Економічна діяльність підприємства ТОВ "Агруз"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика підприємства ТОВ «Агруз»

1.1 Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

1.2 Організаційно-правова форма, установчі документи ТОВ «Агруз»

1.3 Структура підприємства: організаційна структура, структура управління. Особливості фінансових відносин ТОВ «Агруз»

2. Дослідження наявних виробничих ресурсів ТОВ «Агруз» та оцінка їх використання

2.1 Аналіз трудових ресурсів

2.2 Оцінка виробничих ресурсів

2.3 Оцінка фінансових результатів

3. Напрямки покращення діяльності ТОВ «Агруз»

3.1 Заходи щодо зростання прибутків підприємства

3.2 Напрямки покращення виробничих ресурсів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Економічний бік діяльності підприємства відображує система показників, які дають економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності. Економічний аналіз - це процес системного пізнання практики господарської діяльності суб'єктів господарювання, їх структурних підрозділ в з урахуванням причинно - наслідкових та функціональних зв'язків, явищ, процесів, відносин з метою обґрунтування ефективних управлінських рішень. Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств і їх підрозділів.

Прийняття управлінських рішень у будь - якій сфері діяльності суб'єкта господарювання передбачає глибокий аналіз виробничо - господарських, фінансових, соціально - політичних та інших ситуацій, причин та можливостей їх зміни для вибору найбільш ефективних важелів адаптації та цільової трансформації.

Основними завданнями практики є:

· скласти техніко - економічну характеристику підприємства;

· вивчити особливості організації, змісту і методики аналізу на підприємстві;

· познайомитись з джерелами інформації для аналізу -оперативною, бухгалтерською, статистичною звітністю, плановими і нормативними даними по всіх питаннях і суб'єктах аналізу, що розглядаються;

· дати критичну оцінку практиці оперативного і перспективного аналізу, що здійснюється за основними показниками роботи підприємства, установи;

· розробити конкретні пропозиції щодо покращення організації, змісту і методики аналізу на об'єкті виробничої практики з урахуванням всіх обставин і умов переходу до ринкової економіки.

Метою виробничої аналітичної практики - закріпити і поглибити у виробничих умовах теоретичні знання з економічного аналізу, виробити навички самостійного аналізу і узагальнення числового матеріалу, підготувати їх до роботи за спеціальністю.

У першому розділі буде наведена загальна характеристика ТОВ «Агруз».

У другому розділі опишемо проведення безпосереднього аналізу діяльності підприємства, а саме аналіз трудових ресурсів, оцінка виробничих ресурсів та фінансових результатів.

У третьому розділі запропонуємо напрямки покращення діяльності підприємства в розглянутому аналізі та заходи щодо зростання прибутків підприємства.

1. Загальна характеристика підприємства ТОВ «Агруз»

1.1 Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб'єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

На відміну від Росії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Державні підприємства не можуть бути засновниками господарських товариств.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний зробити до статутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 % річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтво товариства.

Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обмежується їх внесками у власний капітал. Такий статус полегшує залучення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.

Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витратність передачі права власності на частки. Частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (переуступлення) часток має бути нотаріально посвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує частку у статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формі договору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначена угода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповідним свідоцтвом, що видається товариством з обмеженою відповідальністю.

Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характерним є загострення проблематики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, що ускладнює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продати корпоративні права через очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуацію між власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов'язані зі складністю реалізації часток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалий період.

Учасника ТОВ може бути виключено з товариства на підставі одностайного рішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов'язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типових зобов'язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.

Законодавством передбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише переважне (а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учасників мають право відмовити правонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.

У разі виходу учасника (чи його правонаступника) з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році до моменту виходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається.

Реалізація права учасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, здійснюється на основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльність та управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайного голосування на зборах власників.

Фінансування товариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у т. ч. шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо кредитоспроможність товариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. Завдяки цьому розширюються можливості фінансування підприємства. У такому разі відповідальність учасників за зобов'язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне забезпечення.

Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшення статутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу.

1.2 Організаційно-правова форма, установчі документи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агруз», створене та діє відповідно до Конституції України, положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», інших законодавчих актів, для здійснення господарської діяльності.

