Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналіз Форми №1 «Баланс»

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду. Проте найбільш повну і глибку інформацію про фінансовий стан можна одержати за допомогою побудови на базі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу( таблиця 1.1). Цей баланс будується на основі бухгалтерського балансу шляхом ущільнення його статей. Ця аналітична таблиця дає загальну картину всіх змін в абсолютних і порівняльних величинах статей та груп.

Таблиця 1.1 - Порівняльно-аналітичний баланс

Найменування	На початок року	На кінець року	Зміни
	Тис.грн	%	Тис.грн	%	Абсол.вел.и тис.грн	В структурі	Темп росту
Актив
1. Необоротні активи
Основні засоби і нематеріальні активи	983	28,64	1010,9	24,75	27,9	-3,89	102,84
Інші необоротні активи	104,3	3,04	70	1,71	-34,3	-1,33	67,11
Усього за розділом 1	1087,3	31,68	1080,9	26,46	-6,4	-5,22	99,41
2. Оборотні активи
Запаси	2209,6	64,38	2860,2	70,02	650,6	5,64	129,44
Дебіторська заборгованість	130,3	3,8	125	3,06	-5,3	-0,74	95,93
Грошові кошти та їх еквіваленти, фінансові інвестиції	4,8	0,14	7,4	0,18	2,6	0,04	154,17
Інші оборотні активи	-	-	11,4	0,28	11,4	0,28	-
Усього за розділом 2	2344,7	68,32	3004	73,54	659,3	5,22	128,12
Баланс	3432	100,00	4084,9	100,00	652,9	х	119,02
Пасив
1. Власний капітал
Зареєстрований (пайовий) капітал	100	2,91	100	2,45	0	-0,46	100
Додатковий капітал	216,6	6,31	182,3	4,46	-34,3	-1,85	84,16
Нерозподілений прибуток	136,4	3,97	390,9	9,57	254,5	5,6	286,58
Усього за розділом 1	453	13,2	673,2	16,48	220,2	3,28	148,61
3. Поточні зобов'язання і забезпечення
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	942,9	27,47	1363,7	33,38	420,8	5,91	144,63
Поточні зобов'язання по розрахункам	7,5	0,22	8,5	0,21	1	-0,01	113,33
Інші поточні зобов'язання	2028,6	59,12	2039,5	49,93	10,9	-9,19	100,54
Усього за розділом 3	2979	86,80	3411,7	83,52	432,7	-3,28	114,53
Баланс	3432	100,00	4084,9	100,00	652,9	х	119,02

Актив балансу містить відомості про розмір капіталу, який знаходиться на підприємстві, тобто про вклад його в конкретне майно і матеріальні цінності, про залишки вільної готівки та інше.

Після складання порівняльно-аналітичного балансу можна отримати низку важливих характеристик, які описують фінансово-майнове положення підприємства. До них відносяться:

- загальна вартість майна підприємства (майно підприємства збільшилось з 3432 до 4084,9 тис. грн.);

- вартість необоротних активів (необоротні активи зменшились з1087,3 до 1087,9 тис. грн., це на 6,4 тис. грн. менше, що становить приріст у -0,59%);

- вартість оборотних активів (вони зросли з 2344,7 до 3004 тис. грн., тобто на 659,3 тис. грн. більше, приріст становить 28,12%);

Ці показники самостійно не дають чіткого уявлення про склад майна підприємства, тому більш змістовну інформацію можна отримати при проведенні горизонтального та вертикального аналізу порівняльно-аналітичного балансу, тобто досліджуючи структуру активу і аналізуючи напрямок змін балансових статей.

Збільшення майна на 19,02% може свідчити про розширення підприємством господарського обороту і є позитивною характеристикою.

1.1 Аналіз структури активу балансу

У структурі сукупних активів підприємства питому вагу необоротних активів становить на початок - 31,68%, а на кінець - 26,46%, тобто підприємство має «легку» структуру активів. Це говорить про мобільність майна підприємства, і в аналізі видно, що частка необоротних активів знизилася на 5,22 % в порівнянні з попереднім роком, така зміна сприяє прискоренню оборотності.

Вартість оборотних активів зменшилась на 20183 тис. грн., тобто на 0,48%. В загалом, це є негативною характеристикою, та може свідчить про звуження виробництва. Однак такі зміни в оборотних активах можуть бути наслідками прискорення оборотності оборотних засобів, які вимагають необхідність в зменшенні їх маси, що є вже позитивною тенденцією. Тому необхідно прослідкувати за змінами окремих статей.

