Державне регулювання розвитку кредитної кооперації в умовах ринкової економіки (на прикладі КНР)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Кредитна кооперація на сучасному етапі ринкової економіки є важливим інструментом фінансової підтримки розвитку національного господарства. Державне регулювання розвитку кредитної кооперації в умовах сьогодення є спонукальним чинником на шляху до ринкової економіки. Зв'язано це насамперед із тим, що розвиток кредитного сектора вже досяг високого рівня, кредитні кооперації більшості країн світу відіграють важливу роль в багатьох аспектах (економічному, соціальному та ін.), і ця роль не слабшає, а, навпаки, посилюється в умовах ринкової економіки, що визнається більшістю країн, незважаючи на те, що ще існують деякі проблеми, які вимагають подальшого вивчення і вирішення.

Разом із тим залишаються недослідженими ряд питань, у тому числі вищого ступеня складності, зокрема, формування системи державного регулювання кредитної кооперації, удосконалення функцій контролю й управління кредитною кооперацією на мікро- і макрорівні, створення організаційної структури і системи управління кредитною кооперацією, яка відповідала б ринковим відносинам. Тому наукове обґрунтування основних напрямів удосконалення державного регулювання розвитку кредитної кооперації в умовах ринкової економіки видається важливою науково-практичною проблемою.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Науковій розробці проблеми розвитку кредитної кооперації присвячено ряд робіт учених-економістів, таких як М. Бондаренко, В. Глущенко, О. Макаренко, М. Первушин, О. Пересипкін, О. Сєрова, І. Федосік, Лю Мін Кан та інші. Методологічні підходи до кооперативного кредитування розробляли такі вчені, як А. Пантелеймоненко, І. Сало, Г. Філіппова, Хе Гуан Вень та інші.

Окремими питаннями державного регулювання й управління діяльністю кредитної кооперації в межах розвитку національного господарства займалися такі вчені: В. Гончаренко, М. Туган-Барановський, О. Чаянов, Ма Сяо Хе, Лінь І Фу, Фан Сяо Цзян та інші.

Проте велика частина робіт у сучасній економічній літературі Китаю про державне регулювання системи кредитних кооперацій в умовах ринкових відносин присвячена розгляду окремих аспектів системи кредитних кооперацій КНР і не дають комплексного аналізу. До того ж ринкова кон'юнктура міняється настільки інтенсивно, що будь-яке дослідження національного господарства буває дуже обумовлено тимчасовими межами, заданими в дослідженні. Унаслідок високого ступеня залежності від тимчасової прив'язки актуальність даних робіт із закінченням невеликого проміжку часу сильно знижується, і виникає потреба в постійному оновленні досліджень у їх взаємозв'язку зі змінною економікою, що свідчить про високу актуальність і велике значення системного аналізу кредитних кооперацій в умовах ринкової економіки.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є виявлення, вивчення і вирішення сучасних проблем державного регулювання розвитку кредитної кооперації; розробка і наукове обґрунтування підходів і рекомендацій концептуального характеру, направлених на удосконалення державного регулювання і підвищення ефективності розвитку кредитної кооперації в умовах ринкової економіки, на основі наукової оцінки її сучасного стану.

Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішені наступні завдання:

- досліджено теорію та досвід державного регулювання розвитку кредитної кооперації в зарубіжних країнах;

- уточнено і розширено економічну суть поняття “кредитна кооперація”, визначено критерії класифікації кредитної кооперації;

- досліджено особливості механізму управління фінансово-кредитними інститутами КНР;

- виконано порівняльну характеристику і виявлено основні схожі і відмінні риси етапів державного регулювання розвитку кредитної кооперації Китаю і України;

- обґрунтовано класифікацію чинників, що обмежують діяльність кредитної кооперації в системі державного регулювання розвитку національного господарства;

- запропоновано напрями оптимізації системи державного контролю й управління діяльністю кредитної кооперації в Україні;

- проведено аналіз позитивного досвіду державного управління та регулювання розвитку кредитних спілок в Україні.

1. Теоретичні основи розвитку кредитної кооперації в системі державного регулювання

Автором досліджено історію становлення і розвитку кредитної кооперації в національній економіці. Історичні приклади демонструють, що кредитна кооперація пройшла складний та звилистий шлях свого існування. Але кредитна кооперація, завдяки підтримці з боку держави, в період становлення і розвитку ринкової економіки продемонструвала позитивні результати діяльності та зростання свого значення в національному господарстві.

