Сучасні аспекти монетизації економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні аспекти монетизації економіки України

1. Монетизація економіки

монетизація економіка грошовий

Монетизація економіки (monetization of economy) - макроекономічний показник, що характеризує ступінь забезпеченості економіки грошима, необхідними для здійснення платежів і розрахунків, та відображає забезпеченість процесів виробництва та споживання відповідною грошовою масою. М. е. - це інтегральний показник, який відображає довіру суспільства до національної валюти, до політики монетарної влади, а також рівень кредитної активності.

Основним фактором динаміки показника рівня М. е. є попит на реальні гроші, який, у свою чергу, залежить від ступеня довіри суб'єктів економіки до національної грошової одиниці: чим вищим є рівень монетизації, тим більшим, за інших рівних умов, є попит на реальні гроші. У кінцевому рахунку, рівень М.е. визначається рівнем розвитку економіки. М. е. розраховується, зазвичай, як відношення грошового агрегату М2 (готівка, грошові кошти на рахунках підприємств і внески населення в банках) до ВВП у відсотках. Інколи для розрахунку коефіцієнта монетизації (monetization ratio) використовують агрегат М3 - показник «широких грошей». Показник рівня М. е. обернено пропорційний до швидкості обертання грошей: при збільшенні коефіцієнта монетизації швидкість обертання грошей зменшується і, навпаки.

У сучасних умовах господарювання сутність монетизації економіки розглядається в контексті забезпечення усіх економічних суб'єктів країни (держави, юридичних та фізичних осіб) необхідним обсягом грошових коштів (національної валюти) для їх нормального функціонування (здійснення розрахунків й платежів, виплати заробітної плати, допомог, стипендій та ін.). Дослідженню проблеми монетизації економіки присвячено роботи багатьох авторів, серед яких - В. Шевчук, О. Дзюблюк, П. Матвієнко, С. Науменкова та ін. Метою дослідження є визначення рівня монетизації економіки України за період починаючи з 1991 р. по 2008 р. Монетизація економіки пов'язана з реальними економічними й соціальними процесами, що відбуваються в країні. Вона повинна бути обов'язково ув'язана з обсягами створеної в економічній системі вартості товарів та послуг, швидкістю обороту грошової маси, величиною попиту й пропозиції на товари та гроші, станом товарного і фінансового ринків. Значення коефіцієнта монетизації ВВП є основним індикатором зусиль держави та Національного банку України по забезпеченню контролю за грошовою масою, недопущення безконтрольного росту грошового обігу в умовах недостатності товарної пропозиції. Монетизація економіки при раціональному підході до її проведення сприяє ефективному поповненню каналів грошового обігу необхідними грошовими (платіжними) засобами і створює основу для забезпечення росту заощаджень (накопичень) населення. Рівень монетизації або коефіцієнт насиченості економіки грошима розраховують як відношення грошовою маси в обігу до рівня виробництва у поточних цінах (приблизно дорівнює номінальному ВВП). Розрахунок цього показника наведений у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка рівня монетизації економіки з 1991 р. по 2008 р.

Як видно з наведених даних у таблиці 1, найбільше значення показника монетизації ВВП в Україні протягом 1991-2008 pp. спостерігається у 1991 р. - 80,27 %. Але з цього періоду рівень монетизації почав різко зменшуватися аж до 1996 р. та досяг величини 11,49 %. Це дає підстави стверджувати, що забезпеченість економіки грошовою масою за цей період погіршилася, тобто відбулася демонетизація економіки. Це негативно вплинуло на стан платіжної дисципліни, а отже на розвиток економіки: поглибилися платіжна криза, широких розмахів набув бартер, помітно знизилась ліквідність економічних суб'єктів, банків.