ТОВ «Агруз» є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, та інші рахунки в банках на території України в установленому чинним законодавством порядку, а також штампи та печатку зі своїм найменуванням. Господарство є економічно самостійним, саме визначає напрямки своєї діяльності, спеціалізацію, обсяги виробництва, ціни на продукцію.

ТОВ «Агруз» було засноване 20 січня 2012 р. Згідно Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 36087416 (додаток 2).

Підприємство знаходиться за адресою:

Україна, 01030 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21. Форма власності господарства - приватна.

Мета діяльності - організація підприємницької діяльності, залучення юридичних та фізичних осіб до активної діяльності по інвестуванню в економіку капіталовкладень, виробництво та переробка продукції, виконання робіт і послуг, насичення ринку продукцією виробничо - технічного призначення, харчовою продукцією, товарами та послугами, здійснення будь-якої іншої діяльності ц тому числі благодійницької, з метою підвищення добробуту та задоволення потреб населення, а також одержання прибутку.

Основними напрямками діяльності ТОВ «Агруз» згідно зі статуту підприємства (додаток 1) є:

1. Виробництво, переробка та реалізація продовольчих товарів.

2. Оптова а роздрібна торгівля товарами народного споживання , продуктами харчування .

3. Інші напрямки діяльності прямо не заборонені чинним законодавством.

Товариство є юридичною назвою ресторану під назвою «Va Bene», яке займається виготовленням страв італійської кухні.

1.3 Структура підприємства: організаційна структура, структура управління. Особливості фінансових відносин

Середньооблікова чисельність працівників у 2012-1013 році складає відповідно 36 и 38 особи.

Штат керівників, службовців та обслуговуючий персонал, згідно штатного розпису складає:

1. Директор

2. Головний бухгалтер

3. Бухгалтер

4. Адміністратор

5. Касир

6. Офіціант

7. Бармен

8. Сомелье

9. Технолог

10. Шеф-кухар

11. Кухар

12. Кондитер

13. Гардеробник

14. Мийник посуду

15. Прибиральниця

Основним документом, що визначає порядок організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є наказ про облікову політику.

Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер. На підприємстві застосовується журнально - ордерна форма організації бухгалтерського обліку.

Ціна на підприємстві, яка встановлюється для реалізації товарної продукції (робіт, послуг), визначається у відповідності до цін ринку та на підставі інформації про ціни конкурентів. Розрахунок ціни на ТОВ «Агруз» складається з врахуванням наступних витрат:

· Витрати на оплату праці;

· Відрахування на соціальні заходи;

· Матеріальні витрати (придбання товарів, комунальні затрати, аренда)

Згідно Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» вiд 19.10.2000 № 2063-III (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 523-VI від 18.09.2008, ВВР, 2009, N 6, ст.21).

Суб'єктами малого підприємництва є:

· фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

· юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь - якої організаційно - правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний

· період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

Отже виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що ТОВ «Агруз» є суб'єктом малого підприємництва і тому він подає звітність суб'єкта малого підприємництва згідно П(С)БО 25 у складі:

· Баланс (форма №1 - М)

· Звіт про фінансові результати (форма № 2 -М)

2. Дослідження наявних виробничих ресурсів ТОВ «Агруз» та оцінка їх використання

2.1 Аналіз трудових ресурсів

Аналіз показників з праці і заробітної плати орієнтований головним чином на підвищення продуктивності праці, що сприяє зниженню собівартості продукції, зростанню прибутку і рентабельності.

Аналіз трудових ресурсів в ринкових умовах стає особливо актуальним, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, а отже є конкурентною на ринку праці.

Склад, кваліфікація і використання трудових ресурсів, їх відношення до праці в умовах НТП відіграють вирішальну роль в успішній діяльності підприємства.

В процесі аналізу трудових ресурсів вирішуються такі завдання:

· аналіз забезпеченості підприємства і його підрозділів робочою силою, її склад, стан, рух, професійний рівень;

· аналіз використання робочого часу;

· оцінка трудомісткості продукції;

· аналіз рівня виконання норм виробітку;

· оцінка рівня продуктивності праці, фактори її росту;

· виявлення резервів зростання продуктивності праці;

· оцінка впливу трудових факторів на обсяг виробництва продукції;

· аналіз складу і структури фонду оплати праці;

· оцінка співвідношення між темпом зростання продуктивності праці і темпом зростання середньої заробітної плати.

