Використання сільськогосподарських земель приміської зони м. Львова

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 332.334.2 (477.83)

ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ М. ЛЬВОВА

08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Черечон Оксана Іванівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Липчук Василь Васильович,

Львівський національний аграрний університет,

завідувач кафедри статистики та аналізу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Щурик Михайло Васильович,

Івано-Франківський університет права

імені Короля Данила Галицького,

завідувач кафедри управління персоналом та регіонального розвитку;

кандидат економічних наук, доцент

Косович Богдана Іванівна,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

доцент кафедри економіки підприємства.

Захист відбудеться 23 листопада 2010 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, вул. Володимира Великого, 1, ЛНАУ, головний корпус, ауд. 309, м. Дубляни, Жовківського р-ну, Львівської обл.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, м. Дубляни, Жовківського р-ну, Львівської обл.

Автореферат розісланий “22” жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Б. Яців

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Життєзабезпечення міста традиційно пов'язане з приміським сільським господарством. Ця функція приміської зони завжди є провідною в процесі формування механізму її функціонування. Разом з тим, розвиток транспорту, логістичні процеси все більше її обмежують. Натомість проявляються інші функції, що в різний спосіб впливають як на розвиток сільського господарства приміської зони, так і на особливості функціонування приміського села.

Відрізняючись великим економічним потенціалом, приміські території одночасно є об'єктом різних протиріч, де переплітаються економічні й територіальні інтереси, проявляються соціально-економічні, екологічні, демографічні та політичні суперечності.

Ключовою проблемою функціонування приміського сільськогосподарського виробництва є формування та використання відповідного ресурсного потенціалу, основою якого виступає земля. Близькість до міста з його високою купівельною спроможністю, певне зростання добробуту населення, привабливість проживання, а відповідно й будівництва в приміській зоні, розширення підприємницької діяльності - це далеко не повний перелік чинників, що формують високу привабливість приміських земель. З іншого боку, близькість міста з його значно місткішими ринками праці та продовольства, розвинутою мережею фінансових, дорадчо-консультаційних установ, пунктів продажу продукції, зрештою значною часткою підприємливих людей сприяє розвитку високотоварного приміського сільського господарства, що може бути забезпечено лише на основі ефективного використання основного засобу виробництва - землі.

Проблема земельних відносин, формування ринку землі та використання земельних ресурсів відноситься до провідних і тому досить часто досліджуються вітчизняною аграрною наукою. Питанням формування і розвитку земельних відносин в Україні присвячено праці багатьох відомих учених-аграрників, зокрема: В. Галушки, Д. Бабміндри, І. Баланюка, А. Даниленка, Б. Данилишина, Д. Добряка, Б. Косович, В. Липчука, І. Михасюка, Л. Новаковського, П. Саблука, А. Сохнича, М. Ступеня, А. Третяка, М. Федорова, Г. Черевка, М. Щурика та інших.

Достатньо актуальним є дослідження відносин землекористування в зональному розрізі, зокрема на рівні приміської зони. Окремі аспекти з даної проблеми представлені в працях Г. Лоїка, П. Казьміра, М. Богіри, Ю. Губені, Ш. Ібатулліна, інших вчених. Однак проблема досліджена недостатньо. Зокрема це стосується питань формування земельних розмірів суб'єктів господарювання, тенденцій та закономірностей у розподілі та використанні землі, впливу цих чинників на розвиток сільськогосподарського виробництва. У цій сфері нагромадилося багато проблем, а особливості того чи іншого регіону не дозволяють виробити єдиний універсальний підхід щодо їх вирішення.

Особливої значущості набуває проблема вивчення внутрішніх відмінностей у землекористуванні виробників сільськогосподарської продукції приміської зони. Це потребує розгляду цієї зони як системного утворення, сформованого в межах різних територіальних утворень. Саме значущість вирішення проблеми землекористування в приміській зоні та підвищення ефективності використання земель з урахуванням необхідності зрівноваженого розвитку й зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського національного аграрного університету на 2006-2010 роки “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073) та землевпорядного факультету Львівського національного аграрного університету на 2006-2010 роки “Розробка науково обґрунтованих принципів організації та інформаційного забезпечення використання і охорони земель в Західному регіоні України” (державний реєстраційний номер 0106U002077).

Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в обґрунтуванні підходів та встановленні меж приміської зони, закономірностей у розподілі земель та землекористуванні виробників сільськогосподарської продукції, оцінці стану й шляхів підвищення ефективності використання земель. Вона відображена у наукових звітах кафедри статистики та аналізу і кафедри землевпорядного проектування Львівського НАУ.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних і методологічних засад та науково-методичних і практичних рекомендацій щодо покращення використання сільськогосподарських земель у приміській зоні.

Для досягнення вказаної мети передбачалось вирішити такі завдання:

- з'ясувати теоретичні підходи та обґрунтувати вибір методики територіального визначення приміської зони;

- встановити особливості землекористування в приміській зоні, зокрема вивчити стан та структурні зміни розподілу земель за категоріями, користувачами та формами власності;

- обґрунтувати систему показників та вивчити стан і динамічні зрушення в ефективності використання земель;

- сформувати систему заходів щодо раціонального використання земель приміської зони в умовах зрівноваженого розвитку;

- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення орендних відносин у процесі використання сільськогосподарських земель та консолідації земель;

- запропонувати підходи до оцінки вартості земель приміської зони та провести відповідні розрахунки.

