Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський технікум готельного господарства

ЗВІТ

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ

НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

Студентки групи 22-БО

Науменко Альона Володимирівна

Київ - 2014 рік



Тема 1. Організація діяльності готельного господарства

1. Порядок створення готельного господарства, його реєстрацію в державних та податкових органах

Підприємство - організаційно відокремлено і економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт , наданні послуг. Найважливішими елементами створення готельного підприємства «Турист» є:

v вибір організаційно-правової форми;

v протокол намірів учасників (засновників);

v розробка проектів установчих документів;

v проведення установчих зборів;

v підготовка установчих документів для реєстрації;

v правова реєстрація підприємства;

v постановка на облік та реєстрація в податкових, статистичних органах, пенсійному фонді, фонд соціального страхування та інших установах;

v відкриття рахунку в банку.

Наступні організаційні процедури, пов'язані з відкриттям рахунків у банківських установах, виготовлення печатки, штампу, фірмових бланків.

Важливим етапом створення готельного підприємства є розробка проектів установчих документів у відповідності з обраною організаційно-правовою формою. Так, для товариства з обмеженою відповідальністю засновницькими документами є:

- установчий договір, підписаний його засновниками (учасниками);

- статут, прийнятий загальними зборами засновників.

Статут підприємства -- це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств -- власником майна за участю трудового колективу.

У статуті визначається:

v точне найменування та місцезнаходження підприємства,

v власник або засновник;

v основна місія й цілі діяльності;

v органи управління та порядок їхнього формування;

v повноваження трудового колективу та його виробничих органів;

v джерела та порядок утворення майна;

v умови реорганізації та припинення існування.

2.Форму власності, вид діяльності, структуру підприємства, правові основи функціонування, джерела формування коштів;

Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва.

За видом діяльності:

v посередницька;

v страхова;

v добувна;

v переробна;

v виробнича;

v фінансова;

v сільськогосподарська.

Структура підприємства - це склад і співвідношення його внутрішніх ланок, що становлять єдиний господарський об'єкт. Розрізняють загальну, виробничу й організаційну структури підприємства.

Основними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є: Господарський кодекс Україні від 16.01.2003 року № 436-1V, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -- підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV, статут підприємства, Генеральна тарифна угода, колективний договір, Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 22.11.1994 року № 288 та інші правові документи, що регулюють окремі напрями діяльності підприємства. фінансовий заробітний амортизація економічний

При визначенні структури фінансування оборотних коштів виділяють основні джерела їхнього формування:

v власні;

v залучені.

3.Класифікацію готелів та тенденції розвитку готельної індустрії;

До тенденцій розвитку підприємств готельної індустрії, що отримали розвиток в останні десятиліття, відносять:

1) поглиблення спеціалізації готельних і ресторанних закладів;

2) утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів;

3) розвиток мережі малих підприємств;

4) впровадження в індустрію гостинності комп'ютерних технологій.

Готельні підприємства класифікуються за різними критеріями:

1. Місце розташування.

2. Тривалість роботи.

3. Забезпечення харчуванням.

4. Тривалість перебування.

5. Рівень цін.

6. Рівень комфорту.

7. Місткість номерного фонду.

8. Функціональне призначення.

За місцем розташування:

ь Розташовані в межах міста ( у центрі, на окраїні).Центральним є практично майже всі готелі ділового призначення, готелі люкс, готелі середнього класу;

ь Розташовані на морському узбережжі. У даному випадку дуже важливим є відстань до моря;

ь Розташовані в горах. Це невеликі готелі в мальовничій гірській місцевості на туристичному маршруті в найбільш зручному місці відпочинку. У гірському готелі, як правило, міститься необхідне спорядження для літнього і зимового відпочинку.

У готельному бізнесі розглядають п'ять місць розташування

готелю:

· центр міста;

· аеропорт;

· приміська зона;

· курорт;

· шосе.

За тривалістю роботи готелю:

· працюють цілий рік;

· працюють два сезони;

· одно сезонні.

За забезпеченням харчування розрізняють:

· готелі, що забезпечують повний пансіон ( розміщення + 3 - разове харчування);

· готелі, що пропонують розміщення і тільки сніданок.

