Способи рефінансування дебіторської заборгованості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Способи рефінансування дебіторської заборгованості

Вступ

Головним чинником, що визначає фінансовий стан підприємства, є його оборотні кошти та обсяги дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість є особливим видом активів, який визначає права підприємства на отримання від контрагентів грошових коштів. Від умов її визнання, достовірності оцінки, а особливо своєчасності погашення залежить рівень платоспроможності підприємства.

Фінансова стійкість підприємства передбачає збалансованість фінансових потоків, наявність коштів, які дають підприємству змогу підтримувати свою діяльність протягом певного періоду часу. Вона є показником платоспроможності підприємства в довгостроковому періоді.

Сьогодні проблема рефінансування дебіторською заборгованістю постала особливо гостро, що пов'язано із проблемами несвоєчасних платежів, повернення боргів у неповному обсязі, виникнення сумнівних боргів.

Катастрофічне збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості призвело до незадовільного фінансового стану у більшість вітчизняних підприємств.

1. Способи рефінансування дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість - сума боргів, що належить підприємству, організації, установі від дебіторів (фізичних і юридичних осіб, які являються боржниками даного об'єкта) у результаті господарських взаємин з ними.

Розрізняють нормальну дебіторську заборгованість, обумовлену нормальним процесом господарської діяльності, і прострочену дебіторську заборгованість, викликану порушенням фінансової, розрахункової або платіжної дисципліни.

Дебіторська заборгованість характеризує відволікання коштів з обороту даного підприємства й використання їхніми дебіторами. Тим самим вона негативно впливає на фінансовий стан підприємства, тому необхідно скорочувати строки її стягнення. Якщо в стягненні відмовлено судовими інстанціями або минув строк позовної давності, сума дебіторської заборгованості списується в збиток.

Дебіторська заборгованість поділяється на такі види.[4]:

дебіторська заборгованість за товари, строк плати яких не настав;

дебіторська заборгованість за товари, строк сплати яких минув;

дебіторська заборгованість по векселям отриманих;

дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом;

дебіторська заборгованість по розрахункам з персоналом та інші види дебіторської заборгованості.

Рефінансування дебіторської заборгованості - це переведення її в інші, ліквідні форми оборотних активів: гроші, короткострокові фінансові вкладення тощо.

Незалежно від виду операції, рефінансування її використання базується на єдиних принципах:

-загальні витрати на рефінансування не повинні перевищувати очікуваний прибуток від використання вивільнених коштів у господарському обороті:

-витрати на рефінансування не повинні перевищувати вартості короткострокових кредитів для підтримки платоспроможності ппідприємства до інкасації дебіторської заборгованості;

-витрати на рефінансування не повинні перевищувати інфляційні втрати у випадку затримки платежів.

Основними методами рефінансування дебіторської заборгованості є:

-облік та дисконт векселів:

-факторинг;

- форфейтинг;

- спонтанне фінансування.

2. Облік та дисконт векселів

Облік векселів, які надаються покупцями продукції, є фінансовою операцією з продажу їх банку або другому фінансовому інституту, другому суб'єкту господарювання за визначеною (дисконтною) ціною, яка встановлюється залежно від їх номіналу, строку погашень та облікової вексельної ставки.

Облікова вексельна ставка містить: середню депозитну ставку, комісійної винагороди, а також рівень премії за ризик у разі сумнівної платоспроможності векселедавача.

Маючи статус цінного папера, перехіднийй вексель може бути також предметом купівлі-продажу на фондовому ринку, а в окремих випадках використовується і як засіб платежу. У цьому випадку

загальні витрати на рефінансування складаються із виплаченої біржовим посередникам комісійної винагороди та можливої курсової різниці при продажу векселя за ціною, меншою за номінал.

Переваги такої форми рефінансування для підприємства-постачальника полягають у.[3, с. 120].:

а)гарантії, що кредити, які надає підприємство своїм контрагентам, можуть бути рефінансовані у банку за вигідною відсотковою ставкою;

б)підвищенні рівня ліквідності активів.

Ефективність операції з обліку векселів підприємство-постачальник може оцінити шляхом порівняння додаткових доходів, які сподівається отримати від використання коштів протягом періоду, який залишається до кінця погашення векселя, з розміром дисконтної ціни.[5]. (див. Рис.1)

Рис.1.Переваги та недоліки методу обліку векселів

3. Факторинг

Факторинг являє собою фінансову операцію, під час якого підприємство-продавець передає право отримання грошей по платіжних документах за відвантажену продукцію банку.

Факторинг (factor - в перекладі з англійського «агент, посередник») є різновидом торгово-комісійної операції, що поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта, що пов'язане з переуступкою клієнтом-постачальником факторингової компанії неоплачених платіжних вимог за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги і, відповідно, права отримання платежу по них[3].

