Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

· воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;

· належить до товариств -- об'єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок -- оплатити акцію, а персональна участь -- трудова, в управлінні справами товариства -- зазвичай є необов'язковою);

· статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;

· має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов'язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску;

· фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов'язки яких визначаються законом;

· особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Як юридична особа АТ є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками, продукції виробленої ним в процесі господарчої діяльності, отриманих доходів та іншого майна, набутого ним в процесі своєї діяльності, не забороненої законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю АТ або передано йому в користування, несе АТ, якщо інше не передбачено установчими документами.

Товариство має повну господарчу самостійність у визначенні форми управління, прийняття господарських рішень, збуту, становлення цін, оплати труда та розподілу прибутків та в інших питаннях.

Строк діяльності товариства не обмежений або встановлюється його учасниками.

Тобто, АТ несе відповідальність по своїм зобов'язанням усіма належними йому активами. Але по зобов'язанням своїх учасників товариство не несе відповідальності, а акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Після придбання акцій акціонер не може вимагати від товариства повернення свого вкладу окрім випадків передбачених законодавством або статутом товариства.

АТ створюється та діє на основі статуту - документу в якому визначені предмет та мета створення товариства, його устрій, порядок керування справами, права та обов'язки кожного співвласника.

Акціонерне товариство є юридичної особою. Порядок його реєстрації регламентується українським законодавством. Права юридичної особи АТ отримує з моменту його реєстрації в уповноваженому державному органі. При реєстрації видається свідоцтво про реєстрацію АТ, де зазначається дата та номер державної реєстрації, назва товариства, найменування реєструючого органу та інші відомості. Функціонування АТ здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог господарчої діяльності, встановленим українським законодавством.

Якщо правове становище інших господарських товариств визначається передусім законами України «Про господарські товариства», «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», то діяльність АТ у зв'язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд АТ, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення АТ.

Статутний капітал (з'єднаний вклад учасників товариства) на момент створення АТ повинен бути забезпеченим майном товариства.

В процесі створення його засновники з'єднують своє майно на певних умовах, зафіксованих в спеціальній угоді - статуті товариства. На основі такого об'єднаного капіталу в майбутньому буде здійснюватись господарська діяльність з метою отримання прибутків.

Вкладом учасника товариства в об'єднаний капітал можуть бути як грошові кошти (в т. ч. в іноземній валюті), так і будь-які матеріальні цінності, цінні папери, права користування природними ресурсами та інші майнові права, в т. ч. право на інтелектуальну власність.

Вартість вкладу статутного майна, який вноситься кожним учасником, який має вираз у грошовій формі, визначається спільним рішенням учасників товариства. Об'єднане майно оцінене у грошовому виразі складає статутний капітал (фонд) товариства. Останній поділяється на певну кількість рівних частин. Свідоцтвом про внесення таких частин є акція, а грошовий вираз цієї частини носить назву номінальної вартості (номіналу) акції.

Таким чином АТ має статутний капітал, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, які емітуються товариством в обіг на ринок цінних паперів.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерного товариства, щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повинен бути перевірений аудитором.

У товаристві створюється резервний (страховий) фонд в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами АТ.

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового)фонду передбачається установчими документами, але не менше 5% суми чистого прибутку.

Кожен з учасників об'єднаного капіталу наділяється кількістю акцій, відповідно розміру внесеної ним долі. Власники акцій, акціонери, є так званими власниками, а по суті співвласниками АТ.

Позитивні та негативні риси акціонерних товариств

Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис.

До позитивних рис АТ належать:

· легкість створення значного за розмірами капіталу;

· обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

· стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

· необов'язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно - залучає нових акціонерів і їх кошти;

· можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно - розподілу прибутку AT між ними;

· можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки - державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT;

· використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації;

· можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси AT:

· складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

· значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

· ігнорування інтересів меншості;

· можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов'язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;

· складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

· можливість зловживань з боку засновників у зв'язку з легкістю акумулювання коштів;

· тяжіння до монополізму;

· можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам;

· значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.

