Державне регулювання доходів населення в контексті формування середнього класу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

УДК 330.56 : 316.343.654

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання доходів населення в контексті формування середнього класу

Кролевець Олексій

Андрійович

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Кіровоградського національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Миценко Іван Михайлович, Кіровоградський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри міжнародної економіки.

Актуальність теми. Доходи населення є економічною основою відтворення та розвитку людського потенціалу. В Україні в період ринкових трансформацій відбулося різке зниження реальних доходів населення, яке не вдалося ліквідувати до теперішнього часу. Незважаючи на те, що з 2000 по 2008 р. реальні доходи населення зростали, вони не досягли рівня докризового періоду. Економічна криза, яка розпочалася з кінця 2008 р., обумовила зниження доходів населення України та загострення проблеми бідності. На сучасному етапі одним із найбільш важливих завдань державної соціальної політики України є забезпечення неухильного та динамічного зростання реальних доходів усіх верств населення, подолання бідності та створення умов для формування середнього класу.

Доходи населення, як найважливіша соціально-економічна категорія, завжди були предметом наукового інтересу провідних зарубіжних та вітчизняних дослідників. У працях У. Петті, А. Сміта, К. Маркса, А. Маршалла, Дж. Б. Кларка, Дж. Р. Хікса та багатьох інших відомих економістів світу аналізувалися фундаментальні питання формування та державного регулювання доходів. Значна кількість сучасних зарубіжних дослідників аналізують різноманітні аспекти формування та розподілу доходів. Ці питання розглядаються в працях як західних економістів - Р. Хайлбронера, Л. Тароу, П. Самуельсона, М. Лоренца, так і російських - В. Майєра, П. Маслова, Г. Саркисяна, В.М. Жеребіна, Л. Ржаніциної.

Проблеми доходів населення в Україні та їх державного регулювання досліджуються і вітчизняними вченими. Суттєвий внесок у визначення шляхів підвищення доходів зробили такі вітчизняні науковці, як В.П. Антонюк, В.А. Базилюк, Д.П. Богиня, І.К. Бондар, І.Ф. Гнибіденко, Т.М. Кір'ян, А.М. Колот, Е.М. Лібанова, В.О. Мандибура, В.М. Новіков, О.А. Савенко, М.П. Соколик. Значна кількість дослідників аналізували роль доходів як економічної основи формування середнього класу.

Незважаючи на широкий спектр досліджень, проблема державного регулювання доходів не втрачає своєї актуальності, оскільки доходи є багатоаспектним явищем. Їх рівень постійно змінюється під впливом великої кількості чинників, тому виявлення сучасних тенденцій у формуванні доходів населення є актуальним завданням, що сприятиме удосконаленню державної політики у сфері розподільчих відносин. На сучасному етапі надзвичайно важливим є розробка ефективної політики доходів, спрямованої на подолання бідності та формування середнього класу. Все це зумовило вибір теми дисертації, її мету і завдання.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до тематики науково-дослідних робіт Кіровоградського національного технічного університету за темами: «Механізм формування особистих доходів малозабезпечених верств населення» (номер державної реєстрації 0104U005812, 2001-2009 рр.), у рамках якої досліджено сучасний механізм формування доходів домогосподарств та проблем бідності в Україні, обґрунтовано пропозиції щодо шляхів підвищення доходів, які були використанні при розробці проекту Національного плану подальшого розв'язання проблем бідності України до 2025 року та розробці регіональних заходів підвищення рівня життя населення Кіровоградської області; «Удосконалення механізму державного регулювання доходів населення в контексті формування середнього класу» (номер державної реєстрації 0109U007944, 2008-2010 рр.), у рамках якої розроблено науково-методичні рекомендації з удосконалення державного регулювання доходів та створення умов для формування в Україні середнього класу, що були використані при удосконаленні державної та регіональної політики доходів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних та науково-методичних засад формування й регулювання доходів населення в контексті забезпечення становлення в Україні середнього класу. Відповідно до визначеної мети було поставлено і вирішено такі завдання:

поглиблено аналіз доходів населення як соціально-економічної категорії, джерел та чинників їх формування;

визначено теоретичні та правові засади державного регулювання доходів населення;

обґрунтовано взаємозв'язок доходів населення та формування середнього класу;

проаналізовано рівень та динаміку доходів населення України;

визначено основні проблеми у розподілі доходів населення та формуванні в Україні середнього класу;

оцінено ефективність державного регулювання доходів населення в Україні;

розроблено науково-методичні рекомендації щодо напрямів удосконалення механізму державного регулювання доходів населення;

обґрунтовано основні напрями державної політики підвищення рівня доходів населення України;

визначено основні підходи до обґрунтування стратегії формування в Україні середнього класу.

