Економічна теорія Д. Неша

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Теорія ігр. Неш і його попередники

Розділ ІІ. Виникнення наукового методу «Рівновага Неша», застосування його в мікроекономіці

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Вчені ось уже майже шістдесят років використовують теорію ігор для розширення аналізу стратегічних рішень, які приймають фірми, зокрема для того, щоб відповісти на питання: чому на деяких ринках фірми прагнуть змовитися, тоді як на інших агресивно конкурують; що використовують фірми, щоб не допустити вторгнення потенційних конкурентів; як мають прийматися рішення про ціну, коли змінюються умови попиту чи витрат або коли нові конкуренти вторгаються на ринок тощо.

Велике значення під час гри має раціональна поведінка гравця, тобто продумані вибір та здійснення оптимальної стратегії. Важливий внесок у розроблення формалізованого (у вигляді моделей) опису конфліктних ситуацій, особливо у визначенні "формули рівноваги", тобто стійкості рішень противників у грі, вніс американський вчений Дж.-Ф. Неш.

Неш Джон-Форбс народився в 1928 р. (м. Влуефілд, США). Навчався в університеті Карнегі-Меллона за спеціальністю інженера-хіміка, освоїв курс "міжнародної економіки". Отримав диплом бакалавра і одночасно магістра математики. гра стратегічний рівновага неш мікроекономіка

У Прінстоні Джон Неш почув про теорію ігор, у ту пору представлену тільки Дж. фон Нейманом і Оскаром Морґенштерном. Теорія ігор вразила його уяву так, що у віці 20 років Джон Неш зумів створити основи наукового методу, що зіграв величезну роль у розвитку світової економіки. У 1949 році 21-річний учений написав дисертацію про теорію ігор. А через сорок п'ять років він отримав за цю роботу Нобелівську премію з економіки. Внесок Неша описали так: «за фундаментальний аналіз рівноваги в теорії некооперативних ігор».

Актуальність. Динамічний розвиток соціально-економічних відносин, поступальний перехід до адекватних сучасним умовам ринкових методів господарювання породжує необхідність комплексного вивчення та аналізу економічних теорій щодо зв'язків між окремими підприємствами в межах галузевих структур, між структурою ринку, поведінкою на цьому ринку та його результативністю.

Мета - описати економічну теорію Д. Неша та оцінити його внесок у розвиток сучасної економіки.

Задачі:

1. Дати характеристику теорії ігр та науковому методу «Рівновага Неша».

2. Описати застосування «Рівноваги Неша» в мікроекономіці.

РОЗДІЛ І. ТЕОРІЯ ІГР: НЕШ І ЙОГО ПОПЕРЕДНИКИ

Батьками-засновниками теорії ігор вважаються Джон фон Нейман та Оскар Моргенштерн, котрі наприкінці 1920-х років довели як потрібно обирати найкращі стратегії вибору в іграх з нульовою сумою з двома гравцями.

"Гра з нульовою сумою" передбачає що виграш одного учасника неодмінно повинен утворюватись за рахунок втрат іншого гравця, так що загальна сума виграшів та втрат у грі завжди дорівнює нулю.

Рівновагу, тобто прогноз набору оптимальних стратегій для обох гравців, у таких іграх можна виявити за допомогою простого рішення під назвою "мінімакс Неймана".

Як знаходити рівноважні набори стратегій для ігор з багатьма учасниками довгий час лишалося невідомим. Наближені до економічного життя пропонували зводити до 2-осібних ігор з нульовою сумою, припускаючи існування коаліцій між учасниками.Таким чином, складні ігри Нейман і Моргенштерн вважали кооперативними, оскільки вони вимагали стійких домовленостей між учасниками.

Проте це не відповідало реаліям економічного життя, в якому кожен cуб'єкт має можливість вести власну унікальну гру. Крім того більшість ігор позбавлені нульової суми: не завжди втрати однієї сторони означають виграш іншої.

Найпотужнішого революційного прориву теорія ігор зазнає в середовищі прінстонських математиків на зламі 40-х і 50-х. Саме у ті часи за висловом Роберта Ауманна "дисципліна покидає свій кокон і тестує крила", в чому є велика заслуга і Джона Неша.

Він у своїй 27-сторінковій дисертації вийшов далеко за рамки проблематики 2-осібних ігор з нульовою сумою фон Неймана і Моргенштерна, дослідивши новий клас некооперативних ігор з ненульовою сумою та різною кількістю гравців.

Учасники модельованої Нешем гри могли діяти абсолютно самостійно, переслідуючи власні інтереси. Для передбачення результатів такої взаємодії Неш вперше використав концепцію рівноваги, відомої серед економістів як Nash Equilibrium.

РОЗДІЛ ІІ. ВИНИКНЕННЯ НАУКОВОГО МЕТОДУ «РІВНОВАГА НЕША», ЗАСТОСУВАННЯ ЙОГО В МІКРОЕКОНОМІЦІ.

