Конкурентоспроможність підприємства та методи її оцінювання

в) Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості одиниці продукції представлено у таблиці 9.

Таблиця 9. Вплив на прибуток змін собівартості одиниці продукції

*оскільки цей вид продукції був введений тільки у звітному році, він не може впливати на прибуток завдяки зміні собівартості

Таким чином ми виявили, що прибуток підприємства зменшився на 3227,8 грн. за рахунок змін собівартості продукції у звітному періоді порівняно з попереднім.

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва (обігу) і утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства. Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст - визначення суми прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу) і являє собою ефективність виробництва. Величина i динаміка рентабельності характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансове благополуччя.

Ефективність виробництва визначає рівень фінансово-економічних результатів і має полiгамнiсть визначення i застосування для аналітичних оцінок та управлінських рішень. З огляду на це важливим є відокремлювання за окремими ознаками відповідних видів ефективності, кожен з яких має певне практичне значення для системи господарювання. Підвищення рентабельності забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондоємність, вище фондовіддача і в наслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. Також істотний вплив на показник рентабельності здійснює поліпшення використання матеріальних обігових коштів, при цьому знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

2.4 Шляхи покращення

Резерви підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства пов'язані з напрямками господарювання підприємства, для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів), важливим є детальне значення масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.

До головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства та ефективності його діяльності належать:

1.) Технологія. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють найстатичний вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції. В умовах ТОВ «ДАРС» це перш за все стосується автоматизації системи розміщення замовлень, збуту та побудови системи постачання

2.) Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої діяльності. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технологічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаженні в часі.

3.) Вироби. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками. Рівень дизайну має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за вироби відповідної якості. В умовах ТОВ «ДАРС» це відноситься до зовнішнього вигляду продукції, обкладинки поліграфічних виробів мають поєднувати в собі дві основні характеристики: практичність та привабливість.

Проте для досягнення високої ефективності господарювання самої тільки користі товару недостатньо.

4.) Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники - керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі. На підприємстві ТОВ «ДАРС» працює дійсно злагоджена команда фахівців, яка об'єднана не лише однією метою а й вдало побудованою організаційною культурою.

5.) Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну специфікацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. На підприємстві ТОВ «ДАРС» координація для підтримання високої ефективності господарювання є досить динамічною та гнучкою. Система координації періодично реформується відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.

6.) Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективним для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду. Вдосконалення методів роботи на підприємстві ТОВ «ДАРС» повинно знайти своє відображення у впровадженні системи управління якістю на базі стандартів ISO 9001.

7.) Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від цього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності підприємства. Що стосується ТОВ «ДАРС» то на підприємстві має використовуватися вдалий синтез демократичного та авторитарного стилів управління, що в свою чергу сприятиме більш ефективному розподілу повноважень.

8.) Державна економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є:

а) практична діяльність владних структур;

б) різноманітні види законодавства;

в) фінансові інструменти (заходи, стимули);

г) економічні правила та нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за рівнем цін, ліцензування окремих видів діяльності);

д) ринкова, виробнича і соціальна інфраструктури;

е) макроекономічні структурні зміни;

є) програми приватизації державних підприємств;

ж) комерціалізація організаційних структур виробничої сфери.

9.) Інституціональні механізми. Для безперервного підвищення ефективності діяльності всіх суб'єктів господарювання держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституціональних механізмів - організацій. Їхню діяльність треба зосередити на:

1) розв'язання ключових проблем підвищення ефективності різних виробничо-господарських систем;

2) практичні реалізації стратегії і тактики розвитку національної економіки на всіх рівнях управління.

10.) Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності діяльності підприємств є достатній рівень розвитку мережі різноманітних інституцій ринкової та виробничо-господарської інфраструктури. Інші всі підприємницькі структури користуються послугами інноваційних фондів і комерційних банків. бірж та інших інститутів ринкової інфраструктури. Безпосередній вплив на результативність діяльності підприємства справляє належний розвиток виробничої інфраструктури. Що стосується ТОВ «ДАРС», то тут необхідно більше уваги приділяти розбудові збутової мережі підприємства та розширенню кола співробітництва.

11.) Структурні зміни в суспільстві також впливають на показники ефективності на різних рінях господарювання. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального характеру. Головні з них відбуваються в таких сферах:

а) склад та технічний рівень основних фондів;

б) масштабів виробництва та діяльності;

в) склад персоналу за ознаками статі, освіченості, кваліфікації.

Лише вміле використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва. При цьому обов'язковість урахування зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як чинників внутрішніх.

