Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Успіх будь-якої реформи залежить від курсу, який вибрала країна. Україна вибрала курс європейської інтеграції, тобто принципи світового ринку та світових стандартів. А це означає, що тваринницька продукція, яку виробляють сільськогосподарські підприємства, повинна бути якісною, конкурентоспроможною і доступною для споживачів. Це у свою чергу передбачає проведення політики протекціонізму та захисту вітчизняного виробника від імпортної тваринницької продукції, впровадження інновацій і досягнень науково-технічного прогресу, забезпечення національної продовольчої безпеки, зростання зайнятості населення, нарощування конкурентних переваг підприємств і регіонів, в яких є перспективи ефективного розвитку тваринницької галузі. Водночас наслідки аграрної реформи не відповідають очікуваним. У зв'язку з цим виникла потреба в обґрунтуванні напрямів та результативності розвитку тваринницької галузі на майбутнє, продовження розробок теоретико-методологічних і практичних рекомендацій, адекватних ринковим умовам господарювання і майбутнім змінам в організаційно-економічному механізмі функціонування тваринницької галузі країни. Саме формування умов сталого та ефективного розвитку галузі тваринництва, адаптація до ринкового середовища товаровиробників і переробних підприємств із досягненням конкурентоспроможних параметрів, які гарантуватимуть ефективність тваринницької галузі, є актуальною проблемою, яка потребує наукового та практичного вирішення.

Проте проблема і досі потребує глибшого та всебічного дослідження, оскільки функціонування ринку тваринницької продукції у постреформений період має свої особливості. На часі вирішення окремих проблем, пов'язаних із регіональними особливостями функціонування та розвитку тваринницької галузі на рівні області, району та села.

Проблематичною залишається і специфіка державного регулювання аграрного сектора країни, яке переважно є нестійким і розбалансовує внутрішнє й зовнішнє середовище аграрної сфери економіки, через репрезентацію окремих пропозицій і рекомендацій, які неможливо об'єднати в єдиний механізм ефективного розвитку тваринницької галузі та формування її конкурентних переваг. Актуальність і недостатній рівень опрацювання цієї проблеми стали підставою для вибору теми та визначили мету і завдання дисертаційної роботи.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних, методологічних і практичних засад системного розвитку та підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. Для досягнення мети необхідно виконати такі завдання:

- уточнити теоретичні засади та економічну сутність ефективності сільськогосподарського виробництва, у тому числі в галузі тваринництва;

- визначити основні елементи економічного механізму формування економічної ефективності розвитку тваринництва;

- провести оцінку сучасного стану тваринницької галузі в регіоні, виявити пріоритетні чинники, які впливають на ефективність та перспективи розвитку ринку тваринницької продукції;

- виявити тенденції виробництва основних видів тваринницької продукції та оцінити рівень їх споживання на регіональному рівні залежно від обсягів виробництва й доходів населення;

- визначити основні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму ефективного функціонування тваринництва;

- окреслити перспективи структурних змін у чисельності поголів'я тварин, розвитку сільськогосподарського виробництва як основи підвищення економічної ефективності тваринництва;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання ринку тваринницької продукції;

- обґрунтувати напрями підвищення ефективності функціонування та розвитку тваринницької галузі.

1. Теоретико-методологічні основи ефективного функціонування тваринництва

Систематизовано теоретичні та практичні підходи вчених-економістів до розкриття сутності поняття „ефективність”, узагальнено методику дослідження ефективності господарської діяльності виробників тваринницької продукції в ринкових умовах.

Загальне поняття ефективності є досить широке і вживається в різних галузях народного господарства, в тому числі й у тваринництві. З різноманіття теоретичних підходів, які висвітлені в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, випливає, що поняття „ефективність” є багатогранною економічною категорією, яку слід розмежувати з критеріями виробничо-економічної та соціально-економічної ефективності, на що впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники, і яку можна визначити на основі сукупних показників як на мікро - так і на макрорівні. До того ж загальний критерій економічної ефективності має цільову спрямованість, яка полягає в тому, що досягти максимального корисного ефекту у процесі виробництва тваринницької продукції можна за раціонального використання наявних ресурсів (рис.1). Під поняттям „ефективність” слід розуміти кінцевий результат діяльності, одержаний на основі ефективного планування й раціонального використання господарських засобів і джерел їх формування, а також своєчасного реагування підприємств на внутрішні та зовнішні чинники за допомогою прийняття правильних управлінських рішень.