За тривалістю перебування:

· для тривалого перебування клієнтів;

· для короткочасного перебування.

За рівнем цін на номери готелі класифікують на:

· бюджетні;

· економічні;

· середні;

· першокласні;

· апартаментні;

· фешенебельні.

Готелі підприємства також можна класифікувати за зручним розташуванням транспортних засобів, за правом власності. Однак на перше місце при класифікації готелів важливим є рівень комфорту.

4.Зовнішнє середовище та внутрішню структуру готелю;

Зовнішнє середовище в готелі -- це комплекс факторів, які безпосередньо впливають на виробничу й фінансово-господарську діяльність підприємства, регіону, країни загалом.

Закрита система умовно припускає відносну незалежність фірми від навколишнього середовища. Така система характерна для початкового етапу розвитку ринкових відносин -- за слабкої ролі держави в їхньому регулюванні й загального невисокого рівня розвитку економіки в країні.

Зростання конкурентної боротьби між товаровиробниками, стійке перевищення обсягів пропонованих до реалізації товарів і послуг порівняно з попитом на них, активна роль держави в розвитку ринкових відносин, низка інших факторів змушують закриту систему "розкритися". Отже, будь-яка залежна від зовнішнього середовища організація є відкритою системою.

Для ефективної роботи будь-якому готелю необхідна функціональна організаційна структура. Загальний метод подання структури готелю - це організаційна схема, тобто схема взаємин підрозділів. Вона показує розташування кожної служби і посади в загальній організації готелю та ілюструє розподіл повноважень і обов'язків.

Організаційна структура потрібна для ефективного виконання ключових функцій працівників, визначення їх підзвітності, забезпечення належних зусиль з боку персоналу. За характером виконання трудових функцій персонал готелю поділяється на робітників та службовців. Робітники безпосередньо надають послуги. До робітників відноситься і молодший обслуговуючий персонал готелю - двірники, прибиральниці тощо. Службовці здійснюють організацію діяльності людей, управління підрозділами готелю, фінансово-бухгалтерські, постачальницькі, юридичні й інші функції. Вони відносяться до осіб, зайнятих переважно розумовою, інтелектуальною працею, і поєднуються у декілька підгруп.

5.Споживчий попит, конкурентів, державне регулювання діяльності, кон'юнктуру ринку.

Споживчий попит виступає провідним фактором економічного росту індустріальних країн. Його вплив більше значно в малих країнах, де доволі обмежений потенціал внутрішнього ринку виробничих товарів. Активний споживчий попит створює передумови, щоб збільшити зайнятість, тому що звичайно основна маса робочої сили зосереджена на підприємствах, економічна діяльність яких стимулюється попитом населення. Вони часто мають більш високу трудомісткість в силу їх соціальної та технологічної специфіки.

Конкуренція -- економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас -- механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.

Органами державної виконавчої влади в галузі туризму є:

1. Міністерство культури і туризму України (МКТ);

2. Державна служба туризму і курортів( Держтуризмкурортів).

Вона є урядовим органом державного управління, який діє в складі Міністерства культури і туризму України і йому підпорядковується.

Основні завдання Держтуризмкурортів є:

v Здійснення в установленому порядку управління в туристичній галузі,зокрема в межах, визначених МКТ, управляння майном підприємства, установ та організацій, що проводять діяльність у туристичній галузі і належать до сфери управління МКТ;

v Узагальнення практики застосування законодавства в туристичній і курортній галузі, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

v Виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядових функцій;

v Здійснення регулятивних і дозвільно - реєстраційних функцій у туристичній і курортній галузі щодо фізичних та юридичних осіб.

Тема 2. Експлуатаційна програма готельного господарства

o Класифікацію готельних послуг;

Готель - це підприємство, що надає людям, які знаходяться поза домівкою, комплекс послуг, найважливішими серед яких однаковою мірою є послуга розміщення і харчування. Готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, складається з номерів, надає готельні послуги, які не обмежуються щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів. Готелі та аналогічні засоби розміщення - майнові комплекси, що складаються із 7 і більше номерів, підлягають єдиному керівництву та згруповані за категоріями відповідно до переліку надаваних послуг та наявного обладнання.

