Ефективність використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефективність використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств

Макарчук О.Г.

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

Київ - 2010

Вступ

Актуальність теми. В умовах підвищення цін на енергоносії, невпевненості у стабільності та надійності їх постачання, а також наростання проблем, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища, все більшого значення набуває необхідність впровадження в усі сфери економіки нових енергоощадних технологій і розвиток альтернативних джерел енергії, в першу чергу за рахунок зростання ролі використання біоенергетичних ресурсів відновлюваної енергетики, що в перспективі повинно зменшити значну енергетичну залежність країни.

Проблема ускладнюється і тим, що енергоємність вітчизняного валового внутрішнього продукту становить 0,89 кг у.п./дол. США, що є найбільшим показником серед європейських країн, а також Росії та Білорусії, і в 2,6 раза перевищує аналогічний світовий показник. У цій ситуації першочерговим завданням для країни є активізація процесів енергозбереження економіки. Позитивні тенденції таких змін знаходяться на початковому етапі та вимагають вкладання значних інвестицій.

Однак, впровадження енергоощадних технологій в економіку держави не вирішує гостроту проблеми енергетичної безпеки. В цьому аспекті великого значення набуває використання аграрного потенціалу, в якому все більше проявляється диверсифікація його функцій, а саме, крім виробництва сировини на продовольчі цілі, розширюється вирощування енергетичних культур.

Процес нарощування аграрного потенціалу та диверсифікація його функцій характеризується неоднозначними світовими тенденціями щодо вибору пріоритетів. Складними вони є і для України. Вирішуючи першочергові питання фінансового забезпечення виробництва, часто необхідно приймати рішення як щодо використання продукції на продовольчі чи енергетичні цілі, так і реалізації сільськогосподарської продукції ? у вигляді сировини чи продуктів переробки. Незалежно від напряму використання аграрного потенціалу потрібно враховувати і те, що його нарощування супроводжується конфліктом економічної доцільності і природної безпеки. Сьогодні спостерігається підвищення інтенсивності вирощування сільськогосподарських культур з одночасним зниженням родючості грунтів та наростанням екологічних проблем.

Впровадження інтенсивних енергоощадних та безвідходних технологій в економіку країни, раціональне та ефективне використання біоресурсного потенціалу вимагатиме реалізації комплексу техніко-технологічних заходів і застосування системи державних механізмів, що забезпечує зростання їх ролі у країні.

Теоретичні і практичні аспекти енергетичної оцінки біологічних ресурсів знайшли своє відображення в працях учених О. Бурляя, Д. Бойлса, В. Вернадського, Г. Гелетухи, Ф. Ізермеєра, М. Калінчика, О. Медведовського, О. Несмашної, С. Подолинського, М. Руденка, Ю. Тараріко, О. Шпичака, Ю. Цедіса та інших науковців.

З огляду на чисельні наукові роботи вчених, питання альтернативності використання біоресурсного потенціалу в комплексному поєднанні із продовольчою безпекою, енергозабезпеченням, збереженням екологічної рівноваги залишаються малодослідженими. У зв'язку з цим необхідними є наукові розробки теоретичних положень та практичних рекомендацій, спрямованих на ефективне використання біоенергетичного потенціалу. Невирішеність цих проблем зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність та суспільно-господарську доцільність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України за темами: "Удосконалення методик і організації економічного аналізу в нових організаційно-правових формах господарювання" (номер державної реєстрації 0107U002451); "Обгрунтування економіко-організаційних засад виробництва біопалива як напряму оптимального вирішення енергетичних та продовольчих проблем в Україні" (номер державної реєстрації 0108U001983). У межах даних наукових програм автором проведено дослідження, пов'язане із розвитком біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств та його енергетичною, екологічною та вартісною оцінкою.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних і методичних аспектів оцінки ефективності використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств та її врахуванні при обґрунтуванні науково-практичних рекомендацій щодо підвищення енергозабезпечення аграрного сектору за рахунок різних видів біопалива з одночасним покриттям у необхідному обсязі продовольчих потреб країни та збереженням екологічної рівноваги екосистем.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та вирішення комплексу наукових завдань, основними з яких є:

- узагальнення і уточнення визначення сутності біоенергетичного потенціалу, розгляд його складових, що є теоретичною основою дослідження;

- аналіз методичних підходів до оцінки ефективності біоенергетичного потенціалу та розробка системи економіко-енергетичних показників виробництва біопального, що дає змогу визначити переваги використання в аграрному виробництві біологічних видів пального порівняно з мінеральними;

- удосконалення і доповнення наукового інструментарію для аналізу енергетичної, економічної та екологічної ефективності біоресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств з метою оцінки напрямів різновекторного його використання на продовольчі та енергетичні цілі при одночасному збереженні у належному стані навколишнього середовища;

- розробка концептуальних підходів до формування і використання біоресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

-оцінка мультифункціональності сільськогосподарського виробництва з огляду на підвищення альтернативності його енергетичного забезпечення;

- обгрунтування пропозицій збалансованого ефективного використання біоресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, яке б повною мірою забезпечувало продовольчі потреби, сприяло пониженню енергетичної залежності від мінеральних джерел енергії, забезпечувало нарощування природної родючості грунтів, не шкодило довкіллю.

