Вплив інновацій на формування експортного потенціалу аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Вплив інновацій на формування експортного потенціалу аграрних підприємств

Стахорський Олександр Олександрович

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському економічно-правовому інституті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

СОЛОВЙОВ Ігор Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту організацій.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

ВАРЧЕНКО Ольга Миронівна,

Білоцерківський національний аграрний університет, завідувач кафедри маркетингу та фінансово-комерційного управління;

кандидат економічних наук, професор

ІРТИЩЕВА Інна Олександрівна,

Європейський університет, Миколаївська філія,

професор кафедри менеджменту, заступник директора з наукової роботи.

Захист відбудеться "26" лютого 2010 р. о 12:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.01 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37 а.

Автореферат розісланий "25" січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Юрченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах важливим питанням є активізація зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств, в першу чергу експортної. Її стан впливає на розвиток економіки держави загалом, на стан платіжного балансу та, зрештою, на добробут населення. Актуальність розвитку експорту продукції аграрних підприємств зростає в умовах глобалізації і міжнародної інтеграції, трансформації міжнародних економічних відносин і структури світової агропродовольчої системи.

На сучасному етапі розвитку українських підприємств АПК більшість з них не взмозі повною мірою розкрити експортний потенціал, насамперед через неконкурентоспроможність вітчизняних товарів на зарубіжному ринку.

Вимоги ринку зумовлюють те, що розвиток аграрного виробництва і експорту продукції аграрних підприємств повинен ґрунтуватися на досягненнях науково-технологічно-технічного прогресу, здобутках науки, прискоренні інноваційних процесів. Забезпечення інноваційного напряму розвитку експорту аграрних підприємств є єдиним шляхом вирішення зазначених проблем.

Формування і реалізація експортного потенціалу на основі активізації інноваційних процесів у підприємствах АПК є складним і важливим народногосподарським завданням. У цьому зв'язку дослідження впливу інновацій на формування експортного потенціалу аграрних підприємств, є актуальними і мають велике наукове і практичне значення, що і визначило вибір теми, мети, предмета і задач дисертаційного дослідження.

Питання розвитку експортної діяльності аграрних підприємств досліджуються закордонними і вітчизняними вченими, як Беренштейн Б.Л., Бойко С.М, Варченко О.М., Гайдуцький А.П., Губенко В.І., Кваша С.М., Климик Г.В., Марченко Т.І. та ін. Проблемам інноваційного розвитку аграрних підприємств присвятили свої роботи Гаврилюк М.М, Гладій М.В., Дацій О.І., Кирилекно І.Г., Месель-Веселяк В.Я., Панасюк Б.Я., Саблук П.Т., Трегобчук А.М., Юрчишин В.В., Іртищева І.О.

Разом з тим, при наявності досить значної кількості робіт з проблем розвитку експорту та інноваційної діяльності у АПК, слід відзначити відсутність робіт, де визначені питання досліджувалися комплексно. Таким чином, представлене дослідження є одним з перших кроків у вирішенні проблем активізації експорту аграрної продукції інноваційним шляхом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно наукової проблематики ПВНЗ “Херсонський економічно-правовий інститут" та пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету, зокрема з науково-дослідною темою “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).

Особистий внесок автора полягає у розробці теоретичних, методичних та практичних засад забезпечення інноваційного шляху розвитку і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій із забезпечення інноваційного шляху формування і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств. Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила наступні задачі дослідження:

-дослідити економічну сутність категорій «експортний потенціал», «інноваційний потенціал» стосовно підприємств аграрної сфери;

-розкрити механізми функціонування зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК;

-розробити процедуру формування регіональної експортно-орієнтованої інноваційної програми підприємств АПК;

-розробити концепцію експортно-орієнтованої інноваційної програми аграрних підприємств Херсонської області та сформувати комплекс регіональних проектів інноваційного розвитку аграрних підприємств;

-запропонувати методичний підхід до відбору проектів для інноваційних програм;

-визначити систему критеріїв результативності експортно-орієнтованих інноваційних проектів аграрних підприємств;

-обґрунтувати систему заходів покращення інноваційного клімату і стимулювання розвитку експорту аграрних підприємств Херсонської області;

Об'єктом дослідження є процес формування і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств на інноваційній основі, організаційно-економічні відносини, що складаються в процесі поєднання інноваційних і експортних можливостей аграрних підприємств Херсонської області.

Предметом дослідження є теоретико-методичні і прикладні аспекти забезпечення інноваційного шляху формування і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та досягнення економічної науки з проблем розвитку експорту і інноваційної діяльності аграрних підприємств. Дисертантом в процесі підготовки роботи застосовані наступні методи економічних досліджень: економіко-статистичний (для визначення експортного і інноваційного потенціалу аграрних підприємств), абстрактно-логічний (для проведення теоретичних узагальнень і формування висновків), метод трендового аналізу (для визначення закономірностей розвитку експорту та інноваційної діяльності аграрних підприємств), графічний (для інтерпретації отриманих результатів), метод логічного узагальнення (для формування пропозиції щодо створення експортно-орієнтованих програм інноваційного розвитку підприємств АПК).

