Відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України
Вплив стимуляторів і дестимуляторів ресурсних домінант відтворення людського потенціалу вітчизняної економіки. Аналіз інституційно-правового забезпечення державного регулювання процесу відтворення людського потенціалу на засадах інноваційного розвитку.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2015 |
| Размер файла | 184,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Львівський національний університет імені Івана Франка
УДК 331.101.262
Спеціальність 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Пиц Володимир Іванович
Львів - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Стефанишин Ольга Василівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри економіки України імені М. Туган-Барановського.
Офіційні опоненти:
- доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери, Заслужений діяч науки і техніки України;
- кандидат економічних наук, доцент Шевчик Богдан Михайлович, Львівська комерційна академія, доцент кафедри економічної теорії.
Захист відбудеться "14" квітня 2010 р. о "13.30" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи, 18, ауд. 115.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи, 18.
Автореферат розіслано "12 " березня 2010 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стасишин А.В.
Анотації
Пиц В.І. Відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. - Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2009.
У дисертації здійснено дослідження категорії відтворення людського потенціалу інноваційної економіки, визначено її місце, зв'язок та відмінність від інших суміжних дефініцій в широкому категоріальному апараті економічної науки. Відстежено еволюцію, проаналізовано поняття відтворення людського потенціалу, а також проведено його класифікацію за різними ознаками. Визначено вплив стимуляторів і дестимуляторів ресурсних домінант відтворення людського потенціалу вітчизняної економіки. Здійснено аналіз інституційно-правового забезпечення державного регулювання процесу відтворення людського потенціалу, а також запропоновано шляхи його реформування. Запропоновано концепцію розширеного відтворення людського потенціалу національної економіки на засадах інноваційного розвитку.
Ключові слова: людський потенціал, інноваційна економіка, людський капітал, інноваційне споживання, економічно-активне населення, відтворення людського потенціалу, розширене відтворення людського потенціалу інноваційної економіки.
Пиц В.И. Воспроизводство человеческого потенциала в условиях формирования инновационной экономики Украины. - Рукопись.
Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. - Тернопольский национальный экономический университет. - Тернополь, 2009.
В диссертации осуществлено обстоятельное исследование категории, человеческий потенциал, аргументировано его место, связь и отличие от других смежных дефиниций в широком категориальном аппарате экономической науки. Отслежено глубинное содержание понятия воспроизводства человеческого потенциала, а также произведена попытка его классификации за разными признаками. Определено влияние ресурсных доминант воспроизводства человеческого потенциала отечественной экономики на его развитие. Осуществлен анализ государственного регулирования процесса воспроизводства человеческого потенциала, а также предложены пути его реформирования. Предложена концепция расширенного воспроизводства человеческого потенциала национальной экономики на принципах инновационного развития.
В первом разделе - "Теоретико-методологические основы исследования воспроизводства человеческого потенциала инновационной экономики" - исследована сущность категории "человеческий потенциал инновационной экономики". Прежде всего, рассмотрены такие базовые понятия как "инновационная экономика", "человек", "потенциал", "инновационное потребления" и "инновационная культура".
Исследование эволюции взглядов на выдающихся представителей основных экономических школ категорию "человеческий потенциал" подтверждает, что человеческий потенциал является главным фактором прогресса цивилизации на всех исторических этапах прогрессивного развития, выступая его мерой и целью.
Диссертант исходит из того, что инновационная экономика XXI века. - Это экономика, которая не только основывается на развитии знаний и информации, используемых для рационализации и развития производства жизненных благ, но и направляет эти достижения в русло согласования существования человеческой и природной систем.
Во втором разделе - "Диагностика динамики воспроизводства человеческого потенциала экономики Украины" - проанализировано влияние рыночной трансформации экономических отношений на формирование инновационной экономики Украины. Проведен мониторинг социально-экономических и технико-технологических условий воспроизводства человеческого потенциала, осуществлена интегральная оценка определяющих компонент воспроизводства человеческого потенциала отечественной экономики и охарактеризованы его институциональное обеспечение.
В третьем разделе - "Пути совершенствования воспроизводства человеческого потенциала инновационной экономики Украины" - осуществлено перспективную оценку состояния ресурсных доминант воспроизводства человеческого потенциала посредством построения экономико-математических моделей, и сформировано на их основе прогнозы, а также разработана концепция расширенного воспроизводства человеческого потенциала национальной экономики на принципах инновационного развития.
Ключевые слова: человеческий потенциал, инновационная экономика, человеческий капитал, человеческие ресурсы, экономически активное население, инновационное потребление, воспроизводство человеческого потенциала, расширенное производство человеческого потенциала инновационной экономики.
Pic V.I. A recreation of human potential is in the conditions of forming of innovative economy of Ukraine. it is Manuscript.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality - 08.00.01 is an economic theory and history of economic idea. it is the Ternopil'skiy national economic university. It is Ternopil', 2009.
The detailed research of category is carried out human potential, argued his place, connection and difference from other contiguous definiciy in the wide category vehicle of economic science. On the basis of aforesaid deep maintenance of concept of recreation of human potential is watched, and also the attempt of his classification is carried out after different signs. Influence of resource dominants of recreation of human potential of domestic economy is represented. The analysis of government control of process of recreation of human potential is carried out and also the ways of his reformation are offered. Conception of the extended recreation of human potential of national economy is offered on principles of innovative development.
Keywords: Human potential, innovative theory, human capital, labour potential, labour resources, human capitals, economic active population and labour force, recreation of human potential.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Глибокий економічний спад, який переживають майже всі країни, Україна зокрема, створили умови, за яких політики й науковці почали тісніше співпрацювати, шукаючи оптимальні шляхи та механізми виходу із цієї ситуації.
Одним із шляхів цього виходу є переорієнтація вітчизняної економіки на інноваційний вектор розвитку, а отже, підвищення ролі людини у процесі суспільного виробництва. Сучасне постіндустріальне суспільство цілком ґрунтується на продукуванні, засвоєнні та використанні життєзберігаючих знань, основним творцем яких є людина, яку ще від часів зародження економічної науки визначають як основне багатство нації.
