Вплив фінансової кризи на стан експорту основних експортно-орієнтованих видів продукції рослинництва та продуктів їх переробки

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 330.33.01(100):338.432

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА СТАН ЕКСПОРТУ ОСНОВНИХ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА ТА ПРОДУКТІВ ЇХ ПЕРЕРОБКИ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

СТІПАХНО Володимир Іванович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Кваша Сергій Миколайович, Національна академія аграрних наук України, академік-секретар відділення аграрної економіки і земельних відносин

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор, академік НААН України Гайдуцький Павло Іванович, Радник Президента України

кандидат економічних наук Лісова Людмила Олександрівна, Сумський національний аграрний університет, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та євроінтеграції

Захист відбудеться «18» листопада 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природо користування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий «14» жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наслідки впливу світової фінансової кризи на стан економіки України вперше відчулися у вересні 2008 року. Саме в той час іноземними інвесторами були виведені критичні для банківської системи фінансові ресурси, що у поєднанні з масовим зняттям депозитних коштів призвело фінансово-валютний ринок до панічного стану. Почалося стрімке падіння реального валового внутрішнього продукту. У жовтні 2008 року, вперше з 2000 року, державний комітет статистики зафіксував падіння валового внутрішнього продукту на 2,1% до відповідного місяця минулого року.

Сільське господарство України, незважаючи на кризу, виглядало як острів благополуччя. Рекордний врожай зерна 2008 року, істотне підвищення урожайності всіх основних культур збільшили обсяги виробництва товарів сільського господарства на 17,5 відсотка. За даними Держкомстату України аграрний сектор, чиї темпи росту, як правило, нижче загальноекономічних, 2008 року перетворився в лідера національної економіки. Інтенсивний розвиток продовольчого ринку сприяв збільшенню на 40% надходжень коштів від підприємств агропромислового комплексу до зведеного і державного бюджетів, сума податків від агропромислового комплексу 2008 року становила 17,3 млрд гривень.

Дослідження впливу світової фінансової кризи на стан експорту та імпорту товарів агропромислового виробництва займає провідне місце в роботах багатьох вітчизняних вчених, зокрема В.П. Галушко, П.І. Гайдуцького, В.М.Геєця, М.Я. Дем'яненко, А.А. Діброви, С.М. Кваші, Л.О. Лісової, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака та ін. Для розуміння сучасних проблем регулювання експорту й імпорту, а особливо за умов криз, важливе теоретично-методологічне значення мають праці таких зарубіжних вчених, як Л.Вальраса, Р.Вернона, Дж. М. Кейнса, Ф. Кене, П. Кругмана, В. Парето, П. Самуельсона, М.Фрідмана та ін.

Водночас саме недостатня увага науки і практики, що приділяється в Україні, особливо після вступу до СОТ, аналізу наслідків впливу світової фінансової кризи на стан бюджетної підтримки виробництва, експорту й імпорту товарів агропромислового виробництва і зумовила актуальність даного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з тематикою наукових досліджень кафедри державного управління Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою «Державне регулювання ринків агропродовольчої продукції на основі їх моніторингу та прогнозування» (номер державної реєстрації 0106U005709). Автором був проведений моніторинг експортного потенціалу основних видів продукції рослинництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад і практичних пропозицій для забезпечення ефективного функціонування ринку агропродовольчої продукції у контексті впливу світової фінансової кризи. Дослідження поставленої мети зумовило необхідність постановки та системного вирішення таких принципово важливих і конструктивних завдань:

– систематизувати теоретичні складові та історико-еволюційні етапи виникнення, протікання світових економічних і фінансових криз та чинників їх впливу на національні економіки окремих країн;

– сформувати загальну методику дослідження відповідно до наукових засад “Теорії добробуту” щодо критеріїв та наслідків регулювання економіки, експорту та імпорту зокрема, за специфічних умов світової фінансової кризи;

– проаналізувати розвиток обсягів експорту й імпорту товарів в агропромисловому виробництві по відношенню до обсягів його світового та національного виробництва до початку світової фінансової кризи та за умов її протікання;

– навести аналітичні докази етапів фінансової та економічної криз на аграрних ринках продовольства з оцінкою стану обсягів світового та національного обсягів експорту продукції і коливань цін на товари в період світової фінансової кризи;

– запропонувати систему заходів з удосконалення конкурентоспроможності вітчизняної аграрної продукції за умов рецесії виробництва;

– провести розрахунок економічного ефекту стану ринку від падіння обсягів експорту української соняшникової олії та зниження світової ціни на неї в умовах девальвації національної грошової одиниці на основі існуючих математичних моделей з необхідністю їх вдосконалення.

Об'єктом дослідження є регулювання процесів виробництва, експорту та імпорту товарів і капіталів, які відбуваються на аграрному ринку України за умов виникнення і протікання світової фінансової кризи.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів причинно-наслідкових зв'язків між дією чинників безпосереднього виникнення, перебігу світової фінансової кризи та динамічного розвитку продовольчого ринку у світі та Україні.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися такі методи: історико-аналітичний - при розкритті аспектів теоретичних підвалин історико-еволюційних етапів виникнення світових економічних і фінансових криз і з'ясування взаємозв'язку між тривалістю таких криз та руйнуванням економіки у світлі сучасних глобальних процесів; абстрактно-логічний - при з'ясуванні базових критеріїв і понять світових економічних і фінансових криз з огляду системного понятійного апарату дослідження; аналізу та синтезу - при опрацюванні загальної методики і основних методів дослідження з урахуванням новітніх нормативно-законодавчих актів; конструктивно-аналітичний - при з'ясуванні основних ознак механізму прояву світових економічних і фінансових криз та підходів до подолання їхніх негативних наслідків; функціонально-структурний - при проведенні аналізу тенденцій розвитку обсягів експорту й імпорту товарів до початку та в умовах протікання світової фінансової кризи; абстрагування та моделювання - при побудові механізму формування поступального розвитку експорту товарів залежно від обсягів імпорту товарів, з метою уникнення прояву негативних наслідків світових економічних і фінансових криз; наукової індукції - при вираженні особливостей побудови узагальнюючих методологічних інструментів запобігання формуванню викривленої конкурентоспроможності вітчизняних експортних товарів у період рецесії виробництва, як необхідна вимога стосовно світових криз; метод системності і синергетики - при побудові механізму українського ринку насіння соняшнику і олії у вимірі фінансово-економічних проблем на внутрішньому і зовнішньому аграрних ринках.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

