Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ДІАГНОСТИКА В СИСТЕМІ Антикризового управління ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИМИ КОМБІНАТАМИ З УРАХУВАННЯМ ФАКТОРА ЧАСУ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

ЯРОВА АЛЛА БОРИСІВНА

Кривий Ріг - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Нусінов Володимир Якович, Криворізький технічний університет, завідувач кафедри обліку, аудиту і фінансового аналізу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Довбня Світлана Борисівна, Національна металургійна академія України, завідувач кафедри економіки промисловості;

кандидат економічних наук, доцент Салига Костянтин Сергійович, Класичний приватний університет, завідувач кафедри фінансів і банківської справи.

Захист відбудеться «10» травня 2010 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.01 у Криворізькому технічному університеті за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, ауд. 300.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Автореферат розісланий «10» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С. М. Короленко

Анотація

Ярова А. Б. Діагностика в системі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами з урахуванням фактора часу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2010.

Дисертацію присвячено розробленню інструментарію та практичних рекомендацій щодо діагностики в системі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами з урахуванням фактора часу.

Доведено, що завчасне проведення антикризових заходів дозволяє відтермінувати настання моменту технічної неплатоспроможності, а отже, і можливі втрати підприємства та його власників. Удосконалено методичні основи діагностики кризового стану на основі наближення настання моменту технічної неплатоспроможності. Установлено, що у процесі оцінки доцільності впровадження антикризових заходів потрібно враховувати можливість відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності внаслідок проведення відповідних заходів. Проведено розширену оцінку ефективності інвестиційних проектів з урахуванням покращення економічного стану підприємства в результаті впровадження зазначених проектів під час антикризового управління. Удосконалено основи проведення порівняльного аналізу антикризових заходів на основі врахування обмеження періоду їх здійснення моментом настання технічної неплатоспроможності. Визначено граничну величину зміни зобов'язань підприємства, що дозволяє зберегти досягнутий рівень ліквідності. Результати дисертації впроваджено на ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Інгулецький ГЗК».

Ключові слова: кризовий стан, втрати підприємства та його власників, дисконтування витрат, банкрутство, технічна неплатоспроможність, антикризове управління, гранична величина зміни зобов'язань підприємства.

АННОТАЦИЯ

Яровая А. Б. Диагностика в системе антикризисного управления горно-обогатительными комбинатами с учетом фактора времени. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Криворожский технический университет, Кривой Рог, 2010.

Диссертация посвящена разработке инструментария и практических рекомендаций относительно диагностики в системе антикризисного управления горно-обогатительными комбинатами с учетом фактора времени.

Разработаны основы оценки экономической эффективности антикризисных мероприятий, учитывающие их результат, который состоит в отсрочке возможных потерь предприятия и его собственников. Заблаговременное проведение антикризисных мероприятий позволяет отсрочить наступление момента технической неплатежеспособности и, следовательно, и возможные потери предприятия и его собственников. За счет отсрочки настоящая стоимость будущих потерь предприятия и его собственников будет уменьшена и таким образом предприятие получит дополнительный экономический эффект, который определяется как разность дисконтированных потерь предприятия и его собственников до и после проведения антикризисных мероприятий.

Обосновано, что общепринятые показатели диагностики кризисного состояния не учитывают временные ограничения, указывают лишь на вероятность наступления банкротства в текущем периоде или в ближайшее время, но не определяют насколько быстро оно наступит. Тем временем в большинстве случаев именно от временных ограничений полностью зависит выбор предприятием тех или иных антикризисных мероприятий. Чем ближе во времени момент технической неплатежеспособности, тем меньше величина запаса прочности экономического состояния предприятия в единицах времени, тем более тяжелым является кризисное состояние предприятия. Таким образом, нужно проводить диагностику кризисного состояния на основании не только стоимостных показателей, но также показателей, выраженных в единицах времени.

Установлено, что в процессе оценки целесообразности внедрения антикризисных мероприятий нужно учитывать возможность отсрочки наступления момента технической неплатежеспособности вследствие проведения соответствующих мероприятий. С этой целью предложено использовать индекс отсрочки наступления момента технической неплатежеспособности. Указанный показатель определяет соотношение разности запаса прочности экономического состояния предприятия в единицах времени до и после внедрения антикризисного мероприятия к начальному запасу прочности.

Доказано, что при оценке эффективности инвестиционных проектов в условиях приближения к моменту наступления технической неплатежеспособности необходимо, кроме чистого приведенного дохода, учитывать величину экономического эффекта от отсрочки потерь собственников. При условии направления на погашение сверхнормативной величины обязательств предприятия чистого приведенного дохода, полученного от инвестиционного проекта, предприятие может получить дополнительный экономический эффект.