У процесі становлення національних інноваційних економік змінюються людські потреби та способи їх задоволення, а це, своєю чергою, підвищує вимоги до знань, умінь та навиків людини, зокрема здатності до аналізу, узагальнення й формулювання нових ідей і гіпотез, винахідливості, підприємливості, ризику, незалежності мислення і вчинків, що можуть реалізуватися тільки за умов розширеного відтворення людського потенціалу нової якості. Рівень розвитку й відтворення людського потенціалу характеризує якісні параметри інтелектуаломісткої продукції різних видів, що становить ядро інноваційного розвитку.
Теоретичні аспекти сутності, значущості людського потенціалу досліджували класики економічної науки: П. Буаґільбер, А. Тюрґо, А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.С. Міль, К. Маркс, А. Маршал, І. Фішер та ін. Завдяки ґрунтовним працям Дж. Волша, Т.В. Петі, Шульца і Г. Беккера неабиякого поширення набула концепція "людського капіталу", яка згуртувала навколо себе плеяду вітчизняних і зарубіжних учених: Д. Бел, Д. Богиня, Е. Боумен, О. Грішнова, Е. Долан, В. Куценко, Е. Лібанова, Ф. Махлуп, Б. Порат, М. Портер, Р. Таубмен, Л. Туроу, А. Чухно та ін.
Згодом виявилося, що людський капітал є частиною чогось ширшого і вагомішого, а саме "людського потенціалу". Серед українських науковців, які стояли біля витоків концепції "людського потенціалу", варто відзначити В. Близнюка, М. Долішнього, С. Задорожну, М. Злупка, В. Приймака, Л. Семів, О. Стефанишин, Л. Шевчук та ін.
Вітчизняна економіка, пройшовши етапи глибокої ринкової трансформаційної рецесії та відновлювального зростання, стоїть на порозі інноваційно-інвестиційного розвитку. Проте затяжний сучасний системний та циклічний спад гальмує процес побудови національної інноваційної системи, погіршуючи кількісні та якісні параметри мікро- і макропоказників, а також знижуючи ранг України у всіх міжнародних рейтингах, сповільнюючи євроінтеграційні процеси.
Саме тому виникла потреба глибше дослідити специфіку інноваційної економіки як теоретико-методологічного поля та живильного середовища якісно розширеного відтворення людського потенціалу, а також вимог і критеріїв останнього як основного фактора виробництва й інструмента інноваційного розвитку економіки України. Водночас потрібно уточнити, обґрунтувати та ввести в науковий обіг такі категорії: "людський потенціал інноваційної економіки", "інноваційне споживання", "інноваційна культура" "відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки". Варто також провести систематизацію й аналіз комплексу проблем, стимуляторів і дестимуляторів, що, відповідно, сприяють або уповільнюють відтворення й розвиток людського потенціалу України і, як наслідок, підвищують чи знижують конкурентоспроможність вітчизняних товарів і послуг.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету, зокрема, тем:
"Проблеми економічного зростання" (державний реєстраційний номер 0103U000463), у межах розділу "Теоретико-методологічні засади дослідження відтворення людського потенціалу України";
"Економічне зростання в Україні в контексті реалізації стратегії інноваційного розвитку" (державний реєстраційний номер 0107U012234), у межах розділу "Сучасний стан, динаміка та напрямки удосконалення процесу відтворення людського потенціалу економіки України".
Методичні і практичні рекомендації та висновки стосовно складу соціально-економічних умов відтворення людського потенціалу інноваційної економіки впроваджено у навчальний процес ТНЕУ з вивчення курсу "Макроекономіка", зокрема в параграфі "Соціальні гарантії та система соціального захисту", що відображено в навчальному посібнику (див.: Макроекономіка. Курс лекцій: навч. посіб. для дистанц. навч. / за ред. В.В. Кириленка. - Тернопіль: "Економічна думка", 2008. - 292 с.), у навчально-методичних посібниках з макроекономіки (довідка Тернопільського національного економічного університету № 126-06/1879 від 04.11.2008 р.).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження - сформувати нову концепцію розширеного відтворення людського потенціалу в умовах становлення інноваційної економіки України.
Реалізація мети дослідження зумовила постановку й розв'язання таких завдань:
- дослідити сутність, співвідношення та взаємозв'язки економічного, зокрема інноваційного й соціального складників механізму відтворення людського потенціалу вітчизняної економіки, а також обґрунтувати необхідність активного державного регулювання цього процесу;
- уточнити методологічні підходи до формування моделі розширеного відтворення людського потенціалу в умовах становлення інноваційної економіки України;
- провести системний аналіз чинників формування, утвердження, розвитку та реалізації в суспільному виробництві людського потенціалу за умов побудови національної інноваційної системи;
- оцінити інституційне середовище як основу відтворення людського потенціалу;
- розробити рекомендації щодо підвищення ефективності відтворення людського потенціалу інноваційного типу;
- обґрунтувати концепцію розширеного відтворення людського потенціалу.
Об'єктом дослідження є відтворення людського потенціалу в умовах становлення інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки.
Предметом дисертації є теоретико-методологічні аспекти та особливості відтворення людського потенціалу в період формування інноваційної економіки України.
