Державне регулювання ґендерних процесів в соціально-економічному розвитку України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

УДК: 331.5

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ҐЕНДЕРНИХ ПРОЦЕСІВ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Спеціальність: 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

ПІЖУК Ольга Іванівна

Науковий керівник: к. е. н., доц., Ганна Павлівна Ляшенко

ІРПІНЬ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті державної податкової служби України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Ляшенко Ганна Павлівна,

Національний університет ДПС України, завідувач кафедри економіки і підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гончаров Юрій Вікторович, Київський національний університет технологій та дизайну Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту; кандидат економічних наук, ст. науковий співробітник

Близнюк Вікторія Валеріївна, ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України, завідувач відділом соціально-економічних проблем праці;

Захист відбудеться «18» березня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01. Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий «17» лютого 2010 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С. В. Онишко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ґендерний бюджетний підприємництво економічний

Актуальність теми. Для України, як і для багатьох інших країн світу, основною складовою стратегії її подальшого соціально-економічного зростання при переході до постіндустріального суспільства є реалізація Концепції сталого розвитку, виконання якої неможливе без урахування ґендерних процесів. Свідченням цього є прийняття Організацією Об'єднаних Націй Декларації „Цілі наступного тисячоліття”. На її основі Україною були сформульовані власні цілі розвитку, де важливе місце посідають питання подолання бідності й гармонізація ґендерних процесів, досягнення яких покликане забезпечити економічне зростання та підвищення добробуту населення. У зв'язку з цим постає нова проблема - удосконалення теоретичних і практичних підходів до державного регулювання соціально-економічного розвитку в контексті гармонізації ґендерних процесів в Україні.

Негативні тенденції, які на сьогодні мають місце в економіці України, посилюються наявністю ґендерних диспропорцій, які певною мірою призводять до зниження продуктивності праці, рівня рентабельності, а отже - ефективності функціонування економіки. Гальмуючи процес накопичення людського капіталу (значення якого особливо зростає у постіндустріальному суспільстві) у домогосподарствах та на ринку праці, ґендерні диспропорції знижують здатність економіки до зростання. З огляду на це, зазначені проблеми потребують нагального вирішення, зокрема, шляхом формування ефективного економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів.

Проблеми регулювання соціально-економічного розвитку знайшли достатньо широке висвітлення у економічній літературі. Особливо значимими є праці Т. Веблена, Дж. Гелбрейта, К. Маркса, К. Макконнелла, А. Оукена, П. Самуєльсона та ін. Значний внесок у розробку теоретичних основ державного регулювання соціально-економічного розвитку зробили такі відомі вітчизняні вчені як Л. Антошкіна, Н. Бабіч, В. Беседін, І. Бондар, З. Варналій, В. Геєць, Ю. Гончаров, С. Онишко, Л. Тарангул, О. Яременко та ін. Основою досліджень соціально-економічного розвитку в контексті існуючих ґендерних проблем стали праці зарубіжних науковців Г. Беккера, Л. Вайцмана, Т. Веблена, К. Дельфі, Дж. Джакобсена, Дж. Мітчелл та ін. Дана проблематика розглядалася у роботах вітчизняних учених В. Близнюк, Е. Лібанової, Л. Лобанової, О. Макарової, В. Новікова, М. Соколик та ін. Окремі методи державного впливу на ґендерні процеси в Україні розглянуто у працях Н. Грицяк, Г. Герасименко, О. Кулачек, А. Комарової, К. Левченко, Ю. Галустян та ін. Незважаючи на значну увагу до цієї проблематики, теоретичне обґрунтування та комплексне застосування наукових підходів та методів державного впливу на існуючі ґендерні диспропорції до цього часу практично не було відображено у жодній з праць. Саме це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри міжнародної економіки і підприємництва Національного університету державної податкової служби, зокрема вона є складовою комплексних науково-дослідних робіт за темами: „Економічний механізм збільшення податконадходжень від суб'єктів господарювання” (номер державної реєстрації 0102U002786), у межах якої дисертантом досліджено ґендерні особливості поведінки платників податків - чоловіків і жінок у сучасному українському суспільстві та їх вплив на збільшення податконадходжень; „Механізм нарощування потенціалу підприємства” (номер державної реєстрації 0107U12255), у межах якої дисертантом досліджено ризики економічної стабільності України, пов'язаних із формуванням трудового потенціалу і ступенем його використання в умовах обмеженості людських ресурсів внаслідок прискореного старіння населення та фемінізації робочої сили.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні засад формування ефективного економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів та розробці практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення використання економічних інструментів і важелів впливу, на існуючі ґендерні диспропорції у соціально-економічному розвитку України.

Досягнення мети зумовило необхідність вирішити наступні завдання:

– узагальнити теоретичні положення основних економічних підходів до розгляду ґендерної проблематики та з'ясувати вплив ґендерного чинника на темпи економічного зростання;

– уточнити зміст і структуру економічного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової;

– вивчити зарубіжний досвід державного регулювання ґендерних процесів;

– проаналізувати складові інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку України з урахуванням ґендерної складової;

– дослідити основні показники соціально-економічного розвитку України у контексті існуючих ґендерних диспропорцій та визначити економічні фактори їх формування;

– розробити комплекс заходів щодо формування економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів з урахуванням сучасного стану економіки України;

– визначити роль бюджетної системи як дієвого інструменту регулювання ґендерних процесів у соціально-економічному розвитку України;

– розглянути розвиток малого підприємництва як один із напрямів гармонізації ґендерних процесів.