Об'єктом дослідження є сукупність земельних відносин, що складаються в процесі функціонування окремої локалізаційної аграрної системи - приміської зони.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні аспекти землекористування виробників сільськогосподарської продукції приміської зони міста Львова.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведеного дослідження є положення економічної теорії, діалектичний метод пізнання, системний та комплексний підходи до вивчення суспільних явищ і процесів, прийняті законодавчі акти та інші нормативні положення, фундаментальні праці та розробки вітчизняних і зарубіжних економістів-аграрників стосовно земельної реформи та використання землі.

У процесі дослідження використано сукупність наукових методів: статистико-економічний (ряди динаміки та відносні величини динаміки - для встановлення динамічних закономірностей; групування - для типізації землекористувачів; кореляційно-регресійний аналіз - для встановлення впливу на розвиток земельних відносин сукупності чинників, зокрема місцерозташування виробників сільськогосподарської продукції; відносних та середніх величин - для встановлення закономірностей розподілу і структурних змін у розрізі землекористувачів та форм власності на землю), системно-структурний та абстрактно-логічний методи - для теоретичних узагальнень результатів аналітичних розрахунків та формування висновків, експертних оцінок - для визначення привабливості та вартісної оцінки землі, методи землевпорядного проектування (системно-діагностичний аналіз, оцінювання природно-господарського використання земель, нормативний, еколого-ландшафтний тощо) - для комплексного дослідження земельно-територіальних ресурсів і стратегій управління землекористуванням. Крім того, у роботі широко використані соціологічні методи, методи абстракції, аналогії, розрахунково-конструктивний, монографічний. Сукупність цих методів склала методичну основу проведеного дослідження.

Інформаційно-нормативною базою стали чинні законодавчі та нормативно-правові акти з питань здійснення аграрної реформи та регулювання ринкових відносин, матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Головного управління статистики у Львівській області, Головного управління Держкомзему у Львівській області, Асоціації фермерів та дрібних землевласників Львівської області, статистично-бухгалтерська звітність сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, довідково-нормативні матеріали й наукова література з теми дослідження, результати анкетних обстежень фермерських господарств, результати експертних оцінок, особисті спостереження автора. Обробка інформації здійснювалася за допомогою сучасних програмно-технічних засобів та інформаційних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів охоплює сукупність теоретичних, методичних і прикладних положень, які регулюють механізм подальшого поліпшення використання, збереження та охорони земель, зокрема в приміській зоні, і полягає в наступному:

уперше:

- запропоновано приміську зону розглядати як складну соціально-економічну систему, у межах якої існують різні локальні території, з внутрішніми особливостями розвитку, сформованими земельними відносинами, з розподілом на три земельні пояси залежно від віддаленості від міста (до 6 км, 6 - 18 км і понад 18 км) ;

- розроблено методику експертної оцінки вартості земельних ділянок приміської зони на основі порівняння з іншими ділянками та багатокритеріального підходу, який на відміну від існуючих враховує сукупність ринкових характеристик земельної ділянки з погляду їх привабливості для покупця;

удосконалено:

- критерії та ознаки виділення приміської зони, які враховують сукупність фізико-географічних, економіко-територіальних та адміністративних змінних;

- підходи щодо оцінки використання орендованих земель (орендних земельних відносин) не тільки з огляду інтересів орендарів і орендодавців, а й з урахуванням суспільних потреб та інтересів;

- методику грошової оцінки земель приміської зони з урахуванням зат-рат на відтворення земель;

- систему показників ефективності використання земель, зокрема з урахуванням їх екологічної стійкості;

набули подальшого розвитку:

- методичні підходи до з'ясування системи особливостей, передумов та детермінанти формування земельних ресурсів виробників сільськогосподарської продукції приміської зони;

- підходи щодо збалансованого використання земельних ресурсів враховуючи при цьому поточні потреби та інтереси нових генерацій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використання має важливе соціально-економічне значення для розвитку приміського сільського господарства, регулювання земельних відносин та збалансованого використання земельних ресурсів. Запропоновані в роботі методичні підходи можуть бути основою для розробки законодавчої бази у сфері ринку землі та регулювання земельних відносин, а також можуть знайти застосування в розробці відповідних програм та стратегій розвитку сільського господарства і села.

Результати наукових досліджень передані Головному управлінню агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка № 10-01/7-134 від 27.05.2010 р.), Асоціації фермерів і дрібних землевласників Львівської області (довідка № 05 від 24.05.2010 р.), Головному управлінню Держкомзему у Львівській області (довідка № 01-16/4-2210 від 31.05.2010 р.). Результати досліджень можуть бути використані в навчальному процесі вищих навчальних закладів аграрного профілю.

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібному комплексному дослідженні особливостей землекористування та використання земель у приміській зоні. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки, практичні рекомендації, результати обробки інформації, обґрунтування методів дослідження, що були опубліковані в особистих наукових працях. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, в дисертації використано лише ті положення, які були розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися й одержали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції “Приміські території. Проблеми і перспективи їх розвитку” (м. Львів, 1997 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (м. Львів, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Еколого-економічні аспекти використання земельних ресурсів” (м. Львів, 2009 р.), на щорічних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць, з них 9 статей у наукових фахових виданнях та 3 у матеріалах конференцій, загальним обсягом 3,32 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Викладена на 224 сторінках комп'ютерного тексту, з них 167 сторінок основного тексту. Робота містить 47 таблиць на 29 сторінках, 5 рисунків на 3 сторінках, 10 додатків на 32 сторінках. Список використаних джерел із 201 найменувань займає 21 сторінку.

 ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

землекористування власність зона приміський

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, а також подані дані щодо апробації та опублікування результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні та методологічні засади дослідження використання земельних ресурсів” - розглядаються особливості земельних ресурсів як чинника виробництва, його зв'язок з іншими ресурсами, питання їх взаємозамінності, сутність приміської зони, її місце в економічних дослідженнях та методологічні підходи до дослідження.

У сучасних теоретичних моделях земля є виробничим фактором, пропозиція якого є відносно сталою. Натомість збільшення використання інших елементів сільськогосподарського капіталу на одиницю поверхні землі дає той самий ефект, що й розширення площ сільськогосподарських угідь.

Навіть за сталої пропозиції одного з виробничих чинників можливе стале економічне зростання. Це виникає з субституції чинників виробництва, а також з постійного науково-технічного прогресу. Акумуляція капіталу в сукупності з технічним прогресом дозволяють протидіяти обмеженню одного з чинників, зокрема такого як земля. Зростання виробництва сільськогосподарської продукції за обмеженої пропозиції землі підвищує її ціну й земельну ренту.

Особливість впливу землі на продуктивність і конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств проявляється через:

- клімат і місцевий агроклімат;

- якість і сільськогосподарську придатність ґрунту;

- водний режим;

- рельєф території.

Виходячи з функцій землі в суспільстві як просторового операційного базису, інтегрального природного ресурсу - джерела продовольства і засобу виробництва, носія соціальних інтересів (земельних відносин) і екологічних умов життя населення в системі суспільних інтересів і відносин, її необхідно розглядати як земельно-територіальний ресурс.

Соціально-економічний розвиток у сучасних умовах дуже диференційований у просторі. Такі відмінності мають різні передумови, джерела яких можуть бути як всередині певного району чи зони, так і поза ними.

Різні теорії розвитку й функціонування міста вказують на його достатньо важливий вплив на розвиток села і сільського господарства регіону.

Приміська зона спочатку розглядалася як територія, що прилягає до міста і тісно пов'язана з ним в економічних відносинах. Поступово вона набувала нових функцій. Найчастіше серед них виділяють такі:

· селітебну, як концентрацію населення, діяльність якого пов'язана з містом, що потребує відповідних комунально-побутових та соціальних зак-ладів;

· промислову, що проявляється у “виносі” за межі міста підприємств, розміщення яких небажане на території міста, що може проявитися в дисбалансі виробничих і соціальних елементів територіальної структури;

· транспортну - спричинену не лише значною маятниковою міграцією, а й виробничими транспортними потоками, особливо крупногабаритними вантажопотоками в обхід міста, що ускладнює транспортну й екологічну ситуацію;

· сільськогосподарську, як найбільш давну й найбільш поширену функцію;

· екологічну, як досягнення і збереження динамічної рівноваги в природних системах, а також покращення природних умов проживання населення;

· рекреаційну, як реакцію на рекреаційні потреби міських жителів.

Викладене дає змогу ідентифікувати критерії виділення приміської зони (рис. 1).

Вивчення приміської зони, організаційно-економічних засад функціонування тут сільського господарства та особливостей землекористування й використання земель потребує врахування сукупності детермінантів та умов цього розвитку. Особливої уваги, на наш погляд, заслуговують природні чинники (якість земельних угідь, їх місце розташування та рельєф, кліматичні умови), соціально-демографічна ситуація (рух та структура населення, розвиток об'єктів соціальної інфраструктури), організаційно-економічне середовище (розвиток ринкової інфраструктури, загальні тенденції економічного зростання), техніко-технологічні чинники (розвиток технологій, зокрема розвиток транспорту).

Умова

Критерії

Ознаки

Рис. 1. Критерії та ознаки виділення приміської зони

До ефектів приміської локалізації потрібно зараховувати: технологічний, фінансовий та ринковий.

Розвиток приміської зони відбувається відповідно до зональних тенденцій, які тут мають особливий прояв. Елементи окремих її ресурсів стають щораз вразливіші до дії зовнішніх чинників, які знаходяться на сусідніх територіях, тобто міських. Така вразливість є характеристикою зростаючої конкуренції, наслідком якої є “вимивання” засобів (їх відплив в інші місця - із приміської сільської зони у місто). Конкурентною і дієздатною приміська зона може бути тоді, коли вдається утримати ресурси. Передусім це стосується землі.

У другому розділі - “Стан використання сільськогосподарських земель приміської зони м. Львова” - досліджено соціально-економічні особливості землекористування в приміській зоні, динамічні і структурні тенденції, формування земельних розмірів сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, ефективність використання земельних ресурсів приміської зони.

Приміська зона розглядалася нами як концентричне коло радіусом 30 км навколо міста Львова. У територіальному розрізі вона, за нашими розрахунками, складає 4206 тис. квадратних кілометрів, або 19,3 відсотка загальної площі області. На території зони проживає 251 тис. сільських жителів або чверть його кількості в області.

Відповідно до встановлених параметрів приміську зону м. Львова в адміністративному поділі утворюють населені пункти 10-ти районів - Буського, Городоцького, Жидачівського, Жовківського, Золочівського, Кам'янка-Бузького, Миколаївського, Перемишлянського, Пустомитівського і Яворівського. У приміську зону входить 135 місцевих рад, з них 5 - міських рад і 130 - сільських, що становить 42,0% від загальної їх кількості у відзначених районах та 21% усіх місцевих рад Львівської області. Типовим районом приміської зони м. Львова є Пустомитівський район, всі населені пункти якого належать до цієї зони.

