Державне регулювання дивідендної політики підприємств
Теорія корпоративного управління і сутність державного регулювання дивідендної політики акціонерних товариств. Складові дивідендної політики та основні фактори її реалізації. Система оцінки ефективності корпоративного управління та дивідендної політики.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2015 |
| Размер файла | 537,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА
УДК 330.332.1:658.147
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством
ПАРХОМЕНКО ОЛЕНА СТЕПАНІВНА
Харків - 2010
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Українській інженерно-педагогічній академії Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор
Лобунець Володимир Іванович,
Українська інженерно-педагогічна академія Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки промислового підприємства і маркетингу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Момот Тетяна Валеріївна,
Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри обліку і аудиту кандидат економічних наук
Македон Вячеслав Владиславович,
Дніпропетровський університет економіки та права Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту
Захист відбудеться 21 травня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.051.05 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою:
61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.
З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою:
61077, м. Харків, пл.. Свободи, 4.
Автореферат розіслано 21 квітня 2010 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої радиВ.П.Третяк
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
дивідендний корпоративний державний акціонерний
Актуальність теми. У сучасних економічних умовах вітчизняні підприємства, в тому числі підприємства акціонерної форми власності, для забезпечення стабільного розвитку мають потребу в інвестуванні їхньої діяльності. Однак через низку перешкод різного характеру не завжди є можливість залучити кошти зовні, тому найдоступнішим джерелом для подальшого розвитку підприємств стає пошук внутрішніх резервів фінансування їх діяльності, в першу чергу за рахунок ефективного використання прибутку. Процес розподілу прибутку є основою дивідендної політики акціонерних товариств (АТ), яка значною мірою залежить від зовнішніх чинників, головним з яких є регулювання державою корпоративних відносин як у сфері управління державними корпоративними правами, так і в приватному корпоративному секторі.
Таким чином, актуальність теми дисертаційної роботи обумовлюється необхідністю подальшого дослідження теоретичних, методичних і прикладних аспектів державного регулювання дивідендної політики як складової корпоративного управління, які сприяли б підвищенню ефективності діяльності акціонерних товариств і забезпечували б їхнє економічне зростання.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Питанням корпоративного управління і дивідендної політики як його складової у зарубіжній літературі присвячено багато уваги в роботах таких вчених, як І. Ансофф, Р. Вишни,
Ф. Модільяні, М. Міллер, Р. Брейлі, М. Брігхем, М. Гордон, Д. Лінтнер, Р.Литценбергер, С. Майєрс, К.Рамасвами, Р.Н. Холт, А. Шляйфер та ін. Також аспекти корпоративного управління, розробки і регулювання дивідендної політики розглядаються в працях провідних українських і російських науковців: І.Т.Балабанова, Л.Ю.Басовського, І.А.Бланка, М.В. Грідчини, В.А. Євтушевського, Д.В. Задихайла, Н.П. Карачиної, В.В.Ковальова, Ю.Я. Кравченка, Є.В. Кузнецової, О.В.Лукашова, Г.Н. Мальгінова, Т.В. Момот, О.В. Мороз, С.В. Науменкової,
Н.Г. Пігуль, О.С. Поважного, С.А.Румянцева, В.М. Суторміної тощо.
Однак, враховуючи складність питань, пов'язаних з ефективним регулюванням діяльності корпорацій, необхідно зазначити, що окремі аспекти цієї проблеми не отримали детального розгляду. Це стосується деяких положень теорії корпоративного управління у контексті державного регулювання дивідендної політики, методичних підходів до її реалізації з метою досягнення заданої динаміки економічного зростання підприємств акціонерної форми власності у сучасних ринкових умовах. Зокрема, не достатньо розкрито сутність державного регулювання дивідендної політики підприємств приватного корпоративного сектора на відміну від питань, пов'язаних із управлінням корпоративними правами держави і реалізацією державної дивідендної політики.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні теоретичні положення, рекомендації дисертаційної роботи розроблені в рамках наукових досліджень за темами «Розробка рекомендацій з управління майном підприємства з метою отримання оптимальної величини доходу» (номер державної реєстрації 0109U000709), «Дослідження впливу держави на розвиток корпоративного управління підприємств України» (номер державної реєстрації 0109U004816), що виконувались в Українській інженерно-педагогічній академії.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне обґрунтування і розробка практичних рекомендацій з підвищення ефективності державного регулювання дивідендної політики акціонерних товариств.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:
- проведено дослідження категоріального апарату теорії корпоративного управління і сутності державного регулювання дивідендної політики підприємств акціонерної форми власності;
- систематизовано складові дивідендної політики акціонерних товариств та основні фактори, які впливають на її реалізацію;
- виявлено особливості державного регулювання дивідендної політики в Україні та за кордоном;
- узагальнено основні складові механізму державного регулювання дивідендної політики акціонерних товариств;
- удосконалено систему оцінки ефективності корпоративного управління та дивідендної політики;
- розроблено концептуальну модель регулювання дивідендної політики акціонерних товариств на макро- та мікрорівнях.
Об'єктом дослідження є процес державного регулювання дивідендної політики як складової корпоративного управління вітчизняних підприємств акціонерної форми власності.
Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм державного регулювання дивідендної політики вітчизняних підприємств акціонерної форми власності.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів у сфері корпоративного управління. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовуються для вивчення процесів і явищ, їхнього взаємозв'язку і розвитку.
Для вирішення поставлених завдань були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу - для вивчення об'єкта дослідження і виявлення його складових елементів; діалектичний метод пізнання й абстрактно-логічний - при узагальненні теоретичних і методологічних положень у сфері державного регулювання дивідендної політики; метод порівняльного аналізу - при визначенні ефективності діяльності приладобудівних підприємств; метод таксономічного аналізу - при оцінюванні стану корпоративного управління і практики дивідендних виплат приладобудівних підприємств; метод комплексного аналізу - для визначення інтегрального показника ефективності реалізації дивідендної політики; експертний метод - для визначення рівня впливу груп факторів на економічне зростання підприємств.
Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні документи, які регулюють сферу корпоративних відносин, офіційні статистичні матеріали, дані бухгалтерської звітності приладобудівних та електротехнічних підприємств України; результати вибіркових спостережень, проведених автором; бюлетені інформаційних агентств; дані періодичних видань; праці закордонних та українських авторів за темою дисертації.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці концептуальних підходів до підвищення ефективності державного регулювання дивідендної політики вітчизняних підприємств акціонерної форми власності.
У процесі роботи були отримані такі найбільш суттєві результати:
удосконалено:
- модель регулювання дивідендної політики акціонерних товариств шляхом побудови дворівневої системи цілеспрямованих дій держави (макрорівень) та окремого акціонерного товариства (мікрорівень), яка визначає сферу регулювання, законодавчу і нормативну базу та органи державного регулювання корпоративних відносин, а також передбачає здійснення низки послідовних етапів формування і реалізації дивідендної політики з метою досягнення стратегічних цілей акціонерного товариства, що сприятиме гармонізації інтересів всіх учасників корпоративних відносин;
- систему критеріїв ефективності управління корпоративними правами держави за рахунок доповнення некомерційних критеріїв відомостями про наявність рейтингу корпоративного управління і кодексу корпоративного управління, що дозволить удосконалити регулювальну діяльність державних органів і стимулюватиме прагнення акціонерних товариств до підвищення рівня їхньої інвестиційної привабливості;
- систему оцінки реалізації дивідендної політики за рахунок застосування коефіцієнта ефективності реінвестування прибутку та інтегрального показника ефективності дивідендної політики, визначення яких сприятиме оцінці можливостей зростання ринкової вартості акціонерних товариств та капіталу акціонерів;
- інформаційне забезпечення аналізу рівня державного регулювання корпоративного управління підприємств та результативності реалізації дивідендної політики, що передбачає надання акціонерними товариствами відомостей про стан корпоративного управління у вигляді розробленої автором форми, застосування якої дозволить підвищити рівень ефективності процесу оцінки корпоративного управління уповноваженими державними органами;
набуло подальшого розвитку:
- визначення основних функцій дивідендної політики (організаційної, аналітичної, контрольної, оцінювальної, стимулюючої, соціальної, інформаційної, стабілізуючої), що забезпечуватиме формулювання конкретних завдань у процесі прийняття рішень щодо формування та управління дивідендною політикою;
- узагальнення і систематизація основних складових дивідендної політики акціонерних товариств і факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на процес реалізації дивідендної політики, що сприятиме розвитку теоретичної бази корпоративного управління;
- визначення підходів до державного регулювання дивідендної політики акціонерних товариств не тільки державного, але й приватного корпоративного секторів, що дозволить враховувати особливості впливу держави у процесі формування дивідендної політики з огляду на структуру їхнього капіталу.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання теоретичних положень, висновків і пропозицій, наведених в дисертаційній роботі, можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади для удосконалення системи регулювання дивідендної політики як складової корпоративного управління в акціонерних товариствах.
Результати дослідження представляють практичний інтерес для господарських суб'єктів корпоративного сектора економіки, які зацікавлені в удосконаленні механізму управління дивідендною політикою, що сприятиме їхньому економічному зростанню.
Пропозиції щодо впровадження спеціальної інформаційної бази для оцінки ефективності дивідендної політики та державного регулювання корпоративного управління враховані в контрольній діяльності Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (акт про впровадження № 0406 від 06.04.2009 р.).
Запропоновані методичні розробки по вибору стратегії дивідендної політики та її реалізації використовувалися функціональними службами виробничих підприємств, а саме: ЗАТ «Харківський електрощитовий завод» (акт про впровадження № 10/2 від 05.12.2008 р.), ЗАТ «Завод «Південкабель» (акт про впровадження № 1/214 від 07.11.2008 р.), ВАТ «Особливе конструкторське бюро комплектних пристроїв» (акт про впровадження № 101/1-140 від 21.09.2009 р.), ЗАТ «Електричні низьковольтні апарати та системи» (акт про впровадження № 72/100 від 22.07.09 р.).
Результати дослідження використовуються в Українській інженерно-педагогічні академії при викладанні курсів «Корпоративне управління» та «Державне регулювання економіки» (довідка про впровадження № 258/105 від 15.04.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження, у процесі якого автором особисто розроблені методичні підходи та практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму державного регулювання дивідендної політики акціонерних товариств як складової системи корпоративного управління. Висновки й результати роботи сформульовані та отримані автором самостійно і викладені в наукових публікаціях. Внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, визначено у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях і семінарах: Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених «Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах» (м. Севастополь, СевНТУ, 2005), 38 НПК науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників (м. Харків, УІПА, 2005), V міжнародній науково-практичній конференції «Дослідження та оптимізація економічних процесів» «Оптимум - 2006» (Харків НТУ “ХПІ”, 2006 р.), 39 НПК науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників (м. Харків, УІПА, 2006), IV міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теорія и практика - 2008» (м. Дніпропетровськ, 2008).
Публікації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 13 наукових працях загальним обсягом 4,0 друк. арк., з яких 8 статей загальним обсягом 3,5 друк. арк. - у фахових виданнях. Три статті у фахових виданнях обсягом 1,06 друк. арк. належать особисто авторові. У статтях, написаних у співавторстві, частка автора становить 1,01 друк.арк.
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 196 найменувань. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 251 сторінка, з них основного тексту - 175 сторінок. Робота містить 21 таблицю, 18 малюнків, 6 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію.
У першому розділі дисертації «Економічна сутність державного регулювання дивідендної політики як складової корпоративного управління» розглянуто основні теоретичні підходи до визначення понять «корпоративне управління», «дивідендна політика»; сформульовані функції дивідендної політики та визначено їхню роль у процесі реалізації фінансової діяльності підприємств; розглянуто існуючі концепції і типології дивідендної політики; розкрито зміст державного регулювання дивідендної політики підприємств як складової корпоративного управління. Аналіз різних підходів до визначення термінів «корпорація», «корпоративне підприємство», «акціонерне підприємство», «акціонерне товариство» дозволив використовувати ці поняття у проведеному дисертаційному дослідженні як синонімічні.