Низький коефіцієнт монетизації економіки зумовлює широке розповсюдження різних грошових замінників (доларового готівкового обігу), що служать засобами ухилення від сплати податків. Номінальний обсяг ВВП з року в рік зростав швидше, ніж номінальна маса грошей в обороті., так за 1991-1995 pp. обсяг номінального ВВП зріс у 18232,9 рази, а обсяг номінальної маси грошей - у 2887,5 разу, тобто приблизно в 6,3 разів повільніше. Рівно на стільки ж знизився рівень монетизації ВВП. З 1995 р. по 1999р. падіння монетизації ВВП припинилося, і рівень її став навіть зростати. Але це зростання було зумовлене не посиленням пропозиції грошей. Навпаки, темпи зростання грошової маси навіть помітно знизились - з 2887,5 разу за 1991-1995 pp. до 3,2 разу за 1995-1999 pp.

Справжньою причиною перелому в тенденції монетизації ВВП стала зміна в співвідношенні між темпами зростання номінальної грошової маси і номінального обсягу ВВП на користь першої. За 1995-1999 pp. обсяг грошової маси зріс у 3,2 разу, а обсяг ВВП - у 2,4 рази. Це можна пояснити тим, що після грошової реформи 1996 р. і тривалої стабілізації курсу гривні підвищилася довіра до національних грошей і банківської системи, істотно знизилися темпи інфляції, що й спровокувало зростання попиту економічних суб'єктів на гроші і підштовхнуло їх до прискореного економічних суб'єктів на гроші і підштовхнуло їх до прискореного нарощування запасів грошей.

Динаміку рівня монетизації економіки зобразимо на рисунку 1.

Рис. 1

Співвідношення коефіцієнта монетизації та індексу інфляції за останні роки свідчить, що зростання грошової маси в обігу повністю поглинається економікою країни, яка з 2001 р. по 2004 р. знаходилася на достатньому підйомі та потребувала для обслуговування зростаючого обсягу ВВП все більшого обсягу грошових коштів, як основного інструменту сфери обігу. В той же час відсутність значного росту інфляції показує, що вона не завжди пов'язана зі зростанням грошової маси в обігу, а має свої специфічні механізми розвитку й функціонування. Це підтверджують дані 2000 р., коли коефіцієнт монетизації економіки складав 18,95 %, а індекс споживчих цін був найбільшим за період з 2001 р. по 2004 р. В умовах підйому економіки нестача, грошей в обігу, що відчувалася у 2001 р. та 2002 р. не давав змоги банківській системі Україні забезпечити достатнє накопичення необхідних кредитних ресурсів за рахунок заощаджень населення.

Рівень монетизації економіки України є досить низьким в порівнянні з іншими країнами, так в країнах Центральної та Східної Європи цей показник складає 70-80%, у Великобританії ще в 1986 р. рівень монетизації ВВП складав 46,2%, а потім протягом 20 років збільшився до 116,5% ВВП (в 2005 р.), в Швейцарії співвідношення М2/ВВП складає 96%, в Японії - 134%.

Привертає до себе увагу надто високе (154,06 %) зростання в 1996 р. агрегату М0, внаслідок чого готівки в загальній масі грошей (за агрегатом М3) було майже 43,15 %, а у 1997 р. - 48,9 % - найбільше за весь період дослідження. Це негативно характеризує структуру грошової маси і стан грошового обороту. Що менша частка М0 у загальній грошовій масі, то ефективнішою та розвиненішою вважають національну грошову систему. Найвагомішими причинами збільшення частки готівки в обігу є намагання багатьох суб'єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків, низький рівень довіри юридичних та фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ. Збільшення готівки в загальній грошовій масі ускладнює стан із розрахунками в народному господарстві, зменшує грошові надходження на розрахункові рахунки підприємств, знижує ліквідність і послаблює кредитний потенціал комерційних банків.

В 1996 р. та 1997 р. агрегати М2 і М3 зростали значно повільніше, ніж грошова база, що мало певні антиінфляційні наслідки. У 2001 р. структура грошової маси дещо поліпшилася: почала знижуватися питома вага готівки в агрегаті М3, а збільшення грошової бази відбувалося повільніше, ніж зростання М3, що свідчить про "поступове посилення ролі комерційних банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом. Проте ця позитивна тенденція розвивається дуже повільно і питома вага готівки в загальній масі все ще залишається високою - 30 % у 2008 р.