Вартість оборотних активів зросла на 659,3 тис. грн. При цьому темп приросту склав 28,12 %. Частка оборотних активів у структурі збільшилася на 5,22 % , що свідчить про розширення виробництва.

На формування оборотних активів значний вплив мають запаси та дебіторська заборгованість вони складають більше 95%, коли такий рівень запасу є оптимальним і дебіторська заборгованість не прострочена, як в нашому випадку, то це є позитивним показником і вказує на добру маркетингову діяльність, проте коли дебіторська заборгованість прострочена та запаси накопичені зверх норми, це каже про зниження оборотності оборотного капіталу. фінансовий актив ліквідність рентабельність

Аналізуючи майнове положення підприємства оцінюється стан використовуваних основних засобів по наступним показникам:

- коефіцієнт зношування;

- коефіцієнт відновлення;

- коефіцієнт вибуття.

Коефіцієнт зношування основних засобів характеризує частину вартості основних засобів, яка списана на витрати в минулих періодах, в первісній вартості. Він розраховується за формулою (1.1.1):

, (1.1.1)

Де ЗН - знос, тис. грн.;

ПВОЗ - первісна вартість основних засобів, тис. грн.

= 0,5431 (54,31 %)

= 0,5185 (51,85 %)

Додатком цього показника є коефіцієнт придатності основних засобів (формула 1.1.2):

, (1.1.2)

= 0,4569 (45,31 %)

= 0,4815 (48,15 %)

Данні показника мають деяку умовність, тому що залежать від обраного метода нарахування амортизації. Крім того викривляє картину і те, що при придбанні основних засобів вони зараховуються на баланс по первісній вартості з урахуванням додаткових витрат, пов'язаних з придбанням.Тобто покупець не переносить в баланс інформацію про ступінь зносу такого об'єкту, а саме коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношуваності основних засобів.

Не зважаючи на всю умовність цих показників вони мають відповідне аналітичне значення. В нашому випадку коефіцієнт зносу вище 50 %, тобто це є негативною характеристикою.

Стан основних засобів можна охарактеризувати як негативний, тому що коефіцієнт зношування на кінець становить 51,85 %. Але це значення є умовним, та не може повністю відображати стан основних засобів.

1.2 Аналіз структури пасиву балансу

Пасив балансу містить відомості про зміни в структурі власного і позичкового капіталу, скільки залучено в оборот довгострокових і короткострокових кредитів, тобто показує звідки взялись кошти, які спрямовані на формування майна підприємства.

Необхідність у власному капіталі зумовлена вимогами самофінансування. Це основа самостійності і незалежності підприємства. Однак фінансування тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідне. Якщо ціни на фінансові ресурси не високі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, аніж сплачувати за кредитні ресурси, тоді, коли воно залучує позичкові кошти, воно може збільшити рентабельність власного капіталу (якщо рентабельність активів більше відсотків за кредит). Якщо кошти підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансовий стан не стійкий, тому що капітали короткострокового використання вимагають постійних операційних робіт, спрямованих на контроль за своєчасним поверненням і на залучення в оборот інших капіталів. Таким чином, від того, на скільки оптимально співвідношення власного і позичкового капіталу багато в чому залежить від фінансового стану підприємства.

Основним джерелом формування майна підприємства не є власний капітал, який на початок року мав частку в структурі пасивів 13,2%, а на кінець року трішки збільшився на 3,28 % і склав 16,48 %. Засоби підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань це свідчить про нестійке фінансове становище.

Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різною з позицій інвестора та підприємства. Для банків та інших інвесторів більш надійна ситуація, коли частка власного капіталу висока, що виключає фінансовий ризик. Підприємство, в свою чергу, зацікавлене в залученні позичкових засобів, тому що, отримавши їх під менший відсоток, аніж економічна рентабельність підприємства, можна розширити виробництво і підвищити прибутковість власного капіталу підприємства.

Частка статутного капіталу знизилась на 7,22 %, що говорить про зменшення номінальної вартості акцій або анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості. В той же час збільшилась частка нерозподіленого прибутку на 27,96 % . Збільшення свідчить про збільшення ділової активності та про ефективну роботу підприємства. Збільшення нерозподіленого прибутку більше ніж у 2,5 рази (темп росту -286,58%) також означає розширений тип відтворення.