Обосновано, что при проведении сравнительного анализа антикризисных мероприятий экономический эффект от их внедрения может быть учтен в полном размере лишь при условии положительной величины временного резерва, т. е. когда период их осуществления не превышает запаса прочности экономического состояния предприятия в единицах времени. При отрицательном значении временного резерва существует существенная вероятность того, что значительная часть эффекта от этих мероприятий после наступления момента технической неплатежеспособности не будет получена.

Доказано, что если предприятие планирует сохранить достигнутый уровень ликвидности, то в таком случае должно сохраняться не только соотношение соответствующих видов оборотных активов и обязательств, но и соотношение их абсолютных приростов.

Результаты диссертации внедрены на ОАО «Центральный ГОК», ОАО «Северный ГОК» и ОАО «Ингулецкий ГОК».

Ключевые слова: кризисное состояние, потери собственников, дисконтирование затрат, банкротство, техническая неплатежеспособность, антикризисное управление, предельная величина изменения обязательств предприятия.

ANNOTATION

Yarova A. B. Diagnostics in the system of antirecessionary management of ore mining and dressing enterprises in time factor view. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's decree in Economics by speciality 08.00.04 - Economy and management of the enterprises (by kinds of economic activities). - Kriviy Rih Technical University, Kriviy Rih, 2010.

The dissertation is devoted to the development of tools and practical recommendations on diagnostics in the system of anti-recessionary management of ore mining enterprises in the factor of time view.

It is proved that preliminary antirecessionary actions carrying out allows to delay the moment of technical insolvency, and consequently, and possible losses of the enterprise and its proprietors. Methodical bases of diagnostics of a crisis state on the basis of technical insolvency closeness are improved. It is established that in the course of an estimation of expediency of introduction of anti-recessionary actions it is necessary to consider possibility of technical insolvency delay due to carrying out of corresponding actions. The expanded estimation of efficiency of investment projects taking into account improvement of an economic condition of the enterprise as a result of introduction of the specified projects in the course of anti-recessionary management is given. Bases of carrying out of the comparative analysis of anti-recessionary actions on the basis of the account of restriction of the period of their realisation are improved by the moment of technical insolvency approach. The limiting size of obligations change of the enterprise which allows to keep the reached level of liquidity is defined. Results of the dissertation are introduced at JSC «PivnGZK», JSC «CGZK», JSC «InGZK».

Key words: a crisis condition, losses of owners, discounting of expenses, bankruptcy, technical insolvency, anti-recessionary management, maximum liabilities.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних умовах світової фінансової кризи вітчизняні гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) зазнали неабияких економічних проблем. Передусім це стосується зниження попиту й цін на продукцію гірничо-металургійного комплексу як на внутрішньому, так і на світовому ринках, через що більшістю вітчизняних ГЗК суттєво скорочено обсяги виробництва продукції. Особливо гостро означена проблема постала на фоні стабільного зростання та сприятливої кон'юнктури, які мали місце на ринку залізорудної сировини упродовж останніх п'яти років. Аналіз економічного стану ГЗК свідчить, що фактична величина зобов'язань суттєво перевищує її граничну величину. За таких умов на підприємствах спостерігається негативна тенденція зростання дефіциту фінансових ресурсів, уже за кілька років окремі комбінати можуть опинитися в ситуації технічної неплатоспроможності, що в подальшому може призвести до банкрутства.

Питання діагностики кризового стану підприємств, оцінки економічної ефективності антикризових заходів досліджувалися в працях вітчизняних (І. О. Бланка, В. О. Василенко, В. В. Вiтлiнського, С. Б. Довбні, С. М. Іванюти, Л. О. Лігоненко, В. Я. Нусінова, С. Я. Салиги, Л. С. Ситник, В. М. Сутормiної, О. О. Терещенко, О. Д. Чернявського) і зарубіжних (Е. Альтмана, І. Т. Балабанова, С. Г. Бєляєва, К. Беєрмана, В. Бівера, А. В. Богомолової, Д. А. Ендовіцького, Є. Ф. Брігхема, Дж. Ван Хорна, П. Вайбера, М. І. Гончарова, А. Г. Грязнової, В. В. Ковальова, В. І. Кошкіна, М. Н. Крейніної, О. С. Стоянової, Е. Хелферта, А. Д. Шеремета та ін.) учених.

Нині існує чимало підходів і методик діагностики кризового стану підприємств, однак загальноприйняте оцінювання не повною мірою відповідає сучасним особливостям трансформації вітчизняної економіки, оскільки жоден із загальноприйнятих показників не дозволяє встановити наближення моменту технічної неплатоспроможності в часовому аспекті. Варто зазначити, що в більшості випадків саме від часових обмежень повністю залежить вибір підприємством тих або тих антикризових заходів, завчасне проведення яких дозволяє відтермінувати настання моменту технічної неплатоспроможності й унаслідок отримати додатковий економічний ефект, який має враховувати, що після настання моменту технічної неплатоспроможності втрати підприємства та його власників є неминучими.