В процесі аналізу визначають ступінь виконання плану і динаміку показників; вплив факторів на зміну досліджуваних показників; причини відхилення від плану, рівня попереднього періоду і нормативів; резерви підвищення продуктивності праці і мобілізацію цих резервів.

Джерелами інформації для проведення аналізу служить статистична звітність:

-- форма № 1 -- підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства" -- річна;

-- форма № 1-ПВ "Звіт з праці" -- місячна;

-- форма № 1-ПВ "Звіт з праці" -- квартальна;

-- форма № 6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання" -- річна;

-- форма № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" -- піврічна.

Крім перерахованих статистичних звітностей в аналізі використовуються дані статистичних звітностей з продукції, наведених у попередньому розділі, показники бухгалтерської і оперативної звітності, матеріали фотографій робочого дня і хронометражу тощо.

Таблиця 2.1 Динаміки, склад і структура працівників ТОВ «Агруз»

Показники	Середньооблікова кількість, осіб	Відхилення
	2012	2013	абсолютне, осіб	Відносне, %
Працівники основної діяльності, зокрема;	21	20	-1	0.95
- керівники і фахівці;	3	3	0	1.0
- службовці;	7	7	0	1.0
- робітники	11	10	-1	0.95
Працівники неосновної діяльності	23	23	0	1.0
Персонал підприємства, разом	41	40	-1	0.95

Як видно з Таблиці 2.1 на підприємстві ТОВ «Агруз» чисельність працівників основної діяльності зменшилась проти базового періоду на 1 особу і склала 0,95 %. Кількість робітників зменшилась також на 1 особу і склала відповідно 0,95 % проти базового періоду.

Отже, можна зробити висновок, що на даному підприємстві, порівняно з базовим періодом, відбулося зменшення кількості робочих місць на одне робоче місце.

Таблиця 2.2 Показники руху працівників ТОВ «Агруз»

Показник	2012	2013	Відхилення
			абсолютне	Відносне, %
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	36	38	2	105,55
Прийнято працівників, осіб	4	6	2	150
Вибуло працівників	4	6	2	150
Коефіцієнт загального обороту	22	31	9	140,9
Коефіцієнт плинності кадрів	11	15	4	136,36

Проаналізувавши таблицю 2.2 робимо висновок, що у 2013 році, кількість працівників на ТОВ «Агруз» зменшилась на 2 особи. У 2013 році коефіцієнт плинності кадрів зріс на 4%, що є негативним показником для підприємства.

Таблиця 2.3 Динаміка оплати праці робітників ТОВ «Агруз»

Показники	2012	2013	Відхилення( + , - )
			Абсолютне	Відносне, %
Фонд оплати праці, тис. грн. , зокрема: - фонд основної заробітної плати; - фонд додаткової заробітної плати; - інші заохочувальні й компенсаційні виплати;	70020,0	76500,0	6480,0	109,25
Середньооблікова кількість робітників у еквіваленті повної зайнятості, осіб	36	38	2	105,55
Середньомісячна оплата праці одного робітника, грн	1961,67	2013,16	51,49	102,62

Розрахувавши таблицю 2.3 можна зробити висновок, що у 2013 році фонд оплати праці у порівнянні з 2012 роком зменшився на 6480,0 тис. грн. (109,25%). У зв'язку в тяжким економічним станом , підприємство вимушено скоротити 2 працівника. Середньомісячна заробітна плата у 2013 році порівняно з 2012 зросла на 52 грн.

2.2 Оцінка виробничих запасів

Запаси є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі його майна, а також у виробничій сфері та у торгівлі і відносяться до оборотних активів.

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. У процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. У бухгалтерському словнику даються такі визначення виробничих запасів:

а) це сукупність всіх матеріалів, які має підприємство;

б) це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві;

в) це частина оборотних засобів на підприємстві, ще не залучених до процесу виробництва і таких, що не надійшли на робочі місця;

г) це матеріальні елементи виробництва, які одноразово та повністю переносять свою вартість на новостворений продукт.

Запаси з точки зору фінансів підприємства - це активи, які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого продукту виробництва; утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.

