Організація та напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ "Лубнифарм"

Ка.л = Баланс (ряд. 230 + ряд. 240 + ряд. 220) / Баланс ряд. 620 (2.11)

Ка.л (на початок) = 1,2 / 2422,3 = 0,0005

Ка.л (на кінець) = 1,8 / 5574,6 = 0,0003

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є достатнім в межах 0,2-0,35. Для досліджуваного підприємства це значення дуже мало, що є зовнішньою ознакою неплатоспроможності.

Щоб виявити резерви поліпшення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати його витрати на виробництво. Аналізу підлягають витрати підприємства, які безпосередньо пов'язані з виробництвом і збутом продукції. Дані беруться із звіту про фінансові результати і представлені в таблиці 2.3 (графік представлено у Додатку К):

Таблиця 2.3 Аналіз витрат на виробництво на ВАТ «Лубнифарм»

Показник	На початок 2011 року	На кінець 2011 року	Відхилення
	Сума, тис. грн.	% до суми	Сума, тис. грн.	% до суми	Сума, тис. грн.	% до суми
Чиста виручка від реалізації продукції	6449,1		7913,8		1464,7
Затрати на виробництво, в тому числі	6934,4	100,0	15412,6	100,0	8478,2
Матеріальні затрати	6310,7	91,0	12985,2	84,3	6674,5	-6,8
Затрати на оплату праці	50,3	0,7	125,5	0,8	75,2	0,1
Відрахування на соціальні міроприємства	44,7	0,6	68,9	0,4	24,2	-0,2
Амортизація	13,2	0,2	49,5	0,3	36,3	0,1
Інші затрати	515,5	7,4	2183,5	14,2	1668,0	6,7
Собівартість виробленої продукції	5118,0		6047,9		929,9

З розрахунків видно, що питома вага матеріальних витрат і відрахувань на соціальні заходи в собівартості продукції зменшилася відповідно на 6674,5 і 24,2 тисяч гривень, це могло статися в наслідок зменшення вартості сировини і матеріалів, які складають основну частку продукції, а також у зв'язку із зменшенням ставок зборів на соціальне страхування 2011 року в порівнянні з 2010 роком. В той же час збільшилася питома вага витрат на оплату праці на 75,2 тис. грн., що викликане збільшенням мінімальної заробітної плати, і, як наслідок, - збільшення окладів за штатним розкладом, амортизаційні витрати на 36,3 тис. грн., що пов'язане з покупкою і введенням в експлуатацію нового устаткування, і інші витрати на 1668,0 тис. грн. (такі як збільшення орендної плати, оплата за електроенергію, водопостачання, пов'язаних з підвищенням тарифів на ці послуги). Можна зробити вивід, що значно збільшилася частка інших витрат і це негативно відбилося на отриманій підприємством прибули.

Важливим показником фінансового стану підприємства є його прибутковість, яка характеризується сумою прибутку і рівнем рентабельності. Рівень рентабельності (Р) по валовому прибутку визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості реалізованої продукції (С):

Р = Ф-2, ряд. 050 / Ф-2, ряд. 040 * 100% (2.12)

Р (на початок) = 269,9 / 5118,0 * 100% = 5,27 %

Р (на кінець) = 560,3 / 6047,9 * 100% = 9,26 %

З розрахунку видно, що рентабельність по валовому прибутку на кінець періоду збільшилася, що говорить про позитивні результати роботи підприємства.

В процесі аналізу необхідно визначити, як змінюється впродовж розрахункового періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності.

Результати аналізу занесені в таблицю 2.4 (графік представлено у Додатку Л):

Таблиця 2.4 Аналіз прибутковості ВАТ «Лубнифарм»

Показник	Ряд. Ф-2	Сума, тис. грн.	Відхилення
		За 2005 рік	На кінець 2006 року	Сума, тис грн.	% до початку року
Виручка	010	6449,1	7913,8	1464,7	22,7
ПДВ	015	1059,4	1270,9	211,5	20,0
ПДВ в % до виручки		16,4	16,1
Собівартість реалізованої продукції	040	5118,0	6047,9	929,9	18,2
Собівартість в % до виручки		79,4	76,4	-3,0
Валовий прибуток (валовий збиток)	050 (055)	269,9	560,3	290,4	107,6
Рівень рентабельності, %		5,3	9,3	4,0
Валовий прибуток в % до виручки		4,2	7,1	2,9
Фінансові результати до оподаткування	170	9,1	0,0	-9,1
Податок на прибуток	180	2,3	0,0	-2,3
Фінансові результати від звичайної діяльності		6,8	0,0	-6,8

Збільшення валового прибутку від реалізації продукції за 2011 рік на 290,4 тисяч гривень викликане збільшенням зростання собівартості на 929,9 тисяч гривень меншими темпами, чим збільшення виручки (на 1464,7 тисяч гривень), що викликало підвищення рівня рентабельності на 4% за рахунок зменшення собівартості у відсотку до виручки на 3%. Разом з цим спостерігається зменшення прибутку оподаткування, що може говорити про великі фінансові витрати підприємства. Збільшення значень досліджуваних показників указує на те, що обсяги виробництва і реалізації продукції ростуть.