В якості учасників об'єднання капіталу шляхом створення АТ (учасників товариства) можуть виступати як фізичні так і юридичні особи.

Учасники АТ мають право:

§ брати участь в управлінні справами АТ в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законодавством;

§ брати участь у розподілі прибутку АТ та одержувати дивіденди;

§ вийти в установленому порядку з товариства;

§ одержувати інформацію про діяльність АТ. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти акціонерного товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами АТ.

Учасники АТ зобов'язані:

§ додержувати установчих документів АТ і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління АТ;

§ виконувати свої зобов'язання перед товариством, в т. ч. і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

§ не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність АТ;

§ нести інші обов'язки, якщо це передбачено законодавством України і установчими документами.

Види акціонерних товариств

Залежно від способу створення та порядку відчуження акцій акціонерні товариства традиційно поділяють на два основні види -- відкриті акціонерні товариства (ВАТ) та закриті акціонерні товариства (ЗАТ), кожен з яких має свої особливості. Зокрема, ВАТ і ЗАТ відрізняються:

· порядком розміщення акцій (у ВАТ -- шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку, в ЗАТ -- розміщенням серед засновників);

· порядком руху учасників (у ВАТ він вільний, у ЗАТ -- дещо обмежений, оскільки акції такого товариства не продаються/купуються на біржі);

· видами акцій, що випускаються цими товариствами (ВАТ може випускати як іменні акції, так і акції на пред'явника, а ЗАТ -- лише іменні);

· порядком створення (у ВАТ він досить складний, що пов'язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки, а, отже, і наявністю етапів, не притаманних ЗАТ: реєстрації інформації про акції (що публікується), оголошення про підписку, процедури підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов'язаних з результатами підписки);

· кількістю акцій, що розподіляються між засновниками: при створенні ЗАТ між засновниками останнього розподіляються усі оголошені до емісії акції, а засновники ВАТ повинні підписатися і протягом 2 років з моменту державної реєстрації бути держателями щонайменше 25% акцій товариства;

· мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (у ВАТ він має бути не меншим за 30%, а в ЗАТ -- 50% номінальної вартості акцій);

· переліком обов'язкових для розгляду на установчих зборах питань (у ВАТ він більш значний, що пов'язане з результатами підписки на акції ВАТ);

· обсягом обов'язків і відповідальністю засновників: у засновників ВАТ вони більш значні, що пов'язано з підпискою на акції (обов'язок повернути особам, що підписалися на акції, сплачені ними суми, якщо заснування ВАТ не відбулося).

Розділ 2. Порядок створення акціонерних товариств та управління ними

Створення акціонерного товариства покладається на засновників, які мають у зв'язку з цим спеціальну засновницьку компетенцію. Засновниками можуть бути фізичні та (або) юридичні особи. Враховуючи договірний характер створення акціонерного товариства, засновників має бути щонайменше двоє, якщо спеціальним законодавством не передбачено інше.

АТ створюється та діє на підставі установчого договору та статуту. Установчі документи повинні містити:

§ відомості про вид товариства;

§ предмет і цілі його діяльності;

§ склад засновників та учасників;

§ найменування та місце знаходження;

§ розмір та порядок утворення статутного фонду;

§ порядок розподілу прибутків та збитків;

§ склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань по яких необхідна одностайність;

§ порядок внесення змін до установчих документів;

§ порядок ліквідації та реорганізації товариства;

§ відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій.

Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.

АТ набирає прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Перший крок створення АТ полягає в тому, що засновники АТ укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню АТ, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації АТ.

Для створення АТ засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію АТ.

Акції купуються учасниками при створенні АТ на підставі договору з його засновниками.

Якщо інше не передбачено статутом товариства, акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами або за ціною що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб. Порядок реалізації акцій визначається відповідно до законодавства України.

