Потенціал підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Сутність поняття "Потенціал підприємства" та його структура як економічної категорії

2. Формування потенціалу підприємства

3. Підходи до кількісної і якісної оцінки потенціалу підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Потенціал підприємства можна визначити як можливості систем, ресурсів і компетенції підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес-процесів.

За сферою реалізації потенціал можна розглядати як ринковий (зовнішній) і внутрішній. Зовнішній характеризує можливості підприємства, орієнтовані на ринок, і визначається потенційним обсягом попиту, незадоволеним сформованою ним пропозицією. Підприємство має обмежений вплив на зовнішній (ринковий) потенціал через складність, динамічність, непередбачуваність зовнішнього середовища. Внутрішній потенціал представлений ресурсами та компетенціями, які дозволяють реалізувати ринкові шанси, що надаються.

Дослідження теоретичних аспектів економічного потенціалу дозволило зробити висновки про існування великої кількості підходів до розуміння сутності цієї категорії та відсутність єдиної думки щодо структури економічного потенціалу.

У зв'язку з цим, пошук універсального способу кількісної оцінки економічного потенціалу є малопродуктивним. В даному випадку мова може йти про систему оцінок економічного потенціалу підприємства.

Оцінка та вимір економічного потенціалу необхідні, оскільки виступаючи передумовою відповідних рішень вони дозволяють впливати на поточний стан та тенденції розвитку підприємств, встановлювати розміри та напрями змін, виявляти більш вагомі фактори такого зростання, складати прогнози та плани подальшого вдосконалення процесів відтворення та використання ресурсів на основі принципу збалансованості. У цьому питанні потрібно вирішувати завдання визначення необхідної системи показників, за допомогою яких можливо достатньо повно охарактеризувати економічний потенціал підприємства. Показник у цій системі представляє собою форму кількісного вимірювання економічних категорій

Однією з важливих задач, що стоїть перед управлінцями різних рівнів, є виявлення особливостей та вузьких місць в розвитку підприємства, а це не можливо без порівняльного комплексного аналізу та кількісної оцінки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Категорія економічного потенціалу та можливості її оцінки є протягом тривалого часу предметом дискусій серед учених-економістів. Дослідженню сутнісних аспектів економічного потенціалу, присвячено праці Бикової В.Г., Воронкової А.Е, Давискіби К.В.,Калінеску Т.В., Колеснікова О.О., Лагун М.І., Лапіна Є.В., Лепьохіна О.В., Матковського Р.Б., Мігай Н.Б., Савченко М.В. і інших [1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14].

Метою роботи є дослідження підходів до визначення показників, за допомогою яких можливо оцінити рівень економічного потенціалу підприємства.

1. Сутність поняття "Потенціал підприємства" та його структура як економічної категорії

В етимологічному значенні термін "потенціал" походить від латинського potentia й означає "потужність, сила".

Відповідно до визначення Великого економічного словника потенціал як економічна категорія становить наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення будь-чого.

Самоукін Л.І. вважає, що економічний потенціал необхідно розглядати у взаємозв'язку з властивими кожній суспільно-економічній формації виробничими відносинами, що виникають між окремими працівниками, трудовими колективами, а також управлінським апаратом підприємства з приводу повного використання їхніх здібностей зі створення матеріальних благ і послуг. У даному визначенні, на наш погляд, підкреслена досить важлива риса економічного потенціалу. Однак, економічний потенціал однаковою мірою залежить від наявності і а достатності виробничих сил, для мобілізації яких і виникають виробничі відносини.

Найбільш поширене трактування сутності потенціалу підприємства як сукупності природних умов і ресурсів, можливостей, запасів і цінностей, що можуть бути використані для досягнення певних цілей, що близько до визначення Великого економічного словника. Крім того, іноді потенціал підприємства визначають як можливості господарської системи виробляти продукцію (що близько до його трактування як виробничої потужності) або як можливості продуктивних сил забезпечувати певний ефект, не уточнюючи, водночас, чи відповідає цей ефект поставленим цілям.