Висновки

Основа конкурентних відносин - свобода вибору - реалізується у формі прагнення кожного одержувати для себе особисто грошовий доход. Конкуренція означає наявність на ринку великої кількості незалежно діючих продавців і покупців. Конкуренція не може функціонувати серед людей, позбавлених підприємницького духу. Конкуренція - особливий метод виховання розумів, великих винахідників і підприємців.

Поведінкове трактування конкуренції - боротьба за гроші покупця шляхом задоволення його потреб.

Структурне трактування конкуренції - аналіз структури ринку для визначення міри свободи продавця й покупця на ринку (форми ринку) і способу виходу з нього.

Функціональне трактування конкуренції - суперництво старого з новим, з інноваціями, коли приховане стає явним.

Фактори, що впливають на конкурентну боротьбу: розмір ринку - чим більший, тим сильніші конкуренти; темпи зростання ринку - швидке зростання полегшує проникнення на ринок; потужності - зайві потужності призводять до падіння цін; перешкоди для входу або виходу з ринку - бар'єри захищають позицію фірми, їхня відсутність робить ринки уразливими для проникнення туди неконкурентоспроможних новачків; ціна; рівень стандартизації товарів - покупці мають перевагу, тому що їм легко перейти з одного товару на інший, тощо.

Конкурентні переваги - це характеристики, властивості товару або торгової марки, які створюють для організації певні переваги над прямими конкурентами. Ці характеристики (атрибути) можуть бути найрізноманітнішими і відносяться як до самого товару (базової послуги), так і до додаткових послуг, що супроводжують базову, до форм виробництва, збуту або продаж.

Основними методами конкурентної боротьби є поліпшення якості, дизайну товарів і послуг, швидке оновлення асортименту продукції, надання гарантій і післяпродажних послуг, тимчасове зниження цін, умов оплати, впровадження заходів інноваційної політики, ефективне рекламування продукції тощо. Поряд з цим використовуються "мирні" методи обмеження конкуренції: таємні угоди про єдину політику цін і поділ ринків збуту, реалізацію крупних науково-технічних проектів, обмін інформацією з різних питань наукової, технічної, ринкової стратегії. Серед неекономічних методів конкурентної боротьби - фінансові махінації та спекуляції цінними паперами, промислове шпигунство, підкуп чиновників державного апарату з метою отримання урядових контрактів, субсидій тощо.

Конкурентоспроможність - це здатність об'єкта, що характеризується отупінню реального чи потенційного задоволення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об'єктами.

На основі аналізу динаміки та структури діяльності підприємства здійснено пошук резервів підвищення ефективності використання всіх видів наявних ресурсів за для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства, оскільки це є одним з найважливіших завдань будь-якої організації.

Як свідчить аналіз, ситуація на підприємстві ТОВ «ДАРС» протягом останніх двох років зберігається відносно стабільна. По деяких показниках є невеличкі відхилення, це перш за все стосується збільшення показника рентабельності продукції на 3%, а також зменшення відносного показника фондовіддачі на 0,45 пунктів.

Однак, попри це необхідно відмітити позитивну тенденцію збільшення такого показника як коефіцієнт автономії, що свідчить про підвищення рівня платоспроможності підприємства. Коефіцієнт абсолютної ліквідності підтверджує факт збільшення активів підприємства за рахунок ліквідних засобів.

Рівень конкурентоспроможності організації дорівнює 9,038, що є достатньо високим показником, він вищий за середній показник по галузі, що в свою чергу свідчить про позицію на ринку яку займає підприємство ТОВ «ДАРС» протягом останніх двох років.

Список використаних джерел

1. Артевенко В.Г., Белелендир М.В. Финансовый анализ. - М.: Издательство "ДИС", 2007. - 416 с.

2. Алексунин В.А. Международный маркетинг. Учебное пособие. - М.: Издательский Дом "Дашков и Ко", 2000. - 160 с.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. И перераб. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 368 с.

4. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. - К.: “ЛИБІДЬ”. 2008. - 163 с.

5. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 178 с.

6. Бланк И.А. Управление прибылью. - К.; "Ника - Центр", 2008 г. - 563 с.

7. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: НИКА-ЦЕНТР, 2009. - 342 с.

8. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 2004. - 318 с.

9. Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия. Практическое пособие. - М.: Издательство "ПРИОР", 2000. - 174 с.

10. Василик О.Д. Теорія фінансів. - К: Ніос, 2000. - 416 с.

11. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы. СПб: 2005, - 478 с.

12. Економіка підприємства. Підручник (за редакцією Покропивного С.Ф) - К.: Хвиля - Прес, 2005 р. - 306 с.

