Валютний контроль в системі економічних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет

УДК 339.746

Валютний контроль в системі економічних відносин

Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія

та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Перебийніс Марина ГеннадіЇвна

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Тарасенко Галина Дем'янівна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Реверчук Сергій Корнійович, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу (м. Львів);

кандидат економічних наук, доцент Проданова Лариса Василівна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії (м. Донецьк).

Захист дисертації відбудеться 28 квітня 2010 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Челюскінців, 198-а, м. Донецьк, 83015, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (вул. Університетська, 24, м. Донецьк, 83001).

Автореферат розісланий 25 березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.С. Овечко

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Суттєве поширення світогосподарських зв'язків у ХХІ ст., особливо в рамках Європейського Союзу, створюють, з одного боку, передумови для активізації процесів входженя України в світовий економічний простір, з іншого боку, світова фінансово-економічна криза, яка негативно вплинула на стан і стабільність національної економіки України, потребує розробки заходів з подолання її наслідків і захисту національної валютно-фінансової системи шляхом удосконалення і посилення валютного регулювання і, зокрема, валютного контролю.

Враховуючи те, що система валютного регулювання і контролю є однією з найбільш динамічних складових як національної, так і світової валютно-фінансової системи, визначення особливостей побудови та розвитку валютного регулювання і контролю як в умовах сталого розвитку, так і за часів кризових подій, є важливою науковою та практичною проблемою.

Значні масштаби закупівельних інтервенцій сприяли поповненню валютних резервів України, які збільшились до 4416,7 млн. дол. на кінець 2002 року. У результаті було досягнуто значної курсової стабільності гривні у період 2000-2007 рр., тобто до початку фінансово-економічної кризи.

Створення дієвої і ефективної системи валютного регулювання в Україні є неможливим без глибокого науково-теоретичного аналізу існуючих проблем, використання досвіду інших країн, а також визначення тенденцій і перспектив розвитку цієї системи. Саме такий підхід дозволить країні створити оптимальний режим валютного регулювання і контролю, який надаватиме можливостей ефективного подолання наслідків світової кризи і відповідатиме вимогам та особливостям подальшого сталого розвитку національної економіки.

В науковій економічній літературі існує чимало робіт, які присвячено висвітленню теоретичних та практичних питань валютного контролю. Найбільш відомими сучасними вченими, в наукових працях яких приділяється увага проблемам валютного регулювання і контролю в системі економічних відносин є О.Береславська, Ю.Блащук, А.Гальчинський, А.Григоренко, В.Міщенко, С.Михайличенко, О.Мороз, Л.Проданова, C.Реверчук, О.Резнікова, О.Северін, А.Семенов, А.Степаненко і інші.

Проте, останнім часом кризові явища і потреба в подоланні їх наслідків, а також проблеми комплексної оцінки системи валютного регулювання і контролю, особливості адаптації досвіду проведення відповідних реформ у різних країнах світу потребують дослідження, узагальнення і розвитку з позицій економічної теорії, існуючих теоретичних і практичних підходів до проблем валютного контролю. Таким чином, саме недостатність комплексних досліджень в області валютного контролю як одного з пріоритетних засобів і інструментів забезпечення сталого економічного зростання, визначило актуальність дослідження і вплинуло на вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках державних бюджетних тем відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України «Національна економіка: теорія, методологія, основи викладання» № М1-07 у 2007-2008 рр., в рамках якої обґрунтовано методологічні основи дослідження функціонування валютного контролю в системі економічних відносин сучасного суспільства, і Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України у 2009 р. Н-5-07 «Удосконалення фінансово-кредитного механізму управління національною економікою» (номер державної реєстрації 0107U003021), в рамках якої автором досліджено валютний контроль як інструмент подолання наслідків фінансової кризи в економіці України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка концепції розвитку валютного контролю, що є актуальною науковою і практичною проблемою, розробка практичних рекомендацій, спрямованих на ефективне функціонування валютного контролю в системі економічних відносин, на основі політекономічного аналізу особливостей валютного регулювання.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено такі завдання:

визначено теоретико-методологічні основи дослідження валютно-фінансових відносин;

проведено аналіз еволюції української системи валютних відносин та досвіду розвинених країн щодо валютного контролю з метою їх використання у процесі формування нової валютно-фінансової моделі України;

Розроблено концепцію формування і функціонування валютного контролю в системі економічних відносин інституціонального середовища;

визначено роль держави в здійсненні валютного контролю;

обґрунтовано авторську позицію відносно валютного ринку як об'єкту валютного контролю;

виявлено інституційне середовище валютного контролю;

визначено особливості валютного контролю в Україні та його вплив на систему економічних відносин;

виявлено проблеми організації валютного контролю в Україні та напрями його застосування як дієвого інструменту у подоланні фінансової кризи в Україні. валютний контроль фінансовий криза

Об'єктом дослідження є процеси, які відбуваються в системі економічних відносин під впливом валютного контролю.

Предметом дослідження є система відносин з приводу механізму організації і реалізації валютного контролю.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, що досліджують особливості функціонування і застосування валютного контролю. Зокрема, використано: системний і історичний підходи (в аналізі еволюції і функцій валютного контролю); абстрактно-логічний і графічний методи (при визначенні місця і ролі валютного контролю в економічній структурі сучасного суспільства); системний аналіз (у визначенні впливу валютного контролю на структурну економічну політику держави); методи соціально-економічного аналізу (при виявленні основних закономірностей функціонування і застосування валютного контролю).