Державне регулювання дивідендної політики полягає у прямому та непрямому впливі держави на процеси, які відбуваються в корпоративному секторі: а) шляхом бюджетного регулювання та безпосереднього управління діяльністю господарських суб'єктів, що перебувають в державній власності; б) податкового регулювання, запровадження певної кредитно-грошової політики та інших заходів у сфері приватного корпоративного сектора. Державне регулювання дивідендної політики також пов'язане з інвестиційною політикою держави, обмеженнями щодо формування та розподілу прибутку на підприємствах, політикою доходів і заробітної плати та ін.
Розглядаючи дивідендну політику як один з дієвих чинників розвитку підприємства, слід зазначити, що при загальному усвідомленні важливості дивідендної політики для акціонерних товариств дотепер немає чіткого визначення виконуваних нею функцій, які б становили підґрунтя для формування завдань і цілей управління дивідендною політикою. Тому в дисертаційній роботі пропонується характеристика функцій дивідендної політики (табл. 1), сутність яких ґрунтується на базових принципах теорії менеджменту.
Таблиця 1. Функції дивідендної політики*
|
Функції дивідендної політики |
Характеристика функцій |
|
|
1. Організаційна |
- установлення мети підприємства при здійсненні дивідендної політики;- стратегічне планування з позицій розвитку підприємства, а не з позицій інтересів конкретного індивіда;- організація внутрішніх процесів щодо їх реалізації. |
|
|
2. Аналітична |
- вивчення ситуації на ринку, можливих наслідків реалізації того чи іншого варіанта дивідендної політики;- урахування досвіду вітчизняних та закордонних підприємств при розробці ефективної дивідендної політики. |
|
|
3. Контрольна |
- установлення стандартів очікуваних результатів;- визначення фактично досягнутих результатів;- проведення корегувань у тому випадку, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від встановлених стандартів. |
|
|
4. Оцінювальнаа |
- визначення критеріїв оцінки ефективності використання ресурсів акціонерного товариства. |
|
|
5. Стимулююча |
- збільшення капіталізації акціонерного товариства, завдяки чому емітент має можливість підтримувати високу ліквідність своїх акцій. |
|
|
6. Соціальна |
- орієнтація на пріоритети різних груп працівників, менеджерів та власників;- сприяння акумуляції грошових заощаджень працівників, менеджерів та власників шляхом забезпечення відповідної віддачі у вигляді дивідендів або зростання капіталу. |
|
|
7. Інформаційна |
- інформування акціонерів і потенційних інвесторів про перспективи розвитку підприємства: виплата дивідендів і порівняння розмірів виплати з попередніми, що може розглядатися інвесторами як показник рівня розвитку акціонерного товариства. |
|
|
8. Стабілізуюча |
- підтримування довіри з боку інвестора і ринку. |
*Авторська розробка
У процесі роботи здійснено дослідження теорій дивідендної політики: Модільяні-Міллера, мінімізації дивідендів, відповідності дивідендної політики складу акціонерів, переваги дивідендів, сигнальної теорії дивідендів. Проведений аналіз дає підстави виділяти три підходи до формування дивідендної політики - консервативний, поміркований (компромісний) і агресивний, - кожному з яких відповідає свій тип моделі дивідендної політики та можливі комбінації видів виплат дивідендів.
Сформувати дивідендну політику, яка б сприяла економічному зростанню підприємства, без вивчення чинників, що впливають на неї, неможливо. Проте в Україні дослідженням цього питання не приділялося належної уваги, що певною мірою пов'язано з відносно нетривалим терміном існування вітчизняних акціонерних товариств. У дисертаційній роботі було систематизовано фактори дивідендної політики за місцем виникнення і виділено, відповідно, зовнішні й внутрішні. В результаті аналізу зовнішніх факторів було виявлено, що найвагомішими, проте не регульованими з боку підприємства, є фактори правового характеру, які й обумовлюють рівень державного регулювання дивідендної політики.
На підставі дослідження практики державного регулювання в Україні автором визначено загальні завдання та проблеми управління дивідендною політикою, в тому числі питання підвищення її ефективності, що обумовлюється рівнем задоволення інтересів держави, акціонерів та потенційних інвесторів.
У другому розділі «Дослідження особливостей регулювання дивідендної політики підприємств на прикладі приладобудівної галузі України» проаналізовано світовий досвід державного регулювання корпоративного управління та дивідендної політики; охарактеризовано стан корпоративного управління та діюча практика дивідендних виплат підприємств акціонерної форми власності приладобудівної галузі України; виявлено основні фактори, що впливають на їхню діяльність; побудовано модель економічного розвитку акціонерних товариств, яка ґрунтується на збалансованості основних складових їхньої діяльності.
Очевидно, що виявлення умов і факторів, які впливають на формування структури капіталу, визначення напрямів використання прибутку, форм інвестування, дивідендної політики, не може проводитися без системного підходу до оцінки основних складових діяльності підприємств: інвестиційної, операційної та фінансової. При цьому, рішення в сфері дивідендної політики безпосередньо впливають на рух фінансових ресурсів. Кожне з цих рішень зрештою має економічний вплив на результативність роботи акціонерного товариства, що поліпшує або погіршує її ефективність. Таким чином, ефективне управління полягає в знаходженні балансу між основними складовими бізнесу (інвестиційною, операційною та фінансовою діяльністю) для прискорення темпів економічного зростання підприємства. З метою формулювання умов, за яких досягатиметься такий баланс, автором у роботі запропоновано використання моделі економічного зростання, що характеризує взаємозв'язки показників ефективності політики в сферах операційної та фінансової діяльності, управління інвестиціями. Відзначимо, що кожний з показників займає певне місце в загальному ланцюзі пріоритетів і взаємозв'язків; порівняння отриманих результатів із рекомендованими співвідношеннями дозволить оцінити ефективність рішень у функціональних видах менеджменту (операційному, фінансовому, інвестиційному), виявити неузгодженість балансу складових діяльності підприємства, прийняти відповідні управлінські й організаційні рішення.