З 2000 р. темп падіння росту грошової маси, який спостерігається у 2008 р., є рекордним, що свідчить про кризові явища в економіці Україні, відтік інвестицій з країни та ін. Збільшення агрегату М0 у 2008 р. на 39,27 % в порівнянні з 2007 р. свідчить про відтік депозитів з рахунків банків. Таке зростання агрегату М0 не є свідченням про покращення ситуації, а є тимчасової реакцією населення, яка. відобразилася через зняття грошових накопичень з депозитів. Досить низьке значення коефіцієнта монетизації економіки свідчить про скриті кризисні процеси економічної системи. Нормальне значення цього коефіцієнта дорівнює 70-80 %. Збільшення його до зазначеного рівня - це одне із головних стратегічних задач Національного банку України. Але наростити масу грошей методами експансійної монетарної політики не можна, бо додатково випущені гроші тільки збільшать тиск на ціни на валютному і товарному ринках. Це спричинило б поглиблення девальвації та інфляції гривні, які й так перебувають на досить високому рівні, за яким розпочалося б прискорене зростання інфляційних очікувань і падіння рівня монетизації ВВП. В зв'язку з цим необхідні такі заходи, які б дозволили збільшити грошову масу в ВВП країни без інфляційного росту, тобто використовувати технології не інфляційного збільшення грошової маси. Насичення економіки грошима повинно супроводжуватися «нормалізацією» структури грошової маси - ростом банківських депозитів та зниженням доларизації економіки.

2. Практична частина

Задача 1. Умова:

Полуничка Т.Т. вирішила відкрити депозитний накопичувальний рахунок. Початковий внесок пані Полунички Т.Т. становив 10000 грн., а надалі протягом двох років вона поповнюватиме свій рахунок наприкінці кожного місяця у сумі 1000 грн.

Банком була запропонована процентна ставка у розмірі 19% річних. Визначте суму до погашення, а також, якщо це можливо, реальну вартість отриманих грошей.

Розв'язок:

По-перше, ми маємо одноразовий внесок у сумі 10000 грн., для розрахунку майбутньої вартості якого ми використаємо формулу складних відсотків, оскільки протягом року відбуватиметься щомісячне нарахування, тобто матимемо:

грн.

По-друге, ми маємо рівномірні внески на депозитний рахунок наприкінці кожного місяця протягом двох років у однаковій сумі - 1000 грн. Тобто мова йде про депозитний звичайний ануїтет, а отже для розрахунку майбутньої вартості 1000 грн.:

грн.

Таким чином, кінцева сума до повернення становитиме: грн.

Використавши формулу, ми зможемо вирахувати реальну вартість наших грошей. Зважаючи на те, що номінальну майбутню вартість грошей ми вже визначили, нам необхідно лише дисконтувати на рівень інфляції, тобто матимемо:

грн.

Відповідь: кінцева сума до погашення дорівнює грн.; реальна вартість грошей становитиме грн.

3. Тестові завдання

1. Позичковий капітал - це…

а) одну із форм грошового капіталу надається його власником на тимчасове користування підприємцеві з метою отримання прибутку;

б) надається його власником на тимчасове користування підприємцеві з метою отримання прибутку;

в) одна із форм лихварського капіталу, що надається його власником на тимчасове користування підприємцеві з метою отримання прибутку у вигляді відсотка.

г) вірні відповіді а і б.

2. Ставка позичкового проценту - це...

а) процентний дохід банку;

б) економічна категорія, яка характерна лише для кредиту і становить частину позичкового проценту;

в) кількісне визначення позичкового проценту;

г) економічна категорія, яка являє собою ціну позиченої в тимчасове користування вартості.

3. До макроекономічних чинників, які впливають на ставку позичкового процента зараховують...

а) строк користування позичковим капіталом;

б) облікову ставку центрального банку;

в) ризик;

г) всі відповіді вірні.

4. До мікроекономічних чинників, які впливають на ставку позичкового процента зараховують...

а) позиція конкурентів на ринку позичкових капіталів;

б) норма прибутку;

в) ціна сформованих ресурсів;

г) всі відповіді вірні.

5. Банк пропонує за тримісячними депозитними вкладами 15% річних. Яка повна назва цієї процентної ставки?