У роботі спростовано поширене в науковій літературі ототожнення ефективності з результативністю, оскільки нерідко результатом виробничого процесу може бути продукт, який є безкорисним і зайвим. Тоді продукт праці не відповідає ефекту праці. Звідси випливає, що одержаний кінцевий результат тваринницької галузі є ефективним тільки тоді, коли є впевненість що він дійсно є корисним. Тобто можна стверджувати, що ефективність дорівнює корисності.

У дисертаційній роботі обґрунтовані чинники, які впливають на динаміку змін виробничо-економічної ефективності, контрольованих з боку самого підприємства і неконтрольованих, до яких воно може тільки пристосуватися. Усі чинники тісно переплітаються між собою, хоча їх дія не завжди є цілеспрямованою, оскільки в один період на перший план може виходити дія одних, в інший період - інших, але при цьому всі чинники відіграють певну роль у формуванні теоретичної суті ефективності виробництва, яка фактично вже є підтверджена практикою.

Суть такої економічної категорії, як критерій ефективності розвитку тваринництва полягає в нерозривній єдності кількісної та якісної оцінок. Тобто, крім чинників впливу на визначення сутності категорії ефективності існують також показники ефективності виробництва, які покликані забезпечувати взаємозв'язок інтегрального показника ефективності із системою показників, які віддзеркалюють ринкові відносини, що впливають на сталість та ступінь динамізму ефективності виробництва.

Для визначення єдиної методики оцінки економічної ефективності виробництва та реалізації продукції тваринництва запропоновано об'єднати загальнонаукові та локальні методи в єдину систему.

При цьому для визначення ефективності процесу виробництва на мікрорівні слід використовувати показники технологічної, економічної та соціальної ефективності, на макрорівні - показники абсолютної та порівняльної економічної ефективності. Сукупність взаємопов'язаних показників дає всебічну характеристику відображуваного об'єкта та утворює систему показників, які оцінюватимуть результати з урахуванням як загальнонаціональних інтересів, так і забезпечення спроможності галузі виконувати свої завдання та відповідати певним вимогам.

2. Оцінка сучасного розвитку тваринництва в сільськогосподарських підприємствах

Проведено оцінку структурно-динамічних тенденцій регіонального розвитку тваринницької галузі, з'ясовано особливості функціонування ринку тваринницької продукції. Проаналізовані основні чинники впливу на ефективність виробництва та реалізації тваринницької продукції. Встановлена залежність економічної ефективності розвитку тваринництва від інституційної підтримки, визначено еластичність попиту на основні види тваринницької продукції.

Географічне розташування Івано-Франківської області є сприятливим для розвитку тваринництва, яке має вагомий вплив на стабільність функціонування аграрної економіки регіону. Найбільш розвинена тваринницька галузь в господарствах населення. У цих господарствах утримується переважна більшість поголів'я худоби та птиці. Однак питома вага сільськогосподарських підприємств упродовж кількох попередніх років зростала.

Реформування сільськогосподарських підприємств, яке розпочалося з 1990 року, призвело до того, що великі господарства області перетворилися на дрібнотоварні без достатньої адаптації до ринкового середовища. Тому характерною рисою сільськогосподарських підприємств, які займаються тваринництвом, є те, що більшість із них є дрібними товаровиробниками. Зокрема, з-посеред підприємств, які утримують те чи інше поголів'я, лише у 4-6% є понад 400 голів птиці, 500 і більше голів великої рогатої худоби та свиней, 200 і більше голів корів, 100 і більше - овець та кіз.

Водночас ринкові умови навчили сільськогосподарських товаровиробників орієнтуватися не тільки на кількість але й на продуктивність поголів'я. Виробники тваринницької продукції почали звертати більшу увагу на чинники, які сприяють підвищенню ефективності вирощування худоби та птиці. Одним з основних чинників ефективного ведення господарської діяльності сільськогосподарськими підприємствами є зростання середньодобових приростів худоби та птиці (табл. 1).