Відповідно до п.4 П(С)БО 9 «Запаси» запаси - активи, які:

· утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

· перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

· утримуються для споживання при виробництві продукції, виконання робіт і наданні послуг, а також при керуванні підприємством.

Запаси визнаються активами, якщо:

1) існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;

2) та їх вартість може бути достовірно визначена.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У процесі використання матеріальні ресурси переходять з одного стану в інший, що знайшло відображення в класифікації запасів.

До виробничих запасів відносять предмети праці, призначені для використання у виробництві продукції (виконані робіт, наданні послуг) та господарських потреб, придбанні для подальшого продажу або використовуються для обслуговування виробництва (виконання робіт, надання послуг), а також для потреб управління. Класифікація виробничих запасів необхідна для раціональної організації складського господарства, ведення аналітичного обліку, а також для нормування, планування, обліку, аналізу, управління запасами та інших потреб підприємства. зупинимося детальніше на найбільш типовій класифікації виробничих запасів, яка пропонується переважною більшістю авторів.

Сировина - добуті, вироблені власними силами або придбані на стороні оборотні ресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислової обробки та призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва.

Матеріали - придбані на стороні оборотні ресурси, призначені для використання у власному виробництві як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва або для обслуговування технологічного процесу й управління. Матеріали за способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) умовно поділяються на ос6новні та допоміжні.

Отже, можна зробити висновок, що класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку і контролю запасів, серед яких:

· забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;

· контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням товарно-виробничих запасів та їх збереження у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;

· забезпечення відповідності складських запасів нормативам;

· раціональна оцінка товарно-виробничих запасів;

· розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків;

· відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів в системі бухгалтерського обліку тощо.

Оцінка запасів безпосередньо пов'язана з визначенням вартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка запасів можлива за різною вартістю.

Виходячи з цього оцінка запасів на підприємстві, враховуючи вимоги П(С)БО 9 «Запаси», здійснюється на трьох етапах їх руху:

· при надходженні запасів;

· при вибутті запасів;

· на дату складання балансу.

Згідно з П(С)БО 9 з метою збереження об'єктивності оцінки запасів в умовах цінової нестабільності запаси відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

· суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

· транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

· інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 Положення (стандартом) про бухгалтерський облік 9 «Запаси».

Первісна вартість запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених вище названих витрат.

Первісною вартістю одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

· понаднормові втрата і нестачі запасів;

· проценти за користування позиками;

· витрати на збут;

· загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Взагалі первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених ПСБО 9.

Для аналізу показники балансу групуються у відповідності з двома правилами: активи - по мірі зменшення ліквідності та пасиви - по мірі збільшення терміновості їх погашення (табл.2.4).

Таблиця 2.4 - Групування активів по мірі зменшення ліквідності та пасивів по мірі збільшення терміновості їх погашення ТОВ "Агруз" за період з 2012 по 2013 рр., тис. грн.

Таблиця 2.4

Дані таблиці 2.4 свідчать про те, що на підприємстві в 2013 році, порівняно з 2012 роком, такі групи активів як, найбільш ліквідні активи та активи, що швидко реалізуються зменшилися, окрім активів, що повільно реалізуються та активів, що важко реалізуються, які за період збільшився на 127,9 тис. грн., та 84,2 тис. грн.

Щодо пасивів по мірі терміновості їх погашення, то за аналізований період всі групи весь час збільшувалися.

економічний діяльність підприємство

2.3 Оцінка фінансових результатів

Основні завдання аналізу фінансових результатів, на загальну думку, складаються в оцінці динаміки показників прибутку і рентабельності за аналізований період, у вивченні джерел і структури балансового прибутку, у виявленні резервів підвищення балансового прибутку підприємства та чистого прибутку витрачається на виплату дивідендів, у визначенні потенціалу підвищення різних показників рентабельності.