Об'єктом дослідження є процес формування і використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Поглиблений аналіз здійснено з використанням матеріалів сільськогосподарських підприємств Київської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних напрямів розвитку і ефективного використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств з точки зору різновекторного його використання для підвищення покриття продовольчих та енергетичних потреб за одночасного забезпечення енергозбереження, безвідходності виробництва, збалансованого використання природних біоресурсів.

Методи дослідження. В основу теоретичного та методичного аспектів дослідження покладені базові положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки в галузі економічної теорії, формування цільових ринків сільськогосподарського виробництва, виробничої економіки, агрономії, агрохімії, зооінженерії при визначенні й оцінці біоенергетичного потенціалу основних галузей сільськогосподарських підприємств.

Для реалізації поставлених завдань використовувався системний підхід і комплекс методів економічних досліджень: абстрактно-логічний - при окресленні мети і завдань дисертаційного дослідження; системний підхід - при дослідженні розвитку ринку біологічних ресурсів та нарощування біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств, національних і зарубіжних нормативно-правових актів, доробок вітчизняних та іноземних науковців з питань економіко-екологічної оцінки виробництва біологічних видів палива; статистико-економічні методи, зокрема групування підприємств за площею вирощування окремих сільськогосподарських культур; кореляційний аналіз - при оцінці впливу зміни цін на нафту і рослинні олії; аналітичний метод ? для обґрунтування складових надходження і затрат енергії при економіко-енергетичній оцінці вирощування сільськогосподарських культур на енергетичні потреби; мультиперіодичний, розрахунково-конструктивний, ретроспективний розрахунки - при оцінці і прогнозуванні економічної ефективності виробництва біоенергетичних ресурсів; причино-наслідкових зв'язків - при розробці системи показників для визначення та оцінки біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств. У дисертаційному дослідженні широко використані наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з досліджуваної проблеми, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, періодичних видань, положення законодавчих і нормативно-правових актів, статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства сільського господарства США, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), аналітичні дані сільськогосподарських підприємств, результати особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Характерною особливістю дисертаційного дослідження є структурно-комплексний підхід до вивчення теоретичних та методичних положень, пов'язаних із визначенням економічних аспектів біоенергетичних ресурсів сільськогосподарських підприємств, який дозволив розробити науково-практичні рекомендації щодо ефективного використання біопотенціалу, що підвищує рівень ведення аграрного виробництва при одночасному збереженні екологічної рівноваги навколишнього середовища. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- розроблено системно-функціональну модель перспективи розвитку біоенергетики аграрних підприємств, яка передбачає стратегію формування ринку сільськогосподарської продукції як покриття різновекторної потреби в ній та можливостей виробництва продукції з урахуванням альтернатив технологій її одержання і розвитку ринку (С. 11);

удосконалено:

- методичний інструментарій аналізу ефективності біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств, який синтезує результати енергетичної, вартісної та екологічної оцінки, що дозволяє комплексно підійти до вирішення проблеми їх енергозабезпечення (С. 6?7);

- систему показників для визначення енергетичного потенціалу різних сільськогосподарських культур з огляду на їх вартісно-енергетичні параметри, яка поряд з оцінкою економічної ефективності вирощування культур враховує й енергетичну щодо вибору альтернативного виду пального, що є передумовою прийняття управлінських рішень, пов'язаних з напрямами використання сільськогосподарської продукції на продовольчі, кормові та енергетичні цілі з одночасним поліпшенням рівноваги в екосистемі (С. 7);

- концепцію формування і використання біоресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, яка враховує стратегію розвитку біопаливної промисловості з визначенням головних чинників впливу, удосконалення державних механізмів стимулювання виробництва, обгрунтування перспективи виробництва біопалива в Україні, у т.ч. за рахунок нарощування біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств (С. 9?10);

набуло подальшого розвитку:

- трактування категорії "економічна ефективність біоенергетичного потенціалу", яку можна інтерпретувати як діяльність, спрямовану на максимальне збільшення використання підприємством відновлюваних біологічних енергоресурсів із врахуванням впливу техніко-економічних і соціально-екологічних чинників (С. 6);

- обґрунтування напрямів підвищення ефективності використання біоресурсного потенціалу на продовольчі цілі та можливостей диверсифікації сучасного сільськогосподарського виробництва з огляду на зростання покриття його потреби в пальному та необхідності підвищення енергетичної безпеки країни (С. 14?15).

Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому аналізі, оцінці та обґрунтуванні чинників, які формують і підвищують ефективність використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Дані досліджень щодо методичних підходів визначення сільськогосподарських культур на енергетичні потреби з огляду на вартісно-енергетичні параметри впроваджуються ТОВ "КоронАгро" (довідка №27 від 12.05.2009 р.); концептуальні підходи до формування і розвитку галузі біоенергетики використовуються експертами громадської організації "Асоціація"Український клуб аграрного бізнесу" (довідка №323 від 26.05.2009 р.); отримані результати використовуються в навчальному процесі ВП НУБіП України "Ірпінський економічний коледж" (довідка №81 від 14.05.2009 р.) як матеріал для вивчення ефективності диверсифікованого використання біоресурсного потенціалу підприємств аграрного сектору.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації результати досліджень отримані автором особисто та є його науковим надбанням. Дисертаційна робота - це самостійно виконана наукова праця, в якій науково обґрунтувано альтернативну заміну в сільському господарстві мінеральних джерел енергії відновлюваними та наведено практичні рекомендації щодо ефективного використання біоенергетичного потенціалу аграрних підприємств.

Апробація результатів дисертації. Результати, проведених у дисертаційній роботі досліджень, доповідались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4?5 жовтня 2007 р.); Міжнародному саміті “The First International Summit on Biofuels Research and Business Opportunities in Ukraine” (м. Київ, Президент готель, 9?10 грудня 2007 р.); Міжнародній промисловій конференції “Біопаливо. Україна - 2008”, (м. Київ, Президент готель, 2?4 квітня, 2008 р.); Міжнародній конференції Green Week Scientific Conference 2008 “Enhancing the Capacities of Agricultural Systems and Producers” (м. Берлін, International Congress Centre Berlin (ICC), 16?17 січня, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 22?23 травня, 2008 р.); XI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (м. Київ, Київський політехнічний інститут, 13?18 травня 2008 р.); Другому Українсько-Німецькому Форумі з біоенергетики (м. Київ, виставковий центр "КиївЕкспоПлаза", 31 січня 2008 р.); VІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 26?27 лютого 2009 р.); Міжнародній конференції Green Week Scientific Conference 2009 “Multi-Level Processes of Integration and Disintegration” (м. Берлін, International Congress Centre Berlin (ICC), 14?15 січня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції “Фізична економія: методологія дослідження та глобальна місія України” (м. Київ, Київський національний економічний університет, 9?10 квітня, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9?10 квітня, 2009 р.); Міжнародній конференції Green Week Scientific Conference 2010 “Challenges of Education and Innovation” (м. Берлін, International Congress Centre Berlin (ICC), 13?14 січня 2010 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 5 наукових працях, загальним обсягом 2,2 друк. арк., опублікованих у наукових фахових виданнях та публікації у співавторстві обсягом 2,3 друк. арк. і в 3 тезах доповідей на конференціях обсягом 0,4 друк. аркуша.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 188 найменувань. Робота містить 32 таблиці, 18 рисунків, 16 додатків. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено на 199 сторінках друкованого тексту.

1. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, апробацію наукових доробок.

У першому розділі "Теоретико-методичні засади ефективності формування і використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств" обґрунтовано необхідність розвитку альтернативних джерел енергії, розкрито сутність біоенергетичного потенціалу, наведений критичний підхід до визначення енергетичного та екологічного аспектів виробництва біологічних видів пального, розвинуто систему показників для розрахунку економічної ефективності виробництва біопального та обґрунтовано методичні підходи оцінки біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Важливість проблеми забезпечення енергетичними ресурсами пов'язана із обмеженістю їх у часі та вичерпністю в найближчому майбутньому. Для України це набуває особливого значення через її високу залежність від імпорту енергоносіїв, оскільки в умовах інтенсивного вичерпування родовищ нафти та газу підвищуватиметься конкурентна боротьба навколо сировинних запасів, і дедалі все складніше стане забезпечувати власні потреби в енергетичних ресурсах. Важливість вирішення даного питання актуалізує необхідність розвитку та використання власного відновлюваного енергопотенціалу, який на відміну від мінерального палива, має здатність до швидкого відновлення в результаті безперервного природного процесу. У цьому відношенні важливе значення відводять використанню біоенергетичних ресурсів, основними складовими яких є: деревина, продукти переробки, відходи лісу; сільськогосподарські залишки і відходи; спеціально вирощувані високоврожайні агрокультури та органічні компоненти промислових і твердих побутових відходів.

На основі теоретичних узагальнень нами визначено, що економічна ефективність використання біоенергетичного потенціалу аграрних підприємств ? це діяльність, спрямована на максимальне підвищення використання відновлюваних біологічних енергоресурсів підприємством за одночасного зростання енергетичної ефективності застосовуваних у виробництві технологій та забезпечення енергозбереження в агроекосистемах із урахуванням техніко-економічних і соціально-екологічних чинників.