Що на початок , що на кінець періоду зобов'язання підприємства на 100% складаються з поточних , що є негативним фактором, тому що це говорить про нераціональній структурі балансу, про високий ризик втрати фінансової стійкості. Позитивний ефект при цьому посилюється, якщо рентабельність підприємства вище відсотків за кредит, тому підприємство повинно прагнути зменшувати поточні зобов'язання та збільшувати довгострокові.

Отже, зменшення джерел формування майна відбулося за рахунок зміни таких факторів:

- власнихкоштів- збільшення на 60,33% (220,2/365*100=60,33%);

- довгостроковихзобов'язань -не змінилось

- поточнихзобов'язань - збільшення на 118,55% (432,7/365*100= 118,55%);

Такі зміни в цілому є негативними, тому що на підприємстві так и не змогло залучити довгострокові зобов'язання, які могли б сприяти тимчасовому покращенню фінансового стану підприємства. Збільшення ж короткострокових зобов'язань веде за собою появу значного ризику втрати фінансової стійкості.

1.3 Розрахунок і оцінка показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства

Оцінка оптимальності співвідношення власного і позичкового капіталу проводиться по двом групам показників:

- коефіцієнти капіталізації, які характеризують фінансовий стан з позиції структури джерел засобів;

- коефіцієнти покриття, які характеризують фінансову стійкість з позиції витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених засобів.

До першої групи відносяться такі показники:

- коефіцієнт фінансової автономії - характеризує частку власних коштів в загальній сумі засобів;

, (1.3.1)

Де ВК - власний капітал, тис. грн.;

Б - усього в балансі, тис. грн.

(13,2 %)

(16,48 %)

Критичне значення цього показника - 0,5. Чим вище значення коефіцієнта, тим більш воно фінансово стійке і незалежне від зовнішніх кредиторів. Загальна сума заборгованостей не повинна перевищувати суми капіталу.

- коефіцієнт фінансової залежності;

, (1.3.2)

Критичне значення - 2. Зростання показника означає збільшення частки позичкових засобів фінансування підприємства і втрати фінансової залежності. Якщо значення знизилось до 1, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

- коефіцієнт фінансового левіріджа (коефіцієнт фінансового ризику) - показує співвідношення залучених засобів та власного капіталу;

, (1.3.3)

Де ПЗ - позичкові засоби, тис. грн.

(657,61 %)

(506,78 %)

Оптимальне значення ? 0,5. Критичне значення - 1. Коефіцієнт показує скільки одиниць залучених засобів приходиться на кожну одиницю власних. Зростання показника говорить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

- коефіцієнт маневреності власного капіталу - показує яка частка власного оборотного знаходиться в обороті.

Власні оборотні засоби - частина власного капіталу, яка є джерелом покриття його поточних активів. Вони розраховуються за формулою:

, (1.3.4)

Де НА - необоротні активи, тис. грн.

(1.3.5)

(140 %)

(60,56 %)

Збільшення значення цього показника позитивно характеризує зміни фінансового положення, тому що говорить про збільшення можливості вільно маневрувати власними коштами. Значення показника залежить від характеру діяльності: в фондомістких виробництвах він нижче, аніж в матеріаломістких. Нормальним вважається незначне збільшення показника, тому що різке зростання не може свідчити про нормальну діяльність. Це пов'язано з тим, що збільшення показника можливе при зростанні власного оборотного капіталу або при зменшенні власних джерел.

Тому різке збільшення показника викликає зменшення інших, наприклад коефіцієнту автономії, що призведе к посиленню залежності від кредиторів.

До другої групи показників відносяться:

- коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень;

, (1.3.6)

Де ДЗ - довгострокові зобов'язання, тис. грн.

Зменшення коефіцієнта свідчить про послаблення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів. Таке значення показника говорить про нормальне функціонування підприємства.

- коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів;

(1.3.7)

- коефіцієнт фінансової незалежності капітальних джерел;

(1.3.8)

(100,00 %)

(100,00 %)

Чим вище рівень першого показника і нижче другого та третього, тим більш стійкий фінансовий стан підприємства. Перший показник виріс щодо 2 і 3 це говорить про стійке фінансове становище підприємства. Коефіцієнт маневреності на початку періоду був низьким, проте в кінці періоду значно збільшився, що є позитивною зміною.

