Бізнес-план як стратегічний план розвитку підприємства (на прикладі ПАТ "Оболонь")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Факультет економіки і менеджменту

Кафедра прикладної економіки

Курсова робота

Бізнес-план як стратегічний план розвитку підприємства (на прикладі ПАТ "Оболонь")

Виконав студент

денної форми навчання

Бровченко Ілля Тарасович

Київ - 2015



Зміст

Вступ

Розділ 1. Бізнес-план як частина стратегічного плану підприємства

1.1 Бізнес-план як складова частина стратегічного планування

1.2 Необхідність і сутність стратегічного планування

1.3 Структура бізнес-плану

Розділ 2. Сучасний стан підприємства та аналіз оптимізації виробничої програми підприємства на ПАТ "Оболонь"

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ "Оболонь"

2.2 Аналіз господарської діяльності підприємства ПАТ "Оболонь"

2.3 Оцінка фінансового стану

2.4 Аналіз оптимізації виробничої програми на підприємстві ПАТ "Оболонь"

Розділ 3. Шляхи та напрями оптимізації виробничої програми підприємства

3.1 Підвищення ефективність оптимізації виробничої програми

3.2 Розробка оптимальної виробничої програми

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Сучасні умови ринкового господарювання значною мірою відрізняються від умов планової економіки. Для великої кількості українських підприємств є характерною відсутність адекватних умовам ринку інструментів управління бізнес-плану. Необхідність розробки нових механізмів функціонування виробництва та розробки його моделі, роблять проблему ефективного управління підприємства однією з найактуальніших для сучасної української економіки.

Огляд праць цілого ряду вітчизняних та зарубіжних авторів, серед яких О. Бабо, М. Вудкок, Г. Друкер, Е. Долан, К.О. Багриловський, О.О. Бабордіна, свідчить про те, що в наукових працях велика дослідників увага приділяється обговоренню питань пов'язаних з програмою підприємства. Проте, проблеми оптимізації виробничої програми підприємства все ще залишаються актуальними і саме тому потребують наукового та систематизованого підходу до їх вивчення.

Особливо гостро стоять питання, що стосуються ресурсного обґрунтування виробничої програми, а саме ролі виробничих критеріїв у її формуванні.

Саме цим і пояснюється актуальність обраної теми.

Метою курсової роботи є обґрунтування ролі виробничих критеріїв у розробці бізнес-плану, що є надзвичайно актуальним для підприємств України на сучасному етапі розвитку.

Завдання курсової роботи, аналіз бізнес-планування.

Бізнес-план підприємства визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів.

Він обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо.

Бізнес-план підприємства визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам.

Розділ 1. Бізнес-план як частина стратегічного плану підприємства

1.1 Бізнес-план як складова частина стратегічного планування

Будь-який комерційний захід прийнято починати зі складання бізнес-плану. Такі плани потрібні всім: банкам та спонсорам, у яких підприємець збирається брати кредити для створення своєї справи; співробітникам вже діючої фірми для розуміння цілей, завдань і перспектив розвитку підприємства; самому підприємцю, для того щоб ретельно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх на доцільність і реалістичність.

Що ж являє собою бізнес-план, з яких розділів він складається і як складається? Давайте розберемося в цих, на перший погляд, практичних питаннях, які необхідно знати не тільки сучасному менеджеру, але і будь-якому працівнику великого і середнього підприємства в силу того, що від працівника все частіше буде вимагатися участь в управлінні підприємством, а бізнес-планування являє собою прийнятий в менеджменті, мова ділової пропозиції. Для малого підприємства даний інструмент - суттєва допомога в комплексному баченні свого майбутнього бізнесу та всіх ризиків, пов'язаних з його ефективною реалізацією.

Складності переходу до ринкової економіки обумовлені не тільки слабкістю законодавчої бази і повільними темпами реформування національної економіки, а й недостатнім рівнем професійної підготовленості керівників і менеджерів різних категорій ринку. Таке положення багато в чому пояснюється і масовою психологією працівників, особливо середніх і великих підприємств, які віддають перевагу виробнику, а не споживачу. Ринкова свідомість обумовлена іншим баченням взаємозв'язків сфери виробництва і споживання. Ринкова економіка базується на такому виробництві товарів і послуг, які споживаються. Виробляється тільки те, що купить споживач.

Починаючи новий бізнес або реконструюючи діюче підприємство, головне питання, яке цікавить підприємця, це потреби ринку. Самі ж потреби з часом змінюються, трансформуються вимоги до якості і функціональним можливостям товарів. Таке динамічне положення на ринку необхідно враховувати при розробці нового товару, організації та фінансуванні його виробництва. Простіше кажучи, перед початком кожного нового періоду вдосконалення виробництва, розширення дів діяльності та номенклатури товарів необхідно відповісти на питання: чи варто вкладати гроші і витрачати зусилля на конкретну діяльність? Інструментом рішення цієї проблеми служить бізнес-план. Його розробка дозволяє узгодити можливості підприємства з потребами ринку на певний період.

Бізнес-план є складовою частиною стратегічного плану. Мова бізнес-плану широко поширений у всьому світі серед підприємців. У цих умовах освоєння методів такого виду планування є необхідним елементом перебудови мислення всіх категорій працівників на ринковий спосіб господарювання.

Вивчення бізнес-плану в умовах ринку спирається на знання основних функціональних дисциплін управління підприємством: маркетингової, виробничої, комерційної, фінансової. План представляє діяльність в майбутньому, і тому підприємець аналізує проблеми і супроводжуючі їх ризики, з якими доведеться зіткнутися в наступні періоди. значення способів і методів управління ризиками здорожує проект, але разом з тим збільшує ймовірність його реалізації в заплановані терміни із наміченими тратами.

Бізнес-планування та стратегічне планування - не тотожні поняття. Стратегічний план визначає основні цілі та напрями діяльності організації і формує шляхи їх досягнення. Реалізація ідей стратегічного плану вимагає розробки комплексу різних аспектів. На стадії стратегічного планування складаються ще два відносно самостійних плани: інновацій та інвестицій. У них ідеї нововведень, сформовані в процесі складання стратегічного плану, отримують подальшу детальне опрацювання. Всі три плани розрізняються рівнем деталізації інформації про плановані нововведення.