Таблиця 1. Показники продуктивності худоби та птиці в сільськогосподарських підприємствах Івано-Франківської області

Основними чинниками підвищення продуктивності худоби та птиці в сільськогосподарських підприємствах області є: покращання кормової бази за рахунок збільшення питомої ваги концентрованих кормів та активізація племінної роботи, поновлення стада високопродуктивними тваринами, інтенсивний тип утримання худоби та птиці.

Зростання продуктивності худоби та птиці свідчить про позитивну сторону діяльності господарств та є основою збільшення виробництва валової продукції тваринництва сільськогосподарськими підприємствами області. Простежується чітка тенденція до зростання обсягів виробництва валової продукції тваринництва на 100га сільськогосподарських угідь.

Особливістю Івано-Франківської області є кращий рівень забезпечення жителів регіону основними видами продукції. Зокрема, у 2008 р. господарства області виробили м'яса всіх видів у забійній вазі на 11,9% більше, молока всіх видів на 40,9% та яєць - на 39,6% більше з розрахунку на одну особу порівняно з середніми показниками по країні.

Втім, досягнутий рівень не можна вважати достатнім, і економічно обґрунтоване збільшення виробництва основних видів продукції розглядається нами як важливий напрям діяльності агроформувань. Формування внутрішнього ринку тваринницької продукції повинно здійснюватися не тільки за рахунок збільшення обсягів її виробництва, але і за рахунок розширення попиту, підвищення платоспроможності населення через покращання якості та привабливості вітчизняної тваринницької продукції.

Для проведення аналізу попиту на основні види тваринницької продукції в дисертаційній роботі розрахований коефіцієнт еластичності як відсоток зростання грошових витрат населення на придбання основних видів тваринницької продукції з розрахунку на 1% зростання загальних грошових витрат у кожній з дохідних груп домогосподарств Івано-Франківської області. За одержаними результатами зростання доходів населення у 2008 р. на 1% призводить до збільшення грошових витрат на придбання м'яса і м'ясопродуктів на 1,1%. Такий показник свідчить про еластичність попиту на даний вид тваринницької продукції. Також еластичним у 2008 р. залишався і попит споживачів області на молоко і сир, оскільки розрахований зважений коефіцієнт еластичності становив 1,18. Розрахований груповий коефіцієнт еластичності попиту на пташині яйця складав 1,64. У цей рік в області нееластичним виявився попит на такий вид тваринницької продукції, як масло, оскільки зростання доходів населення на 1% призводить до зростання грошових витрат тільки на 0,9%.

Важливим чинником зростання ефективності тваринництва є фінансова підтримка з боку держави. У 2008 р. сільськогосподарським підприємствам області із Державного бюджету на розвиток тваринництва були виділені кошти в сумі 19,4 млн. грн. Порівняно з 2005 р. ця сума збільшилася на 46,7%. Слід звернути увагу та те, що м'ясо птиці без державних дотацій та доплат у 2008 р. принесло б збитки галузі в розмірі 6,4 млн. грн. Ситуацію виправила сума дотацій в розмірі 8,3 млн. грн. Збитковість м'яса птиці була повністю погашена за рахунок державної дотації. Щодо інших видів реалізованої тваринницької продукції, то не зважаючи на те, що вони були прибутковими, за рахунок державних дотацій їх виробники у 2008 році одержали на 68,8% більшу суму доходу від реалізації м'яса великої рогатої худоби; м'яса свинини - майже в 1,4 раза; молока - на 75% (табл.2). На основі проведеного аналізу можна стверджувати, що ефективність роботи сільськогосподарських підприємств області у 2008 році майже на 50% залежала від підтримку, яку вони одержували з боку держави.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва можна досягти за умови безперешкодного руху продукції від виробників до споживачів і відповідного зворотного руху грошових коштів, оскільки основою розвитку будь-якої галузі народного господарства є фінансові ресурси, які надходять до неї з інших галузей чи від кінцевих споживачів. Якщо на цьому шляху утворюються перешкоди економічного, політичного, соціального, адміністративного характеру, то рух грошових коштів та продукції відбувається неритмічно, з великими втратами, як для виробників, так і для споживачів.

Таблиця 2. Прибуток, збиток (-) від реалізації продукції тваринництва сільськогосподарськими підприємствами Івано-Франківської області, млн. грн.

У такому разі вигоду отримають лише окремі учасники ринкового процесу, зазвичай ринкові посередники.