Готелю притаманні наявність двох головних послуг - розміщення і харчування. При цьому їхнє співвідношення між собою може дуже розрізняються. З одного боку шкали знаходиться підприємство, що пропонує послугу розміщення і тільки сніданок у номері або в спеціальному приміщенні, з іншого боку - підприємство, що пропонує послугу розміщення і цілий комплекс послуг харчування.

Готель - класичний тип підприємств розміщення, що регулярно чи епізодично надає туристам місця для ночівлі і якому притаманні специфічні ознаки: - номерним фондом, що перевищує визначений мінімум;

- набором обов'язкових послуг прибирання номерів і санвузлів, щоденне заправлення ліжка, обслуговування в номерах;

- визначений асортимент додаткових послуг.

Готельні номери - це основний елемент послуги розміщення, який включає в себе багатофункціональні приміщення, призначені для відпочинку, сну, роботи проживаючих. Готельні номери використовуються переважно у вечірній і нічний час, тому найважливішою їхньою функцією є забезпечення можливості сну. Значимість інших функцій готельних номерів залежить насамперед від призначення готелю і потреб гостей. У готелях є в наявності різні категорії номерів, що відрізняються площею, меблюванням, устаткуванням, оснащенням і т. д. Однак незалежно від категорії кожен готельний номер повинен мати: - меблі й устаткування;

- ліжко;

- стілець або крісло в розрахунку на одне місце;

- нічний столик або тумбочку в розрахунку на одне ліжко;

- шафа для одягу;

- загальне освітлення;

- кошик для сміття.

Крім цього, в кожному номері повинна міститися інформація про готель і план евакуації на випадок пожежі.

Послуги з надання харчування складаються з комбінації різних процесів: виробничого (готування блюд на кухні), торгового (продаж готових до вжитку продуктів, алкогольних і безалкогольних напоїв), сервісного (обслуговування гостей офіціантами в ресторані, барі, кафе, готельних номерах).

На готельному підприємстві послуги розміщення, харчування та інші послуги доповнюють один одного, у більшості випадків є взаємозалежними і сприймаються гостем як єдине ціле. З урахуванням того, як вони оформлені і скомбіновані в єдиний комплекс, складається визначений тип підприємства.

Особливості готельних послуг:

1. Неодночасність процесів виробництва і споживання.

2. Обмежена можливість збереження.

3. Терміновий характер.

4. Широка участь персоналу у виробничому процесі.

5. Сезонний характер попиту.

6. Взаємозалежність готельних послуг і мети подорожі (поїздки).

o Основні економічні показники готельної індустрії;

Для управління готельним підприємством, організації функціонального і технологічного процесів використовують ряд показників:

1. Рівень завантаженості готельного підприємства - відсоток завантаження (Percentage of occupancy) - становить:

Кількість проданих номерів х 100%. Кількість номерів, запропонованих до продажу

Відсоток завантаження дає можливість порівнювати роботу двох цілком непорівнянних за своїми характеристиками готельних підприємств. Загальне середньорічне завантаження готелів коливається в межах 70 - 72 % і є результатом багатьох чинників: фізичного стану підприємства, попиту на певний день тижня або сезону, конкуренції на ринку, місця розташування і т.д.

2. Кількість номерів, зайнятих більше ніж однією особою, - відсоток подвійного завантаження становить:

Кількість гостей - Кількість проданих номерів х 100%. Кількість проданих номерів

Цей показник дає уявлення про якісну сторону завантаження номерів і має значення за наявності одно- і багатомісних номерів.

Середня кількість гостей, що припадає на один проданий номер, становить:

Кількість гостей х100%. Кількість проданих номерів

3. Статистичний показник ефективності роботи персоналу готелю відсоток зайнятості ліжко-місць становить:

Кількість зайнятих місць х 100 % Кількість місць у готелі

Потенціал готелю не використовується повністю, тому що двомісні номери звичайно продаються за вищу ціну, ніж одномісні.

У США поселити у двомісний номер сторонніх гостей не можна без їхньої згоди, оскільки існує право на усамітнення і захист (Privacy and Protection Rights). Тому використовується ціна на номер, а не на місце.

