Тарифоутворення в сфері ЖКГ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра міського будівництва та господарства

Реферат

на тему: Тарифоутворення в сфері ЖКГ

Виконав:

ст. гр.МБГ-329т

Левицький В.А.

Перевірила

Холдаєва М.І.

№ зал. книжки 10097

Одеса-2012

Тарифоутворення в сфері ЖКГ

Методика тарифоутворення на комунальні послуги вже піддалася реформуванню: влада створила Національний регулятор, який зайнявся приведенням вартості теплової енергії і води до економічно обґрунтованого рівня. І, незважаючи на численні заяви чиновників про те, що в деяких регіонах цей рівень нижче діючих тарифів, вся країна очікує їх зростання. Особливо доречно говорити, що економічне обґрунтування цін на послуги природних монополістів означає їх підвищення в контексті постійного зростання вартості енергоносіїв. До цих пір саме дорогі газ і електроенергія є ключовим виправданням тарифного зростання, як для влади, так і для виробників послуг. Цілком природно, що за переділом, що відбувається в комунальному секторі, споживач не так гостро відчуває динаміку вартості послуг, які формують квартирну плату. Цією розгубленістю населення не погребувала скористатися місцева влада.

За що ми платимо?

Оплату за послуги з утримання житлових будинків і прибудинкових територій для середньостатистичного споживача послуг ЖКГ звичніше вносити як «квартирну плату». Це невинне словосполучення містить у собі більше 20 різних житлових послуг, вартість яких затверджують органи місцевого самоврядування після погодження з Держінспекцією по цінах і ціновому регулюванню. Зокрема, квартплату формують послуги з прибирання прибудинкових територій та сходових клітин багатоквартирних будинків; послуги з вивезення твердих побутових відходів (з урахуванням збору, зберігання, перевезення, переробки, утилізації та захоронення); обслуговування ліфтового господарства і систем диспетчеризації; утримання внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення, каналізації; дератизація та дезінсекція; обслуговування та утримання вентиляційних систем будівлі, поточний ремонт усіх систем будинку; обслуговування території в зимовий час, її освітлення; перевірка і ремонт приладів обліку ресурсів, які відпускаються споживачеві.

Примітно, що до 2009 року механізм тарифоутворення визначався постановою Кабінету Міністрів № 560 від 12 червня 2005 року. Згідно з нею, розмір квартплати розраховувався по кожному будинку окремо, що стало причиною формування істотної різниці в тарифах не тільки між населеними пунктами, а й між житловими будинками одного кварталу. Місцева влада змушена постійно сплачувати тарифну різницю, яка обчислюється мільйонами гривень. Уряд вирішив відійти від розрахунків вартості житлових послуг на підставі кількості мешканців у будинку і скасував цю постанову.

Натомість, в рамках формування єдиного підходу до тарифоутворення, уряд Миколи Азарова в червні 2011 року прийняв постанову № 869, якою обіцяв запропонувати виробникам і постачальникам послуг ЖКГ нову методику. Замість нововведень, документ лише об'єднав усі нормативно-правові акти у сфері тарифної політики, що діяли раніше. Щодо житлових послуг, які формують квартирну плату, принцип залишився незмінним: вона як і раніше розраховується для кожного житлового будинку окремо, за основу було взято вартість обслуговування одного квадратного метра, тарифи затверджує місцева влада. Нововведенням є те, що Кабмін заборонив включати послуги з вивезення сміття та обслуговування ліфтів у загальний перелік. Тепер кожен громадянин зобов'язаний укладати окремий договір з виконавцем цих послуг, яким визначається їх вартість.

Хто винен?

Недосконалість законодавчої бази створює всі підстави для фактично довільного розрахунку тарифів місцевими властями і комунальними ЖЕКами. Незважаючи на те, що нова постанова жорстко обмежила складові накладних витрат виконавців послуг, наповнення інших тарифних складових - лишилося безконтрольним. Наприклад, тільки від рішення ЖЕКу залежить, якою буде вартість послуг з ремонту дахів, прибирання сходових клітин, підготовки експлуатації будинку в осінньо-зимовий період, прибирання підвальних приміщень. Ключовою статтею витрат, що постійно впливає на розмір тарифу, є проведення поточних ремонтів будівлі. «Поточні ремонти ЖЕКи проводять щомісяця і по кілька разів. Причому, ремонтом вважається заміна будь гайки», - скаржиться голова об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Світанок» (Голосіївський р-н, Київ) Валерій Піддубний.