Різне теоретичне обґрунтування в економічній літературі сутності кредитної кооперації зумовило необхідність зосередження уваги на дослідженні цієї проблеми. Результатом стало уточнення визначення кредитної кооперації як виду кооперації, який об'єднує дрібних товаровиробників, робітників і службовців з метою створення суспільного грошового фонду для задоволення їх потреб у дрібному кредиті.

Автором визначено, що основним економічним фактором, який визначає стратегію державного регулювання розвитку кредитної кооперації є саме кредити, які утворюють основу кредитного механізму, стають надійним показником досягнутого у державі рівня врегульованості кредитних відносин.

Під час проведення дослідження було встановлено, що невід'ємною частиною кредитної системи в сільськогосподарському секторі КНР є сільські кредитні кооперації, Аграрний банк Китаю й Аграрний банк розвитку Китаю. Автором відзначено, що на сучасному етапі частина сільських кредитних кооперацій стикається з проблемою неспроможності протистояти ризику, повільного зростання внесків, незначних масштабів діяльності, відсутності внутрішнього кредиту та ін., тому виникає необхідність у державному регулюванні розвитку кредитних кооперацій.

Результати проведеного дослідження дали можливість дисертантові дослідити політику державного регулювання розвитку сільської кредитної кооперації КНР та запропонувати у сільських районах на сході країни привернути вільні грошові кошти населення для збільшення депозитів у сільські кредитні кооперації та збільшити видачу Аграрним банком Китаю комерційного кредитування; у сільських районах центральної частини Аграрним банком розвитку Китаю збільшити частку політичного кредитування, тим самим, заохочуючи перехід зі структури сільського господарства в сільську промисловість; у сільських районах на заході направити більше засобів на страхування сільського господарства від стихійного лиха, збільшити державне кредитування на створення водосховищ, мережі електроенергії та інших основних об'єктів розвитку національного господарства, збільшити видачу мікрокредитування селянам сільськими кредитними коопераціями.

Під час проведення дослідження підтримується традиційний погляд, що в національній кредитній політиці повинні домінувати заходи комплексного регулювання економіки країни як взаємопов'язані з цільовим галузевим і загальнодержавним програмуванням.

2. Дослідження результатів державного регулювання розвитку кредитної кооперації КНР в умовах ринкової економіки

Автором проаналізовано реформування кредитної кооперації, обґрунтовано необхідність реалізації державної програми мікрокредитування кредитних кооперацій.

Дослідження реалізації політики державного регулювання розвитку кредитної кооперації в КНР засвідчило наявність загальної тенденції істотних позитивних змін у розвитку кооперативного руху.

У ході дослідження було з'ясовано, що державне регулювання сприяло реформуванню сільських кредитних кооперацій, яке полягало в стандартизації сільських кредитних кооперацій, удосконаленні адміністративної структури сільських кредитних кооперацій і впорядкуванні фінансової системи відносин сільських кредитних кооперацій, що привело до створення демократичного управління і самодисципліни в системі кредитної кооперації.

У роботі встановлено, що залежність сільських кредитних кооперацій у структурі сільських фінансово-кредитних інститутів дуже велика, сільським кредитним коопераціям не уникнути проблеми недостатнього фінансового забезпечення для розвитку сільського господарства. Тому, щоб стимулювати сільські кредитні кооперації збільшити кредитування сільського господарства, сільським кредитним коопераціям необхідно залучити більше фінансових джерел. Окрім збільшення фінансування сільських кредитних кооперацій політичним банком - Аграрним банком розвитку Китаю, сільським кредитним коопераціям необхідне залучення нових фінансових джерел за рахунок: продажу частини безнадійних кредитів на ринку капіталу, залучення вільного приватного капіталу й інвестицій державних банків шляхом акціонування, збільшення процентної ставки депозитів для залучення вільних грошових коштів у сільські кредитні кооперації.

Велике значення надається дослідженню державної програми мікрокредитування кредитних кооперацій як доступної і прийнятної інноваційної діяльності.