Інформаційною базою дослідження слугували Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, нормативні акти міністерств і відомств, статистичні дані Державного комітету статистики України і Головного управління статистики у Херсонській області, монографії, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні нових теоретичних і методичних основ та практичних рекомендацій щодо забезпечення інноваційного шляху формування і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:

Вперше:

-розроблено концепцію експортно-орієнтованої інноваційної програми аграрних підприємств Херсонської області та цілісний комплекс регіональних проектів інноваційного розвитку аграрних підприємств, який має на меті забезпечення високої ефективності агровиробництва, підвищення конкурентоспроможності підприємств і розвиток експорту аграрної продукції інноваційним шляхом. Здійснено прогноз результатів виконання програми;

Удосконалено:

-методичний підхід до відбору проектів для інноваційних програм, який базується на наступних положеннях: відкритість інформації; консалтинг суб'єктів інноваційної діяльності; створення єдиного стандарту підготовки, експертизи і реалізації проектів; створення обслуговуючої структури з оформлення проектів; погодження проектів спеціальною науково-технічною радою; оприлюднення переліку проектів; прозоре корегування інноваційної програми і результатів її виконання.

-систему критеріїв, що визначають результативність експортно-орієнтованих інноваційних проектів аграрних підприємств, до якої включено: інноваційність; імідж та фінансовий стан заявника; термін виконання; вартість проекту; обсяги виробництва; експортний потенціал; готовність проекту; термін окупності, коефіцієнт рентабельності.

-систему заходів покращення інноваційного клімату і стимулювання розвитку експорту аграрних підприємств Херсонської області, як передбачає: проведення структурних перетворень у галузевому та територіальному розміщенні виробництв; формування передумов для переорієнтації приватних інвестицій в інноваційній діяльності; посилення координації роботи органів обласної влади; впровадження додаткових механізмів залучення інноваційного капіталу; формування позитивного іміджу підприємств регіону серед зарубіжних партнерів; встановлення нових довгострокових закордонних контактів.

Дістало подальшого розвитку:

-визначення механізму функціонування зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК, який сформульовано як сукупність конкретних механізмів та систем економічних, організаційних, правових, соціально-психологічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію вітчизняних підприємств АПК зі світовими господарськими структурами на макрорівні та мікрорівні з метою прискорення розвитку експортно-орієнтованої діяльності, підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій, гарантування продовольчої безпеки країни;

-процедура формування регіональної інноваційної програми підприємств АПК, яка складається з етапів: формування портфелю пропонованих до реалізації інноваційних проектів підприємств АПК за інноваційними пропозиціями; проведення комплексної експертизи незалежними експертами за розробленими бізнес-планами проектів; формування проекту програми відповідно до системи пріоритетів держави і регіональних особливостей; прийняття рішень по інноваційній програмі регіону спеціальною науково-технічною радою регіону.

-визначення категорій «експортний потенціал», «інноваційний потенціал» стосовно підприємств аграрної сфери.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання при обґрунтуванні і прийнятті рішень, пов'язаних з розвитком експортної діяльності аграрних підприємств на інноваційній основі, при обґрунтуванні інноваційних інвестицій у розвиток виробництва експортно-орієнтованої продукції підприємств АПК, при розробленні галузевих і регіональних програм розвитку, у діяльності органів влади та аграрних підприємств.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в роботі, схвалені та використовуються в практичній діяльності при розробці планів та програм розвитку Миколаївської області Миколаївською обласною державною адміністрацією (довідка 4362/69-05-15/6-09 від 14.12.2009 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації (довідка 842/05-69/03 від 12.11.2009 р.); в навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету (довідка 375 від 03.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. Наукові результати, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: «Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки» (Сімферополь-Севастополь. 29-31 травня 2009 року); міжнародній науково-практичній конференції „Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 23-24 жовтня 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки» (Київ, 2008); всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (Львів, 25 вересня 2009 р.); на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного аграрногоу ніверситету (2006-2009 рр.).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображені у 8 публікаціях, в т.ч. у 6 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 3,2 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 2,1 умовн. друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, із них 202 сторінки основного тексту. Робота містить 24 таблиці, 26 рисунків. Список використаних джерел охоплює 156 найменувань і займає 13 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методичні засади дослідження впливу інноваційного механізму формування експортного потенціалу аграрного сектору» досліджено роль ринку сільськогосподарської продукції в світовій економічній системі, визначено суть, структуру та фактори формування експортного потенціалу підприємств АПК, обґрунтовано роль інновацій у розвитку експортного потенціалу аграрного сектору.