При цьому постає питання визначення тих показників ефективності діяльності акціонерного товариства, які впливають на рівень корпоративного управління і, відповідно, ефективність реалізації дивідендної політики. Для аналізу становища корпоративного управління і дивідендної політики опрацьовані дані 20 підприємств приладобудівельної галузі за 2006-2008 рр., різних за регіональною належністю, розмірами та обсягом виробництва. Вибір саме цієї сфери виробництва обумовлено тим, що підприємства даної галузі мають значний потенціал для розвитку, а в своїй діяльності повинні спиратися на новітні наукові та технологічні досягнення.
Проведений огляд довів, що стан корпоративного управління і, в тому числі, ефективність реалізації дивідендної політики українських приладобудівних підприємств, незважаючи на задовільний рівень фінансового становища, є дуже низьким і потребує розробки низки заходів, у першу чергу в галузі удосконалення системи державного регулювання дивідендної політики.
У третьому розділі дисертаційної роботи «Обґрунтування напрямів удосконалення державного регулювання дивідендної політики» на підставі аналізу механізму державного регулювання дивідендної політики визначено напрями його вдосконалення; досліджено і доповнено критерії управління корпоративними правами держави; удосконалено систему показників ефективності дивідендної політики підприємств; розроблено концептуальну модель регулювання дивідендної політики.
Вплив держави на формування дивідендної політики акціонерних товариств здійснюється шляхом реалізації певної податкової, кредитної, інвестиційної політики та інших заходів, зазначених у відповідних нормативних та законодавчих актах. До того ж роль держави обумовлюється часткою акцій товариства, власником яких вона є. Якщо дивідендна політика держави щодо акціонерних товариств з державною часткою чітко прописана у відповідних законодавчих і нормативних документах, то питання впливу держави на дивідендну політику акціонерних товариств, акціями яких вона не володіє, досліджувалося не достатньо глибоко.
У дисертаційній роботі було визначено основні сфери державного регулювання дивідендної політики, законодавчу базу, яка обумовлює вплив держави у цій галузі, та державні органи законодавчої та виконавчої влади, які реалізують регуляторні функції. Аналіз діяльності уповноважених органів показав, що система оцінки ефективності корпоративного управління та дивідендної політики є недосконалою. Згідно з «Критеріями ефективності управління корпоративними правами держави», показники, представлені в цьому документі, поділяють на три групи (некомерційні критерії, комерційні критерії, критерії ефективності прийняття управлінських рішень). Однак, незважаючи на те, що при наданні звітності емітентами до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, підприємства, поряд із даними фінансової звітності, заповнюють форму «Залучення інвестицій та вдосконалення практики корпоративного управління», у зазначених «Критеріях» ця інформація не враховується. Тому пропонується доповнити групу некомерційних критеріїв інформацією про наявність рейтингу корпоративного управління і кодексу корпоративного управління, що сприятиме об'єктивності оцінювання ефективності корпоративного управління. Разом із раніше дослідженими групами показників ефективності дивідендної політики ці критерії становлять єдину систему оцінки ефективності корпоративного управління і дивідендної політики (рис. 1).
У подальшій роботі було здійснено аналіз загальноприйнятої системи показників ефективності дивідендної політики, який довів, що остання потребує доопрацювання, оскільки жоден із розглянутих параметрів не дає об'єктивної оцінки результативності дивідендної політики. З метою вдосконалення системи оцінки результативності дивідендної політики автором запропоновано застосування коефіцієнта ефективності реінвестування прибутку, який характеризуватиме ефективність розподілу прибутку з позицій рентабельності реінвестованого капіталу:
Рис. 1. Система оцінки ефективності державного регулювання корпоративного управління та дивідендної політики акціонерних товариств (авторська розробка)
,(1)
де ЕРП - ефект від реінвестування прибутку (EРП = ЧП - Пр·WACC); Пр - реінвестований прибуток, тис.грн.; ЧП - чистий прибуток після оподаткування, тис.грн.; WACC (Weighted Average Cost of Capital) - середньозважена вартість капіталу; r - кредитна ставка банку, %;
T - ставка податку на прибуток, %; К - сума кредитів підприємства, тис.грн.; d - відсоток дивідендів, %; ВК - власний капітал підприємства, тис.грн.
Також було розроблено матрицю розрахункових значень коефіцієнта ефективності реінвестування прибутку в залежності від величин середньозваженої вартості капіталу і рентабельності реінвестованого прибутку. При цьому від'ємні значення коефіцієнта ефективності реінвестування прибутку (КЕРП<0) свідчать про те, що в такому випадку вигідніше вкласти його в проекти, не пов'язані з розвитком виробництва (банківські депозити, кредитування). Навпаки, коли коефіцієнт ефективності більше нуля (КЕРП>0), керівництву підприємства доцільніше інвестувати прибуток у власні проекти.
Передбачається, що використання отриманих результатів сприятиме точності в оцінці ефективності стратегії дивідендної політики, яка формуватиметься керівництвом акціонерних підприємств. Проте при цьому залишається проблема об'єктивної оцінки результативності реалізації дивідендної політики, що полягає у протиріччі підходів до її оцінювання: коефіцієнт дивідендних виплат і коефіцієнт співвідношення ціни і доходу по акції акцентують на тому, що ефективною є така дивідендна політика, за результатами реалізації якої акціонери обов'язково отримають дивіденди; коефіцієнт ефективності реінвестування прибутку має тенденцію до збільшення із зменшенням дивідендних виплат.
З огляду на зазначене вище, в дисертаційному дослідженні пропонується використовувати метод комплексної оцінки ефективності реалізації дивідендної політики, який пропонується здійснювати у такій послідовності:
1. Вибір системи показників для оцінки ефективності дивідендної політики. У відповідності до описаних вище положень показниками, що характеризують ефективність проведення дивідендної політики, обираємо: Х1 - коефіцієнт дивідендних виплат; Х2 - коефіцієнт співвідношення ціни і доходу по акції; Х3 - коефіцієнт ефективності реінвестування прибутку.