Нами узагальнено і доповнено систему показників, яка дає змогу всебічно оцінити економічну ефективність використання підприємством біологічних ресурсів на енергетичні потреби, а саме: визначити річну потребу підприємства в мінеральному пальному; оцінити наявність сировини для виробництва біопального; розрахувати собівартість одиниці виробництва біопального; зробити енергетичний перерахунок біопального в еквівалентному співвідношенні до мінерального пального для порівняльної оцінки затрат і отриманих результатів обох видів пального; визначити коефіцієнт заміщення споживання мінерального пального; розрахувати фінансовий результат підприємства від переходу до використання біологічних видів пального; оцінити рівень рентабельності виробництва біопального; визначити дохід від продажу одиниці побічної продукції (шрот, макуха, гліцерин, жом, меляса).

Аналіз показників економічної ефективності біоенергетичного потенціалу аграрних підприємств нерозривно пов'язаний з їх природно-ресурсним забезпеченням. Збільшення використання відновлюваних джерел енергії у технологічних процесах за одночасного зменшення застосування мінеральних енергоносіїв, збереження екологічної рівноваги є необхідними умовами для ефективного ведення господарської діяльності. Раціональне використання сільськогосподарськими підприємствами біоенергетичного потенціалу повинно ґрунтуватись на врахуванні показників його економічної, енергетичної та екологічної ефективності, які відображено у методиці дослідження біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств, що включає такі складові: групування їх за структурою посівних площ сільськогосподарських культур; складання сівозміни; оцінка загального вмісту енергії по сівозміні; визначення кількості енергії через використання продукції на енергетичні потреби; оцінка енергетичного потенціалу сільськогосподарської продукції через використання її в галузі тваринництва; визначення балансу гумусу сівозміни; переведення розрахункового балансу гумусу в енергетичну площину; вартісна оцінка балансу гумусу.

Доповненням оцінки біоенергетичного потенціалу аграрних підприємств є проведення економіко-енергетичного аналізу сільськогосподарських культур, які цілеспрямовано можна використовувати на енергетичні потреби. Важливість цієї оцінки полягає у виявленні енергоємніших культур та тих, які мають найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності, що сприяє раціональному підходу до вибору оптимальних шляхів використання біоресурсного потенціалу підприємств.

Найвищу ефективність використання біоенергетичного потенціалу аграрних підприємств забезпечуватиме діяльність, яка передбачає збільшення економії енергетичних затрат, впровадження енергоощадних біотехнологій, раціональне застосування відновлюваних джерел енергії за одночасного дотримання екологічних вимог навколишнього середовища.

У другому розділі "Оцінка стану і тенденцій розвитку біоенергетичного потенціалу сільського господарства України" здійснено оцінку розвитку світового біоенергетичного потенціалу та проаналізовано сучасний стан формування і використання біоенергетичних ресурсів в Україні з огляду на сировинне забезпечення аграрного сектору.

Позитивні тенденції нарощування використання світового біоенергетичного потенціалу засвідчують проведені аналітичні дослідження виробництва біологічних видів пального в окремих країнах світу: США, Європейському Союзі, Бразилії. На сьогодні США і Бразилія забезпечують майже 90% загального виробництва біоетанолу, а основними виробниками біодизелю є країни ЄС, де сконцентровано близько 60% сукупного обсягу виробництва в світі.

Сировиною для біопаливної галузі виступають сільськогосподарські культури, які можуть мати різновекторне спрямування: для продовольчих потреб, виробництва кормів, енергії та сприяти покращенню екосистеми.

У контексті дисертаційного дослідження ставилося завдання визначити потенційні можливості вітчизняних сільськогосподарських підприємств щодо ефективного використання біоенергетичних ресурсів. Характерною особливістю аграрного виробництва України є сприятливі грунтово-кліматичні умови для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема, і на енергетичні потреби. Так, сировиною для виробництва біоетанолу можуть бути цукровий буряк, пшениця, жито, трітікале, кукурудза та картопля, для біодизелю - насіння ріпаку і сої.

Сьогодні економічно привабливою культурою для сільськогосподарських підприємств залишається ріпак, насіння якого майже повністю експортується. У 2008 р. рівень рентабельності його вирощування становив близько 140 відсотків. Акумулювання інвестицій у розвиток біоенергетичного потенціалу сільського господарства зумовлює необхідність виробництва не тільки сировини, але й нарощування потужностей переробки, тобто проходження повного циклу створення вартості готового продукту - біологічного палива (табл. 1).

Таблиця 1 Порівняння результатів експорту ріпаку, ріпакової олії та біодизелю з України до ЄС

Примітка. Розрахунки представлені станом на травень 2009 р.

У цьому аспекті важливо визначити економічну вигідність експорту продукції переробки ріпаку - ріпакової олії та біодизеля. Розрахунок порівняння різних варіантів експорту ріпаку, ріпакової олії та біодизеля показує, що при експорті 1 т ріпаку експортер отримає 531,37 грн. прибутку, ріпакової олії, виробленої з 1 т ріпаку ? 640,54 грн., а при експорті біодизеля, виробленого в Україні з 1 т ріпаку, за сучасних цін збиток становитиме 204,67 грн.