2.3 Оцінка ефективності здійснення експортних операцій ВАТ «Лубнифарм»

Для повноти характеристики зовнішньоторговельною роботою підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни сталися в товарній структурі експорту, в розвитку нового вигляду експорту і його географічного напряму. Дані про експорт за роки, які вивчаються, представлені в таблиці 2.5:

Таблиця 2.5 Об'єми експортних постачань

Найменування продукції	Кількість, кг	Сума, у валюті	Сума, грн.	Собівартість, грн.
ТОВ «БЕЛІНВЕСТФАРМ» Білорусь Контракт № 13/04-Э від 13.04.05 Розрахунки ведуться в доларах США
Постачання 18.05.05 (курс НБУ 5,235 грн.)
Евкаліпта настійка	8550	16821	88057,9	81666,7
Елеутерокока екстракт	600	900	4711,5	4365,7
Разом:	9150	17721	92769,4	86032,4
СП «ЕСКУЛАПФАРМ» Білорусь Контракт № 25/04-Э від 25.04.06 Розрахунки ведуться в доларах США
Постачання 25.05.06 (курс НБУ 5,05 грн.)
Евкаліпта настійка	15150	33772,5	170551,1	165046,0
Календули мазь	1500	4875	24618,7	19221,2
Разом:	16650	38647,5	195169,8	184267,2
Постачання 01.08.06 (курс НБУ 5,05 грн.)
Евкаліпта настійка	3000	5257,5	26550,3	22089,4
Елеутерокока екстракт	3000	4950	24997,5	23193,8
Разом:	6000	10207,5	51547,8	45283,2

З таблиці видно, що підприємство розвиває свою зовнішньоекономічну діяльність, експортні постачання збільшилися як по кількості, так і по асортименту. З'явився новий іноземний покупець, що свідчить про те, що фірма стає відома і за кордоном. Іноземними покупцями освоюється новий товар - календули мазь виробництва ВАТ «Лубнифарм».

Для отриманнявідповіді на питання про зміну вартісної структури експорту складена таблиця 2.6, де по кожній продукції показуються суми експорту в грошових одиницях і їх питома вага у відсотках до спільного підсумку:

Таблиця 2.6 Аналіз зміни структури експорту

Найменування продукції	На кінець 2010 року	На кінець 2011 року
	Кількість, кг	Ціна, грн.	Сума, грн.	Кількість, кг	Ціна грн.	Сума, грн.
Евкаліпта настійка	8550	10,30	88057,9	18150	10,86	197101,5
Календули мазь				1500	16,41	24618,7
Елеутерокока екстракт	600	7,85	4711,5	3000	8,33	24997,5
Всього	9150	-	92769,4	22650	-	246717,7

За даними цієї таблиці визначається тенденція розвитку експорту даної групи товарів за вартістю і структурою; як змінився об'єм експорту в незмінних цінах (фізичний об'єм) і як змінилися в середньому ціни на товари цієї групи. Для цього обчислюється міра впливу чинників кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи на 153948,3 грн. (246717,7 - 92769,4).

По товарних групах, які включають кількісно і якісно сумірні товари можна обчислити наступні індекси:

Iстр = q1 p0 / q1 p0 (2.13)

де q1 - кількість товарів поточного періоду;

р0 -- базові ціни цих товарів;

p0 - середня ціна товарів за базовий період.

Середня ціна визначається по формулі:

p0 = q0 p0 / q0 (2.14)

де q0 - середня кількість товарів за базовий період.

Для визначення таких індексів складається таблиця 2.8, в якій по роках згруповані асортимент продукції, що експортується, кількість поставленого товару, його ціна і спільна сума в гривневому еквіваленті:

Індекс вартості (Iqp): Iqp = q1 p1 / q0 p0 (2.15)

Де q1 - кількість товарів поточного періоду;

p1 - ціна цих товарів.

Iqp = 246717,7 / 92769,4 = 2,66

Індекс цін (Ip): Iqp = q1 p1 / q1 p0 (2.16)

Iqp = 246717,7 / (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) = 246717,7 / 235110,0 = 1,05

Сума 246717,7 грн. показує вартість експортних товарів за звітний рік (кількість і ціни звітного року), а сума 235110,0 грн. - результат перерахунку кількості експорту за звітний рік по цінах минулого року. Порівняння цих сум дозволить визначити, як впливає зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортні ціни збільшилися в середньому на 5 %, що складає 11607,7 грн. (246717,7 - 235110,0).

Індекс фізичного об'єму (Iq): Iq = q1 p0 / q0 p0 (2.17)

Iq = 235110,0 / 92769,4 = 2,53

Звідси, приріст експорту за рахунок зміни вартості об'єму в незмінних цінах склав 142340,6 грн. (235110,0 - 92769,4). Останній індекс - це твір індексу кількості і індексу структури, тобто зміна фізичного об'єму породжується спільною зміною кількості і структури товарів. Зміна кожного з цих чинників необхідно визначати окремо.

Індекс кількості (Iкол): Iкол = q1 / q0 = q1 p0 / q0 p0(2.18)

де q1 p0 - кількість за поточний період;

q0 p0 - кількість за базовий період.

Перед цим необхідно визначити середню ціну товарів у 2005 році:

p0 = q0 p0 / q0 = 92769,4 / 9150 = 10,14 (2.19)

Звідси

Iкол = (22650 * 10,14) / (9150 * 10,14) = 229671,0 / 92769,4 = 2,47

Таким чином, приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості складає

136901,6 грн. (229671,0 - 92769,4).