Вирішення цих завдань досягається за допомогою ряду аналітичних дій. У їх складі:

· оцінка виконання плану за фінансовими показниками (прибутку, рентабельності і коштів, що спрямовуються на виплату дивідендів) та вивчення їх динаміки; загальна оцінка виконання плану по балансового прибутку, вивчення її динаміки в порівнянні з відповідним базовим періодом, розгляд її структури; визначення впливу окремих факторів на прибуток від реалізації продукції (робіт і послуг);

· розгляд складу позареалізаційних доходів, що залишаються за рахунок балансового прибутку;

· визначення впливу позареалізаційних доходів і втрат на балансовий прибуток; виконання факторів, що впливають на рентабельність продукції і виробництва;

· виявлення резервів подальшого збільшення прибутку, коштів, що спрямовуються на виплату дивідендів, усунення позареалізаційних втрат і витрат;

· виявлення резервів підвищення рентабельності.

З метою виконання цих завдань проводиться: оцінка виконання плану за фінансовими показниками (прибутку, рентабельності) та вивчення їх динаміки; загальна оцінка виконання плану по балансового прибутку, вивчення її динаміки в порівнянні з відповідним базовим періодом, розгляд її структури; визначення впливу окремих факторів на прибуток від реалізації продукції, визначення факторів, що впливають на рентабельність продукції і виробництва, виявлення резервів підвищення рентабельності.

Фінансову стійкість підприємства оцінюють за допомогою абсолютних і відносних показників за абсолютний показник фінансової стійкості приймають наявність власних оборотних коштів. Загальноприйнятою формулою визначення власних оборотних коштів є різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Формування власних оборотних коштів наведені в таблиці 2.6

Виходячи з даних таблиці 2.6, можна зробити висновок, що оборотні активи та їх складові мали чітку тенденцію до зменшення протягом 2012-2013 років. Зменшення оборотних активів та її складових може свідчити про скорочення обсягу випуску продукції.

Поточні зобов'язання збільшились за аналізований період, що свідчить про послаблення незалежності підприємства та здатність його розраховуватися із зобов'язаннями.

З 2012 по 2013 рік включно спостерігається наявність власних оборотних коштів, їх розмір збільшився на 90,3 тис. грн.

Співвідношення власних оборотних коштів і оборотних активів має нечітку тенденцію за аналізований період.

Таблиця 2.5 Аналіз формування власних оборотних коштів ТОВ "Агруз" за 2012-2013 роки

Для визначення типу фінансової стійкості підприємства спочатку проведемо характеристику джерел формування запасів (табл.2.6).

З даних таблиці видно, що розмір власних оборотних коштів за період з 2012 по 2013 рік має чітку тенденцію, при чому у 2013 в порівнянні з 2012 показник збільшився на 90,3 тис. грн. Така динаміка є сприятливою у діяльності підприємства, оскільки свідчить про стабільність діяльності підприємства.

Власні і довгострокові позикові кошти у 2012-2013 роках мають чітку тенденцію становлять у 2013 році 3509,2 тис. грн., що на 90,3 тис. грн. більше ніж у 2012. Дане коливання сприяє розвитку підприємства і свідчить про те, що підприємство здатне утримати зростання показника.

Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат, її розмір поступово збільшувався і становив 3959,8 тис. грн, дане збільшення відбулося за рахунок не використання короткострокових позикових коштів, що однозначно є негативним для підприємства, адже воно не розраховується з постачальниками і кредиторами таким чином, не забезпечує автономність підприємства та не підтверджує платоспроможність.

Таблиця 2.6 Показники наявності джерел формування запасів ТОВ "Аруз" за період з 2012 по 2013 рік

Наявність ліквідних активів забезпечує ліквідність балансу підприємства. Абсолютно ліквідним балансом вважається баланс на якому витримуються чотири рівняння:

А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4.

Вивчення співвідношень цих груп активів і пасивів дозволить встановити тенденції в структурі балансу і його ліквідність.

р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 < П4.

р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 < П4.

р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 < П4.

р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 < П4.

р: А1 < П1; А2 < П2, А3 > П3, А4 < П4.

Невиконання двох перших нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу в значній мірі відрізняється від абсолютної і підприємство може погасити свої зобовязання, якщо мобілізує всі фонди обігу.

Оцінка ліквідності і платоспроможності діяльності підприємства надана в таблиці 2.7.