Отже, теоретично підтверджується вигідність експортувати лише ріпакове насіння та олію. Це пояснюється тим, що ціни на ріпак і розрахункова ціна ріпакової олії на внутрішньому ринку є відносно нижчими, порівняно з високими світовими цінами на них.

Оцінка рентабельності виробництва біодизеля в Україні ґрунтується на розрахунку двох варіантів, різниця між якими полягає у витратах на сировину: закуплену та власного виробництва. Отримані результати свідчать, що при закупівлі сировини збиток на 1 л біодизеля становить 0,41 дол. США, у той час як при використанні власної сировини отримуємо прибуток на 1 л біодизеля в розмірі 0,20 дол. США. Очевидно, за умови наявності ресурсної бази, виробництво біодизеля є вигідним, а при великих обсягах його виробництво вимагатиме наявності великих площ, кооперації підприємств або організації великих агрохолдингів, які включатимуть весь ланцюжок створення вартості біопального від вирощування сировини, її переробки та реалізації готового продукту, однак і вигода зростатиме.

При оцінці економічної ефективності виробництва біоетанолу розрахункова ціна продажу 1 л етанолу становить 0,48 дол. США. При переведенні на енергетичний еквівалент бензину, ціна становитиме 0,74 дол. США за 1 л, оскільки енерговміст біоетанолу, порівняно із бензином, менший. Однак, із урахуванням цього розрахункова ціна етанолу без сумнівів вказує на значні цінові переваги над мінеральним пальним.

До інших складових біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств учені Інституту технічної теплофізики Національної академії наук відносять: залишки сільськогосподарських культур, біогаз із гною, біогаз зі стічних вод, відходи деревини, біогаз із полігонів твердих побутових відходів, паливні брикети із твердих побутових відходів, рідкі біопалива (біодизель, біоетанол), енергетичні культури (верба, тополя. міскантус), енергію яких в Україні оцінено в розмірі 24,2 млн. т у.п./рік.

Проведена оцінка стану і тенденцій розвитку біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств підтверджує наявність великих можливостей України продукувати біологічні джерела енергії. Комплексне поєднання сировинних ресурсів, фінансового забезпечення, відповідної нормативної бази є необхідною передумовою нарощування ефективного та раціонального використання біоресурсного потенціалу як у розрізі окремих аграрних підприємств, так і в цілому по країні з точки зору енергетичної безпеки та покращення економічного і соціально-екологічного становища.

У третьому розділі дисертації "Підвищення ефективності використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств" розроблена концепція перспектив формування і використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств, яка ґрунтується на: стратегічних підходах формування біопаливної промисловості з наданням пріоритетів головним чинникам розвитку біоенергетики; удосконаленні державних механізмів стимулювання виробництва біологічних видів палива; поліпшенні використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств, у тому числі за рахунок впровадження енергоощадних технологій і розширення використання відновлюваних джерел енергії.

Стратегічні підходи розвитку галузі біоенергетики базуються на багатовекторній оцінці спрямування використання біоенергетичного потенціалу для продовольчих потреб, годівлі сільськогосподарських тварин, використання як енергетичних ресурсів, а також покращення екологічної рівноваги екосистем.

Розробка стратегії здійснена з урахуванням системно-функціонального підходу (рис. 1), який включає визначення загального біоенергетичного потенціалу підприємства за напрямами його використання (1 блок), оцінку напрямів регіональних можливостей з урахуванням альтернатив існуючих технологій виробництва (2 блок), формалізовану модель з визначення кількісних параметрів виробництва продукції (3 блок).

Використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств є важливим з точки зору енергозабезпечення, енергозбереження, збільшення частки відновлюваної енергії в загальному енергобалансі агроекосистем, створення в них максимально замкнутих кругообертів речовини та енергії за умови належного відтворення еколого-енергетичного стану навколишнього середовища.

Біоенергетичний аналіз з використанням екологічних, енергетичних та вартісних показників в умовах інтенсивного ведення аграрного виробництва допомагає визначитись з раціональним підходом до вирішення питань збалансування енергозатрат для сільськогосподарського виробництва і валового виходу відновлюваної та не відновлюваної енергії.

Ефективність використання біоенергетичного потенціалу ґрунтується на оцінці продукції сільського господарства для продовольчих цілей, енергетичних, потреб тваринницької галузі, що підвищує збалансованість використання природних ресурсів та сприяє відновленню родючості землі.

Основою методики оцінки ефективності використання рослинницької продукції є визначення енергопотенціалу десятипільної сівозміни сільськогосподарських підприємств Київської області на 1 га ріллі, яка включає чергування культур у такій послідовності: 1) конюшина; 2) озима пшениця; 3) цукровий буряк; 4) ярі колосові (яра пшениця); 5) ріпак; 6) озима пшениця; 7) кукурудза на зерно; 8) ярі колосові (ярий ячмінь); 9) кукурудза на силос; 10) озима пшениця.