Об'єктом дослідження виступають соціально-економічні відносини, які виникають між ґендерними групами у процесі формування, розподілу та використання різноманітних ресурсів.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні підходи до формування економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів в Україні.

Методи дослідження. Методологічна основа дослідження базується на фундаментальних положеннях економічної науки. Для створення теоретичної бази дисертаційної роботи використано методи критичного осмислення, порівняльного аналізу, систематизації і синтезу основних наукових концепцій та досвіду практичних досліджень стосовно формування механізму функціонування економіки, а також наукові положення зарубіжної і вітчизняної економічної думки з ґендерної проблематики. Зокрема, методи наукової абстракції, поєднання аналізу й синтезу, системний підхід дозволили здійснити комплексний аналіз економічного механізму та обґрунтувати можливості його застосування у регулюванні ґендерних процесів; методи кількісного, якісного і порівняльного аналізу, статистичні методи, графічний метод дозволили оцінити стан і проблеми ґендерних диспропорцій в економіці України й визначити фактори їх формування, а також наочно розкрити викладені положення. Для дослідження ефективності регулювання ґендерних процесів в умовах соціально-економічного розвитку використовувалися методи причинно-наслідкових і функціональних зв'язків та методи економіко-математичного моделювання.

Інформаційну базу досліджень становлять нормативно-правові акти України з питань регулювання соціально-економічного розвитку, матеріали Державного комітету статистики України, монографічні дослідження та публікації у періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів із даного кола проблем.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні наукові результати дисертаційного дослідження, що характеризують його наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

– розроблено комплексний підхід до регулювання ґендерних процесів у соціально-економічному розвитку з метою їх гармонізації, який передбачає одночасно із інституційним забезпеченням застосування економічних інструментів і важелів державного впливу на існуючі гендерні диспропорції, що сприятиме, насамперед, покращанню рівня життя широких верств населення, а також подоланню кризових явищ в економіці та подальшому економічному зростанню;

удосконалено:

– структуру механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку, що на відміну від існуючої враховує наявність ґендерної складової. Серед її елементів визначені найбільш дієві регулятори ґендерних процесів, зокрема інструменти правового та адміністративного регулювання, а також економічні важелі державного впливу: види та джерела фінансової підтримки, податкові важелі, політика доходів, підтримка найбільш вразливих верств населення;

– методичні підходи до визначення взаємозв'язку таких макроекономічних показників, як рівень безробіття та обсяг ВВП, за допомогою використання лагових економетричних моделей, що дозволило спрогнозувати загальний рівень безробіття, у тому числі жіночого, та розробити дієві заходи його державного регулювання в умовах фінансово-економічної кризи в Україні;

– методику визначення тенденцій структурних змін ВВП, зумовлених алокацією трудових ресурсів в умовах кризи, за допомогою використання імітаційного моделювання, що дало можливість визначити необхідність проведення структурних реформ та розробити заходи, спрямовані на збільшення питомої ваги секторів середнього та малого виробництва (зокрема, залучення жінок до сфери малого підприємництва), як важливої умови подолання кризових явищ і забезпечення стабільності економіки;

набули подальшого розвитку:

– визначення сутності поняття „ґендерна економіка”, як нового напряму економічної думки, шляхом дослідження таких складових, як: ґендер - економіка - ґендерна економіка, що дало можливість чітко окреслити коло проблем, досліджуваних у рамках даного наукового напряму. На підставі узагальнення теоретичних положень основних економічних течій щодо регулювання ґендерних процесів у соціально-економічному розвитку з'ясовано вплив ґендерного чинника на темпи економічного зростання;

– обґрунтування напрямів аналізу соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової, які на відміну від усталених базуються на використанні такого економіко-математичного методу як факторний аналіз, що дозволяє проаналізувати інституційне забезпечення соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової, рівень зайнятості у взаємозв'язку з іншими макроекономічними складовими соціально-економічного зростання, а також визначити економічні фактори формування існуючих ґендерних диспропорцій в Україні за допомогою індексу дисиміляції Дункана.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо забезпечення комплексного підходу до визначення напрямів удосконалення економічного механізму у державному регулюванні ґендерних процесів в Україні. Отримані у дисертаційній роботі результати можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, а також вищими навчальними закладами.

Окремі наукові результати дисертаційного дослідження були впроваджені у практичну діяльність Міністерства праці та соціальної політики України під час реалізації соціально-економічної політики (довідка про впровадження № 73/10/136-09 від 22.06.2009 р.); Міністерства економіки України - при розробці проектів державних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України (довідка про впровадження № 2801-25/188 від 08.09.2009 р.); у навчальний процес Національного університету державної податкової служби України - при викладанні таких дисциплін: „Економічна діагностика”, „Підприємницька діяльність та її оподаткування” (довідка про впровадження № 2194/01-12 від 20.08.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до теоретичного обґрунтування економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів і розробки практичних рекомендацій його впровадження в Україні. Внесок автора у працях опублікованих у співавторстві, наведено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: „Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м. Хмельницький, 2005), „Wykszt№cenie i nauka bez granic - 2005” (Przemyњl - Praha, 2005), „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2006), „Современные направления теоретических и прикладных исследований” (м. Одесса, 2007), „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 2007), а також четвертих Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читаннях „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі” (м. Ірпінь, 2006) та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (м. Київ, 2008), „Наука і соціальні проблеми суспільства” (м. Сімферополь, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у 18 наукових працях загальним обсягом 5,0 друк. арк., з них десять - обсягом 3,8 друк. арк., у фахових виданнях, особисто автору належить 4,6 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 217 найменувань та 7 додатків. Основний зміст роботи викладено на 187 сторінках, у тому числі 13 таблиць та 20 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі дисертації „Теоретичні засади державного регулювання ґендерних процесів як складової соціально-економічного розвитку” визначено сутність поняття „ґендерна економіка” як нового напряму економічної думки, узагальнено основні економічні підходи до розгляду ґендерної проблематики, що дозволило з'ясувати вплив ґендерного чинника на прискорення темпів економічного зростання; уточнено структуру складових економічного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку в контексті гармонізації ґендерних процесів; досліджено зарубіжний досвід регулювання ґендерних процесів.