2. Визначення системи значущості показників:
(2)
(3)
3. Розпізнавання рівня показників. Для кожного показника повна множина його значень може бути розбита на п'ять підмножин: N1 - підмножина «дуже низький рівень показника»; N2 - підмножина «низький рівень показника»; N3 - підмножина «середній рівень показника»; N4 - підмножина «високий рівень показника»; N5 - підмножина «дуже високий рівень показника». ij дорівнює 1, якщо експерт саме в такий спосіб розпізнав поточний рівень показника, і 0 у всіх інших випадках.
Для формування класифікації рівня показників (табл. 2) у нашому випадку використовувались дані 20-ти підприємств приладобудівної галузі за 2006-2008 рр., на основі яких було визначено мінімальні і максимальні значення показників Х1, Х2, Х3..
Таблиця 2
Класифікатор рівнів показників ефективності дивідендної політики
|
Найменування показника |
Критерій розбиття за рівнями |
|||||
|
дуже низький |
низький |
середній |
високий |
дуже високий |
||
|
Х1 |
Х1 = 0,0 |
0,00< Х1<0,2 |
0,20 < Х1<0,6 |
0,60 < Х1<1,0 |
1,00 < Х1<5,0 |
|
|
Х2 |
X2 = 0,0 |
0,00<Х2<10,0 |
10,00<Х2<20,0 |
20,00<Х2<30,0 |
30,00<Х2<35,0 |
|
|
Х3 |
Х3 ? 0,0 |
0,00<Х3<1,0 |
1,00< Х3<3,0 |
3,00< Х3<5,00 |
5,00 < Х3<10,0 |
IV. Оцінка рівня показників (табл. 3).
Таблиця 3
Поточний рівень показника*
|
Шифр показника Хi |
Значення Хi в 2007 р. |
Значення Хi в 2008 р. |
|
|
Х1 |
0,052 |
0 |
|
|
Х2 |
20,10 |
0 |
|
|
Х3 |
-0,035 |
-0,032 |
* показники розраховані за даними ВАТ «Особливе конструкторське бюро комплектних пристроїв»
Агрегування даних з рівня на рівень проводиться за так званим матричним принципом, де рядки матриці - це чинники або групи чинників, стовпці - п'ять якісних рівнів, а на перетині рядків і стовпців знаходяться рівні приналежності кількісних рівнів чинників тим або іншим якісним класам. У цьому випадку агрегування даних являє собою двовимірну згортку матричних даних з двома системами значущостей (ваг): по рядках - із значущостями показників, по стовпцях - із значущостями вузлових точок стандартного симетричного 01-класифікатора (вузлові точки цього класифікатора мають абсциси 0.1, 0.3, 0.5, 0.7, 0.9) (табл. 4).
Таблиця 4
Розпізнавання поточного рівня показників
|
Найменування показника |
Значущість показника бi |
Рівень показника в 2007 р. |
Рівень показника в 2008 р. |
|||||||||
|
дуже низький |
низький |
середній |
високий |
дуже високий |
дуже низький |
низький |
середній |
високий |
дуже високий |
|||
|
Х1 |
0,333 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Х2 |
0,333 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Х3 |
0,333 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
Значущість (вага) рівня показника gj |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
0,1 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
0,1 |
V. Побудова комплексного показника ефективності дивідендної політики. На підставі даних табл. 3 і 4 визначаються інтегральні показники ефективності дивідендної політики для різних рівнів вихідних коефіцієнтів, виходячи з їх граничних значень, наведених у табл. 2, шляхом подвійного згортання:
, (4)
де gj - стандартна (опорна) вага вузлової точки; j - порядковий номер рівня показника ( ); ij визначається за таблицею 4.
У нашому випадку, з урахуванням даних таблиць 2 - 4:
;
.
Таким чином, чим вищим є значення отриманої функції оцінки, тим ефективнішою вважається дивідендна політика акціонерного товариства. А в нашому випадку рівень ефективності реалізації дивідендної політики підприємства знизився - із середнього в 2007 році до низького в 2008 році; відповідно, процес формування і реалізації дивідендної політики вимагає додаткового опрацювання. При цьому вже з таблиці 3 зрозуміло, що суть проблем підприємства - у низьких значеннях коефіцієнта дивідендних виплат і відношення ціни акції до величини доходу на одну акцію. Визначення інтегрального показника дає можливість оцінювати рівень ефективності дивідендної політики окремого акціонерного товариства, а також, при необхідності, групи корпоративних підприємств, і надасть можливість більш точно прогнозувати тенденції їх розвитку взагалі.
Надалі було проведено узагальнення складових формування, реалізації і регулювання дивідендної політики, на підставі чого сформовано алгоритм аналізу дивідендної політики згідно з етапами її реалізації і розроблено концептуальну модель регулювання дивідендної політики, яка визначає сферу регулювання, законодавчу і нормативну базу та органи державного регулювання корпоративних відносин (рис. 2), а також передбачає здійснення низки послідовних етапів формування і реалізації дивідендної політики з метою досягнення стратегічних цілей АТ, що надасть можливість узгодити інтереси всіх учасників корпоративних відносин (рис. 3). Принципова особливість запропонованої в дисертації моделі регулювання дивідендної політики полягає в тому, що вона дозволяє деталізувати процеси державного регулювання, планування, організації та контролю системи управління дивідендною політикою підприємств акціонерної форми власності і, таким чином, підвищити її ефективність.
Розроблені рекомендації доповнюють існуючий інструментарій фінансового та корпоративного менеджменту, що сприятиме удосконаленню процесів державного регулювання корпоративного управління та дивідендної політики підприємств.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження в сфері державного регулювання дивідендної політики підприємств України дозволило зробити такі основні висновки:
1. Державне регулювання корпоративного управління і дивідендної політики як його невід'ємної складової полягає у прямому та непрямому впливі держави на процеси, які відбуваються в корпоративному секторі, шляхом бюджетного регулювання та безпосереднього управління державних корпоративних підприємств та непрямих інструментів впливу на приватний корпоративний сектор. Основною метою державного регулювання дивідендної політики є поліпшення інвестиційного клімату, забезпечення ефективної діяльності акціонерних товариств.
2. Процес формування дивідендної політики безпосередньо пов'язаний з її функціями.