Ще одним фактором, який сприяє тарифній сваволі, є відсутність дієвих механізмів контролю виконавців послуг з боку центральних і місцевих органів влади. Щоб попередити можливість змови комунальних служб, міської влади та підрядних фірм, Міністерство з питань ЖКГ влітку 2008 року створило контролюючий орган - Державну житлово-комунальну інспекцію. У 2009 році ДЖКІ провела масову перевірку ЖЕКів і виконавців послуг на предмет обґрунтованості діючих тарифів. У результаті за десять місяців 2009 року інспекція в ході перевірки 1,7 тис. виконавців послуг різних форм власності виявила порушення у 930 з них. Зокрема, ці суб'єкти господарювання завищили розмір квартирної плати сумарно на 0,5 млрд грн. Утім, санкцій за стягнення зі споживачів необґрунтованої плати не було. У 2010 році, у зв'язку з проведенням адміністративної реформи, ДЖКІ стала структурним підрозділом Держархбудінспекції. «Фактично ДЖКІ припинила своє існування. Тепер на комунальні ЖЕКи управи немає, раніше вони хоч інспекторів боялися», - зазначила експерт Черкаського ресурсного центру по роботі з ОСББ Лариса Мєшкова.

«Модна» тенденція приведення тарифів до рівня окупності не обійшла стороною і тарифи на утримання будинків та їх територій. У зв'язку з постійним зростанням вартості енергоресурсів, місцева влада змушена підвищувати квартплату за освітлення прибудинкових територій, сходових прольотів, обслуговування насосних і бойлерних, експлуатацію ліфтів. Крім того, зростання тарифу обумовлено підвищенням розміру мінімальної заробітної плати. Якщо в січні поточного року її розмір становив 941 грн, то вже з 1 грудня вона зросте до 1,04 тис. грн. Враховуючи динаміку зростання фонду оплати праці виконавців послуг, і збільшення вартості енергоносіїв, місцева влада обіцяли підвищення квартирної плати вже з 1 березня. Так, у Донецьку квартплата підвищилася на 70-80%, у Львові - на 35-40%. У південних регіонах країни підвищення склало 20-60%. У Києві дворічний мораторій на зростання квартплати ввів голова міської адміністрації Олександр Попов.

У результаті вищевказаних факторів між регіонами існує колосальна різниця в тарифах на послуги з обслуговування та утримання житлового фонду. «Існують міста, наприклад, Луцьк, Чернігів, Суми, де середній тариф становить 0,6-1,2 грн за квадратний метр і цей тариф майже на 90% покриває витрати на виробництво послуг. А є міста, наприклад, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Сімферополь, де тариф становить 2-4 грн за квадратний метр, але покриває лише 55-60% витрат», - розповіли в Асоціації енергоефективних міст України. Причому, ні нарахування субсидії населенню, ні бюджетне субсидування тарифної різниці не вирівнює існуючу ситуацію.

Що робити?

Формувати ефективну тарифну політику в сфері житлових послуг мають намір в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ допомогою посилення держрегулювання на одні із найдорожчих послуг в переліку. Як повідомили кореспонденту ІА «Україна Комунальна» у відомстві, найближчим часом власті візьмуться за наведення порядку в сфері надання послуг з вивезення сміття. Питома вага вартості послуг з вивезення побутових відходів у структурі квартплати досягає 30-35%, на другому місці - обслуговування ліфтового господарства (10-15% частки в тарифі).