Розвиток досліджень з ґендерної проблематики та їх інтеграція у різні галузі наукового знання закономірно призвели до формування нового напряму економічної думки - ґендерної економіки. Підґрунтям його формування є теоретико-методологічні положення таких наукових течій, як марксизм, неомарксизм, неокласицизм та інституціоналізм. Уточнення у тлумаченні двох компонентів „ґендерної економіки” (ґендера й економіки) дозволили визначити ряд проблем, які потребують вирішення.

Аналіз основних наукових течій дозволяє встановити, що в основу кожної з них покладено визначення факторів економічного зростання, регулювання саме яких і покликане забезпечити позитивну динаміку показників національного виробництва. Разом з тим дослідження факторів економічного зростання дозволило виявити характерну для всіх наукових шкіл закономірність: поступове посилення соціальної спрямованості у визначенні джерел і рушійних сил економічного зростання. Однак, жодна з економічних теорій не розкриває ролі ґендерного чинника у соціально-економічному зростанні.

Побудова соціально-орієнтованої ринкової економіки, яку обрала Україна, як відомо, передбачає поєднання державного регулювання з ринковим, причому останньому відводиться головна роль. Проте проведене нами дослідження дозволяє стверджувати, що ринковий механізм не в змозі впливати на ґендерні процеси, оскільки як в Україні, так і в усьому світі останні характеризуються наявністю значної кількості диспропорцій. Основна причина їх існування - конкурентний характер ринкових відносин і рольові функції чоловіків і жінок в економіці, що з самого початку визначають різний рівень їх конкурентоспроможності. Враховуючи зазначене вище можна побачити, що ринковий механізм передбачає нерівний розподіл ресурсів на користь суб'єктів, які мають більш високу конкурентоспроможність. Саме ця його особливість і пояснює необхідність втручання держави у регулювання ґендерних процесів.

Дослідження теоретичних і практичних засад державного регулювання соціально-економічного розвитку в контексті існуючих ґендерних диспропорцій дозволило визначити сутність та структуру економічного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової.

Структура економічного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової включає сукупність взаємопов'язаних адміністративно-правових та економічних методів впливу на існуючі ґендерні диспропорції з метою їх гармонізації. Зокрема, дієві регулятори ґендерних процесів у соціально-економічному розвитку виділені нами серед інших як найбільш впливові.

Зарубіжний досвід державного регулювання ґендерних процесів ряду розвинених країн визначає певні методологічні підходи й напрями втручання держави у формування оптимальних ґендерних пропорцій, серед яких провідне місце займають механізми гармонізації ґендерних процесів у сфері професійної зайнятості, що обумовлюється світовою тенденцією фемінізації робочої сили; досягнення рівності у галузі соціального забезпечення. Важливим інструментом державного регулювання виступає ґендерне бюджетування (нова соціально-економічна технологія, що дозволяє більш повно оцінювати наслідки ухвалених рішень і в результаті - підвищити їх ефективність), яке вважається найбільш важливим важелем впливу на існуючі гендерні диспропорції. Разом з тим більшість методологічних підходів і напрямів втручання держави у формування оптимальних ґендерних пропорцій потребують подальшого доопрацювання залежно від економічних можливостей держави, способів, умов і темпів їх практичного впровадження.

У другому розділі дисертаційного дослідження „Аналіз соціально-економічного розвитку України в контексті існуючих ґендерних диспропорцій” досліджено рівень інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової; проаналізовано основні показники економічної активності населення, зокрема зайнятості, економічний аспект якої відображається у забезпеченні працівників конкурентоспроможними робочими місцями, визначено прогнозні значення безробіття, у тому числі жіночого; здійснено аналіз доходів населення, як важливого індикатору економічного зростання. Використання факторного аналізу дозволило визначити економічні чинники формування існуючих ґендерних диспропорцій в Україні на підставі розрахункових показників - індексу дисиміляції Дункана.

Аналіз складових інституційного забезпечення засвідчує, що в Україні формально не існує дискримінації за ознакою статі. За даними 2008 р., у нашій країні не має обмежень у доступі до базової та вищої освіти, відсутні кількісні ґендерні диспропорції і у сфері економічної активності та зайнятості. Більше того, рівень економічної активності в Україні є одним з найвищих у світі (протягом 1995-2008 рр. він коливався у межах 57,1-66,8%, у той час як світові тенденції цього показника перебували у межах 50 %).