У вітчизняному законодавстві поняття факторингу визначено ст.350 Господарського Кодексу України, згідно з якою факторинг являє собою банківську операцію у вигляді придбання банком права вимоги у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги з прийняттям ризику виконання такої вимоги, а також прийом платежів [14].

Метою факторингового обслуговування є своєчасне інкасування боргів для скорочення втрат, унаслідок затримки платежу, і запобігання появі сумнівних боргів, підвищення ліквідності і зниження фінансового ризику для клієнтів, які не хочуть брати на себе роботу по перевірці платоспроможності своїх контрагентів, по веденню бухгалтерського обліку відносно своїх вимог і зацікавлені, по можливості, в найшвидшому отриманні грошей по рахунках.

За скоєння факторингової операції фактор стягує з постачальника відповідну плату. Вартість факторингу, особливо, залежить від його виду, кредитоспроможності постачальника, розміру процентної ставки за кредит, рівня ризиків, які несе фактор, а також від строку перебування ресурсів фактора в розрахунках з покупцем [5]. За здійснення такої операції банк стягує з підприємства-продавця визначену комісійну плату, яка встановлюється у відсотках до суми платежу. Ставки комісійної плати диференціюються з урахуванням рівня платоспроможності покупця і передбачених термінів. Крім того, банк у термін до 3-х днів здійснює кредитування підприємства-покупця у формі попередньої сплати боргових зобов'язань щодо платіжних документів. За час існування факторингу в Україні були виділені переваги та можливості, які він надає поряд з іншими інструментами рефінансування.(див.рис.2)

Недолік факторингової операції - додаткові витрати продавця, пов'язані з продажем продукції, а також втрати прямих зв'язків з покупцем у процесі здійснення ним платежів.

Рис.2. Переваги та можливості факторингу як сучасної форми рефінансування дебіторської заборгованості

У нашій країні поки що не набув широкого використання факторинг, як один із інструментів управління дебіторською заборгованістю та страхування угод. Тому основними методами впливу на дебіторів є переговори з боржниками, припинення відвантаження продукції, зміна раніше зумовлених у договорі умов оплати за продукцію, застосування штрафних санкцій у вигляді нарахування пені або вирішення проблем через судові органи.

4. Форфейтинг

Форфейтинг є фінансовою операцією з експертного товарного кредиту шляхом передачі (індосаменту) переказного векселя на користь банку зі сплатою йому комісійної винагороди. По суті форфейтинг об'єднує елементи факторинга і обліку векселів.

Форфейтинг - купівля боргу, вираженого в оборотному документі (перевідний вексель або перевідний акредитив), у кредитора на безобіговій основі. Це означає, що покупець боргу (форфейтер) бере на себе зобов`язання про відмову (форфейтинг) від звертання регресивної вимоги до кредитора (продавця продукції) за неможливості одержання оплати від боржника (покупця) .[15].

Покупка оборотного зобов`язання здійснюється зі знижкою. Величина знижки виступає ціною рефінансування дебіторської заборгованості.

Найчастіше форфейтинг використовується при експортних операціях.(див. табл. 1)

Форфейтинг найбільш ефективний для великих підприємств, які переслідують мету акумуляції грошових коштів для реалізації довгострокових і дорогих проектів зовнішньоекономічній діяльності.

Таблиця 1. Переваги і недоліки форфейтингу.

5. Спонтанне фінансування

Спонтанне фінансування передбачає встановлення знижок покупцям за скорочення термінів розрахунків. Надання знижок може бути вигідним як для продавців, так і покупців [8].

Підприємства, які продають товари чи послуги в даному випадку отримують можливість скоротити не тільки обсяг дебіторської заборгованості, але й мінімізувати свої фінансові витрати за рахунок:

- уникнення втрат від інфляції, які виникають в зв'язку із несвоєчасними розрахунками дебіторів;

- скорочення витрат пов'язаних з необхідністю обслуговування боргу;

- прискорення обороту грошових коштів.

Підставою для застосування знижок є порівняння витрат. Наприклад, покупці мають змогу скористатись знижкою і оплатити рахунки протягом пільгового періоду, навіть якщо необхідно буде взяти кредит в банку для розрахунків з постачальниками, або оплатити вартість товарів пізніше та втратити своє право на знижку. Відповідно, якщо виграш від знижки або можливі втрати перевищуватимуть ставку банківського відсотка, то рішення про застосування знижок є доцільним для покупців.

