Еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення в контексті сталого розвитку
Теорія і практика еколого-економічних аспектів використання земель, суть концепції сталого використання сільськогосподарських угідь. Розробка оптимальних шляхів поєднання екологічного та економічного підходів до забезпечення сталого використання земель.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2015 |
| Размер файла | 141,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування
та охорони навколишнього середовища
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Паляничко Ніна Іванівна
Київ - 2010
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
екологічний економічний сільськогосподарський земля
Актуальність теми. Значна увага до проблеми охорони земель сільськогосподарського призначення останніми роками пов'язана зі станом їх використання. Екологічно необґрунтоване, нераціональне техніко-технологічне та організаційне землекористування в аграрній сфері спроможне за декілька років зруйнувати родючий орний шар ґрунту, що природа створювала тисячоліттями. Так, в Україні лише один із кожних 10 га сільськогосподарських угідь має задовільний екологічний стан, одна третина угідь еродовані та деградовані. Щорічні втрати гумусу сягають 600-700 кг на 1 га площі сільськогосподарських угідь.
Стале використання земель сільськогосподарського призначення є однією з необхідних умов забезпечення збалансованого співвідношення екологічних, економічних та соціальних факторів суспільного розвитку на основі врахування властивостей земельних ресурсів та їх цінності. Однак сучасне погіршення екологічного стану земель, зниження родючості ґрунтів та масштабне поширення ґрунтових деградаційних процесів вимагають істотних змін у господарській діяльності людини на землях сільськогосподарського призначення. У зв'язку з цим надзвичайно важливим та актуальним є застосування комплексного підходу до еколого-економічної оцінки впливу сільськогосподарського виробництва на стан земельних ресурсів агросфери. Таким чином, виникає нагальна потреба в дослідженні та формуванні методологічних підходів до оцінки використання земель сільськогосподарського призначення з метою забезпечення сталого землекористування.
Теоретичні й прикладні аспекти економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, реформування земельних відносин та розвитку сталого землекористування досліджено в наукових працях відомих учених Бистрякова І. К., Благодатного В. І., Бриндзі З. Ф., Будзяка В. М., В'юна В. Г., Гордійчука А. С., Гуцуляка Г. Д., Данилишина Б. М., Добряка Д. С., Дорогунцова С. І., Зіня Е. А., Івануха Р. А., Коренюка П. І., Кравціва В. С., Кучера О. О., Лавейкіна М. І., Лукінова І. І., Мельника Л. Г., Мішеніна Є. В., Ніколаєнко Т. С., Новаковського Л. Я., Новоторова О. С., Розумного І. А., Сапіча В. І., Сохнича А. Я., Ступеня М. Г., Тарасової В. В., Трегобчука В. М., Третяка А. М., Фурдичка О. І., Хвесика М. А. та інших.
Проте, незважаючи на численні дослідження, ця проблема вивчена недостатньо, а стосовно оцінки використання земель сільськогосподарського призначення, яка включає екологічні та економічні критерії, потребує подальшого дослідження з метою визначення підходів до екологобезпечного використання земельних угідь та відтворення їх продуктивності як ресурсу. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, окреслило основні напрями пошуку, визначило мету, структуру та зміст дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки досліджень безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Інституту агроекології Національної академії аграрних наук України, зокрема: "Науково-практичне обґрунтування сталого розвитку агроекосистем України. Агроекологія" (номер держреєстрації 0106U004038), у т.ч. 04.01.01./091 "Розробити науково обґрунтовану методику еколого-економічної оцінки впливу сільськогосподарської діяльності на стан ресурсів агросфери" (номер держреєстрції 0106U004039), де автором запропоновано методологічні підходи до оцінки впливу сільськогосподарської діяльності на стан земельних ресурсів та подальший розвиток теоретичних засад визначення еколого-економічних пріоритетів сталого використання земель сільськогосподарського призначення, та науковими дослідженнями Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за темами фундаментальних досліджень: 3.1.5.63 "Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 0100U000657); 3.1.5.64 "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" (номер держреєстрації 0101U007882); 4.2.1.5.83 "Розробка теорії і методів оцінки, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів в умовах сучасного землекористування" (номер держреєстрації 0102U006925), у межах яких внеском автора є подальший розвиток оцінки рівня взаємозв'язку екологічного фактора з економічними показниками в процесі виробництва продукції сільського господарства та оцінки ступеня залежності економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення від природно-просторової організації їх використання.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення наукових засад формування елементів методології оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення.
Для досягнення зазначеної мети визначені такі завдання:
поглибити сутність поняття стале використання земель сільськогосподарського призначення;
проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід щодо розвитку земельних відносин;
обґрунтувати критерії оцінки використання земель сільськогосподарського призначення, що включає екологічні та економічні складові;
з'ясувати вплив природно-просторової організації використання земель сільськогосподарського призначення на результативний показник ефективності землекористування;
оцінити рівень взаємозв'язку екологічних та економічних показників у процесі використання земель сільськогосподарського призначення;
здійснити ранжування показників оцінки використання земель сільськогосподарського призначення;
визначити еколого-економічні пріоритети концептуальних засад сталого використання земель сільськогосподарського призначення.