За словами начальника департаменту з благоустрою та комунального обслуговування Мінрегіону Олександра Ігнатенка, відомство розробляє низку законопроектів, якими має намір систематизувати ринок послуг з вивезення побутових відходів. Зокрема, за його словами, перешкоджати монопольному становищу виконавців послуг у містах будуть за рахунок концентрації галузі. «Існує проблема з контролем з проведення прозорого конкурсного відбору з вибору виконавців послуг та тарифоутворенням. Тому ми плануємо передати ці повноваження від міськрад - облдержадміністраціям. Крім того, планується врегулювати питання вивозу сміття в сільській місцевості, а саме запропонувати міським виконавцям взяти на себе обслуговування прилеглих територій», - зазначив пан Ігнатенко. При цьому він підкреслив, що концентрація повноважень влади та учасників ринку не завжди буде означати збільшення вартості послуг. «Це залежить від безлічі факторів: місце розташування і віддаленість полігону, відстані між населеними пунктами. Тому не можна говорити, що тарифи на вивезення відходів однозначно зростуть», - упевнений чиновник.

Утім, джерело ІА «Україна Комунальна» в Кабміні розповіло, що концентрація і централізація влади буде поширюватися на всю сферу послуг з обслуговування житлового фонду. «Зараз у Мінрегіоні готується проект закону, яким пропонується створити консультаційний орган на базі відомства, який аналізуватиме тарифну політику на житлові послуги на місцях, і впливати на зміни квартплати. В уряді вважають, що безконтрольне зростання тарифної плати можна зупинити тільки шляхом введення механізмів саме державного регулювання», - повідомив держчиновник.

Слід зазначити, що заборгованість населення України з оплати житлово-комунальних послуг в березні 2011 року зменшилася на 0,8% порівняно з лютим і на початок квітня становила 12,64 млрд грн. Зменшення заборгованості спостерігалося в 21 регіоні України. Середній термін заборгованості населення за послуги так і залишився на рівні 2,8 міс, повідомила Державна служба статистики.

Згідно з повідомленням, в січні-березні українці сплатили за компослуги 12,1 млрд грн, або 90,2% нарахованих за цей період сум. Найвищий рівень оплати за житлово комунальні послуги зафіксований в Закарпатській, Львівській та Івано-Франківській областях (103,2-99,4%), найнижчий - в АРК, Дніпропетровській, Луганській і Донецькій областях (79,6-86,4%).

Середні нарахування за житлово-комунальні послуги в Україні на одного власника особового рахунку з урахуванням споживання електроенергії (з розрахунку 100 кВт-год) в березні-2011 збільшилися на 23,7% в порівнянні з березнем-2010 і становили 477,4 грн.

За даними Держстату, в січні-березні поточного року з населенням укладено 22,3 тис договорів про погашення реструктуризованої заборгованості на суму 52,7 млн грн.

За даними Головного Контрольно-ревізійного управління України (ГоловКРУ), 60% вартості тарифів на ЖКГ в Києві складають накладні витрати житлово-експлуатаційних служб без надання послуг.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив голова ГоловКРУ Петро Андрєєв.

"Вартість води, тепла та електроенергії при оптимізації структури управління можна було б значно знизити. До речі, якщо в ЖЕКах ми змогли нормально попрацювати, то на Київводоканал і на Київенерго наших перевіряючих узагалі не допустили", -- повідомив глава ГоловКРУ.

Крім того, Андрєєв повідомив про результати перевірки комунальних служб у Макєєва. "У ході перевірки ЖКГ Макіївки нами встановлені шокуючі факти. Жителі цього міста споживають тільки 40% води, яку вони реально оплачують відповідно до тарифів! 60% води втрачається в дірявих трубах, недосконалій та неремонтованій системі комунікацій, а люди платять за те, чим не користуються! Ця вода завдає ще більшого збитку -- йдучи в грунт, вона розмиває дороги, сідають фундаменти будинків", -- сказав він.

При цьому ніхто в Макіївці не ніс ніякої відповідальності. "Абсолютно ніякої ...На жаль, у нас немає кримінальної відповідальності чиновників за невиконання службових обов'язків, і не можна зобов'язати чиновника компенсувати збиток людям, які через його некомпетентність несуть додаткові витрати", -- повідомив Андрєєв.

Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг у лютому 2011 року збільшилася на 5,4% порівняно з січнем і на початок березня становила 12,7 млрд грн.

Впродовж 2010 року населення України за послуги житлово-комунальних господарств (ЖКГ) сплатило 30 млрд 65 млн грн (96,6% нарахованих за цей період сум). При цьому найвищий рівень оплати за послуги ЖКГ спостерігається на Одещині, Вінниччині та в Києві - 102-99,3%, а найнижчий на Закарпатті та Дніпропетровщині - 90,1-92,7%. Про це повідомила Державна служба статистики.