Протягом року коефіцієнт фінансової автономії зріс Показник залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів не змінився и становить 0%. Такі зміни не є негативними, тапочаткові значення відповідають позитивним характеристикам. На кожну гривню власних коштів на початок року приходилось 6,5757 грн. залучених коштів, а на кінець року 5,0678 грн., що свідчить про дуже низький рівень фінансової стійкості. Підприємство відрізняється низьким рівнем маневрування власного капіталу через низьку частку власних засобів порівняно з необоротними активами.

Важливим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства є трьохкомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства, для якого розраховуються наступні значення. Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних засобів використовуються декілька показників, які характеризують види джерел:

- власні оборотні кошти (ВОК);

- власні оборотні засоби і довгострокові позичкові джерела формування запасу (функціонуючий капітал);

, (1.3.9)

- загальна величина основних джерел запасу.

, (1.3.10)

Де ККБ - короткострокові кредити банків, тис. грн.

Трьом показникам наявності джерел формування запасу відповідають 3 показника забезпеченості запасів джерелами формування:

- надлишок або нестача власних оборотних коштів;

, (1.3.11)

де З - вартість матеріальних оборотних засобів, тис. грн.

- надлишок або нестача власних оборотних засобів та довгострокових позичкових джерел формування запасів;

(1.3.12)

- надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів.

(1.3.13)



Підприємство має критичний фінансовий стан. Про це говорять від'ємні показники та Така ситуація характерна в тому випадку коли підприємство має кредити та непогашені в строк займи, прострочені дебіторські заборгованості. В цьому випадку можемо сказати, що підприємство знаходиться на грані банкрутства.

1.4 Аналіз ліквідності балансу

В залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові кошти, активи підприємства поділяються на наступні 4 групи:

- найбільш ліквідні активи;

,(1.4.1)

Де - поточні фінансові інвестиції, тис. грн.;

- грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.

- швидко реалізовані активи;

, (1.4.2)

Де ГП - готова продукція, тис. грн.;

Т - товари, тис. грн.;

ВО - векселі отримані, тис. грн.;

- дебіторська заборгованість за товари, тис. грн.;

- дебіторська заборгованість за розрахунками, тис. грн.;

- інша поточна дебіторська заборгованість, тис. грн.

- повільно реалізовані активи;

, (1.4.3)

Де - виробничі запаси, тис. грн.;

ПБА - поточні біологічні активи, тис. грн.;

НЗВ - незавершене виробництво, тис. грн.;

ІОА - інші оборотні активи, тис. грн.;

ВМП - витрати майбутніх періодів, тис. грн.;

НАіГВ - необоротні активи та групи вибуття, тис. грн.

- важко реалізовані активи.

, (1.4.4)

Пасиви балансу групуються в 4 групи за ступенем настання строку їх оплати:

- найбільш термінові зобов'язання;

, (1.4.5)



Де - кредиторська заборгованість за товари, тис. грн.

- короткострокові пасиви;

, (1.4.6)

Де - зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утриманими для продажу, та групами вибуття.

- довгострокові пасиви;

, (1.4.7)

- постійні пасиви.

, (1.4.8)

В наведеній, якщо виконуються перші три нерівності, то виконується і четверта. Зіставлення результатів перших груп відображає співвідношення поточних платежів та надходжень, другої - показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому, третьої та четвертої - відображає співвідношення у відносно віддаленому майбутньому.

З видно, що умовам абсолютної ліквідності відповідають лише повільно реалізовані активи на початок року і на кінець року. Вони повністю покривають найбільш термінові зобов'язання та з'являється вагомий платіжний надлишок у розмірі 2070,9 тис. грн. Стосовно інших активів, як на початок, так і на кінець року, вони є не ліквідними і не можуть забезпечити погашення заборгованостей..

Проведений аналіз показує, що наведені моменти негативно впливають на фінансову стійкість підприємства взагалі та на ліквідність балансу зокрема. Але він є приблизним, а більш детальним є аналіз ліквідності балансу за допомогою фінансових коефіцієнтів:

- коефіцієнт поточної ліквідності;

, (1.4.9)

- проміжний коефіцієнт ліквідності;

, (1.4.10)

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.



, (1.4.11)

Перевищення зобов'язань над короткостроковими засобами більш ніж в 3 рази є негативним показником, бо свідчить про погану ліквідність активів.