Iстр = (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) / (22650 * 10,14) = 235110,0 / 229671,0 = 1,02

Звідси приріст вартості за рахунок зміни структури дорівнює 5439,0 грн. (235110,0 - 229671,0). Збільшення кількості і структури є величиной фізичного об'єму: (136901,5 + 5439,0) = 142340,5 грн.

Таким чином, вартість експорту (експортна виручка) групи товарів, за рік збільшилася на 153948,3 грн. Така зміна викликана:

- зміною кількісної структури експорту, який виявився в збільшенні частки дорогого товару, це дозволило отримати додатково 136901,5 грн.;

- збільшенням спільної кількості товарів, які експортуються, що збільшило вартість експорту товарів на 5439,0 грн.;

- збільшення експортних цін збільшило вартість експорту на 11607,7 грн.

При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства. Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгівельних операцій є: тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту товарів.

Тривалість обороту залежить від маршруту перевезення товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.

Аналітичні дані про залишки оборотних активів при здійсненні експортних постачань за два останні роки приведені в таблиці 2.7:

Таблиця 2.7

Залишки оборотних коштів при здійсненні експортних операцій, грн.

Вид засобів	01.01.05	01.07.05	01.01.06	01.04.06	01.07.06	01.10.06	Середньорічні залишки
Грошові кошти	-		-	159,3	-	-	39,8
Розрахунки з іноземними покупцями	-	29319,0	-	-	195169,8	51547,8	62565,7
Разом:	-	29319,0	-	159,3	195169,8	51547,8	62605,5

Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів:

СО (середні залишки) = З(1) / 2 + З(2) + ... + З(n - 1) + З(n) 2/ n - 1(2.20)

де З - залишок на початок періоду (1- 1-й квартал, 2- 2-й квартал),

n - кількість періодів.

З (грошові кошти) = 159,3 / 4 = 39,8

З (розрахунки з покупцями) = (29319,0 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 = 62565,7

З (оборотні кошти) = (29319,0 + 159,3 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 = 62605,5

Оберт оборотного капіталу (оборотних коштів) відбувається по схемі: відвантаження товару (розрахунки з іноземними покупцями) - грошові кошти. Всі стадії обороту відображуються в активі по статтях 2-го розділу бухгалтерського балансу.

Далі визначається кількість обертів (До) оборотного капіталу (оборотних коштів) за рік:

До =С/ СЗ (2.21)

де С - собівартість реалізованих товарів

СЗ - середньорічні залишки

До = 315582,9 / 62605,5 = 5,04

За досліджуваний період оборотний капітал ВАТ «Лубнифарм» зробив 5 обертів.

Наступним етапом є визначення тривалості одного оберту оборотних коштів за досліджуваний період:

ОД (оборотність в днях) = СЗ * Д/ С = 365/ До (2.22)

ОД (оборотність в днях) = 365 / 5,04 = 71,4

Ефективність експортних операцій досягається тільки тому випадку, коли прискорення оборотності з'єднується з необхідним рівнем рентабельності продажів. Розрахунок рентабельності представлений в таблиці 2.8:

Таблиця 2.8 Рівень рентабельності експорту, грн.

Показники	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відхилення	Темп зростання %
1. Виручка від реалізації	92769,44	246717,76	153948,32	265,95
2. Собівартість продукції	86032,47	229550,45	143517,98	266,82
3. Собівартість в % до виручки	92,7379	93,0417	0,3038	100,33
4. Валовий прибуток	6736,97	17167,31	10430,34	254,82
5. Валовий прибуток в % до виручки	7,2621	6,9583	-0,3038	95,82
6. Рівень рентабельності	7,8307	7,4787	-0,3521	95,50

Не дивлячись на збільшення виручки від продажів на 165,95 %, збільшення собівартості на 166,82 % викликало зменшення рівня рентабельності експортних продажів на 4,5 %.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ «ЛУБНИФАРМ»

3.1 Методика проведення аудиту зовнішніх операцій на ВАТ «Лубнифарм»

Метою проведення аудиторської перевірки зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм» є встановлення правильності відображення операцій з купівлі-продажу валюти, виконанню умов контрактів, експортно-імпортних операцій в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності підприємства на підставі наданих фінансових і податкових звітів, даних аналітичного і синтетичного обліку, первинних документів. Відповідності цих документів чинному законодавству і нормативам по зовнішньоекономічній діяльності, обґрунтованість проведення таких операцій, правильність визначення фінансових результатів.

Важливим методологічним принципом аудиту є його планування. Планування аудиту здійснюється на підставі Національних нормативів аудиту № 9 «Планування аудиту», № 10 «Знання бізнесу клієнта», № 11 «Істотність і її взаємозв'язок з ризиком аудиторської перевірки», № 12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства і ризики, пов'язані з ефективністю її функціонування», інших нормативних і законодавчих актів.

Інформаційною базою при проведенні перевірки ВАТ «Лубнифарм» є:

- статутні документи;

- накази по підприємству про призначення відповідальних осіб за ведення бухгалтерського обліку в цілому і по окремих операціях, про склад комісії з проведення інвентаризацій;

- первинні документи, що відображують суть господарської операції;

- регістри бухгалтерського обліку, в яких видно початкові і кінцеві сальдо, обороти за період по конкретному бухгалтерському рахунку;

- фінансова і податкова звітність.