4. Середня ціна готельного номера становить:

Загальний прибуток від номерного фонду х 100% Кількість проданих номерів

При низькому рівні завантаження готелю середня вартість номера буде нижча. Сегментація номерного фонду за рівнем сервісу і ціни ставить за мету реалізацію насамперед дорожчих номерів.

o Принципи розрахунку планового обсягу завантаженості готелю;

Ефективність готельного комплексу - це результативність його економічної діяльності, яка характеризується відношенням отриманого економічного результату до затрат, досягнення найбільшого об'єму наданих послуг з залученням ресурсів певної вартості.

Основним джерелом прибутку в готельному комплексі є експлуатація номерного фонду готелю. Вона має приносити до 80% прибутку готелю. В середньому коефіцієнт загрузки номерного фонду готелю України не перевищує 50%.

Основні показники ефективності комплексу:

v об'єм наданих туристичних послуг;

v коефіцієнт завантаженості номерного фонду середньорічний;

v місячний коефіцієнт завантаженості;

v обертовість ліжко-місць.

o Розрахунок якісної сторони завантаження номерів.

Для більш чіткого уявлення про якісну сторону завантаження номерного фонду можна застосувати показник, званий відсотком подвійний запис завантаження.

На практиці його ще називають відсотком багаторазової завантаження (він вказує частину номерів, зайняті більш ніж однією людиною). Це показник налічують в готелях, які застосовуються при оцінці потреби в персоналі, наприклад покоївок, на конкретний період.

Необхідно враховувати, що чим більше буде продано номерів з одномісним розміщенням, тим вище буде цей показник.

Тема 3. Ресурси підприємства

1. Склад основних та оборотних фондів підприємства;

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції (послуги), що виробляється.

Оборотні кошти підприємства:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво;

- витрати майбутніх періодів.

2. Розрахунок планової потреби оборотних засобів;

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розроблення норм на тривалий період дії і нормативів на конкретний період - рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається за проведення таких робіт: 1) визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів - це відносний показник, який обчислюється в днях, відсотках або гривнях.

2) встановлення одноденного витрачання матеріальних цінностей, виходячи з кошторису витрат на виробництво;

3) визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому виразі проводиться множенням одноденних витрат у грошовому виразі на відповідну норму запасу в днях;

4) розрахунок сукупного нормативу або загальної потреби в оборотних коштах на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів по окремих статтях;

5) завершальний етап нормування - визначення норм і нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності і виготовляється продукція.

3. Визначення початкової вартості придбаних основних фондів;

Первісна вартість придбаних об'єктів основних засобів визначається шляхом розподілу вартості придбання пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

4.Нарахування амортизації по об'єктах основних фондів;

У процесі використання об'єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Вартість основних засобів, яка амортизується - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

? очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

? очікуваний фізичний і моральний знос;

? правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори, наприклад, закінчення терміну оренди цього активу.

4. Поняття трудових ресурсів, їх склад, структуру;

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

До трудових ресурсів належать:

- населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах;

- працюючі особи пенсійного віку;

- працюючі особи віком до 16 років.

5. Штатний розпис готельного господарства;

Штатний розпис слугує підставою при прийнятті рішень власником підприємства стосовно кадрових питань, зокрема щодо прийняття громадян на роботу, визначення посадового окладу, тарифної ставки працівника.

Штатний розпис є внутрішнім (локальним) нормативно-правовим документом підприємства, установи, організації (далі -- підприємство), який у зведеному вигляді:

· фіксує розподіл праці між працівниками;

· закріплює структурний та чисельний склад працівників і місячний фонд заробітної плати;

· конкретизує перелік посад і професій;

· встановлює розмір основної заробітної плати щодо конкретної посади, професії, а також розмір надбавок (доплат), якщо це передбачено положенням про оплату праці.

Саме на підставі штатного розпису, як і Правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових (робочих) інструкцій, власник або уповноважений ним орган приймає рішення з кадрових питань, зокрема щодо прийняття громадян на роботу, переведення працівників на іншу роботу, визначення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретного працівника відповідно до його посади (кваліфікації).