Зв'язки процесів стратегічного планування, інноваційного та інвестиційного мало вчені. На жаль, в більшості випадків ці поняття ототожнюються. Найбільш перспективним можна вважати той, при якому планування інновацій та інвестицій розглядаються як процедура стратегічного планування.

Оскільки і інновації, і інвестиції мають на увазі довгострокове вкладення коштів, і інноваційні, і інвестиційні рішення в більшості своїй є стратегічними рішеннями.

Загальнодоступною формою подання окремих елементів і напрямків стратегічно-інвестиційного плану ступає бізнес-план. Бізнес-план - це самостійний документ, що характеризується своїми цілями, завданнями, структурою.

Між бізнес-планом і стратегічним планом також існують відмінності:

· Стратегічний план включає весь комплекс загальних цілей підприємства, а бізнес-план тільки одну, яка пов'язана зі створенням нового виду діяльності або розвитком існуючого.

· Стратегічний план включає різні типи стратегії, а бізнес план орієнтований тільки на розток.

· Стратегічний план - це плани зі зростаючим горизонтом часу і постійної коригуванням. Бізнес-план має чітко окреслені часові рамки, після закінчення яких робота над бізнес-проектом завершується.

· Стратегічний план створюється для власного використання, а бізнес-план найчастіше для пошуку джерел фінансування, тобто для зовнішніх інвесторів і кредиторів.

· У бізнес-плані функціональні складові (план виробництва, маркетингу та ін.) мають набагато вагоміше значення, ніж у стратегічному.

Відміну від поточного плану соціально-економічного розвитку підприємства бізнес-плану полягає в:

· структурі;

· він враховує не тільки внутрішні, а й зовнішні цілі та умови

· організації;

· по цілям: поточний план охоплює всі аспекти діяльності організації за 1 рік, а бізнес-план - тільки інвестиційні;

· по періоду дії: план соціально-економічного розвитку складається щороку, а бізнес-план - коли потрібно оцінити і реалізувати якийсь інвестиційне рішення (0,5; 1; 1,5; 3; 5 років).

У зіставленні з інноваційним планом можна відзначити, що науково-технічні ідеї інноваційного плану в інвестиційному плані розширюються і деталізуються з організаційних, маркетингових та фінансових аспектів.

По відношенню до інвестиційного плану бізнес-план може ступати як документ, що являє собою план розробки та реалізації відповідної частини інвестиційного проекту.

Інвестиційний проект - це сукупність документів, що характеризують проект від його задуму до досягнення заданих показників ефективності та показує, як прало, передінвестиційну, інвестиційну, експлуатаційну та ліквідаційну стадії його реалізації.

Існує безліч значень бізнес-плану. Більш повне відображення його призначення та цілей можна показати в наступному формулюванні.

Бізнес-план - основний документ, що дозволяє детально класти, обґрунтувати та оцінити можливості інвестиційного проекту для створення нового або розширення діючого виробництва (послуги).

Дане значення чітко відображає головну мету бізнес-плану, що складається в тому, щоб дати цілісну системну оцінку перспективності проекту, робленого стратегічного рішення. Бізнес-план складається для обґрунтувань інвестицій при розширенні діючого виробництва або створенні нового продукту (послуги).

Інші цілі розробки бізнес-плану можуть бути різними:

· залучення інвесторів;

· залучення партнерів;

· значення ступеня реальності досягнення намічених результатів;

· переконання співробітників компанії в можливості досягнення поставлених цілей.

Бізнес-план передбачає рішення стратегічних і тактичних завдань, а саме:

· обґрунтування економічної доцільності інвестиційного рішення в рамках робленої стратегії підприємства;

· оцінка фінансових, матеріальних, трудових виробничих ресурсів, необхідних для досягнення цілей підприємства;

· значення джерела і форм фінансування реалізації обраного стратегічного рішення;

· підбір працівників, здатних реалізувати даний план;

· організація робіт з реалізації розробленого бізнес-плану.

Призначення бізнес-плану можна розглядати в наступному:

· Бізнес-план служить обґрунтуванням для пропонованого бізнесу та оцінки можливих результатів.

· Бізнес-план - невід'ємний елемент стратегічного планування.

· Бізнес-план - ступає як засіб для отримання інвестицій.

· Бізнес-план - інструмент внутрішньо-фірмового планування.

· Бізнес-план - реклама для пропонованого бізнесу.

Близьким, по суті, до бізнес-плану ступає техніко-експлуатаційне обґрунтування (ТЕО). ТЕО містить перед проектне опрацювання інженерно-конструкторських, технологічних і будівельних рішень, порівняння альтернативних варіантів та обґрунтування бору конкретного способу здійснення проекту. Головною відмінністю ТЕО від бізнес-плану є те, що ТЕО - це специфічний плановий документ для створення і розвитку великих промислових об'єктів. Особливий акцент в ньому зроблено на виробничо-технічну частину, в той час як ринкові проблеми залишаються мало розкритими. ТЕО більш вузько в спектрі охоплення питань, ніж бізнес-план, але більш глибоко деталізовано в техніко-виробничому відношенні. ТЕО призначений для фахівців, бізнес-план для широкого користування.

Нижче будуть детально розглянуті питання складання бізнес-плану.

1.2 Необхідність і сутність стратегічного планування

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємництва. Він описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники збираються досягти своїх цілей і завдань, підвищити ефективність роботи. Добре розроблений бізнес-план може допомогти завоювати нові позиції на ринку, отримати інвестиції та кредитні ресурси, скласти стратегічні і тактичні плани розвитку, організувати виробництво нових товарів і послуг, і брати раціональні способи їх реалізації.

Бізнес-план систематично оновлюється, оскільки на нього впливають внутрішні і зовнішні фактори, і базується:

· на конкретному проекті виробництва певного товару (послуги) - створення нового типу виробів або надання нових послуг;

· на всебічному аналізі виробничо-господарської та комерційної діяльності, метою якого є ділення її слабких і сильних сторін, специфіки і відмінностей від інших аналогічних фірм;

· на вченні конкретних фінансових, техніко-економічних і організаційних механізмів, використовуваних в економіці для реалізації конкретних завдань.