Відкрита підписка на акції при створенні АТ організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25% статутного фонду і строком не менше 2-ох років.

Засновники АТ публікують повідомлення про наступну відкриту підписку, в якому мають бути вказані:

v його фірмове найменування

v предмет, цілі та строки діяльності товариства

v склад засновників

v дата проведення установчих зборів

v розмір статутного фонду, що передбачається

v номінальна вартість акцій, їх кількість та види, переваги та пільги засновників

v місце проведення, початковий та кінцевий строки підписки на акції

v склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі

v найменування банківської установи та номер розрахункового рахунка, на який мають бути внесені початкові внески.

За рішенням засновників у повідомлення можуть бути включені також інші відомості. Строк відкритої підписки не може перевищувати 6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60% акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками або установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються не пізніше як через 30 днів.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають тимчасові свідоцтва.

У випадках, коли всі акції АТ розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50% номінальної вартості акцій.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій.

У разі несплати у встановлений строк акціонер, якщо інше не передбачене статутом товариства, сплачує за час прострочки 10% річних від суми простроченого платежу.

При несплаті протягом 3-ох місяців після встановленого строку платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

АТ забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю. Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше 2-ох місяців з моменту завершення підписки на акції.

У разі пропущення вказаного строку особа, яка підписалася на акції, має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.

Установчі збори АТ визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60% акцій, на які проведено підписку.

Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом 2-ох тижнів скликаються повторні установчі збори.

Рішення про створення АТ, дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання ради (спостережної ради), виконавчих та контролюючих органів акціонерного товариства та про надання пільг засновникам за рахунок АТ повинні бути прийняті більшістю у три чверті голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання - простою більшістю голосів.

Установчі збори АТ вирішують такі питання:

v приймають рішення про створення АТ і затверджують його статут

v приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд)

v зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у повідомленні

v обирають раду (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства;

v вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення АТ;

v визначають пільги, що надаються засновникам;

v затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

v інші питання відповідно до установчих документів.

Після того як відбулись установчі збори АТ комплект документів для державної реєстрації подається в виконавчий комітет міської (районної в місті Ради або в районі, районній міст Києва і Севастополя) державній адміністрації за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

До органу державної реєстрації подаються установчі документи в оригіналах та по одному примірнику завірених в установленому порядку копій. Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству.

Відповідальність за відповідність законодавству установчих документів несе власник (власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають документи для реєстрації АТ. Установчі документи складаються державною мовою.

Під час реєстрації АТ посадова особа органу державної реєстрації на титулі установчих документів робить відмітку про реєстрацію із зазначенням назви цього органу, номера та дати реєстрації. Відмітка засвідчується підписом посадової особи та печаткою органу державної реєстрації.

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження документів у журналі обліку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

За наявності зазначених вище документів, орган державної реєстрації протягом 5 робочих днів з дати надходження цих документів зобов'язаний провести державну реєстрацію АТ і видати заявникові свідоцтво та один примірник установчих документів.

Свідоцтво про державну реєстрацію є підставою для відкриття розрахункового, валютного та інших рахунків в установах банків, виготовлення печаток і штампів.

Акціонерні товариства можуть створюватися шляхом заснування і шляхом реорганізації. Процес створення акціонерного товариства - це ряд послідовних стадій, передбачених законом. Розглянемо процес створення ВАТ шляхом заснування.

Перша стадія передбачає заснування фізичними та/або юридичними особами простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про сумісну діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі.

Змістом договору є розподіл функцій сторін щодо заснування акціонерного товариства, тому в ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок і строки здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед передплатниками на акції і третіми особами.

Другою стадією є реєстрація випуску цінних паперів (акцій) та інформації про їх емісію і опублікування засновниками акціонерного товариства (емітентами) інформації про випуск акцій. Зміст та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, в інформації мають бути зазначені характеристика емітента; баланс, звіт про фінансові результати та їх використання; дані про членів органів управління АТ; можливі фактори ризику в діловій діяльності емітента; опис ділової діяльності емітента; дані про емісію цінних паперів; відомості про реєстратора; відомості про депозитарій цінних паперів і т.ін.