Привертають увагу значні відмінності у рівнях рентабельності основних видів тваринницької продукції в сільськогосподарських підприємствах окремих адміністративних районів Івано-Франківської області. Це свідчить про високий рівень варіації економічних і технологічних чинників розвитку галузі.

Для господарств районів Івано-Франківської області, в яких виробництво основних видів тваринницької продукції було найбільш збитковим, в дисертаційній роботі розроблені заходи щодо підвищення рівня конкурентоспроможності продукції, основою яких є зростання рівня матеріально-технічного забезпечення, удосконалення технології виробництва і переробки, організації упакування, зберігання і транспортування.

Для ефективнішого ведення тваринницької галузі в області необхідно вдосконалити систему руху тваринницької продукції на ринку, адже велика кількість посередників призводить не тільки до невиправданого зростання цін, але й до неможливості створення системи цінового моніторингу, що сприяло б встановленню прямих зв'язків між підприємствами-виробниками та підприємствами - переробниками.

3. Шляхи підвищення економічної ефективності продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах

Обґрунтовано пропозиції організаційно-економічного характеру, спрямовані на розвиток і вдосконалення ринкових відносин та регулювання ринку тваринницької продукції на перспективу; обґрунтовано шляхи покращання інноваційної діяльності як чинника формування конкурентних переваг тваринницької галузі; висвітлено питання державного регулювання і підтримки виробників тваринницької продукції.

Відновлення та розвиток тваринництва - це не тільки самоціль аграрного сектора економіки, а й потреба сьогодення, оскільки для збалансованого харчування та підвищення працездатності населення продукти харчування повинні бути високої якості та в широкому асортименті. А це у свою чергу вимагає комплексного відродження тваринницької галузі, для якої необхідні великі кошти для будівництва тваринницьких приміщень, оновлення матеріально-технічної бази, купівлі високопродуктивних тварин та ін. Питання ж державного фінансування залишається спірним, оскільки тваринницька галузь і надалі залишається збитковою. З логічного погляду можна дійти висновку: навіщо витрачати державні кошти для підтримки збиткового виробництва тваринницької продукції. З іншого боку, якщо держава не проявлятиме інтересу й підтримуватиме сільськогосподарських товаровиробників, для країни це може обернутися продовольчою кризою. Для вирішення цього спірного питання запропоновано, з одного боку, здійснювати державне регулювання економіки і фінансову підтримку аграріїв, з іншого, - надати їм ринкову незалежність, яка не звільняє від відповідальності, а навпаки, її посилює. Це твердження ґрунтується на тому, що в процесі взаємодії продуктивних сил та відносин власності в кожній економічній системі формується господарських механізм, якщо в ній існує оптимальне поєднання державного регулювання з ринковими важелями саморегулювання економіки.

На теперішньому етапі освоєння ринкових відносин особливе місце посідає організаційно-економічний та господарський механізми формування конкурентоспроможного продовольчого ринку, функціонування яких повинно ґрунтуватися на прискореному розвитку й підвищенні ефективності агропромислового виробництва. Ринок не може ефективно функціонувати без впровадження науково обґрунтованої моделі організаційно-економічного та господарського механізмів.

Господарський механізм - це внутрішній механізм, який значною мірою залежить від внутрішньої організаційно-економічної моделі розвитку кожного сільськогосподарського підприємства.

Організаційно-економічний механізм - зовнішній механізм, оскільки значний вплив на його формування мають державні органи. Його розглядають як систему організаційних, технологічних, економічних та екологічних важелів та методів управління, які в процесі взаємодії і взаємозв'язку повинні забезпечувати ефективне ведення тваринництва на основі певних чинників.

У дисертації розраховані прогнозні показники обсягів та ефективності виробництва основних видів продукції тваринництва на 2015 рік за допомогою експоненційного згладжування Брауна. Розрахунки показали, що прибутковим залишиться виробництво м'яса великої рогатої худоби та свинини, а виробництво молока, м'яса птиці і яєць залишиться нерентабельним (табл. 3).

Таблиця 3. Прогнозні показники ефективності виробництва основних видів тваринницької продукції сільськогосподарськими підприємствами Івано-Франківської області, 2015 р.