Середні нарахування за послуги ЖКГ на одного власника особового рахунку у грудні 2010 р. в порівнянні з відповідним періодом 2009 р. збільшились на 11,2% і з урахуванням електроенергії (із розрахунку 100 кВт-год) становили 451,4 грн. При цьому заборгованість населення з оплати послуг ЖКГ грудні 2010 р. збільшилася порівняно з листопадом на 5,5% і на початок січня 2010 р. становила 11,365 млрд грн, середній термін заборгованості населення за всі послуги становив 4,4 місяця. Збільшення заборгованості відбулося у всіх регіонах України, крім м.Києва.

Упродовж січня-грудня 2010 р. населення сплатило за електроенергію 7,318 млрд грн (132,3% нарахованих за цей період сум). Серед регіонів найвищий рівень оплати електропостачання спостерігався в Одеській і Закарпатській обл. та у м. Севастополі (190,6-181,6% з урахуванням погашення боргів попередніх періодів), найнижчий - у Чернігівській, Сумській та Житомирській обл. (77,2-88,7%). Заборгованість населення з оплати електроенергії на початок січня 2011 р. становила 2,872 млрд грн.

У січні-грудні 2010 р. населення України уклало 96,6 тис договорів з погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 205,3 млн грн, а сума внесених платежів з урахуванням довгострокових договорів становила 190,38 млн грн.

У 2009 р. населення України сплатило за ЖКП 25,7 млрд грн, або 92,4% нарахованих за цей період сум. У 2009 р. з населенням було укладено 103,2 тис договорів про погашення реструктуризованої заборгованості на суму 172,3 млн грн.

Слід зазначити, що у новому році середні витрати кожної української родини на комунальні послуги зростуть на 1700 гривень - підрахували у Національному форумі профспілок України. Газ уже подорожчав і ще дорожчатиме. А за ним - і тепло та гаряча вода. При цьому ані заробітки українців, ані соціальні виплати не зростатимуть такими темпами, повідомляють у профспілках.

Представники влади пояснюють потребу у чергових підвищеннях тарифів на тепло, газ та світло необхідністю доводити їхню ціну хоча б до собівартості. Втім, влада нічого не каже про інвестиції у розвиток інфраструктури та покращення якості комунальних послуг.

20 січня Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) переглянула тарифи ВАТ "Київводоканал" і ще 38 комунальних водопостачальних компаній, що відпускають воду для побутових абонентів. Зокрема, з 1 лютого тариф "Київводоканалу" на холодне водопостачання зросте на 11% до 1,41 грн (без ПДВ), тариф на водовідведення зросте на 9,6% до 1,09 грн з ПДВ.

Комісія також переглянула тарифи ще 38 міськводоканалів, які раніше були ліцензіатами Міністерства житлово-комунального господарства

В Україні запровадять нове тарифоутворення на ЖКГ

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг має запропонувати нову методологію тарифоутворення, що стосується житлово-комунальної галузі. Про це під час прес-конференції повідомив директор Департаменту стратегічного розвитку та планування комісії Дмитро Орлачев.

"Завдання національного регулятора - запропонувати для всіх сфер, які він регулює, нову методологію тарифоутворення. Ця методологія тарифоутворення повинна враховувати механічні речі, які пов'язані з розвитком галузі. З іншого боку вона повинна стимулювати енергозбереження, а також повинна мати соціальний характер", - зазначив Д.Орлачев.

Він також зауважив, що регулятор має запропонувати інструменти, які сприятимуть залученню інвесторів до сфери ЖКГ. "Якщо ми не запропонуємо схему залучення капіталу в галузь комунальних послуг, жодних змін в цій галузі взагалі бути не може", - додав він.

Вади тарифоутворення на комунальні послуги

тариф житловий комунальний послуга

Рік тому були прийняті порядки й процедури формування тарифів на комунальні послуги. Наскільки вони ефективні, і як працюють, спробувала розібратися «Україна Комунальна».