Проте внаслідок допущених помилок у соціально-економічній політиці впродовж останніх років Україна за рівнем людського розвитку з урахуванням ґендерного чинника перемістилася з 57-го на 62-ге місце, а показник ґендерного розвитку (GDI) в Україні значно нижчий, ніж загальний показник людського розвитку (НDI) (відповідно 0,62 порівняно з 0,77). Така ситуація свідчить про наявність ґендерних викривлень у суспільному житті за основними індикаторами людського розвитку.

З метою виявлення ґендерних диспропорцій у соціально-економічному розвитку було досліджено показники ефективності праці та рівня доходів чоловіків і жінок. Так, оцінка ефективності праці зайнятих чоловіків за період 1997-2008 рр. зросла у 8,7 раза, в той час як аналогічний показник зайнятих жінок - у 7,6 раза (рис. 2.). Ця відмінність обумовлена впливом окремих чинників, одним із яких є середня тривалість фактично відпрацьованого тижневого робочого часу, який у жінок у середньому нижчий на 2 години через проблему вимушеної неповної зайнятості.

Аналіз доходів як важливого індикатора забезпечення стабільності економічного зростання показав, що основними джерелами доходів населення на початку 2008 р. залишаються такі: заробітна плата (44,0 %), соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти (37,5 %), доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості (15,2 %), а також доходи від власності (3,3 %), причому сукупний їх рівень у жінок нижчий від рівня доходів чоловіків у середньому на 30 %.

Результати аналізу дозволяють стверджувати, що гендерні диспропорції у соціально-економічному розвитку, зокрема на ринку праці, здебільшого проявляються у вигляді горизонтальної і вертикальної сегрегації, про що свідчить динаміка зростання індексу дисиміляції Дункана (від 0,0169 у 1995 р. до 0,3661 у 2007 р.). У зв'язку з цим спостерігається різна ефективність інвестицій у людський капітал залежно від статі особи. Так, у чоловіків і жінок однаковими будуть тільки інвестиції у освіту (плата за навчання, використання навчальних матеріалів та інших прямих витрат), тоді як матеріальні вигоди від її отримання будуть різними, оскільки формуються у сфері зайнятості, у рівнях доходів і пенсійного забезпечення, де чітко простежується існування ґендерних диспропорцій.

При визначенні можливості в Україні забезпечення рівності у доходах, основною складовою яких є заробітна плата (за допомогою методів стохастичної математики), було визначено ймовірність перевищення 75 %, у найближчий період, співвідношення середньої заробітної плати жінок до середньої заробітної плати чоловіків:

.

Тобто така ймовірність є досить низькою. Якщо встановити поріг у 80 %, то відповідна ймовірність буде ще меншою і становитиме . Перевищення співвідношення заробітної плати жінок до заробітної плати чоловіків на рівні 80 % взагалі є малоймовірним.

Отримані результати обумовили доцільність визначення прогнозного середнього значення досліджуваного співвідношення. Надійний інтервал, у який з рівнем довіри воно потрапляє, буде мати межі (69,76;71,06). Тобто, з ймовірністю 0,95 можна очікувати, що дане співвідношення буде знаходиться у межах від 69,76 % до 71,06 %. Для рівня довіри отримуємо надійний інтервал (69,55;76,26). Отже, ймовірність зменшення розриву у заробітних платах жінок і чоловіків найближчим часом є малоймовірною. А, враховуючи кризовий стан економіки України, покращання співвідношення заробітної плати жінок до заробітної плати чоловіків є близьким до нуля. Внаслідок цього потрібно очікувати тенденції масового поширення бідності, у першу чергу серед жінок, що очолюють домогосподарства та мають малолітніх дітей або дітей інвалідів.

Зазначене вище зумовлює необхідність у подальшому удосконаленні нормативно-правової бази з метою забезпечення гармонізації ґендерних процесів у соціально-економічному розвитку. Проте Україна як і багато інших країн світу на сьогодні ще не здатна запроваджувати подібні реформи, а діюча у ній суперечлива правова система тільки ускладнює цей процес.

У третьому розділі „Економічний механізм державного регулювання ґендерних процесів в Україні” розроблено комплексний підхід до регулювання ґендерних процесів у соціально-економічному розвитку України, визначено роль бюджетної системи як дієвого інструменту їх регулювання, встановлено оптимальні ґендерні пропорції як важливу складову потенційного збільшення дохідної частини Зведеного бюджету України, обґрунтовано необхідність у державному сприянні розвитку малого підприємництва як одного із напрямів забезпечення стабільності економіки в умовах кризи та вирішення ґендерних проблем.

Обґрунтовано важливість удосконалення інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової за такими напрямами: проведення ґендерної експертизи законодавства у сфері приватизації; внесення змін до Бюджетного кодексу України; розробка та прийняття законодавчих актів щодо захисту прав працівників при наймі на роботу; удосконалення законодавства, що регулює зайнятість працівників, які мають сімейні обов'язки; зміцнення адміністративної системи, зокрема впровадження санкцій, компенсацій та приписів про припинення будь-яких дискримінаційних дій.

З метою забезпечення ефективного регулювання ґендерних процесів важливим є застосування економічних інструментів і важелів впливу, зокрема: формування та реалізація стратегій економічного зростання з урахуванням гендерної складової; впровадження економічних механізмів стимулювання підприємств до працевлаштування жінок, які вступають або повертаються на ринок праці після репродуктивної діяльності; створення системи пільгового кредитування та мікрокредитування для жінок, які планують розпочати власну справу; запровадження пільгового оподаткування для осіб, які поєднують підприємницьку діяльність із вихованням дітей.