Методи дослідження. Для дослідження людського потенціалу та його відтворення було використано широкий спектр методів:
- у написанні першого розділу застосовано такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, аналогія та абстрагування, індукція та дедукція, системний аналіз; серед конкретно наукових - метод формалізації, гіпотетичний та аксіоматичний методи;
- у другому розділі переважає емпіричний рівень пізнання. Методи дослідження - спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, групування, класифікація та опис результатів дослідження й експерименту;
- у третьому розділі використано методи моделювання, розрахунково-аналітичні прийоми, а також впровадження результатів у практичну діяльність.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі нормативно-правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; монографії й науково-аналітичні матеріали, опубліковані у статистичних та періодичних фахових виданнях України і світу; матеріали міжнародних конференцій; статистичні матеріали Державного комітету статистики України; Інтернет; а також авторські результати економіко-математичного аналізу, моделювання та прогнозування стану відтворення людського потенціалу України.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше:
- сформульовано авторський підхід до визначення категорії "відтворення людського потенціалу інноваційної економіки" та до систематизації чинників, які його визначають, що сприятиме модернізації та нагромадженню людського потенціалу економіки України;
- обґрунтовано сутність й необхідність введення в науковий обіг категорії "інноваційне споживання", а також розроблено концепцію розширеного відтворення людського потенціалу інноваційної економіки, реалізація якої дозволить сформувати і розвинути людський потенціал інноваційної якості, що стане основою розвитку постіндустріального суспільства в Україні.
Удосконалено:
- визначення структури й механізму функціонування людського потенціалу інноваційної економіки і розкриття взаємозв'язків між її елементами;
- формулювання категорії інноваційної культури як нового типу відносин, власне, між людьми, людиною і природою, людиною і факторами виробництва, що окреслюють нові й удосконалюють наявні орієнтири розвитку людської цивілізації, сприяють поширенню, цілковитому засвоєнню й ефективному використанню досягнень науки, техніки, мистецтва задля безперервного виховання здорового та високоморального покоління;
- методику інтегрованої оцінки визначальних домінант, використання яких може стати поштовхом до розширеного відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України.
Одержали подальший розвиток:
- теоретичні погляди щодо ролі людського потенціалу та його відтворення в умовах встановлення інноваційної моделі економіки;
- періодизація та особливості процесу відтворення людського потенціалу в економіці України;
- інструментарій державного стимулювання відтворення людського потенціалу національної економіки в контексті вимог інноваційного розвитку.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що розроблені пропозиції щодо розширеного відтворення людського потенціалу за умов формування інноваційної економіки дадуть змогу сформувати дієву соціально-економічну, зокрема інноваційну політику держави на макро- і мезорівні.
Практичне значення отриманих результатів проведеного дослідження полягає у використанні їх для обґрунтування напрямів подальшого соціально-економічного розвитку м. Тернополя (довідка Тернопільської міської ради № 1861 від 23.09.2008 р.), м. Ковеля (довідка Ковельської міської ради Волинської області, фінансове управління № 156 від 27.08.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій висвітлено авторські розробки і отримані результати, що сприятимуть розв'язанню проблеми розширеного відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише здобутки, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження доповідали й обговорювали на міжнародних та всеукраїнських конференціях: Дванадцятій міжнародній конференції "Проблеми економічної інтеграції України в Європейський союз" (м. Анталія, Туреччина, 2007), П`ятій ювілейній міжнародній науково-практичній конференції молодих учених "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: Національна ідентичність та тенденції глобалізації" (м. Тернопіль, 2008), Міжнародній конференції молодих учених "Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід" (м. Тернопіль, 2008), VІ Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених "Соціально-економічні, політичні, культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (м. Тернопіль, 2009), конференції "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (м. Київ, 2009), конференції "Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації" (м. Тернопіль, 2009).
Публікації. Основні положення і найважливіші результати дисертаційної роботи викладено у 15 наукових публікаціях, з них 8 опубліковано в наукових фахових виданнях (7 статей автор опублікував одноосібно). Загальний обсяг опублікованих робіт становить 5,55 ум. друк. арк. (особисто авторові належить 5,15 ум. друк. арк.).
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків та списку використаних джерел, що налічує 173 найменування, поданих на 18 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 205 сторінках комп'ютерного набору тексту. Дисертація містить 21 таблицю, які розміщені на 19 сторінках; 27 рисунків, що займають 26 сторінок, та 17 додатків, поданих на 48 сторінках.
Основний зміст дисертаційної роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення роботи та апробацію одержаних результатів, виокремлено особистий внесок автора.
У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження відтворення людського потенціалу інноваційної економіки" - розглянуто сутність категорії "людський потенціал інноваційної економіки", насамперед, такі базові поняття, як "інноваційна економіка", "людина" і "потенціал", "інноваційне споживання" та "інноваційна культура".
Дослідження еволюції поглядів видатних представників основних економічних шкіл на категорію "людський потенціал" підтверджує, що людський потенціал є головним чинником поступу цивілізації на всіх історичних етапах прогресивного розвитку, виступаючи його мірою і метою.
Дисертант виходить з того, що інноваційна економіка ХХІ ст. - це економіка, яка не тільки ґрунтується на розвитку знань та інформації, що використовуються для раціоналізації і розвитку виробництва життєвих благ, але й скеровує ці здобутки в русло узгодження існування людської та природної систем. Цей тип економіки сприяє розвитку таких її складників, як: підприємництво, сфера знань та інформатики, соціальна сфера, внаслідок чого відбувається формування інтелектуально розвиненої, творчої, вільної у прийнятті рішень особистості, яка здатна використовувати у своїй діяльності новітні технології, творчо підходити до визначення способів задоволення потреб споживачів за допомогою нових економічних благ, отримуючи при цьому значні доходи, що сприяє соціально-економічному прогресу країни.
Проведене дослідження дало підстави для висновку: розвиток постіндустріальної економіки привів і до еволюції людських потреб та способів їх задоволення, внаслідок чого виникла така нова категорія, як інноваційне споживання - процес безпосереднього й опосередкованого використання результатів інноваційної діяльності, що спонукає і сприяє інтелектуальному саморозвитку, фізичному самовдосконаленню, закріпленню та поглибленню набутих і здобуттю нових навичок, розвитку творчої уяви індивідів.