– обґрунтовано теоретико-методологічні засади необхідності розгляду наслідків впливу фінансової кризи на аграрний сектор і, зокрема, деякі сегменти продовольчого ринку, через призму економічних і соціальних компонентів, визначених для трьох груп інтересів - виробників, споживачів і держави, що сприятиме ефективній реалізації державної політики з позицій прийняття регулятивних рішень для підтримки сільськогосподарського виробництва (C.5-6).

удосконалено:

– механізми регулювання, переважно зростаючого до останнього часу, розвитку експорту зерна, насіння олійних та продуктів їх переробки залежно від обсягів національного виробництва та стану вітчизняного і світового аграрних ринків на основі підвищення їх конкурентоспроможності за ціновими та якісними індикаторами (C.9);

– структурно-організаційні засади побудови механізму функціонування українського ринку експорту зерна за умов протікання світової фінансової кризи та зумовленого нею зменшення світового сукупного попиту при несприятливій ціновій кон'юнктури на світових ринках (C.11-12);

– методичні підходи до оцінки стану функціонування українського ринку насіння соняшнику та олії в умовах девальвації курсу національної валюти, а також у контексті суттєвого зростання обсягів національного виробництва та експорту, потенційних проявів проблем розвитку цього ринку в умовах поступового зменшення експортного мита відповідно до вимог СОТ і диверсифікації продукції переробки з акцентом на біопаливо (C.12-13).

дістали подальший розвиток:

– методичні підходи до формування загальної методики дослідження комплексних проблем функціонування глобальної і національних економік за умов доказу виникнення економічних чи фінансових криз за ознакою розбалансування сукупного світового попиту та сукупної світової пропозиції на товари, капітали, послуги та робочу силу (C.8);

– систематизація понятійного апарату та характеристики його базових категорій і понять з позиції “Теорії добробуту” критерію «Оптимуму Парето» і критерію «Компенсації», для продукування нових комплексних знань та набуття нової методичної бази досліджень макроекономічних проблем розвитку аграрного сектору економіки України з позиції врахування групових, корпоративних інтересів учасників ринку (C.13).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що найважливіші положення дисертаційної роботи у варіанті наукових положень, висновків і рекомендацій прийняті до впровадження в системі Міністерства аграрної політики України та інших державних органів управління і громадських організацій. Методологічні та методичні підходи використані Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації при розробці матеріалів для проведення засідання колегії обласного управління сільського господарства та пропозицій сільськогосподарським товаровиробникам щодо функціонування суб'єктів підприємницької діяльності при обмеженій державній підтримці за умов фінансової кризи (довідка №02-07-1/1164 від 09.06.2010р.).

Електронна модель розрахунку результатів функціонування аграрного сектору економіки за умов фінансової кризи всіх трьох груп економічних інтересів була використана Національною асоціацією бірж України як елемент при впровадженні електронної технології біржових торгів на товарних біржах (довідка №5 від 08.06.2010р.).

Основні положення дисертації використовуються при викладанні дисциплін: «Державне регулювання економіки», «Державне регулювання АПК» у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (акт від 08.06.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, сформульовані наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9-10 квітня 2009р.); IV Міжнародному форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка, 12 травня 2010р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум 2010» (м. Суми, Сумський національний аграрний університет, 11 червня 2010р.)

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць загальних обсягом 2,4 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладено на 190 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел налічує 169 найменувань. Дисертація містить 20 таблиць, 29 рисунків та 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача та апробацію результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретичні і методологічні основи виникнення світових криз в нових умовах розвитку сучасних глобальних процесів» висвітлено теоретичні і причинно-наслідкові проблеми виникнення світових економічних криз, проаналізовано методичні підходи щодо дослідження світових і національних фінансових криз.

Термін «криза» має грецьке походження і в перекладі означає «рішення» або «переломний момент». Це поняття можна ще інтерпретувати як глибокий розлад, різкий перелом або період загострення суперечностей у процесі розвитку. У сучасній науці кризи поділяють на економічні, фінансові, соціальні, енергетичні, промислові, аграрні, іпотечні та ін.

В економічному трактуванні поняття «криза» вчені визначають, як дисбаланс між виробництвом і споживанням, який може проявлятися у перевиробництві або недовиробництві товарів по відношенню до платоспроможного попиту і є основною причиною виникнення економічних криз. Основні наслідки таких криз - банкрутство підприємств, зростання безробіття, розбалансування фінансової системи, втрата прибутків, неплатежі, дефолти тощо. За останні 30 років майже в усіх країнах світу мали місце фінансові кризи, що виникали з різних причин, які призводили до різноманітних негативних наслідків (рис. 1).