Як видно із досвіду зарубіжних країн, основним регулятором гендерних процесів у соціально-економічному розвитку є бюджет, оскільки його головне призначення полягає у забезпеченні перерозподілу ВВП між учасниками економічного процесу. Включення ґендерної компоненти у бюджетний процес є важливою умовою для вирішення найбільш актуальних економічних і соціальних проблем. Водночас, гармонізація ґендерних процесів є важливою складовою потенційного збільшення дохідної частини Зведеного бюджету України (табл. 1).

Таблиця 1

Податок з доходів фізичних осіб як складова дохідної частини Зведеного бюджету України за період 1997-2008 pр.*

Показники	1997	1999	2001	2003	2005	2007	2008
Доходи Зведеного бюджету України, млн грн	28112	32876	54934,6	75285,8	134183	219937	297840
У т. ч.: податок з доходів фіз. осіб, млн грн	3295,7	4434,4	8774,9	13521,3	17325,2	34782,1	45895,8
Частка податку з доходів фіз. осіб у доходах Зведеного бюджету України, %	11,7	13,48	15,97	18,0	12,9	15,8	15,4
Кількість зайнятого населення, млн осіб:	23,7	20,0	20,0	20,2	20,7	20,9	21,3
жінки	12,1	9,9	9,8	10,0	10,1	10,1	10,3
чоловіки	11,6	10,1	10,2	10,2	10,6	10,8	11,0
Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки, грн:
жінок	132,1	148,89	256,17	378,84	571,6	974,1	1171,51
чоловіків	182,2	205,74	367,45	552,04	806,19	1351,0	1531,0
Оцінка ґендерної структури середньорічної оплати праці зайнятого населення, %:
жінок	43,1	41,5	40,1	40,2	40,3	40,3	42,6
чоловіків	56,9	58,5	59,9	59,8	59,7	59,7	57,4
Оцінка ґендерної структури сумарного податку, млн грн, з доходів фіз. осіб, отриманого від:
жінок	1419,2	1840,2	3519, 9	5438,3	6985,3	14007,8	19529,3
чоловіків	1876,5	2594,2	5255,01	8083,0	10339,9	20774,3	26366,5
Можливий ефект від скорочення розриву в оплаті праці чоловіків і жінок на 15%, млн грн	129,7	175,2	424,8	707,8	767,5	1396,04	1559,01

*Примітка: розраховано автором за даними Держкомстату України.

З метою досягнення визначеної рівноваги жінок з чоловіками у питаннях доступу до різних ресурсів, прийняття особистих управлінських та економічних рішень, створення сприятливих умов для розширення зайнятості жінок на умовах власності, надання можливості поєднання підприємницької діяльності із виконанням сімейних обов'язків у роботі обґрунтовано важливість сприяння розвитку саме малого підприємництва.

Неоднозначність думок науковців щодо державної підтримки малого підприємництва, зумовила необхідність розробити імітаційну модель ефективності використання трудових ресурсів, яка дозволяє визначити тенденції структурних змін ВВП, зумовлених їх алокацією між різними секторами економіки в умовах кризи (рис. 3).

Із даної моделі видно, що в умовах економічної кризи необхідно проводити структурні реформи в економіці України. Вони насамперед передбачають збільшення ваги малого та середнього підприємництва, оскільки останнє на сьогодні є найбільш продуктивним порівняно із великим і малим бізнесом. Однак низька продуктивність малого підприємництва ніяк не зменшує його ролі у розвитку економіки України, оскільки, по-перше, воно створює конкурентне середовище, яке сприяє зниженню цін і підвищенню якості товарів і послуг; по-друге, дає можливість працівникам реалізувати свої економічні ідеї та забезпечувати належні умови життя для своїх сімей; по-третє, є більш гнучким у нестабільному зовнішньому середовищі; по-четверте, є сферою застосування жіночої праці.

Практичне застосування запропонованих рекомендацій сприятиме зростанню національної економіки, подальшому розвитку трудового потенціалу та ефективному його використанню, подоланню бідності та депопуляції населення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичні узагальнення та сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо формування економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів. Узагальнення та систематизація результатів дозволили сформулювати наступні висновки.

1. Уточнення сутності поняття „ґендерна економіка” дозволило окреслити досліджуване коло проблем, зокрема: наявність економічних відмінностей між двома соціально-демографічними групами - чоловіків і жінок - при формуванні доходів, розподілу різних ресурсів, використанні результатів праці та їх наслідків; визначення ролі держави у регулюванні ґендерних процесів. На основі узагальнення основних економічних підходів до розгляду ґендерної проблематики, теоретико-методологічні положення яких стали підґрунтям формування нового напряму наукової думки, з'ясовано вплив ґендерного чинника на темпи економічного зростання.

2. Результати проведеного дослідження свідчать, що нерівноправне ставлення до різних ґендерних груп є з економічного погляду, неефективним, оскільки недостатній обсяг людського капіталу і низький рівень його віддачі обмежують можливості прискорення впровадження новітніх технологій; нерівномірний розподіл робочого часу в домогосподарствах призводить до зниження якості робочої сили та продуктивності праці; відсутність оптимальних ґендерних пропорцій на ринку праці зумовлює зниження рівня доходів населення і, як наслідок, зменшення заощаджень, які, як відомо, є внутрішнім не інфляційним джерелом інвестування інноваційного розвитку економіки. Таким чином, ґендерні диспропорції несуть у собі потенційну загрозу соціальної нестабільності й гальмування економічного розвитку країни.