Докладно розглянувши поняття "потенціал", дисертант дійшов висновку, що воно є складною структурно-системною мірою можливостей певного суспільства у пізнанні законів природи, розвитку суспільства і людини та їх використання в суспільно-корисній діяльності. Усі складники потенціалу існують і реалізуються за участі головного елемента суспільно-корисної діяльності - людини. У роботі акцентовано на тому, що сукупні соціальні резерви приховані у свідомості і поведінці людини, у соціальній сутності власника послуг праці.
Основою тих чи тих тверджень дисертанта є те, що формування і розвиток категорійного апарату економічної теорії передбачає систематизацію підходів до трактування категорії "потенціал" різними економічними школами. Це, безперечно, тісно пов'язано із внутрішніми реаліями стадій цивілізаційного поступу суспільства, кожна з яких характеризується, по перше, визначальним фактором виробництва, наприклад, у доіндустріальному суспільстві - "природний", в індустріальний період - фізичний капітал і лише в постіндустріальному періоді - інформація і знання, які продукує людина. По-друге, певним ступенем розвитку науки і практики, що виявляється в "нарощуванні" родових дефініцій якіснішими характеристиками та ознаками і поповнює взаємозумовлювану ієрархію категорій такими складниками, як: робоча сила, людський капітал, трудові й людські ресурси, трудовий людський потенціал і людський інтелектуальний потенціал.
У реферованому розділі конкретизовано економічну сутність людського потенціалу інноваційної економіки та сформульовано його вузьке і широке визначення:
- категорія, яка віддзеркалює внутрішню потенційну властивість людини;
- соціально-економічна категорія, що являє собою наявні на певний час можливості: нагромаджений людиною запас генетично закладених природою обдарувань, здоров'я, навичок, мотивацій; а також здобуті знання та вміння людей, здатність до праці (фізичні, психологічні, світоглядні, соціальні, культурні, духовні риси і виробничі та творчі здібності, які людина може втілити в різних сферах суспільного виробництва за допомогою нових методів відтворення, матеріальних, економічних і соціальних благ, духовних цінностей в суспільстві).
У дисертаційній роботі акцентовано на тому, що розвиток сутнісних аспектів будь-якої науки і її категорій варто розглядати в системі суміжних галузей знань і дефініцій, які розкривають усі екзогенні й ендогенні взаємозв'язки, окреслюють мету і завдання, а також структурують складові елементи відповідно до зовнішньої й внутрішньої взаємодії. Звідси дисертант обґрунтовує тезу, що у структурі людського потенціалу необхідно виокремити такі складники: потенціал здоров'я, освітній, інтелектуальний, духовний і культурний потенціал (рис. 1).
Рис. 1. Структура людського потенціалу та фактори його формування
Проведене дослідження дає підстави для висновку, що розширене відтворення людського потенціалу інноваційної економіки - це постійно повторюваний процес проходження етапів формування, утвердження, втілення і розвитку структурних компонентів людського потенціалу інноваційної економіки, генетичної (вродженої) й онтогенезної (набутої) та детермінується чинниками умов цього процесу (рис. 2).
Результати здійсненого аналізу засвідчили потребу виокремлення таких структурних компонентів, як вроджені і набуті, а також з'ясування суті і структури умов та чинників його відтворення в національній економіці.
Рис. 2. Алгоритм відтворення людського потенціалу інноваційної економіки за етапами та чинниками
У дисертації визначено і розкрито зміст таких чинників умов відтворення людського потенціалу: демографічні - впливають на кількісні та якісні характеристики людського потенціалу; освітні - визначають якість формування людського потенціалу; фінансово-економічні - створюють достатній фундамент для задоволення потреб; соціальні - визначають ефективність соціальної забезпеченості; духовно-культурні - визначають ефективну збалансованість культурних відносин; природні (природно-кліматичні, природно-біологічні, екологічні) - визначають систему розселення і суттєво впливають на відтворення населення; інноваційні - сприяють підвищенню якісних характеристик відтворюваного людського потенціалу; інституційні - від їх якості і дієвості залежить механізм реалізації людського потенціалу.
Дисертант запропонував методику оцінки кількісно-якісного параметра відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України. Це сприяє якісному аналізу наявних та прогнозуванню можливих варіантів майбутньої ситуації, формуванню відповідних пропозицій як практичної допомоги державним органам у прийнятті оптимальних рішень щодо прискорення процесу розвитку вітчизняної інноваційної економіки.
Узагальнювальний показник кількісно-якісного параметра відтворення людського потенціалу обчислюють за кожним аналізованим роком, що дає змогу оцінити стан відтворення людського потенціалу загалом, а також у динаміці. Цей розрахунок здійснюють за формулою (1):
(1)
де - інтегральний показник "кількісно-якісний параметр відтворення людського потенціалу";
- індикатори, які характеризують інтегральний показник відтворення людського потенціалу;
п - кількість показників, взятих для оцінки.
У другому розділі - "Діагностика динаміки відтворення людського потенціалу економіки України" - проаналізовано вплив ринкової трансформації економічних відносин на формування інноваційної економіки України. Проведено моніторинг соціально-економічних та техніко-технологічних умов відтворення людського потенціалу, здійснено інтегральну оцінку визначальних компонент відтворення людського потенціалу вітчизняної економіки та схарактеризовано його інституційне забезпечення.
У дисертаційній роботі виявлено чинники, що гальмують процеси відтворення людського потенціалу на інноваційній основі у вітчизняній економіці. Передусім, це наслідок того, що системна криза, зокрема економічна, демографічна та екологічна, набула затяжного характеру і значно загальмувала процес виходу з неї, тому країна втрачає людський потенціал, який є основою активного інноваційного розвитку економіки.