Дослідження показали, що розвитку агропродовольчої сфери сьогодні приділяється велика увага у всіх країнах світу. Розвиток аграрного виробництва на сучасному етапі ґрунтується, в основному, на досягненнях науково-технологічно-технічного прогресу, визначальна роль у якому належить розвитку науки, прискоренню інноваційної діяльності. Вихід вітчизняних аграрних підприємств на зовнішній ринок сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки є стратегічним завданням аграрної політики.

Експортний потенціал сформульовано як сукупність ресурсів, які експортують українські суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам. Стосовно аграрної продукції експортний потенціал визначається як обсяг продукції, який відповідає світовим вимогам та стандартам і може бути виділений із валового продукту аграрного сектору для задоволення попиту зовнішнього продовольчого ринку з максимальною користю для країни. Конкурентоспроможний експортний потенціал може бути сформований в основному на підґрунті інноваційної діяльності.

Структура експортного потенціалу підприємства утворюється сукупністю елементів та їх зв'язків, які визначають його внутрішню будову та організацію як цілісного комплексу, що дозволяє найбільш ефективно досягати визначеної мети. Кожний з структуроутворюючих елементів має певні властивості у контексті дійсності та можливості, що є детермінантами експортно-орієнтованої спроможності підприємства. Експортний потенціал господарюючої ланки треба розглядати як складну систему взаємодіючих та взаємопов'язаних елементів, які підпорядковані реалізації єдиної мети - упровадження підприємства до мережі міжнародних економічних відносин.

Модель стратегічного формування експортного потенціалу аграрного сектору показано на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Складові експортного потенціалу аграрних підприємств

Стосовно підприємств агропромислової сфери, інноваційний потенціал визначається, як економічна категорія, що відображає їх здатність до інноваційного розвитку. Він характеризує можливості даної конкретної системи сприймати новітні досягнення науки і техніки, нові технології, сорти рослин, породи тварин тощо, і забезпечувати на цій основі постійне відтворення та технічне і технологічне переозброєння виробництва, освоєння нових видів продукції, яка може задовольняти потреби споживачів. Окрім того, в поняття аграрного інноваційного потенціалу варто включати всі компоненти відтворення з урахуванням не лише його існування в даний час, а й з урахуванням можливостей інтенсифікації у перспективі. В аграрному секторі економіки України використовується лише незначна частка наукової та виробничої складових інноваційного потенціалу АПК.

Основними властивостями інноваційного потенціалу є: складність, системність, структурність, адаптивність, відкритість, взаємозалежність, динамічність, часова невизначеність, самовідновність, протиріччя, реальність, самоорганізація, саморегуляція і саморозвиток, релевантність, дієздатність, орієнтованість (на людину або на техніку). У розділі наведено розроблену модель стратегічного формування експортного потенціалу аграрного сектору.

Для забезпечення розвитку певного мотиваційного механізму ефективного використання інноваційного потенціалу АПК запропоновано класифікацію чинників макро- і мікроеконочного рівня, яка забезпечує комплексний системний підхід ефективного використання інноваційного потенціалу в аграрному секторі економіки. Рекомендовано застосування інструментарію реалізації інноваційного потенціалу розробки підприємства, що включає: механізм інноваційного прогнозування, механізм інноваційного планування, організацію науково-виробничих відносин та інформаційно-рекламних заходів; мотивацію інноваційної діяльності із застосуванням організаційно-економічних і соціально-психологічних методів; здійснення всебічного контролю дотримання технологічної трудової дисципліни, комп'ютерізація обліково-планових робіт, впровадження комерційного розрахунку.

У другому розділі «Аналітична оцінка експортного та інноваційного потенціалу аграрних підприємств» проаналізовано зовнішньоекономічну діяльність підприємств АПК України та Херсонської області, здійснено оцінку інноваційного потенціалу підприємств Херсонської області, визначено проблеми та перспективи розвитку аграрних та переробних підприємств Херсонської області.

Аграрний сектор економіки України має сформовані пріоритети щодо експорту та імпорту продукції. Перспективний, експортно-орієнтований розвиток сільського господарства та харчової промисловості повинен відбуватися в напрямах збільшення виробництва продукції стабільно високої якості, підвищення його ефективності шляхом зниження собівартості продукції за рахунок зростання урожайності сільськогосподарських культур, підвищення продуктивності тварин, застосування сучасних технологій виробництва, що забезпечить високу конкурентоспроможність вітчизняної продукції за якістю і ціною на світовому ринку.

Детальне дослідження здійснювалося на матеріалах аграрних підприємств Херсонської області, яка належить до розвинених агропромислових регіонів України. Продукція сільського господарства є важливою складовою експортного потенціалу області. Можливість виходу на зовнішній ринок дозволяє сільськогосподарським виробникам області поліпшити свій фінансовий стан. Але значні обсяги експорту сировинних (неперероблених) товарів є суттєвим недоліком зовнішньої торгівлі.