За період з 2012 по 2013 р. спостерігається зниження ліквідності на підприємстві. Коефіцієнт абсолютної ліквідності за аналізований період зменшився на 0,15%, що є негативною тенденцією, яка свідчить про зменшення можливостей підприємства щодо сплати своїх зобовязань негайно. Що стосується коефіцієнта швидкої ліквідності, то він відповідає нормативу, становить 0,45 %, тобто має стійку тенденцію до збільшення.

Коефіцієнт покриття має від'ємні значення, що є негативним явищем і свідчить про те, що в разі непередбачених ситуацій, товариство не матиме змогу погасити свої зобов'язання. Дана динаміка є не дуже сприятливою у діяльності підприємства, оскільки свідчить про зменшення вартості оборотного капіталу та неспроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати поточну діяльність у значній мірі. У 2013 році в порівнянні з 2012, показник зменшився на 28 тис. грн., що є негативною ситуацією для підприємства. Далі визначимо ефективність використання фінансових ресурсів на підприємстві, використовуючи показники ділової активності (табл.2.8).

Таблиця 2.7 Показники ліквідності і платоспроможності ТОВ "Агруз" за період з 2012 по 2013 рік

Аналіз ділової активності, що проводиться за допомогою коефіцієнтів оборотності та строків обертання не дозволяє охарактеризувати підприємство з позитивної сторони. Коефіцієнти оборотності активів, запасів та власного капіталу за період дуже низькі, тобто вони обертаються дуже повільно, відповідно строки обертання - високі.

Так строки обертання активів становлять. 303 дні у 2012 р. та 371 - у 2013 р.

Темпи обертання дебіторської та кредиторської заборгованості не дуже значні. На ТОВ "Агруз" терміни погашення зросли на 3 та 1 днів відповідно. Дана ситуація свідчить про те, що на підприємстві відбувається раціональне використання капіталу.

Таблиця 2.8 Показники ділової активності ТОВ "Агруз" за 2012 - 2013 роки

Якщо вважати, що аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, то можна сказати, що ТОВ "Агруз" недостатньо ефективно працює на ринку своєї галузі, що потребує застосування заходів щодо поліпшення ситуації, яка склалася. Для аналізу показників ефективності діяльності підприємства розрахуємо показники, які характеризують рентабельність ТОВ "Агруз (табл.2.9).

Проаналізувавши коефіцієнти рентабельності ТОВ "Агруз", можна зробити висновок, що всі напрямки діяльності підприємства, є не достатньо прибутковими і знаходяться на дуже низькому рівні, причому рівень прибутковості за аналізований період зменшується. Причиною зменшення показників є коливання чистого доходу та чистого прибутку. Всі коефіцієнти рентабельності є від'ємними. Таким чином, можна зробити висновок, що на ТОВ "Агруз" присутні джерела поповнення його власних коштів для здійснення звичайної господарської діяльності.

Таблиця 2.9 Показники рентабельності ТОВ "Агруз" за період 2012-2013 років

Отже, можна сказати, що фінансовий стан на підприємстві ТОВ "Агруз" не є задовільним. Виходячи з даних балансу, очевидно, що підприємство поступово зменшує обсяги виробництва і втрачає позитивні тенденції, про це свідчить зменшення оборотних та необоротних активів, виручки від реалізації, валового прибутку, собівартості та валюти балансу. Показники майнового стану свідчать про те, що основні засоби знаходяться в незадовільному стані, вони є морально і фізично застарілими, і потребують негайного оновлення. Аналіз ліквідності показав, що при наявній структурі джерел фінансових ресурсів баланс не є абсолютно ліквідним. Це говорить про те, що дане підприємство не забезпечене найбільш ліквідними активами для погашення термінових зобов'язань. Аналіз ділової активності і рентабельності, не характеризує підприємство з хорошої сторони, невідповідність нормам показників свідчить про незадовільний стан діяльності підприємства.

3. Напрямки покращення діяльності ТОВ «Агруз»

3.1 Заходи щодо зростання прибутків підприємства

На кожному підприємстві повинні передбачатися планові заходи по збільшенню прибутку. У загальному плані ці заходи можуть бути наступного характеру:

· збільшення випуску продукції;

· поліпшення якості продукції;

· продаж зайвого устаткування та іншого майна або здача його в оренду;

· зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу;

· диверсифікація виробництва;

· розширення ринку продажів і інше.

