(6)

У курсовій роботі дні простою з несприятливих метеорологічних умов визначається з достатньою точністю за формулою:

(7)

де 0,7 - коефіцієнт, що враховує співпадання несприятливих метеорологічних умов з вихідними та святковими днями, а також між собою;

- кількість днів з несприятливими метеорологічними умовами для даної машини.

Перерви в роботі машини за непередбаченими причинами.

До складу річного режиму на основі розглянутих даних про причини фактичних цілодобових простоїв може входити час для перерв в роботі машин за непередбаченими причинами, який, як правило, складає 3% від кількості календарних днів, за виключенням вихідних та святкових днів.

Ці простої визначаються за формулою:

(8)

Час перевезення машини до ремонтно-механічного заводу.

Визначається розрахунком при умові, що перевезення машини в капітальний ремонт виконується на трейлері по дорогах І категорії на відстань зі швидкістю або на буксирі.

Таким чином, час, витрачений на транспортування в ремонт та з ремонту і очікування ремонту, на одну середньоспискову машину складає:

де - відстань транспортування, ;

- швидкість транспортування,;

- час руху трейлера,год/добу(прийматиtmp=tзм*yзм);

yзм= 1; 1,5; 2 - число змін транспортування;

- сумарні витрати часу на навантаження і розвантаження;

- час витрачений на здачу в ремонт та приймання машини з ремонту,;

- час очікування машиною ремонту,;

- кількість машин за списком,;

= 0- кількість машин, що потребують капітального ремонту;

планується при умові, що Кн0,7 - коеф. напрацювання.

В разі відсутності потреби в капітальному ремонті для бульдозера(Кн=0,1), то приймаємо.

кількість днів простою за рік на одну облікову машину кожної групи:

річний режим роботи машини:

Тр=1820год.

Для решти машин парку розрахунок річного режиму роботи виконується з використанням комп'ютера згідно з вихідними даними таблиці 2 завдання.



2. Розрахунок річного плану технічного обслуговування та ремонту дорожньо-будівельних машин

Вихідні дані:

Бульдозер важкий

=576год.-фактична наробка машини на початок року для відповідного виду ремонту чи технічного обслуговування;

Тр=1820 год. - запланована наробка на рік;

Періодичність технічного обслуговування і ремонтів:

капітального ремонту - Тк= 5760;

поточного ремонту - Тп = 960;

технічного обслуговування №2 - Тто-2 =240;

технічного обслуговування №1 - Тто-1= 60.

В річному плані необхідно визначити кількість технічних обслуговувань і ремонтів для кожної машини, групи однотипних машин і парку машин в цілому. Отримані дані дозволяють визначити потребу в трудових ресурсах, виробничих площах ремонтних майстерень, технологічному обладнанні, пересувних засобах технічного обслуговування і ремонту, а також матеріальних ресурсах.

Кількість технічних обслуговувань і ремонтів кожного виду для окремої машини розраховуються за формулою:

де- фактична наробка машини на початок року для відповідного виду ремонту чи технічного обслуговування, машино-годин або годин;

- запланована наробітка машин на рік, машино-годин або годин;

- періодичність виконання відповідного виду технічного обслуговування або ремонту, машино-годин або годин;

- кількість усіх видів ремонтів і технічних обслуговувань, що перевищує періодичність даного виду (при визначені кількості капітальних ремонтів).

Розрахунок за формулою виконуються в такій послідовності; для капітального, поточного ремонтів (ТО-3), технічних обслуговувань ТО-2, ТО-1.

Кількість капітальних ремонтів:

Кількість поточних ремонтів:

Кількість технічних обслуговувань №2:

Кількість технічних обслуговувань №1:



Фактично наробка на початку року визначається з часу проведення останнього відповідного виду технічного обслуговування чи ремонту.

Фактично наробка накапітальний ремонт:

де- коефіцієнт напрацювання (згідно завдання),;

- періодичність проведення капітального ремонту,;

Кількість капітальних ремонтів:

приймаємо: ;

Наробка машин та технічне обслуговування №1, №2, поточний ремонт, визначають як залишок відділення наробка з початку експлуатації на відповідну періодичність.