Визначено, що важливим напрямом дослідження проблеми світових економічних і фінансових криз та механізму усунення їхніх негативних наслідків є понятійність апарату дослідження, який покликаний сприяти пізнанню відповідних об'єктивних економічних і фінансових закономірностей, а також уточненні розвитку процесів і явищ у взаємозв'язку, продукуванні нових системних знань.

Рис. 1. Ознаки, причини та наслідки виникнення фінансових криз протягом останніх трьох десятиліть у країнах світу.

криза аграрний фінансовий експорт

Дослідження наукових джерел та власне узагальнення дають підстави визначити світову економічну кризу як надвиробництво благ і неможливість їх реалізації або критичний спад виробництва і неспроможність задоволення суспільних споживчих потреб, що призводять до спаду виробництва і споживання, звуження торгівлі і погіршення соціального становища багатьох верств населення.

В економічних кризах у концентрованому вигляді відображається вся сукупність протиріч економічної системи, проходить перевірку відповідність розвитку виробничих відносин і господарських зв'язків рівню і характеру продуктивних сил.

Узагальнення поглядів іноземних та вітчизняних вчених підтверджують необхідність окремого методичного підходу до тлумачення сутності фінансової кризи. Обставини виникнення останньої світової фінансової кризи підтверджують думку про те, що вона може виникати окремо від класичних економічних криз і передусім розпочинається та охоплює найбільш чутливі сфери іпотечних, інвестиційних, грошово-кредитних, валютних зв'язків, тобто чинників, які за своїм змістом є класично-фінансовими.

Найскладнішою ланкою у фінансових кризах є глобальний закон «внутрішньої компресії економіки». Відповідно до цього закону світова дерегуляція «відкриває» кожну національну економіку міжнародному суперництву і глобальній конкуренції, значно послаблює як державну владу, так і саму національну економіку. Остання стає некерованою з внутрішньодержавного центру, тобто вона втрачає внутрішню «компресію» і перестає бути самодостатньою з погляду інтересів розвитку. Остання світова фінансова криза, що розпочалася 2006 року у США, за причинами виникнення та наслідками її впливу на національні економіки не була винятком із загальної дії вищенаведеного закону (рис. 2).

Рис. 2. Еволюція світової фінансової кризи - послідовність і складові.

Майже усі теоретичні і методологічні основи світових економічних і фінансових криз виявляються у сучасній економічній науці і світогляді. Вони свідчать, що кризи подолати може тільки нова удосконалена світоглядна трансформація управління і регулювання як глобальної економіки, так регіональних та національних, частиною якої будуть інноваційні зміни в економічній науці.

Теорія «Wellfare economics» або «Теорія добробуту» одна з небагатьох теорій, яка дає можливість об'єднати наслідки дії чинників фінансової кризи на стан товарних ринків, зокрема, аграрного. Засновником даної теорії є А. Пігу. Найбільш відомі дослідники в галузі формування «Теорії добробуту»: І. Бентам, В. Парето, П. Самуельсон, А. Бергсон, К. Єрроу, Н. Калдор та Д. Хікс. Вони розробили та вдосконалили критерії оцінки добробуту для трьох груп інтересів: держави, виробників і споживачів.

У процесі дослідження, з метою визначення наслідків впливу світової фінансової кризи на стан ринку окремих експортно-орієнтованих культур, запропонована найбільш ефективна система показників оцінки стану ринку за умов протікання кризи, а саме: показник зміни в доходах держави, показники загальної економічної втрати в споживанні та виробництві, показники зміни споживчого і виробничого надлишків, показник загального ефекту.

Всі методи дослідження являють собою спеціальну систему, яка прийнятна для проведення змістовного дослідження в обраній науковій проблемі, пов'язаній з впливом фінансової кризи на стан аграрного ринку та особливостями експорту основних експортно-орієнтованих видів сільськогосподарської продукції.

Таким чином, проведене дослідження теоретико-методологічних засад наукових проблем виникнення криз, особливостей їх протікання та затухання в умовах світових і національних особливостей, дає змогу сформувати методичні підходи до аналітичного проведення даного дослідження. Іншим проявом наукових здобутків з теоретичного вивчення об'єкта і предмета даного дослідження є вивчення економічних інструментів мінімізації ризиків виникнення криз, подолання нераціонального розподілу капіталу між експортом та імпортом товарів, збереження позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу. Це буде досягнуто у разі побудови досконалого цінового механізму, забезпечення зовнішньоекономічної рівноваги, створення реальних передумов для подолання негативного впливу криз на розвиток ринків щодо експорту й імпорту товарів.

У другому розділі «Аналіз виникнення і прояву світових фінансових криз та підходи щодо подолання їхніх негативних наслідків в аграрній економіці» проаналізовано тенденції розвитку агропродовольчого комплексу до і під час фінансової кризи, що дало змогу дослідити динаміку стану ринків, експорту й імпорту зерна та соняшникової олії в Україні, визначено ступінь відкритості економіки із застосуванням причинно-наслідкових зв'язків між експортом та імпортом товарів агропродовольчого виробництва.

Вступ до СОТ і нинішнє членство має для України та її агропродовольчого комплексу стратегічне значення з огляду на подальшу поступову інтеграцію у світові процеси і структури та системне реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Означене, в свою чергу, суттєво активізує сучасні комплексні проблеми, серед яких мають місце необхідність ефективної реструктуризації агропромислового комплексу, налагодження ефективних механізмів захисту інтересів вітчизняного виробника, підвищення стандартів якості виробленої продукції.