3. Встановлено, що зменшення рівня ґендерних диспропорцій залежить від дієвості економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів. У зв'язку з цим важливим є уточнення змісту й структури економічного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової. З цією метою було обґрунтовано доцільність комплексного застосування універсальних методів, інструментів та важелів державного впливу для гармонізації ґендерних процесів. Так, правове регулювання, ефективними інструментами якого залишаються законодавчі та нормативні акти, забезпечить дотримання принципу ґендерної рівності як передумови розвитку людського потенціалу. Використання адміністративного інструментарію дій покликане забезпечити адміністративну, господарську та фінансову відповідальність за порушення вимог ґендерного законодавства. Економічні методи регулювання ґендерних процесів, які потрібно розглядати як симбіоз фінансово-кредитних, податкових та соціально-економічних інструментів та важелів, сприятимуть рівному розподілу ресурсів і справедливому використанню результатів праці.

4. Урахування ґендерної складової є досить потужним важелем у процесі суспільно-економічного розвитку тієї чи іншої країни. Про це свідчать емпіричні дослідження, які проводились у різних країнах світу. Вони довели, що відсутність інвестицій у освіту жінок призводить до зниження валового національного продукту; усунення ґендерних диспропорцій у сфері зайнятості та на ринку праці може призвести як до підвищення доходів жінок, так і до зростання національного доходу; зниження навантаження жінок у домогосподарстві призводить до зростання грошового сімейного доходу, продуктивності праці та продуктивності капіталу; зменшення ґендерних диспропорцій у доступі до засобів виробництва сприяє значному підвищенню продуктивності праці, особливо у сільському господарстві. Саме тому регулювання ґендерних процесів на сьогодні є важливою складовою державної політики багатьох зарубіжних країн.

5. Аналіз соціально-економічного розвитку України засвідчив наявність ґендерних диспропорцій, проте особливості їх прояву значно відрізняються від більшості країн світу. Так, законодавство України визначає принцип рівноправності чоловіків і жінок в усіх сферах життєдіяльності. Також не має ґендерних обмежень у доступі до базової та вищої освіти. Більше того, серед охопленого вищою освітою населення існує помітний ґендерний дисбаланс на користь жінок. Відсутні значні кількісні диспропорції за ознакою статі і у рівні економічної активності (цей показник в Україні є одним із найвищих у світі) та зайнятості. Аналіз динаміки безробіття за 1995-2008 роки та прогнозований рівень жіночого безробіття у 2009 році показує, що в Україні частка жінок серед безробітних коливається у діапазоні 45-47 % (визначено за методологією МОП). Єдиним показником, який вказує на наявність значних ґендерних диспропорцій, є рівень доходів, розрив у якому між чоловіками і жінками становить в Україні у середньому 30 %, тоді як аналогічний показник більшості розвинених зарубіжних країн - 10-15 %. Отже, парадокс ситуації полягає в тому, що при законодавчо закріпленому принципі ґендерної рівності у доступі до освіти, зайнятості спостерігається значний розрив у рівні доходів. Це обумовило дослідження факторів формування такої невідповідності.

6. Використання такого економіко-математичного методу, як факторний аналіз, дозволило визначити економічні чинники формування існуючих ґендерних диспропорцій в Україні, серед яких основними є інституції, домогосподарства та доходи. Суспільні інституції, так само як і економічні, зокрема ринки, формують суспільні позиції та відносини між жінками й чоловіками. Вони визначають і рівень професійної сегрегації, і доступ до ресурсів, і участь в економічному житті. Ці інституції дещо інерційні, важко піддаються змінам, але вони не статичні. Подібно до інституцій домогосподарства формують ґендерний розподіл праці та репродуктивну поведінку. Дохід має значний вплив на вхід і вихід з ринку праці для обох статей, однак цей вплив різний. Так, високий рівень економічної активності жінок залежить від загального рівня благополуччя сім'ї, в той час як для чоловіків значний вплив має загальний рівень доходів у державі, про що свідчить значне зниження їх економічної активності у перехідний період. Існування значного розриву у доходах чоловіків і жінок також пояснюється впливом ряду факторів, серед яких найбільш впливовими є наявність горизонтальної та вертикальної професійної сегрегації, рівень продуктивності праці та умови праці.

7. Теоретичні узагальнення економічного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової та проведений аналіз соціально-економічного розвитку України дозволили сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо формування економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів з позиції органічного поєднання державної і ринкової складових регулювання внаслідок комплексного використання правових, адміністративних та економічних методів, інструментів та важелів впливу на існуючі ґендерні диспропорції. Функціонування зазначеного механізму забезпечить цілеспрямовану дію на фактори формування ґендерних пропорцій з метою мінімізації їх негативного впливу та максимального використання сприятливих економічних умов. Вихідною позицією для реалізації механізму державного регулювання ґендерних процесів виступає усвідомлення значущості та необхідності урахування ґендерної складової у соціально-економічному розвитку України.

8. Сформульовані науково обґрунтовані пропозиції передбачають: експертизу законодавчих актів України щодо їх узгодженості з метою забезпечення ефективності регулювання ґендерних процесів; проведення послідовної та планомірної бюджетної політики, розробку та реалізацію програм економічного зростання з урахуванням гендерної складової; впровадження економічних механізмів стимулювання підприємств до працевлаштування жінок, які вступають або повертаються на ринок праці після виконання репродуктивної функції; створення системи пільгового кредитування та мікрокредитування для жінок, які планують розпочати власну справу; запровадження пільгового оподаткування для осіб, які поєднують підприємницьку діяльність з сімейними обов'язками. Подані пропозиції, покликані забезпечити зростання національної економіки, подальший розвиток трудового потенціалу та ефективне його використання, подолання бідності та депопуляції населення.

