Размещено на http://www.allbest.ru/

Кабінет міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ННІ бізнесу

Реферат

З дисципліни "Економічні і фінансові ризики"

на тему: "Кількісний та якісний аналіз ризику"

Виконав: Голуб Віктор Олександрович

Перевірила: Мірзоєва Т. В.

Київ 2015

План

Вступ

1. Аналіз і оцінка ризиків

2. Якісний аналіз ризиків

3. Кількісний аналіз ризиків

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Підприємництва без ризику немає. Найбільшу прибуток, зазвичай, приносять ринкові операції з підвищеним ризиком. Однак у всім потрібна міра. Ризик обов'язково має бути розрахований до максимально припустимого краю. Менеджер покликаний передбачати додаткових можливостей пом'якшення крутих поворотів над ринком. Головна мета менеджменту, домогтися, щоб за найгіршому розкладі мова могла йтися лише про деякому зменшенні прибутку, але й у жодному разі не постало питання про її банкрутство. Тому особливу увагу приділяється постійному вдосконаленню управління ризиком - ризик-менеджменту.

При ринкової економіки виробники, продавці, покупці діють у умовах конкуренції самостійно, цебто в свій острах і соціальний ризик. Їх фінансове майбутнє тому є непередбачуваним мало прогнозованим. Риск-менеджмент є системою оцінки ризику бракує, управління ризиком і фінансовими відносинами, виникаючими у процесі бізнесу. Ризиком можна управляти, використовуючи різноманітні заходи, які у певної міри прогнозувати наступ ризикового події та вчасно вживати заходів до їх зниження ступеня ризику.

На ступінь величину ризику можна реально впливати через фінансовий механізм, яку проводять з допомогою прийомів стратегії і фінансового менеджменту. Цей своєрідний механізм управління ризиком це і є ризик-менеджмент. У основі ризик-менеджмента лежить організація роботи з визначенню та зниження ризику. Основними завданнями системи управління ризиками у створенні є збільшення фінансової стійкості й вдосконалення механізмів управління.

1. Аналіз і оцінка ризиків

Аналіз ризиків - процедури виявлення чинників ризиків з оцінкою їхньої значимості, власне, аналіз ймовірності те, що стануться певні небажані події та негативно позначаться досягнення цілей проекту. Аналіз ризиків включає оцінку ризиків й фізичні методи зниження ризиків чи зменшення пов'язаних із нею несприятливих наслідків.

Оцінка ризиків - визначення кількісним чи якісним способом величини (ступеня) ризиків.

Американський експерт Б. Берлимер запропонував під час аналізу використовувати деякі припущення:

· Втрати від ризику незалежні друг від друга.

· Втрата за одним напрямку діяльності необов'язково збільшує ймовірність втрати з іншого (крім форс-мажорні обставини).

· Максимально можливий збитки ні перевищувати фінансових можливостей учасника.

Аналіз ризиків можна підрозділити на два взаємно доповнюють одне одного виду: якісний і кількісний. Якісний аналіз має своєю метою визначити (ідентифікувати) чинники, області й види ризиків. Кількісний аналіз ризиків має дати можливість чисельно визначити розміри окремих ризиків і ризику підприємства у цілому.

Підсумкові результати якісного аналізу ризику, своєю чергою, служать вихідної інформацією щодо кількісного аналізу.

Проте здійснення кількісної оцінки зустрічає і найбільші труднощі, пов'язані про те, що з кількісної оцінки ризиків потрібна відповідна вихідна інформація.

Методи аналізу ризиків

Нині найефективнішим є комплексний підхід до аналізу ризиків. З одного боку, такий дає змогу отримувати повніше уявлення про можливі результатах реалізації проекту, тобто. про позитивних і негативних несподіванки, очікують інвестора, з другого боку, уможливлює широке застосування математичних методів для аналізу ризиків.