Потенціал підприємства можна визначити як можливості систем и ресурсів і компетенції) підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнесів-процесів. [4, ст. 8]

З огляду на зміст наведеного визначення, а також на те, що компетенції та ресурси, зумовлюючи внутрішні можливості підприємства, повинні забезпечити його конкурентні переваги в ринковому середовищі, що визначає можливості попиту, модель потенціалу підприємства може мати таке графічне зображення (рис. 1.1):

Класифікація видових проявів потенціалу підприємства здійснюється за такими напрямами:

1) за об'єктами дослідження;

2) за ступенем реалізації;

3) за сферою реалізації;

4) за принципом ієрархії;

5) за функціями управління.

За об'єктами дослідження виділяють ресурсну та результатну концепції потенціалу підприємства. Ресурсна концепція розглядає потенціал як сукупність ресурсів підприємства, оцінка яких здійснюється за вартістю їхнього залучення.

У рамках результатної концепції потенціал підприємства може розглядатися як здатність господарської системи освоювати, переробляти ресурси для задоволення суспільних потреб і створення певного результату. Оцінка його величини в цьому випадку полягає у визначенні максимальної кількості благ, які підприємство здатне виробити за умов даної кількості, якості та структури ресурсів.

Наступним рівнем класифікації є поділ потенціалу підприємства за ступенем використання можливостей підприємства на фактичний (поточний, реалізований, досягнений у даний момент) і перспективний (стратегічний, орієнтований на досягнення довгострокових цілей). Така диференціація дозволяє оцінювати ступінь використання потенціалу підприємства через порівняння його перспективного рівня з фактичним значенням. Основним етапом оцінки стає визначення потенційних можливостей підприємства.

За сферою реалізації потенціал можна розглядати як ринковий (зовнішній) і внутрішній. Зовнішній характеризує можливості підприємства, орієнтовані на ринок, і визначається потенційним обсягом попиту, незадоволеним сформованою ним пропозицією. Підприємство має обмежений вплив на зовнішній (ринковий) потенціал через складність, динамічність, непередбачуваність зовнішнього середовища. Внутрішній потенціал представлений ресурсами та компетенціями, які дозволяють реалізувати ринкові шанси, що надаються [10, ст. 86].

Досліджуючи ієрархію потенціалів, підприємство можна розглядати як систему, що складається з більш дрібних підсистем - бізнес-одиниць, виділених за принципом значущості їхнього функціонування для бізнесу в цілому. У цьому випадку має місце класифікація проявів потенціалу за принципом ієрархії від потенціалу підприємства як системи глобального рівня до потенціалів бізнес-одиниць як підсистем нижчого рівня, які визначають разом з тим ефективність реалізації сукупних можливостей за рахунок адитивного та синергічного ефекту.

Правомірно розглядати також потенціал підприємства за функціональними напрямками його формування та використання. У цьому випадку виділяють потенціал маркетинговий (здатність маркетингової системи підприємства забезпечити його постійну конкурентоспроможність); виробничий (здатність виробничої системи забезпечити випуск продукції в обсязі, що відповідає потенціалу попиту); фінансовий (здатність фінансової служби забезпечити основні ланки ланцюжка "збут - виробництво - закупівлі" фінансовими ресурсами за принципом найбільш ефективного їхнього розподілу): організаційний (здатність менеджменту створити ефективну систему взаємодії між усіма елементами потенціалу).

Структура потенціалу підприємства

Існує кілька можливих підходів до структуризації потенціалу підприємства:

1. Блочно-модульна структуризація.

2. Функціональна структуризація.

Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства заснована на взаємодії трьох складових, які охоплюють всі стратегічні компоненти підприємства, що дозволяють досягти поставлені цілі, та найбільш повно характеризують внутрішній стан підприємства - ресурсів, системи управління та діяльності персоналу.

Відповідно до ресурсної концепції, потенціал підприємства розглядається як система ресурсів, що вступають у взаємодію й обумовлюють досягнуті результати.

Блок ресурсів, незважаючи на нібито однозначність їхнього трактування, в економічній літературі представляється різним набором модулів. модульний економічний потенціал

Найбільше поширення одержала концепція виділення в сукупності ресурсів наступних елементів:

ь технічні ресурси (виробничі потужності та їхні особливості, обладнання, матеріали і т. ін.);

ь технологічні ресурси (технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки й ін.);

ь кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їхнє прагнення до знань і удосконалювання, інтелектуальний капітал);

ь просторові ресурси (характер виробничих приміщень і території підприємства, розташування об'єктів нерухомості, комунікацій, можливість розширення):

ь інформаційні ресурси (кількість і якість інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище, каналів її поширення, можливості розширення та підвищення вірогідності інформаційної бази і т. ін.);

ь ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів і ін.);

ь фінансові ресурси (наявність і достатність власного та позикового капіталу,

ь стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній і т. ін.).