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі і нормативні акти України, монографічні і дисертаційні роботи зарубіжних і вітчизняних вчених, офіційні статистичні дані, матеріали міжнародних і українських конференцій та семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого наукового завдання з аналізу політекономічних позицій процесів валютного регулювання і контролю в системі економічних відносин та визначення шляхів їх удосконалення заради сталого розвитку національної економіки. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, містяться у такому.

Вперше:

Розроблено концепцію формування і функціонування валютного контролю в системі економічних відносин інституціонального середовища з урахуванням інституційної матриці внутрішнього національно-державного валютного контролю, що надає

Удосконалено:

методологію дослідження економічних відносин на ринку валют, їх продажу і купівлі, що ґрунтується на принципі ринкової рівноваги, яка надає можливостей дослідження сучасних соціально-економічних процесів з урахуванням застосування заходів валютного контролю;

Дістали подальшого розвитку:

інституційна складова грошей, яку застосовано у дослідженні особливостей втілення валютного контролю, що надає можливість визначення характерних рис інституціонального середовища валютного контролю і обгрунтування шляхів його зміцнення;

методи валютного контролю у випадках відтоку національного капіталу за кордон через використання заходів та норм валютного законодавства, спрямованого на суттєве зменшення каналів зазначеного явища.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень і висновків, які безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій і рішень. Вони можуть стати підґрунтям подальшого розвитку нового напряму наукових досліджень в економічній теорії. Розроблені в дисертації підходи, заходи й одержані результати створюють методичну базу щодо вдосконалення заходів і законодавства в сфері застосування валютного контролю.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження підтверджено відповідними довідками про їх впровадження. Результати дисертаційного дослідження використовуються у викладанні економічних дисциплін бакалаврам і магістрам економічних спеціальностей у Донецькому національному технічному університеті.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно, про що свідчать і одноосібні публікації. Зміст дисертації відображає авторський концептуальний підхід до вирішення актуальної наукової проблеми політекономічного аналізу системи валютного регулювання і контролю в національній економіці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, що містить дисертація, викладено автором на науково-практичних конференціях, симпозіумах і семінарах: Шостій всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент підприємницької діяльності» (Сімферополь, квітень 2008), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика економіки і підприємництва» (Алушта, травень 2009), Міжнародному науково-практичному бізнес форумі «Бізнес і наука: вектори співпраці» (Партеніт, травень 2009).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 роботах, у тому числі 5 статей у фахових виданнях і 3 доповіді за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 3,2 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел зі 119 найменувань, 3 додатків. Основний текст викладений на 166 сторінках тексту, що включає 6 таблиць, 9 рисунків.

Основні положення дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, методологію дослідження, визначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

Перший розділ - Нова валютно-фінансова модель України: формування і стабілізація - присвячено визначенню теоретико-методологічних основ дослідження валютно-фінансових відносин, дослідженню еволюції української системи валютних відносин і їх ролі у формуванні нової валютно-фінансової моделі України, науковому аналізу досвіду розвинутих країн світу щодо системи валютного контролю.

В умовах часткової конвертації гривні господарюючі суб'єкти української економіки, а саме підприємства, фірми, банківські установи і т.д., до сьогодні досить широко використовують поряд з національною грошовою одиницею розрахунків і іноземну валюту (переважно долари США). Складність і певна специфіка такого явища полягає в тому, що далеко не завжди валютні відносини такого роду фіксуються відкритою економікою, тобто іноземна валюта нерідко обертається поза межами відкритого товарно-грошового ринку. Тому до нових атрибутів регулювання відтворення економіки слід віднести валютний механізм та категорію валютного контролю, яка підлягає науковому дослідженню.

У широкому тлумаченні валютний контроль охоплює контроль за оборотом національної і іноземної валюти. У вузькому сенсі його слід розуміти як контроль за оборотом іноземної валюти в грошово-кредитній системі країни і у взаєминах з іншими країнами. Предметом даного аналізу пропонується розуміння валютного контролю у вузькому його значенні, оскільки контроль за рухом національної валюти здійснюється Центральним банком (ЦБ) країни (в Україні НБУ) і підлягає окремому дослідженню.

Валютний контроль у вузькому його значенні є державним регулюванням купівлі-продажу іноземної валюти через чотири основні канали: блокування валюти - заборона урядом обміну національної валюти на іноземну і придбання на неї товарів і послуг за кордоном; угоди про погашення заборгованості за домовленістю урядів країн про взаємний обмін товарів і послуг відповідно до встановленого валютного курсу; множинність валютної системи, що припускає встановлення різних обмінних курсів для національної валюти залежно від характеру валютних операцій; раціонування іноземної валюти, тобто здійснення політики, що зобов'язує утримувачів іноземної валюти здавати її державним органам в обмін на національну валюту згідно офіційного курсу з одночасним контролем іноземних інвесторів щодо ввезення в країну їх валюти.

За методологічні основи дослідження проблеми валютного контролю узято: аналіз взаємозв'язку економічної політики держави і валютного контролю; визначення місця і ролі валютного контролю у фінансово-кредитній системі країни; встановлення ступеня впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на валютний механізм з урахуванням світогосподарських зв'язків; виявлення проблем існуючого валютного контролю і визначення шляхів їх подолання.