Значення проміжного коефіцієнта ліквідності є меншим за норму та становить 0,8805 на кінець року. Це свідчить про нездатність найбільш ліквідних та швидко реалізованих активів покривати зобов'язання. Таку ж ситуацію ми спостерігаємо з коефіцієнтом абсолютної ліквідності. Він має значення на кінець року 0,039, що в 8 разів менше за рекомендованого. В динаміці ми бачимо, що проміжний показник аналізу ліквідності зменшуються порівняно з початком року, тобто це є негативною тенденцією, враховуючи те, що він є меншим аніж нормативні значення. Показники поточної та абсолютної ліквідності в динаміці зростають але вони залишаються меншими норми. Таким чином, проведений аналіз підтвердив не задовільний стан фінансової стійкості підприємства.



2. Аналіз Форми №2 «Звіт про фінансові результати»

Проведемо аналіз фінансових результатів за допомогою таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Аналіз фінансових результатів

Найменування	За минулий рік	За звітний рік	Зміни
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Абсолютні величини, тис.	В структурі,	Темп росту,
Чистий дохід від реалізації	1186,6	100	2209,9	100	1023,3	X	186,24
Собівартість реалізованої продукції	1001,8	84,43	1504,8	68,09	503	-16,34	150,21
Валовий прибуток (збиток)	184,8	15,57	705,1	31,91	520,3	16,34	381,55
Інші операційні доходи	261,9	22,07	240,1	10,86	-21,8	-11,21	91,68
Інші операційні витрати	379,5	31,98	298,3	13,50	-81,2	-18,48	78,60
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	67,2	5,66	646,9	29,27	579,7	23,61	962,65
Інші доходи	-	-	75,6	3,42	75,6	3,42	-
Інші витрати	-	-	468	21,18	468	21,18	-
Прибуток (збиток) до оподаткування	67,2	5,66	254,5	11,52	187,3	5,86	378,72
Податок на прибуток	-	-	-	-	-	-	-
Чистий прибуток (збиток)	67,2	5,66	254,5	11,52	187,3	5,86	378,72
Сукупний дохід	67,2	5,66	254,5	11,52	187,3	5,86	378,72

Як бачимо з таблиці 2.1 чистий прибуток в звітному році в співвідношенні з минулим роком збільшився на 187,3 тис. грн. і складає 254,5 тис. грн. Темп росту прибутку від операційної діяльності складає 962,65%, тобто він збільшився більш ніж в 9 раз. Фінансові результати від надзвичайних ситуацій не впливають на прибуток ні в минулому, ні в звітному періодах. В звітному році зменшилась частка собівартості реалізованої продукції на 16,34 %, тобто з 84,43% до 68,09 %. Такі зміни можна характеризувати як позитивні, хоча така надто висока частка є негативною тенденцією. Щоб зробити більш детальні висновки потрібно провести факторний аналіз прибутку, щоб виявити вплив факторів на чистий прибуток:

- зміни цін;

- об'єм реалізованої продукції;

- об'єм виробничої продукції;

- інші операційні доходи, дохід від участі в капіталі;

- адміністративні витрати, інші операційні витрати, втрати від участі в капіталі та інші витрати;

- фінансові витрати.

2.1 Аналіз рентабельності

Виділяють 3 групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій:

- рентабельність сукупного капіталу;

, (2.1.1)

Де - прибуток до оподаткування, тис. грн.

- рентабельність власного капіталу:

, (2.1.2)

Де ЧП - чистий прибуток, тис. грн.

- рентабельність продаж:

- валова рентабельність реалізованої продукції;



, (2.1.3)

Де ВП - валовий прибуток тис. грн.;

ЧД - чистий дохід тис. грн.

- операційна рентабельність реалізованої продукції;

, (2.1.4)

Де ОП - операційний прибуток тис. грн.

- чиста рентабельність реалізованої продукції.

, (2.1.5)

- рентабельність виробництва:

- валова рентабельність виробництва;

, (2.1.6)

Де С - собівартість реалізованої продукції тис. грн.

- чиста рентабельність виробництва.

, (2.1.7)

Показники рентабельності інвестицій знаходяться на середньому рівні, але позитивним моментом є їх збільшення 4,27 в динаміці. Заради збільшення рентабельності власного капіталу підприємству прийдеться жертвувати своєю фінансовою незалежністю. Дуже важливим для підприємства є вибір оптимального положення - точки рівноваги між фінансовою автономією та рентабельністю власного капіталу.

Показники рентабельності продаж необхідно порівнювати зі значеннями галузі. Спостерігається збільшення всіх значень порівняно з минулим роком.