До внутрішніх факторів можна віднести: рівень технологій, цінову політику, політику збуту товарів і послуг, і т.д. До зовнішніх факторів можна віднести: політичну, економічну та демографічну ситуацію в країні, становище фірми на ринку, і т.д. Щоб протистояти перерахованих ще факторів і жорсткої конкуренції багато фірм в різних галузях змушені займатися плануванням свого бізнесу, тільки можливість підготовки таких документів може бути різною: дрібному бізнесу для розробки бізнес-плану не обов'язково залучати фахівців консалтингових організацій. Але хто б, ні займався проектуванням свого бізнесу, повинен постати перед собою певні цілі і завдання, здійснювані через функції бізнес - планування, основні з яких представлені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Функції бізнес-плану

Внутрішні функції	Зовнішні функції
Розробка стратегії розвитку фірми або конкретизація окремих напрямів її діяльності; Розробка і здійснення проектів створення нової продукції (послуги); Оцінка внутрішнього наукового, технічного, виробничого та комерційного потенціалу; Підготовка і здійснення заходів щодо впровадження нових технологій та придбання обладнання; Підбір нових і перенавчання власних робітників і фахівців; Контроль за фінансовими результатами діяльності фірми; Заходи щодо зниження ступеня ризику в діяльності фірми;	Залучення інвестицій для реалізації проектів; Обґрунтування для включення проектів до державних або регіональні програми; Отримання банківських кредитів; Забезпечення успішної реалізації акцій фірми на фондовому ринку; Організаційно-фінансове обґрунтування необхідності створення спільних виробництв, підприємств з використанням іноземного капіталу та інших форм спільної діяльності; Розробка і здійснення заходів щодо створення фінансово-промислових груп;

При цьому постановка цілей може бути представлена наступним чином:

· значення ступеня життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, зниження ризику підприємницької діяльності.

· конкретизація перспективи бізнесу у вигляді кількісних і якісних показників розвитку.

· залучення уваги та інтересу, забезпечення підтримки з боку потенційних інвесторів фірми.

· отримання цінного досвіду планування, явлення слабких і сильних сторін організації.

На відміну від традиційного плану, організація бізнес-плану враховує не тільки внутрішні цілі підприємницької діяльності, а й зовнішні, які можуть бути корисні новоствореному бізнесу. Крім інвесторів зацікавленими особами майбутнього бізнесу є потенційні споживачі і постачальники фірми.

Відомо, що підприємство в ринковій системі господарювання схильне постійним, багато в чому суперечливим змінам і впливів. Такі умови зовнішнього середовища існування компанії наводять на роздуми, які зводяться до найпростішої фразою: "Можливо, не варто затрачати час і сили на складання плану, а краще постійно чуйно вловлювати зміни і тримати кермо управління в позиції сьогочасної готовності до них?".

Фахівці вважають, що чим більше ринку, тим важливіше план. При цьому план треба розуміти як збалансований з ресурсами комплекс заходів, що враховує никають у нових умовах ризики втрати коштів і дуже обмежений вплив держави на прала ринкової економіки.

Розробка бізнес-плану вимагає професійних знань в галузі управління, фінансах, маркетингу. Тому навіть невеликі фірми на Заході звертаються до експертів за консультацією або до фахівців, що пропонують послуги зі складання бізнес-плану.

Однак складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника або підприємця, який відкриває свою справу. Керівна роль першої особи в процесі бізнес-планування обумовлює необхідність його участі в моделюванні майбутньої діяльності, порівнюючи з нею свої сили, ресурси підприємства, можливості залучення додаткових коштів та їх ефективне використання. Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки важливо, що багато закордонних банків та інвестиційні фірми відмовляються взагалі розглядати заявки на ділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку і до кінця був підготовлений консультантом з боку, а керівником лише підписаний.

Включаючись в цю роботу особисто, керівник як би моделює свою майбутню діяльність, перевіряючи і сам задум, і себе - чи стачить сил довести його до успіху і рушити далі? Це не означає, звичайно ж, що не треба користуватися послугами консультантів - навпаки, залучення експертів дуже вітається інвесторами.

Жоден юридичний документ поки що не закріплює обов'язковість підготовки бізнес-плану. Не завжди його вимагають навіть банки, надаючи кредити. Але нехтуючи складанням бізнес-плану, підприємець являється не готовий до очікуваних для його неприємностей і починає зазвичай гарячково імпровізувати. А це найчастіше закінчується плачевно. Тому краще не пошкодувати часу (незважаючи на те, що для великого проекту розробка бізнес-плану може тривати до 200 і більше годин) і зайнятися бізнес-плануванням, користь якого підтверджує і зарубіжний досвід.

Статистика показує, що в США щорічно свою справу починають 600 тисяч нових підприємців, з яких тільки половина утримується на плаву хоча б 18 місяців. Лише одному з п'яти вдається не розоритися протягом перших 10 років.

Основними причинами невдач, як показують дослідження, найчастіше є:

· Некомпетентність (більше 40%);

· Відсутність управлінського досвіду (15-17%);

· Брак життєвого досвіду і знань (15-17%);

· Відсутність професійних навичок (13-15%).

Вітчизняна практика показує, що засновники багатьох підприємств, що з'явилися в період перебудови, підійшли до їх створення абсолютно не усвідомлено. Легкість, з якою з'являлися підприємства на початку 1990-х років, пояснюється, насамперед, низьким рівнем вкладів у статутний капітал, що зумовило невисоку професійну відповідальність підприємців за свій бізнес. Крім того, початок діяльності часто не було забезпечено ні відповідною технологією, ні фінансами, а до вироблення концепції та стратегії її розвитку підприємці приступали зазвичай на другому етапі. В результаті 10-15% від загального числа зареєстрованих підприємств тривалий час вважалися "мертвими" і, врешті-решт, оголошували про самоліквідацію.

Необхідність розробки бізнес-плану пояснюється ще й тим, що ризик банкрутства для новостворених підприємств, особливо в перші 3-5 років, дуже великий. Про це свідчить і міжнародна практика.

1.3 Структура бізнес-плану

У наш час ніде не знайдете певних прал складання бізнес-плану, хоча існує певна структура, якої слід дотримуватися і яка відповідає стандартам бізнес-планування UNIDO.