Аграрний сектор в Україні є однією із головних складових економіки держави, саме він формує 13-15% загальної валової доданої вартості та 9-11% - державного бюджету, а з урахуванням суми податку на додану вартість, яка залишається в розпорядженні сільгоспвиробників як підтримка, це 16-17%, а також займає друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту, тобто 15-17% експортного потенціалу держави.

За даними Міністерства аграрної політики України, у 2008 році виробництво продукції сільського господарства порівняно із 2007 роком зросло на 17,5%, при цьому рівень зростання в сільськогосподарських підприємствах становив понад 35%, у господарствах населення - близько 6%. У 2009 році виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств, навіть за умов фінансової кризи, зросло порівняно з 2008 роком, на 0,1%, причому, виробництво в аграрних підприємствах скоротилося на 0,6%, а у господарствах населення збільшилося на 0,6%. За перші 4 місяці 2010 року виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств зросло порівняно з відповідним періодом 2009 року на 4,9%. Виробництво валової продукції сільськогосподарськими підприємствами зросло на 12,1%, господарствами населення - зменшилося на 0,6% (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка валового виробництва сільськогосподарської продукції.

На підставі аналітичного узагальнення динаміки обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, оцінки стану експорту й імпорту продукції сільського господарства та продуктів її переробки можна зробити висновок, що в цілому світова фінансова криза для аграрного сектору економіки спричинила певні складнощі, пов'язані: по-перше, на глобальному рівні із проблемами зниження сукупного світового попиту на сільськогосподарську продукцію та пов'язаного з цим певного падіння ціни; по-друге, на макрорівні національної економіки - в суттєвому зменшенні кредитного забезпечення галузі за рахунок видатків державного бюджету на основні програми підтримки розвитку галузей рослинництва і тваринництва; і по-третє, на макрорівні вагоме зменшення прибутковості суб'єктів підприємницької діяльності, які реалізовують свою продукцію виключно на внутрішньому, національному ринку.

Важливе значення щодо подолання негативних наслідків світових фінансових криз в агропромисловому комплексі має визначення ступеня урівноваженої експортної відкритості сільського господарства. Запроваджуючи експортну відкритість економіки, не слід покладатися на дію ринкових механізмів, у тому числі і глобального характеру. За умов їхньої не керованості існує ймовірність накопичення капіталу в найбільш викривленій формі.

Поступальний розвиток обсягів експорту товарів, як субстанціональне поняття, має здійснюватись залежно від зростання імпорту товарів і таким чином забезпечувати формування додатного сальдо торговельного балансу, а також протидіяти проявам негативних наслідків економічно-фінансових криз. Ця аксіома має реалізовуватись навіть за умови падіння обсягів експорту, оскільки це пов'язано з визначенням курсу національної валюти. Це один із активних заходів, здатний пом'якшити кризу і дати можливість використати її для піднесення економіки.

Стосовно імпорту товарів, то він має бути оптимальним. У теоретичному і практичному плані постає проблема пошуку досконалих знань щодо завезень імпортних товарів, які забезпечували б найбільші вигоди для України і її агропромислового комплексу. Йдеться передусім про так званий критичний імпорт - товари, без яких країна обійтись не може без істотних втрат в економіці. Імпорт товарів до того ж стимулює та посилює конкуренцію на вітчизняних ринках.

Питома вага України у світовому виробництві зерна досить суттєва. Так, у 2009 році завдяки збігові багатьох чинників урожай зерна в Україні був найбільшим за останні 18 років. Рекордними були валові збори ріпаку, соняшнику, обсяги виробництва соняшникової олії та шроту. Експорт зерна і соняшникової олії також досяг найвищих показників.

Цінова ситуація на ринку зернових культур у даний час перебуває в стані формування нової цінової рівноваги на світовому ринку на зерно нового врожаю після відповідних темпів падіння, викликаних світовою фінансовою кризою. Високий рівень попиту зовнішніх ринків у попередні місяці забезпечив високий рівень цін на даний вид продукції (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка цін на продовольчу пшеницю на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Таким чином, з врахуванням перехідних запасів 6 млн тонн та імпорту 0,2 млн тонн, пропозиція зерна 2010/11 маркетингового року на підставі оптимістичного прогнозу може становити 52,1 млн тонн, а реалістичного - 46,7 млн тонн.

Україна є світовим лідером за експортом соняшникової олії починаючи з 2006 року. У 2007 році Україна зміцнила свої позиції лідера, незважаючи на загальне зменшення торгівлі. За даними TradeSTAT експорт становив майже 1,3 млн тонн олії, або 27% світового експорту. 2008 року експорт олії з України збільшився до 1,34 млн тонн. Світова фінансова криза та високий врожай олійних як в Україні, так і у всьому світі спричинили обвал внутрішніх цін на соняшник на початку 2008/2009 маркетингового року. Враховуючи зменшення обсягів врожаю, величина експорту знизилася на 10-15% порівняно з 2008 роком. Незважаючи на це, Україна залишилася найбільшим експортером на ринку, реалізувавши 2,1 млн тонн соняшникової олії.

Рентабельність експорту олії в 2008/2009 маркетинговому році становила у виробників 15-18%. Порівнюючи з середньою рентабельністю експорту пшениці і ячменю, які склали відповідно 8 і 6%, це високий результат. І це враховуючи, що світові закупівельні ціни на соняшникову олію знизились приблизно до 740 доларів США за тонну протягом 2009 року, порівняно з 1290 доларів США за тонну в 2008 році, тобто на 42,7%. Високі ціни на соняшникову олію 2008 року дали змогу заробити вітчизняним виробникам 1,57 млрд доларів США, що стало найкращим показником за всю історію незалежної України (рис. 5).