Динамічні зміни в суспільному житті, вітчизняній економіці мали безпосередній вплив на характер земельної реформи, що у свою чергу призвело до серйозних змін у цільовому використанні земельних ресурсів. Особливо ці процеси проявилися в регіонах, які завжди були достатньо привабливими щодо індивідуального будівництва, рекреації та заняття підприємництвом. Саме до них належать і приміські території.

Існує тенденція до вилучення угідь із сільськогосподарського обігу в приміській зоні м. Львова. Встановлено, що темпи скорочення площ сільськогосподарських угідь у досліджуваній зоні вищі проти загальних даних щодо Львівської області.

Приміську зону можна вважати особливим територіальним утворенням з чітко визначеними особливостями функціонування, пов'язаними з близькістю до міста. Водночас, її не можна розглядати як загальне територіальне утворення, оскільки тут мають місце різні соціально-економічні процеси, що потребує градації досліджуваної зони на три пояси за віддаленістю від міста - до 6 км, 6-18 км, понад 18 км. Причому перший пояс виступає як передмістя чи потенціальна міська зона, де найбільше відчувається вплив міста.

Із загальної площі земельних угідь приміської зони 9,4% розташовані в першому поясі, 34,7% - у другому поясі, 55,9% - у третьому поясі. Основними землекористувачами та землевласниками є громадяни, яким надані землі у власність і користування. У 2009 році в приміській зоні діяло 229 сільськогосподарських підприємств. З огляду на територіальні особливості, основна частка землевласників і землекористувачів зосереджена у 3-му поясі. Саме тут функціонує 52,0 % сільськогосподарських підприємств та 44,6 % господарств населення.

Особливим у приміській зоні м. Львова є розподіл земель за землекористувачами і власниками (табл. 1), з чітко вираженими тенденціями до збільшення частки сільськогосподарських підприємств і зменшення питомої ваги господарств населення із наближеністю до м. Львова.

Із земель, що перебувають у власності й користуванні громадян, найбільша частка припадає на ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (33,0%), на особисті селянські господарства припадає 17,3% та ділянки для сінокосіння і випасання худоби - 9,9%. Частка фермерських господарств у загальній земельній площі приміської зони складає 7,9%.

Під впливом сукупності умов виробництва складаються відповідні середні розміри господарств. У приміській зоні сільськогосподарські підприємства не функціонують на території 24 сільських рад (17,8 % від їх загальної кількості), фермерські господарства - на території 32 сільських рад (23,7 %). Спостерігається тенденція, за якою з віддаленістю від міста збільшується частка сільських рад, на території яких сільськогосподарські підприємства не функціонують.

Таблиця 1

Розподіл земель приміської зони м. Львова за власниками та землекористувачами, 2008 р.

Власники землі та землекористувачі	Всього в приміській зоні	у тому числі
		І пояс	ІІ пояс	ІІІ пояс
	площа, га	струк-тура, %	площа, га	струк-тура, %	площа, га	струк-тура, %	площа, га	струк-тура, %
1. Сільськогосподарські підприємства (всього земель у власності й користуванні)	46904	20	6709	25	18707	23	21488	17
1.1. Недержавні сільськогосподарські підприємства - всього	36090	15	3457	13	13621	17	19012	15
1.2. Державні сільсько-господарські підприємства - всього	10797	5	3252	12	5086	6	2459	2
1.3. Міжгосподарські підприємства	17	0	-	-	-	-	17	0
2. Громадяни, яким надані землі у власність і користування	191047	80	20277	75	63858	77	106912	83
Разом	237951	100	26986	100	82565	100	128400	100

На основі форми 6-зем встановлено, що у приміській зоні м. Львова у 2008 році здійснювало діяльність 370 фермерських господарств. Основна їх частка сконцентрована в другому земельному поясі - 44,1 % господарств. Дещо менша частка знаходиться в третьому поясі - 37,8 % і лише 18,1 % фермерських господарств розташовані в першому поясі. Однак, з віддаленістю від міста земельні розміри фермерських господарств збільшуються.

У приміській зоні в основному функціонують невеликі сільськогосподарські підприємства. Зокрема 50% з них мають у користуванні до 100 га землі, причому кожне третє з них господарює на площі до 50 га. Лише чотири господарства ведуть діяльність на площі понад 1000 га, і всі вони розташовані в другому поясі. У першому поясі переважають господарства з площею 50-100 га, у другому - 200-500 га, у третьому поясі - до 50 га угідь. Це дає підстави для висновку, що найбільші за розміром господарства сконцентровані в другому поясі.

Для встановлення факторів, що формують розміри сільськогосподарських підприємств, у тому числі фермерських господарств, нами використано статистичний пакет “STATISTIC - 7”. З цією метою було побудовано декілька моделей, сформованих окремо для сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств як для приміської зони в цілому, так і для окремих її поясів. У моделі враховано найсуттєвіші фактори, встановлені на основі попередніх досліджень і емпіричного досвіду, які піддаються кількісному виміру. Відповідно на мінливість земельних розмірів сільськогосподарських підприємств (у1) та фермерських господарств (у2) вивчався вплив таких факторів: х1 - віддаль від м. Львова, км; х2 - питома вага сільськогосподарських угідь у загальній земельній площі, %; х3 - рівень розораності сільськогосподарських угідь, %; х4 - густота населення, осіб на км2; х5 - землезабезпеченість сільських жителів, га.

За результатами розв'язання моделей на ПК одержано рівняння залежності розмірів сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств від зазначених факторів (табл. 2).

Основними детермінантами земельних розмірів сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств є віддаленість від міста та землезабезпеченість сільських жителів. Значною мірою вони детермінуються суб'єктивними чинниками.