Методологічна складність аналізу валютного контролю виникає у виявленні основної спрямованості економічної політики, визначені верховною владою країни - Президентом, Парламентом, Кабінетом міністрів, що з-за частої зміни складу урядів України і істотного їх впливу на головне спрямування економічної політики здійснити досить важко. Іншою складністю слід вважати низький ступінь (рівень) конвертованості національної валюти. Третя складність є реальною, не передбаченою законодавством України, і міститься у доларизації економіки. Четвертою складністю слід вважати розширення масштабів використання іноземної валюти в тіньовому секторі економіки країни, оскільки упровадити валютний контроль майже неможливо не тільки з-за недосконалості механізму самого контролю, але і з-за складності визначення масштабів тіньової економіки. Нарешті, складною методологічною проблемою виступають і труднощі визначення загальної суми іноземної валюти, що знаходиться у населення.

Формування валютних відносин в Україні безпосередньо пов'язане з процесами розбудови української держави і реформування її економіки. Оскільки валютні відносини не є пасивною структурною складовою національної економіки і спричиняють активний зворотній вплив на її якісні перетворення, зокрема на забезпечення системної збалансованості і економічної рівноваги всіх господарських зв'язків, то вони пов'язані з функціонуванням грошей у національному і міжнародному обігу, які за призначенням опосередковують (забезпечують валютою) міжнародні економічні зв'язки і відображають історичний розвиток і сучасний стан світової валютної системи.

Система заходів валютного регулювання в сучасній Україні є політикою валютних обмежень, які передбачають суворий контроль за здійсненням авансових платежів іноземним експортерам. За підсумками дослідження розроблено і запропоновано принципову схему дослідження процесів організації і функціонування валютного контролю в системі економічних відносин (рис. 1).

Аналіз застосування валютних обмежень як головної складової валютної політики в економічно розвинутих країнах дозволяє дійти висновку, що крім широко використовуваних у нашій країні заходів, таких, як здійснення валютних операцій тільки через уповноважені банки, обов'язковий продаж виручки експортерів (або її частини), ліцензування валютних операцій тощо, у світовій практиці досить поширені і інші способи.

Серед інших способів валютного контролю особливо виділяються обмеження позичкових операцій в іноземній валюті, що можуть здійснюватись лише з дозволу міністерства фінансів і при наданні інформації про розмір кредитів, що видаються; залучення іноземних кредитів за умови попереднього дозволу органів валютного контролю, обмеження участі національних банків у наданні міжнародних позик в іноземній валюті тощо.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Принципова схема дослідження і функціонування валютного контролю в системі економічних відносин

У другому розділі - Валютний контроль на різних рівнях валютно-фінансової системи - проаналізовано роль держави в здійсненні валютного контролю на макрорівні, досліджено валютний ринок як об'єкт валютного контролю і визначено основні особливості інституційного середовища валютного контролю.

Позитивна макроекономічна динаміка, низькі темпи інфляції, зростання реального ВВП виступали чинниками підвищення попиту на національну валюту, що дозволяло НБУ проводити кредитну емісію без додаткового тиску на валютний курс гривні та, внаслідок великих закупівельних інтервенцій, сприяло поповненню валютних резервів, які збільшились до 4416,7 млн. дол. на кінець 2002 року. Результатом цієї політики стало досягнення значної курсової стабільності гривні: за 2000 рік девальвація складала 4,2% (у 1999 р. - 52,2%), у 2001 р. курс гривні зріс на 2,5% (ревальвація), у 2002 р. девальвація становила 0,64%. В свою чергу, це було одним з суттєвих чинників зниження інфляції, темпи якої знизились з 25,8% у 2000 р. до 0,6% дефляції у 2002 р., і ця тенденція зберігалася у до кризовий період. Така політика мала на меті, з одного боку, протистояти ревальваційним тенденціям на валютному ринку, стримуючи зростання курсу гривні. З іншого боку, підтримувати цінову конкурентоспроможність вітчизняного експорту на зовнішніх ринках, компенсуючи зростання внутрішніх цін за рахунок помірної девальвації гривні. Проте аналіз реального курсу гривні показав, що девальвація короткостроково впливає на цінову конкурентоспроможність вітчизняного експорту і залишає незмінною структуру зовнішньої торгівлі, в якій найбільше місце посідає експорт сировини та імпорт енергоносіїв. В умовах значної залежності виробництва експорту від імпорту, експортери втрачають переваги від девальвації через подорожчання імпорту. Оскільки у періоди нестабільності цінова конкурентоспроможність підтримувалась за рахунок номінального курсу, на сьогодні спостерігається значне заниження і недооцінка курсу національної валюти і відхилення його від паритету купівельної спроможності.

Як свідчить світова практика, валютний контроль доцільно використовувати в наступних цілях: зниження дефіциту платіжного балансу і стимулювання певних видів експорту і імпорту; захист фіксованого валютного курсу і збереження золотовалютних резервів; зменшення можливостей невідповідного руху в короткостроковому періоді валютного курсу реальному стану економіки; припинення небажаного впливу перетікань грошей і захист міжнародної мінової вартості національнаої валюти; зниження свободи обмінного курсу валют, що виникає в наслідок діяльності валютних спекулянтів.

Національний ринок потребує захисту від впливу наслідків негативного торгового балансу, зростаючого зовнішнього боргу чи недосконалості системи регулювання рухом капіталів. Тому, однією з важливих цілей валютного контролю є захист національної економіки від негативного впливу міжнародного ринку, включаючи й мету уникнення негативів від часткової конвертованості гривні.