Теоретично ризиків виділяють такі види математичних моделей: прямі, зворотні і завдання дослідження чутливості. У прямих завданнях оцінка ризику, що з визначенням неї, відбувається виходячи з апріорі відомої інформації. У зворотних завданнях встановлюються обмеження однією чи кілька вихідних параметрів з задоволення заданих обмежень до рівня прийнятного ризику. Основна ідея методу дослідження чутливості, які у зв'язки України із неминучою неточністю вихідної інформації, полягає у аналізі уразливості, ступеня змінності результативних показників стосовно параметрів моделей (розподіл ймовірностей, областей зміни тих чи інших величин тощо.). Висновки дослідження чутливості інвестиційного проекту відбивають ступінь достовірності отриманих під час аналізу проектних результатів. У випадку їхнього недостовірності аналітик буде змушений спілкуватися реалізувати жодну з наступних можливостей:

· Уточнити параметри, неточність якого є найбільш істотною у спотворенні результату;

· Змінити методи обробки вихідних даних із метою зменшення чутливості відповіді

· Змінити математичну модель аналізу проектних ризиків;

· Відмовитися від проведення кількісного аналізу ризиків проекту.

Широко застосовуються для аналізу інвестиційних проектів такі класи математичних моделей, враховують невизначеність та різняться зі способів її описи:

· Стохастичні моделі;

· Лінгвістичні моделі;

· Не стохастичні (ігрові) моделі.

Можна класифікувати існуючі методи аналізу ризику і з ними моделі за такими напрямами:

I. Залежно від залучення ймовірнісних розподілів:

· Методи не враховуючи розподілів ймовірностей;

· Методи з урахуванням розподілів ймовірностей.

II. Залежно від обліку ймовірності реалізації кожного окремого значення перемінної і проведення всього процесу аналізу з урахуванням розподілу ймовірностей:

· Імовірнісні методи;

· Вибіркові методи. III. залежно від способів перебування показників з побудови моделі:

· Аналітичний метод;

· Імітаційний метод.

Ознакою підходу методів I групи і те, що з кожної стохастичної величини береться лише одне його значення. Мета такої "згущення" ризику екзогенної перемінної - це пропозицію застосування методів, розроблених для аналізу, у ситуації визначеності без жодних змін.

Результатом розрахунків з моделі, сконструйованої для підходу II, буде окреме значення результуючої перемінної, а розподіл ймовірностей. Імовірнісні методи припускають, що колег і розрахунки з моделі здійснюються у відповідності до принципів теорії ймовірностей, тоді як у вибіркових методів це шляхом розрахунків з вибірками.

Характерною рисою підходу II є використання методів моделювання прийняття рішень. Тут можна назвати цільової, оптимізаційний і системний підходи. Цільового підходу властиво чітке завдання цілей при конструюванні моделі. Будь-яка зміна цільових показників веде до реконструкції самої моделі і потребує нових розрахунків, що пов'язані з додатковими витратами. Застосування такого підходу найдоцільніше у разі потреби постійно приймати рішення на аналогічних ситуаціях точнісінько заданими цілями.

Системний підхід пов'язані з побудовою моделі, спрямованої виключно на відбиток реальності, а чи не сформульованої системи цілей. Через війну оцінки такий моделі і обґрунтованість розрахунків за нею формується опис поведінки реальної системи, але з оптимальна стратегія дій. Потім вибирається система цілей і мені стає можливим прийняття рішень з допомогою прогнозної інформації щодо поведінки системи та зроблених припущень. Виникаючі у процесі інвестиційного проектування зміни цілей не призводить до зміни самої моделі і вимагають нових розрахунків.

Підхід III виділяє аналітичний і імітаційний способи перебування результуючих показників до побудованої моделі. Аналітичний спосіб результатів реєструють безпосередньо з урахуванням значень екзогенних змінних. До його переваг належить швидкість знаходження рішення, до недоліків - необхідність адаптації поставленого завдання до наявного у розпорядженні математичного апарату і відносна невеличка його "прозорість". Імітаційний спосіб виходить з по шаговим перебування значення результуючого показника з допомогою проведення багатократних дослідів з моделлю. Основні його переваги - прозорість все розрахунків, простота сприйняття й оцінки результатів аналізу проектів усіма учасниками процесу планування. Як один з серйозні недоліки цього способу може бути суттєві видатки розрахунки, пов'язані з більший обсяг вихідний інформації.