У лютому 2011 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) прийняла порядки й процедури формування тарифів на водопостачання, водовідведення і тепло (№ 242-245 від 17.02.2011).

Ці постанови закріплюють вимоги до оформлення звітності, а також процедуру розрахунку тарифу. Зокрема, тариф на водопостачання, водовідведення та теплову енергію установлюється на підставі фактичної динаміки за останні п'ять років. Також закріплена система розрахунку тарифу. Тариф на централізоване водопостачання та водовідведення розраховується шляхом ділення річних планових витрат повної собівартості і річного планового прибутку на річний обсяг реалізації централізованого водопостачання та водовідведення, визначений річними планами.

Також, в документах дано перелік статей витрат, які підприємства мають право включати до собівартості при розрахунку тарифу. Зокрема, до таких витрат належать: витрати виробничої собівартості, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати, пов'язані з операційною діяльністю, а також фінансові витрати. Формування тарифів на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, економічно обгрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін на матеріальні ресурси і послуги в планованому періоді.

Як пояснили в Національній комісії, що здійснює державне регулювання сфери комунальних послуг (Нацкомпослуг), перелік економічно обгрунтованих витрат для включення в тариф групується за статтями витрат собівартості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мін'юсту від 31.12.99 № 318.

Але є і проблеми. Ці постанови вимагають від ліцензіатів подачі більшої кількості форм звітності, при цьому економічно обгрунтований тариф розраховується за системою, що не завжди влаштовує підприємства.

«Ситуація склалася таким чином, що при розрахунку тарифу, Нацкомпослуг не враховує ряд витрат підприємства. Наприклад, на балансі підприємства є піонерський табір, а регулятор не бере до відома витрати на його утримання, а враховує тільки витрати на собівартість кубометра води. Тобто, підприємства знаходяться в ситуації, коли витрати на утримання піонертабору не оплачуються за рахунок тарифу. Також існує проблема з відрахуваннями на профспілку. Ці витрати теж не враховуються при підрахунку економічно обгрунтованого тарифу»- зазначив президент асоціації «Укрводоканалекологія» Віктор Маслак.

У свою чергу, в Нацкомпослуг підтверджують, що не всі показники, які подають підприємства для розрахунку, враховуються в тарифі. «Споживач повинен платити тільки за наданий і спожитий товар або послугу. У розрахунок економічно обгрунтованого тарифу входять тільки ті витрати підприємства, які безпосередньо входять в собівартість», - роз'яснює прес-служба регулятора.

В Нацкомпослуг вважають, що постанови роблять діалог нацрегулятора і ліцензіатів реальним. Таким чином, Нацкомісія збирає потрібні документи для розрахунку економічно обгрунтованого тарифу, а ліцензіати переходять на новий рівень оплати їх товарів і послуг.

Проте, не дивлячись на те, що вищезазначені процедури і порядки орієнтуються на встановлення економічно обгрунтованих тарифів, до цього, за твердженням підприємств комунальної сфери, дуже далеко. «Для ПАТ «Київенерго» тарифи на теплову енергію, яка використовується для потреб населення, не покривають навіть собівартість її виробництва. Тобто говорити про економічну обгрунтованість цих тарифів, а тим більше про наявність в них інвестиційної складової, на сьогоднішній день не доводиться», - повідомляє прес-служба монополіста.

Це ж підтверджує і Віктор Маслак, який каже, що на сьогоднішній день в середньому по Україні тарифи покривають витрати собівартості у водопостачанні на 77,1%, а водовідведення - на 83,2%.

«Ліцензіат повинен знати, який тариф сьогодні, а яким буде через рік, для того щоб оптимізувати роботу підприємства. «Укрводоканалекологія» навіть звернулося до Президента з проханням про якнайшвидший перехід на економічно обгрунтований тариф. В умовах недофінансування, підприємства змушені працювати в складних фінансових умовах»- підкреслює президент асоціації.