Сільське господарство приміської зони розвивається динамічніше порівняно з іншими зонами Львівської області. У загальних обсягах виробництва сільськогосподарської продукції в приміській зоні, як і в цілому в області, переважають господарства населення. Разом з тим, в цій зоні частка сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств у загальному обсязі виробленої продукції є вищою. Виділяється частка підприємств та фермерських господарств у їх числі у виробництві продукції тваринництва, натомість значно нижчою вона є у виробництві продукції рослинництва.

Таблиця 2

Рівняння регресії та коефіцієнт множинної кореляції залежності розмірів сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств приміської зони від сукупності відібраних чинників, 2008 р.

Зона	Рівняння регресії	Коефіцієнт множинної кореляції
Сільськогосподарські підприємства
Приміська зона	yх = 197,008+0,981х1+4,666х2 -1,732х3 - - 0,464х4+2,561х5	0,257
в т. ч. І пояс	yх = 151,543+41,963х1+8,882х2 - 5,728х3+ + 0,276х4-62,658х5	0,450
ІІ пояс	yх = 677,102 - 3,592х1+5,611х2 - 5,727х3 - - 2,089х4 - 5,030х5	0,342
ІІІ пояс	yх = - 443,196+22,382х1+2,836х2 - 1,434х3 - - 0,836х4 - 4,652х5	0,381
Фермерські господарства
Приміська зона	yх = - 431,004+5,878х1+2,304х2+5,293х3 - - 0,261х4+0,609х5	0,346
в т. ч. І пояс	yх = - 164,488 - 10,129х1+1,799х2+ 0,974х3+ +0,016х4+33,894х5	0,674
ІІ пояс	yх = - 359,079+19,480х1+5,723х2 - 0,964х3 - - 607х4+2,566х5	0,463
ІІІ пояс	yх = - 1018,06+16,231х1+0,311х2+12,445х3 - - 0,587х4 - 5,668х5	0,352

Одним з основних показників ефективності використання землі прийнято вважати вартість виробленої продукції на одиницю площі. У цьому показнику акумулюється використання не лише землі, а й всього виробничого потенціалу суб'єкта господарювання, його взаємоузгодженість та збалансованість. Встановлено, що ефективність використання сільськогосподарських угідь основними категоріями господарств у приміській зоні є вищою за середню у Львівській області (табл. 3). У великих сільськогосподарських підприємствах така залежність сформувалася за рахунок більшого обсягу виробництва валової продукції тваринництва на 100 га угідь, у фермерських господарствах та господарствах населення - за рахунок інтенсивнішого використання земельних ресурсів для виробництва продукції рослинництва.

За результатами проведеного аналізу виявлено дві достатньо негативні тенденції в раціональному використанні землі:

- суттєво збільшилася частка площ, зайнятих під технічними культурами за рахунок збільшення посівів озимого і ярого ріпаку;

- надмірно, практично до критичного рівня, зменшилася питома вага кормових культур, зокрема однорічних і багаторічних трав. Це особливо негативне явище, оскільки саме багаторічні трави нагромаджують органічну речовину в ґрунті, а, крім того, кормовиробництво безпосередньо пов'язується з тваринництвом, занепад якого означає відсутність органічних добрив, що безпосередньо впливає на родючість ґрунту.

Таблиця 3

Валова продукція сільського господарства в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у приміській зоні, 2008 р., тис. грн

Показник	Всього	У тому числі
		рослинництва	тваринництва
Усі категорії господарств	Львівська область	412,0	210,1	201,9
	приміська зона	464,6	263,5	201,1
Сільськогосподарські підприємства (без фермерських господарств)	Львівська область	352,6	200,2	152,3
	приміська зона	374,7	192,0	182,7
Фермерські господарства	Львівська область	484,0	124,4	359,7
	приміська зона	497,9	156,1	341,8
Господарства населення	Львівська область	415,6	217,5	198,1
	приміська зона	483,8	293,1	190,7

У дисертації розрахований коефіцієнт екологічної стабільності у приміській зоні. Встановлено, що він має тенденцію до зниження, є досить низьким, особливо якщо порівняти з іншими зонами Львівської області. Така ситуація вимагає зваженого підходу до подальшої трансформації угідь, забезпечення раціональнішого їх використання в досліджуваній зоні.

У третьому розділі - “Основні напрями поліпшення використання сільськогосподарських земель приміської зони м. Львова” - пропонуються заходи з удосконалення земельних відносин, зокрема щодо оренди угідь, встановлення адекватності ціни на землю та подальшого збалансованого використання земельних ресурсів.

На відносини землекористування впливає зосередження значної частки земельних паїв у володінні пенсіонерів та інших осіб, котрі неспроможні самостійно й на відповідному рівні її обробляти. Створення умов для залучення паїв, що є у власності таких осіб, до сільськогосподарського обігу є дуже важливим. У загальній кількості орендодавців, з якими укладені договори оренди земельних паїв, частка пенсіонерів у досліджуваній зоні немає чітко вираженої тенденції. Вона, однак, є меншою за середню в області. Очевидно, значна частина землі, яка є у власності пенсіонерів, обробляється членами їх родин, які, з огляду на близькість міста, часто навідуючи родичів, беруть участь у сільськогосподарському процесі.

Важливим є залучення цих земель і в ринковий обіг, що можливе повною мірою лише за умов зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Це дозволить оптимізувати концентрацію виробництва, а також - сприятиме вирішенню проблеми соціального захисту відповідної групи населення.