Аналіз державного регулювання розвитку кредитної кооперації шляхом реалізації програм мікрокредитування засвідчив, що китайський уряд приділяє підвищену увагу можливості надання послуг з мікрокредитування приватним виробникам, малим і середнім підприємцям, а сільські кредитні кооперації щорічно збільшують обсяг видачі мікрокредитів селянам (табл. 1), проте сьогодні рівень видачі мікрокредитів, порівняно з рівнем, необхідним для малих і середніх підприємств, залишається низьким.

Таблиця 1. Показники мікрокредитування сільських родин сільськими кредитними коопераціями

Дослідження показало, що основними причинами зазначених проблем є такі: кредитний ринок у Китаї мало диверсифікований, існує невідповідність вимогам контролю над ризиками, необхідність у поліпшенні кредитної культури і правових умов і так далі.

Для розвитку мікрокредитування кредитними коопераціями автором запропоновано вжити наступних заходів: розвинути регіональні кредитні кооперації, які надаватимуть послуги з мікрокредитування приватним виробникам і мікропідприємствам; створити помірно конкурентні фінансові умови для поліпшення фінансових послуг і зменшення платні за послуги; легалізовувати неофіційні кредитні послуги з метою припинення незаконного використання кредиту для спекулятивної діяльності.

Автором зроблено висновок про те, що для створення стабільного розвитку кредитної кооперації необхідно формування комплексу дієвих заходів політики державного регулювання та реформування відповідно до ринкових умов усього національного господарства.

3. Основні напрямки удосконалення державного регулювання розвитку кредитної кооперації в умовах ринкової економіки

Автором досліджено загальні закономірності державного управління і регулювання розвитку кредитної кооперації в Україні і КНР; досліджено організаційні й управлінські чинники, що обмежують дію кредитних спілок у системі державного регулювання; запропоновано удосконалити систему державного контролю і регулювання кредитних спілок в Україні.

Проведений у роботі аналіз дозволив підійти до визначення загальних закономірностей державного регулювання розвитку кредитної кооперації в Україні і КНР, до яких автором було віднесено виникнення, швидкий розвиток, припинення розвитку і відродження кредитних кооперацій в Україні і КНР.

Дослідження показало, що у розвитку кредитних кооперацій двох країн тільки на першому етапі зародження ролі держави майже не було, а на подальших етапах відношення держави і її політика ставали ключовим чинником у розвитку кредитних кооперацій. В Україні, особливо на другому етапі, рух кредитних кооперацій набув небувалого прогресу завдяки підтримці держави, яка полягала в державному спостереженні і кредитуванні кооперацій за рахунок коштів Державного банку і державних ощадних кас. На четвертому - сучасному етапі китайський уряд почав приділяти значно більше уваги розвитку кредитних кооперацій, ніж український. У Китаї з метою розвитку і удосконалення діяльності кредитних кооперацій уряд проводить ряд реформ. Проведений аналіз засвідчив, що таких спроб проведення реформ в Україні на сучасному етапі практично немає, попри те, що розвиток кредитних спілок в Україні гостро потребує державного регулювання.

Виконане дослідження показало, що основним органом, який контролює діяльність кредитних спілок в Україні є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, основними напрямами діяльності якої є розробка вимог і нормативів, яких повинні дотримуватися кредитні спілки, а також здійснення нагляду за дотриманням цих вимог, проте вона не здійснює операційний нагляд і регулювання діяльності кредитних спілок. Тому автором запропоновано удосконалити діяльність даного органу шляхом здійснення наступних заходів: спостерігати, попереджати й управляти ризиками в кожній кредитній спілці; підвищувати рівень нагляду за фінансовими ризиками, удосконалювати методи і заходи нагляду в кредитних спілках; стимулювати утворення внутрішнього контролюючого механізму в кредитних спілках для попередження й управління ризиком і постійно збільшувати ефективність внутрішнього контролюючого механізму; відповідно до світових вимог і нормативів поступово підвищувати прозорість нагляду, що сприятиме ефективному державному нагляду і регулюванню діяльності кредитних спілок в Україні.

З метою удосконалення розвитку кредитних спілок в Україні автором досліджено організаційні й управлінські чинники, що обмежують дію кредитних спілок у системі державного регулювання: відсутність системи державного контролю і підтримки; недостатня мережа кредитних спілок у сільській місцевості; низький рівень професійної діяльності кредитних спілок; недовіра до них населення та ін.