Збільшення показника операційної рентабельності говорить про раціональне використання постійних та змінних витрат. Тому підприємство повинно продовжувати діяльність в цьому напрямку.

Також ми бачимо збільшення показників валової та чистої рентабельності виробництва на 28,41% та 10,2%, що говорить про те, що темпи росту валової чистої продукції швидші ніж темпи росту собівартості продукції. Така ситуація склалась через те, що підприємство отримало прибутки за рахунок зниження собівартості та збільшення реалізації та інших доходів.

2.2 Факторний аналіз прибутку

Щоб зробити більш повні висновки по прибутку підприємства проведемо факторний аналіз прибутку.

Припустимо, що ціни на продукцію в звітному році зросли на 5 %, тобто індекс цін . Визначимо вплив факторів виручки від реалізації.

Загальні зміни виручки від реалізації:

, (2.2.1)



Тобто за звітний період виручка від реалізованої продукції зросла на 1023,3 тис. грн. Ця зміна відбулась за рахунок впливу двох факторів:

- ціна реалізації;

, (2.2.2)

- об'єм реалізованої продукції (з урахуванням структури).

(2.2.3)

Тобто зростання ціни сприяло збільшенню виручки від реалізації продукції на 105,23 тис. грн., а зростання об'єму випуску - на 918,07 тис. грн. Як бачимо із розрахунків на підприємстві спостерігається розширення виробництва.

Аналогічно розраховуємо вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції:

- загальні зміни собівартості реалізованої продукції;

, (2.2.4)



- припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилась лише за рахунок зовнішніх факторів, а саме за рахунок загальних змін цін. Тоді:

, (2.2.5)

- об'єм реалізованої продукції (з урахуванням структури).

(2.2.6)

Таким чином за рахунок збільшення об'єму випуску собівартість продукції збільшиться на 71,66 тис. грн., а за рахунок зміни цін на 431,34 тис. грн.

Як бачимо із розрахунків зміни цін вплинули на чистий прибуток у складі двох показників - виручки та собівартості. Причому цей вплив носить різноспрямований характер: зростання виручки від реалізації реалізованої продукції сприяє зростанню чистого прибутку, а зростання собівартості - зменшенню прибутку. Враховуючи це, вплив змін цін на розмір чистого прибутку можна визначити наступним чином:

, (2.2.7)



Таким чином за рахунок збільшення цін чистий прибуток підприємства збільшиться на 33,57 тис.грн.

Вплив змін розмірів іншого операційного доходу та іншого доходу:

, (2.2.8)

Тобто збільшення непрямих доходів призвело до зростання прибутку в звітному році на 53,8 тис. грн.

Вплив змін розмірів інших операційних витрат та інших витрат:

, (2.2.9)

Таким чином, порівняно з минулим роком непрямі витрати збільшились на 386,8 тис. грн. та зменшили прибуток в звітному році.

2.3 Факторний аналіз рентабельності

Рентабельність власного капіталу залежить від трьох факторів першого порядку:

- чистої рентабельності продаж;

- ресурсовіддачі;

- структури джерел засобів, які інвестуються в підприємство.

Перший фактор узагальнює звіт про фінансові результати, другий - актив балансу, третій - пасив балансу.

Цю залежність можна представити через формулу:



, (2.4.1)

Вплив чистої рентабельності продаж:

, (2.4.2)

Вплив ресурсовіддачі:

, (2.4.3)

Вплив коефіцієнта фінансової залежності:

, (2.4.4)

Загальний вплив факторів:

, (2.4.5)

2.5 Аналіз ділової активності підприємства

В аналізі ділової активності найчастіше використовуються такі показники:

- коефіцієнт оборотності активів:



, (2.5.1)

Де - середньорічна вартість майна підприємства, тис. грн.

- період оборотності активів:

, (2.5.2)

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

, (2.5.3)

Де - середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості за товари, тис. грн.

- період оборотності дебіторської заборгованості:



, (2.5.4)

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

, (2.5.5)

Де - середньорічна вартість кредиторської заборгованості за товари, тис. грн.

- період оборотності кредиторської заборгованості:

, (2.5.6)

- коефіцієнт оборотності запасів:

, (2.5.7)



Де - середньорічна вартість запасів, тис. грн.