6. Структуру персоналу;

Структура персоналу - це сукупність окремих груп працівників, які об'єднані за певною ознакою.

Штатна структура персоналу відображає кількісно-професійний склад персоналу, розміри оплати праці і фонд заробітної плати працівників.

Організаційна структура персоналу характеризує його розподіл у залежності від виконуваних функцій.

Соціальна структура персоналу підприємства характеризує його як сукупність груп, що класифікуються за: змістом роботи, рівнем освіти і кваліфікації, професійним складом, стажем роботи, статтю, віком, національністю, належністю до громадських організацій і партій, сімейним станом, напрямком мотивації, рівнем життя і статусом зайнятості.

Рольова структура персоналу визначає склад і розподіл творчих, комунікативних і поведінкових ролей між окремими працівниками підприємства

7. Оцінку ефективності роботи персоналу готельного господарства.

Успіхи ведучих світових готелів у забезпеченні високої якості послуг, їхнього швидкого відновлення, зниженні витрат на надання послуг та інтеграції зусиль персоналу пов'язані з тим, що в них створені високоефективні системи управління персоналом. Внутрішні особливості готелю такі, як: поставлені цілі розвитку, тенденції його управлінського стилю, конкретний характер розв'язуваних ним задач, специфіка робочих колективів та ін. також повинні братися в розрахунок для забезпечення ефективності кадрової політики.

Цілями управління персоналом готелю є:

* підвищення конкурентоспроможності готелю;

* підвищення ефективності виробництва і праці, зокрема, досягнення максимального прибутку;

* забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу.

Ефективність управління персоналом, найбільш повна реалізація поставлених цілей багато в чому залежать від вибору варіантів побудови самої системи управління персоналом готелю, пізнання механізму її функціонування, вибору оптимальних технологій і методів роботи з людьми .

Тема 4. Організація оплати праці

1. Законодавчі документи;

При розробці умов оплати праці: посадових окладів, тарифних ставок, доплат, надбавок та інших заохочень необхідно керуватися законами України "Про оплату праці", "Про колективні договори і угоди", Господарським Кодексом України, Кодексом Законів про працю України, Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями

2. Структуру і функції заробітної плати та організацію оплати праці;

Структурно заробітна плата складається з трьох частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Відповідно на підприємстві встановлюються фонди оплати праці.

Організація оплати праці являє собою систему організаційно-правових засобів, спрямованих на встановлення змісту і порядку введення системи оплати праці, тарифної системи, нормування праці, відрядних розцінок, преміювання, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, встановлення норм оплати праці при відхиленні від тарифних умов , форм і строків виплати заробітної плати, порядку обчислення середнього заробітку, індексації зарплати у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін, компенсації зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати. Всі норми з оплати праці в рамках своєї компетенції підприємства встановлюють у колективному договорі. У колективному договорі, з урахуванням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами, встановлюються такі умови в сфері оплати праці працівників конкретного підприємства:

1) визначаються фонди оплати праці;

2) системи оплати праці;

3) норми праці й грошові розцінки;

4) тарифні сітки;

5) розмір тарифної ставки I розряду, що перевищує розмір, встановлений нормами більш високого рівня;

6) схеми посадових окладів;

7) надбавки і доплати, що перевищують розміри, встановлені у законодавстві, а також додаткові види надбавок і доплат;

8) премії, що входять до системи оплати праці, та види і розміри матеріального заохочення;

9) компенсаційні і гарантійні виплати.

Слід зазначити, що в зміст колективного договору включаються як норми оплати праці, встановлені законодавством і угодами, так і норми підвищеної оплати. Перша група норм носить інформаційний характер, друга є власне локальними правовими нормами конкретного підприємства. Згідно зі ст. 26 Закону України «Про підприємства в Україні» підприємство здійснює крім виробничої діяльності також і діяльність соціальну.

3. Форми і системи оплати праці;

Оплата праці робітників -- це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Вона визначається значною мірою кількістю і якістю витраченої праці, однак на неї впливають і чисто ринкові фактори, такі як попит та пропозиція праці, конкретна кон'юнктура, що склалася, територіальні аспекти, законодавчі норми.