Прогалини в регулюванні земельних відносин у чинному земельному законодавстві зумовлені передусім відсутністю чіткої концепції їх розвитку. Відсутність відповідного законодавчого забезпечення земельних відносин посилює конфронтацію з питань їх регулювання. Зокрема, частими стали конфлікти між місцевими радами й земельними органами з питань реєстрації державних актів, договорів оренди, ведення книг реєстрації цих документів, ведення земельно-кадастрової документації.

Для встановлення ціни земель приміської зони пропонуємо враховувати вартість відтворення їх енергетичного ресурсу (запасу гумусу). Проведені дослідження засвідчують, що найбільшою є вартість відтворення енергетичного ресурсу (запасу гумусу), а відповідно й вартість відтворення 1 га землі: для тем-но-сірих опідзолених ґрунтів (185,6 тис. грн) та чорноземів опідзолених й чорноземів типово малогумусних (163,1 тис. грн). Натомість вартість відтворення запасу гумусу для 1 га дерново-підзолистих ґрунтів становить лише 22,5 тис. грн. Загальна вартість відтворення земель приміської зони за запропонованою в дисертації методикою складає 38,9 млрд. грн., вартість відтворення 1 га земель приміської зони - 92572 грн., або 11,6 тис. доларів США за курсом долара станом на березень 2010 року (табл. 4). Наведені розрахунки можуть бути прийняті за основу при здійсненні відповідних трансакцій із землею, а також вказаний підхід пропонується використовувати при визначені розміру платежів за втрати сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 4

Вартість енергетичного ресурсу земель приміської зони м. Львова в розрізі поясів, 2009 р.

Пояс	Площа, га	Вартість	До середнього в зоні, %
		всього	1 га, грн
		млн. грн.	структура, %
І пояс	39392	3447,3	8,8	87512,0	94,5
ІІ пояс	145901	11784,0	30,3	80767,4	87,2
ІІІ пояс	235351	23708,6	60,9	100737,2	108,8
Разом	420644	38939,9	100,0	92572	100 %

Нами запропонована формула визначення вартості (експертної оцінки) земельних ділянок у приміській зоні:

Вз.о. = Вз.п. ? (По : Пп),

де Вз.о. - вартість оцінюваної земельної ділянки; Вз.п. - вартість порівнювальної земельної ділянки; По - привабливість оцінювальної земельної ділянки; Пп - привабливість порівнюваної земельної ділянки.

З урахуванням думки експертів, в якості яких відібрано спеціалістів землевпорядних служб, науковців та підприємців (всього 15 осіб), встановлена значимість (ваги) сукупності відібраних чинників, що можуть бути використані для оцінки привабливості окремої ділянки приміської чи будь-якої іншої зони (табл. 5).

Таблиця 5

Вага критеріїв привабливості земельних ділянок приміської зони з

урахуванням їх цільового використання, %

Критерій	Цільове призначення
	індивідуальне будівництво	заняття підприєм-ницькою діяльністю
1. Близькість до міста:	до 6 км	12,3	10,9
	до 18 км	7,8	9,4
	до 30 км	2,7	3,8
2. Привабливість місцевості:	естетична	8,7	4,7
	історико-культурна	2,7	3,8
	оздоровча	7,0	3,8
	рекреаційна	6,0	5,6
3. Стан комунікаційної інфраструктури	14,9	15,0
4. Стан соціальної інфраструктури	13,0	10,6
5. Цільове призначення земельної ділянки і перспективи його зміни	11,0	15,6
6. Прозорість юридичного статусу ділянки	10,2	12,9
7. Інше	3,7	3,9
Разом	100,0	100,0

Проведена оцінка експертів дозволяє зазначити, що для заняття підприємницькою діяльністю при купівлі земельної ділянки в приміській зоні особливе значення мають: розвиток комунікаційної інфраструктури, цільове призначення земельної ділянки та можливість його зміни; близькість до міста та прозорість юридичного статусу земельної ділянки. Для ведення індивідуального будівництва важливими є насамперед близькість до міста, стан комунікаційної та соціальної інфраструктур, цільове призначення земельної ділянки та прозорість її юридичного статусу.

Оскільки сільськогосподарські землі приміської зони є особливо цінними і привабливими для несільськогосподарського використання, пропонуємо використати досвід Республіки Білорусь, де при вилученні земельних угідь у приміській зоні Мінська застосовується поправочний коефіцієнт 2,4 до нормативів відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, інших населених пунктів з кількістю населення до 50 тис. осіб - поправочний коефіцієнт 1,4. В Україні успішно можна застосовувати аналогічні поправочні коефіцієнти. Додатково пропонується ввести коефіцієнт 2,0 для обласних центрів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження використання сільськогосподарських земель у приміській зоні міста Львова дозволяє зробити такі висновки:

1. Земля приміської зони є просторовим базисом та основним засобом сільськогосподарського виробництва. Зменшення площі земель сільськогосподарського призначення як чинника виробництва в системі всіх чинників дає підстави для твердження, що надалі значущість землі відносно до інших чинників зростатиме, відповідно зростатиме й ціна одиниці землі. Особливість впливу землі на технологічну ефективність і конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств проявляється через: клімат і місцевий агроклімат; якість і сільськогосподарську придатність ґрунту; водний режим; рельєф території.

2. Виділення приміської зони як об'єкта дослідження може бути здійснено за допомогою декількох критеріїв - фізико-географічних, економіко-територіальних та адміністративних. Найсуттєвішою умовою виділення приміської зони є близькість розташування до міста. Найчастіше приміську зону визначають як територію, розташовану в радіусі 30 км від міста. Саме ця умова прийнята в роботі для визначення територіальної одиниці приміської зони. Внутрішньозональні особливості потребують виділення в межах зони окремих поясів.