9. Важливим напрямом регулювання ґендерних процесів є сприяння розвитку малого підприємництва як сфери застосування жіночої праці. Його розвиток, з одного боку, дозволить реалізувати жінкам власний потенціал і досягнути визначеної рівноваги з чоловіками стосовно доступу до ресурсів, при прийнятті економічних та управлінських рішень; а з іншого - забезпечить сприятливі умови для розширення жіночої зайнятості на умовах власності. Великі можливості забезпечення зайнятості жінок, які суміщають роботу з виконанням репродуктивної функції, обумовлені тією обставиною, що малий бізнес, на відміну від великого і навіть середнього, створює належні умови для широкого використання гнучких умов праці, таких як неповний робочий день або тиждень, гнучкий графік робочого часу та форми організації робочого місця тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Піжук О. І. Еволюція та сучасний стан гендерних відносин : економічний аспект / О. І. Піжук // Науковий вісник Національної академії ДПС України. - Ірпінь, 2006. - № 1-2 (33). - С. 71-75.

2. Піжук О. І. Гендерні відносини : їх сутність та форми / О. І. Піжук // Економіка : проблеми теорії та практики : [зб. наук. праць]. - Випуск 217 : В 4 т. - Т. I. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2006 - С. 160-170.

3. Піжук О. І. Державне регулювання ґендерних відносин як важлива умова сталого соціально-економічного розвитку в Україні / О. І. Піжук // Економіка і держава. - 2007. - № 6. - С. 65-67.

4. Пижук О. И. Гендерные особенности безработицы в Украине / О. И. Пижук // Бизнес-информ. - 2008. - № 9. - С.10-13.

5. Піжук О. І. Ґендерні аспекти зайнятості в сучасних умовах господарювання в Україні / О. І. Піжук // Формування ринкових відносин. - 2008. - № 11 (90). - С. 125-130.

6. Піжук О. І. Оцінка рівня економічної активності населення України з урахуванням гендерної складової / О. І. Піжук // Економіст. - 2009. - № 1. - С. 53-55.

7. Піжук О.І. Ґендерні особливості диференціації доходів населення та перспективи забезпечення їх рівності в Україні / Г. В. Мамонова, О. І. Піжук // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 9. - С. 174-179.

8. Пижук О. И. Социальные риски финансовой стабильности Украины / О. И. Пижук // Економіка : проблеми теорії та практики : [зб. наук. праць]. - Випуск 251 : В 6 т. - Т. IV. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. - С. 1066-1071.

9. Піжук О. І. Прогнозування росту жіночого безробіття в умовах фінансово-економічної кризи на основі економетричних моделей / О. І. Піжук // Економіка і держава. - 2009. - № 9. - С.35-36.

10. Піжук О.І. Розвиток малого та середнього підприємництва як основа забезпечення стабільності економіки в умовах кризи / Г. П. Ляшенко, Г. В. Мамонова, О. І. Піжук // Формування ринкових відносин. - 2009. - № 9. - С. 32-35.

В інших виданнях:

11. Хоменко О. І. Жіноче підприємництво та його роль у розвитку регіонів України / О. І. Хоменко : матеріали ІІІ міжн. наук.-практ. конф. молодих учених [„Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період”], (Хмельницький, 12 травня 2005 року). Хмельницький, 2005. - С. 452-454.

12. Піжук О. І. Впровадження гендерних підходів у державне регулювання економічного розвитку України / О. І. Піжук : матеріали ІІ мiкdzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji [„Wykszt№cenie i nauka bez granic - 2005”]. - Przemyњl - Praha, 2005. - С. 84-86.

13. Піжук О. І. Бюджетна політика як інструмент реалізації гендерних стратегій / О. І. Піжук : матеріали ІV міжнародної наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених [„Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”]. - Тернопіль, 2006. - С. 124-125.

14. Піжук О. І. Гендерні дослідження в освітянському просторі / О. І. Піжук : матеріали четвертих Ірпінських міжнародних наук.-педагог. читань [„Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти”], ( Ірпінь, 25-26 травня 2006 року). - Ірпінь, 2006. - С. 190-192.

15. Піжук О. І. Механізм державного регулювання ґендерних аспектів соціально-економічного розвитку України / О. І. Піжук : материалы междун. науч.-практич. конф. [„Современные направления теоретических и прикладных исследований”], (Одесса, 15-25 марта 2007 года). - Одесса, 2007. - С. 86-89.

16. Піжук О. І. Гендерна політика в контексті Євроінтеграційних процесів в Україні / О. І. Піжук : матерыали ІV міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспіран. і молод. наук. [„Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”], (Луцьк 17-18 травня 2007 року). - Луцьк : «Вежа», 2007. - С. 320-323.

17. Піжук О. І. Економічні та соціокультурні фактори формування ґендерних диспропорцій в економіці України / О. І. Піжук : матеріали четвертої всеукр. наук.-практ. конф. [„Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку”], (Київ, 26-28 травня 2008 року). - Київ, 2008. - С. 65-67.