Об'єктом дослідження є процеси формування і регулювання доходів населення як основи становлення середнього класу.

Предметом дослідження є методологічні, методичні, прикладні проблеми державного регулювання доходів населення та створення умов для формування середнього класу.

Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економічні закони та категорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, міжнародні нормативні акти, чинна нормативно-правова база України, які стосуються проблем формування і розподілу доходів населення. Для досягнення поставленої мети і визначених завдань було використано діалектичний метод наукового пізнання та комплексний, системний, історичний і логічний підходи. У процесі дослідження застосовувались такі методи наукового пізнання: абстрактно-логічний - для поглибленого аналізу категорії «доходи населення», виявлення чинників їх формування та взаємозв'язку із середнім класом, розробки основних напрямів державної політики підвищення доходів населення України та Стратегії формування середнього класу; економіко-статистичний - для оцінки рівня та динаміки доходів населення, виявлення тенденцій і проблем формування середнього класу; структурного і порівняльного аналізу - для визначення кількісних параметрів середнього класу України; системного аналізу - для розробки моделі удосконалення механізму державного регулювання доходів населення.

Нормативно-правовою базою дисертації є Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, міжнародні акти стосовно соціального розвитку і формування доходів.

Емпіричною основою дослідження стала інформація Державного комітету статистики України, результати вибіркових обстежень Держкомстату України домогосподарств України, статистичні дані Європейського Союзу, звіти ПРООН про людський розвиток, результати соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України (м. Київ) «Українське суспільство 1994-2008».

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, які одержані автором і виносяться на захист, полягають у подальшому розвитку теоретико-методологічних засад дослідження доходів і середнього класу, обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо удосконалення державної політики доходів та формування в України середнього класу. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у такому:

вперше:

розроблено модель удосконалення механізму державного регулювання доходів населення України, яка охоплює сфери формування доходів, їх перерозподілу та захисту. Застосування даної моделі дозволить підвищити якісний рівень державного соціального управління та забезпечити зростання добробуту населення;

розроблено основні засади Стратегії формування середнього класу в Україні, у яких визначено цілі, принципи, пріоритетні напрями та критерії державної політики формування середнього класу, що є науково-методичним підґрунтям для розробки відповідного документа стратегічного характеру з метою удосконалення державної політики поліпшення стратифікації українського суспільства;

удосконалено:

теоретичні підходи до моделювання механізму формування сукупних доходів населення, який включає елементи ринкової та неринкової систем економічних відносин, що забезпечує комплексне уявлення про систему розподілу національного доходу та є методологічним підґрунтям для удосконалення державного регулювання доходів населення, а також для обґрунтування напрямів сучасної державної політики підвищення доходів населення;

науково-методологічні підходи до визначення джерел та стадій формування доходів, чинників, які обумовлюють рівень сукупних доходів домогосподарств та окремих їх членів, що сприяє оптимізації механізму формування доходів населення;

дістали подальшого розвитку:

основні функції доходів населення, перелік яких суттєво доповнено. Доведено, що доходи населення окрім функцій економічної основи відтворення народонаселення, забезпечення добробуту, формування платоспроможного попиту та інвестиційних ресурсів виконують функції соціальної стратифікації суспільства, забезпечення людського розвитку та критерію соціальної орієнтації економіки, що поглиблює розуміння ролі доходів населення в сучасному соціально-економічному розвитку суспільства;

науково-методичні підходи до визначення критеріальних ознак середнього класу за показником доходів. Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку України до середнього класу можна віднести населення, яке має середньодушові доходи в межах від трьох до десяти прожиткових мінімумів. При цьому до нижчого середнього класу відноситься населення із середньодушовими доходами в межах 3-5 прожиткових мінімумів, до серединного середнього класу - з доходами від 5 до 8, а до вищого середнього класу - з доходами 8-10 прожиткових мінімумів;