Досконально вивчивши різні ігри, створивши серію нових математичних ігор та спостерігаючи за діями учасників у різних ігрових ситуаціях, Неш намагався глибше зрозуміти, як функціонує ринок, як компанії приймають пов'язані з ризиком рішення, чому покупці діють саме у певний спосіб. В економіці, як і у грі, керівники фірм повинні враховувати не тільки останній, а й попередні кроки конкурентів, а також обстановку на всьому економічному (ігровому, наприклад, шаховому) полі та багато інших важливих факторів.

Суб'єкти економічного життя - активно діючі його учасники, які на ринку в умовах конкуренції йдуть на ризик, і він повинен бути виправданий. Тому кожний з них, немов гравець, мусить мати свою стратегію. Саме це мав на увазі Неш, коли розробляв метод, який згодом назвали його іменем (рівновага Неша).

Своє розуміння стратегії як основного поняття теорії ігор Дж.-Ф. Неш роз'яснює на основі "гри з нульовою сумою" (він називає це "симетричною грою"), коли кожний учасник має певне число стратегій. Виграш кожного гравця залежить від того, які стратегії вибрав і він, і його противник. На підставі цього будується матриця для знаходження оптимальної стратегії, котра за багатократного повторення гри забезпечує цьому гравцю максимально можливий середній виграш (або ж максимально можливий середній програш).

Оскільки гравцю невідомо, яку стратегію обере противник, йому самому краще (раціональніше) вибрати стратегію, що розрахована на найгіршу для нього поведінку противнике (принцип так званого "гарантованого результату"). Діючи обережно і вважаючи противника сильним конкурентом, наш гравець вибере для кожної своєї стратегії мінімально можливий виграш. Потім із усіх мінімально виграшних стратегій він обере таку, яка забезпечить максимальний із усіх мінімальних виграш -- максимин.

Але і супротивник, імовірно, міркуватиме аналогічно. Він знайде для себе найбільші програші у всіх стратегіях гравця, а потім з цих максимальних програшів вибере мінімальний -- мінімакс. У випадку рівності максимина міні максу рішення гравців будуть стійкими, а гра матиме рівновагу. Стійкість (рівновага) рішень (стратегій) полягає в тому, що відходити від обраних стратегій буде невигідно для обох учасників гри. У випадку, коли максимин не дорівнює мінімаксу, рішення (стратегії) обох гравців, якщо вони хоч якоюсь мірою вгадали вибір стратегії противника, виявляються нестійкими, неврівноваженими.

Загальне коротке визначення рівноваги Неша - результат, в якому стратегія кожного з гравців є найкращою серед інших, прийнятих рештою учасників гри стратегій. Це визначення ґрунтується на тому, що жоден з гравців зміною власної ролі не може досягти найбільшої користі (максимізації функції корисності), якщо решта учасників твердо дотримуються власної лінії поведінки.

Свою формулу рівноваги Дж.-Ф. Неш багаторазово посилив, включивши до неї як незамінний фактор для вироблення стратегій показник оптимального обсягу інформації. Цей показник оптимальності він вивів з аналізу ситуацій з повним інформуванням гравця про своїх противників та з неповним інформуванням про них.

Перевівши цей постулат з математичної мови на мову економічну, Неш запровадив некеровані змінні ринкових відносин як важливий інформаційний елемент знання умов зовнішнього середовища. Після цього рівновага Неша стала методом, що використовується практично у всіх галузях економічної науки для кращого розуміння складних взаємозв'язків, -- зазначив у жовтні 1994 р. під час оголошення нових лауреатів Нобелівської премії з економіки А. Ліндбек, член Шведської королівської академії і голова Нобелівського комітету з економіки.

Застосування рівноваги Неша стало важливим кроком в мікроекономіці, її використання сприяло поглибленому розумінню розвитку і функціонування ринків, обґрунтуванню стратегічних рішень, що приймаються менеджерами різних фірм. Рівновагою Неша можна користуватися при вивченні процесу ведення політичних переговорів та економічної поведінки, в тому числі на олігополістичних ринках.

За піонерний аналіз рівноваги в некооперативних іграх Нобелівська премія з економіки 1994 року була присуджена Дж.-Ф. Нешу, Р. Селтену та Дж. Харшані. Починаючи з класичної праці Дж. Неймана та О. Моргенштер-на "Теорія ігор і економічна поведінка", невід'ємною частиною економічного аналізу стало дослідження стратегії взаємодії економічних суб'єктів в умовах, коли для вироблення власної лінії поведінки необхідно враховувати дії іншого суб'єкта (як це відбувається, зокрема, в шахах, преферансі та інших іграх). Ці троє Нобелівських лауреатів внесли великий вклад у відгалуження теорії ігор -- теорію некооперативних ігор (тобто ігор, коли не досягнута домовленість між учасниками).

Принциповим моментом цієї теорії є концепція рівноваги, що використовується для передбачення результатів взаємодії. Рівновага Неша стала фундаментальним поняттям теорії ігор.

ВИСНОВКИ

1. За допомогою концепції рівноваги Неша та математичних методів, котрі випливають з її існування, економісти здатні дослідити процес прийняття фінансових рішень та змоделювати їх результати.