Правовий режим валютних відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень. Сутність такого режиму полягає в законодавчій або адміністративній забороні, лімітуванні або регламентації операцій з валютою або валютними цінностями. Введення валютних обмежень може диктуватися економічними або політичними причинами. У цілому валютні обмеження є системою нормативних правил, що регламентують права резидентів та нерезидентів щодо проведення операцій з валютою та іншими валютними цінностями.

Одним з найбільших об'єктів валютного контролю є валютний ринок, який виконує такі основні функції, як: обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів; формування валютного курсу на основі попиту і пропозиції на валюту; хеджування (страхування) від валютних і кредитних ризиків; проведення грошово-кредитної політики (центральні банки, казначейства); отримання прибутку у вигляді різниці курсів валют і відсоткових ставок за різними борговими зобов'язаннями (комерційних банків, підприємств).

З організаційно-функціональної точки зору (як результат реалізації економічних функцій) валютні ринки повинні забезпечувати: обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг, робіт; своєчасне здійснення міжнародних розрахунків; взаємозв'язок різних ринків; стихійне визначення валютних курсів шляхом збалансування попиту і пропозиції; надання механізмів захисту від валютних ризиків; диверсифікацію валютних резервів банків, підприємств і держави; валютну інтервенцію; використання ринку державами для цілей їх грошово-кредитної і економічної політики; отримання прибутку у вигляді різниці курсів валют і процентних ставок; регулювання валютних курсів національної валюти до іноземних валют (державне і ринкове); проведення валютної політики, спрямованої на державне регулювання вказаної сфери економіки і інші заходи.

З організаційно-інституційної точки зору валютні ринки є сукупністю уповноважених банків, інвестиційних компаній, бірж, брокерських контор, іноземних банків, що здійснюють валютні операції.

З організаційно-технічної точки зору валютний ринок є сукупністю комунікаційних систем, які пов'язують між собою банки різних країн, що здійснюють міжнародні розрахунки і інші валютні операції.

Аналіз динаміки обороту на валютному ринку України доводить, що обсяг обігу валюти на міжбанківській валютній біржі у 2005 році становив 5,3 млн. дол., у 2006 році обсяг обороту зменшився на 2,2 млн. дол. та становив 3,1 млн. дол. (темп падіння 58,49%), у 2007 році - 4,1 млн. дол., що на 1 млн. дол. більше ніж у 2006 році. На міжбанківському валютному ринку спостерігається нестабільна тенденція: у 2006 році зростання до 22,6 млн. дол., а у 2007 році - зменшення до 16,6 млн. дол., що до попереднього року становить 6,0 млн. дол.. Міжнародний валютний ринок протягом даного періоду майже не змінився якщо у 2005 році оборот на даному сегменті ринку становив 3,2 млн. дол.., то у 2007 році - 3,1 млн. дол.

Операції з готівкою мають нестабільну динаміку: 2006 рік - зростання показника (6,1 млн. дол.), 2007 рік - спад (5,3 млн. дол.). В цілому оборот на валютному ринку України за період 2005-2007 рр. зріс з 20,9 млн. дол. до 29,1 млн. дол.), тобто на 8,2 млн. дол.

Подальший аналіз привів до доцільності поєднання інститутів валютної системи з інститутами загального впливу на соціально-економічні відносини (рис. 2).

Дослідження інституційного середовища валютного контролю довело, що воно формується під впливом імпорту інститутів, які трансформуються в процесі налаштування на національну економіку. Трансформований інститут вбудовано в інституційну структуру і, він починає впливати на інституційне середовище. Стосовно лібералізації валютного законодавства нові формальні норми взаємодіятимуть з чинним законодавством. Існуючі органи валютного контролю, що є інститутами примушення до виконання формальних норм, зі свого боку також мусять змінювати стиль роботи, і, оскільки їх функціонування продовжується, вони будуть, очевидно, здійснювати інтенсивніший контроль в тих сферах, де він зберігається. Нарешті, в умовах лібералізації формальних норм зміняться і неформальні інститути: інститут нелегального відпливу капіталу за межі країни, інститут бюрократизації контрольних процесів, інститут корупції і так далі. Таким чином, імпорт інститутів, безумовно, впливає на динаміку інституційного і економічного розвитку, і цей вплив може приймати як позитивні, так і негативні форми.

До позитивних наслідків імпорту інститутів автором віднесено: врегулювання проблем зовнішньої заборгованості; вступ до міжнародних торговельно-економічних і фінансових організацій; зміцнення внутрішнього валютного ринку як основи обігу гривні; створення сприятливих умов залучення іноземних інвестицій і покращення інвестиційного клімату країни; визнання української економіки, перш за все, - її економічних суб'єктів, у якості повноправних членів процесу міжнародного обігу матеріальних і інтелектуальних ресурсів і послуг; перегляд і перетворення законодавства з метою наближення його до міжнародних стандартів; спрощення доступу іноземних виробників на вітчизняний ринок; полегшення втілення міжнародних стандартів (у виробництво, соціальну, інституційну і інші сфери).