Розрахунок показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств Херсонської області (табл. 1) показав, що зовнішньоторговельні відносини в аграрному секторі Херсонської області є ефективними, оскільки сальдо є позитивним (активним). Це зумовлено суттєвим перевищенням обсягу експорту над обсягом імпорту. За період з 2004-2008 рр. загальний обсяг експорту сільськогосподарської продукції Херсонської області збільшився на 38,2%. А імпорт зменшився на 59,3%. Що свідчить про значні позитивні тенденції Херсонщини в сфері торгівлі на міжнародному аграрному ринку.

У структурі експорту області в 2008 р. значна частка припадала на поставки продуктів рослинного походження - 25,7% від загального обсягу експорту області (у т.ч. насіння і плоди олійних рослин - 8,8%, зернові культури - 7,4%, продукція борошномельно-круп'яної промисловості - 4,3%, їстівні плоди та горіхи, цитрусові - 13,5%,). Цей напрямок розвитку області є перспективним.

Таблиця 1. Зведені показники ефективності експорту-імпорту сільськогосподарської продукції підприємствами Херсонської області

Роки	Зовнішньоторговельний оборот, млн. дол. США	Експорт, млн. дол. США	Імпорт, млн. дол. США	Сальдо зовнішньої торгівлі, млн. дол. США	Коефіцієнт покриття експорту імпортом
2004	68,6	59,0	9,6	49,4	6,15
2005	54,6	48,4	6,2	42,2	7,81
2006	78,8	69,4	9,4	60	7,38
2007	67,8	59,2	8,6	50,6	6,88
2008	111,6	103,7	7,9	95,8	13,13

На рис. 2 представлено тенденції зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства.

Експорт продукції рослинництва у 2008 році порівняно з 2007 роком зріс майже в 2 рази і склав 102,95 млн. дол. США. Такий приріст був забезпечений експортом насіння і плодів олійних рослин у розмірі 35,24 млн. дол. США, що складає 33,99 % від всього експорту сільськогосподарської продукції на другому місці - експорт зернових культур вартістю 29,56 млн. дол. США (28,5%), далі - продукція борошномельно-круп'яної промисловості (16,6 %) та їстівні плоди та горіхи й цитрусові (13,5%). Експорт тваринництва порівняно з попередніми показниками у галузі рослинництва досить незначний та має негативну тенденцію.

Рис. 2. Зовнішня торгівля продукцією сільського господарства Херсонської області у 2008 році, млн. дол. США

Оцінка інноваційного потенціалу підприємств Херсонської області показала, що масштаби інноваційної діяльності підприємств і організацій регіону в останні роки значно скоротилися (табл. 2).

Таблиця 2

Інноваційна активність підприємств Херсонської області

Рік	Питома вага підприємств, що займалися інноваціями	Загальна сума витрат	У тому числі за напрямами
			дослідження і розробки	придбання нових технологій	підготовка виробництва для впровадження інновацій	придбання машин та обладнання пов'язані з впровадженням інновацій	Інші витрати
	%	тис.грн
2000	13,2	14817,2	1961,4	-	1702,9	9039,6	2113,3
2001	16,0	78966,6	4117,2	-	2423,2	36629,0	35797,2
2002	16,4	51139,2	5142,7	-	5180,6	23704,6	17111,3
2003	16,8	17153,9	3153,3	19,0	1752,9	4637,4	7591,3
2004	12,4	30569,6	3688,1	1,8	8421,0	13120,9	5337,8
2005	11,4	41451,4	3889,9	-	10329,9	13263,5	13968,1
2006	12,3	63308,7	21079,9	3,0	4142,1	2292,0	35791,7
2007	13,6	138774,4	10751,3	51,1	Х	65733,1	62238,9
2008	12,7	79371,3	8200,2	77,5	Х	43616,6	27477,0

Гостро постає проблема невиконання програм розвитку галузями господарства регіону. Інновації, в основному, здійснюються підприємствами харчової, легкої промисловості, металообробки та машинобудування і переважно мають продуктивний характер. Фактичний стан впровадження інновацій у Херсонській області не відповідає її потенційним можливостям.

Специфічні риси Херсонської області, які визначають інноваційні можливості підприємств АПК: вигідне географічне розташування області; розвинута транспортна інфраструктура; сприятливі природно-кліматичні умови; наявність основних ланок народногосподарського комплексу; наявність підприємств високотехнологічних галузей промисловості; наявність значних науково-дослідних центрів; розвинута зовнішньоекономічна діяльність підприємств регіону.

Ключові проблеми підприємств аграрного сектору Херсонської області є наслідком неефективного управління процесами соціально-економічного розвитку; низький рівень продуктивності праці; недостатній рівень розвитку передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу; стримування розвитку малого та середнього бізнесу; низький рівень впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій, освоєння нових видів продукції, інноваційної активності підприємств; відсутність міжнародної сертифікації якості у багатьох експортно-орієнтованих підприємств, низька конкурентоспроможність продукції тощо.