Рис. 5. Динаміка світових цін на соняшникову олію.

Незважаючи на те, що експорт соняшникової олії не дає таких високих прибутків для країни як металургія чи хімічна промисловість, вона залишається вигідним експортним товаром «другого ешелону». Попит на олію, на відміну від металу, залишається стабільним. В певному сенсі відсутня необхідність в аргументах стосовно позитивної динаміки поставки олії соняшникової на зовнішній ринок.

Викликає занепокоєння те, що за умов світової фінансової кризи олія експортується за зниженими цінами, особливо останнє проявилось у 2006 році і на початку 2009 року.

За таких умов однозначно вимагається удосконалити механізм адаптації українського ринку до світового, а також активізувати наміри національних товаровиробників і трейдерів щодо зростання ефективності експорту соняшникової олії. Тенденція унеможливлення зростання експортних цін на основні види експортно-орієнтованої продукції України і її агропромислового комплексу неприйнятна, оскільки це може спровокувати загрозу для внутрішнього ринку і загальмувати процес експорту як такого, надати йому ознак стихійності.

У третьому розділі «Напрями та критерії оцінки розвитку вітчизняних товарних ринків в нинішніх умовах» основну увагу зосереджено на адаптування моделі оцінки економічних ефектів для розрахунку впливу фінансової кризи на стан українського ринку соняшникової олії для трьох груп економічних інтересів - держави, виробників і кінцевих споживачів.

Також, у цьому розділі викладені напрями формування підвищення конкурентоспроможності вітчизняної аграрної експортно-орієнтованої продукції, зокрема, розвиток експорту зерна за умов протікання фінансової кризи.

Суттєвих змін зазнали форми і методи конкурентної боротьби, відбувся перехід від досконалої до переважно недосконалої, монополістичної або олігополістичної конкуренції. Зазначимо, що не внутрішня економіка сама собою, а її симбіоз та партнерство зі світогосподарськими процесами, визначає підвищення або спад економіки, успіх чи поразку щодо подолання негативних наслідків світової фінансової кризи стосовно експорту та імпорту товарів. Ринок експорту зерна доцільно уявляти не просто як систематизовані та унормовані знання про зерно, а як систему, яка завжди може мобільно реагувати на виклики світових продовольчої та фінансової криз, які нині необхідно сприймати серйозніше, ніж це було у минулому.

Навколо українського ринку зерна постійно точаться дискусії. Головним тут є питання про те, які в першу чергу чинники впливають на обмеження або розширення масштабів українського ринку експорту зерна.

Виявилось, що такими чинниками є, передусім, значне перевищення сукупної пропозиції над сукупним попитом і як наслідок - потреба у активному державному втручанні через механізми Аграрного фонду у стан рівноваги, тобто використання товарних і фінансових інтервенцій. Серед інших чинників, що ускладнюють процес формування ринкової рівноваги на зерновому ринку, слід відмітити непогашену частку кредитів, яка виникла внаслідок кризи або інших несприятливих умов на світовому ринку, девальвацію національної валюти, а відповідно і граничне значення індикаторів економічної безпеки, інвестиції й інновації в системі експорту, рівень експортних світових цін, перевищення експортних цін над цінами внутрішнього ринку тощо.

Динаміка відносної зміни обсягів експорту, крім згаданих причин, формується і під впливом таких показників, як інфляційні очікування, активність суб'єктів господарювання, відсоткові ставки за кредитами, відсутність жорсткої конкуренції на товарних ринках, боргові виплати, оновлення капіталу. Зрозуміло, що всі ці показники за певних умов можуть спровокувати подальше обмеження зростання і навіть спад відносної зміни обсягів експорту зерна.

Ґрунтуючись на вказаному вище, можна констатувати, що щорічні коливання цін на зерно становлять близько 10 - 20%, а залежність світу від американського зерна в майбутньому буде зростати, оскільки у багатьох країнах світу виробництво зерна має екстенсивний характер.

Дослідженням підтверджені висновки багатьох інших вчених про те, що агропромислове виробництво України спроможне не тільки задовольнити попит внутрішнього ринку на продовольче і фуражне зерно, а й традиційно бути на світовому ринку з пропозицією стабільних, як уже відмічалося, понад 25 млн тонн зерна. Експортний потенціал зернових в Україні формується не тільки виходячи з виробничих можливостей товаровиробників, а ґрунтується і на механізмі державного регулювання.

Почастішали випадки використання протекціоністських методів захисту внутрішнього ринку зерна основними його учасниками. Зокрема, Євросоюз, на частку якого припадає майже 30% всього експорту зерна з України, встановив додаткове ввізне мито на імпорт пшениці, ячменю, кукурудзи. Існують й інші фактори, які можуть негативно вплинути на експорт зерна в Україні.

У контексті основних критеріїв оцінки розвитку вітчизняних товарних ринків з позиції викликів світової фінансової кризи принципове значення мають засади організації експорту насіння соняшнику та олії. Чим помітніші на світовому ринку ознаки кризи, тим складніше Україні і її агропромисловому комплексу орієнтуватись і вибирати між суперечними одна одній цілісними елементами системи ринку насіння соняшнику і олії, і тим більша для неї ймовірність помилок при побудові відповідного механізму.