Основні розділи бізнес-плану:

· Титульний лист

· Резюме

· Опис підприємства і галузі

· Опис товару чи послуги

· Збут і маркетинг товару чи послуги

· Виробничий план

· Організаційний план

· Фінансовий план

· Спрямованість і ефективність проекту

· Ризики і гарантії

· Додаток

Почнемо наше вивчення з першого параметра, під назвою "Титульний аркуш". Успішна підготовка бізнес-плану починається з прального оформлення титульного листа, який в обов'язковому порядку повинен містити кладені нижче компоненти: повна офіційна назва фірми, під яким вона значиться або буде значитися в реєстраційних документах. Якщо є фірмовий знак або логотип, його також слід помістити на титульному аркуші;

· Організаційно-правова форма;

· Юридична адреса;

· Номери телефонів, факсів, електронної пошти;

· Дата: місяць і рік складання;

· Порядковий номер примірника;

· Дані про підприємця (ПІБ, адреса і телефон);

· Зазначається, у чому полягає суть бізнес-плану (коротко);

· Передбачувана загальна вартість даного проекту;

· Обов'язково вказується, що всі відомості, які знаходяться в даному бізнес-плані не повинні розголошуватися;

· Вказують, де і в кого саме передбачається отримати кошти для проекту (джерела).

Розділ "Резюме" - ця частина бізнес-плану вважається вступної, і займаються її складанням, коли всі розділи бізнес-плану будуть підготовлені, хоч і даний розділ є одним з перших. Цей розділ необхідний з однієї простої причини - залучення інвесторів або кредиторів. Розділ полягає не більше, ніж з 4 сторінок, але не менше 2. Цей розділ можна назвати самим головним документом, оскільки саме з резюме починають інвестори розглядати бізнес-план і багато хто на цьому і зупиняються, тому, що в ньому міститься практично вся основна інформація всього бізнес-плану. У ньому чітко і без хитромудрих фраз повинні переконати майбутніх інвесторів (кредиторів), що товар (послуга) здатний конкурувати з подібними товарами (послугами), чим він відрізняється від конкуруючого товару, і чим будете залучати потенційного покупця. Загалом, повинні предстати все в такому світлі, щоб в інвесторів, навіть сумнівів не було, що проект перспективний. І в кінці резюме вам необхідно привести відомості про передбачувані обсяги продажів (на пару років вперед), яких обсягів буде ручка від продажу товару, скільки знадобитися грошових коштів на виробництво, загальний прибуток, і який буде рівень прибутковості, вкладених коштів у проект. Інвесторів найбільше цікавить, які будуть розміри кредиту, на які цілі він необхідний, які дасте гарантії, які ще передбачаються інвестори, і якими засобами володієте на даний момент. І звичайно, через, який проміжок часу плануєте повернути кредиторам їх вкладення.

Тепер перейдемо до розділу під назвою "Опис підприємства і галузі". Вказуються основні відомості про підприємство. Розкривається історія виникнення підприємства. Цей розділ не може обходитися без фінансово-економічних показників діяльності даного підприємства, без структури управління і кадрового складу. Так само необхідно вказати напрямок, який передбачає діяльність, яка буде пускатися продукція, які перспективи на майбутнє. Галузь економіки і так само її перспективи, зв'язки з партнерами і опис соціальної активності.

Так само в даному розділі описується дослідження галузі, в якій будете працювати, її розток на найближчий час.

Це як короткий історичний курс, який включає відповіді на питання:

· Очікувані темпи розвитку галузі;

· Кількість нових фірм, що никли в галузі за минулі три роки;

· Які за останній час з'явилися нові види товару;

· Опис потенційних конкурентів;

· Як фірма зможе зайняти лідируючі позиції;

· Як йдуть справи з товаром конкурентів (темпи продажів);

· Слабка і сильна сторона конкурентів;

· Хто є потенційним споживачем продукції;

Зазвичай інвесторів (кредиторів) цікавлять відповіді саме на ці питання і е завдання знайти ці відповіді і грамотно їх сформулювати.

Розділ "Опис товару чи послуги" містить найменування товару (послуги), опис того товару або послуги, який будите виробляти або хочете пускати, і які в свою чергу будуть реалізовані в умовах ринкової економіки. Необхідно описати технологію, яку збираєтеся використовувати, а так ж напрямок даного виробництва. явлення можливостей розвитку і розширення асортименту товарів аналогів у вже існуючих умовах даної галузі, оцінка можливостей вже запущених виробництв, явлення можливих втрат або прибутків у зв'язку з можливою зміною обстановки, надання конкретних документів, що підтверджують отриману інформацію. Ще слід описати властивості та можливості пуску. Технічні дані продукції, можливість підробок ліцензованої продукції, способи її захисту, необхідну кількість часу, що витрачається на просування товару, здатність виробництва до швидкої переорієнтації, на удосконалення виробничого процесу, можливість зміни технологічного процесу або його окремих частин. Важливо, щоб все було описано просто і лаконічно, без використання формулювань, які не всі зможуть зрозуміти.

Дайте загальну характеристику товару (послузі) і не забудьте постати наголос на перевагах даної продукції, які будуть помітні споживачам. Постарайтеся зробити так, щоб інвестор розумів, що товар унікальний і в чому його унікальність полягає. Наприклад, використовуєте новітню технологію для виробництва або товар найвищої якості, але при цьому у нього найнижча ціна. Що товар відповідає попиту і що його можна вдосконалювати в міру необхідності. Якщо є патенти то необхідно їх описати, це стане важким плюсом, так як для тих, хто буде вивчати бізнес-план, зрозуміє, що бізнес - це фортеця, яку не зможуть зашкодити конкуренти.

Також в розділ включаються відповіді на наступні питання:

· Місцезнаходження фірми;

· Місцезнаходження приміщення;

· Чи необхідний ремонт приміщенню і якщо так, то які передбачається тратити на це кошти;

· Який кваліфікації та спеціальності вам необхідні працівники;

· Яке для офісу потрібно обладнання;

· Чи доведеться придбати це обладнання або є можливість його орендувати;

· Чи маєте досвід у даній підприємницької діяльності;

· Наскільки великий у вас досвід роботи в якості керівника і чи є він взагалі;

· Невелике власне резюме (освіта, вік, інтереси, захоплення);

· Яка причина бажання стати бізнесменом (підприємцем);

· Стадія розробки товару на даний момент.