2. Якісний аналіз ризиків

Якісний аналіз ризиків дає змоги виявити і ідентифікувати можливі види ризиків, властивих проекту, також і описуються причини чинники, впливає до рівня цього виду ризику. З іншого боку, необхідно описати і дати вартісну оцінку всіх можливих наслідків гіпотетичної реалізації виявлених ризиків і запропонувати заходи щодо мінімізації і/або компенсації цих наслідків, розрахувавши вартісну оцінку цих заходів.

Першим кроком у проведенні якісного аналізу ризиків є чітке визначення (виявлення, опис - "інвентаризація") всіх можливих ризиків інвестиційного проекту. Істотну практичну допомогу у цьому напрямі може надати запропонована класифікація інвестиційних ризиків.

Розгляд кожного виду інвестиційного ризику можна робити із трьох позицій:

1. З погляду витоків, причин виникнення такого типу ризику;

2. Обговорення гіпотетичних негативним наслідкам, викликаних можливої реалізацією даного ризику;

3. Обговорення конкретних заходів, дозволяють мінімізувати аналізований ризик.

Основними результатами якісного аналізу ризиків є: виявлення конкретних ризиків інвестиційного проекту й що породжують їх причин, аналіз політики та вартісної еквівалент гіпотетичних наслідків можливої реалізації відзначених ризиків, пропозицію заходів із мінімізації збитків та їх непідвладна інфляції вартісна оцінка. До додатковим, а також дуже значимим результатам якісного аналізу, слід віднести визначення прикордонних значень можливої зміни всіх згаданих чинників (змінних) проекту, перевірених з ризиком. ризик математичний інвестиційний

Етапи якісного аналізу ризиків:

1. Ідентифікація (визначення) можливих ризиків;

2. Опис можливих наслідків (шкоди) реалізації виявлених ризиків та його непідвладна інфляції вартісна оцінка;

3. Опис можливих заходів, вкладених у зменшення негативного впливу виявлених ризиків, із їхніх вартості;

4. Дослідження на якісному рівні можливості управління ризиками інвестиційного проекту: - диверсифікація ризику; - відхилення від ризиків; - компенсація ризиків; - локалізація ризиків.

Якісний аналіз інвестиційних ризиків проводиться на стадії розробки бізнес-плану, а обов'язкова комплексна експертиза інвестиційного проекту дозволяє підготувати велику інформацію спершу з аналізу ризиків.

У процесі якісного аналізу ризиків ми досліджуємо причини виникнення ризиків і психологічні чинники, які б їх динаміці, потім даємо опис можливо шкоди від прояви ризиків та його вартісну оцінку. Оскільки розрахунки ефективності проекту базуються на побудові його грошових потоків, розмір яких може змінитися у результаті кожного з відзначених ризиків, то тут для аналітика важлива кількісну оцінку наслідків здійснюваних цьому кроці, котре виражається у вартісних показниках. З іншого боку, для аналітика також оцінка гаданих ось на чому кроці заходів, вкладених у зменшення негативного впливу виявлених ризиків. Ми повинні правильно вибрати способи, дозволяють знизити інвестиційні ризики, оскільки правильне управління ризиками нам мінімізувати втрати, які можуть виникнути при реалізації проекту й знизити загальну ризикованість проекту.

Методи експертних оцінки включають комплекс логічних і математико-статистичних методів і процедур, що з діяльністю експерта із переробки яка потрібна на аналізу і вжиття рішень інформації. Центральної "постаттю" експертної процедури є сам експерт - це фахівець, використовує свій творчий хист (знання, вміння, досвід, інтуїцію тощо.) перебування найефективнішого рішення.

Експерти, залучені з оцінки ризиків, повинні:

· Мати доступ до всієї наявної у розпорядженні розробника інформації про проект;

· Мати достатній рівень креативності мислення та необхідними знаннями у відповідній предметної області;

· Вільною особистих переваг щодо проекту (не лобіювати його).