2. Концепція рівноваги Неша у розвинутих країнах широко використовується при вивченні процесу ведення бізнеспереговорів, а також при здійсненні соціально-відповідальної економічної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Біла С. О. Інституціональні теорії еволюції суспільного розвитку в працях лауреатів Нобелівської премії : [Г. Мюрдаль, Дж. Б'юкенен, Р. Коуз, Д. Норт, Дж. Неш, Дж. Харшані, Р. Зелтен] / С. О. Біла // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. -- 2008. -- № 1. -- С. 9--14.

2. Васин А. А. Модели некооперативного обоснования концепции экономического равновесия: [равновесие Нэша] / А. А. Васин, Н. Д. Дуракович // Экономика и математические методы. -- 2005. -- Т. 41, № 3. -- С. 68--79.

3. Віскузі В. Кіп. Рівновага Неша / В. Кіп Віскузі // Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика : пер. з англ. / В. Кіп Віскузі, Джон М. Вернон, Джозеф Е. Гарингтон (мол.) ; наук. ред. пер. та авт. передм. Олександр Кілієвич. - Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. - С. 148-149. - Парал. тит. арк. англ.

4. Губко М.В., Новіков Д.А. Теория игр в управлении организационными системами, 2-е видав., 2005, с.69-81.

5. Дегтерев Д. Теория игр и международные отношения : [«программа Нэша», Т. Шеллинг] / Д. Дегтерев, А. Дегтерев // Мировая экономика и международные отношения. - 2011. - № 2. - С. 79-89.

6. Довбенко М. В. Неш Джон Форбс (США) / М. В. Довбенко // Видатні незнайомці: (наукові ідеї, здобутки та життя економістів -- лауреатів Нобелівської премії) / М. В. Довбенко. -- К., 2000. -- С. 248--253.

7. Довбенко М. В. Рівновага Неша / М. В. Довбенко // Криза економіки - не криза науки : монографія / Михайло Довбенко. - К. : Академія, 2009. - Гл. 5.4. - С. 186-191.

8. Довбенко М. Неш (Nash) Джон Форбс / М. Довбенко // Економічна енциклопедія : у 3 т. / ред. рада : Б. Д. Гаврилишин (голова) [та ін.]. -- К. : Академія ; Тернопіль : Акад. народного госп-ва, 2001. -- Т. 2. -- С. 576--578.

9. Капустян В. О. Управління банком в умовах конкуренції : [рівновага Неша] / В. О. Капустян, К. О. Ільченко // Економіка та держава. - 2010. - № 5. - С. 27-29.

10. Кукушкин Н. С. Равновесие по Нэшу в играх с аддитивным агрегированием / Н. С. Кукушкин // Экономика и математические методы. -- 2000. -- Т. 36, № 4. -- С. 58--66.

11. Майерсон Р. Равновесие по Нэшу и история экономической науки / Р. Майерсон // Вопросы экономики. - 2010. - № 6. - С. 26-43.

12. Макаров В. Л. Модели экономического равновесия : [теорема Нэша] / В. Л. Макаров // Математическая теория экономической динамики и равновесия / В. Л. Макаров, А. М. Рубинов. -- М. : Наука, 1973. -- Гл. V. -- С. 273--280. -- (Экономико-математическая библиотека).

13. Миловидов В. Либерализм и регулирование финансового рынка : [теория игр Дж. Нэша] / В. Миловидов // Мировая экономика и международные отношения. - 2012. - № 9. - С. 20-30.

14. Нобелевский семинар. Джон Нэш и его вклад в теорию игр // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. : Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. Т. V, кн. 2. Всемирное признание. Лекции нобелевских лауреатов / [отв. ред. Г. Г. Фетисов]. -- М. : Мысль, 2005. -- С. 5--43.

15. Нэш (Nash) Джон Форбс // Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. -- М. : ТЕРРА, 2006. -- Т. 33. -- С. 130.

16. Румянцева Е. Е. Нэш (Nash) Джон / Е. Е. Румянцева // Новая экономическая энциклопедия : [более 3000 терминов] / Е. Е. Румянцева. -- 3-е изд. -- М. : ИНФРА-М, 2008. -- С. 403--405.

17. Тироль Ж. Равновесие по Нэшу / Ж. Тироль // Рынки и рыночная власть: теория организации промышленности : в 2 т. Т. 2 / Ж. Тироль ; ред. В. М. Гальперин. -- 2-е изд., испр. -- СПб. : Экономическая школа, 2000. -- Гл. 11. -- С. 368--373. -- (Библиотека «Экономической школы» ; вып. 31).

18. Шевченко О. О. Теорія ігор (Дж. Неш) / О. О. Шевченко // Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії : навч. посібник / О. О. Шевченко. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - Розд. 6. - C. 131-132.

19. Шиманська О. Новаторський аналіз рівноваги в теорії ігор та його застосування в економіці : [Дж. Неш, Дж. Харшані, Р. Зелтен] / Оксана Шиманська // Вісник Тернопільського національного економічного університету : наук. журн. / [голов. ред. А. Ф. Мельник]. -- Тернопіль, 2009. -- Вип. 2. -- С. 117--121.

20. Вікіпедія.

Размещено на Allbest.ru