Негативні наслідки імпорту інститутів містять: посилення контролю з боку відповідних органів в тих сферах, де інститути залишаються незмінними; зростання бюрократії при посиленні контролю; нарощування відтоку капіталів за кордон; підвищення рівня корупції; створення сприятливих умов поширення діяльності транснаціональних корпорацій і банків, що може пригнітити національну економіку і властиві їй традиційні інститути; можливість втрати національної ідентичності інститутів і, відповідно, культурних особливостей здійснення бізнес-операцій; зниження ролі вітчизняного виробника і зменшення пропозиції національних товарів на споживчому ринку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Схема концепції формування і функціонування валютного контролю в системі економічних відносин інституціонального середовища

У третьому розділі - Валютно-фінансовий контроль України: проблеми, тенденції - визначено особливості валютного контролю в Україні та його вплив на економічні відносини, виявлено проблеми організації валютного контролю в Україні, проаналізовано валютний контроль як інструмент подолання наслідків світової фінансової кризи в економіці України.

Беручи до уваги існуючі проблеми в організації валютного контролю та особливості функціонування його інституційного середовища в Україні, можна дістати висновку, що валютний контроль є впливовим інструментом подолання наслідків світової фінансової кризи. Дослідження довело, що для оптимізації валютного контролю як інструменту подолання наслідків кризи в Україні за потрібне слід вважати наступні заходи.

Не є доречною заборона обігу іноземної валюти на території України. Слід враховувати ту обставину, що на сьогодні її обіг обмежено та розрахунки між резидентами України в іноземній валюті дозволені лише при наявності ліцензії НБУ. Але грошова маса в іноземній валюті, яка знаходиться в обігу в Україні, є досить значною: за підрахунками банкірів у населення вдома знаходиться біля 150 мільярдів доларів і ще 200 мільярдів знаходиться на депозитних рахунках банків.

З метою розв'язання проблеми валютного контролю експортно-імпортної діяльності в Україні Національний банк здійснив низку дієвих кроків. Удосконалено нормативно-правову базу системи взаємодії між органами валютного контролю, зокрема, обміну інформацією між НБУ і Держмитсдужбою України в частині контролю вантажно-митних декларацій на товари, що перетинають кордон. Відтак значно скоротився відплив валютних цінностей на підставі фіктивних митних декларацій. Водночас залишаються майже повністю неконтрольованими як Національним банком, так і податковими органами перерахування іноземної валюти в оплату за послуги та використання активів нематеріального характеру.

Доцільним є посилення валютного контролю, припинення валютних спекуляцій, належна підтримка курсу національної валюти, запровадження обов'язкового продажу іноземної валюти до стабілізації курсу гривні. Потребує прискорення прийняття Закону України «Про валютне регулювання та валютний контроль в Україні», оскільки на сьогодні вказані питання регулює Декрет КМУ №15-93, який був затверджений ще в 1993 р., а останні зміни до нього внесено у 2006 р.

Декрети уряду повинні діяти тільки на перехідний період, а таке важливе питання, як валютне регулювання та валютний контроль в країні повинно визначатись відповідним Законом та забезпечувати належний контроль за обігом іноземної валюти в Україні, оскільки це суттєво впливає на стабільність національної валюти. Питання поступового вилучення обігу іноземної валюти з національної економіки потребує вивчення, і тільки після цього можуть бути внесені зміни у валютне законодавство.

Переведення інвалютних кредитів в гривневі суперечить нормативним документам НБУ, оскільки кредити повинні погашатися у валюті кредиту і виникає проблема, за яким курсом їх переводити у національну валюту. Якщо за сьогоднішнім курсом, то це лише збільшить заборгованість позичальників. Є очевидним, що ця проблема потребує зваженого підходу та домовленостей між банком та позичальником і відповідних змін у нормативних документах НБУ, які регулюють порядок надання та погашення кредитів. Доцільним може бути обмеження банками на період кризи розміру застосованої пені за несвоєчасне погашення кредитів та відсотків по них.

Корисним для України може стати і досвід інших країн, де для запобігання наслідків кризи у різних сферах, у тому числі і у сфері валютного регулювання і контролю, розроблено низку пріоритетних заходів, які можна сформулювати наступним чином.

1. Перехід від емісії нацвалюти під покупку іноземної валюти до пропозиції грошей, виходячи з попиту на них з боку вітчизняних позичальників. Рефінансування комерційних банків під заставу векселів платоспроможних підприємств реального сектора економіки, перш за все тих, що працюють в перспективних напрямах формування нового технологічного устрою. Введення моніторингу фінансового стану підприємств, векселі яких знаходяться в обігу.

2. Кошти, що виділяються державою з метою подолання кризи в якості кредитних ресурсів комерційним банкам, повинні бути обумовленими їх цільовим використанням для рефінансування підприємств реального сектора економіки. При цьому, щоб уникнути корупції і зловживань, доцільним є введення регулювання процентних ставок, обмеживши банківську маржу за операціями з кредитними ресурсами, що виділяються державою, на рівні 1%.

3. Перехід від адміністративного планування кількості грошової маси до регулювання грошової пропозиції за допомогою ставки рефінансування.

4. Послідовне розширення зовнішньоторговельних розрахунків в національних валютах.

5. Проведення заміщення іноземних кредитів, що відкликаються, національними кредитними ресурсами центрального банку, що виділяються в рублях за аналогічними процентними ставками.

6. Припинення вивозу доходів за кордон і забезпечення збалансованості бюджету, відмовившись від його профіциту. Частину накопичених валютних резервів використовувати для субсидування імпорту нових технологій, патентування російських винаходів за кордоном, придбання зарубіжних активів для добудови технологічних ланцюжків і організації міжнародної кооперації у виробництвах нового технологічного устрою.

7. Підвищення ефективності використання валютних резервів, послідовно знижуючи частку долара США і англійського фунта. Збільшення частки золота і інших благородних металів в структурі валютних резервів.