Можна виокремити такі основні методи експертні оцінки, застосовувані для аналізу ризиків:

· SWOT-аналіз

· Роза і спіраль ризиків

· Оцінка ризику стадії проекту

· Метод Дельфі

3. Кількісний аналіз ризиків

Кількісний аналіз ризиків інвестиційного проекту передбачає чисельна визначення величин окремих ризиків і ризику проекту на цілому. Кількісний аналіз виходить з теорії ймовірностей, математичної статистиці, теорії досліджень операцій.

Кількісною оцінкою ризику проекту прийнято рахувати варіацію - розкид можливих результатів інвестиційної операції щодо очікуваного значення (математичного очікування). Відповідно до теорії достовірності і математичної статистики цей показник розраховується як середнє квадратичне відхилення від очікуваного результату. Також для оцінки ризику використовується показник середнього лінійного відхилення, який іноді називається дисперсією Також для оцінки ризику використовується показник середнього лінійного відхилення, який іноді називається дисперсією. Якщо для декількох проектів однакові значення середнього рівня очікуваного доходу, то визначення більш ризикового проекту можна вести по значенню а: чим > дисперсія, тим > рівень ризику. Якщо середнє очікуване значення доходів за проектами різне, то про рівень ризику для кожного з них судять по показнику стандартного відхилення (коефіцієнта варіації). Чим вище коефіцієнт варіації, тим більше ризикованим вважається проект.

Експертний спосіб, відомий під назвою методу експертних оцінок, щодо підприємницького ризику може бути реалізований шляхом обробки думок досвідчених підприємців або фахівців. Бажано, щоб експерти дали оцінки достовірності виникнення певних рівнів втрат, по яких потім можна б було знайти середнє значення експертних оцінок і з їх допомогою побудувати криву розподілу достовірності.

Можна навіть обмежитися отриманням експертних оцінок достовірності виникнення певного рівня втрат тільки в характерних крапках. Іншими словами, потрібно встановити експертним шляхом показники най достовірніших допустимих, критичних і катастрофічних втрат, маючи у вигляді, як їх рівні, так і достовірність. По цими показниками нескладно відтворити орієнтовно всю криву розподілу достовірності втрат. Звичайно, при невеликому масиві експертних оцінок графіки часто недостатньо представницькі, а криву достовірності, виходячи з такого графіка, можна побудувати лише суто наближеним чином. Але все таки буде складено певне уявлення про ризик і показники, які його характеризують, а це вже набагато більше, ніж не знати нічого.

Система моніторингу і управління ризиками формування і функціонування ринку повинна включати оцінку і аналіз фундаментальних (загальних) і специфічних ризиків окремих складових досліджуваного регіонального ринку. Як фундаментальні ризики формування і функціонування регіонального ринку доцільно виділити: економічні, політичні, організаційні і соціальні.

Для кожної з вказаних груп виділяють п'ять най значущіших тенденцій та/або характеристик. Експертним шляхом встановлюються вагові коефіцієнти для кожної характеристики. Сума всіх вагових коефіцієнтів по одній групі дорівнює одиниці.

Характеристика, яка має більший вплив на процеси, одержує більший ваговий коефіцієнт. Кожна характеристика оцінюється за 10-бальною шкалою, яка ілюструє зміст її впливу на процеси. Підсумкове значення оцінок виходить шляхом перемножування бальних оцінок на вагові коефіцієнти. Значення сумарної оцінки ризику за рік в цілому визначається простим складанням значень суми за всіма характеристиками. Аналогічно оцінюється ступінь впливу на інвестиційний проект специфічних (внутрішніх) ризиків.

Для кількісного аналізу проектних ризиків необхідні дві умови: наявність проведеного базисного розрахунку проекту й проведення повноцінного якісного аналізу. При якісному аналізі проявляються й ідентифікуються можливі види ризиків інвестиційного проекту, також і описуються причини чинники, що впливають рівень кожного виду ризику.

Завдання кількісного аналізу ризику полягає у чисельній вимірі впливу змін ризикованих чинників проекту на поведінка критеріїв ефективності проекту.

Найчастіше практично застосовуються такі методи кількісного аналізу ризиків інвестиційних проектів:

· Метод коригування норми дисконту;

· Аналіз чутливості показників ефективності (чистий дисконтований дохід, внутрішня норма дохідності, індексу рентабельності та інших.)

· Метод сценаріїв;

· Дерева рішень;

· Імітаційне моделювання - метод Монте-Карло.

Перелічені методи аналізу інвестиційних ризиків базуються на концепції тимчасової вартості грошей немає та ймовірнісних підходах.

Вибір конкретного методу аналізу інвестиційного ризику залежить від інформаційної бази, вимог до кінцевим результатам (показниками) і до рівня надійності планування інвестицій. Для невеликих проектів можна обмежитися методами аналізом чутливість проблеми та коригування норми дисконту, значних проектів - провести імітаційне моделювання і можуть побудувати криві розподілу ймовірностей, а разі залежності результатів проекту наступу певних подій або ухвалення певних рішень побудувати також дерево рішень.

Методи аналізу ризиків треба використовувати комплексно, використовуючи найпростіші їх на стадії попередньої оцінки, а складні і потребують додаткової інформації - при остаточному обґрунтуванні інвестицій.

Висновок

Кожен бізнес пов'язаний з невизначеністю, із багатьма небезпеками, з конкуренцією. Ризик - невід'ємний елемент ділову активність будь-якому ринку.

Проблема ризиків уже давно обговорюється у закордонній і загроза вітчизняній економічної літературі. Понад те, деякі великі підприємства (переважно це великі банківські чи фінансово-інвестиційні структури) обзаводяться спеціальними підрозділами, які складаються з менеджерів із управління ризиками, чи співпрацюють із сторонніми консультантами чи експертами, які розробляють програму дій фірм у зіткненні з різними видами ризиків.

Економічні перетворення, які спричиняють зростання числа підприємницьких структур, створенню низки нових ринкових інструментів. У зв'язку з процесами демонополізації і приватизації держава правомірно відмовилося статусу одноосібного носія ризику, переклавши всю відповідальність на підприємницькі структури. Значне зростання числа подібних підприємств показує, що обліку чинників ризику в господарській діяльність замало, самотужки важко отримати адекватні реальним умовам результати діяльності. Створити ефективного механізму функціонування підприємства з урахуванням концепції без ризикового господарювання неможливо.

Звісно, нині немає необхідності доводити, що це успіх будь-якого підприємця, бізнесмена, менеджера значною мірою залежить з його розуміння ризику, на етапі прийняття рішень підприємство стикається з вибором прийнятного йому рівня ризику і шляхів зниження рейтингу. У цьому підприємство має власні переваги й підходи на основі цього виявляє ризики, котрим може бути схильна, вирішує, який рівень ризику йому прийнятний, і шукає способи запобігання небажаним наслідкам.

Список використаної літератури

1. Г.В. Чернова, А.А. Кудрявцев, "Управління ризиками" - Проспект, 2007 р.

2. К.В. Балдин, С. Воробйов, "Риск-менеджмент". Навчальний посібник -Гардарики, 2005 р

3. Г.А. Тактаров, О.М. Григор'єва, "Фінансова середовище підприємництва і підприємницькі ризики" - Фінанси і статистика, 2007 р.

4. Під редакцією А.А. Лобанова, А.В. Чугунова "Енциклопедія фінансового риск-менеджмента" -Альпина БізнесБукс, 2007 р

5. Журнал "Риск-Менеджмент" № 7-8, № 5-6, № 1-2 за 2008год. Автори статей: Матвій Гласний (АтмосфераУгроз); МихайлоРогов (>Алгебра ризику); Олександр Гінзбург (вірність діагнозу).

6. Н.Б. Ермасова "Риск-менеджмент організації" - :Альфа-Пресс, 2005 р.

7. Л. Н.Коршунова, Н.А. Проданова "Оцінка і аналіз ризиків" - Фенікс,2007г.

8. М.П. Маккарті, Тімоті Флинн Ризик. Управління ризиком лише на рівні топ-менеджерів і міських рад директорів - :Альпина БізнесБукс, 2005 р.

9. Балабанов І.Т. Риск-менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 1996.

Размещено на Allbest.ru