Найбільше поширення на підприємствах різних форм власності одержали дві форми оплати праці:

-- відрядна -- оплата за кожну одиницю продукції чи виконаний обсяг робіт;

-- почасова -- оплата за відпрацьований час, але не календарний, а нормативний, який передбачається тарифною системою.

4. Планування фонду оплати праці.

Фонд оплати праці складається з фонду основної та фонду додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Планування оплати праці охоплює розрахунки фондів оплати й середньої заробітної плати всіх працівників і за категоріями персоналу.

Вихідними даними для визначення планового фонду оплати праці є:

5. Розрахунок основної і додаткової заробітної плати працівникам

Заробітна плата є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата-це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Існують такі види додаткової заробітної плати:

· Робота у понад нормовий час.

· Сумісництво професій.

· Робота в нічний час.

Надбавки до платні по тарифним ставкам та посадовим окладам:

а) кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі,

б) за високу кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюються дифференціровані надбавки до тарифних ставок робочих, наприклад:

III розряд - до 12 відсотків

IV розряд - до 16 відсотків

V розряд - до 20 відсотків

VI розряд - до 20 відсотків

Тема 5. Фінансово-економічні результати й ефективність діяльності готельного господарства

1. Джерела утворення доходів готельного господарства;

В основу організації обліку доходів основної діяльності готелю покладено джерела формування доходу (виручки) від операційної діяльності підприємств готельного господарства, а саме:

1. Дохід (виручка) від виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств готельного господарства:

- від реалізації послуг із тимчасового розміщення (проживання);

- від бронювання місць/номерів; - від додаткових платних послуг.

2. Дохід (виручка) закладів ресторанного господарства:

- від реалізації продукції власного виробництва;

- від реалізації покупних товарів;

- від додаткових платних послуг.

3. Дохід (виручка) від діяльності підприємств торгівлі:

- від реалізації товарів та послуг.

4. Дохід (виручка) від реалізації послуг закладів розваг. Вагому частку в доходах підприємств готельного господарства займають і інші операційні доходи. А саме:

- доходи від операційної оренди активів (наприклад, номерний фонд, нежитлові приміщення, торговельні площі, транспортні засоби, гральні автомати);

- доходи від операційних курсових різниць (купівля та продаж валюти);

- відшкодування раніше списаних активів;

- доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій).

2. Розрахунок ціни готельних послуг;

Собівартість послуг, що надаються підприємствами готельного господарства, являє собою сукупність поточних трудових, матеріальних і фінансових витрат, виражених у грошовій формі. Вона відображає досягнутий техніко-організаційний рівень експлуатаційної діяльності готелів, пов'язаної з виробництвом і реалізацією послуг.

Собівартість -- важливий якісний показник діяльності готелів тому, що вона впливає на величину прибутку та рентабельності. В умовах ринкової економіки, коли підприємства готельного господарства самостійно розраховують тарифи на основні та додаткові послуги, значення собівартості, як основного елементу ціни ще більше зростає.

Собівартість послуг готельного господарства складається з витрат на утримання й експлуатацію основних фондів; обігових коштів, що направляються на придбання матеріальних ресурсів і витрат на оплату праці. На відміну від промислових підприємств, готельні підприємства пов'язані з експлуатаційною діяльністю й тому структура їх затрат різна. Проте є й загальні елементи витрат, такі як витрати на амортизацію, енергію, опалення, водопостачання та інші.

Витрати, що складають собівартість послуг, групуються за економічними однорідними елементами та за калькуляційними статтями.

Поелементна класифікація дозволяє визначити загальну суму витрат на виробництво та реалізацію всіх послуг. Незалежно від місця їх утворення та призначення, витрати поділяються на такі економічні елементи:

- Основні матеріали.

- Допоміжні матеріали.

- Паливо.

- Енергія.

- Заробітна плата.

- Відрахування на соціальне страхування.

- Амортизація основних фондів.

- Інші витрати.

3. Витрати підприємства

Витрати - це прямі і непрямі, фактичні і можливі виплати або упущена вигода, необхідні для того, щоб залучити й утримати ресурси в межах даного напрямку діяльності. Витрати, що має фірма у процесі діяльності, можна поділити на дві категорії: зовнішні (або явні), і внутрішні( неявні).