У зв'язку з вищесказаним постає потреба в розробленні методичних підходів до діагностики й оцінки економічної ефективності заходів, які враховують часові обмеження, у системі антикризового управління підприємствами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з проблематикою наукової роботи кафедри обліку, аудиту і фінансового аналізу Криворізького технічного університету «Аналіз та оцінка постійних витрат гірничо-металургійного підприємства» (м. Кривий Ріг, № ДР 0108U008006, 2008 р.). Особисто здобувачем розроблено методичні підходи до визначення витрат на проведення антикризових заходів і втрат підприємства та його власників у момент технічної неплатоспроможності.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є узагальнення й розвиток науково-методичних основ, розроблення інструментарію та практичних рекомендацій щодо діагностики в системі антикризового управління гірничо-збагачувальними комбінатами з урахуванням фактора часу.

У першому розділі «Теоретичні основи діагностики й оцінки економічної ефективності заходів у системі антикризового управління» узагальнено підходи до антикризового управління, доведено необхідність урахування часових обмежень в оцінці ефективності антикризових заходів, визначено напрямки вдосконалення методів діагностики кризового стану.

Опрацювання теоретичних джерел дало змогу висновувати, що найбільш точним є поняття «антикризове управління», яке передбачає як профілактику криз, так і їх лікування: антикризове управління - не лише управління, зорієнтоване на виведення підприємства зі стану кризи, але й управління, яке повинне заздалегідь спрогнозувати й попередити неплатоспроможність підприємства відповідно до розробленої стратегічної програми.

Криза підприємства виникає через невідповідність його фінансово-господарських характеристик параметрам навколишнього середовища. Навіть відносно фінансово стійкі підприємства повинні заздалегідь розробити систему антикризових заходів для попередження кризових явищ у подальшому.

Установлено, що завчасне проведення антикризових заходів дозволяє відтермінувати настання моменту технічної неплатоспроможності й можливі втрати підприємства та його власників, за рахунок чого отримати додатковий економічний ефект. Протягом періоду відстрочення у власників є можливість використати в діяльності підприємства свій капітал, значна частина якого може бути втрачена в разі банкрутства підприємства. Таким чином, підприємство отримує економічний ефект від відстрочки втрат підприємства та його власників у момент технічної неплатоспроможності.

Доведено, що під час оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах наближення до моменту технічної неплатоспроможності потрібно, окрім чистого приведеного доходу, ураховувати величину економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників, ще дозволить оцінити інвестиційний проект не лише з погляду підвищення ефективності діяльності підприємства, але й з позицій поліпшення його економічного стану й відстрочки можливих втрат підприємства та його власників.

З'ясовано, що в процесі проведення порівняльного аналізу антикризових заходів економічний ефект від їх упровадження може бути врахований у повному розмірі лише за умови позитивної величини часового резерву, тобто коли період їх здійснення не перевищує запас міцності економічного стану підприємства в одиницях часу. За від'ємного значення часового резерву існує суттєва ймовірність того, що значна частина ефекту від цих заходів не буде отримана, а лише призведе до зайвих втрат часу та коштів. Витрати на антикризові заходи, які не можуть бути повністю виконані до настання моменту технічної неплатоспроможності, складають додаткові втрати підприємства.

У системі управління будь-якого підприємства повинен здійснюватися антикризовий моніторинг, основним завданням якого є не лише констатація факту кризи, що вже настала, а й прогнозування причин виникнення кризових явищ у майбутньому.

У процесі діагностики кризового стану визначається не тільки факт наявності кризи, але і її рівень, що нині загальновизнано класифікують як легкий, середній, важкий і банкрутство. Разом з тим науковці пропонують об'єднати два останні рівні кризи й послуговуватися поняттям «критична ситуація» для характеристики стану, коли з урахуванням більшості фінансових показників підприємство є неплатоспроможним незалежно, визнане воно банкрутом чи ні. Очевидно, така позиція є досить обґрунтованою, однак на наш погляд, в окресленій ситуації коректніше вживати термін «технічна неплатоспроможність».

Під час діагностики та запобігання банкрутству підприємств використовують різноманітні показники економічного стану. У сучасних умовах світової фінансової кризи одними з найважливіших є чинники ліквідності, які широко застосовуються в плануванні поточної діяльності ГЗК й дозволяють збалансувати величину короткострокових зобов'язань підприємства з його наявними поточними активами. Тому водночас вони є показниками платоспроможності.