Ризик аудиту або спільний ризик - це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують істотні перекручення, інакше кажучи, по невірно підготовленій звітності буде представлений аудиторський вивід без зауважень.

Ризик аудиту має три складових частини:

- властивий ризик

- ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;

- ризик не виявлення помилок і перекручень.

Властивий ризик - це здатність залишку по деякому бухгалтерському рахунку або деякій категорії операцій до істотних перетворень, або здібність до перетворень за цими показниками в комплексі з перетвореннями по інших рахунках або операціях, з припущенням, що до них не застосовуються заходи внутрішнього контролю підприємства.

Властивий ризик виникає за умов, не пов'язаних з особливостями контролю на підприємстві. Умови для нього існують на макроекономічному рівні, і визначальний вплив роблять зовнішні чинники. Для визначення рівня властивого ризику пропонують зібрати і вивчити інформацію про бізнес клієнта і галузь промисловості, останню інформацію фінансового характеру, знання бухгалтерського обліку підприємства.

Під час розробки спільного плану перевірки аудитор оцінює властивий ризик на рівні фінансової звітності. Це проводиться порівнянням даних попередньої оцінки розміру властивого ризику з істотними залишками на бухгалтерських рахунках і деяких категоріях операцій. В разі недостатнього виконання співробітниками підприємства цього аналізу, або їх повного ігнорування, аудитор повинен показати в спільному плані перевірки високий розмір властивого ризику.

Системою внутрішнього контролю є всі внутрішні правила і процедури контролю, упроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування підприємства, виконання внутрішньої господарської політики, заощадження і раціонального використання активів підприємства, попередження і виявлення фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації.

Важливою формою внутрішньо господарського поточного контролю є інвентаризація засобів і розрахунків. Наказом генерального директора ВАТ «Лубнифарм» затверджено, що інвентаризація розрахунків проводиться раз на квартал шляхом розповсюдження (факсом і по пошті) покупцям і постачальникам актів звірки за попередній квартал. Це зобов'язання покладене на бухгалтера, який займається розрахунками з покупцями і постачальниками. Залишки грошових коштів на валютних рахівницях підприємства показані в декларації валютних цінностей і в довідці про декларування валютних цінностей, завірених Національним банком України і Державною податковою інспекцією м. Лубен. Інвентаризація запасів на складах проводиться на підставі наказу керівника підприємства у складі затвердженої комісії 1 раз на рік, для складання річної фінансової і податкової звітності. На підставі актів інвентаризації виявлено, що залишки по складу і залишки за даними бухгалтерського обліку збігаються, коректувань не виявлено.

Згідно виданих керівником наказів і термінів проведення інвентаризацій по актах можна зробити висновок, що перевірки проводяться своєчасно і відображують всі необхідні дані.

Під час дослідження системи обліку і внутрішнього контролю оцінюється ризик невідповідності внутрішнього контролю для кожного істотного залишку по бухгалтерських рахунках або істотній операції. Аудитор постійно переглядає правильність зробленої ним оцінки ризику невідповідності внутрішнього контролю до самого моменту завершення аудиторського висновку, який складається на підставі проведених незалежних процедур аудиторської перевірки і інших доказів.

За попередньою оцінкою ВАТ «Лубнифарм» можна сказати, що система бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю достатньо ефективні, з чого виходить, що цей ризик незначний. Такий висновок можна зробити виходячи з того, що ВАТ «Лубнифарм» працює з фірмою-брокером за поданням митних послуг, яка займається підготовкою всіх необхідних первинних документів. Після чого ці документи проходять перевірку на митниці і потрапляють в бухгалтерію підприємства, господарські операції в бухгалтерському і податковому обліку проводяться своєчасно, відповідають обліковій політиці підприємства, нормам положень (стандартів) бухгалтерського обліку і чинного законодавства. Також для оцінки ризику були проведені вибіркові розрахунки балансової вартості валюти на конкретні дати балансу, суми були визначені вірно з урахуванням чинного законодавства, що свідчить про ефективність системи бухгалтерського обліку.

Дані за оцінкою властивого ризику і ризик невідповідності внутрішнього контролю ВАТ «Лубнифарм» пов'язаного з його ефективністю і функціонуванням» представлені в таблиці 3.5:

Таблиця 3.5 Оцінка властивого ризику і ризик невідповідності внутрішнього контролю ВАТ «Лубнифарм»