Дисертант наголошує на тому, що сучасна демографічна криза є підсумком чотирьох криз, що вразили Україну у ХХ ст. і зумовили демографічні втрати обсягом 18 млн осіб. В результаті встановився тип відтворення населення, характерний тільки для країн, що тривалий час ведуть війну: надзвичайно висока смертність - надзвичайно низька народжуваність. людський економіка правовий інноваційний
У реферованому розділі схарактеризовано сучасні демографічні процеси в Україні: прискорений перехід до депопуляційного характеру розвитку демографічних процесів у 90-х рр. ХХ ст.; стабільне зниження загального коефіцієнта народжуваності, встановлення режиму надзвичайно високої смертності чоловічого працездатного населення на переважній частині території країни; низька (порівняно з розвиненими країнами) середня тривалість життя населення; загальне скорочення чисельності населення України на тлі постійно змінюваного працееміграційного приросту; негативним явищем, яке також позначилось на формуванні соціальних характеристик людського потенціалу, є незадовільний стан розвитку сфери освіти, культури, охорони здоров'я.
Дисертант доходить висновку, що низькі доходи населення України упродовж десятиліть призвели до таких негативних наслідків:
ь по-перше, знизилася і без того невисока мотивація до праці і, як наслідок, її продуктивність;
ь по-друге, різко скоротився обсяг споживання продуктів харчування й послуг основною частиною населення, а низька купівельна спроможність працівників дедалі більше поглиблює демотивацію праці;
ь по-третє, зниження рівня життя більшості населення України, низька заробітна плата і її несвоєчасна виплата викликали необхідність вторинної зайнятості, у сферу якої за короткий час втягнуто мільйони людей, що дозволило багатьом бути зайнятими в державному секторі економіки та одночасно одержувати в неформальному секторі суттєві доходи, які часто перевищують офіційно зареєстровані заробітки на державних підприємствах, тобто за місцем основної роботи;
ь по-четверте, у деяких сферах (сільському господарстві, будівництві, охороні здоров'я) та регіонах (Волинській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській) падіння реальної заробітної плати призвело до масової внутрішньої та зовнішньої міграції працівників, де рівень заробітної плати набагато вищий;
ь по-п'яте, внаслідок зниження реальних доходів більшості населення з'явився невеликий елітний прошарок суспільства за рахунок зубожіння основної маси населення, а середній клас - верства основних платників податків і споживачів - незначний.
Проведене дослідження свідчить, що нехтування інноваційним чинником призвело до гальмування соціально-економічного розвитку України та зниження якості відтворюваного людського потенціалу внаслідок:
ь браку налагодженого взаємозв'язку між наукою та суспільним виробництвом, що гальмує перенесення результатів фундаментальних досліджень безпосередньо в суспільне виробництво, перешкоджаючи нарощуванню вітчизняного інноваційного продукту, що не сприяє задоволенню нематеріальних інноваційних потреб споживачів, знижуючи якість відтворюваного людського потенціалу;
ь недостатнього розвитку інформаційно-комунікаційних технологій і туристично-рекреаційної галузі, що сповільнює розвиток особистості, знижуючи якісні характеристики людського потенціалу для формування інноваційної економіки України.
Здійснений авторський розрахунок інтегрованого показника кількісно-якісного параметра відтворення людського потенціалу підтвердив, що існує потреба розвитку низки сфер, які сприяли б людському розвитку і, отже, створили б відповідний клімат для реалізації інноваційної парадигми національного господарства (рис. 3).
На основі проведеного аналізу стану інституційного забезпечення відтворення людського потенціалу дисертант обґрунтовує необхідність надання інституційній структурі таких соціальних якостей, як: правовий характер, демократичність, еволюційність, ефективність державного управління. У розділі показано, що економічні та соціально-культурні інституційні структури виявилися непідготовленими до формування інноваційної економіки, що призвело до негативних процесів у відтворенні людського потенціалу.
Рис. 3. Динаміка інтегрального показника кількісно-якісного параметра відтворення людського потенціалу в Україні протягом 2000-2008 рр.
У третьому розділі - "Шляхи вдосконалення відтворення людського потенціалу інноваційної економіки України" - здійснено перспективну оцінку стану ресурсних домінант відтворення людського потенціалу за допомогою побудови економіко-математичних моделей у системі STADIA, а також вироблено на їх основі прогнози і розроблено концепції розширеного відтворення людського потенціалу (моделі адекватні до експериментальних даних, тобто витримані допуски всіх статистичних критеріїв перевірки) (рис. 4).
Рис. 4. Динаміка частки споживчих видатків у загальних видатках домогосподарств в Україні, 2000-2008 рр.
Математична модель (2) цієї динаміки має вигляд:
y = -0,6583x + 94,914 (2)
R2 = 0,8804.
На основі проведеного аналізу та зроблених прогнозів у дисертації виявлено чинники, які перешкоджають розширеному відтворенню людського потенціалу і гальмують становлення інноваційної економіки України.
Дисертант пропонує концепцію розширеного відтворення людського потенціалу на засадах інноваційного розвитку, яка передбачає такі етапи:
- обрання стратегії нарощування, за якої використовується вітчизняний, інтелектуально розвинений людський потенціал;
- визначення векторів реалізації цієї стратегії розвитку;
- розроблення методів запровадження відповідних векторів стратегії.
У межах цієї концепції, на думку дисертанта, можна виокремити п'ять паралельних векторів державної інноваційної політики, на яких потрібно зосередити зусилля, щоб забезпечити розширене відтворення людського потенціалу інноваційної економіки:
1. Створення державою економічних стимулів для інноваційного розвитку, які підвищать якісні характеристики людського потенціалу і стануть джерелом творчих ідей та інновацій, а також зумовлять швидке впровадження суб'єктами підприємницької діяльності ідей інноваційного характеру у процеси суспільного виробництва і, отже, інтенсифікують випуск інноваційних високотехнологічних благ (поліпшення інвестиційного клімату та зниження податкового тягаря в інноваційній сфері).
2. Підвищення матеріальної винагороди для працівників науково-технологічних галузей економіки України, що сприятиме зростанню мотивації до творчого підходу у процесі праці, а також збільшенню обсягів споживання інноваційних благ.