Доведено, що за умов планування підприємство зберігає досягнутий рівень ліквідності та платоспроможності. У такому разі повинне зберігатися не лише співвідношення відповідних видів оборотних активів і зобов'язань, але й співвідношення їх абсолютних приростів. Зниження рівня ліквідності вказує на кризу в діяльності підприємства, тому необхідно визначити граничну величину зміни зобов'язань підприємства, за якої може бути збережений досягнутий рівень ліквідності.

Установлено, що одним з істотних недоліків сучасних методів є відсутність урахування часових обмежень у системі антикризового управління. Загальноприйняті показники кризового стану не дозволяють установити наближення технічної неплатоспроможності в часовому аспекті й указують на ймовірність її настання в поточному періоді або найближчим часом, проте не передбачають, наскільки швидко вона настане. Однак у більшості випадків саме від часових обмежень залежить вибір підприємством тих або тих антикризових заходів.

Окрім діагностики кризи на підставі вартісних показників, зокрема граничної величини зміни зобов'язань, необхідно проводити діагностику з урахуванням показників в одиницях часу. Якщо в поточному моменті граничні значення показників економічного стану не порушені, проте відчутна негативна їх динаміка, потрібно провести прогнозування значень показників і виявити момент настання технічної неплатоспроможності, що дозволить завчасно розробити антикризові заходи й отримати відповідний економічний ефект.

У процесі прогнозування як базові можуть використовуватися різні показники економічного стану, вибір яких залежить від мети аналізу. Якщо підприємство оцінює можливість усунення неплатоспроможності, як базовий може обиратися дефіцит фінансових ресурсів. Якщо оцінюється можливість відновлення фінансової стійкості, може обиратися коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами або інший показник фінансової стійкості. Якщо проводиться аналіз можливості забезпечення фінансової рівноваги в довгостроковому періоді, таким показником постає період обороту зобов'язань підприємства.

Слід зазначити, що можливою є ситуація, коли згідно з одними показниками встановлено наявність кризи, а відповідно до інших криза відсутня або навпаки. У такому разі рівень кризи визначається за найгіршим варіантом, тобто за показниками, які є гіршими.

У другому розділі «Методичні аспекти діагностики кризового стану гірничо-збагачувальних комбінатів з урахуванням фактора часу» розроблено принципи визначення запасу міцності економічного стану в одиницях часу, з'ясовано методичні підходи до визначення граничної величини зобов'язань підприємства в заданій виручці від реалізації продукції, запропоновано показник економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників у момент технічної неплатоспроможності.

Запропоновано визначати показник запасу міцності економічного стану підприємства в одиницях часу, який установлює період до настання моменту, коли прогнозне значення показника економічного стану, обраного для аналізу, порушує його гранично допустимий рівень. Для прогнозування можуть використовуватись як загальноприйняті статистичні методи, зокрема метод ковзної середньої, експоненційного згладжування, так і експертні методи, методи сценарію тощо.

Особливістю ГЗК є довгостроковий характер змін у їхній діяльності. Тому в роботі використано метод екстраполяції наявних тенденцій: загальноприйнятим методом проводиться побудова рівняння регресії певного показника, обраного базовим, від часу та визначається момент часу, коли його прогнозне значення досягне гранично допустимого рівня.

Вибір адекватної форми залежності здійснюється за допомогою стандартних статистичних показників, зокрема коефіцієнту детермінації. Так, на етапі усунення неплатоспроможності встановлено квадратичну залежність величини дефіциту фінансових ресурсів від часу. Запас міцності економічного стану підприємства в одиницях часу (Тк) знаходиться з рівняння, у якому прогнозне значення дефіциту фінансових ресурсів прирівнюється до гранично допустимого (Н):

, (1)

де a, b, c - коефіцієнти рівняння регресії; Тк - запас міцності економічного стану підприємства в одиницях часу, рік; Н - гранично допустимий рівень дефіциту фінансових ресурсів, грн.

Рівняння (1) може розв'язуватися лише за умови, що отримана регресійна залежність являє собою зростаючу функцію, тобто дефіцит фінансових ресурсів у динаміці збільшується. В іншому випадку робиться висновок про відсутність кризи на етапі усунення неплатоспроможності.

На підставі показника запасу міцності економічного стану в одиницях часу запропоновано проводити діагностику рівня кризи на підприємстві: якщо цей показник менший за 6 місяців, формулюється висновок про наявність технічної неплатоспроможності; якщо його значення становить до одного року - визначається середня криза, більше одного року - легка криза.

У роботі також запропоновано проводити діагностику з використанням вартісних показників, зокрема понаднормативної величини зобов'язань підприємства, яку визначено з урахуванням збереження досягнутого рівня ліквідності.