8. Посилення валютного контролю з метою обмеження вивозу капіталу в іноземній валюті. Відновлення держмонополії на експорт золота, платини, срібла, паладію, а також рідкоземельних металів.

9. Створення інноваційного сегменту фінансового ринку, що працює з цінними паперами інноваційних кампаній.

10. Розширення системи фінансування інститутів розвитку, венчурних фондів, госкорпораций з умовою виключно цільового використання засобів, що виділяються, згідно їх статутним завданням.

11. У фінансовій сфері пропонується розробити заходи з декриміналізації системи адміністративного регулювання економіки з метою встановлення довіри між державою і діловими колами, зокрема: відмінити ПДВ; провести переоцінку основних фондів за їх відновною вартістю; припинити претензії з податків за минулі роки.

Якщо звернутися до інтеграційних процесів у валютних відносинах останніх десятиліть, то можна дістати висновку, що на черговому витку спіралі розвитку здійснюється перехід кількості (від багатьох розрахункових валют до єдиної) в якість. Відбувається процес створення так званих глобальних грошей, що відображають принципово нові соціально-економічні відносини на світовому економічному просторі. Їх поява може знаменувати результат боротьби і єдності протилежностей - єдиного світового монопольного товару-еквівалента (золотих грошей) і різнорідних знаків кредитних і паперових грошей окремих урядів і центральних банків, які через заперечення заперечень (різні національні гроші заперечують світові і єдині в своїй матеріальній формі золоті гроші, а потім вже єдина світова валюта заперечує різні національні валюти) приходять до єдиної світової валюти, що базується на спільності кредитних відносин у сучасному світі. Наскільки тривалим буде цей етап генезису єдиної світової валюти, на сьогодні прогнозувати практично неможливо, оскільки відбувається він з нестабільною швидкістю і за різними векторами. Поява світової валюти як результату емісійної діяльності єдиного світового Центрального банку в класичному розумінні вимагає наявності і єдиного світового уряду.

Можливим залишається і інший, ринковий варіант, коли в результаті кристалізації, що відбувається в суміші міжнародних валютних відносин (національних, регіональних, міжрегіональних, загальносвітових), створюються супервалюти (валюти провідних економічних держав, такі, як долар США, або «інтеграційні валюти», наприклад, євро), ринкова взаємозалежність яких може поступово привести до їх злиття в єдину валюту.

ОСНОВНІ Висновки ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

На основі дослідження економічних відносин у сфері валютного регулювання і валютного контролю вирішено актуальне науково-методологічне і практичне завдання визначення необхідності і можливостей становлення системи валютного контролю та напрямів її реалізації в цілях сталості національної економіки. Результати дослідження можна звести до таких основних.

1. У якості теоретико-методологічних основ дослідження валютного контролю запропоновано наступні: взаємозв'язок валютного контролю з економічною політикою держави; більш чітке визначення його місця і ролі у фінансово-кредитній системі; визначення впливу на валютний механізм внутрішніх і зовнішніх чинників; виявлення проблем валютного контролю, границь їх дії та шляхів вирішення. Складності здійснення валютного контролю можна звести до наступних: часта зміна урядів, що негативно позначається на послідовності економічної політики держави; відсутність повної конвертованої національної валюти; реальна доларизація економіки країни; рух іноземної валюти в тіньовому секторі економіки; наявність суми іноземної валюти у населення, яку важко визначити і контролювати.

Валютний контроль реалізується за допомогою його функцій, які можна звести до таких: регулювання і контроль за оборотом валюти; контроль за операціями на валютному ринку; забезпечення відкритої інформації про рух іноземної валюти; виявлення фактів руху інвалютних засобів у сфері тіньової економіки; визначення можливих валютних ризиків і розробка системи страхування втрат від них; забезпечення безпеки впливу іноземної валюти на національну економіку.

Запропоновано принципову схему дослідження і функціонування валютного контролю, в якій представлено п'ять блоків: теоретико-методологічні основи дослідження валютного контролю; його функції; сферу функціонування; інструменти впровадження та головні напрями дії валютного контролю за сучасних умов.

2. Аналіз еволюції валютних відносин в Україні і їх стану у розвинених країнах світу здійснено з метою визначення принципів формування нової валютно-фінансової моделі України та надав змогу дістати наступних висновків:

формування діючої системи валютних відносин в Україні розпочалося з початку 90-х років минулого століття і дотепер, і протягом цього періоду вона зазнала суттєвих змін, але й досі її основою залишається використання валютних обмежень, впровадження яких було необхідністю лише за часів кризи 90-х рр.;

найскладнішою проблемою успішного функціонування будь-якої повноцінної національної валюти є проблема її конвертованості;

тенденції розвитку національної економіки, посилення інтеграційних процесів і міжнародний досвід у даній сфері свідчать про необхідність поступової відмови від практики використання жорстких валютних обмежень при формуванні ефективної національної моделі валютно-фінансових відносин;

на підставі порівняльного аналізу систем валютного контролю розвинених країн із українською доцільною уявляється концентрація повноважень з валютного контролю і протидії незаконному вивозу капіталу в одному органі; раціональним було б ухвалення нової редакції закону "Про валютне регулювання і валютний контроль

обґрунтовано доцільність поглиблення співпраці підприємців і банків з органами валютного контролю шляхом укладання двосторонніх і багатосторонніх угод з боротьби з незаконними валютними операціями і повернення незаконно вивезених капіталів; невідкладного вирішення вимагає питання про вступ України до міжнародних організацій з протидії відмиванню грошей у якості спостерігача або повноправного члена.