18. Піжук О. І. Проблеми та перспективи забезпечення рівності в оплаті праці чоловіків і жінок як основного джерела їх доходів / О. І. Піжук : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. [„Наука і соціальні проблеми суспільства”], (Сімферополь, 9-10 квітня 2009 року). - Сімферополь, 2009. - С. 10-14.

АНОТАЦІЯ

Піжук О.І. Державне регулювання ґендерних процесів в соціально-економічному розвитку України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет ДПС України, Ірпінь, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню актуальних теоретичних і практичних проблем формування економічного механізму державного регулювання ґендерних процесів у соціально-економічному розвитку України. У ній уточнено тлумачення поняття „ґендерна економіка” як нового напряму наукової думки; на основі узагальнення економічних підходів до розгляду ґендерної проблематики з'ясовано вплив ґендерного чинника на прискорення темпів економічного зростання; уточнено структуру та зміст складових економічного механізму державного регулювання соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової; вивчено досвід зарубіжних країн стосовно регулювання ґендерних процесів в соціально-економічному розвитку.

Досліджено рівень інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку з урахуванням ґендерної складової; проаналізовано основні показники економічної активності населення, зокрема зайнятості, економічний аспект якої знаходить своє відображення у забезпеченні працівників конкурентоспроможними робочими місцями, визначено прогнозні значення безробіття, у тому числі жіночого; здійснено аналіз доходів населення, як важливого індикатора економічного зростання. Використання факторного аналізу дозволило визначити економічні чинники формування існуючих ґендерних диспропорцій в Україні на підставі розрахункових показників - індексу дисиміляції Дункана. Так, найбільший вплив серед них на формування гендерної асиметрії в соціально-економічному розвитку мають політика доходів, інституції та домогосподарства.

Запропоновано комплексний підхід до регулювання ґендерних процесів, який передбачає разом із удосконаленням відповідного інституційного забезпечення застосування економічних методів, інструментів та важелів державного впливу на існуючі ґендерні диспропорції, які сприятимуть подоланню кризових явищ в економіці та подальшому економічному зростанню. Визначено роль бюджетної системи як дієвого інструменту регулювання ґендерних процесів і встановлено рівень оптимальних ґендерних пропорцій важливою складовою потенційного збільшення дохідної частини Зведеного бюджету України. Обґрунтовано важливість сприяння розвитку малого підприємництва, як одного з напрямів забезпечення стабільності економіки в умовах кризи та вирішення численних ґендерних проблем, таких як: досягнення рівноваги у питаннях доступу до різних ресурсів, створення найбільш сприятливих умов для розширення зайнятості жінок на умовах власності, надання можливості поєднання підприємницької діяльності із виконанням сімейних обов'язків. З цією метою, доцільним є створення системи пільгового кредитування та мікрокредитування для жінок, які планують розпочати власну справу, а також запровадження пільгового оподаткування для осіб, які поєднують підприємницьку діяльність з сімейними обов'язками.

Сформульовані науково обґрунтовані пропозиції покликані забезпечити стабільність економіки в умовах кризи, подальше зростання національної економіки, розвиток трудового потенціалу та ефективне його використання в умовах прискореного старіння населення України та фемінізації робочої сили, подолання бідності та депопуляції населення.

Ключові слова: економічний механізм державного регулювання, соціально-економічний розвиток, ґендерні процеси, інституційне забезпечення, доходи населення, бюджетна система, мале підприємництво.

АННОТАЦИЯ

Пижук О. И. Государственное регулирование гендерных процессов в социально-экономическом развитии Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет ДПС Украины, Ирпень, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию актуальных теоретических и практических проблем формирования государственного регулирования гендерных процессов. В ней обобщено основные экономические подходы к рассмотрению гендерной проблематики; уточнена структура и содержание составляющих экономичного механизма государственного регулирования социально-экономического развития с учетом гендерной составляющей; исследовано опыт государственного регулирования гендерних процессов в социально-экономическом развитии западных стран.

Исследование основных показателей социально-экономического развития Украины, которое базировалось на использовании факторного анализа, позволило определить экономические факторы формирования существующих гендерных диспропорций, обозначить сущность экономичного механизма государственного регулирования гендерных процессов и сформулировать подходы к его формированию.

Определена роль бюджетной системы как действенного инструмента регулирования гендерных процессов и развитие оптимальных гендерных пропорций как важной составляющей потенциальной возможности увеличения доходной части сводного бюджета Украины. Обосновано важность поддержки развития малого предпринимательства как одного из направлений обеспечения стабильности экономики в условиях кризиса и решения множества гендерных проблем.

Ключевые слова: экономичный механизм государственного регулирования, социально-экономическое развитие, гендерные процессы, институционное обеспечение, доходы населения, бюджетная система, малое предпринимательство.

ANNOTATION

Pizhuk О.I. Government regulation of gender processes in the socio-economic development of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation on competition for a scientific degree of candidate of economic sciences on a speciality 08.00.03 - economics and regulation of national economy. -National University of State Tax Service of Ukraine. - Irpen, 2010.

The dissertation deals with the research of actual theoretical and practical problems for improvement of government adjustment of gender processes in the socio-economic development of Ukraine. Basic economical approaches to consideration of gender issue are generalized. The structure and the effect of constituents of mechanism for the government regulation of the socio-economic development by the account of gender constituent are specified in the article; the experience of government regulation of gender processes in socio-economic development of western countries is probed; and also the lines of analysis for socio-economic development, which are based on the use of principles of the system approach, that allows to define the economic factors of forming of existent gender disproportions in Ukraine.

...