Розрахунок загальної енергетичної оцінки урожаю сільськогосподарських культур сівозміни на 1 га становить 265,1 тис. МДж та є основою для порівняння альтернатив використання сільськогосподарської продукції.

При оцінці енергетичного потенціалу сільськогосподарських культур через вихід біопального кількість отриманої енергії становить 61,6 тис. МДж, що в 4,3 раза менше від первинної енергетичної оцінки сільськогосподарських культур (табл. 2).

Доповненням даного аналізу є проведення енергетичної оцінки потенційних культур для виробництва біопального з визначенням коефіцієнта їх енергетичної ефективності вирощування і оцінки величини МДж вхідної енергії, затраченої на виробництво продукції та собівартості одиниці МДж енергії виходу продукції. У результаті найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності основної і побічної продукції мають озима і яра пшениця, цукровий буряк, найнижчий - соя і ріпак.

Вирощування сої характеризується найбільшими витратами на утворення одиниці МДж енергії та становить 0,15 грн., кукурудзи на зерно - 0,14 грн. Найнижчу собівартість одиниці енергії виходу продукції має цукровий буряк, що можна пояснити високим виходом енергії на 1 га, який становить 106,4 тис. МДж.

Таблиця 2 Енергетичний потенціал сільськогосподарських культур при їх оцінці через вихід біопального за обраної сівозміни

Таким чином, з точки зору енергетичної та економічної ефективності привабливішими культурами для виробництва біопального є кукурудза на зерно, цукровий буряк, озима і яра пшениця, в той час як соя і ріпак мають нижчі показники енергетичної ефективності та характеризуються більшими витратами на їх вирощування.

При третьому варіанті, що характеризує подовжений цикл природного кругооберту рослинницької продукції через галузь тваринництва досягається високий енергетичний вихід ? 101,3 тис. МДж енергії на 1 га, а використання побічної продукції - гною, енергетична цінність якого становить 2,9 тис. МДж на 1 га, є важливим джерелом надходження органічних добрив у грунт та може слугувати відновленню його природної родючості за збереження даного рівня інтенсивності виробництва (табл. 3).

Наведений аналіз біоенергетичного потенціалу сільськогосподарської продукції підтверджує ефективне його використання за умови розвитку тваринницької галузі, що сприятиме підтриманню збалансованого природного кругооберту.

Біоенергетичний аналіз з використанням екологічних, енергетичних та вартісних показників в умовах інтенсивного ведення аграрного виробництва допомагає визначитись з раціональним підходом до вирішення питань збалансування енергозатрат для сільськогосподарського виробництва і валового виходу відновлюваної енергії (табл. 4). Баланс поживних речовин є науковою основою для визначення енергопотенціалу в сільському господарстві та дозволяє контролювати кругооберт надходження і виносу поживних речовин.

Таблиця 3 Визначення балансу десятипільної сівозміни вирощування сільськогосподарських культур в підприємствах Київської області

Від'ємний баланс гумусу сівозміни вказує на те, що винос з врожаєм поживних речовин не компенсується внесенням добрив, тобто відбувається інтенсивне виснаження родючості грунтів.

Гостро виражений дефіцитний баланс азоту, фосфору, калію в землеробстві господарств Київської області підтверджується отриманими результатами нашого дослідження: фосфору - 10 кг на 1 га ріллі, калію - 110 кг і азоту - 139 кг. Така ситуація є несумісною із завданнями відновлення природної родючості грунту і підвищенням врожайності сільськогосподарських культур як для продовольчих цілей, так і на енергетичні потреби.

Результати енергетичного аналізу даної сівозміни є передумовою визначення енергетичних витрат для подальшого здійснення організації управління потоками енергії та їх оптимізації. Розрахунок балансу гумусу сівозміни в сільськогосподарських підприємствах Київської області в енергетичних одиницях вказує на втрати енергії в розмірі більше 15 тис. МДж на 1га ріллі.

Вартісна оцінка втрат гумусу становить 2,7 тис. грн. на 1 га ріллі сівозміни. Постає питання: "хто повинен відшкодовувати збитки, які зазнає головний засіб виробництва в сільському господарстві - земля: держава, виробники чи споживачі?"

Використання рослинницької продукції сільського господарства для продовольчих потреб, тваринницької галузі, а також енергетичних цілей в умовах інтенсивного господарювання веде до дисбалансу екосистеми. Така ситуація вимагає необхідності переходу до зменшення енергозатрат, що можна досягти завдяки впровадженню енергоощадних технологій, раціональному застосуванню не відновлюваної та відновлюваної енергії з метою підвищення енергетичної ефективності агросистеми та досягнення екологічної безпеки довкілля. Сьогодні для сільського господарства актуальним є ведення безвідходного виробництва сільськогосподарської продукції. Закон збереження і перетворення енергії, згідно з яким при певних перетвореннях енергія не зникає, а в рівновеликій кількості переходить у нову якість, або із сфери в сферу, повинен стати основою раціонального підходу використання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві.