3. Принципова схема функціонування валютного контролю в системі економічних відносин, яку побудовано на основі інституціонального підходу, довела можливість поєднання інститутів, а система його функцій випливає з методологічних основ аналізу, запропонованих автором, що враховують мету контролю, реальний стан економіки країни, масштаби використання інвалюти у тіньовому секторі тощо. Означено сферу функціонування валютного контролю, як то: фінансова система держави, фінанси господарюючих суб'єктів, дворівнева банківська система, кредитна система та поза банкові структури. Визначено інструменти впровадження валютного контролю та фактори, що впливають на визначення його дії. Всі ці діючі напрями мають бути врахованими в дослідженнях з економічної теорії і в практику системи валютного контролю.

4. Валютний контроль повинен стати невід'ємною складовою системи державного регулювання та інтегральною складовою світової системи валютних відносин. Оскільки він за визначенням є незалежним органом, то дії його працівників спрямовані на забезпечення проведення операцій резидентів з іноземною валютою та нерезидентів з національною валютою згідно із чинним валютним законодавством. За світовою практикою на макроекономічному рівні валютний контроль здійснюється у різних формах і на підґрунті принципів валютного регулювання, які містять концентрацію валютних операцій в Центральному і уповноважених банках; ліцензування валютних операцій; повне або часткове блокування валютних рахунків; обмеження оборотності валют через встановлення диференційованого режиму конвертованості.

5. Валютний ринок є механізмом, за допомогою якого встановлюються правові та економічні взаємовідносини між споживачами і продавцями валют, що є його основною функціональною характеристикою. В організаційному плані валютний ринок є множиною його суб'єктів, пов'язаних складною мережею певних економічних зв'язків та сучасних засобів зв'язку, за допомогою яких здійснюється торгівля валютою. Він базується на економічному законі попиту та пропозиції, а у валютних операціях беруть участь продавці валюти, її покупці та посередники. Суб'єктами валютного ринку є фірми, організації та приватні особи, що здійснюють зовнішньоекономічні операції; комерційні банки, які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв'язків; брокерські фірми, які здійснюють посередницьку діяльність; державні установи, валютні банки та казначейства окремих країн. Основними споживачами валютного ринку є світові транснаціональні банки. Валютний ринок як об'єкт валютного контролю виконує наступні функції: своєчасне здійснення міжнародних розрахунків; регулювання валютних курсів; диверсифікація валютних резервів; страхування валютних ризиків; отримання прибутків учасниками валютного ринку у вигляді різниці курсів валют. З точки зору структури, валютний ринок можна характеризувати з різноманітних позицій: змісту, сегментів та учасників.

6. У рамках дослідження інституційного середовища країни як системи відповідних інститутів, проаналізовано валютний контроль як її елемент, що діє в межах валютної системи у відповідності до валютної політики і спрямований на досягнення загальнодержавних цілей. Отже, інституційне середовище формування валютного контролю містить формальні і неформальні інститути валютної системи та відповідний механізм примушення. За результатами аналізу побудовано концептуальну схему формування і функціонування валютного контролю в інституціональному середовищі. Дослідження дозволило визначити і сформулювати позитивні і негативні наслідки впливу на національне інституційне середовище імпорту ліберальних інститутів валютного контролю.

7. На основі аналізу особливостей впливу валютного контролю на національну економіку України здійснено обґрунтування наступних висновків:

головним інструментом у здійсненні регулятивних дій в сфері валютних розрахунків залишається валютний контроль, спроможний за допомогою наявного комплексу заходів вирішувати завдання, що стоять перед українською економікою. Валютний контроль спроможний сприяти забезпеченню поступовості економічної стабілізації і наступного піднесення, стабілізації потоків заощаджень резидентів на етапі, коли довіра до валютної політики ще не зміцніла;

система валютного регулювання і контролю може бути посиленою з позиції ефективності декількома способами: по-перше, правила режиму валютного контролю повинні бути викладеними в систематичній чіткій формі, тобто у формі, що виключає множинність тлумачень; по-друге, режим валютного контролю імовірно не повинний створювати істотних труднощів для легальної комерційної діяльності законослухняних господарчих суб'єктів;

діюча на сьогодні система покарань за недотримання норм валютного законодавства далека від оптимальної, і назріла необхідність її перегляду. Жодна система валютного контролю не може бути ефективною, поки санкції за порушення валютного законодавства не спроможні бути впевнено застосованими. Тому владі доречно переглянути порядок застосування і заходи відповідальності з метою поліпшення їх впровадження;

система валютного регулювання і валютного контролю України повинна бути переглянутою у бік максимального спрощення. Причини криються не тільки в обмеженій ефективності багатьох використовуваних заходів, але й у значних витратах на формування і функціонування системи (включаючи й упущені вигоди господарюючих суб'єктів).

8. На тлі існуючих проблем валютного контролю в Україні потребує суттєвого оновлення і коригування законодавча база щодо валютного регулювання згідно нового економічного середовища. Закон, що регулюватиме валютні відносини і валютний контроль, потребує узгодження із чинними законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про національний банк України», з проектами законів «Про банки і банківську діяльність», «Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом», із Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, Кодексом про адміністративні правопорушення, із законодавством України, що регулює податкову і інвестиційну сфери. Аналіз довів, що валютний контроль є впливовим інструментом подолання наслідків світової фінансової і національної фінансово-економічної кризи через його оновлену систему.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

у наукових фахових виданнях:

1. Перебейнос М.Г. К методологии исследования валютного контроля // М.Г. Перебейнос / Наукові праці Донецького національного технічного університету, серія: економічна. Донецк: ДонНТУ. Випуск 30 (114). 2006. С. 30-37.