Проведений розрахунковий прогноз щодо ефективності виробництва основних видів тваринницької продукції сільськогосподарськими підприємствами Івано-Франківської області є свідченням того, що на перспективу за збереження існуючих тенденцій не передбачається їх поліпшення. Такий стан не може продовжуватися тривалий час, тому для досягнення високої економічної ефективності тваринницької галузі необхідне комплексне впровадження заходів соціально - економічного характеру.

Вступ України до Світової організації торгівлі вимагає створення нової моделі розвитку вітчизняної економіки, яка повинна базуватися на основних чинниках інноваційного розвитку. Тваринницька галузь як одна з провідних у сільському господарстві особливо потребує інноваційних перетворень для підвищення ефективності господарської діяльності.

Питання подальшого структурно-інноваційного розвитку з урахуванням науково обґрунтованих балансів розвитку аграрного сектора слід вирішувати на рівні регіонів, де й формувати ефективні виробничі структури, які б забезпечували інноваційну діяльність сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням вимог регіонального, національного і світового ринків. Однак формування і розвиток регіональної аграрної політики має здійснюватися на основі загальнодержавних концептуальних засад із визначенням пріоритетних напрямів виробництва та реалізації тваринницької продукції, реформування системи господарювання виробників аграрної сфери у межах інноваційно-інвестиційної політики.

Кожний регіон повинен мати визначене місце у загальній системі господарювання, тобто у структурі організаційно-економічного механізму. Для цього необхідно ретельно обґрунтувати стратегічні напрями розвитку регіонального агропродовольчого ринку. Важливо також забезпечити диверсифікацію виробництва тваринницької продукції для запобігання економічній кризі у разі зміни кон'юнктури ринку.

Висновки

економічний сільськогосподарський регіональний дохід

У дисертації теоретично узагальнено й по-новому вирішено проблему підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах.

Результати дослідження дають підстави для таких висновків:

1. Поняття „ефективність” інтерпретується як результат будь-якої діяльності порівняно із зусиллями, які необхідно затратити для досягнення цього результату. Складнішими є взаємозв'язки в системі „витрати-результат”, коли розглядати природу ефективності крізь призму ринкових відносин, виходячи з того, що потреби виробників практично безмежні, а ресурси обмежені. Встановлено, що у такому разі максимально корисного ефекту можна досягти за умов раціонального використання наявних ресурсів.

2. У дисертації систематизовано погляди вчених на формування показників ефективності. Одні вважають за доцільне нехтувати необхідністю отримання єдиної оцінки і будувати систему показників ефективності. Інші вчені пропонують одразу обмежити кількість чинників і визначити комплексний показник впливу. На нашу думку, система показників повинна відображати ефективність використання необоротних активів, оборотного капіталу, трудових ресурсів та виробничо-фінансової діяльності господарства.

3. Поскільки кормовиробництво є важливим чинником ефективного розвитку тваринництва, то впровадження державного контролю за виробництвом, якістю та безпекою кормових ресурсів дасть змогу стабілізувати ситуацію щодо виробництва і використання якісних і безпечних кормів усіх видів, а також одержувати екологічно чисту тваринницьку продукцію, що сприяє підвищенню її конкурентоспроможності.

4. Аналіз динаміки виробництва тваринницької продукції в Івано-Франківській області показав різновекторність середньорічних показників у всіх категоріях господарств за спадної тенденції виробництва валової продукції тваринництва у господарствах населення та зростаючої - в сільськогосподарських підприємствах порівняно з 2005 роком. У 2008 році сільськогосподарські підприємства Івано-Франківської області від реалізації тваринницької продукції одержали прибуток у розмірі 54,6 млн. грн. без врахування державних дотацій та доплат. Виробництво м'яса великої рогатої худоби, свинини, молока та яєць в господарствах області у цей період було рентабельним, тільки виробництво м'яса птиці не прибуткове. Загальна сума збитку по області від реалізації даного виду продукції становила -5,5 млн. грн..

5. Ефективної трансформації грошових доходів населення для підвищення ефективності виробництва основних видів тваринницької продукції можна досягти за умови безперешкодного руху продукції від виробника до споживача і відповідного зворотного руху грошових коштів. Раціональне функціонування системи „виробник - споживач тваринницької продукції” вимагає організації ефективних маркетингових служб в агропромисловому комплексі, усунення адміністративного втручання у функціонування ринку тваринницької продукції, рішучої боротьби з тіньовими схемами ведення бізнесу на агропродовольчому ринку, зменшення кількості посередників між виробником та споживачем продовольчих товарів.