Однак, різновекторність використання біоресурсного потенціалу, особливо на енергетичні потреби, може спричинити конфлікт щодо забезпечення продовольством країни. Цей конфлікт викликаний такими основними проблемами: конкуренція щодо площ для продовольчих і енергетичних потреб; інтенсифікація виробництва енергетичних культур, що може призвести до виснаження родючості грунтів і в кінцевому результаті зменшення виходу продукції. Проте, науково обгрунтований та раціональний підхід до розвитку біоенергетичної галузі позитивно впливає на продовольчу безпеку, оскільки використання власного енергетичного потенціалу зменшує витрати на придбання мінерального палива і відповідно знижує собівартість аграрної продукції.

Сучасні трансформаційні процеси, що відбуваються в сільському господарстві, безумовно матимуть позитивний вплив на енергетичну безпеку країни, оскільки використання відновлюваних джерел енергії сприятиме зменшенню залежності, що спостерігається між ціною на нафту та цінами на продукцію сільськогосподарських культур (рис. 2).

Таким чином, диверсифікація використання біоенергетичного потенціалу аграрних підприємств сприятиме підвищенню ролі сільського господарства у контексті забезпечення населення продовольством, тваринницької галузі кормами, підвищення рівня енергетичної безпеки та покращення стану довкілля.

біоенергетичний біопальне мінеральний аграрний

Висновки

У дисертаційній роботі науково узагальнено результати дослідження і обґрунтовано рекомендації з ефективного використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств. Отримані результати дослідження свідчать про досягнення мети і підтверджуються такими висновками.

1. Економічне зростання і соціальний розвиток суспільства спричиняє збільшення споживання енергетичних ресурсів, які є вичерпними у майбутньому, а тому вже зараз стає відчутним постійне зростання світових цін на енергоносії. У цьому аспекті ключового значення набуває диверсифікація джерел постачання енергії, в першу чергу за рахунок розвитку місцевих енергетичних ресурсів відновлюваної енергетики. Великий аграрний потенціал України спроможний забезпечити не лише продовольчі потреби населення, а й стати головним джерелом виробництва та акумулювання біоенергії в агроекосистемах, що в перспективі сприятиме підвищенню енергетичної безпеки.

2. Ефективність господарської діяльності підприємств є однією із головних передумов досягнення бажаних результатів розвитку національної економіки країни в економічному, енергетичному, соціальному та екологічному аспектах. Запропонована система показників економічної ефективності біоенергетичного потенціалу дозволяє зробити порівняльний аналіз біоресурсного потенціалу та виробництва окремих видів біопального, що є альтернативним критерієм для заміщення мінерального пального.

3. Розроблена методика визначення і аналізу біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств ґрунтується на комплексній енергетичній оцінці різновекторного використання біоресурсів на продовольчі, кормові та енергетичні потреби, підвищення природної родючості землі, що є критеріями раціонального підходу до використання всіх чинників сільськогосподарського виробництва.

4. Високі світові ціни на енергоносії та залежність багатьох країн від їх імпорту, а також зміна клімату від надмірного використання мінерального палива стимулюють вкладання значних коштів у розвиток відновлюваних джерел енергії. Альтернативою мінеральному паливу є біопаливо, яке включає: біодизель, біоетанол, біогаз, а також пряме спалювання органічних речовин.

Результати дослідження показують, що ринок біоенергетичних ресурсів у світі стрімко зростає. Цьому сприяють механізми стимулювання його виробництва, зокрема, надання дотацій, податкових пільг, регламентування обов'язковості використання біологічних видів пального та інше. В Україні ринок біологічних палив не сформований, оскільки ряд причин стримують його розвиток. Серед основних ? відсутність стратегії розвитку біоенергетичної галузі, недосконалість законодавчого регулювання виробництва біопалив та низька інвестиційна привабливість цього виду діяльності.

Оцінка економічної ефективності виробництва біопального в Україні показала, що біодизель і біоетанол є вигідними за умови їх виробництва із власної сировини за собівартістю. За інших умов виробництво біопального не рентабельне.

5. У роботі обґрунтовано концепцію перспективи формування і використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств, основні принципи якої полягають у раціональному підході до нарощування виробництва біоенергетичних ресурсів.