2. Перебийніс М.Г. Еволюція української системи валютних відносин // М.Г. Перебийніс / Європейський вектор економічного розвитку. Вип.2 (3). Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет економіки та права, 2007. С. 87-94.

3. Перебийніс М.Г. Особливості валютного регулювання і контролю в Україні і його вплив на національну економіку. // М.Г. Перебийніс / Наукові праці Донецького національного технічного університету, серія: економічна. Донецк: ДонНТУ. Випуск 33-2 (128). 2008. С. 199-205.

4. Перебийніс М.Г. Досвід розвинутих країн світу щодо системи валютного контролю. // М.Г. Перебийніс /Менеджер. №1(43). Д.: ДонДУУ, 2008. С. 89-94.

5. Перебийніс М.Г. Соціально-економічна сутність валютного регулювання // М.Г. Перебийніс / Формування ринкової економіки: зб.наук.праць. Спец.вип. Економіка підприємства: теорія і практика. ч ІІ. К.:КНЕУ, 2008. С. 210-218.

за матеріалами конференцій:

1. Перебийніс М.Г. Форми валютного регулювання // М.Г. Перебийніс / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та спеціалістів «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів». Сімферополь 24-25 квітня 2008. C. 210-211.

2. Перебийніс М.Г. Передумови та періоди валютного ринку України // М.Г. Перебийніс / Міжнародний науково-практичний бізнес-форум «Бізнес і наука: вектори співпраці». 18-22 травня 2009. смт. Партеніт, Крим, Україна. C. 80-81.

3. Перебийніс М.Г. Особливості функціонування валютного ринку // М.Г. Перебийніс / Международная научно-практическая конференция. Теория и практика экономики и предпринимательства. 4-6 мая 2009. Алушта, Крым. C. 71-73.

Анотація

Перебийніс М.Г. - Валютний контроль в системі економічних відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010 р.

Проведено комплексне дослідження актуальної проблеми формування нової системи валютного контролю та її функціонування в національній економіці через визначення теоретико-методологічних основ його аналізу. Здійснено аналіз еволюції валютних відносин в Україні та їх стану в розвинених країнах світу, на основі якого визначено, що існуюча національна модель валютного контролю потребує суттєвого коригування з позицій, по-перше, вирішення проблем конвертованості гривні, по-друге, інтеграційних процесів та чіткого визначення місця і ролі України у світовій (європейській) економіці, по-третє, поступової відмови від практики жорсткого обмеження валютних операцій з одночасним його збереженням для операцій, пов'язаних із вивозом валюти за кордон та інших незаконних дій суб'єктів економічних відносин, по-четверте, доцільність укладання багатосторонніх узгоджень між банками та органами валютного контролю, по-пя'те, доцільність вступу України до міжнародних органів контролю за незаконними валютними операціями.

Розроблено і запропоновано принципову схему дослідження процесів організації і функціонування валютного контролю та концептуальну схему функціонування валютного контролю в інституціональному середовищі. З урахуванням результатів дослідження щодо позитивів і негативів діючої системи валютного контролю в Україні обґрунтовано авторські пропозиції відносно формування нової його моделі, головними з яких є: спрощення режиму валютного контролю для легальної комерційної діяльності та посилення його жорстокості для кримінальних дій; внесення відповідних змін у чинне законодавство; підвищення значення валютного контролю у подоланні фінансово-економічної кризи.

Ключові слова: національна економіка, валютні відносини, валютний контроль, валютні операції, конвертованість валюти, інтеграційні процеси, інституціональне середовище.

Аннотация

Перебейнос М.Г. Валютный контроль в системе экономических отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010 г.

Осуществлено комплексное исследование актуальной проблемы формирования новой модели валютного контроля и ее функционирования в национальной экономике на основе предложенных теоретико-методологических предпосылок: осуществление валютного контроля как составляющей экономической политики государства; четкое определение его места и роли в валютно-финансовой системе; выявление внутренних и внешних факторов воздействия на валютный механизм; определение проблем валютного контроля и путей их решения. Исследованы и определены функции валютного контроля: регулирование и контроль за обращением валюты; контроль над операциями валютного рынка; обеспечение открытой информации о движении иностранной валюты; выявление фактов движения инвалюты в сфере теневой экономики; выявление валютных рисков и разработка системы страхования потерь от них; обеспечение безопасности воздействия иностранной валюты на национальную экономику.

Проведен анализ эволюции валютных отношений в Украине и их состояние в развитых странах мира, на основе которого определено, что существующая национальная модель валютного контроля требует существенной корректировки с позиций: во-первых, решения проблем конвертируемости гривны, во-вторых, учета интеграционных процессов и определения места и роли Украины в мировой (европейской) экономике, в-третьих, постепенного отказа от практики жесткого ограничения валютных операций с одновременным его сохранением для операций, связанных с вывозом валюты за границу и других незаконных действий субъектов экономических отношений, в-четвертых, целесообразности заключения многосторонних соглашений между банками и органами валютного контроля, в-пятых, целесообразности вступления Украины в международные организации по осуществлению контроля за незаконными валютными операциями.

...