Кількість сезонних технічних обслуговувань на запланований період роботи машини визначаються за умови переводу машини з осінньо-зимового на весняно-літній період експлуатації і навпаки;

Кількість поточних ремонтів:



приймаємо: ;

Кількість технічних обслуговувань №2:

приймаємо: ;

Кількість технічних обслуговувань №1:

приймаємо: ;

Кількість щозмінних технічних обслуговувань визначають за формулою:

де- середній коефіцієнт змінності,;

- загальна сума днівпростою машини протягом року;



де- визначене значення кількості днів простою на одну облікову машину,;

- дні простою машини технічних обслуговуваннях і ремонтах:

В курсовій роботі не передбачено виконувати корегування періодичності технічного обслуговування і ремонту та трудомісткості їх виконання згідно додатків, наведених в ДБН України В.2.8.-3-95.

загальна сума днів простою машини протягом року:

140днів.

кількість щозмінних технічних обслуговувань:



3. Розрахунок річного об'єму робіт з ремонтів і технічних обслуговувань

Розрахунок річної потреби в технічних обслуговуваннях і ремонтах дозволяє визначити трудомісткості робіт для кожної машини, групи однотипних машин і парку в цілому. Визначені трудомісткості робіт для парку машин є основою технологічної частини проектування експлуатаційної бази. Остаточна програма може бути доповнена до 25% капітальних ремонтів основних машин на готових комплектах агрегатів.

При розрахунках попередньо приймається нормативна трудомісткість, яка не коригується в залежності від конкретних умов експлуатації. Крім того, у курсовій роботі не передбачається розглядати питання:

відокремлення трудомісткості робіт по ТО-3, які враховані в проведенні поточного ремонту;

збільшення трудомісткості робіт до 30% для машин на шасі автомобіля чисельністю 50…100 машин;

замовлення будівельних організацій;

потреби на самообслуговування підприємства.

В курсовій роботі розрахунок річної програми ведеться для парку машин згідно з завданням. Методика розрахунку ілюструється на прикладі заданої машини для решти машин - за допомогою комп'ютера.

Вихідні дані:

скрепер легкий

кількість технічних обслуговувань і ремонтів:

кількість капітальних ремонтів -;

кількість поточних ремонтів - ;

кількість технічних обслуговувань №2 - ;

кількість ехнічних обслуговувань №1 - ;

кількість щозмінних технічних обслуговувань =247;

Таблиця 3.1.

Показники трудомісткості ТО і Р

Види ТО і Р	Трудомісткість одного ТО і Р, людино-годин
	Всього	В тому числі за видами робіт
		Слюсарні	Верстатні	Інші
ТО-1	6	6	-	-
ТО-2	18	18	-	-
ПР	670	500	100	70
СО	55	55	-	-

Річна програма трудомісткості робіт ТО і ремонту визначається без коригування періодичності і трудомісткості в залежності від спеціалізації парку, кількісного його складу, природно-кліматичних умов експлуатації.

Трудомісткість робіт експлуатаційної бази з технічного обслуговування визначається за формулою:

(15)

де- кількість машин даної групи за списком;

- кількість відповідного ТО для розрахункової машини на рік;

- трудомісткість одного виду ТО згідно з нормативною документацією;

Трудомісткість технічних обслуговувань №1:

де- кількість машин даної групи за списком,;

- кількість ТО-1 для розрахункової машини на рік,23;

- трудомісткість ТО-1 згідно з нормативною документацією, ;

Трудомісткість технічних обслуговувань №2:

де- кількість машин даної групи за списком,;

- кількість ТО-2 для розрахункової машини на рік,;

- трудомісткість ТО-2 згідно з нормативною документацією, ;

Трудомісткість слюсарних робіт поточного ремонту:

де- кількість машин даної групи за списком,;

- кількість поточних ремонтів для розрахункової машини на рік,;

- трудомісткість слюсарних робіт поточного ремонту згідно з нормативною документацією, ;

Трудомісткість верстатних робіт поточного ремонту:

де- кількість машин даної групи за списком,;