трактування сутності та складових механізму державного регулювання доходів населення; систематизовано його основні напрями і методи, інструменти державного впливу на формування доходів. Визначено, що найбільш важливими є державні соціальні стандарти і гарантії, система оподаткування та система державних соціальних трансфертів, які потребують в Україні суттєвого удосконалення;

наукові підходи комплексної оцінки рівня та динаміки доходів населення України, що дало змогу конкретизувати існуючі проблеми та визначити шляхи їх розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, викладені автором, доведені до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій, які дозволяють створити передумови для підвищення доходів населення України та формування середнього класу. Їх практична цінність визначається тим, що вони спрямовані на удосконалення механізму державного регулювання доходів населення України та формування стратегії поліпшення соціальної стратифікації суспільства.

Наукові розробки автора знайшли практичне застосування в практиці соціального управління на державному та регіональному рівнях, що підтверджується відповідними довідками: Міністерство праці та соціальної політики України (довідка №212/10/136-09 від 18.12.2009 р. - пропозиції щодо напрямків державної політики підвищення доходів населення України на середньострокову та довгострокову перспективу, які використано при розробці проекту Національного плану подальшого розв'язання проблеми бідності в Україні до 2025 року; Кіровоградська обласна державна адміністрація (довідка № 21-28/4 від 30.11.2009 р.) - пропозиції щодо забезпечення формування в Україні середнього класу, які використано при розробці Стратегії економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на період до 2015 року; Головне управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № 06-1-644/2 від 30.11.2009 р.) - методичні рекомендації щодо удосконалення механізму державного регулювання доходів населення та формування середнього класу, які використано при розробці регіональних програм і заходів, спрямованих на вирішення соціальних проблем; Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № 13-1468/4 від 30.11.2009 р.) - обґрунтовано напрями політики підвищення доходів працівників освіти, які були використані при розробці регіональних заходів, спрямованих на підвищення рівня життя працівників освіти; відділ сім'ї та молоді Кіровоградської міської ради (довідка № 817/01-17 від 25.11.2009 р.) - методичне забезпечення удосконалення механізму регулювання доходів молоді в регіоні, яке було використано при розробці регіональних програм підвищення рівня доходів молоді, використання їх трудового потенціалу, професійного і кар'єрного зростання.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Кіровоградського національного технічного університету при викладанні дисциплін «Економіка праці і соціально-трудові відносини», «Управління персоналом», «Менеджмент», «Регіональна економіка» (довідка № 45/15-41-21-2324 від 10.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, є самостійними розробками автора. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, використані тільки ті ідеї і положення, які є результатом особистих досліджень і розробок автора дисертації, внесок автора конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались та отримали схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції «Україна на шляху соціально-економічних перетворень в умовах глобалізації» (м. Кіровоград, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми людського та соціального розвитку» (м. Донецьк, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна на шляху соціально-економічних перетворень в умовах глобалізації» (м. Кіровоград, 2009 р.); Загальноукраїнській науково-практичній конференції «Якість життя: проблеми, пріоритети і перспективи» (м. Донецьк, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 12 наукових працях загальним обсягом 6,68 д.а. (із яких особисто автору належить 6,09 д.а.), у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5,22 д.а., 5 статей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій загальним обсягом 1,46 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків, списку використаних джерел зі 185 найменувань та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 186 сторінок, включаючи 21 таблицю на 15 сторінках, 9 рисунків на 7 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування та регулювання доходів населення» досліджено сутність доходів як економічної категорії, визначено джерела та чинники їх формування, теоретичні та правові засади державного регулювання доходів населення, роль доходів у формуванні середнього класу.

Дослідження теоретичних підходів до визначення доходів населення показало їх складну природу, оскільки в цій категорії переплітаються інтереси населення і держави, працівників і роботодавців, працюючих і непрацюючих верств населення. Доходи населення формуються на різних рівнях економіки і в своїй динаміці вони проходять стадії формування, первинного розподілу за чинниками виробництва, перерозподілу, формування кінцевих доходів і їх використання.