- період оборотності запасів:

, (2.5.8)

- тривалість операційного циклу:

, (2.5.9)

- тривалість оборотності оборотного капіталу:

, (2.5.10)

- коефіцієнт оборотності основних засобів:



, (2.5.11)

Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективне підприємство використовує свої кошти. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки фінансових коефіцієнтів оборотності.

Коефіцієнт оборотності активів показує кількість повних циклів обігу продукції за аналізований період. В нашому випадку цей коефіцієнт збільшився на 0,1561. Також коефіцієнт оборотності активів показує, скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим швидше обертається капітал, і тим більше прибутку приносить кожна одиниця (кожна гривня) активу організації. Цей показник використовується інвесторами для оцінки ефективності вкладень капіталу.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки разів у середньому протягом року дебіторська заборгованість перетворювалась у грошові кошти. У нашому випадку цей коефіцієнт зменшився на 12,11 ( а точніше с поточному році дебіторська заборгованість за товарі відсутня) . Висока оборотність дебіторської заборгованості відображає поліпшення платіжної дисципліни покупців (а також інших контрагентів) - своєчасне погашення покупцями заборгованості перед підприємством і скорочення продажів з відстрочкою платежу (комерційного кредиту покупцям). Динаміка цього показника багато в чому залежить від кредитної політики підприємства, від ефективності системи контролю, що забезпечує своєчасність надходження оплати. Оборотність дебіторської заборгованості оцінюють спільно з оборотністю кредиторської заборгованості. Сприятливою для компанії є ситуація, коли коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості більше коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.

Допустимі значення терміну оборотності дебіторської заборгованості: чим менше днів потрібно для обороту дебіторської заборгованості, тим краще. Чим триваліший період погашення, тим вище ризик її непогашення. Цей показник слід розглядати по юридичним і фізичним особам, видам продукції, умовами розрахунків, тобто умов укладення угод.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує скільки потрібно оборотів для оплати виставлених рахунків. У нашому випадку цей коефіцієнт збільшився на 119,34. Чим вище даний показник, тим швидше компанія розраховується зі своїми постачальниками. Зниження оборотності може означати як проблеми з оплатою рахунків, так і більш ефективну організацію взаємовідносин з постачальниками, що забезпечує більш вигідний, відкладений графік платежів і використовує кредиторську заборгованість як джерело отримання дешевих фінансових ресурсів.

Період оборотності кредиторської заборгованості зменшився на 1,19. Варто мати на увазі що, висока частка кредиторської заборгованості знижує фінансову стійкість і платоспроможність організації, проте кредиторська заборгованість, якщо це заборгованість постачальникам і підрядчикам, дає підприємству можливість користуватися «безкоштовними» грошима на час її існування. Період обороту кредиторської заборгованості характеризує середню тривалість відстрочки платежів, що надається підприємству постачальниками. Чим він нижчий, тим менше активніше підприємство фінансує поточну виробничу діяльність за рахунок безпосередніх учасників виробничого процесу (за рахунок використання відстрочки оплати за рахунками, нормативної відстрочки по сплаті податків і т.д.).

Коефіцієнт оборотності запасів показує, скільки разів в середньому продаються запаси підприємства за певний період часу. Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби. У нашому випадку цей коефіцієнт збільшився на 262,9.Чим вище оборотність запасів компанії, тим більш ефективним є виробництво і тим менше потреба в оборотному капіталі для його організації.

Тривалість оборотності запасів характеризується кількістю днів, протягом яких оборотні засоби проходять усі стадії одного кругообігу Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:

- зростання виробничого потенціалу підприємства;

- прагнення за рахунок вкладів у виробничі запаси захистити грошові активи підприємства від знецінення під впливом інфляції;

- нераціональність обраної господарської стратегії, внаслідок чого значна частина поточних активів і мобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною.

Тривалість операційного циклу зменшився на18,31. На підставі цього показника визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажу і оплати продукції підприємства. Іншими словами, тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти.

Тривалість обороту оборотного капіталу - показник, що характеризує ефективність використання оборотних коштів; на даному підприємстві зменшився на 17,12. Через те, що значення даного показника додатне, то підприємство зазнає потребу в грошових коштах.

Збільшення фондовіддачі крім збільшення об'єм реалізації продукції може бути досягнуто також за рахунок відносно не високої частки основних засобів , і за рахунок більш високого технологічного рівня.

Чим більша фондовіддача тим нижчі витрати и фондомісткість . Високий рівень фондовіддачі говорить про більш ефективне використання основних засобів підприємства.

Размещено на Allbest.ru

...