До об'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:

• виробничий потенціал;

• інноваційний потенціал (характеризує можливості підприємства в сфері розробки та впровадження інновацій);

• фінансовий потенціал;

• потенціал відтворення (характеризує можливості діючої системи формування та відновлення основних фондів забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції підприємства);

• інформаційний потенціал характеризує можливості створеної інформаційної бази гарантувати своєчасне та повне насичення підприємства достовірною

• інфраструктурний потенціал (характеризує привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій та інших факторів).

До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносять:

• науково-технічний потенціал (характеризує здатність працівників підприємства здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалення виробничих і технологічних процесів, диференціацію видів продукції);

• маркетинговий потенціал;

• потенціал організаційної структури управління (характеризує можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функціонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища);

• кадровий потенціал (сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації);

2. Формування потенціалу підприємства

Процес формування потенціалу підприємства є одним з напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності підприємства. При цьому використовуються такі основні наукові підходи:

1. Системний підхід є одним з основних у процесі формування потенціалу підприємства. При його застосуванні на основі маркетингових досліджень спочатку формуються параметри виходу - товару або послуги: що робити, з якими показниками якості, з якими витратами, для кого, у які терміни, за якою ціною? Параметри виходу повинні бути конкурентоспроможними.

Потім визначаються параметри входу: які потрібні ресурси й інформація для реалізації внутрішніх бізнес-процесів?

2. Маркетинговий підхід передбачає орієнтацію формування можливостей підприємства на споживача. Це означає, що формування будь-якого елемента потенціалу повинне ґрунтуватися на аналізі та прогнозуванні ринкових потреб, аналізі та прогнозуванні конкурентоспроможності та конкурентних переваг. При застосуванні маркетингового підходу пріоритетами вибору критеріїв формування потенціалу підприємства є:

* підвищення якості кінцевого результату реалізації потенціалу (виходу системи) відповідно до потреб споживачів;

* економія ресурсів у споживачів за рахунок підвищення якості всіх елементів потенціалу та, як наслідок, підвищення якості кінцевої продукції або послуги.

3. Функціональний підхід передбачає пошук зовсім нових, оригінальних технічних рішень для задоволення існуючих або потенційних потреб. Потреба в цьому випадку розглядається як сукупність функцій, які потрібно виконати для її задоволення. Після визначення функцій (наприклад, маркетингові, наукові дослідження, постачання, виробництво) визначається кілька альтернативних варіантів формування потенціалу для їхнього виконання та вибирається той з них, що забезпечує максимальну ефективність сукупних витрат. Застосування даного підходу, на відміну від орієнтації на "вчорашні" світові стандарти, дозволяє найбільш повно задовольняти нові потреби, з одного боку, і забезпечувати стійку конкурентну перевагу, з іншого.

4. Відтворювальний підхід орієнтований на постійне поновлення виробництва продукції з меншої ресурсоємністю та вищою якістю порівняно з аналогічною продукцією на даному ринку для задоволення потреб клієнтів. Це означає, що основним елементом даного підходу є обов'язкове застосування бази порівняння (показників кращої аналогічної продукції на теперішній момент, скоректованих до початку освоєння нової продукції або випереджальних) в процесі планування відтворювального процесу.

5. Нормативний підхід полягає у встановленні для найважливіших елементів потенціалу нормативів:

· якості та ресурсоємності продукції, завантаженості технічних об'єктів, параметрів ринку і т. д.;

· ефективності використання ресурсного потенціалу;

· щодо розробки й ухвалення управлінських рішень.

Слід зазначити, що встановлені нормативи повинні відповідати вимогам обґрунтованості, комплексності, ефективності та перспективності застосування.

6. Комплексний підхід передбачає необхідність урахування технічних, екологічних, економічних, організаційних, соціальних, психологічних і інших аспектів діяльності підприємства.