Ураховано, що на більшості ГЗК проводиться планування від досягнутого, тобто в плановому періоді значення показників повинні бути не гіршими за досягнуті в попередньому періоді, що стосується зокрема й показників ліквідності. Якщо підприємство планує зберегти досягнутий рівень ліквідності, то такі показники повинні дорівнювати один одному. Шляхом математичних перетворень показників ліквідності доведено, що в такому разі зберігається не лише співвідношення відповідних видів оборотних активів і зобов'язань, але й співвідношення їх абсолютних приростів:

, (2)

де Кп.п., Ка.л. - значення коефіцієнтів проміжного покриття та абсолютної ліквідності, досягнуті в попередньому періоді, частка од.; ГК, ДЗ, КЗ - залишки грошових коштів, дебіторської заборгованості та зобов'язань підприємства в попередньому періоді відповідно, грн.; ДГК, ДДЗ, ДКЗ - абсолютний приріст грошових коштів, дебіторської заборгованості та зобов'язань підприємства протягом досліджуваного періоду відповідно, грн.

Планування зміни зобов'язань може бути проведене як на підставі зміни дебіторської заборгованості, так і виручки від реалізації продукції. Шукана гранична величина зміни зобов'язань (ДКЗгран), за якої може бути збережений досягнутий рівень ліквідності, знаходиться з виразу:

, (3)

де В - виручка від реалізації продукції, грн.; dдз - частка дебіторської заборгованості у виручці від реалізації продукції, частка од.

Для кожного підприємства існує максимально та мінімально можлива величина виручки від реалізації продукції. Перша величина відповідає виробничій потужності підприємства, друга величина може бути встановлена на рівні, що забезпечує покриття лише тих обов'язкових витрат підприємства, нездійснення яких може призвести до зупинки виробництва. На ГЗК Кривбасу такими витратами є витрати на електроенергію, оплату праці тощо.

Запропоновано визначати граничні величини зміни зобов'язань підприємства, що відповідають максимально та мінімально можливій величині виручки, а також фактичній величині виручки. Це дає можливість провести більш детальну діагностику кризового стану підприємства та виявити понаднормативну величину зобов'язань підприємства. Запропоновано таку шкалу для діагностики кризи:

(4)

де ДКЗфакт - фактична величина зміни зобов'язань підприємства, грн.; ДКЗгран^мін, ДКЗгран^макс, ДКЗгран^факт - граничні величини зміни зобов'язань підприємства, що відповідають мінімальній, максимальній фактичній величині виручки відповідно, грн.

Розроблено показник часового резерву (Трез), що характеризує різницю між початковим запасом міцності економічного стану підприємства в одиницях часу (Тк.поч) та періодом здійснення антикризового заходу (Тзах). За від'ємного значення цього показника існує суттєва ймовірність, що значна частина ефекту від цих заходів не буде отримана, а лише призведе до зайвих утрат часу та коштів. Доведено: при проведенні порівняльного аналізу антикризових заходів слід ураховувати, що економічний ефект від цих заходів повинен передбачати додаткові втрати, які виникають, якщо період здійснення антикризових заходів перевищує момент настання технічної неплатоспроможності.

Установлено, що в оцінці результативності антикризових заходів потрібно враховувати можливість відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності внаслідок проведення відповідних заходів. Розроблено відносний показник результативності антикризових заходів - індекс відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності (Івідст), що визначає відношення різниці запасу міцності економічного стану підприємства в одиницях часу до та після впровадження антикризового заходу до початкового запасу міцності:

, (5)

де Тк.поч - запас міцності економічного стану підприємства до впровадження антикризового заходу, рік; Тк.кін - запас міцності економічного стану підприємства після впровадження антикризового стану, рік.

Проведено діагностику рівня кризи для умов діяльності чотирьох ГЗК Кривбасу: ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК» та ВАТ «Інгулецький ГЗК».

З використанням запропонованих у роботі підходів для кожного ГЗК Кривбасу визначено граничні величини зміни зобов'язань, що дозволяють зберегти досягнутий рівень ліквідності у 2009 р. порівняно з 2008 р. У результаті аналізу встановлено, що у ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Південний ГЗК» у 2009 р. є понаднормативна величина зобов'язань, яку вони повинні частково покрити задля збереження рівня ліквідності, досягнутого в 2008 р. Найгірше становище з-поміж ГЗК Кривбасу у ВАТ «Північний ГЗК» - на цьому підприємстві відхилення фактичних зобов'язань від їх граничної величини є найбільшим.

Далі для ГЗК Кривбасу проведено розрахунок запасу міцності економічного стану в одиницях часу на етапі усунення неплатоспроможності. Аналіз проводився окремо за період позитивної тенденції в динаміці показників економічного стану (2002-2007 рр.) і за період погіршення економічного стану (2007-2009 рр.); для кожного з цих періодів визначено рівняння регресії дефіциту фінансових ресурсів від часу та величину запасу міцності економічного стану в одиницях часу.