Назва аудиторської фірми « Аудит-інвест» Листок оцінки властивої риски і ризик невідповідності внутрішнього контролю Назва підприємства ВАТ «Лубнифарм» Номер ____ Етап робіт _________________ затвердження замовника Склав ___________ Дата ________ Перевірив __________ Дата ________
Питання	Ризик	Джерело інформації
	Високий	Низький
1	2	3	4
Зовнішні чинники властивого ризику
(спільний план галузі)
1. Спільний стан економіки галузі:
спад виробництва	Ні	Так
Депресія	Ні	Так
зростання ділової активності	Так	Ні
2. Негативний вплив чинників на розвиток
підприємств галузі:
спільного стану економіки України	Так	Ні
зростання рівня інфляції чинного законодавства	Так Так	Ні Ні
змін офіційного обмінного курсу іноземних валют	Так	Ні
змін ставок банків за короткостроковий кредит	Так	Ні
3. Характеристика продукції галузі:
Конкурентоздатна	Так	Ні
така, яка швидко старіє	Ні	Так
Енергоємна	Ні	Так
Матеріаломістка	Так	Ні
Трудомістка	Ні	Так
4. Чи залежить галузь від імпортних постачань сировини?	Ні	Так
Внутрішні чинники властивої риски і риски невідповідності внутрішнього контролю
1. Форма власності підприємства:
Приватна	Ні	Так
2. Спосіб керівництва підприємством:
Одноосібний	Ні	Так
Колегіальний	Так	Ні
3. Спеціальністна характеристика керівництва:
достатній рівень кваліфікації	Ні	Так
практичний досвід роботи	Ні	Так
4. Чи здатне керівництво на невиправданий ризик?	Так	Ні
5. Чи існує чіткий розподіл функціональних обов'язків на підприємстві?	Ні	Так
6. Чи передбачений організаційною структурою підприємства орган внутрішнього контролю?	Так	Ні
7. Чи правильне керівництво визначає важливість бухгалтерського обліку?	Ні	Так
8. Чи є конфлікт між керівництвом і головним бухгалтером?	Ні	Так
9. Чи здійснюються інвентаризації перед складанням річної звітності?	Ні	Так
10. Чи складені договори про матеріальну відповідальність в передбачених законодавством випадках?	Ні	Так
11. Чи були випадки крадіжок, зловживань на підприємстві?	Ні	Так
12 .Ступінь зміни кадрів серед:
працівників бухгалтерії	Ні	Так
матеріально відповідальних осіб	Ні	Так
13. Чи існують філії підприємства?	Ні	Так
14. Чи вистачає підприємству власних оборотних коштів? 15. Чи використовує підприємство кредити?	Так Так	Ні Ні
16. Які форми оплати в основному використовуються на підприємстві:
Наявна	Так	Ні
Безготівкова	Ні	Так
17. Чи здійснює підприємство зовнішньоекономічну діяльність?	Так	Ні
18. Застосовується на підприємстві:
ручна обробка облікової інформації	Ні	Так
комп'ютерна	Так	Ні
19. Чи здійснювалися перевірки діяльності підприємства в звітному році:
Державною податковою інспекцією	Ні	Так
іншими, уповноваженими органами	Так	Ні
20. Чи проводився аудит в попередньому звітному періоді?	Так	Ні
21. Чи сплачувало підприємство значні санкції за податки і платежі
у попередньому звітному періоді	Ні	Так
у перебігу звітного періоду	Ні	Так
22. Чи змінювалася в звітному періоді облікова політика підприємства?	Ні	Так

Для ВАТ «Лубнифарм» в оцінці властивого ризику можна сказати, що він достатньо високий, з даних таблиці 3.5 його можна оцінити по зовнішніх чинниках як 0,7, по внутрішніх чинниках властивий ризик оцінюється в 0,5 і загалом властивий ризик можна оцінити як середньоарифметичне значення між оцінкою по зовнішніх і внутрішніх чинниках як 0,6. Відповідно з таблиці 3.5 ризик невідповідності внутрішнього контролю оцінюється як 0,7.

Ризик не виявлення безпосередньо пов'язаний з проведенням незалежних процедур перевірки. Зроблені аудитором оцінки невідповідності внутрішнього контролю і оцінка властивого ризику впливає на характер, терміни і об'єм аудиторських процедур, які використовуються аудитором з метою зменшення вірогідності не виявлення помилок, і доводять ризик аудиту до необхідного рівня. Деякий ризик не виявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100 % залишків по рахунках або всі види операцій, тому що велика частка аудиторських доказів має швидше запевняючий (аргументаційний характер), чим характер, що підсумовує. Після обліку зроблених оцінок аудитор планує характер незалежних процедур перевірки, терміни проведення незалежних процедур, об'єм незалежних процедур. Існує взаємозв'язок між ризиком не виявлення помилок і комбінованим властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Відповідно можна зробити висновок, що такий ризик буде достатньо високий (в межах 0,6), тому як комбінований властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю дорівнює 0,4.

Згідно вимогам Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту» планування аудиту повинне оформлятися документально і передбачає складання спільного плану і програми аудиту. Планування аудиторської діяльності здійснюється з метою надання ефективних економічних послуг в певний проміжок часу, зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, і визначення проблем, які слід перевірити ретельніше. Планування аудиту пов'язане з визначенням його цілей і завдань, відповідальності і обов'язків аудиторів. Під час розробки спільного плану аудитор здійснює аналіз наступних питань:

- розуміння аудитором бізнесу клієнта: головних чинників, які впливають на діяльність підприємства; важливих характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, фінансового стану, а також порядку його звітності; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.

- розуміння обліку і системи внутрішнього контролю: методології і принципів бухгалтерського обліку, які використовувалися бухгалтерією ВАТ «Лубнифарм»; знання аудитора питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю;

- визначення ризиків: оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю - ефективності системи внутрішньогосподарського контролю ВАТ «Лубнифарм», тобто її здатності попереджати і виявляти помилки на підприємстві.

- види, час і повнота процедур: існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрями аудиту; вплив інформаційних технологій на процес аудиту.