Зовнішні витрати набувають форми грошових платежів постачальникам факторів виробництва, проміжних виробів і ділових послуг.

Внутрішні витрати - це упущена вигода, на яку йде фірма, взявши даний варіант використання усіх виробничих ресурсів.

4. Класифікація витрат;

Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення; для визначення собівартості продукції, тобто локальних затрат. Велике значення класифікації затрат в управлінні ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.

5. Розподіл витрат по елементам та статтям затрат

Рекомендована номенклатура витрат за статтями калькулювання собівартості туристичного та готельного продукту

6. Обчислення величини постійних та змінних витрат

Постійні -- це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. В рослинництві до постійних витрат відносять: амортизацію техніки і приміщень, орендну плату за землю або інші ресурси, земельний податок, заробітну плату постійних працівників, страхові платежі за посіви і майно рослинницьких галузей, загальновиробничі витрати в галузі, ремонт приміщень, що використовуються в рослинництві.

Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції. В рослинництві до таких витрат відносять вартість насіння, витрати на мінеральні добрива й отрутохімікати, на органічні добрива, паливно-мастильні матеріали, на технічний огляд і ремонт техніки, транспортні витрати на перевезення і доробку продукції, витрати на оплату праці найманих працівників і працівників підприємства, які виконують збиральні роботи і роботи, пов'язані з використанням ресурсів, що є елементом змінних витрат.

Ол = ПВ : ЗВ,

де ПВ -- постійні витрати; ЗВ -- змінні витрати; Ол - операційним лівериджем .

7. Розрахунок фінансового результату діяльності підприємства: прибуток від звичайної діяльності, прибуток до оподаткування, податок на прибуток та чистий прибуток готельного господарства

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг( визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків, зборів, знижок.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Податковий прибуток (збиток) - сума прибутку (збитку), визначена за податковим законодавством як об'єкт оподаткування податком на прибуток за звітний період.

Згідно із законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" прибуток, який є об'єктом оподаткування, визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу (ВД) на суму валових витрат (ВВ) та суму амортизаційних відрахувань (СА):

П_р = ВД - (ВВ + СА)

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.

8. Ефективність діяльності готельного господарства - рентабельність послуг

Основними якісними показниками, що відображають економічну ефективність підприємства, його фінансовий стан, успіхи та можливості у виконанні розробленої програми економічного та соціального розвитку є прибуток і рентабельність. В умовах ринкової економіки, з переходом готелів на самофінансування, будь-яке підприємство може існувати тільки за умови прибуткової, рентабельної діяльності. Готельне підприємство своїми грошовими ресурсами має забезпечити всю свою експлуатаційну діяльність, розвиток і технічні вдосконалення матеріально-технічної бази, соціальне та матеріальне заохочення працівників.

Можна зробити висновок, що рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормативних обігових засобів. Важливими факторами, які забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства, слугують зростання продуктивності праці, економія матеріальних ресурсів, підвищення фондовіддачі та рівня технічного прогресу, а саме: механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. Якомога повніше врахування підприємством таких факторів сприятиме підвищенню ефективності його діяльності.



Список використаної літератури

1. Мальська М. П. Готельний бізнес: теорія та практика: підручник / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 472 с.

2. Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту: підручник / Х. Й. Роглєв. - К. Кондор, 2009. - 408 с.

3. Круль Г. Я. Основи готельної справи: навч. посіб. / Г. Я. Круль. - К. : ЦУЛ, 2011. - 368 с.

4. Менеджмент готелю: економіко-організаційні аспекти : навч. посібник / Х. Й. Роглєв, Г. Г. Левітас Р. Г. Драпушко та ін. ; під заг. ред. Г. Б. Муніна. - К. : Кондор, 2011. - 443 с.

5. Організація готельного господарства: навчальний посібник / за ред. О. М. Головко. - К.: Кондор, 2012. - 337 с.

6. Пуцентейло П.Р. Экономіка і організація туристично-готельного підприємства.

Размещено на Allbest.ru

...