Економічні потреби та їх сутність
Поняття економічних потреб та критерії їх класифікації. Виробництво як складова системи трудової діяльності людини, значення економічного блага. Корисність продукту і умови задоволення потреб, реалізація економічних інтересів. Закон зростання потреб.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.04.2015 |
| Размер файла | 103,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Курсова робота
з дисципліни: «Політекономія»
Економічні потреби та їх сутність
Зміст
Вступ
1. Сутність економічних проблем та їх класифікація
1.1 Поняття економічних потреб
1.2 Корисність продукту та поняття задоволення потреби
1.3 Економічні інтереси як прояв соціальних потреб
2. Закон зростання потреб
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність даної теми полягає в тому, що людина здійснює виробництво для задоволення своїх різноманітних потреб, підвищення рівня свого матеріального і соціально-духовного споживання. Потреби мають свої закони розвитку, які не збігаються із законами виробництва. Основним законом сфери виробництва є закон обмеженості ресурсів, а фундаментальним законом сфери особистого споживання - закон неухильного зростання потреб суспільства, які виробництво має задовольнити.
Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника. Виробництво, яке працює не з метою задоволення потреб людини чи суспільства, тобто заради власне виробництва, є безглуздою витратою обмежених ресурсів землі, корисних копалин, довкілля, економічних благ і робочої сили.
Виробництво є складною системою трудової діяльності людини. У будь-якому суспільстві воно щоденно має розв'язувати такі фундаментальні і взаємопов'язані питання:
1) які продукти виробляти і в якій кількості?
2) як виробляти продукти?
3) для кого виробляти продукти?
4) в яких соціально-економічних умовах здійснювати виробництво?
Ці фундаментальні проблеми притаманні будь-якій економіці, проте, різні суспільства використовують різні підходи до їх вирішення.
У спрощеному вигляді суспільне виробництво являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили, або, як її часто називають, праці, засобів виробництва і землі. У ринковій економіці сформувався ще один фактор -- підприємницький талант.
Потреби - це категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності.
Що ж таке потреба? Загалом потреба -- це бажання людини в будь-чому, що забезпечує її життєдіяльність та поліпшує її.
Отже, потреба - категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності. Структура потреб велика. Крім економічних потреб, існує низка інших - культурних, політичних, ідеологічних, національних і т. ін.
Метою курсової роботи є дослідження економічних потреб, розкриття їх сутності і критеріїв класифікації.
Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.
Отже, економічні потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер.
Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за суб'єктами і об'єктами.
За суб'єктами потреби поділяють на:
- індивідуальні, колективні та суспільні;
- домогосподарств, підприємств і держави;
- суспільно-економічних класів і соціальних груп.
За об'єктами потреби класифікуються так:
- породжені існуванням людини як біологічної істоти;
- матеріальні і духовні;
- першочергові і не першочергові.
Тому предметом дослідження цієї курсової роботи є вдосконалення системи економічних потреб, розкриття їх суті і визначення їх класифікації на підприємствах в ринкових умовах господарювання.
Сутність потреб можна проілюструвати на прикладі становлення нових потреб, які завжди виникають із такого ставлення людей до умов життєдіяльності, що характеризується бажанням змінити ці умови. Наприклад, потреба у підвищенні швидкості пересування, яка виникає як бажання змінити існуючі способи пересування. Матеріальні засоби реалізації цього бажання ще відсутні, тому воно втілюється в казкових килимах - літаках. Проте потреба вже виникла, і вона спонукає людство до пошуків реальних шляхів її задоволення - до винаходу автомобіля, поїзда, літака.
На підставі загального визначення можна конкретизувати уявлення про потреби як предмет дослідження економічної теорії.
"Люди звикли пояснювати свої дії з свого мислення, замість того щоб пояснювати їх із своїх потреб (які при цьому, звичайно, відображаються в голові, усвідомлюються)..." - зазначав Ф. Енгельс.
Розглядаючи структуру економічних потреб, слід звернути увагу на те, що за способом їх задоволення вони поділяються на дві великі групи: потреби в предметах споживання і потреби у засобах виробництва. Перші характеризують особисті, індивідуальні потреби, а другі -- виробничі.
Тому об'єктом дослідження виступають потреби в предметах споживання і потреби у засобах виробництва підприємств.
Ясна річ, що між цими потребами завжди існують суперечності, які суспільство повинно розв'язувати таким чином, щоб забезпечити розвиток виробництва і задоволення зростаючих особистих і виробничих потреб.