Для покращення інноваційного клімату і стимулювання розвитку аграрних підприємств Херсонської області нами запропоновано низку заходів: проведення структурних перетворень у галузевому та територіальному розміщенні виробництв; формування передумов для переорієнтації приватних інвестицій в інноваційній діяльності; посилення координації роботи органів обласної влади; впровадження додаткових механізмів залучення інноваційного капіталу; формування позитивного іміджу регіону серед зарубіжних партнерів; встановлення нових довгострокових закордонних контактів.

У третьому розділі «Стратегічні напрямки розвитку експортно-орієнтованої інноваційної діяльності підприємств аграрного сектору Херсонської області» обґрунтовано організаційно-економічні заходи стимулювання зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств на основі активізації інноваційних процесів, сформовано програмний регіональний комплекс експортно-орієнтованих інноваційних проектів аграрних підприємств, обґрунтовано заходи стимулювання експортно-орієнтованих інновацій аграрних підприємств регіону, сформовано експортно-орієнтовану інноваційну програму аграрних підприємств регіону.

Визначено, що механізм функціонування зовнішньоекономічної діяльності аграрно-промислового комплексу являє собою сукупність конкретних механізмів та системи економічних, організаційних, правових, соціально-психологічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію вітчизняних підприємств АПК зі світовими господарськими структурами на макрорівні та мікрорівні з метою прискорення розвитку експортно-орієнтованої діяльності, підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій, гарантування продовольчої безпеки країни.

Актуальність, комплексність та складність заходів по розвитку інноваційної діяльності обумовлює необхідність розробки цілісного комплексу регіональних проектів інноваційного розвитку аграрних підприємств Херсонської області, який визначав би принципи та методи здійснення регіональної інноваційної політики, який своїм кінцевим результатом має високу ефективність виробництва, підвищення конкурентоспроможності виробництва і розвиток експорту продукції інноваційним шляхом.

У розділі запропоновано методику відбору проектів для інноваційних програм, яка базується на наступних положеннях: постійна відкрита інформація в регіоні про кошти, терміни і пріоритети у фінансуванні інноваційних проектів; постійні консультації суб'єктів інноваційної діяльності у процесі розробки проектів; створення єдиного для регіону стандарту щодо підготовки, експертизи і реалізації проектів у відповідності з нормами законодавства щодо інноваційної діяльності; створення обслуговуючої структури з оформлення проектів; погодження проектів спеціальною науково-технічною радою під керівництвом представника регіональної влади; перелік проектів має бути оприлюднений для суспільного обговорення у відкритій пресі регіону не менш ніж за місяць до утворення інноваційної програми; публікації щодо корегування інноваційної програми і результатів її виконання. Запропоновані заходи дозволять аргументовано і відповідально підходити до інноваційної програми і спрямувати фінанси у необхідному руслі.

Основними критеріями, що визначають можливість реалізації інноваційних проектів аграрних підприємств в регіоні є екологічні критерії, критерії безпеки виробництва та впливу на здоров'я людини, непротиріччя діючому законодавству. Критеріями, що визначають пріоритетність реалізації проектів та ступінь підтримки місцевої влади є: відповідність визначеним пріоритетним напрямам; правові критерії; науково-технічні критерії; економічні критерії; виробничі критерії; ринкові критерії; екологічні та соціальні критерії. Для цілей експрес-аналізу проектів можна використати показники, що визначають економічну привабливість проекту: потреба в інвестиціях, строк окупності, коефіцієнт рентабельності. Критерії визначення результативності інноваційних проектів аграрних підприємств представлено на рис. 3. інновація експорт аграрний підприємство

Рис. 3. Критерії визначення результативності інноваційних проектів аграрних підприємств при визначенні їх місця у програмі і значення для розвитку зовнішньоекономічної діяльності

В результаті експертної оцінки проектів та аналізу експертиз нами визначені для інноваційної програми регіону проекти за ступенем їх пріоритетності для фінансування. Здійснений аналіз дозволив визначити пріоритетні проекти розвитку аграрного виробництва, доцільні до впровадження і здійснити прогнозування обсягів виробництва і експорту за інноваційними проектами (рис. 4).

Рис. 4. Прогноз обсягів виробництва і експорту за блоком інноваційних проектів, тис. грн.

Процедура формування регіональної інноваційної програми підприємств АПК повинна складатися з етапів: формування портфелю пропонованих до реалізації інноваційних проектів підприємств АПК за інноваційними пропозиціями; проведення комплексної експертизи незалежними експертами за розробленими бізнес-планами проектів; формування проекту програми відповідно до системи пріоритетів держави і регіональних особливостей; прийняття рішень по інноваційній програмі регіону спеціальною науково-технічною радою регіону.

У дисертації розроблено концепцію експортно-орієнтованої інноваційної програми аграрних підприємств Херсонської області, основні напрямки якої представлено на рис. 5.