Третьою стадією є відкрита підписка на акції, яку організують засновники. Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Після закінчення зазначеного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 % акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку.

Четвертою стадією є установчі збори, що їх повинні провести засновники не пізніше двох місяців з моменту закінчення підписки на акції. Пропуск строку може призвести до нестворення товариства, і особа, яка підписалася на акції, має право після цього строку вимагати повернення сплаченої нею частини вартості акцій.

Установчі збори визнаються правомочними за присутності осіб, які підписалися більш як на 60 % акцій, на які проведено підписку. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні збори. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.

На установчих зборах мають бути вирішені питання щодо створення акціонерного товариства, затвердження його статуту, формування органів товариства.

Установчі збори вирішують також інші, пов'язані із засновництвом питання: приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку; зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана в повідомленні; затверджують оцінки вкладів у натуральній формі; вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства тощо.

П'ятою стадією заснування є державна реєстрація акціонерного товариства, яка здійснюється за процедурою, встановленою для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

Закритим акціонерним товариствам притаманний більш простий порядок створення, який включає такі етапи:

· визначення кола засновників і укладення між ними установчого договору, в якому мають бути обов'язково зазначені частки засновників у статутному фонді і відповідно - кількість акцій, що відповідає частці кожного засновника;

· публікація засновниками повідомлення про їх намір створити ЗАТ;

· проведення аудиторської перевірки засновників - юридичних осіб щодо їхньої спроможності сплатити вклади до статутного фонду товариства;

· відкриття в банку рахунку, на який мають вноситися вклади засновників;

· формування майнової бази майбутнього товариства не нижче встановленого законом розміру: до проведення установчих зборів засновники мають сплатити щонайменше 50% своїх вкладів до статутного фонду (номінальної вартості акцій);

· проведення установчих зборів, на яких мають бути вирішені те ж питання, що і на установчих зборах ВАТ, крім затвердження привілеїв для засновників, оскільки зазвичай всі майбутні акціонери ЗАТ - це його засновники;

· проведення засновниками державної реєстрації товариства.

Створення акціонерних товариств шляхом реорганізації включає такі основні етапи:

Ш визначення господарської організації, у процесі реорганізації якої має виникнути нове акціонерне товариство;

Ш вибір способу реорганізації (поділ, виділення, злиття, приєднання, перетворення) і прийняття про це рішення компетентним органом (органами): власником майна - щодо унітарного підприємства або загальними зборами товариства/кооперативу - щодо організацій корпоративного типу;

Ш виконання підготовчих дій, які розрізняються залежно від способу реорганізації (підписання угоди між учасниками реорганізації у формі злиття або приєднання; затвердження розподільчого балансу у разі реорганізації шляхом виділення або поділу; здійснення розрахунків з учасниками господарських організацій корпоративного типу, що беруть участь у реорганізації, якщо ці учасники голосували проти реорганізації;

Ш затвердження статуту створюваного АТ, обрання його органів;

Ш державна реєстрація новоствореного товариства і відповідно - анулювання державної реєстрації господарських організацій, що припинили своє існування в результаті реорганізації.

Управління акціонерними товариствами

Акціонерному товариству притаманний корпоративний характер управління, тому воно є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, ланками якої є:

· вищий орган -- загальні збори акціонерів,

· виконавчий орган -- правління,

· контрольні органи -- спостережна рада (контроль за діяльністю правління й захист інтересів акціонерів у перерві між загальними зборами акціонерів) і ревізійна комісія (контроль за фінансово-господарською діяльністю правління).