Саме найповніше задоволення особистих потреб суспільства є основним стрижнем кінцевої мети виробництва. У зв'язку з цим потреби в засобах виробництва є похідними від потреб суспільства у споживчих благах.
1. Сутність економічних проблем та їх класифікація
1.1 Поняття економічних потреб
Визначні мислителі, політологи, економісти минулого і сучасності - Дж. Гобсон, К.А. Гельвецій, Ф. Гегель, К. Маркс, М. Вебер, Ф. Гайєк та інші бачили в потребах вираження природи людини, відносили їх до ключових економічних категорій.
Потреби - це категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності. В структурі потреб суспільства можна виділити кілька типів відносин, що характеризують зв'язок людей з умовами життєдіяльності: ставлення до природи (потреби у спілкуванні з природою, в охороні природи); до існуючих засобів життя (потреби у засобах виробництва і предметах споживання); до себе та інших людей (потреба у самовираженні, саморозвитку, у соціальному статусі, спілкуванні); до праці та дозвілля (потреба у цікавій, творчій праці, у відпочинку та ін.).
Сутність потреб можна проілюструвати на прикладі становлення нових потреб, які завжди виникають із такого ставлення людей до умов життєдіяльності, що характеризується бажанням змінити ці умови. Наприклад, потреба у підвищенні швидкості пересування, яка виникає як бажання змінити існуючі способи пересування. Матеріальні засоби реалізації цього бажання ще відсутні, тому воно втілюється в казкових килимах - літаках. Проте потреба вже виникла, і вона спонукає людство до пошуків реальних шляхів її задоволення - до винаходу автомобіля, поїзда, літака.
На підставі загального визначення можна конкретизувати уявлення про потреби як предмет дослідження економічної теорії.
Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття. Отже, потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер.
Потреби виникають разом із виникненням самої людини, і в процесі розвитку людського суспільства можуть змінюватись як кількісно, так і якісно, відповідно до зміни умов виробництва споживчих благ, удосконалення техніки і технології, зміни поглядів людей на споживання, моди, соціального стану, грошових доходів та ін.
Фізичні потреби можуть бути незмінними за своєю кількістю, як наприклад, потреби в їжі обмежені необхідною кількістю кілокалорій, але при цьому змінюються якісно: поліпшується структура харчування, споживаються корисніші, дорожчі, багатші вітамінами чи вишукані продукти. Такі фізичні потреби, як одяг, житло, побутові прилади тощо, змінюються надто часто, одні з них застарівають і взагалі більше не використовуються, інші постійно вдосконалюються, якісно змінюються.
Потреби неможливо повністю задовольнити, вони зростають швидше, ніж умови для їх задоволення. Безмежність потреб породжує людська фантазія, вони виникають під впливом розвитку науки, техніки, соціальних відносин. Сучасна наука розглядає людські потреби як складну ієрархічну систему, в яку входять потреби як біологічного, так і соціального характеру. Широко відома „піраміда потреб" американського вченого Маслоу, в яку потреби вписуються за їх важливістю і чисельністю тих, хто їх потребує.
Рис. 1. «Піраміда потреб» американського вченого Маслоу
Фізіологічні потреби передбачають реалізацію об'єктивних умов, необхідних для нормальної життєдіяльності людини. Їх елементарність визначається безпосереднім зв'язком з біологічними функціями організму людини. В той самий час навіть елементарні потреби не можуть розглядатися як чисто біологічні, оскільки реальний спосіб задоволення їх (спосіб виживання) має соціальний характер, отже, позначається на формуванні соціальних потреб.
Якщо парною категорією соціальним потребам індивіда є фізіологічні (біологічні) потреби, то соціальним потребам суспільства - потреби економічні.
Тому інколи потреби класифікують на економічні та соціальні. Перші відбивають відношення до праці як вимушеної діяльності і виявляються як необхідність економії праці, що є критерієм розвитку економіки суспільства.
Другі - це потреби у розвитку його соціальної сфери - освіти, науки, культури, мистецтва. У механізмі відтворення економічні та соціальні потреби взаємопов'язані та рівнозначні. Їх рівнозначність полягає в тому, що освіта, охорона здоров'я, виховання дітей, культура, задоволення від роботи постійно реалізуються в економії праці;
б) матеріальні - потреби в матеріальних благах та послугах і духовні - потреби у творчості, самовираженні, самовдосконаленні, вірі;
в) першочергові - потреби, що задовольняються предметами першої необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський транспорт, збереження здоров'я), та непершочергові - потреби, що задовольняються предметами розкоші (парфуми, хутра, яхти).