Характерно, що із зростанням обсягу експорту насіння соняшнику, тобто від 350 до 850 тис. тонн, рівень експортних цін знижується від 350 до 250 дол. США за тонну. Така ситуація на світовому ринку олійних не відповідає вимогам стану пропозиції і попиту хоча і є певною реакцією на світову фінансову кризу. Згладити такі коливання світової ціни та відповідно експортних цін українських трейдерів здатна диверсифікація ринку, тобто географічно-просторова трансформація експортних операцій. На даному етапі прояву нинішньої кризи, крім проаналізованого вище аспекту щодо ринку насіння соняшнику, слід відмітити дисонанс у торговельних відносинах між товаровиробником і трейдером.

Предметом економічного конфлікту є отримання і розподіл прибутку, який виникає внаслідок виробництва і експорту, збільшити який можна у разі застосування заходів державного регулювання і, в першу чергу, шляхом вирішення проблеми щодо повернення ПДВ експортерам та зменшення експортного мита відповідно до взятих Україною зобов'язань при вступі до СОТ.

У певному сенсі відсутня необхідність в аргументах стосовно позитивної динаміки поставки олії соняшникової на зовнішній ринок. Проте необхідно удосконалити механізм адаптації українського ринку до світового, а також активізувати наміри національних товаровиробників і трейдерів щодо зростання ефективності експорту соняшникової олії.

Тенденція падіння експортних цін соняшникової олії не є катастрофічною за своїми економічними наслідками не тільки для виробників, а й для торговельних компаній, оскільки у загальних економічних ефектах, пов'язаних ще і з масштабністю експорту, не можуть спровокувати загрозу для внутрішнього ринку і загальмувати процес експорту як такого або надати йому ознак стихійності.

В основу оцінки впливу світової фінансової кризи на аграрний ринок нами була покладена «Теорія добробуту» і, зокрема, методика щодо оцінки економічних ефектів для виробників, споживачів і держави.

Серед показників, які нами досліджувалися з метою визначення наслідків впливу світової фінансової кризи на стан ринку, ми відзначаємо: показник зміни в доходах держави, показники загальної економічної втрати в споживанні та у виробництві, показники зміни споживчого та виробничого надлишків, показник загального ефекту. Для розрахунку вищезазначених показників були розраховані коефіцієнти споживчої і виробничої еластичності та показники еластичності виробництва і експорту (рис. 6).

Серед розрахованих показників слід відмітити показник зміни в доходах держави, який визначався нами на підставі наступних індикаторів: по-перше, це співвідношення між цінами на зовнішньому та внутрішньому ринках; по-друге, валова вартість виробленої соняшникової олії протягом досліджуваного періоду, оцінена також за мінусом вартості експорту олії; по-третє, показники еластичності споживання та експорту.

Рис. 6. Вплив світової фінансової кризи на стан ринку соняшникової олії в Україні.

Згідно з проведеними розрахунками можна відмітити, що світова фінансова криза не вплинула негативно на економічні показники функціонування українського ринку соняшникової олії. Значення всіх показників, які були розраховані, мають позитивний ефект для всіх трьох груп економічних інтересів. Тому можна зробити висновок, що ринок соняшникової олії під час світової фінансової кризи тільки зміцнив свої позиції.

ВИСНОВКИ

1. Під кризою в макроекономічному національному вимірі слід розуміти занепад окремих галузей і комплексів галузей народногосподарського значення, порушення ключової загальноекономічної відтворювальної пропорції, дію закону нерівномірного економічного розвитку, неузгодженість у розвитку різних типів структур народного господарства, відсутність обґрунтованої структурної політики уряду та ін. Необхідно зазначити, що існує фінансова або валютно-грошово-кредитна криза і економічна або криза виробництва. Щодо першої, то це порушення збалансованості у валютній і грошово-кредитній системі, яке пов'язане з надзвичайним розвитком фінансів або запозиченням капіталу, що не відповідає стану розвитку виробництва товарів або надання послуг, інколи це ще є політичні взаємодії країн тощо. Щодо другої, то це абсолютне падіння виробництва, недозавантаження виробничих потужностей, зростання безробіття, порушення в грошово-кредитній і валютно-фінансовій сферах.

2. Основними чинниками виникнення останньої світової фінансової кризи є неефективне і нераціональне використання окремими державами та блоками держав важливих інвестиційних, іпотечних, грошово-кредитних, валютних та інших інструментів регулювання фінансового ринку. Протиріччя, які виникли внаслідок цього у світовій економіці, є нескінченно різноманітними за своїм характером і змістом. Визначається, що однією з фундаментальних закономірностей розвитку сучасного суспільно-історичного прогресу є інтернаціоналізація економічних відносин. На цій основі формується структурно-цілісна система світової економіки. Міжнародний поділ праці виступає економічним фундаментом, на якому тримається вся будівля світової економіки, світогосподарських зв'язків. Особливе значення в розвитку інтеграційних процесів має наповнення новим змістом економічної конкуренції.

3. Світові економічні і фінансові кризи характеризуються досить складною комбінацією чинників, на підставі яких не завжди можна однозначно оцінити особливості розвитку процесів і явищ, напрям і швидкість тих чи інших змін. Виявлено, що неспроможність банків задовольнити попит на кредитні ресурси пояснюється масовим вилученням депозитів із кредитних інститутів, несвоєчасним погашенням позик підприємствами або відсутністю такого погашення через банкрутства частини з них, незацікавленістю банків здійснювати довготермінову підтримку аграрного сектору. Девальвація української гривні відбулася під впливом масового відтоку іноземних кредитних ресурсів.