Реалізація програми дозволить досягти цілей інноваційного розвитку і забезпечити зростання обсягів виробництва і реалізації інноваційної продукції аграрних підприємств на зовнішньому ринку.

Рис. 5. Концептуальна схема формування інноваційної експортно-орієнтованої програми аграрних підприємств регіону

ВИСНОВКИ

Узагальнюючим результатом дисертаційного дослідження стало теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми - формування і використання експортного потенціалу аграрних підприємств через активізацію інноваційної діяльності, що ґрунтується на розробці теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій із забезпечення інноваційного шляху активізації експортної діяльності аграрних підприємств.

1. Теоретичні дослідження довели необхідність інноваційного шляху розвитку аграрного виробництва і експортного потенціалу аграрних підприємств. Експортний потенціал стосовно аграрної продукції визначається як обсяг продукції, який відповідає світовим вимогам та стандартам і може бути виділений із валового продукту аграрного сектору для задоволення попиту зовнішнього продовольчого ринку з максимальною користю для країни. Структура експортного потенціалу підприємства утворюється сукупністю елементів та їх зв'язків, які визначають його внутрішню будову та організацію як цілісного комплексу, що дозволяє найбільш ефективно досягати визначеної мети - входження підприємства до мережі міжнародних економічних відносин.

2. Інноваційний потенціал аграрних підприємств визначено, як економічну категорію, що відображає їх здатність до інноваційного розвитку, характеризує можливості конкретної системи сприймати новітні досягнення науки і техніки, нові технології, сорти рослин, породи тварин тощо, і забезпечувати на цій основі постійне відтворення та технічне і технологічне переозброєння виробництва, освоєння нових видів продукції, яка може задовольняти потреби споживачів. Підприємства АПК України використовують лише незначну частку наукової та виробничої складових інноваційного потенціалу. Основною перешкодою на шляху розвитку експорту аграрної продукції є низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції АПК, що пов'язана з високою витратністю аграрного виробництва.

3. Продукція аграрних підприємств є важливою складовою експортного потенціалу Херсонської області. Розрахунок показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств Херсонської області показав, що зовнішньоторговельні відносини в аграрному секторі Херсонської області є ефективними, оскільки сальдо є активним. Аналіз свідчить про позитивні тенденції підприємств Херсонщини в сфері торгівлі на міжнародному аграрному ринку.

4. Оцінка інноваційного потенціалу підприємств Херсонської області показала, що масштаби інноваційної діяльності підприємств і організацій регіону в останні роки значно скоротилися. Гостро постає проблема невиконання програм розвитку галузями господарства регіону. Інновації, в основному, здійснюються підприємствами харчової, легкої промисловості, металообробки та машинобудування і переважно мають продуктивний характер. Фактичний стан впровадження інновацій у Херсонській області не відповідає її потенційним можливостям.

5. Специфічними рисами Херсонської області, які визначають інноваційні можливості підприємств АПК є: вигідне географічне розташування області; розвинута транспортна інфраструктура; сприятливі природно-кліматичні умови; наявність основних ланок народногосподарського комплексу; наявність підприємств високотехнологічних галузей промисловості; наявність значних науково-дослідних центрів; розвинута зовнішньоекономічна діяльність підприємств регіону.

6. Для покращення інноваційного клімату і стимулювання розвитку аграрних підприємств Херсонської області запропоновано низку заходів: проведення структурних перетворень у галузевому та територіальному розміщенні виробництв; формування передумов для переорієнтації приватних інвестицій в інноваційній діяльності; посилення координації роботи органів обласної влади; впровадження додаткових механізмів залучення інноваційного капіталу; формування позитивного іміджу регіону серед зарубіжних партнерів; встановлення нових довгострокових закордонних контактів.

7. Механізм функціонування зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК являє собою сукупність конкретних механізмів та системи економічних, організаційних, правових, соціально-психологічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію вітчизняних підприємств АПК зі світовими господарськими структурами на макрорівні та мікрорівні з метою прискорення розвитку експортно-орієнтованої діяльності, підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій, гарантування продовольчої безпеки країни. Основною механізму має стати всепроникаючий вплив держави на процеси виробництва та експорту сільськогосподарської продукції та високий рівень підтримки внутрішніх товаровиробників.

8. В результаті дослідження запропоновано методику відбору проектів для інноваційних програм, в основу якої покладено такі положення: відкритість інформації в регіоні про кошти, терміни і пріоритети у фінансуванні інноваційних проектів; консультування суб'єктів інноваційної діяльності у процесі розробки проектів; створення єдиного для регіону стандарту щодо підготовки, експертизи і реалізації проектів у відповідності з нормами законодавства щодо інноваційної діяльності; створення обслуговуючої структури з оформлення проектів; погодження проектів спеціальною науково-технічною радою; оприлюднення переліку проектів для суспільного обговорення; наявність публікацій щодо корегування інноваційної програми і результатів її виконання. Запропоновані заходи дозволять аргументовано і відповідально підходити до інноваційної програми і спрямувати фінанси у необхідному руслі.