Рис. 2. Механізм державного регулювання дивідендної політики акціонерних товариств (макрорівень)
Рис. 3. Модель регулювання дивідендної політики (ДП) акціонерних товариств (мікрорівень) (авторська розробка)
На основі базових принципів управління запропоновано для розгляду такий набір функцій дивідендної політики, що сприятиме конкретизації цілей та задач акціонерних підприємств при формуванні їхньої дивідендної політики: організаційна, аналітична, контрольна, оцінювальна, стимулююча, соціальна, інформаційна, стабілізуюча
3. Регулювання дивідендної політики неможливе без вивчення складових механізму її формування та чинників, які впливають на процес її реалізації. Систематизація основних елементів дивідендної політики та факторів зовнішнього і внутрішнього середовища дозволить удосконалити процес державного регулювання, формування та реалізації дивідендної політики.
4. Детальний аналіз практики державного регулювання дивідендної політики в Україні та за кордоном дозволив визначити загальні завдання й проблеми управління дивідендною політикою, основною з яких є підвищення ефективності її реалізації з метою задоволення інтересів держави, акціонерів та потенційних інвесторів.
5. На основі дослідження механізму державного регулювання головні його складові зведено в єдину систему, окреслено сфери державного регулювання, визначено законодавчу та нормативну базу, на яку спирається діяльність органів державного регулювання корпоративних відносин, що сприятиме підвищенню ефективності регулювання дивідендної політики завдяки врахуванню взаємозв'язків елементів цієї системи і встановленню рівня їх впливу на процес формування і реалізації дивідендної політики.
6. Аналіз «Критеріїв ефективності управління корпоративними правами держави» довів, що їх склад потребує доповнення за рахунок включення до групи некомерційних критеріїв відомостей про наявність кодексу та рейтингу корпоративного управління. В результаті аналізу системи показників ефективності дивідендної політики обґрунтовано необхідність застосування показника ефективності реінвестування прибутку, який характеризуватиме ефективність розподілу прибутку з позицій рентабельності реінвестованого капіталу. Крім того, необхідність об'єктивної оцінки результативності дивідендної політики потребує визначення інтегрального показника шляхом поєднання основних показників, які характеризують її ефективність (коефіцієнта дивідендних виплат, коефіцієнта співвідношення ціни і доходу по акції, коефіцієнта ефективності реінвестування прибутку). На основі отриманих результатів запропоновано для оцінки ефективності державного регулювання дивідендної політики використовувати специфічні статистичні дані та розроблено форму для їх збору.
7. Узагальнення складових формування, реалізації, оцінки та регулювання дивідендної політики дозволило розробити модель регулювання дивідендної політики акціонерних товариств шляхом побудови дворівневої системи цілеспрямованих дій держави (макрорівень) та окремого акціонерного товариства (мікрорівень), яка визначає сферу регулювання, законодавчу і нормативну базу та органи державного регулювання корпоративних відносин, а також передбачає здійснення низки послідовних етапів формування і реалізації дивідендної політики з метою досягнення стратегічних цілей акціонерного товариства, що надасть можливість узгодити інтереси всіх учасників корпоративних відносин та удосконалити процеси планування, організації і контролю системи управління дивідендною політикою підприємств акціонерної форми власності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових наукових виданнях
1. Пархоменко Е.С. Модель экономического развития предприятия приборостроительной отрасли с использованием индексов изменения показателей модели Дюпон / С.Ю.Книш, В.И. Лобунец, Е.С.Пархоменко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Випуск 197: В 5 т. - Т. 4. - С. 829-835. Особистий внесок автора: здобувачем розроблено модель економічного зростання приладобудівного підприємства на основі збалансованості основних складових діяльності підприємства.
2. Пархоменко Е.С. Оценка возможностей экономического роста предприятия атомной энергетики с использованием программы STATISTICA / С.Ю.Книш, В.И. Лобунец, Е.С.Пархоменко // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Зб. наук. праць. - Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - 2005. - № 4. - С. 34-46. Особистий внесок автора: здобувачем узагальнено результати пошуку умов, які забезпечують доцільні співвідношення між рентабельністю чистих активів і середньозваженою ціною власного капіталу.
3. Пархоменко Е.С. Анализ основных факторов, влияющих на формирование и распределение прибыли предприятия / К.Е. Бабенко, В.И. Лобунец,
4. Е.С. Пархоменко // Коммунальное хозяйство городов: научн.-техн. сборник. - Серия: Экономические науки. - 2007. - Выпуск 75. - С. 383-391 / М-во образования и науки Украины, Харьк. нац. акад. гор. хоз-ва; ред. О.Ф. Кононенко - К.:. Техніка, 2007. - 475 с. Особистий внесок автора: здобувачем систематизовано вихідні дані для оцінки впливу факторів на формування і розподіл прибутку підприємства, виявлено рівень впливу визначених груп факторів методом оцінки їхньої порівняльної значущості.
5. Пархоменко Е.С. Оценка инвестиционной привлекательности предприятий приборостроительной и электротехнической отраслей промышленности Украины / Е.С.Пархоменко, Ю.В. Федорова // Економіка: проблеми теорії та практики:
6. Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2007. - Випуск 234: В 4 т. - Т. ІІІ.-С. 771-780. Особистий внесок автора: здобувачем розраховано показники інвестиційної привабливості приладобудівних підприємств, отримані результати проаналізовано і побудовано рейтинг підприємств обраних підприємств.
7. Пархоменко О.С. Оцінка ефективності дивідендної політики підприємств / О.С. Пархоменко // Вісник ХНУ ім. Н.М.Каразіна. - Тематичний випуск: Стратегія розвитку підприємства: теорія, практика, організація. - 2007. - №789. - С. 219-226.
8. Пархоменко Е.С. Совершенствование оценки инвестиционной привлекательности предприятия / Е.С.Пархоменко, Ю.В. Федорова // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. статей. - 2008 - №23 - С.30-35. Особистий внесок автора: здобувачем проведено огляд існуючих методів оцінки інвестиційної привабливості підприємств.