13. Ерухимович И.Л. Ценообразование: Учеб. пособие. - 3-е изд., стереотип. - К.: МАУП, 2003. - 108 с.

14. Ефимова О.В. Финансовый анализ. - М.: Бухгалтерский учет, 2006. - 423 с.

15. Жминько С.И. Финансовый учет на предприятиях. - Ростов-на-Дону: изд. "Феникс", 2008. - 267 с.

16. Замков О.О., Толстопятенко А.В., Черемных Ю.Н. Математические методы в економике. - М: ДИС, - 2007. - 174 с.

17. Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту: Навчал. посіб. - М-во оТММи України та ін. - К., 2005. - 276 с.

18. Иванов Р.А., Нурходжиев Н. Оценка ефективности производства в условиях рынка. // Полиграфия, 2002, № 8.

19. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.

20. Кириленко О.П. Фінанси. - Тернопіль, 2008. - 165 с.

21. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. - 2-е изд.; - М., 2006. - 241 с.

22. Ковалев В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 386 с.

23. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. - М.: Финансы й статистика, 2006. - 263 с.

24. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2-е европ. изд. - М.; СПб.; К.; Издательский дом "Вильямс", 2001. - 944 с.

25. Криворучко М.И., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів. - К: “Феникс", - 2007. - 269 с.

26. Крыньский Х.Э. Математика для экономистов. / Под ред. Баренгольца М.И. - М.: Статистика, 1970. - 216 с.

27. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. - СПб.: Питер, 2000. - 276 с.

28. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2009. - 132 с.

29. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2003 - 159 с.

30. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высшая школа, 2007. - 307 с.

31. Павлова Л.П. Финансовый менеджмент. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 196 с.

32. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Стратегія, організація, ефективність. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2008 р. - 233 с.

33. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 387 с.

34. Примак Т.О. Маркетинг: Метод. посіб. - К.: МАУП, 2004. - 228 с.

35. Румянцева З.П., Саломатин Н.А. и др. Менеджмент организации. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 226 с.

36. Русак Н.А. Стражев В.И., Мигун О.Ф. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. / Под ред. Стражева В.И. - Миснк: Вышэйшая школа, 2008. - 267 с.

37. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: ИП "Экоперспектива", 2008. - 189 с.

38. Сумець О.М. Стратегія підприємства: Теорія, ситуації, приклади. Навчальний посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2005. - 320 с.

39. Теслюк Н.П. Стратегії підприємства по досягненню конкурентних переваг. // Економіка, фінанси, право. - 2005. - № 11. - с. 17-20.

40. Тєлєтов О.С. Маркетинг у промисловості: Монографія / О.С. Тєлєтов. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 248 с.

41. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності: Навчально-методичний посібник. - К.: ВТОВ "АСК", 2006; - 219 с.

42. Ушакова Н.М., Економіка торгівельного підприємтсва К.: “Хрещатик" 2009р. - 407 с.

43. Финансы / Под общ. ред. Л.А. Дробозиной. - М.: Финансы, Юнити, 2000. - 527 с.

44. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна: - К.: КНЕУ, 2008. - 368 с.

45. Хруцкий В.Е., Корнеева И.В. Современный маркетинг: настольная книга по исследованию рынка: Учеб пособие. - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 528 с.

46. Шекшня С.В. Управление современной организацией. М.: Интел-Синтез, 2007. - 312 с.

47. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. - М., ИНФРА-М, 2007. - 403 с.

48. Шим Д., Сигел Д. Методы управления стоимостью и анализа затрат. - М.: Филинь, 2006 г. - 217 с.

49. Экономическая теория / Под ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С. - СПб.: изд. СПбГУЭФ, изд. "Питер Паблишинг", 2007. - 427 с.

50. Ю.С. Шашурин, А.В. Черезов Себестоимость в оперативном управлений предприятием, - М.: ООО Издательско-Консалтинговая Компания "ДеКА", 2000. - 212 с.

51. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика: Учебно-практическое пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", "ГНОМ-ПРЕСС", 2001. - 384 с.

52. Юров В.Ф. Прибыль в рыночной экономике: вопросы теории и практики. - М., Финансы и статистика, 2001 - 243 с.

53. Эткинсон Дж., Уилсон Й. Стратегический маркетинг: ситуации, примеры: Учеб. пособие / Пер. с англ. под ред. проф. Ю.А. Цыпкина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 471 с.

Додаток А

БАЛАНС ТОВ «ДАРС» на 31 грудня 2012 р.

Додаток Б

Звіт про фінансові результати ТОВ «ДАРС» за 2013 р.

І. Фінансові результати

II. Елементи операційних витрат

Размещено на Allbest.ru