9. Основними критеріями, що визначають можливість реалізації інноваційних проектів аграрних підприємств в регіоні є екологічні критерії, критерії безпеки виробництва та впливу на здоров'я людини, непротиріччя діючому законодавству. Критеріями, що визначають пріоритетність реалізації проектів та ступінь підтримки місцевої влади є: відповідність визначеним пріоритетним напрямам; правові критерії; науково-технічні критерії; економічні критерії; виробничі критерії; ринкові критерії; екологічні та соціальні критерії. Для цілей експрес-аналізу проектів можна використати показники, що визначають економічну привабливість проекту: потреба в інвестиціях, строк окупності, коефіцієнт рентабельності.

10. Завдання вирішення проблем інноваційного розвитку експортного потенціалу аграрних підприємств визначає необхідність розробки регіональної експортно-орієнтованої інноваційної програми і цілісного комплексу регіональних проектів інноваційного розвитку аграрних підприємств Херсонської області. Процедура формування програми має складатися з етапів: формування портфелю пропонованих до реалізації інноваційних проектів підприємств АПК за інноваційними пропозиціями; проведення комплексної експертизи незалежними експертами за розробленими бізнес-планами проектів; формування проекту програми відповідно до системи пріоритетів держави і регіональних особливостей; прийняття рішень по інноваційній програмі регіону спеціальною науково-технічною радою регіону.

11. Результатом дослідження стала розробка концепції експортно-орієнтованої інноваційної програми аграрних підприємств Херсонської області, основними напрямками виконання якої є: дерегулювання підприємницької діяльності, лібералізація ділової активності та створення ефективного конкурентного середовища; удосконалення системи реєстрації підприємств; удосконалення процедури реалізації інноваційних проектів; створення регламентації перевірок підприємницької діяльності; запровадження механізму реалізації майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні інноваційних проектів; узгодження зовнішньої торговельної політики; розширення участі в міжнародному співробітництві у сфері конкурентної політики; вдосконалення системи оподаткування; забезпечення прозорості процедури прийняття рішень органами виконавчої влади; розвиток корпоративного управління; участь банківських установ в інноваційній діяльності; створення ефективної системи інвестування пенсійних коштів; залучення інвестицій у науку та науково-технічну діяльність; створення високопродуктивних робочих місць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових видання:

1. Стахорський О.О. Державне регулювання та його вплив на стимулювання інноваційних процесів в аграрних підприємствах / О.О. Стахорський // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 53. - Херсон: Айлант. - 2007. - С.287-294.

2. Стахорський О.О. Оцінка інноваційного потенціалу підприємств аграрного сектору Херсонської області / О.О. Стахорський // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 55. - Херсон: Айлант. - 2007. - С.231-235.

3. Стахорський О.О. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК України / О.О. Стахорський // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 59. - Херсон: Айлант. - 2008. - С.235-239.

4. Стахорський О.О. Проблеми та перспективи розвитку аграрних та переробних підприємств Херсонської області / О.О. Стахорський // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 61. - Херсон: Айлант. - 2008. - С.174-179.

5. Топіха В.І. Формування програмного регіонального комплексу експортно-орієнтованих інноваційних проектів аграрних підприємств / В.І. Топіха, О.О. Стахорський // Культура народов Причерноморья : Науч. журнал ТНУ им. В.И. Вернадского. - Сімферополь, 2009.- №171. - С. 184-187.

6. Топіха В.І. Формування експортно-орієнтованої інноваційної програми аграрних підприємств регіону / В.І. Топіха, О.О. Стахорський // Культура народов Причерноморья : Науч. журнал ТНУ им. В.И. Вернадского. - Сімферополь, 2009.- №172. Т.2. - С. 142-145.

Матеріали конференцій та публікації у інших виданнях:

7. Стахорський О.О. Державне регулювання інноваційних процесів в аграрних підприємствах / О.О. Стахорський // Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки : матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Сімферополь-Севастополь. - 29-31 травня 2009 року. - С. 61-63.

8. Стахорський О.О. Інноваційний потенціал аграрних підприємств Херсонської області / О.О. Стахорський // Інвестиційно-інноваційний розвиток регіону : всеукраїнська науково-практична конференція (Львів, 25 вересня 2009 р.). - Львів: ІРД НАНУ, 2009. - С. 36-37.

АНОТАЦІЯ

Стахорський О.О. Вплив інновацій на формування експортного потенціалу аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій із забезпечення інноваційного шляху формування і реалізації експортного потенціалу аграрних підприємств.

У роботі обґрунтовано концепцію експортно-орієнтованої інноваційної програми аграрних підприємств Херсонської області та цілісний комплекс регіональних проектів інноваційного розвитку аграрних підприємств, який має на меті забезпечення високої ефективності агровиробництва, підвищення конкурентоспроможності підприємств і розвиток експорту аграрної продукції інноваційним шляхом. Здійснено прогноз результатів виконання програми.