Модель формування потенціалу підприємства

З використанням перерахованих властивостей, підходів, факторів і передумов багаторівнева структурна модель формування потенціалу підприємства має такий вигляд (рис. 2.1).

Матеріальною основою потенціалу підприємства є фінансові ресурси, відображені в його балансі, а величина сукупного потенціалу є результатом спільних зусиль з реалізації його елементів, який залежно від інтересів власників може бути виражений або потенційним прибутком, то залишається в розпорядженні підприємства, або його вартістю.

Рис. 2.1 - Модель формування потенціалу підприємства

Оптимізація структури величини сукупного потенціалу припускає виділення проміжних рівнів узагальнення потенційних можливостей підприємства. Нижнім рівнем є виробничий потенціал, який формується як результат використання і взаємодії техніко-технологічного, інформаційного, інфраструктурного, організаційного, кадрового елементів, а результатом його реалізації є фактичний і потенційний обсяг виробництва продукції. Сполучною ланкою між нижнім виробничим і загальним інституціональним рівнями виступає ринковий потенціал, який формується як результат прояву компетенції! виробництва та активності підприємства, необхідних для задоволення потреб ринку в повному обсязі продукції в умовах існуючого маркетингового середовища. Результатом реалізації ринкового потенціалу є фактичний і потенційний обсяг продажів.

3. Підходи до кількісної і якісної оцінки потенціалу підприємства

Дослідження теоретичних аспектів економічного потенціалу, дозволило зробити висновки про існування великої кількості підходів до розуміння сутності цієї категорії та відсутність єдиної думки щодо структури економічного потенціалу.

У зв'язку з цим, на нашу думку, пошук універсального способу кількісної оцінки економічного потенціалу є малопродуктивним. В даному випадку мова може йти про систему оцінок економічного потенціалу підприємства.

Оцінка та вимір економічного потенціалу необхідні, оскільки виступаючи передумовою відповідних рішень вони дозволяють впливати на поточний стан та тенденції розвитку підприємств, встановлювати розміри та напрями змін, виявляти більш вагомі фактори такого зростання, складати прогнози та плани подальшого вдосконалення процесів відтворення та використання ресурсів на основі принципу збалансованості. У цьому питанні потрібно вирішувати завдання визначення необхідної системи показників, за допомогою яких можливо достатньо повно охарактеризувати економічний потенціал підприємства. Показник у цій системі представляє собою форму кількісного вимірювання економічних категорій.

Основні принципи виміру економічного потенціалу, на думку М.В. Савченко такі [14, ст. 177]:

- економічний потенціал завжди можна представити схематично у вигляді ієрархічної структури, в якій на вищому рівні знаходиться інтегральний показник, на другому - складові його показники, а потім і одиничні показники.

- якісні показники на будь-якому рівні ієрархії завжди можна визначити двома параметрами: вірогідністю та відносним рівнем.

Однією з важливих задач, що стоїть перед управлінцями різних рівнів, є виявлення особливостей та вузьких місць в розвитку підприємства, а це не можливо без порівняльного комплексного аналізу та кількісної оцінки. Головна складність комплексного аналізу та оцінювання, на нашу думку, полягає у виборі відносно незалежних статистичних показників (індикаторів) та розробці принципів їх співставлення для побудови комплексних критеріїв, за допомогою яких можна наочно та об'єктивно представити рівень розвитку економічного потенціалу.

За допомогою показників виміру рівня економічного потенціалу усуваються протиріччя, що виникають при оцінці руху його складових. Співвіднесення величини потенціалу з кінцевими результатами функціонування дає комплексну уяву про ступінь використання виробничих ресурсів і резерви підвищення ефективності виробництва [14, ст. 126].

Найбільш важливим є отримання сукупної, інтегральної оцінки, яка враховувала б всі можливості і всі обмеження. Така оцінка, на погляд Лапіна Є.В., може бути отримана на основі використання категорії "економічний потенціал", яка відображає сукупні можливості досягнення економічним суб'єктом різних цілей в різних областях. При цьому необхідно, щоб така оцінка відображала характер соціально-економічних відносин на сучасному етапі і містила в собі інтегральні оцінні характеристики всіх аспектів діяльності підприємства [8, ст. 339].

Для оцінки економічного потенціалу підприємства можуть використовуватися показники:

- натуральні;

- вартісні;

- абсолютні;

- відносні.