3. Сутність приміської зони, з огляду на її соціально-економічне значення та виконувані функції, створює можливість тристороннього підходу, що відповідно дозволяє одночасно розглядати її як предмет: 1) пізнання (стосується поділу територій на певні регіони та зони, їх ідентифікації й опису); 2) дослідження (проведення аналізу певної території, її розвитку, внутрішньої структури і проблем); 3) діяльності (дії скеровані на організацію функціонування в просторі у різних сферах, передусім соціально-економічних).

4. Особливість локалізації приміської зони спричинила її відмінності в соціально-економічному та демографічному розвитку, зокрема це стосується організаційно-виробничої структури сільського господарства та розвитку сільських територій. Водночас у приміській зоні існують значні внутрішньозональні відмінності, зумовлені віддаленістю від міста, розвитком транспортної системи, привабливістю сільських територій для різних видів бізнесу. Це обумовлює доцільність дослідження приміської зони з розподілом на пояси за їх від-даленістю від міста. У різних поясах приміської зони сформувалися різні середні розміри землекористування виробників сільськогосподарської продукції. Основними детермінантами формування земельних розмірів господарств визнано віддаленість від міста, землезабезпеченість населення та густоту сільського населення.

5. Використання земель у приміській зоні є інтенсивнішим порівняно з іншими зонами Львівської області, особливо у фермерських господарствах. Економічна ефективність використання земель має тенденцію до зростання. З екологічного погляду, використання земель у приміській зоні є значно гіршим. Характеристикою цього є гірші показники екологічної стабільності та екологічна недосконалість структури посівних площ.

6. Ефективне використання земель та забезпечення їх охорони можливі лише за умови повноцінного формування і функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення. Це вимагає низки організаційних дій, зокрема, прийняття Закону України “Про ринок земель”, формування інфраструктури цього ринку, визначення вартості землі як специфічного товару-капіталу, скасування мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

7. У приміській зоні спостерігається згортання орендних відносин у системі аграрного землекористування. Зменшується кількість укладених договорів оренди і загальна площа земель, переданих в оренду. Характерними ознаками орендних відносин у досліджуваній зоні є: конфлікт інтересів між власниками землі, орендарями та сільськими громадами, недосконалість структури укладених договорів за терміном, формою оплати, невиконання орендарями зобов'язань щодо збереження родючості землі. Для вдосконалення орендних відносин пропонується: розширити нотаріальне забезпечення договорів оренди, юридично врегулювати терміни оплати за оренду землі, переглянути договори і впровадити нову ставку орендної плати в розмірі понад 3% вартості землі, законодавчо закріпити впровадження санкцій за нераціональне використання та погіршення якості землі. Доцільним є збільшення термінів оренди.

8. Запропоновано здійснювати експертну оцінку землі за методом порівнянь із середньою ціною подібних земель з урахуванням її привабливості. За оцінкою експертів, для заняття підприємницькою діяльністю при купівлі зе-мельної ділянки в приміській зоні особливе значення мають розвиток комунікаційної інфраструктури, цільове призначення земельної ділянки та можливість його зміни, близькість до міста та прозорість юридичного статусу земельної ділянки. Для ведення індивідуального будівництва важливими є насамперед близькість до міста, стан комунікаційної та соціальної інфраструктур, цільове призначення земельної ділянки та прозорість її юридичного статусу.

12. Забезпечення охорони земель та раціональне їх використання потребують узгодження питань землекористування на всіх рівнях - від місцевого до державного, врахування інтересів як окремих громадян, громад, так і суспільства в цілому. Необхідна розробка відповідної державної стратегії у сфері охорони і раціонального використання земель, узгодженої зі стратегіями відповідних регіональних програм і планів, з урахуванням першочерговості заходів та концентрації об'єктів. Для кожної адміністративно-територіальної одиниці потрібно розробити схеми землеустрою, а для землевласників і землекористувачів - проекти землеустрою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Черечон О. І. Проблеми формування території приміської зони м. Львова / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1997. - № 1. - С. 241-243.

2. Черечон О. І. До питання про формування приміської зони Львова / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1998. - № 2. - С. 135-137.

3. Любчик В. Л. Ефективність використання земель у фермерському господарстві / В. Л. Любчик, О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1998. - № 2. - С. 99-102 (автором запропоновані шляхи вирішення проблеми ефективності використання земель фермерськими господарствами).

4. Тібілова Л. М. Паювання земель на ландшафтній основі / Л. М. Тібілова, О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 1999. - № 3. - С. 101-104 (автором розрахований коефіцієнт екологічної стабільності приміської зони м. Львова).

5. Черечон О. І. Стан використання земель у приватних господарствах приміської зони міста Львова / О. І. Черечон, О. Г. Солтис // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2005. - № 8. - С. 34-39 (автором проведено аналіз використання земель приватними господарствами та виробництва ними продукції рослинництва).

6. Черечон О. І. Оптимізація використання земельних ресурсів приміської зони / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2006. - № 9. - С. 122-126.

7. Черечон О. І. Використання ГІС-технологій при землевпорядкуванні / О. І. Черечон, Н. Є. Стойко // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2007. - № 10. - С. 305-309 (автором запропоновано розгляд деяких аспектів застосування ГІС-технологій у сфері землевпорядкування).

8. Черечон О. І. Аспекти збалансованого розвитку землекористування навколо великих міст / О. І. Черечон // Вісник Львівського державного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2008. - № 11. - С. 101-104.