Крім відповідей на ці питання так само слід помістити в даний розділ товар у вигляді малюнка або фотографії, вказати передбачувану ціну і передбачувані трати, якісні характеристики товару, в чому перевага оформлення продукції (упаковки і дизайну). Так само буде плюсом, якщо опишете, як збираєтеся організувати попит на даний товар.

У розділі з назвою "Збут і маркетинг товару чи послуги" на папері повинні роз'яснити, чим привернете клієнтів, і чому саме ця продукція буде користуватися попитом або чому саме ці послуги їм знадобляться. Це, напевно, найважливіший розділ бізнес-плану, розробляйте його дуже уважно, адже саме тут описуються докладним чином такі питання як: політика встановлених цін, методи реклами робленої продукції, способи збільшення обсягів реалізованої продукції, пошуки шляхів продажу продукції, що пускається, створення позитивного іміджу виробника і так далі. Тільки ретельно вивчивши цей розділ можна отримати практично повноцінні відомості про діяльність підприємства, компетентності його керівництва і якості продукції, що пускається. Така детальна інформація може зацікавити, насамперед, потенційних інвесторів, при оцінці перспективності проекту, адже перед тим як вкласти кошти в бізнес, необхідно переконатися в його ліквідності, інакше можна все втратити. Необхідно також класти вивчення внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на успішне завоювання ринку. До зовнішніх факторів відносяться фактори, на які підприємець не може впливати, тобто змінити, але обов'язково повинен брати їх до уваги, так як вони роблять безпосередній вплив на його підприємницьку діяльність.

До таких факторів належать:

· Динаміка ВНП, рівень і динаміка доходів населення, безробіття, інфляції та інші економічні фактори.

· Чисельність населення та її динаміка (як усього населення, так і окремо по статево віком групами), зміна моди, здорове харчування і спосіб життя, ставлення до творчості і потреба в ньому, і інші демографічні та культурні фактори.

· Розток технології в світі, в окремо взятій державі і в окремо взятій галузі (у якій припускаєте працювати, і як нововведення вплинуть на діяльність і виробництво).

· Опис циклу життя товару (послуги), чи буде він підніматися вгору або навпаки, або залишатися на незмінному рівні - все це розраховується заздалегідь, щоб показати дії при низькому або високому попиті.

· Повинні бути в курсі всіх законів, що стосуються бізнесу і показати, що впораєтеся з ситуацією, якщо в законодавстві щось зміниться, що може торкнутися товару або послуги, каналів збуту, цін або рекламної політики - загалом, всі фактори , що стосуються законодавства.

· Все, що стосується конкурентів і боротьби з ними, що зможете протипоставити їм (стратегія).

· Фактори, що стосуються постачання сировини і матеріалів - показати дії при ситуації, коли скорочуються поставки. Є три варіанти - або швидко перебудовуєтеся, або буде проведена реорганізація, або закриття підприємства.

Кожен товар має свої індивідуальні особливості, так наприклад взуття, продаватиметься у відповідності з наступаючим сезоном, влітку - босоніжки, а взимку - чоботи, за рідкісним винятком. Але є товари, які користуються попитом незалежно від погоди чи віянь моди, для таких товарів існує п'ять основних етапів життя:

· Впровадження, тобто, перші кроки введення на ринок нового товару, в цей момент, він тільки починає користуватися незначним попитом, так як споживач з ним ще не знайомий і набуває лише по чистій випадковості, вирішивши пробувати новий товар.

· Підйом, даний етап починається після вдало проведеної рекламної компанії, хтось, побачивши інтригуючу рекламу, вирішує спробувати новий товар, хтось, спробувавши його одного разу, на початковій стадії, переконується в його якості і починає регулярно купувати, наприклад, якийсь миючий засіб для посуду і активно рекомендує його своїм знайомим. Такий момент можна вважати проривом, на даному етапі виникає необхідність у випуску великих обсягів товару;

· Далі настає зрілість, при цьому люди купують товар за звичкою, знаючи про його позитивні властивості. Обсяги продажів значно не збільшуються, але й не знижуються, коливаючись десь на середньому рівні;

· Наступним етапом є насичення, це період своєрідного застою, коли в даному товарі вже особливо ніхто не потребує, і попит на нього поступово падає;

· Заключною стадією є спад попиту на даний товар. Після нього вже немає потреби виробництва даної продукції, вона не буде затребувана. У цьому падку підприємству необхідно, як можна швидше, перекваліфікувати виробництво або кардинально змінити товар, або створити товар-аналог колишнього, тільки значно вдосконалений.

Всі ці та багато інших моментів повинні бути докладним чином розглянуті в бізнес-плані. Така необхідність з'являється для того, що б в момент, спаду попиту на продукцію, яка раніше користувалася популярністю у споживачів, а потім різко перестала продаватися, не наробити поспішних дурниць. У бізнесі нічого просто так не буває, все чітко підпорядковане своєрідним законам ринку. Тому необхідно мати чіткий план дій відповідно, з яким підприємство повинно здійснювати свою діяльність і відхилятися від нього лише у разі форс-мажорних обставин.

До внутрішніх факторів належать фактори, на які безпосередньо можете вплинути - це контроль над фінансовими ресурсами, кадрами, постачальниками; завдання і цілі. Простіше кажучи, в цьому розділі повинні сформулювати відповіді на три основні питання - Що ми маємо на даний момент? Чого хочемо досягти? І як цього домогтися?

Щоб знайти відповіді потрібно зібрати таку інформацію:

· Про потенційних споживачах - ким вони є, якими будуть середні розміри їх покупок, з якою періодичністю, в яких магазинах вони воліють робити покупки, і які на це причини.

· Рекламна стратегія, які, загалом, доходи і які більш вдалі.

· Яка і з чим пов'язана динаміка зміни цін подібної продукції.

· Яке ставлення споживачів до конкурентної продукції.

· Які канали збуту воліє споживач, і яким чином ці канали фіксуються.

· Все про конкурентів (місце знаходження, хто вони та їхні слабкості і переваги).

· Які прийоми маркетингу конкурентів, і які самі вдалі.

· Які цілі на майбутній рік та на наступні п'ять.

· Які переваги та недоліки товару і в чому сила і слабкість тої фірми.