Ця класифікація досить умовна: те, що вважається предметом розкоші при одному рівні розвитку виробництва та добробуту суспільства, стає предметом першої необхідності при більш високому рівні розвитку економіки; те, що є предметом розкоші для однієї людини, вважається предметом першої необхідності для людини з іншим рівнем достатку.
1.2 Корисність продукту та поняття задоволення потреби
Загальна властивість усіх матеріальних благ і послуг полягає в тому, що вони так чи інакше стосуються людського добробуту. Добробут народу -- це рівень забезпеченості населення різноманітними матеріальними і нематеріальними благами.
Досліджуючи корисність, важливо звернути увагу на два моменти, які мають у політичній економії фундаментальне значення: корисність речі взагалі (вода, молоко, костюм, інформація тощо) і корисність додаткової речі (послуги) даного виду.
Розглянемо спочатку явище корисності блага. Його корисність чи некорисність для людини залежить від здатності задовольняти її певну потребу. Отже, корисність -- це здатність речі чи послуги задовольняти будь-яку потребу людини.
Потреби людини є індивідуальними і суб'єктивними. Те, що може бути корисним одній особі, може не бути корисним іншій. Так, устриці (рід двостулкових молюсків) мають велику цінність для французів і нульову для українців.
Корисність багатьох речей перебуває у прямій залежності від їх природних властивостей. Так, хліб, м'ясо, овочі, інші харчові продукти є корисними, тому що мають у собі білки, жири, вуглеводи і вітаміни, необхідні для людського організму. Речі, без яких життя людини неможливе, є об'єктивно корисними. Це вода, більшість продуктів харчування, взуття, одяг, житло тощо.
В індустріальну епоху майже всі матеріальні блага та послуги створюються у процесі виробничої діяльності. Організуючи виробництво харчових продуктів, побутових приладів, машин та устаткування, люди формують їх корисність, тобто створюють вироблювані блага з такими якісними властивостями, завдяки яким вони можуть задовольняти особисті чи він його не має, може бути дуже значною; бажання мати другий (запасний) зошит менш інтенсивне; що стосується третього зошита, то потреба в ньому дуже слабка. Економісти довели, що певна потреба може бути задоволена одиницями (порціями) продуктів, що йдуть одна за одною, відповідно до закону спадної граничної корисності.
Під граничною корисністю розуміють додаткову корисність, або задоволення, одержуване людиною з однієї додаткової одиниці конкретної продукції. У міру того як людина споживає все нові порції одного й того самого продукту, зростає загальна (психологічна) корисність, яку отримує людина. Припустимо, що корисність, яку отримує людина від споживання тієї чи іншої речі, можна вимірювати в абстрактних одиницях корисності (ОК). Для визначення «додаткової корисності», що її додає кожна додаткова порція продукту, використовують термін «гранична корисність». Тоді зі споживанням нових порцій продукту сукупна корисність зростає все меншими темпами у зв'язку з тим, що потреби людини поступово насичуються.
Таблиця 1.1 Закон спадної граничної корисності
|
Кількість продукту, що споживається |
Гранична корисність (ОК) |
Сукупна корисність (ОК) |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
0 1 2 3 4 5 6 |
0 4 3 2 1 0 -1 |
-- 4 7 9 10 10 9 |
Хоча загальна корисність зростає в міру споживання, темпи зростання весь час знижуються. Це тому, що гранична корисність продукту під час збільшення його споживання поступово скорочується.
Стовпець 1 табл. 1.1 показує кількість спожитого продукту, стовпець 2 -- динаміку граничної корисності продукту. З неї видно, що граничні корисності
З другого боку, розвиток змісту і характеру праці та виробництва обумовлює розвиток, збагачення потреб, створює людину, що здатна працювати по-новому і сприймати нові продукти виробництва. Цей процес подано на схемі, наведеній на рис. 2.
Рис. 2. Взаємозв'язок змін змісту праці та потреб
Як вже зазначалося, потреби є безмежними за своєю суттю. Безмежність їх має різні форми прояву. Вона полягає, по-перше, в тому, що потреби постійно відтворюються (не можна, поївши, задовольнити потребу в їжі раз і назавжди); по-друге, розвиток суспільства і виробництва породжує все нові й нові потреби; по-третє, не має меж процес удосконалення структури потреб, їх облагородження, як не має меж і процес удосконалення людської особистості.