4. Ставши членом СОТ, Україна здобула доступ до світових ринків, але для того, щоб на них успішно працювати, необхідно крім збільшення ефекту масштабу експорту продукції також спрямувати зусилля на підвищення якості продукції вітчизняного виробництва. Із СОТ Україна має черпати методи і принципи, необхідні для розвитку зовнішньоторговельних операцій. З цього приводу окремо слід приділити увагу питанню застосування експортних обмежень в рамках СОТ. Відповідно до параграфа 2(а) Статті ХІ ГАТТ дозволяється тимчасове обмеження чи заборона експорту з метою запобігання чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони. Підставою для застосування зазначеної норми є баланс виробництва та споживання виду продукції, на яку планується ввести обмежувальний захід, а не коливання ціни на внутрішньому ринку на зазначений товар.

5. Експорт та імпорт товарів агропромислового комплексу покликаний забезпечити функціонування його галузей в період стрімко зростаючої економічної взаємозалежності країн сучасного світу, спричинена глобалізацією світового продовольчого ринку, яка є природним, об'єктивним процесом, з одного боку, і процесом в інтересах великих країн, з іншого. Проте за умов фінансової і продовольчої криз національна політика щодо експорту й імпорту має бути особливо виваженою з точку зору захисту внутрішнього споживчого ринку.

6. Динаміка тенденцій розвитку зовнішньоторговельного обороту, експорту, імпорту товарів та сальдо агропромислового комплексу України показує, що обсяги експорту зросли до 13,5 млрд доларів США 2009 року проти 1,58 млрд доларів США 2000 року, або зросли у 8,5 рази. Обсяги імпорту 2009 року мають значення 8,1 млрд доларів США порівняно з 2000 роком - 0,9 млрд доларів США, тобто зросли у 9 разів. Щодо тенденцій розвитку сальдо по зовнішньоторговельних операціях, то цей показник змінився від 0,68 млрд доларів США 2000 року до 5,4 млрд доларів США 2009 року. Стосовно такого показника як коефіцієнт покриття імпорту експортом, то значення його 2009 року щодо 2000 року знизилось на 9 відсоткопунктів. Це підтверджує те, що розглянуту ситуацію необхідно терміново виправляти.

7. З'ясовано, що важливою складовою запобігання прояву негативних наслідків економічно-фінансових криз зовнішньоторговельної діяльності є сальдо торговельного балансу, яке залежить передусім від збалансованості зовнішньої торгівлі. Аналіз показує, що поступальний розвиток обсягів експорту товарів має здійснюватись залежно від зростання імпорту товарів і таким чином забезпечувати формування додаткового сальдо торговельного балансу, а також протидіяти прояву негативних наслідків економічно-фінансових криз. Ця аксіома має реалізовуватись навіть за умов зниження обсягів експорту. Це один з активних заходів, який здатний пом'якшити кризу і дати можливість використати її для піднесення економіки. Йдеться про так званий критичний імпорт. Із збільшенням обсягу імпорту товарів на 1% обсяг експорту товарів зростає на 0,93%.

8. Виявлено, що за умов світової фінансової кризи основним показником сталості розвитку аграрного сектору економіки України є конкурентоспроможність товару як ступінь відповідності в даний момент вимогам вибраного ринку по завчасно визначених характеристиках. Доведено, що виробництво українськими суб'єктами підприємництва у достатній кількості конкурентоспроможного продовольчого та фуражного зерна є запорукою протидії світовим економічним і фінансовим кризам. Зауважимо, що світовий експорт всіх видів зернових у розрахунку на рік становить 244 млн тонн, що відповідає 12,2% світового виробництва. Експортний потенціал зернових України формується на виробничих можливостях товаровиробників і ґрунтується на механізмі державного регулювання.

9. Дослідженням встановлено, що за умов фінансової кризи на обмеження або розширення українського експорту зерна впливали кілька чинників: непогашена частка кредиту, яка виникла внаслідок кризи або інших несприятливих умов на світовому ринку; порогове значення індикаторів економічної безпеки; рівень експортних світових цін, девальвація курсу національної валюти і перевищення експортних цін над цінами внутрішнього ринку тощо. Наголосимо, що саме 2008 року Україна експортувала 25 млн тонн зерна, проте уже 2009 року склалася несприятлива цінова ситуація на світових ринках, яка призвела до значного зменшення темпів експорту. Крім того, почастішали випадки використання протекціоністських методів захисту внутрішнього ринку зерна основними його учасниками. Зауважимо, що Євросоюз, на частку якого припадає майже 30% всього експорту зерна з України, встановив додаткове ввізне мито на імпорт пшениці, ячменю, кукурудзи тощо.

10. Виявлено, що під час рецесії виробництва основних видів продукції функціонування українського ринку експорту насіння соняшнику та олії має свої особливості, пов'язані із суперечливістю шляхів розвитку українського ринку експорту насіння соняшнику та олії. Деякі вчені і практики такий ринок направляють до стимулювання експорту олії із збереженням існуючого експортного мита на соняшник, інші - на демонополізацію внутрішнього ринку роздрібної олії. За таких умов український ринок експорту насіння соняшнику та олії стає все складнішим і багатовимірнішим, набуває нової додаткової якості. Аналіз показав, що рівень експортних цін із зростанням обсягу експорту насіння соняшнику зменшився від 350 до 270 доларів США за тонну, який відповідає суттєвому скороченню світового попиту як реакції ринку, а відповідно і споживачів на світову фінансову кризу.