У результаті проведеного аналізу встановлено, що у 2002-2007 рр. на всіх ГЗК Кривбасу дефіцит фінансових ресурсів скоротився. Починаючи з 2006-2007 рр. дефіцит загалом відсутній. Отже, на досліджуваних підприємствах у період 2002-2007 рр. відсутня криза на етапі усунення неплатоспроможності. Тому показник запасу міцності економічного стану в одиницях часу для цього етапу не визначався.

Разом з тим у 2007-2009 рр. внаслідок кризових явищ у світовій економіці дефіцит фінансових ресурсів значно збільшився. Тому за визначений період для всіх ГЗК Кривбасу визначено показник запасу міцності економічного стану в одиницях часу. З огляду на сформовану тенденцію зростання дефіциту, слід констатувати, що ВАТ «Центральний ГЗК» уже за 3 роки може перейти в стан технічної неплатоспроможності, ВАТ «Північний ГЗК» - за 4 роки, ВАТ «Інгулецький ГЗК» - за 5 років. Таким чином, у 2009 р. ці підприємства переживають легку кризу на етапі усунення неплатоспроможності. Для ВАТ «Південний ГЗК» запас міцності економічного стану в одиницях часу складає 0,7 року, що свідчить про середній рівень кризи.

З урахуванням можливої зміни цін на світовому ринку проведена також ймовірнісна оцінка запасу міцності економічного стану в одиницях часу.

На наступному етапі проведено розрахунок запасу міцності економічного стану в одиницях часу з позиції можливості відновлення фінансової стійкості. При цьому проаналізовано тенденцію зміни показників фінансової стійкості, які враховують не всі зобов'язання, а тільки їх короткострокову частину, зокрема коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами. Розрахунок виконано лише за період позитивної тенденції зміни показників (2002-2007 рр.), оскільки для періоду 2007-2009 рр. уже встановлена наявність кризи за показником дефіциту фінансових ресурсів, а загальний висновок формулюється за найгіршим варіантом.

Установлено, що на всіх гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу у 2005-2007 рр. відбувається значне покращення коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами порівняно з 2004 р., а у 2006-2007 рр. цим підприємствам удалося досягти нормативного значення коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами. Аналогічні висновки отримано щодо коефіцієнта маневреності. Отже, у цих підприємств відсутня криза з позиції відновлення фінансової стійкості.

На завершальному етапі проведено розрахунок запасу міцності економічного стану в одиницях часу з точки зору забезпечення фінансової рівноваги в довгостроковому періоді. Проаналізовано тенденцію зміни періоду обороту зобов'язань. На всіх гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу у 2005-2007 рр. відбувається покращення періоду обороту зобов'язань порівняно з 2004 р. Зокрема ВАТ «Північний ГЗК» вдалося у 2007 р. досягти нормативного значення цього показника. Ураховуючи фактичний темп зниження періоду обороту зобов'язань, слід констатувати: ВАТ «Південний ГЗК» зможе досягти нормальної стійкості через 0,7 року, ВАТ «Центральний ГЗК» - через 0,8 року, а ВАТ «Інгулецький ГЗК» - через 0,9 року. Отже, у 2007 р. і з точки зору забезпечення фінансової рівноваги в довгостроковому періоді в усіх досліджуваних підприємств криза відсутня.

Таким чином, на ГЗК Кривбасу в 2005-2007 рр. порівняно з 2004 р. відбувалося поліпшення всіх показників. Ці підприємства проводили послідовну політику щодо усунення неплатоспроможності, відновлення фінансової стійкості, забезпечення фінансової рівноваги. Разом з тим починаючи з 2008 р. окреслилася негативна тенденція зростання дефіциту фінансових ресурсів. Усім ГЗК Кривбасу необхідно в найкоротший термін переглянути політику позик і вжити заходи для термінового часткового або повного погашення дефіциту фінансових ресурсів.

У третьому розділі «Оцінка економічних результатів від впровадження антикризових заходів на гірничо-збагачувальних комбінатах з урахуванням фактора часу» сформульовано методичні положення та практичні рекомендації щодо оцінки ефективності антикризових заходів, розглянуто організаційні основи аналізу ефективності антикризових заходів.

Розроблено принципи визначення економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників у момент технічної неплатоспроможності. Завчасне проведення антикризових заходів дозволяє відтермінувати настання моменту технічної неплатоспроможності, а отже, і можливі втрати підприємств. В умовах важкої кризи за безпосереднього наближення моменту технічної неплатоспроможності, підприємства отримують, окрім чистого прибутку, додатковий економічний ефект від відстрочки втрат підприємства та його власників. Протягом періоду відтермінування у власників є можливість використати в діяльності підприємства свій капітал, значну частину якого вони можуть утратити в разі банкрутства підприємства, оскільки відповідно до законодавства їхні вимоги задовольняються в останню чергу після вимог кредиторів.