3. Створення сприятливого клімату для задоволення інноваційних потреб, що виникають внаслідок споживання інноваційних економічних благ, а отже, підґрунтя для подальшого інноваційного розвитку. Потрібно переосмислити природу конкурентних відносин, що полягає у зміні ролі споживача, який індивідуально замовляє потрібне йому економічне благо, впливаючи на товарну політику і стаючи рівноправним із суб'єктом господарювання учасником створення суспільних благ.
4. Гармонізація інноваційної та екогомологічної політики, яка виявляється у підтриманні нововведень, що запобігають негативному впливові на екологічну ситуацію, а також сприяють подоланню конфліктів між людськими та природними системами.
5. Інституційне забезпечення інноваційних процесів, що відобразиться у формуванні відповідної законодавчої бази та організаційних структур, які забезпечать ефективне впровадження інноваційної політики держави.
Зазначено, що для якісної реалізації кожного з векторів обраної стратегії, потрібно здійснити такі заходи: для втілення першого вектора - розширити відновлення кількісних та якісних характеристик людського потенціалу, покращивши демографічні, соціальні, освітні та духовно-культурні чинники, а також стимулювати суб'єктів підприємницької діяльності до інноваційної активності, використовуючи новий, якісно збагачений людський потенціал;
другого вектора - підвищити мотивацію до творчого підходу у процесі праці, пожвавити споживчий попит на інноваційні продукти, обрати важіль - усі вони реалізуються через цивілізовані стандарти гідної оцінки праці;
третього вектора - створити умови для задоволення нових потреб, що виникають внаслідок використання інноваційних економічних благ і змінюють природу конкурентних відносин, та впливати на товарну політику суб'єктів господарювання;
четвертого вектора - гармонізувати інноваційну та екогомологічну політики;
п'ятого вектора - інституційно забезпечити інноваційні процеси, тобто сформувати інноваційну законодавчу базу та організаційні структури.
Дисертант запропонував методи вдосконалення державного регулювання відтворення людського потенціалу вітчизняної економіки, які мають реалізуватись у вирішенні таких завдань:
- приведення державної політики у відповідність до державної стратегії розвитку;
- розроблення та реалізація основних векторів державної політики;
- прийняття пакетів законів, кожний з яких відповідав би за впровадження конкретного вектора розвитку.
У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність нової концепції та інноваційних методів державного регулювання, що стане генератором розширеного відтворення "якісного" людського потенціалу інноваційної економіки України і забезпечить прогресивний розвиток українського суспільства.
Висновки
У дисертації теоретично узагальнено і по-новому розв'язано наукове завдання - розширене відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України, що виявилося в обґрунтуванні теоретичних та практичних засад інноваційного відтворення людського потенціалу.
Людський потенціал інноваційної економіки - це соціально-економічна категорія, що являє собою внутрішню потенційну властивість людини, тобто наявні на певний момент можливості: нагромаджений людиною запас генетично закладених природою обдарувань, здоров'я, навичок, мотивацій; а також здобуті знання та вміння людей, здатність до праці (фізичні, психологічні, світоглядні, соціальні, культурні, духовні риси і виробничі та творчі здібності, які людина може втілити в різних сферах суспільного матеріального і нематеріального виробництва за допомогою нових методів відтворення матеріальних, економічних благ і духовних цінностей в суспільстві). Здійснене дослідження відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України дає змогу зробити такі висновки:
1. На основі дослідження еволюції поглядів представників основних економічних шкіл на категорію "людський потенціал" було підтверджено, що людський потенціал є цінністю, яка визначає рівень розвитку цивілізації і нації на всіх історичних етапах, а його відтворення є основним критерієм, що характеризує якість поступу суспільства.
2. Інноваційна економіка ґрунтується не тільки на розвитку знань та інформації, що використовуються для раціоналізації і розвитку виробництва економічних благ, але й скеровує ці здобутки в русло узгодження існування людської та природної систем. Вона також сприяє розвитку всіх сфер (підприємництва, сфери знань та інформації), внаслідок чого формується інтелектуально розвинена, творча, вільна у прийнятті рішень особистість, яка здатна використовувати у своїй діяльності новітні технології, творчо підходити до визначення способів задоволення потреб споживачів за допомогою нових економічних благ, отримуючи при цьому значні доходи, отже, сприяючи соціально-економічному прогресові країни.
3. Становлення постіндустріальної економіки призвело до еволюції людських потреб та способів їх задоволення, що дало підстави запровадити в дисертації такі нові категорії, як "інноваційне споживання" та "інноваційна культура". Інноваційне споживання є складною структурно-системною мірою можливостей певного суспільства у пізнанні законів природи, розвитку суспільства і людини та їх використання в суспільно-корисній діяльності. Усі складники поняття "потенціал" існують і реалізуються з участю головного елемента суспільно-корисної діяльності - людини. Саме в людині містяться сукупні соціальні резерви, які приховані у її свідомості і поведінці, у соціальній сутності власника послуг праці.
4. Визначено вплив чинників умов відтворення людського потенціалу, зокрема: демографічні - впливають на кількісні та якісні характеристики людського потенціалу; освітні - визначають якість формування людського потенціалу; фінансово-економічні - формують достатній фундамент для задоволення потреб індивідів; соціальні - зумовлюють ефективність соціальної забезпеченості; духовно-культурні - визначають ефективну збалансованість культурних відносин; природні (природно-кліматичні, природно-біологічні, екологічні) - характеризують систему розселення і вагомо впливають на відтворення населення; інноваційні - сприяють покращенню якісних характеристик відтворюваного людського потенціалу; інституційні - від їх якості і дієвості залежить механізм реалізації людського потенціалу.
5. Відтворення людського потенціалу це - постійно повторюваний процес проходження етапів формування, утвердження та втілення в суспільному виробництві, що відбувається внаслідок відновлення і розвитку структурних компонентів людського потенціалу інноваційної економіки, генетичної (вродженої) й онтогенезної (набутої) та детермінується чинниками умов цього процесу.