Об'єктом дослідження є процес формування збалансованого сільськогосподарського землекористування.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади еколого-економічної оцінки використання земель сільськогосподарського призначення в контексті сталого розвитку.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, новітні досягнення економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, які представлені в працях вітчизняних та зарубіжних учених, а також логіко-діалектичний метод пізнання явищ і процесів в економіці загалом та землекористуванні зокрема.
У процесі дослідження використовувались такі методи економічних досліджень: монографічний - при опрацюванні наукових публікацій з питань сталого використання земель сільськогосподарського призначення, нормативних документів з питань землекористування; історичний - при визначенні етапності досліджень у процесі регулювання земельних відносин; системний - при вивченні закономірностей, тенденцій і особливостей розвитку земельних відносин; абстрактно-логічний - при здійсненні теоретичних узагальнень та формуванні висновків, удосконаленні механізму екологобезпечного землекористування; статистичний, економічного аналізу - при обґрунтуванні державної земельної політики в контексті сталого розвитку країни та дослідженні системи інформації про використання і стан земель; графічний - для узагальнення статистичних даних; дисперсійного аналізу - з метою визначення істотності впливу територіальної організації використання земель на його ефективність; методи теорії випадкових функцій - для дослідження закону розподілу показника виробництва валової продукції як випадкової величини; кореляційного аналізу - при визначенні тісноти зв'язку між статистичними характеристиками екологічних і економічних критеріїв оцінки використання земель.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють земельні відносини в Україні, офіційні дані Державного комітету статистики України, Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів "Держродючість", Національної академії аграрних наук України, праці вітчизняних і зарубіжних учених з аналізованої тематики, довідкова література.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного дослідження поглиблена еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення та відображається такими конкретними результатами:
вперше:
- розроблено методологічні підходи до оцінки впливу сільськогосподарської діяльності на стан земельних ресурсів, що включає екологічні та економічні критерії, встановлені на підставі закону розподілу результативного показника використання земель;
удосконалено:
- алгоритм організаційно-управлінських дій для забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення, що, на відміну від існуючих, базується на аналізі сучасного стану використання земель у співвідношенні з виробничою діяльністю та показниках, які враховують екологічні, економічні та соціальні фактори суспільного розвитку;
- методичні підходи до реформування територіальної організації сільськогосподарського землекористування, критеріальними ознаками яких є виробництво валової продукції залежно від природно-просторового районування як основи підвищення ефективності використання земельних ресурсів;
- проект змін до чинного законодавства України в частині визначення екологічних пріоритетів на рівні з економічними;
набули подальшого розвитку:
- оцінка рівня взаємозв'язку екологічного фактора з економічними показниками в процесі виробництва продукції сільського господарства;
- оцінка ступеня залежності економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення від природно-просторової організації їх використання;
- теоретичні засади визначення еколого-економічних пріоритетів у забезпеченні сталого землекористування, в основу яких покладено збалансування сільськогосподарського виробничо-технологічного процесу з екологічною системою через урахування всіх факторів господарської діяльності, що визначають екологічний стан земель сільськогосподарського призначення, а також забезпечення оптимізації екологічних, економічних та соціальних факторів суспільного розвитку.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційній роботі результати мають практичне значення і можуть бути використані органами виконавчої влади і місцевого самоврядування при розробці загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку сталого використання земель сільськогосподарського призначення, для обгрунтування і розробки системи заходів щодо реалізації концепції переходу до сталого розвитку.
Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у комплексних розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України відповідно до планів науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/260 від 28.04.2010 р.), Інституту агроекології НААН України (довідка № 123/1 від 12.03.2010 р.).
Розроблені за результатами дисертаційного дослідження Концептуальні основи сталого використання земель сільськогосподарського призначення використовуються в Міністерстві аграрної політики України при підготовці відповідних програмних, нормативно-правових та інших документів з питань сталого землекористування (довідка № 1565 від 19.03.2010 р.).
Викладені в роботі окремі наукові результати щодо еколого-економічної оцінки використання земель сільськогосподарського призначення використані Львівським національним аграрним університетом Міністерства аграрної політики України у навчальному процесі при розробці навчально-методичних матеріалів (довідка № 01-35-06/4 від 10.05.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання - удосконалити наукові засади формування елементів методології еколого-економічного оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення з метою визначення підходів до забезпечення сталого землекористування.
Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є її науковим внеском у розвиток економіки природокористування та охорони навколишнього середовища. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, які одержані здобувачем особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження доповідались на таких конференціях: науково-практичній конференції "Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва" (м. Київ, 3-6 червня 2008 р.), ІІ науково-практичній конференції молодих учених "Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва" (м. Київ, 9-11 вересня 2008 р.), Міжнародних науково-практичних конференцій "Стратегія забезпечення сталого розвитку України" (м. Київ, 20 травня 2008 р.), "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (м. Київ, 23-24 жовтня 2008 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва" (м. Київ, 2-4 червня 2009 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва" (м. Київ, 22-25 вересня 2009 р.) та Десятій щорічній Всеукраїнській науковій конференції "Екологічний менеджмент в загальній системі управління" (м. Суми, 20-21 квітня 2010 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження, практичні рекомендації викладені у 10 наукових працях загальним обсягом 3,6 друк. арк., з них особисто автору належить 3,1 друк. арк., з яких 7 статей у наукових фахових виданнях, 3 - у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 172 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 17 таблиць і 18 рисунків; 2 додатки на 45 стор.; список використаних джерел із 171 найменування викладено на 18 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання, визначено предмет і об'єкт дослідження, практичне значення і наукову новизну одержаних результатів.
У першому розділі "Теоретико-методологічні підходи до еколого-економічної оцінки використання земель сільськогосподарського призначення" викладено основні теоретико-методологічні підходи до еколого-економічної оцінки впливу сільськогосподарської діяльності на стан земельних ресурсів, розкрито сутність концепції сталого використання земель сільськогосподарського призначення, узагальнено передумови його розвитку та ключові особливості.
Акцентується увага, що стан використання земель сільськогосподарського призначення протягом тривалого часу оцінювався за критерієм досягнення високих економічних показників господарської діяльності землевласників та землекористувачів. Земельна реформа, домінантою якої було роздержавлення, паювання та приватизація земель, у своїй основі спрямовувалась перш за все на вирішення економічних інтересів. Охороні земельних угідь та відтворенню їх родючості приділялося недостатньо уваги. Прагнення виробника сільськогосподарської продукції одержати максимальний прибуток призводить до несприятливих екологічних наслідків. Екологічна криза в землекористуванні стала реальною загрозою.
На наш погляд, методологія земельної реформи повинна базуватися на об'єктивних законах природи і суспільства та відповідних економічних механізмах, здатних реалізувати її в господарській практиці для забезпечення охорони і найбільш раціонального використання земельних ресурсів, підвищення родючості землі. Цієї стратегічної мети можна досягнути тільки за умови переходу аграрного землекористування на модель сталого розвитку.
Авторське визначення терміна стале використання земель сільськогосподарського призначення - це така система заходів, при якій досягається динамічна збалансованість сільськогосподарського виробничо-технологічного процесу з екологічною системою на основі врахування властивостей земельних ресурсів, їх цінності та особливостей природно-просторового розташування, а також забезпечення оптимізації екологічних, економічних та соціальних факторів суспільного розвитку. Вирішення екологічних проблем у використанні сільськогосподарських земель є водночас завданням сталого землекористування та інструментом економічного зростання, технологічної перебудови аграрного сектору економіки, задоволення матеріальних і духовних потреб населення.
Доведено, що в контексті сталого розвитку найбільш важливим є комплексне дослідження об'єктивних природних властивостей і суб'єктивних соціально-економічних особливостей використання земель та складових еколого-економічної оцінки використання земель сільськогосподарського призначення, щоб зрозуміти, як у цілому вплине така діяльність на стан земельних ресурсів.
Обґрунтовано, що еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення повинна здійснюватися через оцінку масштабів та інтенсивності впливу сільськогосподарської діяльності на стан земельних ресурсів. При такому підході критерієм оцінки є забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення (або еколого-економічний ефект), що обумовлює методологічну базу вибору системи показників оцінки.
Запропонована загальна методична схема еколого-економічної оцінки використання земель сільськогосподарського призначення. Як формалізовані уніфіковані блоки первинних статистичних показників такої оцінки пропонується обрати:
екологічний, який включає кількісно-якісні характеристики фізичних властивостей, стан земель;
економічний, що свідчить про цінність земель як матеріально-природного блага;
соціального розвитку, що показує про рівень соціальної стабільності землекористування.
Основним економічним показником використання земель сільськогосподарського призначення прийнято виробництво валової продукції в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь і розглянуто цей показник як випадкову величину. Для цього використано дані Державного комітету статистики України за період 1995-2008 років у вартісному вимірі в порівнянних цінах 2005 року в розрізі адміністративних областей України за природно-кліматичними зонами рівнинної частини країни - Полісся, Лісостепу і Степу.
Розрахунки коефіцієнта екологічної стабільності території проводили за методикою Третяка А. М. та Бабміндри Д. І., індексу екологічної невідповідності сучасного використання орнопридатних земель та перевищення допустимої розораності земель - за методикою Бабміндри Д. І.
За допомогою кореляційного аналізу з'ясували зв'язки між статистичними характеристиками екологічних і економічних показників оцінки використання земель сільськогосподарського призначення. За методом регресії визначили кількісну залежності між величинами показників.
Викладене стало підставою для ранжування показників за вагомістю для формування елементів моделі оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення з метою визначення науково обґрунтованих підходів до забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування.