Безмежність потреб обумовлена як безмежністю фантазії, продуктом якої вони є, так і розвитком виробництва, яке в умовах конкуренції постійно удосконалюється, створює нові споживчі блага, а отже, і нові потреби.
Широкому розповсюдженню потреб сприяють і сучасні комунікації, розвинена реклама, яка намагається запевнити нас в тому, що ми потребуємо нескінченну кількість предметів, які без дії реклами ми не купували.
Отже, якщо розглядати систему потреб у цілому, досліджувати зміни, що в ній відбуваються протягом тривалого часу, тобто досліджувати розвиток системи потреб, то останні постають перед нами, по-перше, як безмежні і, по-друге, як підпорядковані дії загального закону зростання потреб. Якщо ж розглядати потребу в конкретному споживчому блазі, то в кожен певний
1.3 Економічні інтереси як прояв соціальних потреб
Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб.
Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння певним товаром тощо).
Отже, економічні інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, їх реалізації.
Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню.
По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів.
По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків, бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб.
Економічні інтереси - це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб'єктів. Кожне окреме економічне відношення існує спочатку потенційно, у формі очікувань та ще незадоволених домагань людини. Економічні відносини реалізуються як дійсні, коли набувають форми взаємного зв'язку.
Потреби-інтереси не тільки відображають існуючі відносини, а й самі є першою "цеглиною" в структурі соціально-економічних відносин.
У кожному економічному відношенні - між підприємцями і виробниками, між виробниками і споживачами, державою і недержавним сектором економіки стабілізації свого становища і орієнтується на зміцнення конкретного підприємства. Внаслідок цього його інтерес потенційно може суперечити інтересу власника, який заінтересований у своєчасному переливі капіталу в ефективніші сфери.
Ще більш незацікавленими в переливі капіталу виявляються наймані робітники, інтереси яких пов'язані з конкретним підприємством як джерелом доходу і місцем роботи. Інтереси найманих робітників спрямовані на максимізацію поточних доходів, тому на підприємствах, де наймані робітники є власниками, а також залучаються до прийняття стратегічних рішень, спостерігається "проїдання" прибутків замість їх спрямування на розвиток виробництва. У деяких країнах на підприємствах із власністю робітників передбачені механізми, що стимулюють трудову професійну активність, проте обмежують повноту і свободу в реалізації функцій власників. Самоуправління здійснюється в таких формах, коли стратегічні рішення приймаються професійними менеджерами, а не робітниками.
У системі економічних інтересів можна виділити основний інтерес суспільства, який повинен відповідати таким критеріям:
а) віддзеркалювати сутність економічної системи;
б) бути рушійною силою економічного розвитку певної системи.
Відповідно до цих критеріїв основним інтересом сучасної ринкової економіки є особистий інтерес, а саме - особистий інтерес споживача. Він характеризує найважливішу особливість сучасної ринкової економіки - її спрямованість на задоволення споживчих потреб відповідно до платоспроможного попиту, яке відбувається на основі не масового, а все більш індивідуалізованого виробництва, що дає змогу задовольнити саме індивідуальні потреби; особливе становище споживача, який визначає, що виробляти, і тим самим обмежує свободу вибору виробника.
Потреба споживача спонукає виробника до певних дій - до виробництва необхідної продукції належної якості і з прийнятною ціною. Щоб задовольнити цей інтерес, виробник змушений впроваджувати нові технології, засоби
2. Закон зростання потреб
Розглядаючи структуру економічних потреб, слід звернути увагу на те, що за способом їх задоволення вони поділяються на дві великі групи: потреби в предметах споживання і потреби у засобах виробництва. Перші характеризують особисті, індивідуальні потреби, а другі -- виробничі.
Ясна річ, що між цими потребами завжди існують суперечності, які суспільство повинно розв'язувати таким чином, щоб забезпечити розвиток виробництва і задоволення зростаючих особистих і виробничих потреб.
Саме найповніше задоволення особистих потреб суспільства є основним стрижнем кінцевої мети виробництва. У зв'язку з цим потреби в засобах виробництва є похідними від потреб суспільства у споживчих благах. Під особистими потребами слід розуміти усвідомлене прагнення людини або соціальних спільнот до забезпечення найкращих умов життя. Особисті потреби окремої людини функціонують разом з потребами всього суспільства і в єдності з останніми виступають спонукальними мотивами діяльності людей. Особисті потреби задовольняються предметами і послугами особистого споживання.