Запропоновано методичний підхід до відбору проектів для інноваційних програм, систему критеріїв, що визначають результативність експортно-орієнтованих інноваційних проектів аграрних підприємств, до якої включено: інноваційність; імідж та фінансовий стан заявника; термін виконання; вартість проекту; обсяги виробництва; експортний потенціал; готовність проекту; термін окупності, коефіцієнт рентабельності.

Результатом дослідження стало визначення системи заходів покращення інноваційного клімату і стимулювання розвитку експорту аграрних підприємств Херсонської області.

Ключові слова: експортний потенціал, інноваційний потенціал, аграрні підприємства, концепція розвитку.

АННОТАЦИЯ

Стахорский А.А. Влияние инноваций на формирование экспортного потенциала аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методических основ и практических рекомендаций по обеспечению инновационного пути формирования и реализации экспортного потенциала аграрных предприятий.

В работе обоснована концепция экспортно-ориентированной инновационной программы аграрных предприятий Херсонской области и целостный комплекс региональных проектов инновационного развития аграрных предприятий, который имеет целью обеспечение высокой эффективности аграрного производства, повышение конкурентоспособности предприятий и развитие экспорта аграрной продукции инновационным путем. Осуществлен прогноз результатов выполнение программы.

Предложен методический подход к отбору проектов для инновационных программ, который базируется на следующих положениях: открытость информации; консалтинг субъектов инновационной деятельности; создание единого стандарта подготовки, экспертизы и реализации проектов; создание обслуживающей структуры из оформления проектов; согласование проектов специальным научно-техническим советом; оглашение перечня проектов; прозрачное корректирование инновационной программы и результатов его выполнения.

Обосновано систему критериев, которые определяют результативность экспортно-ориентированных инновационных проектов аграрных предприятий, которая включает: инновационность; имидж и финансовое состояние заявителя; срок выполнения; стоимость проекта; объемы производства; экспортный потенциал; готовность проекта; срок окупаемости, коэффициент рентабельности.

Разработана система мероприятий по улучшению инновационного климата и стимулированию развития экспорта аграрных предприятий Херсонской области, которая предусматривает: проведение структурных преобразований в отраслевом и территориальном размещении производств; формирование предпосылок для переориентации частных инвестиций в инновационной деятельности; усиление координации работы органов областной власти; внедрение дополнительных механизмов привлечения инновационного капитала; формирование положительного имиджа предприятий региона среди зарубежных партнеров; установление новых долгосрочных заграничных контактов.

Предложено определение механизма функционирование внешнеэкономической деятельности предприятий АПК как совокупность конкретных механизмов и систем экономических, организационных, правовых, социально-психологических рычагов, которые обеспечивают эффективное взаимодействие отечественных предприятий АПК с мировыми хозяйственными структурами на макроуровне и микроуровне с целью ускорения развития экспортно-ориентированной деятельности, повышение эффективности внешнеэкономических операций, гарантирование продовольственной безопасности страны.

Разработана процедура формирования региональной инновационной программы предприятий АПК, которая состоит из этапов: формирование портфеля предлагаемых к реализации инновационных проектов предприятий АПК по инновационным предложениям; проведение комплексной экспертизы независимыми экспертами по разработанным бизнес-планам проектов; формирование проекта программы в соответствии с системой приоритетов государства и региональных особенностей; принятие решений по инновационной программе региона специальным научно-техническим советом региона.

Ключевые слова: экспортный потенциал, инновационный потенциал, аграрные предприятия, концепция развития.

SUMMARY

Stahorskiy A.A. Influence innovation on shaping the export potential agrarian enterprises. - Manuscript.

The Thesis on competition scientific degree candidate of the economic sciences on professions 08.00.04 - an economy and management enterprise (the economy of the agriculture and agrarian-industrial complex - an International university of the business and right, Kherson, 2010.

The Thesis is dedicated to development theorist-methodical bases and practical recommendation on provision innovation way of the shaping and realization of the export potential agrarian enterprise.

In functioning is motivated concept export-oriented innovation program agrarian enterprise Kherson area and holistic complex regional project innovation developments agrarian enterprise, which aims provision to high efficiency agrarian production, increasing to competitiveness enterprise and development of the export to agrarian product by innovation way. The Realized forecast result performing the program.

The methodical approach is Offered to selection project for innovation programs, system of the criterion, which define results of export-oriented innovation project agrarian enterprise, to which is enclosed: level of innovation; i and financial condition of the proposer; the period of the execution; the cost of the project; the volumes of production; the export potential; readiness of the project; the pay-back period, factor to profitability.

The Result of the study became the determination of the system action improvements innovation climate and stimulations of the development of the export agrarian enterprise Kherson area.

The Keywords: export potential, innovation potential, agrarian enterprises, concept of the development.

Размещено на Allbest.ru

...