- кількість поточних ремонтів для розрахункової машини на рік,;

- трудомісткість верстатних робіт поточного ремонту згідно з нормативною документацією, ;

Трудомісткість інших видів робіт поточного ремонту:

де- кількість машин даної групи за списком,;

- кількість поточних ремонтів для розрахункової машини на

рік,;

- трудомісткість інших видів робіт поточного ремонту згідно з нормативною документацією, ;

Трудомісткістьсезонноготехнічного обслуговування:

де- кількість машин даної групи за списком,;

- кількість сезонних технічних обслуговувань для розрахункової машини на рік,;

- трудомісткість сезонного технічного обслуговування згідно з нормативною документацією, ;

Трудомісткістьщозмінноготехнічного обслуговування:

де- кількість машин даної групи за списком,;

- кількість щозмінних технічних обслуговувань для розрахункової машини на рік,;

- трудомісткість щозмінноготехнічного обслуговування згідно з нормативною документацією,

,

приймаємо ;

;

людино - годин

Таблиця 3.4

Пости, дільниці та трудомісткості РММ

№	Назва поста чи дільниці	Трудомісткість, людино-годин
1	Пост ТО колісних машин	12517,61
2	ЦПЗ колісних машин	5418,07
3	Пост діагностування колісних машин	6345,92
4	Пост з ремонту гусеничних машин	25161
5	Пост з ремонту колісних машин	23570,6
6	Агрегатна дільниця	18047,62
7	Механічна дільниця	19354
8	Дільниця з ремонту систем живлення	9029,78
9	Шиноремонтна дільниця	3331,74
10	Електротехнічна дільниця	3066,22
11	Термічна дільниця	7012,56
12	Мідницько-жерстяницька дільниця	1692,96
13	Пост ТО гусеничних машин	8979,33
14	ЦПЗ гусеничних машин	5895
15	Пост діагностування гусеничних машин	6290,2
16	Столярно-оббивальна дільниця	462,78
17	Малярна дільниця	462,78



4. Технологічний розрахунок постів, дільниць, промислових приміщень

Для підприємств комплексного типу вихідними даними є типи дорожньо-будівельних машин, режими їх роботи, режими ТО і ремонту, умови експлуатації і технічного стану машин. У попередніх розділах були представлені методики розрахунку річного режиму, приведені нормативні дані з періодичності ТО і ремонту для визначення їх потреби на період роботи, що планується. Технічний стан машин характеризується нарубкою з початку експлуатації. У завданні на курсову роботу приведено коефіцієнт напрацювання (Кн) для кожної групи машин. При відсутності таких даних при проектуванні рекомендується приймати вік машини в межах 0,5…0,75 від наробки до капітального ремонту.

При реконструкції експлуатаційного підприємства технічний стан машин визначають як середнє значення за декілька років з врахуванням перспектив розвитку парку, що рекомендовано завданням.

Основні документи, що регламентують режими ТО і ремонту дорожньо-будівельних машин приведені раніше. Розподіл трудомісткості ТО і ремонту за видами робіт (%) при виконанні курсової роботи приведено в таблиці 3.1.

Отримані дані розрахунку на комп'ютері з розподілу трудомісткості за видами робіт дозволяє визначити необхідні пости та дільниці для ТО і ремонту заданого парку машин. При цьому ТО і ремонт гусеничних машин виконується як і для колісних машин у стаціонарних умовах. Дослідження показали, що в стаціонарних умовах доцільно планувати 20…30% робіт з ТО і 70…80% робіт поточного ремонту. Решта робіт виконується у зоні роботи машин з використанням пересувних ремонтних засобів. В курсовій роботі слід приймати виконання всього об'єму робіт у стаціонарних умовах.

Примірний розподіл трудомісткості (людино-годин) для визначення постів і дільниць ремонтно-механічної майстерні (РММ) приведено в Таблиці 3.3.

На підставі аналізу даних таблиці 3.3 в РММ доцільно передбачати створення належних постів і дільниць (примірний перелік приведено в Таблиці 3.4).

4.1 Розрахунок річних фондів часу робітників

Фонд часу роботи характеризується плановою кількістю годин роботи робітника, обладнання чи поста протягом календарного періоду.