а) номінальна процентна ставка;

б) реальна процентна ставка;

в) ефективна процентна ставка;

г) пропорційна процентна ставка.

6. Ринок позичкових капіталів - це...

а) фінансовий ринок;

б) ринок капіталів;

в) кредитний ринок;

г) вірна відповідь відсутня.

7. Метод простих відсотків передбачає...

а) нарахування відсотків лише на початкову суму кредиту;

б) капіталізацію відсотків;

в) нарахування рівномірних сум платежів;

г) всі відповіді вірні.

8. Темпи економічного зростання становлять 2% на рік, рівень інфляції - 3% на рік. Якою буде номінальна процентна ставка?

а) 2%;

б) 3%;

в) 4%;

г) 5%.

9. Ви вирішили щомісячно вкладати до комерційного банку 500 грн. протягом року. Який метод нарахування відсотків найкраще використати для розрахунку майбутньої вартості ваших грошей?

а) метод простих відсотків;

б) метод складних відсотків;

в) метод ануїтетів;

г) всі відповіді вірні.

Висновок

Одна з найбільш невирішених проблем розвитку євроорієнтованої економіки сучасної України, яка визначає її відставання у формуванні сучасного інформаційно-індустріального суспільства та рівні добробуту населення, - слабкість фінансового потенціалу. Відносно до ВВП частка банківського капіталу в 2004 р. становила всього 4,8%, тоді як у країнах Центральної та Східної Європи - понад 40%. Сучасна економіка відчуває його недостатність як стосовно об'єму ресурсів і державного бюджету, так і спроможності наявних фінансових інститутів формувати монетарну політику, яка відповідала б національним інтересам країни і містила арсенал монетарних інструментів, адекватних новим умовам та факторам розвитку економіки. Монетарна політика виступає стрижневою основою всієї економічної політики, яку намагається радикально змінити новий уряд України. Щоб визначити її стратегічний напрям, потрібний аналіз основних її рис. Оскільки в українській економічній літературі відсутнє чітке формування поняття монетарної політики, автор пропонує таке її розуміння.

Одна з найбільш невирішених проблем розвитку євроорієнтованої економіки сучасної України, яка визначає її відставання у формуванні сучасного інформаційно-індустріального суспільства та рівні добробуту населення, - слабкість фінансового потенціалу. Відносно до ВВП частка банківського капіталу в 2004 р. становила всього 4,8%, тоді як у країнах Центральної та Східної Європи - понад 40%. Сучасна економіка відчуває його недостатність як стосовно об'єму ресурсів і державного бюджету, так і спроможності наявних фінансових інститутів формувати монетарну політику, яка відповідала б національним інтересам країни і містила арсенал монетарних інструментів, адекватних новим умовам та факторам розвитку економіки. Монетарна політика виступає стрижневою основою всієї економічної політики, яку намагається радикально змінити новий уряд України. Щоб визначити її стратегічний напрям, потрібний аналіз основних її рис. Оскільки в українській економічній літературі відсутнє чітке формування поняття монетарної політики, автор пропонує таке її розуміння.

Монетарна політика - частина (підсистема) економічної політики держави, сукупність законодавчих і нормативних актів, бюджетно-податкових, інших монетарних інструментів, інститутів та заходів державної влади, які згідно з законодавством мають повноваження щодо формування й використання фінансових ресурсів держави і регулюють фінансово-кредитні потоки у секторах економіки відповідно до стратегічних і тактичних цілей державної економічної політики.

Список використаних джерел та літератури

1. Дзюблюк О. Вплив рівня монетизації економіки України на кредитну діяльність комерційних банків в умовах перехідного періоду // Вісник НБУ. - 2012. - № 5. - с. 4-9.

2. Матвієнко П. Монетизація економіки України: реальний рівень та проблеми його визначення // Вісник НБУ. - 2013. - № 1. - с. 29-32.

3. Науменкова С. Основні тенденції розміщення грошової маси та їх вплив на формування грошово-кредитної політики Європи // Вісник НБУ. -2009. - № 1. - с. 19-25.

Размещено на Allbest.ru