З метою з'ясування екологічних та економічних чинників забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення методом теорії випадкових функцій, зокрема на основі законів розподілу показника виробництва валової продукції та їх статистичних характеристик, обґрунтовано критерії оцінювання їх використання.
Гіпотезу про вид закону розподілу перевіряли за критерієм Пірсона 2 у такій послідовності: закон нормального розподілу, закон логарифмічно нормального розподілу. Дані про вид закону розподілу використано для з'ясування характеру механізму формування статистичної сукупності і прогнозу щодо напрямів зміни показника.
Методом дисперсійного аналізу визначили істотність впливу природно-просторової організації землекористування на ефективність використання земель сільськогосподарського призначення. Порядковий номер регіону є варіантом досліду, а за повторності прийнято показники 1990-2008 рр. Як контроль використано аналогічний статистичний показник у середньому по Україні.
У другому розділі "Аналітична оцінка сучасного стану використання земельних ресурсів України" наведена аналітична оцінка сучасного стану використання земельних ресурсів України в адміністративно-територіальному та регіональному розрізі. Викладено результати дослідження структури земельного фонду, якісного та екологічного стану земельних угідь, проаналізовано причини та наслідки їх деградації, а також ефективність використання; обґрунтовано необхідність проведення на державному рівні заходів щодо забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення, узагальнено зарубіжний досвід (на прикладі США). Розроблено шляхи поєднання екологічного та економічного підходів до сталого сільськогосподарського землекористування.
Наведено характеристику території досліджуваних регіонів на основі: коефіцієнта екологічної стабільності території, який у середньому по Україні становить 0,38, що є ознакою стабільно-нестійкого землекористування; індексу екологічної невідповідності сучасного використання орнопридатних земель - 1,45; перевищення допустимої розораності земель - 45,2%; еколого-агрохімічної оцінки сільськогосподарських угідь, яка в середньому по Україні становить 50,8 бала, зокрема по регіонах: Степ - 53,5, Лісостеп - 52,8, Полісся - 40,8 бала. У розрізі областей еколого-агрохімічна оцінка сільськогосподарських угідь перебуває в діапазоні від 29,0 (низька якість) до 74,0 балів (висока якість земель). Це значною мірою визначається характером господарської діяльності власників землі.
Ерозія ґрунтів є головним деградаційним процесом, який завдає величезної екологічної та економічної шкоди. В Україні налічується 13,9 млн. гектарів еродованих сільгоспугідь (33,2% їх загальної площі) і щорічне їх зростання перевищує 80 тис. га. Виходячи з видів і площі деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель, ученими-аграрниками обґрунтовано об'єктивну необхідність зосередити виробництво сільськогосподарської продукції на значно меншій площі сільськогосподарських угідь шляхом виведення з інтенсивного використання близько 10 млн. га ріллі та їх переведення у природні кормові угіддя та заліснення. Це дасть змогу відновити порушене співвідношення між природними комплексами та запобігти прояву ерозійних процесів.
Розраховано, що за умови переведення близько 10 млн. га (або 31,3%) ріллі у природні кормові угіддя та заліснення коефіцієнт екологічної стабільності території зросте в середньому в Україні на 30,4% і становитиме 0,50, а отже, землекористування наближатиметься до середньо-стабільного.
З метою прогнозування стану використання земель сільськогосподарського призначення з'ясовано кореляційні зв'язки між статистичними характеристиками екологічних і економічних показників їх використання. Досліджено ступінь зв'язку показника виробництва валової продукції сільського господарства з такими показниками: коефіцієнт екологічної стабільності території, внесення мінеральних добрив під посіви сільськогосподарських культур, внесення органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур, прямі іноземні інвестиції в сільське господарство.
Зокрема, частка варіації показника виробництва валової продукції сільського господарства, яка обумовлена варіаціями коефіцієнта екологічної стабільності території, оцінювалася за допомогою коефіцієнта детермінації.
Щільність зв'язку між факторами (коефіцієнт кореляції) становить r = 0,7248 (висока сила зв'язку). Тобто із зростанням коефіцієнта екологічної стабільності території показник виробництва валової продукції сільського господарства лінійно зростає. На підставі статистичних параметрів регресії (довірчого інтервалу для нахилу) визначили кількісну залежність між величинами показників, зокрема: можна з імовірністю 95% стверджувати, що при збільшенні коефіцієнта екологічної стабільності території на 0,10 виробництво валової продукції зросте на величину в діапазоні від 26,4 до 63,1 тис. грн., або в середньому на 44,8 тис. грн. Це дає можливість прогнозувати збільшення виробництва валової продукції сільського господарства за умови зростання коефіцієнта екологічної стабільності території.
Величина кореляційної залежності між статистичними характеристиками екологічних і економічних показників оцінки використання земель сільськогосподарського призначення створює можливість групування показників такої оцінки за напрямом впливу (покращення чи погіршення) та ранжування показників за вагомістю (табл. 1) для формування елементів моделі оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення з метою визначення науково обґрунтованих підходів до сталого землекористування. При ранжуванні показник з найбільшою вагомістю (найвищим коефіцієнтом детермінації) займає перше місце серед досліджених показників.