Одне з фундаментальних положень політичної економії полягає в тому, що особисті потреби людини є безмежними, а виробничі ресурси, які необхідні для задоволення цих потреб, -- обмеженими.
Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку -- закону зростання потреб і закону розвитку факторів виробництва.
Ці закони взаємопов'язані і характеризують дві сторони соціально-економічного прогресу:
1) неухильний розвиток людини з її зростаючими потребами;
2) підвищення ефективності виробничих ресурсів за послідовного нарощування обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників (продуктивності, корисності тощо).
Під традиційними потребами слід розуміти такі, які стали для людей звичними, тобто нормативними. Одні з цих потреб мають багатотисячолітню історію (потреби в м'ясі, молоці, хлібі тощо), інші -- 30--50-річну (телевізори, холодильники, магнітофони тощо). Для задоволення цих потреб виробництво виготовляє відповідну продукцію.
Разом із традиційними існують і нові потреби, тобто потреби в таких матеріальних благах і послугах, які ще не стали звичними для більшості населення, які щойно усвідомлюються людьми як нові потреби. Водночас нові матеріальні блага і послуги виробництво вже частково освоїло і має можливість швидко розширити їх випуск (останні моделі телевізорів, комп'ютерів, літаків тощо).
Рівень реалізації закону зростання потреб можна виразити у вигляді такої формули:
де, Розп -- рівень реалізації закону зростання особистих потреб народу;
С -- споживання домогосподарствами матеріальних благ і послуг;
Пт -- традиційні (звичайні) потреби;
Пн -- нові потреби.
Оскільки виробництво і наука розвиваються, то створюються умови для освоєння в перспективі нових предметів споживання та засобів виробництва. На основі цього виникають абсолютно нові потреби (Пн). Наприклад, проект випуску авіаконструкторським бюро ім. Антонова суперлітака “Мрія” означає формування нової потреби суспільства. Це потенційна потреба, яка буде реалізована лише тоді, коли конструктори доведуть модель нового літака до того рівня якості, який відповідає вимогам нової техніки в авіації і потребам практики.
Зародження абсолютно нових потреб супроводжується відмиранням деяких традиційних потреб (повністю або в основному). Так, фактично немає потреби в кінних жатках, гасових лампах, дерев'яних відрах та багатьох інших
Висновок
Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника. Виробництво, яке працює не з метою задоволення потреб людини чи суспільства, тобто заради власне виробництва, є безглуздою витратою обмежених ресурсів землі, корисних копалин, довкілля, економічних благ і робочої сили.
Отже, потреба -- категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності. Структура потреб велика. Крім економічних потреб, існує низка інших -- культурних, політичних, ідеологічних, національних і т. ін.
Економічні потреби -- це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.
Отже, потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер.
Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за суб'єктами і об'єктами.
За суб'єктами потреби поділяють на:
- індивідуальні, колективні та суспільні;
- домогосподарств, підприємств і держави;
- суспільно-економічних класів і соціальних груп.
За об'єктами потреби класифікуються так:
- породжені існуванням людини як біологічної істоти;
- матеріальні і духовні;
- першочергові і непершочергові.
Розглядаючи структуру економічних потреб, слід звернути увагу на те, що за способом їх задоволення вони поділяються на дві великі групи: потреби в предметах споживання і потреби у засобах виробництва. Перші характеризують особисті, індивідуальні потреби, а другі -- виробничі.
Одне з фундаментальних положень політичної економії полягає в тому, що особисті потреби людини є безмежними, а виробничі ресурси, які необхідні для задоволення цих потреб, -- обмеженими.
За ступенем реалізації потреби в матеріальних благах і послугах можна класифікувати як дійсні, платоспроможні і перспективні
Потреби людей не є постійними. Вони -- продукт розвитку суспільства. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу. У кожному суспільстві діє закон зростання потреб.
Його суть полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з тим і людини як особистості та продуктивної сили, відбувається поступове зростання її потреб. Цей закон характеризує взаємодію потреб і виробництва у процесі розвитку.