6. Запропонована методика оцінки стану відтворення людського потенціалу в умовах формування інноваційної економіки України сприяє якісному аналізу наявних та прогнозуванню можливих варіантів майбутньої ситуації, що дасть змогу сформулювати відповідні якісні пропозиції, які сприятимуть прийняттю раціональних рішень щодо активізації формування і розвитку інноваційної економіки України.
7. Системна, зокрема фінансово-економічна, природно-демографічна та екологічна, криза в Україні набула затяжного характеру, і ускладнений вихід з неї зумовлює невідновну втрату якісного людського потенціалу, потрібного для активного інноваційного розвитку.
8. Нехтування інноваційним чинником гальмує соціально-економічний розвиток України та знижує якість відтворюваного потенціалу:
ь відсутність налагодженого взаємозв'язку між наукою та суспільним виробництвом гальмує перенесення результатів фундаментальних досліджень безпосередньо у суспільне виробництво та вироблення інноваційного продукту;
ь неповне задоволення еволюційних потреб споживачів знижує якість відтворюваного людського потенціалу;
ь перспективне джерело і для економічного, і для інноваційного розвитку - туристично-рекреаційна діяльність - нерозвинена, що також негативно впливає на якість відтворюваного соціально-економічного зокрема людського потенціалу України.
9. Розрахунок інтегрального кількісно-якісного параметра відтворення людського потенціалу підтверджує потребу розвитку низки сфер, які сприятимуть людському розвитку і, отже, створять належний клімат для реалізації інноваційної парадигми функціонування національного господарства в Україні. Непідготовленими до формування інноваційної економіки виявилися економічні та соціально-культурні інституційні установи, що призвело до негативних процесів у відтворенні людського потенціалу.
10. Концепція відтворення людського потенціалу інноваційної економіки України, на думку дисертанта, передбачає такі кроки:
по-перше, обрання стратегії нарощування, за якої використовується власний, інтелектуально розвинений людський потенціал;
по-друге, визначення векторів реалізації цієї стратегії розвитку;
по-третє, розроблення методів запровадження відповідних векторів стратегії.
Тільки після практичного застосування у вітчизняному господарюванні нової концепції розширеного відтворення людського потенціалу на засадах інноваційного розвитку та нових інституційних методів її державного і ринкового регулювання стане можливим розширене відтворення людського потенціалу інноваційної економіки України, що сприятиме і соціально-економічному та інформаційно-духовному піднесенню країни.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Пиц В.І. Історико-аналітичні аспекти концептуальних підходів до сутності людського потенціалу / В.І. Пиц // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - Тернопіль, 2008. - Вид. 22. - С. 21-26.
2. Пиц В.І. Теоретико-методологічні підвалини суті людського потенціалу та проблеми його відтворення / В.І. Пиц // Галицький економічний вісник / Інститут економіки і підприємництва. - Тернопіль, 2008. - С. 11-23.
3. Пиц В.І. Відтворення людського потенціалу: теоретична концептуалізація та сучасний прагматизм / В.І. Пиц // Актуальні проблеми економіки: наук. економ. журн. ВНЗ Нац. акад. управління. - Вип. № 6. - К. : Атопол, 2008. - С. 187-194.
4. Пиц В.І. Активізація ринку цінних паперів в контексті розширеного відтворення людського потенціалу Української економіки / В.І. Пиц // Вісник Тернопільського національного економічного університету: наук. журн. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - Вип. № 5. - С. 354-360.
5. Трубич С.Ю., Пиц В.І. Система чинників формування та розвитку інтелектуального потенціалу України / С.Ю. Трубич, В.І. Пиц // Формування ринкової економіки в Україні : наук. зб. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. - Спецвип. 16 "Проблеми економічної кібернетики". - Львів, 2007. - С. 217-224. (Автор проаналізував чинники, які деформують інтелектуальний потенціал в умовах ринкових перетворень).
6. Пиц В.І. Проблеми формування та відтворення людського потенціалу економічного розвитку України в умовах системної кризи / В.І. Пиц // Вісник Тернопільського національного економічного університету: наук. журн. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - Вип. № 5. - С. 371-375.
7. Пиц В.І. Реалії розвитку ринкових відносин у сфері оплати праці в Україні / В.І. Пиц // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук. пр. - Вип. 17,5. - Львів, 2007. - С. 171-176.
8. Пиц В.І. Відтворення людського потенціалу як визначальний чинник економіки знань / В.І. Пиц // Збірник тез доповідей П`ятої ювілейної міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ ст.: національна ідентичність та тенденції глобалізації" / ТНЕУ. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - № 2. - С. 337-340.
9. Пиц В.І. Чинники підвищення якості відтворення людського потенціалу в контексті формування інноваційної економіки України / В.І. Пиц // Тези доповідей Міжнародної конференції молодих вчених "Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід" / ТНЕУ. - Тернопіль: Економічна думка, 2008. - С. 264-266.
10. Пиц В.І. Якісна оцінка творчої праці як фундаментальна основа продуктивного відтворення людського потенціалу / В.І. Пиц // Тези доповідей VІ Міжнародної науково-теоретичної конференції молодих вчених "Соціально-економічні, політичні, культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" / Інститут економіки і підприємництва. - Тернопіль: АСТОН, 2008. - С. 355-357.
11. Пиц В.І. Проблеми регулювання оплати праці в Україні / В.І. Пиц // Сб. научн. тр. "Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами" / НАН Украины. Институт экономики пром-сти; редкол. : А.И. Амоша (отв. ред.) и др. - Донецк, 2006. - Т. 1. - С. 304-309.
12. Пиц В.І. Проблеми оцінювання праці в умовах інтелектуалізації виробництва / В.І. Пиц // Збірник тез доповідей Четвертої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації". - Тернопіль, 2007. - Ч. 1. - С. 321-323.
13. Пиц В.І. Структура людського потенціалу та його взаємозв'язок із суміжними категоріями у стратегії інноваційного розвитку: теоретичний аспект // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні". - К., 2008. -Ч. 2. - С. 113-115.