фінансовий дебіторський дисконт вексель

Висновок

Стан дебіторської заборгованості безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємств. Збільшення дебіторської заборгованості означає вилучення засобів з обороту, що призводить до зниження платоспроможності підприємства, зниження його конкурентної переваги на ринку і загалом справляє негативний вплив на фінансову стійкість підприємства. Для оптимізації розміру та структури дебіторської заборгованості підприємствам доцільно рефінансувати її частину.

Основними методами рефінансування є: облік векселів, які видані покупцям продукції, форфейтинг та факторинг. Незважаючи на деякі недоліки, ці методи мають ряд переваг і виступають ефективними інструментами управління дебіторською заборгованістю.

Застосування методів рефінансування дебіторської заборгованості дає можливість переведення п в інші, ліквідні форми оборотних активів: гроші, короткострокові фінансові вкладення тощо. Це сприяє підвищенню показників фінансової стійкості підприємства.

Названі вище методи рефінансування сприяють ефективному управлінню дебіторської заборгованості, оскільки є можливість підприємству повернути свої кошти в більшій мірі. Однак можна використовувати й зарубіжний метод (валовий) управління дебіторською заборгованістю. Суть валового методу полягає в тому, що підприємство надає покупцям і замовникам знижки, які діють протягом певного терміну. Проте, якщо покупець сплачує кошти за надані послуги чи куплену продукцію в термін, коли закінчилася знижка, то ця знижка для нього буде штрафом. Це ефективний спосіб уникнення дебіторської заборгованості. Адже, дебіторська заборгованість зумовлює нестачу на підприємстві фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, погашення поточних зобов'язань, сприяє зростанню ризику зменшення прибутку, є тим чинником і фактором, за яким слід постійно спостерігати і не просто удосконалювати методику обліку, але й шукати прогресивні методи подолання заборгованості

Список літератури

1. Бабаєв В.Ю. Управління дебіторською заборгованістю підприємств [Текст] / В.Ю. Бабаєв, І.О. Гальченко // Теорія та практика державного управління. - 2011. - №2(33). - С. 203-209.

2. Басюк, М. II. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства [Текст] / М. II. Басюк // Фінанси України. -2004. - №12 - С 115-123.

3. Бланк, И. А Финансовый менеджмент [Текст] : учебный курс/ И. А Бланк. - К: Эльга: Ника-Цент. 2002.- 528 с.

4. Бугай, В. 3. Управління дебіторською заборгованістю підприємства [Текст] / В. 3. Бугай // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - №1. - С. 60-63.

5. Василюк М.М. Механізм управління дебіторською заборгованістю в сучасних умовах господарювання // М.М. Василюк. - Вісник рикарпатського університету. - [Електронне фахове видання].- 2009.-№7.-Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vpu/ Ekon/2009_7/56.pdf .

6. Єдинак Т.С. Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємств в умовах фінансово-економічної кризи // Т.С. Єдинак. - Держава та регіони. - [Електронне фахове видання]. - 2009. - №3. - Режимдоступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2009_3/files/ ECON_03_2009_Edinak_T.pdf.

7. Іванілов, О. С. Механізм управління дебіторською заборгованістю підприємства [Текст] / О. С. Іванілов //Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 1. - С. 156-163.

8. Ільяиіенко. Н. С. Організаційно-економічний механізм управління дебіторською заборгованістю [Текст] /Н. С Ільяиіенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - №5. - С. 73-78.

9. Курта, Н. В. Сучасні проблеми управління дебіторською заборгованістю [Текст] /Н. В. Курта //Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - №6. - С 370-373.

10. Курта Н.В. Сучасні проблеми управління дебіторською заборгованістю / Н.В. Курта // Держава та регіони. - 2008. - № 6. - С. 370-373.

11. Лищенко, О. Г. Управління дебіторською заборгованістю як факторам фінансової стійкості підприємства [Текст] /О. Г. Лищенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - №3. - С 84 89.

12. Некрасенко, J1. А Шляхи оптимізації дебіторської заборгованості підприємств [Текст] / Л. А Некрасенко //Економічний простір. - 2008. - №12/2 - С. 27-34.

13. Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 237.

15. Прус Л.Р. Управління дебіторською заборгованістю суб'єктів господарювання / Л.Р. Прус // Вісник Хмельницького національного університету. - 2010. - №1. - Т.2. - С.126-131.

16. Сліпачук, О. Управління дебіторською заборгованістю [Текст] / О. (Сліпачук // Контроль. - 2010 - № 1-2, січень-лютий. - С. 37-56.

17. Сліпачук, О. Управління дебіторською заборгованістю як важливий чинник підвищення фінансової стійкості підприємства [Текст] / О. Сліпачук //Довідник економіста.- 2006. - №3. - С 50-55.

Размещено на Allbest.ru