Форма спільного плану аудиту представлена в додатках до Національного нормативу аудиту № 9 «Планування аудиту». Для ВАТ «Лубнифарм» розроблений спільний план аудиту представлений в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Спільний план аудиту зовнішньоекономічної діяльності

Організація, яка перевіряється	ВАТ «Лубнифарм»
Період аудиту	01.01.2005-31.12.2006
Керівник аудиторської перевірки	Ізначенко Д.В.
Склад аудиторської групи	Костенко Д.А., Вілінськая Н.І.
№	Заплановані види робіт	Період проведення	Виконавець	Примітки
1	Аудит покупки-продажу іноземної валюти	02.04.07-06.04.07	Костенко д.А.
2	Аудит балансової вартості іноземної валюти	09.04.07-13.04.07	Костенко д.А.
3	Аудит розрахунків з іноземними покупцями	02.04.07-06.04.07	Вілінськая Н.І.
4	Аудит розрахунків з іноземними постачальниками	09.04.07-13.04.07	Вілінськая Н.І.
Керівник аудиторської фірми Мартинюк К.Я. Керівник аудиторської перевірки Ізначенко Д.В.

У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися з прийнятими до роботи показниками спільного плану аудиту.

Аудиторські процедури - це сукупність відповідних дій аудитора відносно перевірки фінансово-господарської діяльності, стану обліку і фінансової звітності. Аудитор спочатку збирає і аналізує інформацію, необхідну для оцінки достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, визначає статутні документи, виявляє відхилення стану діяльності підприємств від того, яке передбачене статутними документами. Так він вивчає форму і методику бухгалтерського фінансового обліку, їх відповідність вимогам, які до них виставляються. Потім аналізу вважаються записи в Головній книзі, зокрема, сумнівні записи, дані яких зіставляють з регістрами аналітичного обліку і первинними документами.

У спільному вигляді аудиторські процедури можуть бути класифіковані таким чином:

- розуміння бізнесу, його організації, галузі, в якій здійснюється діяльність підприємства;

- вивчення і аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;

- вивчення форм і методів обліку, оцінка впливу законодавчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;

- визначення стану об'єкту в натуральному, вартісному вираженні;

- контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (первинні документи, аналітичні, синтетичні і звітні документи);

- розгляд питань попередніх років;

- розгляд звітів керівництва підприємства і проміжних звітів.

Перевірка наявності всіх банківських документів по розрахункових і валютних рахунках проводиться шляхом звірки залишку на початок дня залишку на кінець дня попередньої банківської виписки. Перерахунок сум, що відображують у виписці банку, зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку проводиться шляхом звірки даних оборотно-сальдової відомості по рахунку з даними виписок. Встановлення своєчасності відображення операцій в бухгалтерському обліку проводиться на підставі звірки дати проведення операції в програмі з датою банківської виписки. Перевірка правильності визначення суми послуг банку і віднесення її до валових витрат звітного періоду проводиться на підставі договору розрахунково-касового обслуговування, ув'язненого з банком.

Перевірка своєчасності і повноти проведення перерахунку балансової вартості валютних цінностей, які знаходяться на балансі підприємства за станом на останній день кожного звітного податкового періоду, проводиться на підставі офіційного курсу НБУ, встановленого на дату здійснення і проведення операції. Перевірка правильності визначення отриманих результатів перерахунку (валові витрати або валові доходи) проводиться шляхом порівняння даних, розрахунків, що відображують в бухгалтерському обліку і проведених аудитором, при перевірці застосування правильного офіційного курсу НБУ. Своєчасність і повнота відображення в бухгалтерському обліку перерахунку балансової вартості валютних цінностей проводиться шляхом порівняння даних проведення в програмі зовнішньоекономічних операцій з даними бухгалтерського обліку.

Перевірка повноти і своєчасності зарахування виручки, яка приходить на валютні рахунки підприємства полягає у визначенні правильності застосованого офіційного курсу НБУ при визначенні балансової вартості іноземної валюти, зарахованої на банківський рахунок ВАТ «Лубнифарм», повноти і своєчасності відображення біля бухгалтерському обліку реалізації готової продукції нерезидентам шляхом порівняння даних проведення в програмі зовнішньоекономічних операцій з даними бухгалтерського обліку, своєчасності проведення перерахунку заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду і правильності віднесення його результатів відповідно до валових витрат або валових доходів.

Перевірка правильності визначення балансової вартості перерахованої валюти і її відповідності сумам заборгованості, які враховуються на балансі підприємства здійснюється шляхом перевірки правильності відображення кредиторської заборгованості, її відповідності прибутковим документам і контракту, перевірки відміток банку про проведення грошових коштів на вантажній митній декларації і контракті. Перевірити своєчасність проведення перерахунку суми заборгованості в іноземній валюті на останній день кожного звітного періоду шляхом з'ясування офіційного валютного курсу НБУ на останній день звітного періоду, перерахунку сум заборгованості по цьому курсу і зіставлення з даними бухгалтерського обліку. З'ясування своєчасності погашення заборгованості перед постачальником-нерезидентом визначається на підставі контракту і вантажної митної декларації з відміткою митниці про дату проведення декларування товарів і відповідності проведення розрахунків Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

2.3 Шляхи поліпшення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм»

Економічний механізм господарювання стосовно підприємств доцільно розподілити на два блоки: перший блок включає елементи зовнішньоекономічного середовища, яке функціонує між держаними структурам та підприємствами, а другий - внутрішньогосподарського економічного середовища.