9. Пархоменко Е.С. Определение функций дивидендной политики как инструмента ее эффективной реализации / Е.С.Пархоменко // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Зб. наук. праць. - Тематичний випуск: Технічний прогрес і ефективність виробництва. - 2008. -№ 17.- С. 119-124.
10. Пархоменко О.С. Основні складові дивідендної політики підприємства / О.С.Пархоменко // Держава та регіони. - Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: Класичний приватний університет. - 2008. - №5. - С.126-130.
Тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій
11. Пархоменко О.С. Про один з методів використання моделі Дюпон в економіці / К.Є. Бабенко, О.С.Пархоменко // 38 НПК науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії: тези доп. - Харків: УІПА, 2005. - С. 92.
12. Пархоменко О.С. О методе прогнозирования прибыли, близком к оптимальному / К.Є. Бабенко, О.С.Пархоменко // Проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств в сучасних умовах: Матеріали Всеукр. НПК студентів, аспірантів, молодих вчених. - Севастополь, СевНТУ, 2005. - С.172-173.
13. Пархоменко Е.С. Новый аспект использования метода экспертных оценок для комплексного анализа эффективности деятельности предприятия / К.Е. Бабенко, Е.С.Пархоменко // 39 НПК науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників академії: тези доп. - Харків: УІПА, 2006. - С. 28.
14. Пархоменко Е.С.. Оценка возможного влияния факторов на экономический рост предприятия / К.Е. Бабенко, Е.С.Пархоменко // Дослідження та оптимізація економічних процесів “Оптимум-2006”: V міжнар. наук.-практ. конф.,23-24 листопада 2006. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2006. - С. 43.
АНОТАЦІЯ
Пархоменко О.С. Державне регулювання дивідендної політики підприємств. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2010.
У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методичні аспекти державного регулювання дивідендної політики підприємств у сучасних умовах господарювання.
Проаналізовано теоретичні засади державного регулювання дивідендної політики як складової корпоративного управління акціонерних товариств. Узагальнено та доповнено категорійний апарат і методичний інструментарій теорії корпоративного управління. Обґрунтовано положення про вибір дивідендної політики підприємства відповідно до її функцій.
Систематизовано складові механізму державного регулювання дивідендної політики приватних та державних корпоративних підприємств. Доповнено систему оцінки ефективності державного регулювання корпоративного управління за рахунок включення до критеріїв його оцінки інформації про наявність рейтингу та кодексу корпоративного управління. Удосконалено систему показників оцінки результативності дивідендної політики корпоративних підприємств. Розроблено концептуальну модель регулювання дивідендної політики акціонерних товариств шляхом побудови дворівневої системи цілеспрямованих дій держави (макрорівень) та окремого акціонерного товариства (мікрорівень).
Ключові слова: державне регулювання, корпоративне управління, дивідендна політика, функції дивідендної політики, фактори дивідендної політики, критерії ефективності корпоративного управління, показники дивідендної політики, модель регулювання дивідендної політики.
АННОТАЦИЯ
Пархоменко О.С. Государственное регулирование дивидендной политики предприятий. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина, Харьков, 2010.
В диссертационной работе исследованы теоретико-методические аспекты влияния государства на дивидендную политику корпоративных предприятий в современных условиях хозяйствования.
Автором были проанализированы теоретические основы государственного регулирования дивидендной политики как составляющей корпоративного управления акционерных обществ, исследована сущность понятия «дивидендная политика», рассмотрены ее основные концепции и типологии формирования.
Обосновано положение о выборе дивидендной политики в соответствии с выполняемыми ею функциями. Автором на основе базовых принципов менеджмента предложены для рассмотрения такие функции дивидендной политики: организационная, аналитическая, контрольная, оценочная, стимулирующая, социальная, информационная, стабилизирующая.
В ходе исследования выявлены особенности государственного регулирования дивидендной политики в Украине и за рубежом. Установлены задачи и проблемы регулирования и управления дивидендной политикой, основной из которых является ее оптимизация с целью удовлетворения интересов государства, акционеров и потенциальных инвесторов. Определены основные группы факторов (политические, финансово-экономические, производственно-технологические, социальные, экологические), влияющие на экономический рост предприятий и проведена количественная оценка влияния этих факторов.
Проанализировано состояние корпоративного управления и эффективность дивидендной политики акционерных обществ приборостроительной отрасли Украины. На основе проведенного исследования предложено усовершенствовать информационное обеспечение анализа уровня государственного регулирования, предусматривающее предоставление акционерными обществами сведений о состоянии корпоративного управления в виде предложенной автором формы.
Автором определены основные направления совершенствования механизма государственного регулирования дивидендной политики акционерных обществ. Дополнена система критериев эффективности управления корпоративными правами государства за счет включения информации о наличии кодекса и рейтинга корпоративного управления, а также усовершенствована система оценки эффективности дивидендной политики за счет использования коэффициента эффективности реинвестирования прибыли и расчета показателя интегральной оценки эффективности дивидендной политики. Разработана концептуальная модель регулирования дивидендной политики акционерных обществ путем построения двухуровневой системы целенаправленных действий государства (макроуровень) и отдельного акционерного общества (микроуровень).
Ключевые слова: государственное регулирование, корпоративное управление, дивидендная политика, функции дивидендной политики, факторы дивидендной политики, критерии эффективности корпоративного управления, показатели дивидендной политики, модель регулирования дивидендной политики.
ANNOTATION
Parkhomenko E. The state regulation of enterprises' dividend policy. -Manuscript.
Dissertation for a Degree of Candidate in Economics by the specialty 08.00.03 - Economics and the National Economy management - V.N.Karazin Kharkov National University, Kharkov, 2010.
The dissertation is devoted to urgent problems of theoretical and methodical aspects of the state regulation of enterprises' dividend policy. The theoretical principles corporate management and dividend policy are explored. The theoretical bases and methodical tools of corporate management are generalized and complemented. Position about the choice of dividend policy in accordance with executable by it functions is grounded. The author in accordance with principles of management is proposed such functions of dividend policy for consideration: organizational, analytical, supervisory, evaluation, stimulating, social, informative, stabilizing.