Є номінальний і дійсний фонди часу. Номінальний фонд часу робітника характеризується максимально можливою кількістю годин його роботи протягом року:

(18)

де- кількість вихідних днів протягом року,

- кількість календарних днів на рік, ;

Дс-кількість святкових днів протягом року

- тривалість зміни, ;

Дійсний фонд часу робітника визначається реальним часом протягом року:

(19)

де- номінальний фонд часу робітника, ;

- кількість календарних днів на рік, ;

- тривалість відпустки робітника, робочих днів,

- тривалість зміни, ;

- коефіцієнт, що враховує незаплановані втрати часу внаслідок хвороби та інших поважних причин, ;

Річний фонд часу обладнання визначається за формулою:

(20)

де- кількість календарних днів на рік, ;

- кількість вихідних і святкових днів за календарем,

;

- тривалість зміни, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання обладнання, ;

4.2 Розрахунок кількості постів технічного обслуговування і ремонту дорожньо-будівельних машин

Роботи з ТО і ремонту планується виконувати на тупикових постах, враховуючи різномарочний машинний парк. Обладнання, яке необхідне для виконання ТО і ремонту, виконується періодично і вибирається з технологічних потреб.

Кількість тупикових постів ТО колісних машин:

(21)

де- трудомісткістьробіт постів ТО колісних машин, ;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;



Приймаємо:;

Кількість тупикових постів ТО гусеничних машин:

де- трудомісткість робіт постів ТО гусеничних машин, ;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;

Приймаємо:;

Кількість тупикових постів діагностування колісних машин:

де- трудомісткістьробіт постів діагностування колісних машин,;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;

Приймаємо:;

Кількість тупикових постів діагностування гусеничних машин:

де- трудомісткість робіт постів діагностування гусеничних машин,;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;

Приймаємо:;

Кількість тупикових постів ремонту колісних машин:

де- трудомісткість робіт постів ремонту колісних машин,;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;

Приймаємо:;

Кількість тупикових постів ремонту гусеничних машин:

де- трудомісткістьробіт постів ремонту гусеничних машин,;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;

Приймаємо:;

Кількість тупикових ЦПЗ колісних машин:

де- трудомісткість робіт ЦПЗ колісних машин,;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;

Приймаємо:;

Кількість тупикових ЦПЗ гусеничних машин:

де- трудомісткість робіт ЦПЗ гусеничних машин,;

- коефіцієнт, що враховує місце проведення робіт,;

- коефіцієнт, що враховує участь машиністів у проведенні робіт,;

- номінальний фонд часу робітника,;

- середнє число спеціалістів, що виконують обслуговування, ремонт, діагностування, змащування машин, ;

- кількість змін роботи обладнання за добу, ;

- коефіцієнт використання поста,;

Приймаємо:;

Таблиця 4.1

Режим роботи постів, дільниць

№	Назва поста чи дільниці	Трудомісткість, людино-годин	Кількість тупикових постів	Середнє число спеціал.
1	Пост ТО колісних машин	12517,61	1	3
2	Пост ТО гусеничних машин	8979,33	1	3
3	Пост діагностування колісних машин	6345,92	1	2
4	Пост діагностування гусеничних машин	6290,2	1	2
5	Пост з ремонту колісних машин	23570,6	3	2
6	Пост з ремонту гусеничних машин	25161	4	2
7	ЦПЗ колісних машин	5418,07	1	2
8	ЦПЗ гусеничних машин	5895	1	2
?Nзон	18

4.3 Розрахунок кількісного складу робітників дільниць експлуатаційної бази.

До складу підприємства входять:

виробничі і допоміжні робітники;

інженерно-технічні (ІТР), службовці (Р-К) і робітники;

молодший обслуговуючий персонал (МОП).

Кількість ІТР, Р-К, МОП визначається в залежності від штатного числа працюючих на підприємстві.

Чисельність допоміжних робітників, які обслуговують основне підприємство (наладчики, різноробочі, кладовщики, збиральники та інші) приймають 18…20% від чисельності виробничих робітників.