Економічний ефект від відстрочки втрат підприємства та його власників у момент технічної неплатоспроможності (Евідст) складається з економії на відстрочці втрат підприємства та його власників (Ввлас) за вирахуванням витрат на здійснення антикризового заходу (Вит):

, (6)

де ДТ - відстрочка настання моменту технічної неплатоспроможності, рік;

q - ставка дисконтування, частка од.

Втрати підприємства та його власників унаслідок технічної неплатоспроможності можуть бути різними, але неминучими, якщо завчасно не провести антикризові заходи. До цих втрат слід віднести всі можливі втрати частки власників бізнесу, що виникають після настання технічної неплатоспроможності:

1) у разі подолання технічної неплатоспроможності без оголошення процедури банкрутства або на етапі розпорядження майном під час оголошення цієї процедури витрати визначаються у відсотках від величини зобов'язань підприємства;

2) у разі залучення стороннього інвестора-санатора можлива утрата частки бізнесу;

3) у разі ліквідації підприємства можлива повна втрата бізнесу в розмірі ринкової вартості підприємства.

Визначено мету та завдання підрозділу, який доцільно створити на підприємстві задля проведення аналізу ефективності антикризових заходів і розрахунку запасу міцності економічного стану в одиницях часу, передбачено його місце в загальній організаційній структурі підприємства, установлено послідовність виконання аналітичних робіт. Розроблено алгоритми розрахунку запасу міцності економічного стану в одиницях часу, оцінки ефективності антикризових заходів і діагностики рівня кризи.

Апробація запропонованих методичних підходів виконана на прикладі оцінки ефективності антикризових заходів на ВАТ «Центральний ГЗК». Проведені практичні розрахунки економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників у момент технічної неплатоспроможності по ВАТ «Центральний ГЗК», який ґрунтується на величині відстрочки втрат підприємства та його власників.

Доведено, що під час оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах наближення до моменту технічної неплатоспроможності потрібно, окрім чистого приведеного доходу, ураховувати величину економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників. Додатковий грошовий потік, отриманий за рахунок проведення інвестиційних проектів, може бути спрямований на повне чи часткове погашення зобов'язань підприємства. За рахунок цього, відповідно, покращується фінансовий стан підприємства, а власники можуть уникнути чи відстрочити майбутні втрати. Задля цього запропонований показник чистого приведеного доходу (NPV) доречно скоригувати:

, (7)

де NPVповн - повний чистий приведений дохід інвестиційного проекту.

На підставі показника економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників проведено розширену оцінку ефективності інвестиційного проекту переозброєння та модернізації ВАТ «Центральний ГЗК» на період 2008-2022 рр. Загальна сума інвестицій за проектом дорівнює 2731 млн. грн. Інвестиції планується направити на розвиток транспортної схеми кар'єрів, а також на будівництво комплексу циклічно-поточної технології.

Відповідно, якщо підприємство спрямує додаткові фінансові ресурси, одержані від впровадження інвестиційного проекту, на зменшення дефіциту фінансових ресурсів, відтермінування моменту настання технічної неплатоспроможності буде дорівнювати більше 0,8 року. Індекс відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності буде складати 0,23. У разі компенсації дефіциту фінансових ресурсів у повному обсязі максимальний економічний ефект від відстрочки втрат підприємства та його власників перевищить 166 млн. грн., що складає 10 % дисконтованої суми інвестицій за цим проектом.

Якщо зазначений ефект врахувати в NPV за інвестиційним проектом, то повний NPV з урахуванням економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників збільшиться на 19 % і досягне 1038 млн. грн. Отже, здійснення інвестиційного проекту доцільне не лише з погляду підвищення ефективності діяльності підприємства, але й з погляду поліпшення його економічного стану та відтермінування можливих втрат підприємства та його власників.

антикризовий управління економічний інвестиційний

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведеного наукового дослідження розв'язано актуальну наукову задачу, що полягає в розробленні показників оцінки ефективності антикризових заходів та діагностики кризового стану підприємств з урахуванням фактора часу. Науково обґрунтовано методичні підходи до оцінки економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників, підходи до діагностики кризи в діяльності комбінатів на підставі граничної величини зміни зобов'язань підприємства, підходи до визначення часових обмежень в обґрунтуванні антикризових заходів на основі показників часового резерву й індексу відстрочки, що має суттєве значення для підвищення об'єктивності оцінки діяльності вітчизняних підприємств.

Узагальнення результатів теоретичного аналізу фахової літератури, власного дослідження дозволяє зробити такі висновки.