Таблиця 1. Ранжування показників оцінки використання земель сільськогосподарського призначення за вагомістю*
|
Показник |
Коефіцієнт детермінації R2 |
Ранг (місце) |
|
|
Забезпечення енергетичними потужностями сільськогосподарських підприємств |
0,7127 |
1 |
|
|
Внесення мінеральних добрив під посіви сільськогосподарських культур |
0,5284 |
2 |
|
|
Коефіцієнт екологічної стабільності території |
0,5253 |
3 |
|
|
Еколого-агрохімічна оцінка земель |
0,3394 |
4 |
|
|
Внесення органічних добрив під посіви сільськогосподарських культур |
0,2614 |
5 |
|
|
Прямі іноземні інвестиції в сільське господарство |
0,2146 |
6 |
|
|
Державна підтримка сільського господарства за рахунок бюджетних дотацій підприємствам |
0,2044 |
7 |
|
|
Вміст гумусу |
0,1415 |
8 |
* Розрахунок автора
Таким чином, критерії майбутньої моделі оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення дадуть можливість визначити системи організаційно-господарських заходів щодо відтворення їх продуктивності, прогнозувати стан їх використання; будувати моделі, зважені не тільки у фізичному просторі, але й у соціально-економічному з урахуванням основних факторів сталого землекористування.
Дослідження взаємозв'язку показників екологічного стану земельних угідь і сформованих у сільському господарстві економічних відносин показує, що забезпечення умов переходу України до сталого використання земель сільськогосподарського призначення не суперечить зростанню економічної ефективності їх використання.
У третьому розділі "Удосконалення еколого-економічної оцінки сталого використання земель сільськогосподарського призначення" викладено основні положення щодо підвищення еколого-економічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в контексті сталого розвитку та обґрунтовано основи концепції їх сталого використання, реалізація якої потребує створення цілісної, ефективно діючої системи управління використанням і охороною земельних ресурсів.
Наводимо полігон розподілу показника виробництва валової продукції (рис. 5, ламана крива). За результатами статистичної обробки статистичного ряду виявлено, що з досить високою ймовірністю (критерій Пірсона Р(2) = 0,4) закон розподілу показника валової продукції за досліджуваний період може бути апроксимований кривою закону нормального розподілу з такими параметрами: середнє арифметичне значення - 241 тис. грн./100 га с.-г. угідь; середнє квадратичне відхилення - 80,9 тис. грн./100 га с.-г. угідь; коефіцієнт варіації - 33,57%; коефіцієнт асиметрії - 0,51. При цьому істотна правостороння асиметрія розподілу і досить близькі значення логарифма медіани розподілу (ln Me = 5,70) та середнього арифметичного значення логарифмів варіантів (дат) (=5,54) свідчать про можливість апроксимації експериментальних даних законом логарифмічно нормального розподілу.
Проте статистична надійність такої апроксимації не висока (за критерієм Пірсона Р(2) = 0,02 при мінімально необхідному, як це прийнято, Р(2) = 0,05). За таких підстав фактичний розподіл показника валової продукції можна розглядати як такий, що має ознаки законів нормального розподілу і логарифмічно нормального розподілу. А це значить, що сукупність має запас до зростання, тобто дає підстави для прогнозування перспектив щодо підвищення значення показника виробництва валової продукції сільського господарства, адже в основі його формування лежить мультиплікативний (примножуючий) процес. Вплив чергового як екологічного, так і економічного чинника в цьому процесі на зростання показника пропорційний досягнутому рівню показника.
Як свідчать здійснені розрахунки, динаміка зміни економічних показників тісно пов'язана зі зміною екологічних факторів, а отже, за умови покращення екологічного стану земель є можливість зростання економічних показників їх використання. Таким чином, еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення стає реальним стимулом для запровадження сталого землекористування.
Проведено дисперсійний аналіз ступеня впливу природно-просторової організації землекористування за природно-кліматичними зонами рівнинної частини України (Полісся, Лісостеп і Степ) на ефективність використання земель сільськогосподарського призначення за період 1995-2007 рр. У ході статистичного оброблення даних істотність впливу природно-просторової організації землекористування на ефективність використання земель сільськогосподарського призначення оцінювали за найменшою істотною різницею (табл. 2). При цьому встановлено суттєвий ступінь впливу (16%) природно-просторової організації землекористування за природно-кліматичними зонами рівнинної частини України на ефективність використання земель сільськогосподарського призначення.
Таким чином, питання збалансованості використання земель сільськогосподарського призначення необхідно розв'язувати через призму природно-просторового районування, тобто фактично диференціювати залежно від комплексу умов, притаманних кожному регіону. Застосування такого підходу як до України загалом, так i її peгioнів зокрема дає змогу сформувати природно-територiальнi комплекси, показати цiннiсть кожного peгioнy на загальнодержавному piвнi.