З цього переліку заходів випливає, що вони тісно пов'язані з іншими заходами на підприємстві, спрямованими на зниження витрат.

В умовах ринкових відносин підприємство повинне прагнути не тільки до одержання максимального прибутку, але й до раціонального, оптимального використання вже отриманого прибутку. Це дозволить не тільки утримувати свої позиції на ринку, але й забезпечити динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції.

Не менш важливими, на мою думку, є наступні заходи підвищення прибутку підприємства:

1. Планування. Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку діяльності, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці.

2. Якість продукції (товарів, робіт, послуг). Величина прибутку в основному залежить від попиту.

3. Резерви зростання. Постійний пошук невикористаних можливостей збільшення прибутку, що забезпечуватиме його зростання.

4. Ділова репутація. Одержувати додатковий прибуток і підвищити рентабельність підприємству дозволяє висока ділова репутація. Вчасне розрахунки з постачальниками, якість та швидкість наданих товарів і послуг, прийнятна ціна - основні її показники.

На сьогоднішній день на всіх підприємствах на перше місце ставиться саме результат роботи - прибуток або збиток. Виявити причини сформованих за розглянутий період результатів роботи, науково підійти до аналізу сформованих показників, виявити і реалізувати резерви поліпшення показників - от ті питання, які на сьогоднішній день хвилюють керівництво будь-якого підприємства

Можна зробити висновок, що прибуток показник якій найбільш повно відображає ефективність виробництва, об'єм і якість виробленої продукції, стан продуктивності труда, рівень собівартості; це один з основних фінансових показників господарської діяльності підприємства. За рахунок прибутку здійснюється фінансування заходів щодо науково-технічного і соціально-економічного розвитку підприємства, вона є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємства, але і придбаває все більше значення в формуванні бюджетних ресурсів. Прибуток основний чинник економічного і соціального розвитку підприємств. Підприємство може впливати на рівень витрат і фінансові результати, формування необхідних резервів, податковий тиск за допомогою вибору сприятливої для себе облікової політики.

3.2 Шляхи покращення фінансової стійкості підприємства

Основою стабільного положення підприємства і заставою його життєздатності в ринкових умовах служить його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом ефективного їхнього використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати по його розширенню і відновленню .

Визначення границь фінансово-економічної стійкості господарюючого суб'єкта, відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринкової економіки, недостатність фінансової стійкості може привести до неплатоспроможності і відсутності в нього засобів для розвитку фінансово-економічної діяльності. Надлишкова фінансова стійкість перешкоджає розвиткові господарюючого суб'єкта, обтяжуючи його витрати зайвими запасами і резервами, що викликає уповільнення обороту капіталу і зниження ефективності відтворення. Отже, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом і рухом фінансових ресурсів, що одночасно відповідає вимогам ринку і відповідає потребам розвитку фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта .

Ключовими характеристиками фінансової стійкості є: платоспроможність; кредитоспроможність; ефективність фінансово-економічної діяльності.

Для повної оцінки фінансової стійкості підприємства, для успішного здійснення фінансового планування необхідний детальний аналіз його фінансового стану.

Результатом попереднього аналізу є загальна оцінка фінансового стану підприємства, а також визначення платоспроможності і задовільної структури балансу підприємства. Для виявлення причин сформованого фінансового стану, перспектив і конкретних шляхів його поліпшення проводиться детальний, заглиблений і комплексний аналіз діяльності підприємства. Аналізуються динаміка валюти балансу, структури пасивів, джерела формування оборотних коштів і їхня структура, основні засоби та інші необоротні активи, результати фінансової діяльності підприємства.

Ключовим показником першого етапу оцінки фінансового стану підприємства є зіставлення темпів росту обороту (обсягу продажів) з темпами росту обсягу сукупних активів. Стабільні темпи росту припускають пропорційне збільшення темпів росту, як обороту таких активів.

У системі оцінки фінансової стійкості підприємства високе аналітичне навантаження несуть показники наявності, розміщення і використання оборотних коштів. До них відносяться показники забезпеченості запасів власними оборотними коштами, забезпеченості запасів позиковими засобами, забезпеченості товарно-матеріальних цінностей власними і позиковими засобами.