1. Доведено, що загальноприйняті показники діагностики кризового стану не враховують часові обмеження, а лише вказують на ймовірність банкрутства в поточному періоді або найближчим часом, не визначають, наскільки швидко воно настане. У більшості випадків саме від часових обмежень повністю залежить вибір підприємством тих або тих антикризових заходів. Чим ближчий у часі момент технічної неплатоспроможності, тим менша величина запасу міцності економічного стану підприємства в одиницях часу, тим складнішим є кризовий стан підприємства. Таким чином, потрібно проводити діагностику кризового стану не лише на підставі вартісних показників, але й показників, виражених в одиницях часу.

2. Завчасне проведення антикризових заходів дозволяє відтермінувати настання моменту технічної неплатоспроможності, а отже, і можливі втрати підприємства та його власників. За рахунок відстрочки теперішня вартість майбутніх втрат підприємства та його власників буде зменшена й таким чином підприємство отримає додатковий економічний ефект, який визначається як різниця дисконтованих втрат підприємства та його власників до та після проведення антикризових заходів.

3. Установлено, що в процесі оцінки доцільності впровадження антикризових заходів потрібно враховувати можливість відстрочки настання моменту технічної неплатоспроможності внаслідок проведення відповідних заходів. Для цього запропоновано використовувати індекс відстрочки моменту технічної неплатоспроможності, який визначає співвідношення різниці запасу міцності економічного стану підприємства в одиницях часу до й після впровадження антикризового заходу до початкового запасу міцності.

4. Обґрунтовано, що в процесі порівняльного аналізу антикризових заходів економічний ефект від їх упровадження може бути врахований у повному обсязі лише за умови позитивної величини часового резерву, тобто коли період їх здійснення не перевищує запас міцності економічного стану підприємства в одиницях часу. За від'ємного значення часового резерву існує суттєва ймовірність того, що значна частина ефекту від цих заходів після настання моменту технічної неплатоспроможності не буде отримана.

5. Доведено, що за умов планування підприємство може зберегти досягнутий рівень ліквідності, однак у такому разі повинне зберігатися не лише співвідношення відповідних видів оборотних активів та зобов'язань, але й співвідношення їх абсолютних приростів. Зниження рівня ліквідності вказує на наявність кризи в діяльності підприємства, тому повинна бути визначена гранична величина зміни зобов'язань підприємства, за якої може бути збережений досягнутий рівень ліквідності.

При цьому потрібно розрізняти легку, середню кризу та технічну неплатоспроможність. Для кожного рівня кризи необхідно встановити граничні величини зміни зобов'язань і через порівняння їх з фактичною величиною можна висновувати про відповідний рівень кризи.

6. Установлено, що у ВАТ «Північний ГЗК» та ВАТ «Південний ГЗК» у 2009 р. є понаднормативна величина зобов'язань, яку вони повинні частково покрити задля збереження рівня ліквідності, досягнутого у 2008 р. Найгірша з_поміж ГЗК Кривбасу ситуація у ВАТ «Північний ГЗК», на якому відхилення фактичних зобов'язань від їх граничної величини, визначеної з урахуванням збереження досягнутого рівня ліквідності, є найбільшим.

7. З'ясовано, що на ГЗК Кривбасу в 2005-2007 рр. порівняно з 2004 р. відбувалося значне покращення всіх показників - підприємства проводили послідовну політику щодо усунення неплатоспроможності, відновлення фінансової стійкості, забезпечення фінансової рівноваги. Разом з тим від 2008 р. намітилась негативна тенденція зростання дефіциту фінансових ресурсів. Ураховуючи сформовану тенденцію зростання дефіциту, можна висновувати, що ВАТ «Центральний ГЗК» уже за 3 роки може перейти в стан технічної неплатоспроможності, ВАТ «Північний ГЗК» - за 4 роки, ВАТ «Інгулецький ГЗК» - за 5 років. Таким чином, у 2009 р. на вказаних підприємствах має місце легка криза на етапі усунення неплатоспроможності. У ВАТ «Південний ГЗК» запас міцності економічного стану в одиницях часу складає 0,7 року, що свідчить про середній рівень кризи.

Усім ГЗК Кривбасу необхідно за найкоротший термін переглянути політику позик і вжити заходи для термінового часткового або повного погашення дефіциту фінансових ресурсів.

8. Доведено, що під час оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах наближення до моменту технічної неплатоспроможності потрібно, окрім чистого приведеного доходу, ураховувати величину економічного ефекту від відстрочки втрат підприємства та його власників. У разі компенсації дефіциту фінансових ресурсів у повному обсязі максимальний економічний ефект від відстрочки втрат підприємства та його власників перевищить 166 млн. грн., що складає 10 % дисконтованої суми інвестицій у цьому проекті.

СПИСОК опублікованих ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