Чисельність ІТР і службовців, які здійснюють керівництво виробничими процесами (майстер, технолог адміністративно-господарчі та інші працівники) складає 10…15% від чисельності промислових і допоміжних робітників.

Як правило на 20…25 робітників призначають одного майстра.

МОП (вахтери, гардеробники, прибиральники, кур'єри та інші) складають 2…4% від загальної кількості виробничого і допоміжного персоналу.

Агрегатна дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткість робіт агрегатної дільниці,;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:

де- трудомісткість робіт агрегатної дільниці,;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

Механічна дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткість робіт механічної дільниці, ;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:

де- трудомісткість робіт механічної дільниці, ;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо

Дільниця з ремонту систем живлення:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткість робіт дільниці з ремонту систем живлення,;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:

де- трудомісткість робіт дільниці з ремонту систем живлення,;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

Шиноремонтна дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткість робіт шиноремонтної дільниці,;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:

де- трудомісткість робіт шиноремонтної дільниці,;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

Електротехнічна дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткістьробіт електротехнічної дільниці,;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:

де- трудомісткість робіт електротехнічної дільниці,;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

Термічна дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткість робіт термічної дільниці,;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:

де- трудомісткість робіт термічної дільниці,;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

Мідницько-жерстяницька дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткістьробіт мідницько-жерстяницької дільниці, ;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:



де- трудомісткість робіт мідницько-жерстяницької дільниці, ;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

Столярно-оббивальна дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткість робіт столярно-оббивальної дільниці, ;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:



де- трудомісткість робіт столярно-оббивальної дільниці, ;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

Малярна дільниця:

Штатне число робітників дільниці:

де- трудомісткість робіт малярної дільниці, ;

- дійсний фонд часу робітника, ;

приймаємо ;

Технологічно необхідна чисельність робітників:



де- трудомісткість робіт малярної дільниці, ;

- номінальний фонд часу робітника,;

приймаємо ;

№	Назва поста чи дільниці	Трудомісткість, людино-годин	Штатне число робітників	Явочна чисельність робітників
1	Агрегатна дільниця	18047,62	9	8
2	Механічна дільниця	19354	10	9
3	Дільниця з ремонту систем живлення	9029,78	5	4
4	Шиноремонтна дільниця	3331,74	2	1
5	Електротехнічна дільниця	3066,22	2	1
6	Термічна дільниця	7012,56	4	3
7	Мідницько-жерстяницька дільниця	1692,96	1	1
8	Столярно-оббивальна дільниця	462,78	1	1
9	Малярна дільниця	462,78	1	1
Всього:		35	29

Таблиця 4.2.

Визначаємо загальну чисельність виробничих робітників:

де: -чисельність робітників зон

- чисельність робітників дільниць

Чисельність допоміжних робітників складає 18…20% від чисельності виробничих робітників:

приймаємо ;

Чисельність ІТР та службовців складає 10…15% від чисельності виробничих і допоміжних робітників:

приймаємо ;

Чисельність МОП 2…4% від чисельності виробничих і допоміжних робітників:

приймаємо ;



4.4 Розрахунок площ зон технічного обслуговування і ремонту

Площа тупикового поста ТО, ремонту, діагностування, змащування:

,

де П - кількість постів;

fm- площа машини у плані (за габаритними розмірами), м2;

Кщ - коефіцієнт щільності розташування постів, що враховує робочі місця, проходи, проїзди в зонах (Кщ=6…7),

Рекомендовано приймати:

для гусеничних машин - 120м2;

для колісних машин - 140 м2.

Більш точці площі визначають з урахуванням обладнання, габаритів машин, проходів, проїздів, прийнятої сітки колон.

Колісні машини:

-Площа тупикового поста ТО: F = 140 м2;

- Площа тупикового поста ремонту: F = 420 м2;

- Площа тупикового поста діагностування: F = 140 м2;

- Площа тупикового поста ЦПЗ: F = 140 м2;

Гусеничні машини:

-Площа тупикового поста ТО: F = 120 м2 ;

- Площа тупикового поста ремонту: F = 480 м2;

- Площа тупикового поста діагностування: F = 120 м2;

- Площа тупикового поста ЦПЗ: F = 120 м2;

4.5Розрахунок площ (дільниць) відділень

Виробничі відділення розраховуються, як правило, за площею, яку займає обладнання. При цьому складаються відомості стаціонарного обладнання, що переміщується, для кожного відділення і визначають його загальну площу.