Населення має різноманітні джерела доходів. На основі їх аналізу було розроблено модель механізму формування доходів у сучасних умовах (рис. 1), яка свідчить про складний та багатоканальний процес їх утворення. Сучасний механізм формування сукупних доходів населення має ринкову та неринкову складові. Ринкова складова охоплює процеси формування факторних доходів населення через ринок праці, підприємницьку діяльність, отримання доходів від ділових активів та власності. Неринкова складова включає такі шляхи отримання доходів, як соціальні трансферти держави, приватні трансферти та формування доходів у натуральній формі в особистому підсобному господарстві.

Визначено, що доходи населення відіграють надзвичайно важливу роль у соціально-економічному розвитку країни, оскільки вони виконують такі функції: є економічною основою відтворення народонаселення; забезпечують добробут та якість життя; обумовлюють рівень споживання та формують платоспроможний попит; визначають рівень нагромадження, яке є джерелом інвестиційних ресурсів; є чинником соціально-економічної стратифікації суспільства; визначають можливості людського розвитку; є критерієм соціальної орієнтації економіки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель механізму формування доходів населення

Найбільш детальна інформація щодо доходів населення знаходиться на рівні домогосподарств. Доходами вважаються будь-які грошові або матеріальні надходження домогосподарств, які можуть бути ними використані на задоволення різноманітних потреб за умови, що при цьому не зменшується вартість наявного майна. Статистично вони вимірюються показниками грошових і сукупних доходів, а також сукупних ресурсів. Доходи населення залежать від багатьох чинників, які систематизовано у групи економічних, соціально-демографічних, соціально-психологічних, виробничих та інституційних чинників.

Суттєву роль у формуванні доходів населення відіграє держава. Аналіз теоретичних підходів до регулювання доходів показав, що впродовж ХVІІІ-ХХ століть відбулася еволюція поглядів від невтручання держави в механізм ринкового формування доходів до необхідності активного регулювання цього процесу та забезпечення перерозподілу доходів між різними верствами населення. На сучасному етапі в більшості країн світу сформована активна система державного регулювання доходів, яка спрямована на часткове зниження диспропорцій в особистих доходах населення, що породжуються ринковою системою господарювання.

Визначено, що основними методами державного регулювання доходів є: встановлення мінімальних соціальних стандартів і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці в бюджетній сфері; визначення порядку та умов оподаткування доходів; забезпечення державного соціального страхування; здійснення державної соціальної допомоги; здійснення бюджетного регулювання і фінансування соціальної сфери; здійснення індексації доходів. В Україні впродовж 1991-2001 рр. була сформована нормативно-правова база державного регулювання доходів, яка створювала умови підвищення життєвого рівня населення. Однак у подальшому не було забезпечено підвищення ефективності державного регулювання доходів: не визначено концептуальні засади та стратегічні пріоритети державної політики доходів на період з 2005 року; встановлені державні соціальні стандарти значно відстають від рівня розвинених країн світу, а їх державне забезпечення є досить низьким; окремі законодавчі акти погіршують можливості державного регулювання доходів, передусім це стосується введення єдиної ставки оподаткування доходів фізичних осіб.

Доходи населення є основою соціально-економічної стратифікації суспільства та формування середнього класу. Аналіз сутності та ознак середнього класу дозволив зробити висновок, що в сучасних умовах високі доходи є хоча і не єдиною, однак основною умовою належності до середнього класу. Тому підвищення доходів створює економічне підґрунтя для формування в Україні середнього класу. У ході дослідження було обґрунтовано, що критерієм визначення середнього класу за показником доходів має бути прожитковий мінімум, який є основним соціальним стандартом. На основі теоретичного аналізу, оцінки поточного та бажаного рівня доходів населення обґрунтовано критерії визначення середнього класу в Україні: нижня межа - середньодушовий доход не нижче 3 прожиткових мінімумів, верхня межа - середньодушовий доход не більше 10 прожиткових мінімумів.

У другому розділі «Оцінка доходів населення України як основи для формування середнього класу» проаналізовано рівень та динаміку доходів населення України, розподіл доходів та диференціацію населення за їх рівнем і на цій основі визначено частку представників середнього класу; здійснено оцінку ефективності державного регулювання доходів населення в Україні.