До складу зовнішньоекономічного середовища необхідно віднести такі елементи: цінова політика, яка повинна забезпечити відповідний рівень рентабельності виробництва і паритет цін на продукцію; система оподаткування; фінансово-кредитна система, яка діє через систему субсидій, дотацій, субвенцій, а також через кредитні угоди; система страхування майна.

Блок внутрішньогосподарського економічного середовища включає такі елементи: система майнових відносин; система трудових відносин; форми організації праці та її матеріального стимулювання; система розрахункових цін на продукцію та тарифи на послуги і роботи.

З метою забезпечення паритету цін між товаровиробниками і промисловими підприємствами необхідно забезпечувати співвідношення між цінами на продукцію й цінами на промислові товари та послуги, що споживаються підприємствами.

Відомо, що на всі види продукції і послуг ціни мають тенденцію до зростання, а тому виникає об'єктивна необхідність у визначенні цінового співвідношення через показник індексу номінального паритету (відношення індексу цін на продукцію за відповідний проміжок часу на індекс цін на окремі види промислової продукції та послуг).

Ефективне функціонування підприємств значною мірою залежить від створення внутрішньогосподарського економічного середовища. Виробничо-економічні відносини у підрозділах підприємства формуються з урахуванням удосконалення його спеціалізації. Організаційно-виробничої структури, підвищення професійної кваліфікації працівників і спеціалістів.

Важливе місце в системі виробничих відносин відіграє форма організації праці. Найбільш поширеною формою внутрішньогосподарської організації праці є бригада.

В умовах ринкових відносин виникає об'єктивна необхідність удосконалення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин на основі неколективної, а персональної відповідальності. Підрозділи основного виробництва, а також обслуговуючи підрозділи розробляють відповідні програми і укладають з адміністрацією підприємства, договори на виробництво відповідної продукції та надання послуг.

З метою підвищення трудової, технологічної дисципліни і відповідальності за кінцеві результати доцільно з урахуванням інтересів власника майна будувати відносини не з окремими підрозділами, а з конкретними працівниками.

Доцільно укладати договір між підприємством і працівником у форму внутрішньогосподарського лізингу, в якому виділяється об'єкт лізингу, термін та порядок виплати лізингових платежів (можливий фінансовий або оперативний внутрішньогосподарський лізинг). Згідно з договором лізингоодержувач сплачує підприємству певну плату виробленою продукцією як за ринковою ціною, так і за собівартістю.

У системі заходів щодо ефективного використання трудових ресурсів доцільно розробляти і укладати трудові угоди (контракти) по всіх категоріях працюючих. Це дає можливість як спеціалістам, так і працівникам різних підрозділів підприємства визначитися з виконанням відповідних функцій, індивідуальним положенням про оплату праці, знати свої права, а також нести відповідальність за порушення трудової, технологічної та фінансової дисципліни.

Таким чином, практична реалізація основних елементів господарського механізму дає можливість (навіть при обмежених інвестиціях) досягти вагомих показників виробничо-фінансової діяльності та соціального розвитку.

ВИСНОВКИ

У даній роботі розглянута організація бухгалтерського і податкового обліку на ВАТ «Лубнифарм», облікова політика, статутні документи, первинна документація, регістри бухгалтерського обліку і фінансова звітність підприємства. Також розглянута інформаційна, нормативна і законодавча база, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність і її облік в Україні.

У першій частині роботи були розраховані показники фінансового стану ВАТ «Лубнифарм» і показники його зовнішньоекономічної діяльності. З розрахунків коефіцієнтів автономності, фінансової стабільності, забезпечення власними засобами можна зробити висновок, що підприємство має нестабільне фінансове положення, яке викликане значною кількістю позикових засобів в розрахунках і капіталі підприємства. Найбільша частка в структурі кредиторської заборгованості належить розрахункам з постачальниками і значними кредитами банків.

Підприємство недостатньо забезпечено власними оборотними коштами, про що говорять показники робочого капіталу, маневреності робочого капіталу, коефіцієнтів покриття і оборотності оборотного капіталу, що не потрапляють в норму. За показниками ліквідності можна зробити висновок, що підприємство не є платоспроможним на дату балансу, не достатньо забезпечено власними засобами.

На підприємстві збільшилася рентабельність продукції, що може позитивно вплинути на його подальшу діяльність після проведення розрахунків по кредиторській заборгованості.

Аналіз експортних операцій показує, що підприємство отримує прибуток від експортних продажів, продукція, що експортується, рентабельна, але до кінця 2006 року витрати зросли великими темпами, чим прибуток і це понизило рентабельність експортних постачань. Аналіз імпортних постачань показує, що закупівлі сировини від іноземних постачальників збільшилися.

При розгляді організації обліку зовнішньоекономічних операцій на ВАТ «Лубнифарм» було виявлене, що облік відповідає вимогам чинного законодавства. На підприємстві проводяться операції по експорту і імпорту товарів і сировини, відряджанню співробітників за кордон, покупці-продажу іноземної валюти, обліку її балансової вартості.