Площа відділень визначається з урахуванням щільності розташування обладнання:

(27)

де- сумарна площа встановленого обладнання;

- коефіцієнт щільності розташування постів, що враховує робочі місця, проходи, проїзди в зонах, ;

Таблиця 4.3. Приклад примірного переліку обладнання дільниці з ремонту паливної апаратури

№	Найменування	Кіл.	Розміри мм-мм
1	Стелаж	3	1400x450
2	Верстак настільний сверлильний	1	800x600
3	Прес ручний	1	800x600
4	Приладдля перевірки карбюраторів	1	365x320
5	Прилад для перевірки паливних насосів	1	400x150
6	Верстак слюсарний	1	1600x800
7	Стенд паливної апаратури дизеля	1	1180x800
8	Заточнийверстат	1	650x650
9	Ванна для мийки деталей	1	650х650

Можна розраховувати площі відділень (дільниць) за кількістю робітників у найбільш напружену зміну за допомогою формули:

Fв =f1 +f2 (Pя -1), (28)

де f1 if2 - площі, які припадають відповідно на першого і кожного наступного робітника, м2/чол. (табл.4,3).

Ря - чисельність робітників відділення (дільниці), осіб.

За даною формулою рекомендується визначати площу приміщень дільниць, де роботи виконуються без застосування спеціального обладнання.



5. Планування виробничих приміщень РММ

При виконанні курсової роботи передбачається розміщення усіх відділень, дільниць, постів у будівлі стаціонарного типу. Перед плануванням виробничого корпусу визначають його загальну площу, яку необхідно збільшити на 10…15 % для забезпечення проходів і проїздів. Габарити виробничого корпусу коригуються в залежності від сітки колон.

Розміщення зон ТО, ремонту, діагностування, відділень, дільниць необхідно планувати згідно вимогам санітарних і будівельних норм, а також з потребами технологічного процесу.

При цьому сітку колон рекомендується приймати за відстанню між осями кратною 6 м., а ширина прольотів - 12, 18, 24 м.

Слід планувати у відділеннях, дільницях проходи шириною не менше 1 м. (забезпечити вільне проходження до 100 осіб), а також проїзди шириною 3,5…4 м.(для одночасного переміщення машин і людей).

Побутові приміщення плануються з розрахунку 0,75…0,8 м2. на особу і 0,1…0,15 м2. для побутових кімнат.

Крім того, при проектуванні РММ необхідно передбачити засоби механізації трудомістких процесів - застосування підйомно-транспортного обладнання.



Література

Державні будівельні норми України. Технічна експлуатація будівельних машин. ДБН 2.8-3-95.-Київ, 1995.

Бесполов Н.А., Билякович Н.А., Романюк Г.Д., Шелюбський Б.В., Агрегатний ремонт дорожных машин. - М.: Транспорт,1984.

Шелюбський Б.В., Ткаченко В.Г., Техническая эксплуатация дорожных машин. Справочник инженера-механика. - М.: Транспорт, 1986.

Головин С.Ф., Зорин В.А., Проектирование предприятий по эксплуатации дорожных машин. - М.: Транспорт, 1991.

Эксплуатация дорожных машин. / Под редакцией д.т.н. А.М. Шейнина. - М.:Транспорт, 1992.

Рекомендации по организации технического обслуживания и ремонта строительных машин. - М.: Стройиздат,1978.

Методичнівказівкидля виконаннякурсовоїроботи з дисципліни“Експлуатаціядорожніх машин”спеціальності 7.090214 “Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні меліоративні машини та обладнання” / Укл.: Білякович М.О., Ткаченко В.Г., Ковбасенко С.В. - К.: НТУ, 2007. - 28 с.

Размещено на Allbest.ru

...