Оцінка економічного потенціалу підприємства в натуральному виразі припускає визначення кількості економічних ресурсів, якими володіє підприємство, і кількості продукції, робіт і послуг, які можуть бути виконані підприємством при якнайповнішому і ефективнішому використанні цих ресурсів. При цьому оцінка потенціалу підприємства проводиться з використанням натуральних вимірників [8, ст. 342].

Оцінка економічного потенціалу підприємства у вартісному виразі припускає визначення вартості активів підприємства і величини економічних вигід, які воно може отримати в майбутньому. Оцінка економічних ресурсів підприємства і економічних вигід проводиться з використанням вартісних показників і вимірників [8, ст. 344].

Вартісною оцінкою економічного потенціалу є сукупність доходів, що отримуються підприємством від використання його активів за всіма напрямами виробничо-фінансової діяльності. Показником вартісної оцінки потенціалу підприємства є величина знов створеної вартості і її складові елементи. До складу доходів і надходжень грошових коштів, що визначають економічну оцінку потенціалу підприємства за результатом його реалізації, входять: прибуток від операційної діяльності; доходи за вирахуванням витрат від фінансової діяльності; амортизаційні відрахування від вартості нематеріальних активів і основних засобів підприємства; доходи від залученого підприємством людського капіталу, отримані у формі основної і додаткової заробітної плати виробничого персоналу з урахуванням відрахувань на соціальні потреби (відрахування до Пенсійного фонду, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття і так далі).

Економічний потенціал підприємства оцінюється у вартісному виразі:

а) як сума доходів підприємства, що отримуються протягом терміну корисного використання відповідних видів економічних ресурсів з урахуванням чинника часу. Чинник часу враховується за допомогою дисконтування прогнозованих за роками розрахункового періоду доходів підприємства, що є результатом реалізації економічного потенціалу;

б) як середньорічна величина економічної оцінки потенціалу підприємства - диференційована за його складовими елементами [8, ст. 346].

Дослідник Давискіба К.В. [4] для визначення величини сумарного економічного потенціалу у вартісному виразі наводить формулу, за якою вимірювання здійснюється як сума економічних оцінок локальних потенціалів:

(2.1)

де ЕПР - величина економічного потенціалу в річному вимірюванні, гр. од.;

ЕПi - економічна оцінка локальних потенціалів, в річному вимірюванні, гр. од.;

і = 1, 2., n - кількість локальних потенціалів.

Різноманіття підходів до вибору показників, що характеризують складові економічного потенціалу, пояснюється відсутністю єдності думок з питання їх класифікації. Інакше кажучи, це різноманіття викликане, головним чином, відсутністю єдиного підходу до розробки класифікаційної схеми показників економічного потенціалу, зокрема - відсутністю методологічної єдності ознак класифікації.

Характеризуючи в цілому розглянуті групування показників, можна відзначити, що практично всі вони охоплюють різне число показників з різним ступенем їх деталізації. Причому, показники, об'єднані в групи для характеристики тієї або іншої складової економічного потенціалу, не завжди відповідають їх змісту. Таким чином, наукова систематизація показників, що описують стан елементів потенціалу, в даний час відсутня. Очевидно, що розробка стрункої науково обґрунтованої класифікації показників за елементами економічного потенціалу, повинна здійснюватися на основі певних вимог до підбору і обґрунтування показників. Отже, завдання полягає у виявленні основних принципів, яким повинна відповідати класифікаційна система показників, що характеризують елементи потенціалу. Під класифікацією розуміється логічна операція, пов'язана з діленням сукупності явищ, понять або будь-якої безлічі об'єктів на відособлені і однорідні групи, виявлені за загальними ознаками.

Залежно від ступеня впливу на результати діяльності може бути використане ділення показників на інтенсивні і екстенсивні. При цьому під інтенсивними розуміються показники, що характеризують ефективне використання наявних структурних елементів економічного потенціалу в процесі діяльності підприємства. Поняття екстенсивних показників пов'язане із збільшенням (зростанням) абсолютних кількісних значень показників оцінювання економічного потенціалу, яке не призводить до підвищення ефективності використання його структурних елементів. До таких показників, наприклад, відносяться: зростання чисельності працівників підприємства, збільшення обсягу матеріально-технічних засобів, збільшення витрат на науково-технічну інформацію і таке інше.