Давайте докладніше розглянемо, як необхідно збирати та аналізувати отриману інформацію.

У першу чергу потрібно точно вирішити, на яку цільову аудиторію націлений асортимент. Це можуть бути, наприклад, пенсіонери, діти до шкільного віку або молодь не старше тридцяти років. Для того щоб не зробити помилки, можна опитати людей як вони ставляться до даного товару, адже в підсумку саме вони і є головною метою підприємців. Самий зручний і простий спосіб для цього - анкетування. Грамотний фахівець повинен скласти анкету з переліком запитань, на які люди повинні будуть чесно відповідати. Наприклад, що на погляд в даній продукції потрібно змінити? І запропонувати, наприклад варіанти відповідей: ціну, оформлення, якість і так далі. Проводять звичайно анкетування в торгових залах, в яких виставлена пробна партія товару або є товари аналоги. Так само можна проводити подібні акції на вулиці, цікавлячись думкою перехожих. Такий спосіб давно застосовується на практиці різними фірмами і варто відзначити те, що він дає свої плоди. Адже експерти з розробки нововведень, нехай навіть дуже хороші фахівці не завжди можуть точно висловити смак і інтерес до того чи іншого товару у потенційного споживача.

Далі необхідно провести порівняння цінової політики з конкурентами. Перш за все, необхідно виявити різницю в цінах на роблений товар і обґрунтувати її. Можливо, що у зв'язку з кращою якістю продукції, що пускається у вас більше трати виробництва, відповідно і собівартість товару ще. Так само не мало важливим при цьому розмір прибутку, бувають такі ситуації, що, підлаштовуючись під загальний рівень цін на ринку, підприємець зазнає збитків, цього допускати не можна. Необхідно правильно розподілити кошти, виділені на виробництво, зіставивши якість і плановану ціну, в цьому падку при продажу йде різниця, частина якої після всіх необхідних плат можна буде віднести до чистого прибутку. Звичайно, ситуації можуть бути різними і відповідно до ціновою політикою ринку збуту, іноді доводиться підлаштовуватися під його умови.

Є деякі моменти, які слід враховувати при розробці цінової політики в бізнес-плані:

· Необхідно чітко значити, яку кінцеву прибуток плануєте отримати в кінцевому результаті, після реалізації продукції;

· Чи безпечна буде подібна ціна для попиту, що не відштовхне вона потенційних покупців, по можливості її необхідно коригувати відповідно до фінансових можливостей споживача;

· Яка кількість грошових коштів було витрачено на виробництво, чи дозволяє встановлена ціна, компенсувати трати;

· Порівняння встановлених цін з цінами конкурентів, пошук причин відхилень;

· Можливі шляхи встановлення стабільних і гідних цін;

· Вибір кінцевої ціни на продукцію, що пускається.

Цінова політика фірми цілком і повністю залежить від конкретних цілей підприємства, звичайно цілі згодом можуть змінитися, разом з ними зміняться і ціни, однак на початковому рівні встановлення цінової політики необхідно орієнтуватися на поставлені перед керівництвом завдання. Наприклад, якщо основною метою фірми є завоювання все нових і нових ринків збуту і максимально швидкий оборот грошового капіталу, необхідно встановлювати мінімальні ціни на продукцію. Звичайно, в будь-якому падку підприємство повинно отримувати прибуток, але в цьому падку вона буде не великий, але стабільною. Якщо ж для керівництва важливі не терміни, а максимізація прибутку, відповідно можуть бути встановлені, високі ціни. Але вони повинні виправдовуватися якістю продукції, в зворотному, ж падку великий ризик того, що продукція втратить купівельний інтерес, а за рахунок високих цін продана так і не буде, в цьому падку підприємство може потерпіти великі збитки. Якщо ж фірмі потрібне термінове вилучення залучених в оборот грошових коштів, встановлюються ціни на продукцію, ледь перевищують собівартість.

Як прало, на ціну впливає попит, чим вища ціна, тим менше попит і навпаки. Але ці прало не завжди прийнятні, бувають ситуації, коли рівень попиту абсолютно не залежить від ціни, і не змінюється в результаті її зниження або підвищення. До таких випадків відносяться:

· Ситуація, коли фірма-виробник не має на даному ринку конкурентів і є єдиним постачальником певного товару;

· Якщо пропонований продукт настільки хороший, що покупці не бачать сенсу у використанні більш дешевих аналогів;

· Коли одночасно з цінами зростає і якість пропонованої продукції.

Істотний вплив на цінову політику надає так само кількість трат на виробництво товарів. Само собою, що чим ще трати, пов'язані з виробництвом, тим вища собівартість продукції, а відповідно і її кінцева ціна. Існують різні методики розрахунку собівартості товару, при різних рівнях витрат. З урахуванням усіх можливих, трат і водиться середня собівартість товару, причому з урахуванням трат майбутніх періодів.

При такій розробці бізнес-плану (цінової політики), не можна забувати про конкуруючих з вами фірмах. Необхідно постійно орієнтуватися на вартість їх продукції, допускаючи лише виправдані, наприклад, підвищеною якістю, відхилення. Інакше ризикуєте втратити довіру покупців, які в пошуках більш дешевих товарів-аналогів перейдуть на використання, продукції конкурентів.

Існують наступні загальноприйняті методи формування цін:

· При цьому методі, підсумовуються всі трати виробництва, і до них додається певний відсоток, який і служить прибутком, однак, використовуючи його необхідно дуже чітко орієнтуватися в ситуації, адже скориставшись таких не точним способом, може никнути суттєва різниця з цінами на товари-аналоги.

· При другому методі підсумовуються всі трати, аналогічно першому, однак, націнка нараховується ходячи з рівня якості товару і його затребуваності на ринку. Враховуючи цю особливість, ціни можуть бути на порядок ще, ніж у конкурентів, однак попит на продукцію при цьому не впаде.

· Третій метод застосовується досить рідко. Він заснований на тому, що ціни на товар, встановлюються такі ж як у конкурентів, при цьому власні трати на виробництво в розрахунок не беруться. Звичайно, такий метод гідний, в тому падку, якщо конкуренти значно завищили вартість своєї продукції, і зможете отримувати при цьому прибуток, що перевищує ту, яка йшла б в результаті використання перших двох методів. Але іноді ситуація буває зворотного, і виробникам доводиться підлаштовуватися під ціни конкурентів, тому що попит на їхні товари з урахуванням ціни перевищує продажі.