14. Пиц В.І. Людський потенціал у контексті інноваційного розвитку: компаративний аналіз комплементарних дефініцій / В.І. Пиц // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації" / ТНЕУ. - Тернопіль, 2008. - С. 368-371.
15. Пиц В.І. Безпека відтворення людського потенціалу як визначальний елемент національної безпеки / В.І. Пиц // Матеріали II науково-практичного семінару "Актуальні проблеми та забезпечення економічної безпеки України". - Шешори, 2008. - С. 183-184.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Методичні сегменти діагностики людського потенціалу, характеристики його елементів. Обґрунтування доцільності та необхідності впровадження інноваційного регулятора в період діагностичної оцінки людського потенціалу. Інструментарій обробки інформації.
статья [179,6 K], добавлен 05.10.2017Поняття "людський потенціал", його значення в розвитку економіки України. Сучасна оцінка та шляхи вирішення проблем розміщення, використання і зайнятості людського потенціалу Кіровоградської області. Стратегія економічного та соціального розвитку регіону.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.04.2014Соціально-економічна сутність поняття "людський потенціал", його структура та значення для розвитку продуктивних сил Житомирської області. Передумови та фактори впливу на розвиток людського потенціалу в епоху модернізаційних змін економіки країни.
курсовая работа [120,7 K], добавлен 12.02.2013Сутність демографічного потенціалу, його роль, значення для розвитку економіки Вінницької області. Особливості формування в умовах посткризового розвитку економіки. Проблеми, пов'язані із демографічним потенціалом області, їх вирішення та перспективи.
курсовая работа [271,3 K], добавлен 05.12.2013Формування економічної стратегії розвитку підприємств. Визначення проблем розвитку інтелектуального потенціалу в Україні. Підвищення продуктивності праці. Піднесення професійних навичок з метою поліпшення можливостей працевлаштування і продуктивності.
статья [23,3 K], добавлен 18.08.2017Теоретичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Сутність та види інновацій на підприємстві. Структура інноваційного потенціалу підприємства. Методики оцінювання інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада", стан та шляхи його підвищення.
дипломная работа [511,2 K], добавлен 10.06.2010Теоретичні аспекти інноваційного потенціалу промисловості. Сучасний стан інноваційного потенціалу промисловості України. Проблеми впровадження інновацій на підприємствах, шляхи їх вирішення. Формування механізму використання інноваційного потенціалу.
курсовая работа [84,4 K], добавлен 06.03.2014Поняття та склад потенціалу національної економіки. Відмінні риси природно-ресурсного, демографічного та трудового, науково-технічного, інформаційного, виробничого, екологічного, зовнішньоекономічного потенціалу. Показники економічного потенціалу країни.
презентация [2,4 M], добавлен 01.11.2012Поняття національної економіки. Сутність національного відтворення. Результати національного відтворення та показники, за допомогою яких вони виміряються.
контрольная работа [65,0 K], добавлен 20.04.2006Сутність людського розвитку як соціально-економічна категорія. Методологія розрахунку індексу людського розвитку. Оптимальні та репрезентативні індикатори кількісного представлення базових вимірів. Покращення рівня людського розвитку завдяки інтеграції.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 20.09.2014Людський капітал як сукупність накопичених людьми знань, практичних навичок, творчих і розумових здібностей. Залежність розвитку національної економіки від рівня людського капіталу та інвестицій в нього. Головні напрямки демографічної політики України.
реферат [31,3 K], добавлен 21.11.2015Загальна характеристика, сутність, фази та типи суспільного відтворення. Дослідження проблеми реалізації сукупного доходу. Проблеми суспільного відтворення в Україні та шляхи їх вирішення. Визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки країни.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 01.05.2014Динаміка макроекономічних пропорцій відтворення валового внутрішнього продукту низки держав від Європи до Азії як наслідок економічної політики. Роль цілеспрямованої підтримки макроекономічних пропорцій в забезпеченні сталості економічного відтворення.
статья [137,3 K], добавлен 05.10.2017Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу. Фінансовий та техніко-економічний аналіз ДП ХЕМЗ. Проблематика інноваційного потенціалу, розроблення пропозицій щодо його оцінки. Багатофакторний аналіз показників, які застосовуються для оцінки.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 27.06.2012Теоретичні засади та поняття людського капіталу, критерії його оцінювання та формування. Поява і розвиток альтернативних концепцій людського капіталу, пов'язаних з роботами американського економіста Фішера. Стан розвитку людського капіталу в Україні.
курсовая работа [702,6 K], добавлен 12.06.2016Національна економіка як цілісна система організації господарської діяльності, що обмежена державними кордонами. Сутність і компоненти, етапи еволюції, функції, оцінка пропорцій відтворення. Склад і характеристики потенціалу та структурні співвідношення.
реферат [22,4 K], добавлен 18.03.2009Людина як основне джерело і критерій соціально-економічного прогресу, головний фактор виробництва. Специфіка людських ресурсів. Відтворення населення. Відтворення ресурсів для праці, розвиток засобів виробництва. Фази відтворення трудових ресурсів.
контрольная работа [28,9 K], добавлен 27.10.2008Дослідження сфер вживання правил емуляції у структурі економічної політики України. Особливість подолання кризових явищ в національній економіці. Основні показники потенціалу людського капіталу країни. Характеристика структури експорту за 2015 рік.
статья [62,7 K], добавлен 11.09.2017Загальна характеристика новітніх економічних показників: категорії, принципи, методи обчислення. Аналіз індексів людського розвитку, економічної свободи, рівня глобалізації економіки. Сутність економічних факторів, їх на показники рівня життя населення.
курсовая работа [507,2 K], добавлен 26.05.2014Розрахунок вартісної оцінки персоналу. Аналіз потенціалу підприємства графоаналітичним методом "Квадрат потенціалу". Визначення довжини векторів виробничого, організаційного та маркетингового потенціалу. Характеристика стадій життєвого циклу організації.
контрольная работа [447,7 K], добавлен 15.07.2010