Розроблена багатовекторна оцінка використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських культур сівозміни підприємств Київської області та їх енергетична цінність через вихід біопального, а також визначення енергетичного потенціалу аграрної продукції шляхом використання її в галузі тваринництва дає змогу визначити напрями поліпшення господарювання в аграрному виробництві і, як наслідок, сприяти підвищенню його конкурентоспроможності. Визначення енергетичних показників альтернативного використання рослинницької продукції показує, що високий вихід енергії досягається через галузь тваринництва і становить 101,3 тис. МДж на 1 га, у той час як спрямування її на виробництво енергії оцінено в розмірі 61,6 тис. МДж на 1 га ріллі сівозміни, що в 4 рази менше від первинної енергетичної оцінки урожаю сільськогосподарських культур.

Підтвердженням важливості складових концепції є те, що використання аграрного потенціалу повинно ґрунтуватись не на виснаженні природної родючості грунтів. Так, за найпоширенішої науково обгрунтованої сівозміни, отримані результати дослідження підтверджують річні втрати гумусу на 1 га в розмірі 2,08 т, а продовження таких тенденцій у майбутньому матиме негативні як екологічні, так і соціально-економічні наслідки.

6. Сьогодні спостерігається інтенсифікація аграрного виробництва, що спричиняє конфлікт раціонального підходу використання енергоресурсів та вимагає їх збалансування для підвищення економії енергозатрат, збільшення використання відновлюваної енергії, сприяння збереженню потенціалу родючості земельних ресурсів. Визначення енергетичної, екологічної та вартісної оцінок є основою, необхідною для вирішення проблеми ефективного використання біоенергетичного потенціалу та управління процесами залучення відновлюваних джерел енергії у виробництво.

Проведені в дисертації розрахунки показали, що з точки зору енергетичної та економічної ефективності привабливішими культурами для виробництва біологічних джерел енергії є кукурудза на зерно, цукровий буряк, озима і яра пшениця, в той час як соя і ріпак мають нижчі показники енергетичної ефективності та характеризуються більшими затратами коштів на їх вирощування.

7. Обгрунтування основних напрямів підвищення ефективності використання біоресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств зводиться до оцінки продовольчої безпеки України. Результати дослідження показують, що рівень забезпеченості населення продукцією галузі рослинництва достатній, велика частина продукції експортується, а отже має місце різновекторність її використання, зокрема, і на енергетичні потреби.

8.Диверсифікація сільськогосподарського виробництва з огляду на підвищення енергетичної безпеки країни є актуальним напрямом, що підтверджується тісною кореляцією цін на нафтопродукти і сільськогосподарську продукцію. Послабити цю залежність можна завдяки впровадженню енергозберігаючих технологій, нарощуванню виробництва біологічних джерел енергії, розширенню безвідходних технологій, які передбачають замкнений кругооберт використання енергії в сільськогосподарському виробництві.

Зважаючи на отримані результати дисертаційного дослідження, ефективність використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств буде тим вищою, чим раціональніше та науково обгрунтованіше використовуватимуться їх біологічні ресурси.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Макарчук О. Г. Становлення ринку біопалива в Україні / О. Г. Макарчук // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 119. - С. 162?166.

2. Макарчук О. Г. Біоенергетика в розвитку сільського господарства України / О. Г. Макарчук // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 124. - С. 427?431.

3. Макарчук О. Г. Світові та вітчизняні тенденції розвитку виробництва біопального / О. Г. Макарчук // Економіка АПК. - 2008. - №7. - С. 152?155.

4. Макарчук О. Г. Біоенергетичний потенціал сільськогосподарських підприємств: вимір, оцінка / О. Г. Макарчук // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - Вип. 142. - Частина 1. ? С. 129?135.

5. Макарчук О. Г. Оцінка ефективності використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств України / О. Г. Макарчук // Зб. наук. праць Тернопільського національного економічного університету „Економічний аналіз”. - Видавництво ТНЕУ "Економічна думка". 2009. - Вип. 4 - С. 253-255.

6. Макарчук О. Г. Экономический анализ биоэнергетики, как источника доходов аграрных предприятий / Макарчук О., Хокманн Х., Лисситса А. ? Ляйбниц-институт аграрного развития в странах Центральной и Восточной Європы, 2007, Дискуссионные материалы № 111? 35 с.

7. Матеріали конференцій:

8. Макарчук О. Г. Екологічні аспекти виробництва біологічних видів палива / О. Г. Макарчук // Екологія. Людина. Суспільство : XI міжнар. наук.-практ. конф., 13?18 травня, 2008 р. : тези доп. - К., 2009. - С. 294.

9. Макарчук О. Г. Розвиток сільського господарства України у контексті продовольчої та енергетичної безпеки / О. Г. Макарчук // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: шоста міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 26?27 лютого, 2009 р. : тези доп. - Тернопіль, 2009. - С. 249?251.

10. Макарчук О. Г. Ефективність використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств / О. Г. Макарчук // Фізична економія : методологія дослідження та глобальна місія України : міжнар. наук. конф., 9?10 квітня, 2009 р. : тези доп. - К., 2009. - С. 386?388.

11. Макарчук О.Г. Ефективність використання біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

12. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Размещено на Allbest.ru