The government control mechanism of private and state corporate enterprises' dividend policy has been generalized. The analysis of the indexes of state regulation corporate management efficiency and enterprise's dividend policy has conducted. It has suggested complementing the criteria of corporate management's efficiency by the information about the presence of code and rating of corporate management.
The system of criteria of efficiency of management corporate rights for the state due to including of information is complemented about the presence of code and rating of corporate management, and also the system of estimation of efficiency of dividend policy is improved by the use of coefficient of efficiency of reinvestment arrived calculation of index of integral estimation of efficiency of dividend policy.
The conceptual model of joint-stock companies dividend policy's regulation by the construction of the two-level system which provide for the state (macrolevel) and separate joint-stock company (microlevel) purposeful actions is developed.
Keywords: state regulation, corporate management, dividend policy, functions of dividend policy, factors of dividend policy, dividend policy's efficiency, model of dividend policy's regulation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність, поняття і види дивідендної політики, її значення для розвитку підприємства. Загальна характеристика підприємства ЗАТ "Барошник". Формування капіталу, фінансові показники діяльності, аналіз керування, удосконалення дивідендної політики.
курсовая работа [170,3 K], добавлен 28.03.2011Сутність, основні складові, методи, принципи, суб'єкти і об'єкти державного регулювання української економіки. Макроекономічний огляд основних показників економічного розвитку України. Регулювання науково-технічної, інвестиційної та соціальної політики.
курсовая работа [362,9 K], добавлен 08.12.2013Економічна сутність фіскальної політики та її вплив на господарське життя. Механізм реалізації дискреційної та недискреційної політики, податки і видатки. Аналіз фіскальної політики України: формування державного бюджету, ведення відтворювальної політики.
реферат [71,7 K], добавлен 12.01.2015Сутність цінової політики підприємства. Вплив цінової політики на формування доходів, фінансового результату та беззбитковості підприємства. Типи ефективності господарювання підприємства та фактори її зростання. Аналіз цінової політики підприємства.
курсовая работа [261,7 K], добавлен 23.07.2011Сутність поняття амортизаційної політики, правове регулювання, механізм управління амортизацією. Методи розрахунку амортизаційних відрахувань, вплив амортизаційної політики на результати фінансової діяльності Публічного підприємства "Сумиобленерго".
дипломная работа [289,3 K], добавлен 28.12.2011Основні функції та особливості національнлї політики державного регулювання економіки, її інструменти: податково-бюджетна система, цінове, грошово-кредитне і валютне регулювання. Характеристика американської та японської моделей державного регулювання.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 11.11.2010Поняття, ознаки та організаційно-правові форми господарських товариств. Ознаки акціонерних товариств в Україні. Порівняльна характеристика закритих та відкритих акціонерних товариств. Права та обов’язки акціонерів. Поняття корпоративного управління.
реферат [25,4 K], добавлен 11.06.2010Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку. Аналіз державного регулювання зайнятості населення. Напрями розвитку державної політики зайнятості за видами економічної діяльності. Перспективи розвитку політики зайнятості.
курсовая работа [992,7 K], добавлен 21.10.2010Дослідження поняття фіскальної політики та її видів (дискреційна, автоматична). Характеристика фіскальної політики, як системи державного регулювання економіки. Природа фіскальних проблем в Україні і необхідність реформування бюджетно-податкової системи.
курсовая работа [47,6 K], добавлен 14.02.2010Ринок праці та відтворення робочої сили. Основні напрями поліпшення соціального захисту безробітних. Регулювання ринку праці в Україні, та шляхи підвищення ефективності державної політики зайнятості. Зарубіжний досвід реалізації політики зайнятості.
курсовая работа [853,2 K], добавлен 05.10.2013Теоретико-методологічні основи, суть акціонерного капіталу та форми його вияву, дивіденд та види дивідендної політики. Проблеми становлення акціонерного товариства, виплати дивідендів і відсутність гарантій на їх отримання в міноритарних акціонерів.
курсовая работа [95,6 K], добавлен 09.11.2010Кардинальні зміни та головні акценти світової економіки початку ХХІ ст. Основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні. Головна мета та шляхи державного регулювання інноваційної політики. Нові аспекти вдосконалення інноваційної діяльності.
реферат [18,3 K], добавлен 26.11.2010Поняття інфляції як зростання середнього рівня цін. Теорія інфляції Дж. Кейнса, яка базується на проблемах попиту. Причини інфляції, визначення її рівня. Види інфляції, її наслідки та державне регулювання. Методи та інструменти інфляційної політики.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 11.05.2015Стратегія і головна мета промислової політики держави. Державне регулювання і проблеми розвитку промислової політики. Занепад вітчизняної промисловості в 1990-х роках. Стратегічні орієнтири та етапи якісних структурних змін в промисловості України.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 20.03.2009Значення економічної інормації для корпоративного управління. Поняття "корпоративне управління". Стан корпоративного управління в Україні і економічна інформація. Теорія та практика корпоративного управління і використання в ньому економічної інформації.
реферат [27,6 K], добавлен 08.12.2008Економічна суть та види акціонерних товариств, порядок їх створення та методи управління. Питома вага акціонерних товариств у загальній кількості господарюючих суб'єктів України, оцінка ефективності та основні результати діяльності за період 2006-2010 рр.
курсовая работа [130,9 K], добавлен 30.01.2012Політика макроекономічного регулювання. Вплив монетарної політики на державну економічну політику. Проблема регулювання бюджетного дефіциту за допомогою макроекономічних показників. Державне регулювання економіки на основі макроекономічних показників.
контрольная работа [53,2 K], добавлен 27.10.2008Розгляд сутності державного регулювання цін, інфляції, підприємництва. Ознайомлення із стратегією соціально-економічного розвитку країни. Особливості проведення фінансової, структурної, інвестиційної, науково-технічної, соціальної і регіональної політики.
курс лекций [56,0 K], добавлен 06.05.2010Проблеми та шляхи вдосконалення пенсійної системи України. Система пенсійного забезпечення в Україні. Основні фактори незадовільного функціонування системи. Реалізація валютної політики. Економічні показники розвитку країни в останні півтора роки.
реферат [32,3 K], добавлен 31.01.2014