9. Черечон О. І. Особливості та детермінанти розвитку приміського сільського господарства / О. І. Черечон // Вісник Львівського національного аграрного університету : землевпорядкування і земельний кадастр. - 2009. - № 12. - С. 225-229.

В інших виданнях:

10. Казьмір П. Г. Землевпорядний аспект формування території приміської зони Львова / П. Г. Казьмір, О. І. Черечон // Приміські території. Проблеми і перспективи їх розвитку : матеріали наук. - практ. конф., 23-24 січня 1997р. - Львів, 1997. - С. 45-46 (автором розглянуті основні аспекти формування території приміської зони Львова).

11. Черечон О. І. Використання земельних ресурсів приміської зони / О. І. Черечон // Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК : матеріали Міжнар. наук. - практ. конф., 15-16 травня 2008 р. - Львів, 2008. - С. 474-479.

12. Черечон О. І. Економічні інструменти вдосконалення використання природних ресурсів за кордоном / О. І. Черечон // Еколого-економічні аспекти використання земельних ресурсів : матеріали Міжнар. наук. - практ. конф., 19-21 вересня 2009 р. - Львів, 2009. - С. 276-281.

АНОТАЦІЯ

Черечон О. І. Використання сільськогосподарських земель приміської зони м. Львова. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2010.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні і методологічні засади та обґрунтовано науково-методичні й практичні рекомендації щодо покращення використання сільськогосподарських земель у приміській зоні.

Встановлено закономірності динаміки та розподілу земель приміської зони, виявлено внутрішні особливості формування земельних розмірів сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств, рівень використання земель та чинники, що їх детермінують з урахуванням віддаленості від міста.

Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення орендних відносин у процесі використання сільськогосподарських земель, сформовано систему заходів щодо раціонального використання земель приміської зони в умовах зрівноваженого розвитку, вдосконалено методику експертної оцінки земель приміської зони з урахуванням віддаленості від міста, привабливості місцевості для бізнесу та затрат на відтворення земель з використанням сукупності методів розрахунку.

Ключові слова: приміська зона, сільськогосподарські землі, оренда земель, вартість землі, земельні ресурси, експертна оцінка.

АННОТАЦИЯ

Черечон О. И. Использование сельскохозяйственных земель пригородной зоны г. Львова. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2010.

В диссертационной работе исследованы теоретические и методологические основы и обоснованы научно-методические и практические рекомендации по улучшению использования сельскохозяйственных земель в пригородной зоне.

Обосновано, что выделение пригородной зоны в качестве объекта исследования может быть осуществлено с помощью нескольких критериев, учитывающих совокупность физико-географических, экономико-территориальных и административных переменных. Пригородную зону следует рассматривать как сложную социально-экономическую систему, в рамках которой существуют различные локальные территории, с внутренними особенностями развития, сформированными земельными отношениями, поэтому в зависимости от удаленности от города предложено выделять три земельных пояса.

Элементы отдельных ресурсов пригородной зоны (прежде всего труд и земля) становятся все более уязвимы под воздействием внешних факторов, являются характеристикой растущей конкуренции, в результате чего происходит их отток из пригородной сельской зоны в город. Конкурентно- и дееспособной пригородная зона может быть тогда, когда удастся удержать ресурсы.

Установлено, что основными детерминантами формирования земельных размеров хозяйств пригородной зоны являются удаленность от города, землеобеспеченность населения и плотность сельского населения.

Использование земель в пригородной зоне значительно выше по сравнению с другими зонами Львовской области, особенно в фермерских хозяйствах. Экономическая эффективность использования земель имеет тенденцию к росту. С экологической точки зрения использование земель в пригородной зоне значительно хуже.

Характерными признаками арендных отношений в пригородной зоне являются: конфликт интересов между собственниками земли, арендаторами и сельскими общинами, несовершенство структуры заключенных договоров по срокам, форме оплаты, невыполнение арендаторами обязательств относительно сохранения плодородия земли. Для совершенствования арендных отношений предлагается: расширить нотариальное обеспечение договоров аренды, юридически урегулировать сроки оплаты за аренду земли, повсеместно пересмотреть договора и внедрить новую ставку арендной платы в размере более 3% стоимости земли, законодательно закрепить применение санкций за нерациональное использование и ухудшение качества земли. Считаем целесообразным увеличение сроков аренды.

В работе определена стоимость воспроизводства земель пригородной зоны на основе затратного подхода, основанного на расчете затрат на освоение земельного участка (стоимости воспроизведения ресурса). Экспертную оценку земли предлагается проводить по методу сравнений со средней ценой подобных земель с учетом ее привлекательности для бизнеса. Установлено, что при покупке земельного участка в пригородной зоне для занятия предпринимательской деятельностью особое значение имеют развитие коммуникационной инфраструктуры, целевое назначение земельного участка и возможность его изменения, близость к городу и прозрачность юридического статуса земельного участка. Для ведения индивидуального строительства важны, прежде всего, близость к городу, состояние коммуникационной и социальной инфраструктур, целевое назначение земельного участка и прозрачность его юридического статуса.

Обосновано, что для обеспечения охраны земель и рационального их использования необходима разработка соответствующей государственной стратегии в сфере охраны и рационального использования земель, согласованной со стратегиями соответствующих региональных программ и планов, с учетом первоочередности мероприятий и концентрации объектов. Для каждой административно-территориальной единицы необходимо разработать схемы землеустройства, а для землевладельцев и землепользователей - проекты землеустройства.

...