Автором запропоновано удосконалити систему державного контролю і регулювання кредитних спілок в Україні шляхом створення в системі кредитних спілок четвертого рівня. На чолі четвертого рівня має бути Національний банк України, який повинен контролювати і підтримувати роботу третього рівня - національного альянсу кредитних спілок України, оскільки важливим моментом є те, що контроль і підтримку повинен здійснювати державний інститут. Незважаючи на те, що кредитні спілки є недержавними організаціями, але, якщо систему кредитних спілок очолює державний інститут (як показує практика КНР), уряд зацікавлений у здійсненні ефективної політики, спрямованої на розвиток руху кредитних спілок.

Державне регулювання та підтримка мережі кредитних спілок у сільській місцевості, на наш погляд, повинно базуватися, по-перше, на ухваленні урядом закону про розширення сфери послуг кредитної спілки з кредитування малих підприємств і фермерських господарств; по-друге, на зниженні Державною податковою адміністрацією податкової ставки і зборів на підставі статусу кредитних спілок як неприбуткових організацій, що дасть кредитним спілкам можливість зменшити вартість операцій і залучити клієнтів до низьких, доступніших процентних ставок, ніж у комерційних банках.

У результаті проведеного дослідження діяльності українських кредитних спілок автором був відзначений позитивний досвід, досягнутий завдяки участі кредитних спілок у державних програмах і проектах. Розробка та реалізація аналогічних програм і проектів також може бути здійснена в розвитку китайських кредитних коопераціях, що дозволить сприяти впровадженню в кредитних коопераціях міжнародних кооперативних принципів у сфері управління, внутрішнього контролю, розкриття інформації, а також підвищенню рівня економічної інформованості, захисту прав їх членів і зростанню рівня відкритості діяльності кредитних кооперацій КНР.

Таким чином, при дослідженні сучасного стану розвитку кредитної кооперації в умовах ринкової економіки підтверджено, що кредитна кооперація, яка ефективно функціонує, обов'язково повинна регулюватись державою, яка впливає на розвиток усіх сфер національної економіки.

Висновки

кредитний кооперація фінансовий

У дисертації теоретично обґрунтовано й вирішено актуальне науково-практичне завдання з удосконалення державного регулювання розвитку кредитної кооперації в умовах ринкової економіки, яке є визначальною складовою системного підходу щодо зближення зі світовими нормами і стандартами в національному господарстві.

Основні висновки та результати, одержані в ході проведених досліджень, зводяться до наступного:

1. Аналіз розвитку кредитної кооперації в КНР показує, що реалізація політики державного регулювання розвитку кредитної кооперації в КНР засвідчує наявність загальної тенденції істотних позитивних змін у розвитку кооперативного руху, яка досягається завдяки проведенню аграрної реформи в КНР та включає такі аспекти: реформа структури власності та формування нової адміністративної структури сільських кредитних кооперацій, поліпшення балансів сільських кредитних кооперацій, посилення нагляду за сільськими кредитними коопераціями, зміцнення фінансової підтримки сільського господарства, що забезпечить мінімізацію ризиків і удосконалення діяльності сільських кредитних кооперацій.

2. На думку автора, підвищення розвитку кредитної кооперації в КНР можливе через впровадження державних програм мікрокредитування, які повинні бути спрямовані на: розвиток регіональних кредитних кооперацій, які надаватимуть послуги з мікрокредитування приватним виробникам і мікропідприємствам; створення помірно конкурентних фінансових умов для поліпшення фінансових послуг і зменшення платні за послуги; легалізацію неофіційних кредитних послуг з метою припинення незаконного використання кредиту для спекулятивної діяльності.

3. Дослідження закономірностей розвитку кредитних кооперацій КНР і України виявило, що в процесі свого розвитку кредитні кооперації в Україні і в Китаї пройшли чотири етапи, які схожі за структурою, але відрізняються за часом та умовами виникнення, що дало можливість провести порівняльну характеристику двох країн і удосконалити структуру кредитних спілок в Україні, шляхом створення чотирьохрівневої системи кредитних спілок, яка повинна включати: Національний банк України, національний альянс кредитних спілок, обласні асоціації кредитних спілок і кредитні спілки, що дозволить сформувати нову схему побудови системи державного контролю і регулювання кредитних спілок в Україні і забезпечить ефективний розвиток кредитно-кооперативного руху в Україні.