Таким чином, врахування вищезазначених показників дозволяє проаналізувати фінансову стійкість і фінансовий стан підприємства, визначити причини проблем. Це послужить надалі основою для планування дій, спрямованих на розробку й організацію ефективного антикризового стану підприємства.

Висновки

На протязі місяця я проходила практику на ТОВ «Агруз». За цей термін я ознайомилася з підприємством, з його призначенням, видом, формою власності. Вивчила виробничу структуру підприємства, основне устаткування, основні техніко-економічні показники підприємства за останні два роки. За допомогою керівника з практики та начальника планово-економічного відділу провела аналіз підприємства, а саме аналіз трудових ресурсів, оцінка виробничих ресурсів та фінансових результатів.

Провела аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства.

З'ясувала, що чисельність працівників основної діяльності порівняно з базовим періодом зменшилась. Виробіток у звітному році на одного працівника порівняно з минулим роком зріс. Зіставлення темпів росту витрат на оплату праці з темпами росту обсягу товарної продукції та витрат на виробництво показують, що темпи росту обсягу товарної продукції є найбільшими. А це позитивно характеризує роботу підприємства щодо організації та оплати праці в звітному році, що забезпечило економію праці в цілому.

Провівши аналіз фінансової стійкості на ТОВ "Агруз" за абсолютними показниками можна зазначити, що за період з 2012 по 2013 роки тип фінансової стійкості підприємства змінюється. На товаристві спостерігалася нестійкий фінансовий стан, дане зменшення зумовлене зменшенням власних оборотних коштів за період.

Проаналізувавши відносні показники фінансової стійкості підприємства, можна зробити висновок, що ТОВ "Агруз" знаходиться в нестійкому становищі, так як більшість показників не відповідають нормативним значенням. Якщо порівнювати ситуацію у 2013 році з попередніми періодами, то вона дещо погіршилась, що підтверджується зменшенням значень коефіцієнтів автономії, фінансової стійкості, маневрування власного капіталу та забезпечення власними оборотними коштами.

Для розвитку ТОВ "Агруз" необхідне підвищення його фінансової стійкості та платоспроможності, а також економічного потенціалу, щоб власний капітал завжди знаходився в зоні стійкого зростання, усуваючи тим самим негативний вплив фінансового важеля.

В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку.

Реалізація запропонованих напрямів відновлення фінансової стійкості дозволить поліпшити фінансово - економічне становище підприємства в цілому й здобути конкурентні переваги на товарному ринку.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755 - VI. [ електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

2. Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст..391 Затверджений Верховною Радою України від 16.08.1999г. - № 996-XIV, із змінами та доповненнями.

3. Кодекс законів про працю України: Кодекс України від 10.12.1971 №322 - VIІІ. [ електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=322-08.

4. Цивільний кодекс України: Кодекс України від 16.01.2003 №435 - ІV. [ електронний ресурс ]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=435-15.

5. Про бухгалтерський облік та фінансові звітність: Закон України від 16липня 1999 року №996 - ХІV. [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=996-14.

6. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 року №108/95 ВР.[електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=108%2F95-%E2%F0.

7. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 року №889. [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=889-15.

8. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: [навчальний посібник] / Ф.Ф.Бутинець. - Житомир: ПП «Рута», 2003 - 680 с.

9. Грабовецький Б.В. Економічний аналіз: [навчальний посібник] / Б.В.Грабовецький. - К.:ЦНЛ, 2009. - 254с

10. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб./В.М. Івахненко. -5- е вид., випр. і доп.. - К.: Знання, 2006. -261 c.

11. Коробов М.Я. Фінансово - економічний аналіз діяльності підприємств:[навчальний посібник] / Коробов М.Я.- Київ.: - ЇЗнання, КОО, 2000. - 378с

12. Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз: теорія і практика:Підручник/Г.І.Кіндрацька; За ред. А.Г. Загороднього. - Київ.: Магнолія плюс, 2006. -428 c.20.

13. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. -2- е, 9-е вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005. -662 c.26.

14. Серединська В.М. Економічний аналіз / В.М. Серединська, О.М.Загородна, Р.В. Федорович. - Тернопіль: Астон, 2010. - 624 с.

15. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навчальний посібник

Размещено на Allbest.ru

...