· При четвертому методі підсумовуються всі трати, але висновки про ціни робляться з урахуванням ринкових умов, вони можуть піддаватися коригуванню.

· І, нарешті, п'ятий метод, досить широко застосовується в умовах ринкової конкуренції. Він використовується при великому асортименті товарів, при цьому на певну продукцію ціна знижується практично до рівня собівартості, на що дуже добре реагують споживачі, адже у конкурентів аналогічний товар, значно дорожче. Купуючи у вас даний д продукції, покупець, втрачаючи пильність, вважає, що всі інші продукти теж дешевше у вас, хоча інші ціни, як прало, відповідають існуючим ринком, це своєрідний рекламний хід, слід зазначити, що він досить дієвий.

Наступним і найбільш важливим моментом є розрахунок можливих обсягів продажів. Цей пункт дуже складно підготувати правильно, однак, це життєво важливо для бізнес-плану. Адже при неправильних розрахунках, залишається шанс на те, що, переоцінивши свої можливості, пустіть, наприклад, товару в кілька разів більше, ніж того вимагає ринок, в цьому падку потерпіть великі фінансові трати на виробництві безперспективного товару. Такої безвідповідальності не може собі дозволити жоден підприємець. Тому необхідно з'ясувати і встановити ту ціну, за яку люди зможуть купувати товар і при цьому потрібно чітко орієнтуватися в обсягах частки даного товару в загальній масі ринку товарів-аналогів. Дуже важливі при такому аналізі специфічні особливості товару, наскільки, наприклад його ціна відповідає середньому рівню доходів місцевого населення. Це дуже важливо, звертати увагу на дрібниці і зіставляти факти, планування, повинно проводитися тільки висококваліфікованими фахівцями, адже саме від їх професіоналізму і залежатиме кінцевий результат. Звичайно, планування ринку збуту робленої продукції, насамперед, залежить від того, що саме робите. Якщо вами виробляється продукція, розрахована на широке коло споживачів, наприклад, побутова хімія, тут справа, звичайно ж, набагато простіше, адже даний товар завжди затребуваний, хоча і є свої недоліки, такі як велика конкуренція серед виробників. І зовсім іншим варіантом є, наприклад, виробництво дорогої побутової техніки, адже, як прало, її набувають один раз, і служить вона багато років, при акуратному зверненні. Ось тут необхідно провести дійсно велику і складну роботу по вченню ринку збуту. Потрібно приблизно значити наскільки затребуваною буде така продукція, чи багато хто родини планують в майбутньому таке придбання або ж, що теж можливо, подібна техніка вже придбана більшістю людей і в неї мало хто потребує. Загалом, складнощів маса і всі вони повинні бути передбачені, інакше просто немає сенсу затівати виробництво.

Наступним моментом є складання прогнозу для ринку збуту. Необхідно значити реальні перспективи. При цьому потрібно враховувати не тільки ті обсяги реалізованої продукції, які вас чекають в найближчому майбутньому, але і ті які складуться через кілька років. Як прало, будь-яке виробництво затівається з розрахунком на тривалий період роботи, інакше просто немає сенсу таких великих капіталовкладень, які потрібні на придбання обладнання, будівництво будівель цехів, налагодження технологічного процесу і так далі. Тому потрібно тверезо оцінювати можливі перспективи, так наприклад, що очікує попит на товар в майбутньому, зниження або навпаки, підвищення, наскільки він конкурентоспроможний і чи зможе він пережити поява більш досконалих товарів-аналогів, на ці та багато інших питань необхідно відповісти в цьому пункті бізнес-плану.

А щоб на них відповісти, можна діяти за схемою:

· Вивчити можливості ринку збуту;

· Наскільки багато вже існуючих товарів аналогів на даному етапі;

· Які є перспективи з питання догляду конкурентів з даної області;

· Наскільки товар унікальний;

· Можливості зміну попиту, наприклад, внаслідок зміни напрямків моди або смаку споживачів.

На наступному етапі необхідно провести сегментацію ринку, виявивши, ті місця, де асортимент буде найбільш затребуваним, з урахуванням потреб споживачів і цінової політики, даного сегмента.

Пошук нових ринків збуту, на яких з'явиться можливість більше розвернутися, і реалізовувати регулярно найбільшу кількість товарів. Це можуть бути не тільки місцеві ринки збуту, а й закордонні, при цьому слід враховувати транспортні витрати і наскільки така робота буде гідна в світлі витрачених на неї коштів, чи буде можливість не тільки окупити, але й отримати прибуток, в результаті всіх вжитих дій.

Так само не маловажно мати чітке уявлення про майбутні продажі, адже якщо найближчим часом на продукцію очікується сильний спад попиту, потрібно задуматися, чи варто взагалі затівати подібну справу. І навпаки, якщо товар має хороші перспективи, необхідно скласти прогноз, наскільки ростуть ціни найближчим часом, що б не упустити момент найбільшого піднесення попиту і не втратити можливий прибуток.

Далі потрібно докладним чином вчити потенційних споживачів, враховуючи плановану цільову аудиторію, потрібно знайти конкретних покупців на найближчі терміни роботи фірми. Так само необхідно розрахувати, скільки продукції ці покупці бажають і мають можливість придбати. І, нарешті, виявити, тих людей, які зможуть з вами співпрацювати в майбутньому.

Вивчення діяльності конкурентів, це дуже важливий етап планування, по-перше, він дає можливість почерпнути безліч корисної інформації, ознайомитися з перевагами та недоліками товару конкурентів, завдяки чому можна уникнути безлічі помилкою. І, по-друге, можна отримати повне уявлення про свої можливості, на основі їхньої діяльності. Необхідно звертати увагу, буквально на все дрібниці, пов'язані з їх працюй і робити пральні висновки. Потрібно вчити їх діяльність досконально, наскільки це можливо:

· Перш за все, потрібно точно встановити кількість фірм-конкурентів на вибраному вами сегменті ринку.

· Частка участі товарів конкурентів в даному сегменті ринку.

· Наскільки успішно працюють конкуренти в цій області, впроваджують новий асортимент або, використовуючи підвищений попит, реалізують старий, наскільки високий рівень продажів і прибутку і так далі.