Рис. 3.1. Класифікаційна схема показників оцінки економічного потенціалу.

Висновки

Таким чином, Процес формування потенціалу підприємства є одним з напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи ресурсів і компетенцій таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був фактором успіху в досягненні стратегічних, тактичних і оперативних цілей діяльності підприємства. При цьому використовуються такі основні наукові підходи:

Ш Системний підхід

Ш Маркетинговий підхід

Ш Функціональний підхід

Ш Відтворювальний підхід

Ш Нормативний підхід

Ш Комплексний підхід

Матеріальною основою потенціалу підприємства є фінансові ресурси, відображені в його балансі, а величина сукупного потенціалу є результатом спільних зусиль з реалізації його елементів, який залежно від інтересів власників може бути виражений або потенційним прибутком, то залишається в розпорядженні підприємства, або його вартістю.

Проведений аналіз підходів до формування системи показників для оцінки кількісного та якісного рівня економічного потенціалу підприємства показав, що більшість дослідників при виборі таких показників спираються на інструментарій економічного аналізу. В той же час у проведених наукових дослідження відсутня систематизація показників, не розроблені алгоритми визначення рівня економічного потенціалу за показниками, що пропонуються дослідниками, не має логічно стрункої класифікації показників для характеристики складових економічного потенціалу.

Результатом подальших досліджень може бути розробка системи показників та алгоритму оцінки кількісного та якісного рівню економічного потенціалу підприємства.

Список використаної літератури

1. Бикова В.Г. Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення: дис…канд. екон. наук: 08.04.01 / В.Г. Бикова. - К., 2012. - 220 с.

2. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. / А.Э. Воронкова - Луганск: Изд-во Восточно-украинского национального университета, 2010. - 315 с.

3. Головкова Л.С. Сукупний економічний потенціал корпорації: формування та розвиток: монографія / Л.С. Головкова. - Запоріжжя: КПУ, 2009. - 340 с.

4. Давискіба К.В. Економічний потенціал регіону та його ефективне використання в умовах ринкової трансформації: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / К.В. Давискіба. - Х., 2012. - 20 с.

5. Калінеску Т.В. Стратегічний потенціал підприємства: формування та розвиток: монографія / Т.В. Калінеску, Ю.А. Романовська,О.Д. Кирилов; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ, 2011. - 272 c.

6. Колесніков О.О. Управління стратегічним потенціалом підприємства: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Олександр Олександрович Колесніков. - Х., 2011. - 224 с.

7. Лагун М.І. Економічний потенціал як основа розвитку бізнесу / М.І. Лагун // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - №5. - С. 77 - 82.

8. Лапін Є. В. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління: дис... д-ра екон. наук: 08.07.01 / Євген Васильович Лапін. - Х., 2013. - 432 с.

9. Лепьохін О.В. Економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва: дис…канд. екон. наук: 08.07.01 / О.В. Лепьохін. - К., 2009. - 198 с.

10. Матковський Р.Б. Економічний потенціал України та шляхи його ефективного використання: дис… канд. екон. наук: 08.01.01 / Роман Богданович Матковський. - К., 2010. - 198 с.

11. Мігай Н.Б. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу машинобудівних підприємств: дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Наталя Борисівна Мігай. - О., 2007. - 193 с.

12. Новаківський І. І. Інформаційний потенціал системи управління підприємством: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / І.І. Новаківський. - Л., 2002. - 219 с.

13. Облік, аналіз та аудит: навчальний посібник / М.С. Білик, А.Г. Загородній, Г.І. Кіндрацька та інші. - К.: Кондор, 2008. - 618 с.

14. Савченко М.В. Управління економічним потенціалом промислових підприємств: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Марина Василівна Савченко. - Х., 2011. - 220 с.

15. Станіславик О.В. Теоретико-методичні основи оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств (на прикладі машинобудування) : автореф. дис…канд. екон. наук: 08.00.04 / О.В. Станіславик. - О., 2008. - 18 с.

16. Шталь Т.В. Комплексна оцінка ресурсного потенціалу підприємств роздрібної торгівлі: автореф. дис…канд. екон. наук: 08.07.05 / Т.В. Шталь. - Х., 2006. - 18 с.

Размещено на Allbest.ru

...