6. Без удосконалення податкової системи в аграрному секторі підвищити ефективність виробництва основних видів тваринницької продукції неможливо. Оскільки податкова система повинна виконувати не тільки фіскальну функцію, а й регулювальну, то реформування податкової системи в аграрному секторі повинно забезпечити зменшення податкового навантаження, спрощення адміністративних податків та рівні умови для всіх товаровиробників тваринницької продукції.

7. У зв'язку з інвестиційним спадом в аграрній сфері сформувалася і продовжує загострюватися масштабна інвестиційна проблема. Для її вирішення слід сформувати „цивілізований” інвестиційний ринок, врегулювати економічні взаємовідносини між сільським господарством та іншими галузями, створити механізм кредитного забезпечення інвестиційної діяльності товаровиробників, ввести в дію механізм підтримки і стимулювання розвитку аграрної сфери, реалізувати низку інших заходів, пов'язаних з інвестиційним процесом.

8. Одним із чинників оздоровлення фінансового стану тваринницької галузі має бути збільшене бюджетне фінансування. Оскільки в державній казні бракує коштів, то вирішити проблему можна лише через впровадження державної цільової програми підтримки і вдосконалення системи кредитування аграрного виробництва. Адже практично в всіх країнах з розвинутою економікою діє спеціалізована кредитна система, або спеціалізований аграрний банк. Створення системи спеціалізованих на аграрному секторі фінансово-кредитних інститутів є одним із найважливіших напрямів конструктивного подолання дефіциту кредитних коштів у сільському господарстві. Сільськогосподарська кооперація - ефективна форма економічного прогресу, що сприятиме відродженню тваринницької галузі. Підвищення ефективності розвитку і функціонування структур кооперації вимагає подальшого вдосконалення чинної законодавчої бази з метою чіткого визначення економічних умов та удосконалення кооперативного права в напрямі органічного поєднання державного і внутрішньокооперативного регулювання діяльності. При цьому необхідно створити для різних структур і галузей рівні стартові умови для забезпечення рівня дохідності виробництва. Основне завдання інтеграційних процесів полягає в забезпеченні скоординованої діяльності різних господарсько-правових структур, які беруть участь в організаційно-технологічному циклі виробництва тваринницької продукції, спрямовуючи зусилля на економічну та соціальну зацікавленість кожної з них в одержанні високого кінцевого результату, кращій організації та стабілізації ринку тваринницької продукції.

Література

1. Ковальова Г.В. Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва в сільськогосподарських підприємствах / Г.В. Ковальова // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 486-489 (0,35 друк. арк.).

2. Ковальова Г.В. Особливості еластичності попиту на м'ясо і м'ясопродукти / Г.В. Ковальова // Вісник ЛДАУ : економіка АПК. - 2007. - № 14. - С. 145-149 (0,26 друк. арк.).

3. Ковальова Г.В. Методика оцінки економічної ефективності і виробництва продукції тваринництва / Г.В. Ковальова // Вісник ЛНАУ: економіка АПК. - 2008. - № 15. - С. 196-203 (0,45 друк. арк.).

4. Ковальова Г.В. Основні напрямки організаційно-економічного механізму функціонування тваринництва /Г.В. Ковальова // Науковий вісник буковинської державної фінансової академії : зб. наук. праць. - Вип.3 (12). Ч.2 : економічні науки. - Чернівці : Технодрук, 2008.- С. 355-363 (0,48 друк. арк.).

5. Ковальова Г.В. Аналіз основних показників впливу на ефективність виробництва і реалізації основних видів тваринницької продукції в сільськогосподарських підприємствах Івано-Франківської області / Г.В. Ковальова // Науковий вісник буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць. - Вип. 4 (13) : Економічні науки. - Чернівці : БДФА, 2008.- С. 149-159 (0,55 друк. арк.).

6. Ковальова Г.В. Вдосконалення державного регулювання розвитку тваринництва / Г.В. Ковальова // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Вип. 245: в 5 т. - Т. 3. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 632-638 (0,41 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru