Підвищення використання робочого часу водіїв автомобілів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Темою даного курсового проекту є «Підвищення використання робочого часу водіїв автомобілів». Вiд забезпеченості підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціонального використання, високого рівня продуктивності праці залежить ефективне використання обладнання, машин, механізмів i як результат - збільшення обсягів виробництва продукції, її собiвартiсть, прибуток i ряд iнших економiчних показників.

З переходом до ринкової економіки аналіз трудових ресурсів набирає більшої ваги, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, є конкурентною на ринку праці. Економічні й соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності, з іншого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства.

У зв'язку з невмінням правильно розподілити робочий час, корисна зайнятість водіїв автомобілів досить мала. В тiсному зв'язку з аналізом забезпеченості робочою силою та її використання проводиться аналіз використання робочого часу. Раціональне використання робочого часу є головним резервом зростання продуктивності праці, визначається високою ефективністю, тому що дає змогу збільшити обсяг перевезень без додаткових інвестицій. Аналіз використання робочого часу виконується за двома напрямками: виявлення витрат робочого часу і непродуктивності використання робочого часу.

Використання робочого часу є одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Метою даного курсового проекту є закріплення знань, одержаних під час вивчення курсу "Економіка праці на автомобільному транспорті", формування практичних навичок з оцінки і підвищення рівня організації і продуктивності праці, з визначення економії робочого часу, з нормування і стимулювання праці.

1. АНАЛІЗ ТРУДОВИХ ПОКАЗНИКІВ

1.1 АНАЛІЗ ДАНИХ ФРД

В даному розділі курсового проекту виконується обробка і аналіз фотографії робочого дня (ФРД) водія автомобіля і хронометраж спостережень виробничої операції, виконуваної ремонтним робітником.

Проводимо обробку ФРД у такій послідовності:

- визначаємо тривалість виконання кожного елемента спостереження та індексацію затрат робочого часу (форма № 1 - Дані ФРД);

- проводимо систематизацію однойменних затрат робочого часу з метою визначення середньої тривалості виконання повторюваних елементів роботи (форма № 2 - Зведення однойменних затрат робочого часу);

- за даними фотографії розраховуємо баланс робочого часу з метою визначення нормованих затрат (форма № 3 - Баланс робочого часу за результатами спостережень).

Тривалість виконання окремих елементів затрат робочого часу визначаємо як різницю між поточним часом даного елемента і поточним часом попереднього. Результати обчислень записуємо у графу «Тривалість». Точність обчислення перевіримо, порівнюючи суму тривалостей всіх елементів із тривалістю спостереження (порівнювані величини повинні бути однаковими).

Для обробки даних спостережень використовуємо загальноприйняту класифікацію затрат робочого часу: - підготовча-заключний час; - оперативний час; - основний час; - допоміжний час; - час на обслуговування робочого місця; - час на відпочинок і природні потреби; - витрати часу на непродуктивну роботу; - витрати часу з організаційних причин; - витрати часу з технічних причин; - витрати часу з вини працюючого; - загальний час спостереження.

Перший спостережний лист фотографії робочого дня (форма № 1) приведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Спостережний лист ФРД (Форма №1)

Після заповнення спостережного аркуша ми можемо звести однойменні затрати до форми №2 (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Зведення однойменних затрат робочого часу (Форма №2)

Другий спостережний лист фотографії робочого дня (форма № 1) приведено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Спостережний аркуш ФРД (Форма №1)

Після заповнення спостережного аркуша фотографії робочого дня ми можемо звести однойменні затрати до форми №2 (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4 - Зведення однойменних затрат робочого часу (Форма №2)

У формі № 3 подаємо різноманітні затрати часу відповідно до прийнятої класифікації. У ній об'єднуємо дані за всіма спостереженнями.

Таблиця 1.5 - Баланс робочого часу за результатом (Форма № 3)

Фактичні втрати робочого часу порівнюємо з нормативними і встановлюємо розмір їхнього відхилення. Ці дані заносимо у форму № 4 (таблиця 1.6). У графі "Фактичні затрати робочого часу" подаємо середні тривалості кожної їх категорії з форми № 3 (таблиця 1.5). Нормативні затрати встановлюємо відповідно до нормативів на виконання процесу перевезень й інших.

Таблиця 1.6 - Зведення по ФРД (Форма №4)

Для водіїв норматив підготовчо-заключного часу встановлений у розмірі 2,6 хв на 1 год роботи. До складу підготовчо-заключного часу входить також час передрейсового медичного огляду водія у розмірі 5 хв.

Основний час роботи водія визначаємо за формулою

, хв (1.1)

де Lo - загальний пробіг за час спостереження, км

- норматив розрахункової швидкості, км/год

Допоміжний час роботи водія розраховується за формулою

, хв (1.2)

Час обслуговування робочого місця і час на відпочинок та природні потреби приймаємо відповідно в розмірі 3 і 2% від оперативного часу роботи водія.

Розрахунок показників ефективного використання робочого часу виконуємо за такими формулами:

- коефіцієнт ефективного використання робочого часу

(1.3)

де , - нормативна тривалість відповідно підготовчо-заключного часу, оперативного часу, часу обслуговування робочого місця, перерви на відпочинок і особисті потреби, хв;

- загальний фактичний час спостереження, хв;

- фактичний і нормативний коефіцієнти використання оперативного часу, %;

, % (1.4)

, % (1.5)

де , - фактична і нормативна тривалість оперативного часу, хв;

, - загальний фактичний і нормативний час спостереження, хв.

Рівень організації праці водіїв автомобілів:

, % (1.6)

де - фактичне значення нормативних затрат робочого часу, хв.

Коефіцієнт втрат робочого часу з причин, що не залежать від працівника:

, % (1.7)

Коефіцієнт втрат робочого часу, що залежать від працівника, %:

% (1.8)

де - фактичний і нормативний час відпочинку, хв.

Коефіцієнт прихованих втрат робочого часу, %:

, % де (1.9)

- відповідно фактичний і нормативний підготовчо-заключний час, хв;

- відповідно фактичний і нормативний основний час, хв;

- відповідно фактичний і нормативний допоміжний час, хв;

- відповідно фактичний і нормативний час обслуговування робочого місця, хв.

Сумарний коефіцієнт втрат робочого часу, %:

, % (1.10)

Сума коефіцієнта ефективного використання робочого часу і сумарного коефіцієнта його витрат повинна складати 100%

Можливе ущільнення робочого дня внаслідок усунення усіх видів втрат розраховуємо за формулою:

, % (1.11)

Можливе підвищення продуктивності праці у випадку усунення втрат робочого часу, %:

- які не залежать від працівника:

, % (1.12)

- які залежать від працівника:

% (1.13)

- загальне підвищення продуктивності праці:

, % (1.14)

1.2 ХРОНОМЕТРАЖ

Обробку даних хронометражних спостережень ведемо у хронометражній карті (таблиця 1.8). В ній записуємо дані про операцію, що спостерігається, мета спостереження, інформацію про працівника який виконує цю операцію і фіксуємо поточний час П, що йде на виконання окремих елементів операції. Елементи операції встановлюємо на підставі фіксажних точок - зовнішньої ознаки, яка характеризує його початок або кінець. Тривалість елементів операції Т розраховуємо як різницю між кінцевим і початковим значенням поточного часу. Фактичні коефіцієнти стійкості хронометражних рядів визначаємо за наступною формулою:

(1.15)

де - відповідно максимальне і мінімальне значенні даного хронометражного ряду.

Нормативні коефіцієнти стійкості хронометражного ряду приведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Нормативні коефіцієнти стійкості хронометражного ряду

Фактичні коефіцієнти стійкості порівнюємо з нормативними значеннями (таблиця 1.7). Стійким вважається хронометражний ряд за умови: . Обробка хронометражних рядів представлена в таблиці 1.9

Середня тривалість кожного елемента і операції в цілому визначається як

(1.16)

де - тривалість і-го елементу операції за окремими замірами, с

- кількість замірів у стійкому хронометражному ряду

Таблиця 1.8 - Хронометражна карта

З врахуванням результатів обробки хронорядів визначається сумарна і середня тривалість операції (таблиця 1.8)

Таблиця 1.9 - Обробка хронометражних рядів

Після проведення хронометражу на АТП «Авангард-логистик» ми проаналізували втрати часу робітника, оцінили ефективність використання часу робітником було визначено що сумарна тривалість середнього спостереження складає 113,22 хв. Після чого розрахували фактичний коефіцієнт стійкості хронометражних рядів, який у кожному ряді менший чи дорівнює нормативному коефіцієнту що складає 1,8.

2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМКІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ ВОДІЇВ АВТОМОБІЛІВ

Робочий час - це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Використання робочого часу - виражається системою показників, що включає:

- середню тривалість робочого дня - відношення загальної кількості відпрацьованих людино-годин до загальної кількості відпрацьованих людино-днів;

- середню урочну тривалість робочого дня (при розрахунку цього показника кількість відпрацьованих надурочно людино-годин не враховується);

- середнє число днів роботи одного спискового працівника - відношення загальної кількості відпрацьованих людино-днів до середнього спискового числа працівників; середнє число годин, відпрацьованих працівником за період - відношення відпрацьованих людино-годин до середньої облікової чисельності працівників або множення середньої тривалості робочого дня і середнього числа днів роботи одного спискового працівника.

Підвищення ефективності використання робочого часу - це найважливіше завдання, яке стоїть практично перед кожною соціальною системою, й насамперед тому, що мова йде про економію робочого часу, до якої зрештою зводиться вся економія. Для органів внутрішніх справ економія часу виражається у здійсненні різних операцій щодо управління з найменшими втратами часу.

Дані численних досліджень доводять, що не всі співробітники органів внутрішніх вміють правильно організовувати свій робочий та особистий час. Здебільшого причиною цього є відсутність відповідних навичок і знань. Приступивши до організації раціонального використання часу, насамперед треба з'ясувати, що кожний працівник має в своєму розпорядженні такі його вимірювачі, як робочий день; фонд робочого часу; календарний, номінальний та ефективний фонди часу; бюджет робочого часу.

Робочий день - це та частина доби, протягом якої співробітник органу внутрішніх справ виконує свої функціональні обов'язки.

Фонд робочого часу - складається із загальної кількості робочого часу одного співробітника або групи за визначений календарний проміжок (рік, півріччя, квартал, місяць, тиждень) і виражається у людино-днях, людино-годинах.

Календарний фонд часу - це кількість усіх днів даного планового періоду (тобто в році - 365 або 366 днів; в кварталі - 90, 91 або 92 дні).

Номінальний фонд - це максимальна кількість робочих днів, котра може бути використана впродовж планованого періоду.

Ефективний фонд визначається кількістю робочих днів (або часів), котрі корисно використовуються протягом планованого періоду. Щоб зробити його розрахунок у днях, необхідно із номінального фонду відняти невиходи на роботу.

Бюджет робочого часу - це розподіл фонду робочого часу на різні види робіт та форми діяльності.

Організовуючи режим праці, кожний співробітник має орієнтуватися на номінальний фонд робочого часу.

Діяльність керівників, підлеглого їм особового складу органів внутрішніх справ пов'язана з розв'язанням різноманітних питань, що потребує високої загальної культури, універсальності знань, що набуваються і в позаслужбовий час протягом різноманітних контактів, читання, перегляду фільмів та спектаклів. Раціональне використання робочого часу сприяє поповненню знань, забезпечує необхідне відвертання від службових справ, попереджає психічні перевантаження. Можливість раціональної організації використання часу співробітниками органів внутрішніх справ визначається рядом факторів. У їх числі слід назвати рівень професійної підготовки даної людини та підлеглих їй осіб, стиль роботи вищестоящих керівників, загальний характер організації праці, ступінь свідомості при виконанні службового обов'язку всіма працівниками і т. ін. Однак головним є розуміння співробітниками необхідності аналізувати витрати свого часу та їх бажання плануват...