11. Використавши здобутки розробників «Теорії добробуту», в дослідженні була побудована модель розрахунку впливу світової фінансової кризи на стан ринку української соняшникової олії для трьох груп економічних інтересів, а саме і для держави, національних виробників та кінцевих споживачів. Провівши розрахунки і побудувавши графік динаміки показників зміни в доходах держави, загальної економічної втрати в споживанні та у виробництві, зміни споживчого та виробничого надлишків та загального ефекту можна відмітити, що світова фінансова криза не вплинула негативно на економічні показники функціонування українського ринку соняшникової олії. Значення всіх показників, які були розраховані, мають позитивний ефект для всіх трьох груп економічних інтересів. Тому можна зробити висновок, що ринок соняшникової олії під час світової фінансової кризи тільки зміцнив свої позиції, оскільки рівень девальвації національної валюти був більшим, ніж падіння ціни на соняшникову олію на світових ринках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Стіпахно В.І. Стан та тенденції розвитку ринку олій у світі / В.І. Стіпахно // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України.-2008.- Вип. 5.-С.112-116.

2. Стіпахно В.І. Стан та тенденції розвитку ринку пальмової олії в світі / В.І. Стіпахно // Формування ринкових відносин в Україні : Зб. наук. праць Науково-дослідного економічного інституту.-2009.-Вип. 7(98).-С.133-136.

3. Стіпахно В.І. Стан та перспективи ринку рапсової олії в Україні / В.І. Стіпахно // Формування ринкових відносин в Україні : Зб. наук. праць Науково-дослідного економічного інституту.-2009.-Вип. 11(102).-С.96-100.

4. Стіпахно В.І. Поняття та сутність митного тарифу / В.І. Стіпахно // Формування ринкових відносин в Україні : Зб. наук. праць Науково-дослідного економічного інституту.-2010.-Вип. 2(105).-С.95-98.

5. Стіпахно В.І. Ринок зерна в Україні в умовах фінансової кризи: стан, перспективи та проблеми / В.І. Стіпахно // Вісн. Сумського нац. аграр. ун-ту Серія «Економіка та менеджмент».-2010.-Вип. 6/2(42).-С.42-48.

АНОТАЦІЯ

Стіпахно В. І. Вплив фінансової кризи на стан експорту основних експортно-орієнтованих видів продукції рослинництва та продуктів їх переробки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено аналізу оцінки впливу світової фінансової кризи, що розпочалася 2006 року в США спадом на ринку нерухомості, на стан ринку основних експортно-орієнтованих товарів, у тому числі обсягу експорту зерна та соняшникової олії в Україні. На основі аналізу різних економічних джерел, вивчено та розкрито сутність і передумови виникнення економічних та фінансових криз, досліджено етапи виникнення і протікання світової фінансової кризи. Проведено аналіз стану ринків зерна і соняшникового насіння та продуктів його переробки в Україні за останні роки - тобто за умов світових продовольчої і фінансової криз.

Розраховано й обґрунтовано, що світова фінансова криза не вплинула негативно на економічні показники функціонування українського ринку соняшникової олії. Значення всіх показників, які були використані при розрахунках, мають позитивний ефект для всіх трьох груп економічних інтересів - споживачів, виробників і держави. Тому можна зробити висновок, що ринок української соняшникової олії під час протікання світової фінансової кризи зміцнив свої позиції як у обсягах виробництва і продажу, так і в економічному ефекті від експорту.

Ключові слова: фінансова криза, економічна криза, ринок зерна, ринок соняшникової олії, теорія добробуту.

АННОТАЦИЯ

Стипахно В. И. Влияние финансового кризиса на состояние экспорта основных экспортно-ориентированных видов продукции растениеводства и продуктов их переработки. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертацию посвящено анализу оценки влияния мирового финансового кризиса, начавшегося в 2006 году в США спадом на рынке недвижимости, на состояние рынка основных экспортно-ориентированных товаров, в том числе объема экспорта зерна и подсолнечного масла в Украине. На основе анализа различных экономических источников, в работе изучены и раскрыты сущность и предпосылки возникновения экономических и финансовых кризисов, исследованы этапы возникновения и протекания мирового финансового кризиса. Также были исследованы экономические и финансовые кризисы, которые имели место в различных странах всего мира, систематизированы причины возникновения данных негативных явлений, а также последствия их протекания.

Мировой экономический кризис можно определить как перепроизводство благ и невозможность их реализации или критический спад производства и несостоятельность удовлетворения общественных потребительских потребностей, которые приводят к спаду производства и потребления, сужения торговли и ухудшения социального положения многих слоев населения. В экономических кризисах в концентрированном виде отображается вся совокупность противоречий экономической системы, проходит проверку соответствие развития производствен-ных отношений и хозяйственных связей уровню и характеру производительных сил.

В исследовании для оценки влияния последнего мирового кризиса на рынок продуктов агропромышленного производства и продукции их переработки за основу была взята «Теория благосостояния», родоначальником которой считается А. Пигу. Самыми известными последователями вышеупомянутой теории считаются В. Парето, Д. Хикс и Н. Калдор.

В диссертационной работе исследован эффект от вступления Украины в ВТО и мероприятия, которые страна внедрила в сфере импорта и экспорта товаров агропромышленного комплекса, а также проанализирован эффект мирового финансового кризиса на состояние украинского рынка аграрной продукции и продуктов их переработки. Учитывая данные Министерства аграрной политики Украины, сектор аграрного производства был единственной отраслью экономики, которая за 2009 год, а именно в период пика финансового кризиса, показала незначительный рост.

Аграрный сектор в Украине является одной из главных составляющих экономики государства, именно он формирует 13-15% общей валовой добавленной стоимости и 9-11% государственного бюджета, а с учетом сумы налога на добавленную стоимость, которая остается в распоряжении сельхозпроизводителей как поддержка, это 16-17%, а также занимает второе место среди секторов экономики в товарной структуре экспорта, то есть 15-17% экспортного потенциала государства.

...