· Чи є перспективи розвитку та просування діяльності конкурентів.

· Рекламують чи конкуренти свої товари, якщо так, то яким чином і наскільки дієві застосовувані ними види реклами.

· Наскільки якісний їх товар і цінується він споживачами, які є претензії та побажання.

· Які їх переваги та недоліки можна використовувати в своїх цілях, щоб перемогти в конкурентній боротьбі.

Після того як отримали всі необхідні відомості про конкурентів, їх необхідно ретельно проаналізувати. Тепер потрібно визначити, в чому перевага перед ними і навпаки, які місця найбільш уразливі, в якому місці плану є які-небудь недоробки. На основі всього цього, можна зробити необхідні висновки і придумати найбільш пральну позицію конкурентної боротьби. Необхідно надати споживачеві право вибору, пустивши більш досконалу лінію товарів, можливо за нижчими цінами, ніж у конкурентів, але це не панацея, адже не завжди дешевий товар користується попитом. Саме для цього ми і вивчаємо ринок збуту і купівельні потреби.

Тут потрібно бути свого роду психологом, що б вловити те, що називається настроєм покупця, саме його настрою і повинен відповідати пропонований товар. Крім ціни і якості товару, інших дрібниць, які на перший погляд можуть здатися незначними, так наприклад, пральну машинку господиня може придбати, лише тому, що вона відповідає за кольором, керамічній плитці, якою оброблені стіни в її ванній кімнаті. Звичайно, такий приклад кілька перебільшений, і дану побутову техніку господиня буде використовувати в першу чергу за її прямим призначенням, проте вирішальним фактором при покупці все ж став колір машинки. Таких прикладів можна навести масу, саме для цього і повинні проводити роботу з вивчення споживчого попиту грамотні фахівці, адже далеко не кожен зуміє правильно значити такі другорядні показники, що роблять істотний вплив на попит.

Описуючи переваги і недоліки конкурентів, не варто прикрашати або занижувати їх здібності, адже все таємне завжди стає явним. Враховуючи те, що з розробленим вами бізнес-планом будуть знайомитися всі потенційні інвестори, ризикуєте потрапити на людину, обізнаного в питанні справ конкурентів, таким чином можна постати під удар його довіру до вас. Насамперед, потрібно тверезо оцінювати ситуацію, адже репутація в будь-якому бізнесі дорожче за все, її за гроші не купиш, але якщо зарекомендуєте себе як некомпетентний фахівець або що ще гірше як обманщик, то в майбутньому можливість отримання додаткових коштів буде для закрита. Так що, робіть пральні висновки і з будь-якої навіть найскладнішої ситуації шукайте той хід, який дозволить вам зберегти добре ім'я.

Висновок до розділу 1

Бізнес-план - план, програма здійснення бізнес-операцій, дій фірми, що містить відомості про фірму, товар, його виробництві, ринках збуту, маркетингу , організації операцій та їх ефективності.

Бізнес-план - короткий, точний, доступний і зрозумілий опис передбачуваного бізнесу, найважливіший інструмент при розгляді великої кількості різних ситуацій, що дозволяє вибрати найбільш перспективний бажаний результат і визначити засоби для його досягнення. Бізнес-план є документом, що дозволяє управляти бізнесом, тому його можна представити як невід'ємний елемент стратегічного планування і як керівництво для виконання і контролю. Важливо розглядати бізнес-план як сам процес планування та інструмент внутрішньо фірмового управління.

Бізнес-план - програмний продукт, що виробляється в ході бізнес-планування.

Іноді бізнес-план ототожнюють з техпромфінпланом , який був основним плановим документом діяльності підприємств в СРСР.

Планування бізнесу - це визначення цілей та шляхів їх досягнення, за допомогою яких-небудь намічених і розроблених програм дій, які в процесі реалізації можуть коригуватися відповідно до обставин.

Розділ 2. Сучасний стан підприємства та аналіз оптимізації виробничої програми підприємства на ПАТ "Оболонь"

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ "Оболонь"

Історія корпорації бере початок у 1974 році, коли почався намив майданчика для будівництва броварні. Відкриття виробництва було приурочене до Олімпійських ігор 1980 року.

В якості експертів залучили чеських фахівців - всесвітньо відомих майстрів пивоваріння. Саме вони й визначили місце будівництва нової пивоварні. Вибір місця для будівництва визначався головним фактором - наявністю великих запасів м'якої та кришталево чистої води. Сьогодні вода з глибин юрського горизонту (290 м) забезпечує високу якість нашої продукції.

Невдовзі підприємство дало поштовх до формування найбільшої в Україні корпорації з випуску пива, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв, мінеральної води.

Свою назву завод отримав не відразу - лише у 1986 році - і завдячує нею однойменному району міста Києва. Слово "Оболонь" походить з часів Київської Русі - так називалися низькі при річні луки.

Побудована за чеським проектом, пивоварня варила пиво, яке швидко набуло широкої популярності. Після здобуття Україною незалежності корпорація "Оболонь" першою розпочала експортні поставки хмільного напою до країн Європи та США. Пиво під торговою маркою "Оболонь" у всьому світі почали сприймати як традиційно українське пиво.

Через чверть століття "Оболонь" перетворилася на знаний у світі бренд. Сьогодні люди на п'яти континентах асоціюють "Оболонь" з українським пивом №1.

Структура корпорації "Оболонь" формувалася довгі роки під впливом стратегії розвитку, що направлена на диверсифікацію виробництва, перехід на сировину власного виробництва, інноваційний підхід, абсолютну екологічну безпеку та повну соціальну відповідальність.

Корпорація "Оболонь" об'єднує головний завод, два відокремлені цехи, два дочірніх підприємства та чотири підприємства з корпоративними правами. Загалом у корпорації працює близько 7,5 тис. людей.

Основні структурні одиниці корпорації "Оболонь":

Головний завод у місті Київ:

ПАТ "Оболонь" (виробництво пива, безалкогольної продукції, мінеральної води, пивної дробини).

Дочірні підприємства:

ДП ПАТ "Оболонь" "Пивоварня Зіберта", м. Фастів, Київська обл.. (виробництво пива, безалкогольних напоїв і квасу).

...