У третій частині роботи на підставі Національних нормативів аудиту була розроблена методика аудиту зовнішньоекономічних операцій ВАТ «Лубнифарм». Була проведена оцінка аудиторського ризику на підставі оцінки три його складових: властивого ризику, ризику невідповідності системи внутрішнього контролю і ризику не виявлення помилок і перекручень. Складений спільний план проведення аудиторської перевірки по напрямах зовнішньоекономічній діяльності ВАТ «Лубнифарм» і на підставі цього плану розроблена програма аудиту, що містить напрями аудиту, терміни його проведення, виконавців і аудиторських процедур, за допомогою яких буде проводиться перевірка зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм». Дані розробленої методики можна використовувати для проведення перевірки зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм» службою внутрішнього контролю підприємства, а також бухгалтерією для самоперевірки правильності проведення зовнішньоекономічних операцій і правильності відображення даних обліку у фінансовій і податковій звітності.

Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої та уречевленої у засобах виробництва праці.

Економічна ефективність виробництва означає одержання максимальної кількості продукції при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Шляхом підвищення ефективності виробництва для ВАТ «Лубнифарм» повинні бути такі основні заходи :

· Раціональне використання виробничих фондів;

· Впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва;

· Підвищення якості і збереження виробленої продукції;

· Широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці, оренди як прогресивної форми господарювання;

· Розвиток використання на основі різноманітних форм власності, видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та інтенсивної роботи.

Важливим напрямком зростання ефективності виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарства основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із зростанням фондоозброєності виробництва відбувається підвищення його ефективності, проте, спостерігається деяке зниження фондовіддачі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 “Внешнеэкономическая деятельность предприятия”: Учебник для вузов/ С.Е. Стровский, С.Я. Казанцев и др.; По ред. Проф. Л.Э. Стровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., ЮНИТИ, 2001. - 823с.

2 “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств”: Підручник для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

3 Алексеев И.С. “Управление внешнеэкономической деятельностью”: Учебное пособие /Под ред. проф. В.А. Грайнева. - М.: ИТК “Дашков и Ко”, 2002. - 304 с.

4 Алиева В.Г., "Региональные проблемы переходной экономики: вопросы теории и практики", - М.: Экономика, 2002. - 646 с.

5 Бабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України.// Зовнішня торгівля.-2000.-№1.

6 Бабенко В., Кредісов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти // Економіка України: №2, 2003

7 Балабанов І. Т., Балабанов А. І. Зовнішньоекономічні зв'язки: Учбовий посібник.- М.: Фінанси і статистика, 1998.- 512 с.

8 Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. “Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента”: Уч. пособие. - СПб: Издательство “Лань”, 2001. - 448с.

9 Бубенко С. П. Організаційно економічний механізм експортної діяльності підприємства // Фінінси України.- 2002.- №10

10 Будзинський В. Д. Реалізація контракту по імпорту і експорту.- Львів. Слово, 1993.

11 Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996. - 241 с.

12 Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник.- Киів: ЦУЛ, 2003.

13 Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А., "Основи внешнеэкономической деятельности.", - С-П.: Питер - 2002. - 208.с.

14 Грачев Ю.Н. “Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций”. Учебно-практическое пособие. Библиотека журнала “Внешнеэкономический бюлетень” - М.:ЗАО Бизнес-школа “Интел-синтез”,2000. - 544с.

15 Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

16 Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.

17 Елисеева И. Р. Негативная тенденция в экспортно-импортных операциях Мировая экономика и международные отношения.- 2004.-№6.

18 Закон України “Про єдиний митний тариф”.12.06.00 №123/00

19 Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. 16.04.91. № 959-XII, зі змінами і доповненнями

20 Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.031996 №93/96-ВР

21 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. -580с.

22 Зовнішня торгівля: проблеми і перспективи / За ред. проф. О.А. Ки-риченка. - X., 1997

23 Кадуріна Л.О. Облік і аналіз ЗЕД. - К.: Слово, 2005

24 Каніщенко О. Формування експортної спеціалізації України // Економіка України: №11,2002

25 Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с

26 Климеко Й. Экспортная ориентация. //Компаньон-2000-№ 6;

27 Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с англ.- М.: «Бизнес-книга», 2000.

28 Крупка М., Мельник А., Михасюк І. Державне регулювання економіки. - Львів: Українські технології, 2001

29 Маринич М.А. Введение во внешнюю торговлю. - Минск, 2000.

30 Никифоров А.Є, Чистов С.М., Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки. - К.: КНЕУ, 2005

31 Панченко Є.М. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К., 1996.

32 Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. - М., 1997

33 Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посібник.: у 2-х кн,- К.: Таксон 2000. Кн.І. Міжнародна торгівля: теорія та політика. - 320с.

34 Рут Френклін Р. Міжнародна торгівля та інвестиції. Пер. с англ., К., 1997.

35 Статистичний щорічник України за 2003р./ Держкомстат України: За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Техніка, 2004. - 585с.

36 Терещенко О.А. “Комплексна оцінка експортних товарів”//Економіка, фінанси, право. - К., 2001. - № 2. - с.12-13.

37 Указ Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів".

38 Управление внешнеэкономической деятельностью: уч. пос. /под общ. ред. А.И.Кредисова. - К: ВИРА-Р, 2001. - 640с.

39 Філіпенко А.С., ...