Таблиця 2. Вплив природно-просторової організації землекористування на ефективність використання земель*
|
Регіон |
Валова продукція, тис. грн./100 га с.-г. угідь |
Різниця з контролем |
Група |
Висновок про різницю |
||
|
тис. грн./100 га с.-г. Угідь |
% |
|||||
|
Україна (контроль) |
228,6 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Степ |
180,6 |
-48,1 |
-21,0 |
ІІІ |
Суттєва |
|
|
Лісостеп |
265,5 |
36,8 |
16,1 |
ІІ |
Суттєва |
|
|
Полісся |
276,5 |
47,9 |
21,0 |
І |
Суттєва |
|
|
05 НІР |
- |
36,6 |
16,0 |
- |
- |
* Розрахунок автора
Запропоновано алгоритм організаційно-управлінських дій для забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення (рис. 1), який включає аналітичний блок, блоки підготовки та реалізації заходів і запровадження контролю.
Визначено пріоритети у вирішенні основних завдань із забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення, зокрема: збалансування сільськогосподарського виробничо-технологічного процесу з екологічною системою через урахування всіх факторів господарської діяльності, що визначають екологічний стан цих земель; природно-територіальна організація використання земельних ресурсів; оптимальне поєднання приватних інтересів із суспільними з приводу використання земель.
Механізм забезпечення розвитку сталого використання земель сільськогосподарського призначення комплексно охоплює такі складові: екологічну, економічну, інституційну, інформаційну, соціальну та політико-правову.
У контексті такого механізму запропоновано дієві важелі та інструменти, які забезпечать стале використання земель сільськогосподарського призначення, зокрема: економічне стимулювання власників землі та землекористувачів за підвищення родючості землі відносно базового рівня при одержанні її у власність або користування; економічна відповідальність за погіршення якісного стану ґрунту; удосконалення екологічного страхування в частині забезпечення максимального відшкодування збитку у разі завдання шкоди сільськогосподарським угіддям.
Оскільки за умови покращення екологічних чинників є можливість зростання економічних показників, то доцільно забезпечити державну підтримку екологоорієнтованого сільськогосподарського землекористування, яку необхідно розпочати із: затвердження Концепції переходу України на модель сталого використання земель сільськогосподарського призначення та практичного впровадження її основних положень у життєдіяльність суспільства; розроблення проекту Програми розвитку сталого використання земель сільськогосподарського призначення на 2011-2020 роки, в якій слід конкретизувати цілі, пріоритети, напрями, завдання й плани дій з розвитку сталого використання земель сільськогосподарського призначення на перспективу.
Рис. 1. Алгоритм організаційно-управлінських дій для забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення
З метою забезпечення функціонування цілісної, ефективно діючої системи управління охороною земель сільськогосподарського призначення необхідно створити державний орган виконавчої влади з охорони земель.
ВИСНОВКИ
Основні наукові та прикладні результати полягають у наступному:
1. Сформовано авторське визначення терміна стале використання земель сільськогосподарського призначення, а саме: це така система заходів, при якій досягається динамічна збалансованість сільськогосподарського виробничо-технологічного процесу з екологічною системою на основі врахування властивостей земельних ресурсів, їх цінності та особливостей природно-просторового розташування, а також забезпечення оптимізації екологічних, економічних та соціальних факторів суспільного розвитку.
2. Дослідження законів розподілу показника виробництва валової продукції сільського господарства як одного з основних економічних показників оцінки використання землі дають можливість з'ясувати характер механізму формування статистичної сукупності цього показника і прогноз щодо напрямів його трансформації за умови зміни екологічного чи економічного чинника, а отже, обґрунтувати критерії оцінювання впливу сільськогосподарської діяльності на стан земельних ресурсів.
3. Еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення є реальним стимулом для запровадження екологобезпечного землекористування, оскільки доведено, що за умови покращення екологічного стану земель сільськогосподарського призначення є можливість зростання економічних показників їх використання, тобто динаміка зміни економічних показників тісно пов'язана з екологічними факторами, що забезпечить оптимізацію екологічних, економічних та соціальних чинників суспільного розвитку.
4. Питання збалансованості використання земель сільськогосподарського призначення необхідно розв'язувати через призму природно-просторового районування, тобто диференціювати залежно від комплексу умов, притаманних кожному регіону. На основі застосування такого підходу як до України загалом, так i її peгioнів зокрема, можна сформувати природно-територiальнi комплекси, показати цiннiсть кожного peгioнy на загальнодержавному piвнi. Частка впливу природно-просторової організації використання земель сільськогосподарського призначення на ефективність землекористування становить 16%.
5. Кореляційна залежність між статистичними характеристиками екологічних і економічних показників оцінки використання земель створює можливість групування складових такої оцінки за напрямом впливу (покращення чи погіршення) та ранжування складових такої оцінки за вагомістю для формування елементів моделі оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення з метою визначення науково обґрунтованих підходів до сталого землекористування. Обґрунтовані показники майбутньої моделі оцінювання використання земель сільськогосподарського призначення дадуть можливість визначити системи організаційно-господарських заходів щодо відтворення продуктивності земель, прогнозувати стан їх використання; будувати моделі, зважені не тільки у фізичному просторі, але й у соціально-економічному з урахуванням основних факторів сталого землекористування. За умов переходу України до сталого використання земель сільськогосподарського призначення прогнозується зростання їх економічної ефективності.
6. Збільшуючи коефіцієнт екологічної стабільності території, зокрема переведенням близько 10 млн. га деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель у природні кормові угіддя та заліснення, можна досягти зростання економічного показника, покращивши при цьому екологічний, що сприятиме збалансуванню екологічних, економічних і соціальних факторів розвитку регіонів.
7. Визначено пріоритети у вирішенні основних завдань із забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення, зокрема: збалансування сільськогосподарського виробничо-технологічного процесу з екологічною системою через урахування всіх факторів господарської діяльності, що визначають екологічний стан таких земель; природно-територіальна організація використання земельних ресурсів; оптимальне поєднання приватних інтересів із суспільними з приводу використання земель.
8. Перспективна модель розвитку сталого використання земель сільськогосподарського призначення передбачає такі етапи: еколого-економічна оцінка використання земель; забезпечення максимально збалансованого поєднання екологічних пріоритетів та економічного зиску за рахунок реформування природно-територіальної організації використання земельних ресурсів; перерозподіл земель за формами господарювання і цільовим призначенням; підвищення екологічної відповідальності за погіршення якісного стану ґрунту.
9. Механізм забезпечення розвитку сталого використання земель сільськогосподарського призначення комплексно охоплює екологічну, економічну, інституційну, інформаційну, соціальну та політико-правову складові.
10. Державну підтримку сталого використання земель сільськогосподарського призначення в Україні доцільно розпочати із затвердження Концепції переходу України на модель сталого використання земель сільськогосподарського призначення та практичного впровадження її основних положень у життєдіяльність суспільства.
11. Подальші дослідження щодо еколого-економічної оцінки використання земель сільськогосподарського призначення доцільно спрямувати на вивчення динаміки видів законів розподілу показника виробництва валової продукції як випадкової величини статистичної сукупності та обґрунтування тривалості перехідного періоду до забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті в наукових фахових виданнях:
1. Паляничко Н.І. Інвестиції в аграрному секторі як складова забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування / Н.І. Паляничко // Економіка природокористування і охорони довкілля: зб. наук. пр. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 288-292.
2. Паляничко Н.І. Стан і перспективи впровадження екологічного страхування в аграрному секторі України / Н.І. Паляничко // Продуктивні сили і регіональна економіка: зб. наук. пр.: у 2 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 175-178.
3. Паляничко Н.І. Трансформація землекористування в сільському господарстві як складова земельної реформи в Україні / Лицур І.М., Паляничко Н.І. // Вісник Львівського національного аграрного університету. - Львів: Львів. нац. аграр. ун-т, 2009. - № 12. - С. 50-53. (Серія "Землевпорядкування і земельний кадастр"). Особистий внесок: обґрунтовано концептуальні підходи до визначення основних напрямів подальшого реформування земельних відносин.
4. Паляничко Н.І. Державне регулювання сталого використання земель сільськогосподарського призначення / Н.І. Паляничко // Економіка АПК. - 2009. - № 5. - С. 65-68.
5. Паляничко Н.І. Особливості реформування відносин власності на землю в умовах ринкової економіки України (еколого-економічний аспект) / Н.І. Паляничко // Збірник наукових праць / [за ред. М.І. Бахмата]. - Кам'янець-Подільський, 2009. - Вип. 17, т. 2. - С. 580-583.
6. Паляничко Н.І. Економічні важелі управління землекористуванням / Н.І.Паляничко // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми: Сум. нац. аграр. ун-т, 2009. - № 1. - С. 321-325. - (Серія "Фінанси і кредит").
7. Паляничко Н.І. Еколого-економічна оцінка використання земель сільськогосподарського призначення / Н.І. Паляничко // Регіональна економіка. - 2010. - № 2. - С. 111-117.
Матеріали наукових конференцій:
8. Паляничко Н.І. Особливості екологічного страхування в аграрному природокористуванні / Н.І. Паляничко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 20 трав. 2008 р.: у 3 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 2. - С. 299-300.
9. Паляничко Н.І. Інвестиції в аграрному секторі як складова в забезпеченні сталого сільськогосподарського землекористування / Н.І. Паляничко // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 23-24 жовт. 2008 р.: у 3 ч. / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 1. - С. 109-111.