4. З метою удосконалення державного надзору та регулювання діяльності кредитних спілок в Україні, яке виконує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, автором запропоновано удосконалити діяльність даного органу шляхом здійснення наступних заходів: спостерігати, попереджати й управляти ризиками в кожній кредитній спілці; підвищувати рівень нагляду за фінансовими ризиками, удосконалювати методи і заходи нагляду в кредитних спілках; стимулювати утворення внутрішнього контролюючого механізму в кредитних спілках для запобігання й управління ризиком і постійно збільшувати ефективність внутрішнього контролюючого механізму; відповідно до світових вимог і нормативів поступово підвищувати прозорість нагляду, що сприятиме ефективному державному нагляду і регулюванню діяльності кредитних спілок в Україні.

5. Система державного регулювання розвитку кредитних спілок в Україні, на наш погляд, демонструє, що в ході державного економічного управління та регулювання доведеться подолати ряд чинників, що стримують забезпечення сприятливих умов розвитку кредитних спілок, що приведе до зміцнення позицій національної економіки та господарства. Виявлено такі основні чинники: відсутність в Україні повноцінної системи кредитних спілок, недосконалість системи державного контролю і підтримки, недостатнє кредитування на селі, низький рівень професійної діяльності кредитних спілок, недовіра людей кредитним спілкам, обмеження видів діяльності й інвестування вільних коштів, нестійкий фінансовий стан частини кредитних спілок, відсутність дієвого механізму підтримки фінансової стабільності кредитних спілок і гарантування внесків їх членів, недостатня інформованість населення про діяльність кредитних спілок, низький рівень задоволення потреб сільських споживачів фінансовими послугами системи кредитних спілок.

6. Подано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення державного регулювання розвитку кредитних спілок в Україні, на яких доцільно сконцентрувати увагу держави: удосконалити державне спостереження за операційною діяльністю і станом ризиків кредитних спілок; створити інформаційну систему з нагляду за кредитними спілками; проаналізувати й оцінити стан ризиків кредитних спілок; розробити і привернути до участі в загальнодержавних програмах з захисту внесків членів кредитних спілок; удосконалити механізм державного регулювання фінансових кризових ситуацій, що впливають на стабільність роботи і фінансовий стан кредитних спілок; розширити мережу спеціальних учбових установ з підготовки кваліфікованих працівників кредитних спілок.

7. Дослідження діяльності українських кредитних спілок показало, що їх участь у всеукраїнських і обласних асоціаціях, а також участь у державних програмах і проектах дає позитивну динаміку розвитку кредитних спілок в Україні і дозволяє сприяти впровадженню в кредитних спілках міжнародних кооперативних принципів у сфері управління, внутрішнього контролю, сприяє розкриттю інформації, а також підвищенню рівня економічної інформованості, захисту прав їх членів і зростанню рівня відкритості діяльності кредитних спілок, що може бути використано при здійсненні політики державного регулювання розвитку кредитних кооперацій у КНР.

Література

1. Лю Цзе Я. Возможности использования китайского опыта реформ сельской кредитной кооперации в Украине / Цзе Я Лю // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2006. - №743. - С. 93-95.

2. Лю Цзе Я. Фінансово-кредитні інститути сільськогосподарського сектору КНР в період проведення аграрної реформи / Цзе Я Лю // Ринкова трансформація економіки: зб.наук.праць. - 2007. - Вип. 10. - С. 174-180.

3. Лю Цзе Я. Развитие городской кредитной кооперации КНР в современной рыночной экономике / В.В. Глущенко, Цзе Я Лю // Бизнес Информ. - 2007. - №12(1). - С. 126-128. Особисто автору належить обґрунтування необхідності проведення державної програми з реструктуризації міських кредитних кооперацій у міські комерційні банки.

4. Лю Цзе Я. Роль реформи сільської кредитної кооперації в розвитку сільського господарства КНР / Цзе Я Лю // Облік і фінанси АПК. - 2008. - №1. - С.59-64.

6. Лю Цзе Я. Пути развития финансовой системы и народного хозяйства КНР / Цзе Я Лю // Фінансові механізми сталого економічного розвитку: Міжнар. наук.-практ. конф., 18 травня 2007р.: тези допов. - Харків ХІБМ, 2007. - С. 161-165.