До компетенції загальних зборів належить:

· визначення основних напрямів діяльності АТ і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

· внесення змін до статуту товариства;

· обрання та відкликання членів ради АТ (спостережної ради);

· обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

· затвердження річних результатів діяльності АТ, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;

· створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень;

· винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства;

· затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

· вирішення питання про придбання АТ акцій, що випускаються ним;

· визначення умов оплати праці посадових осіб АТ, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

· затвердження договорів (угод) укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

· прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у три чверті голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

· зміна статуту акціонерного товариства;

· прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

· створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства.

З решти питань рішення приймаються простою більшістю акціонрів, які беруть участь у зборах.

Залежно від змісту функції загальних зборів можна поділити на організаційні та фінансово-господарські. Організаційні функції -- це:

· засновницькі (визначення організаційної структури товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв; припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу);

· нормотворчі (внесення змін до статуту товариства; затвердження статутів та положень дочірніх підприємств, філій, представництв, правил процедури та інших внутрішніх документів товариства);

· «посадові» (обрання та відкликання членів органів управління товариства; визначення умов оплати праці посадових осіб товариства; винесення рішень про їх притягнення до матеріальної відповідальності).

До фінансово-господарських функцій належать визначення найважливіших господарських питань (основних напрямів діяльності товариства і порядку покриття його збитків) і затвердження таких господарсько-правових актів, як плани та звіти про їх виконання; звіти правління про річні результати діяльності товариства; звіти і висновки ревізійної комісії; порядок розподілу прибутку; договори (угоди), укладені на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства.

Правління здійснює оперативне управління діяльністю АТ. Це орган, підзвітний загальним зборам, які визначають персональний склад правління, стратегію його діяльності.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Статутом може бути надано право представництва без довіреності і членам правління. Голова правління організує ведення протоколів засідання правління. Книга протоколів має бути у будь-який час надана акціонерам.

Спостережна рада акціонерного товариства є органом, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління. В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради є обов'язковим.

До складу спостережної ради можуть входити представники засновника, акціонерів (крім членів правління), уповноважені представники обслуговуючих банківських установ, Антимонопольного комітету, а також представники трудових колективів, органів приватизації, якщо товариство створюється в процесі корпоратизації чи приватизації.

Спостережна рада затверджує голову правління, за його поданням -- членів правління; розглядає й аналізує звіти правління і ревізійної комісії; аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики і т. ін. Рада не має права втручатися в оперативні дії товариства.

Ревізійна комісія обирається з числа акціонерів, які не є посадовими особами товариства. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджують загальні збори акціонерів згідно зі статутом товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління ревізійна комісія проводить за дорученням загальних зборів, спостережної ради, з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10% голосів. Ревізійній комісії акціонерного товариства мають бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи та особисті пояснення службових осіб на її вимогу. Про результати проведених нею перевірок ревізійна комісія доповідає загальним зборам акціонерного товариства або спостережній раді.

Розділ 3. Майно акціонерних товариств та правовий режим акцій і дивідендів

1. Андрушків Б.М. Основи теорії та практики управління. - Львів: Світ, 1993.

2. Воробйов Є. М. Економічна теорія в питаннях та відповідях. -- Харків: ТОВ «Р.И.Ф.», 2002. -- 640 с.

3. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. / Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1998. - 544 с.

4. Галушко З.І., Комарницький І.Ф., Нікіфоров П.О.. Економічна теорія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. -- Чернівці : Рута, 2007. -- 300с.

5. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч. посібник. -- К. : Ніка-Центр, 2002. -- 211с.

6. Осипов В. І. Економіка підприємства: Підручник для студ. ви-щих учбових закладів / Одеський держ. економічний ун-т. -- О. : Маяк, 2005. -- 724 с.

7. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Стратегія, організація, ефективність. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1998 р. - 233 с.

8. Протопопова В. О., Полонський О. М. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищих закл. освіти. -- К. : ЦУЛ, 2002. -- 220 с.

9. Шегда А.В. Економіка підприємства: Навч. Посібник. - К.: Знання-Прес, 2006. - 614 с.

Размещено на Allbest.ru