10. Паляничко Н.І. Пріоритетні напрями забезпечення сталого використання земель сільськогосподарського призначення / Н.І. Паляничко // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: тези доповідей Десятої щорічної Всеукраїнської наук. конф., м. Суми, 20-21 квіт. 2010 р.: у 2 ч. - Суми: ДУ, 2010. - Ч. ІІ. - С. 33-36.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Оцінка сталого розвитку в просторі економічного, екологічного та соціального вимірів. Ступінь гармонізації сталого розвитку. Оптимальне використання обмежених ресурсів. Характеристика та індикатори екологічного виміру. Стабільність соціальних систем.
реферат [23,0 K], добавлен 30.05.2012Визначення, засоби, методи та інструменти фінансування сталого розвитку. Аналіз світового досвіду використання глобальних стратегій акумуляції, вивільнення і надходження грошових коштів. Результати використання механізмів і методів фінансування в світі.
курсовая работа [286,5 K], добавлен 09.12.2010Місце, роль землі в галузях матеріального виробництва та її оптимальний розподіл. Правове регулювання охорони та використання земельних ресурсів. Класифікація земель України та напрямки їх використання. Аналіз використання земель у Рівненській області.
курсовая работа [104,5 K], добавлен 28.03.2011Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.
реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.
реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010Законодавчо-нормативне забезпечення грошової оцінки земель в Україні. Методичні основи грошової оцінки. Визначення середньої (базової) вартості земель населеного пункту. Економіко-планувальне зонування території. Коефіцієнт функціонального використання.
дипломная работа [224,2 K], добавлен 24.06.2013Економічна суть основних засобів, їх класифікація та оцінка. Методичні підходи та джерела інформації для аналізу забезпечення та ефективного використання основних засобів. Обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання основних засобів.
курсовая работа [200,1 K], добавлен 10.01.2015Економічна суть основних виробничих фондів та їх класифікація. Загальна земельна площа підприємства. Аналіз ефективності використання основних засобів на ПП "Оріон – Агрос" та дослідження шляхів підвищення ефективності використання основних фондів.
курсовая работа [867,6 K], добавлен 26.11.2014Сучасний стан проблеми сталого розвитку гірничодобувних підприємств. Особливості даної промисловості України. Природоохоронна діяльність та діагностика рівня забезпечення сталого розвитку ВАТ "Павлоградвугілля". Напрямки удосконалення його механізму.
дипломная работа [246,7 K], добавлен 14.05.2011Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка розвитку галузі рослинництва. Оцінка майнового стану, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства.
курсовая работа [73,3 K], добавлен 12.09.2014Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів. Оцінка економічної ефективності використання і відтворення основних фондів на підприємстві. Визначення шляхів підвищення існуючого рівня ефективності використання основних фондів підприємства.
курсовая работа [266,0 K], добавлен 14.09.2012Структура земельних угідь. Наявність та ефективність використання матеріальних ресурсів. Склад основних виробничих фондів. Рівень розвитку та ефективність виробничої, соціальної інфраструктури. Екологічний стан виробництва сілськогосподарської продукції.
отчет по практике [77,7 K], добавлен 10.12.2014Аналіз сучасного стану нормативної грошової оцінки земель в Україні. Грошова оцінку земель населеного пункту та земель сільськогосподарського призначення села Чорна Красноокнянського району Одеської області. Рекомендації щодо підвищення якості оцінки.
курсовая работа [256,8 K], добавлен 03.04.2019Обґрунтування та аналіз необхідності відміни мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Дослідження та характеристика значення впровадження іпотечного кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення.
статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017Аналіз доцільності комплексного і раціонального надрокористування. Еколого-економічне обґрунтування використання відходів для виробництва будівельної продукції. Розрахунок еколого-економічних показників впровадження технології для виробництва шлакоблоків.
контрольная работа [543,1 K], добавлен 24.01.2012Загальна оцінка витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами. Аналіз структури, стану та рівня використання земельних угідь.
курс лекций [1,1 M], добавлен 03.07.2009Економічна необхідність ефективного використання трудових ресурсів торговельних підприємств. Класифікація трудових ресурсів, оцінка ефективності їх використання. Організаційно-економічна характеристика діяльності ПП "Гал–Ф", аналіз продуктивності праці.
дипломная работа [262,2 K], добавлен 22.04.2010Розгляд поняття екологія, економіка, система. Досліджено складові еколого-економічної системи. Огляд складових, послідовності та видів проведення еколого-економічного аналізу діяльності підприємства. Оцінка застосування еколого-економічного аналізу.
статья [22,9 K], добавлен 31.08.2017Теоретичні основи аналізу стану та використання основних фондів. Організаційно-економічна характеристика господарства. Аналіз наявності складу структури та руху основних виробничих фондів. Оцінка їх забезпечення, ефективність та джерела використання.
курсовая работа [49,7 K], добавлен 09.12.2010Класифікація, оцінка та облік основних фондів, показники їх зношеності, відтворення і використання. Формування джерел фінансування відтворення основних фондів, оптимізація їх структури і термінів служби, шляхи підвищення ефективності використання.
курсовая работа [87,5 K], добавлен 23.05.2012