Відповідно до закону зростання потреб відбувається стале і якісне зростання економічних потреб. Сфера потреб розширюється не тільки по вертикалі, але й по горизонталі: потреби вищого рівня виникають у все більшої кількості людей; у міру суспільного розвитку людина прагне одержувати блага більш високого рівня.
економічний благо трудовий
Список використаної літератури
1. Агапова Т.А., Серёгина С.Ф. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А.В. Сидоровича. -- М.: Дело и сервис, 2000.
2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. -- К.: Четверта хвиля, 2001.
3. Будаговська С., Кілієвич О. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл. освіти. -- К.: Основи, 2002.
4. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. -- К.: Основи, 2001.
5. Введение в рыночную экономику: Учебник / Под ред. А.Я. Лившица, И.Н. Никулиной. -- М.: Высш. шк., 1999.
6. Вечканов Г.С., Вечканова Г. Р. Макроэкономика: Пособие для подготовки к экзамену. -- СПб.: Питер, 2000.
7. Гайгер, Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика. -- М.: ИНФРА-М, 2000.
8. Долан Э., Линдсей Д. Макроэкономика. -- СПб.: Литера-плюс, 1999.
9. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. -- К.: Основи, 2003.
10. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей / Под общ. ред. О. В. Ивановой. -- М.: Прогресс, 1992.
11. Лэйард Р. Макроэкономика: Курс лекций для рос. читателей. --М., 2000.
12. Луссе А. Макроэкономика: Ключевые вопросы. -- СПб.: Питер, 1999.
13. Макконнелл К., Брю С. Экономикс. -- М.: Республика, 1999.
14. Макконнелл К., Брю С. Макроекономіка. -- Львів: Просвіта, 1997.
15. Макроэкономика / В.М. Гальперин, П.И. Гребенников, А.И. Леусский, Л. С. Тарасевич. -- СПб., 1998.
16. Макроэкономика: Учеб. пособие / Н.И. Базылев, М.Н. Базылева и др.; Под ред. Н. И. Базылева. -- Минск: БГЭУ, 2000.
17. Малиш Н.А. Макроекономіка: Навч. посіб. -- К.: МАУП, 2003.
18. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка. -- К.: Основи, 2000.
19. Мэнкью Н. Принципы экономикс. -- СПб., 1999.
20. Панчишин С. Макроекономіка. -- К.: Либідь, 2001.
21. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. -- К.: Либідь, 1999.
22. Сакс Дж., Ларрен Ф. Макроэкономика. Глобальный подход. -- М.: Дело, 1999.
23. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. -- К.: Основи, 2001.
24. Система национальных счетов -- инструмент макроэкономического анализа: Учеб. пособие / Под ред. Ю.Н. Иванова. -- М.: Финстат, 2002.
25. Статистичний щорічник України / Державний комітет статистики України. -- К.: Техніка, 2006; 2007; 2008.
26. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. -- М.: Дело, 1999.
27. Ходов Л.Г. Основы государственной экономической политики. -- М.: БЕК, 1998.
28. Эклунд К. Эффективная экономика. -- М., 2003.
29. Экономика: Учебник / Под. ред. А.С. Булатова. -- М.: БЕК, 2000.
30. Экономическая теория: Учебник / Под. ред. Н.И. Базылева, С.П. Гурко. -- Минск: БГЭУ, 2001.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зміст економічної потреби. Соціально-економічні відносини і принципи розподілу благ. Різноманітність потреб та їхня класифікація за різними критеріями. Корисність продукту та її види. Закон зростання потреб. Прояви економічних суперечностей в Україні.
презентация [186,9 K], добавлен 24.09.2015Економічні потреби людини та шляхи їх задоволення. Матеріальні і духовні, індивідуальні та колективні потреби. З'ясування потреб роботодавців. Ієрархія потреб за А. Маслоу. Блага, створені в процесі виробництва, як предмет інтересу споживання людини.
презентация [855,4 K], добавлен 25.03.2016Закон зростаючих потреб та механізм його дії. Теорія граничної корисності. Види потреб та їх класифікація. Формування і розвиток суспільних потреб. Положення споживчих цін, тарифів та доходів громадян в Україні. Закон взаємозв'язку виробництва і потреб.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 24.12.2013Класифікація потреб за способом задоволення, ступенем реалізації потреби. Класифікація потреб, запропонована американським ученим А. Маслоу. Особливості економічної кризи в Україні. Визначення поняття "структура ринку". Умови виникнення безробіття.