Згідно з Постановами, у сфері теплопостачання для кожного виду діяльності існують окремі ліцензії. Якщо підприємство займається тільки постачанням теплової енергії, то йому не треба отримувати ліцензію на її транспортування або виробництво. Таким чином, підприємство може вибрати будь-яку комбінацію ліцензій. Необхідно розуміти, що Нацкомуслуг регулює діяльність тільки найбільших представників галузі. Зокрема, в теплоенергетиці це підприємства з виробничою потужністю більш 20Гкал/час. В водопостачанні - підприємства, що обслуговують понад 100 000 споживачів. Інші підприємства знаходяться в сфері регулювання місцевих органів влади. З метою створення єдиного підходу до формування тарифу вступила в силу Постанова Кабінету Міністрів України «про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 1 червня 2011 року № 869. В Нацкомпослуг пояснюють, що Постанова № 869 від 01.06.2011 року вибудовує рівні умови для всіх ліцензіатів.

Але, незважаючи на все це, деякі експерти і підприємства галузі вважають, що існуючі порядки хоч і цілком життєздатні, але недосконалі - і потребують доопрацювання. Зокрема, в них зустрічаються посилання на інші нормативно-правові документи або процедури, які чітко законодавчо не прописані. Наприклад, у порядку йдеться про річні плани виробництва, транспортування і постачання теплової енергії, які «узгоджуються у встановленому законодавством порядку». А насправді ця процедура не прописана.

Виходом може стати більш чітка деталізація і регламентація згаданих в порядках установки тарифів на комунальні послуги.

Кабмін затвердив єдину систему тарифоутворення на комунальні послуги

Кабінет міністрів України затвердив єдиний підхід до формування тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП). Відповідна постанова уряду від 1 червня 2011 року

Постанова затверджує:

1. Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води. Формування тарифів здійснюється ліцензіатами і підприємствами відповідно до річних планів виробництва, транспортування і постачання, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунках, кошторисах, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги в планованому періоді.

2. Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Формування тарифів здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, економічно обґрунтованими плановими витратами, визначеними на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси і послуги в планованому періоді.

3. Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. Тарифи розраховуються за формулою.

4. Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію. Тарифи розраховуються за формулою.

5. Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення. Механізм формування роздрібних цін на природний газ для потреб населення передбачає: диференціацію таких цін залежно від річного обсягу споживання природного газу населенням та наявності/відсутності лічильників газу; збільшення на 10% такої ціни за відсутності лічильника газу. Роздрібні ціни на газ для потреб населення розраховуються НКРЕ на підставі: середньозваженої ціни (що розраховується за формулою) газу як товару; питомих витрат уповноваженого суб'єкта, пов'язаних із закупівлею та реалізацією природного газу населенню; збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; загального тарифу на транспортування газу; середньозваженого тарифу на постачання природного газу; ПДВ тощо. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування доручено вжити заходів щодо неухильного дотримання затверджених порядків.

Література

1. Ніколаєв В.П. Зміцнення фінансового стану комунальної галузі // Фінанси України. - 2003. - № 6. - С. 75.

2. Шкіря Ігор. ЖКГ - найбільш закрита і корумпована сфера / www.hotline.net.ua.

3. Методологія та досвід організації громадської підтримки стратегічних планів розвитку підприємств комунальної галузі / www.tariffreform.padco.kiev.ua.

4. Регуляторна реформа у житлово-комунальному господарстві України // Аналітична доповідь до проекту "Програма розробки політики / Регуляторна реформа у житлово-комунальному секторі України" / www.icps.com.ua.

5. Кучеренко О. Житлово-комунальний комплекс: обличчям до споживача // Дзеркало тижня. - 2005. - № 12 (540).

6. Пустовойтенко В. Третій шлях / www.pustovoytenko.com.ua/book.php.

7. Українці стали більше платити за комунальні послуги / www.korespondent.net.

8. ЕСКО - механізм стимулювання енергозбереження на комунальних підприємствах / www.tariffreform.padco.kiev.ua.

9. Реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності - основа забезпечення процесу залучення інвестицій в ЖКГ / www.tariffreform.padco.kiev.ua.

10. Житлово-комунальне господарство в очікуванні приватного інвестора // Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень. - 2004. - 2 лютого.

11. Семена М. Між двох вогнів. Підвищення тарифів порушує питання про якість комунальних послуг і "випускає на волю" нові соціальні проблеми… // Дзеркало тижня. - 2005. - № 7 (535). - С. 11.

Размещено на Allbest.ru