контрольная работа [103,4 K], добавлен 26.01.2011Поняття економічних потреб та їх класифікація. Закон зростання потреб і обмеженості виробничих ресурсів: зміст і загальна характеристика, особливості аналізу та значення. Форми подолання суперечності між необмеженими потребами та обмеженістю ресурсів.
курсовая работа [172,6 K], добавлен 09.05.2015Принципи, категорії і закони економічної науки. Поділ праці та економічна діяльність. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми. Формування глобальної економічної системи.
курс лекций [2,2 M], добавлен 28.11.2010Основне джерело задоволення потреб людини – виробництво і її економічна діяльність. Сутність та значення економіки науки. Основні напрями економічної науки: неокласицизм, кейнсістство, інституціоналізм, неокласичний синтез. Характеристика маржиналізму.
реферат [56,6 K], добавлен 19.02.2011Поняття та суть економічних виробничих відносин. Аналіз відносин власності в контексті економічних відносин. Економічні потреби через призму економічних відносин. Економічні інтереси - рушійна сила економічних відносин.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 10.04.2007Метод політекономії, її становлення, етапи розвитку та місце в системі наук. Фактори виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини. Закон зростаючих потреб та соціально-економічна ефективність виробництва. Національні моделі економічних систем.
курс лекций [2,7 M], добавлен 31.05.2009Загальна характеристика поняття "потреба". Географічні відмінності в потребах. Продовольчі та матеріальні потреби. Соціальні потреби людини. Потреба в безпеці та в саморозвитку. Географічні відмінності в потребах. Класифікація потреб за Маслоу.
реферат [26,8 K], добавлен 02.12.2015Потреби як суб’єктивні бажання, які людина намагається задовольнити, аналіз класифікації. Розгляд основних особливостей теорії граничної корисності і поведінки споживача. Загальна характеристика піраміди потреб за А. Маслоу. Знайомство з видами благ.
презентация [188,1 K], добавлен 18.10.2013Поняття потреби та її види. Сутність та класифікація благ. Корисність як мотив споживацького вибору. Кардиналістська та ординалістська концепції. Рівновага споживача. Внутрішні збуджуючі стимули діяльності людини. Поняття корисності та її функції.
презентация [11,0 M], добавлен 28.10.2013Здійснення виробничої, комерційної, фінансової, господарської та інших видів діяльності для задоволення потреб попиту споживачів у телекомунікаційних послугах. Узагальнюючі показники результатів економічної діяльності. План доходів та кошторису.
курсовая работа [880,1 K], добавлен 19.12.2015Поняття та сутність ліквідації суб’єктів підприємництва. Основні документи, що регулюють порядок ліквідації суб'єктів підприємницької діяльності. Загальний порядок ліквідації та добровільна ліквідація. Черговість задоволення потреб кредиторів.
дипломная работа [63,4 K], добавлен 24.01.2009Сутність інтересів як економічної категорії, їх суперечності та зв'язок з економічними підсистемами. Визначення основних ланок спонукальних чинників до економічної діяльності. Характеристика особистих, колективних, суспільних економічних інтересів.
реферат [25,0 K], добавлен 12.11.2010Макроекономіка в системі економічних наук. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів. Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання в залежності від типів економічних систем. Методологія макроекономічного пізнання. Дослідження національної економіки.
курсовая работа [56,9 K], добавлен 07.12.2008Теорії вартості, які є найбільш поширеними в економічній науці: суб’єктивно-психологічна, неокласична та теорія трудової вартості. Теорії, що визначають цінність товару. Корисність продукту та її види. Гранична корисність та закон спадної корисності.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 20.06.2011Структура потреби підприємств, установ і організацій України у працівниках за розділами класифікацій професій і за основними видами економічної діяльності. Динаміка потреби підприємств у працівниках за видами економічної діяльності у 2002–2011 роках.
контрольная работа [55,4 K], добавлен 11.12.2012Реалізація нової економічної стратегії, господарського механізму переведення на умови госпрозрахунку, самоокупності і самофінансування. Розвиток демократичних форм управління. Досягнення збалансованості ресурсів і потреб. Нова інвестиційна політика.
реферат [36,8 K], добавлен 15.01.2011Вивчення економічної природи теорії граничної корисності та її значення для розвитку економічної науки. Дослідження праць та поглядів представників австрійської школи політекономії. Визначення цінності товарів на базі суб'єктивних оцінок людських потреб.
курсовая работа [333,1 K], добавлен 07.12.2012
