Ефективність виробництва баштанних культур та розвиток маркетингу в галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА БАШТАННИХ КУЛЬТУР

ТА РОЗВИТОК МАРКЕТИНГУ В ГАЛУЗІ

ШАБЛЯ Олександр Сергійович

Житомир - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

баштанництво власність конкурентоспроможність споживач

Актуальність теми. Складний соціально-економічний стан сільського господарства країни, породжений тривалою системною кризою, вимагає здійснення невідкладних заходів, спрямованих на подолання негативних процесів у виробничій сфері, які характеризуються економічною нестабільністю, тиском монополістів-постачальників ресурсів, відсутністю дієвої інфраструктури аграрного ринку. Кризові явища спостерігаються у сфері фінансування та інвестицій, оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, збуту продукції на цільових ринках.

Одним із пріоритетних напрямів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є розвиток товарного баштанництва на півдні України. Ця галузь має велике господарське і соціальне значення, оскільки передбачає виробництво продуктів дієтичного, профілактично-лікувального харчування, сировини для переробної та харчової промисловості. Крім того, вона є важливим джерелом доходу сільськогосподарських виробників. Проте рівень ефективності виробництва господарюючих суб'єктів у цій галузі залишається достатньо низьким.

Втрата значної частини ринків збуту баштанної продукції в Україні після 1990 р. спричинила зменшення обсягів її виробництва. Особливо негативних наслідків завдало порушення взаємодії між сферами виробництва, збуту, переробки і зберігання продукції галузі баштанництва. Зменшення обсягів виробництва товарної баштанної продукції у спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах і стихійна концентрація посівів в особистих селянських господарствах призвели до виникнення цілого комплексу складних і важливих проблем як практичного, так і наукового значення. Проте досвід роботи передових господарств як в Україні, так і в інших країнах світу свідчить про потенційні можливості й невикористані резерви у галузі баштанництва.

Питання підвищення економічної ефективності в окремих галузях аграрного виробництва висвітлені у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема В.Г. Андрійчука, І.А. Бородіна, П.К. Канінського, Л.І. Касьянова, С.І. Кованова, М.Ю. Коденської, В.М. Малеса, Ф.С. Мартинкевича, В.Я. Месель-Веселяка, Б.Й. Пасхавера, І.Я. Петренка, Г.М. Підлісецького, І.Н. Романенка, П.Т. Саблука, П.І. Чужинова. Становлення маркетингу в аграрній сфері є об'єктом дослідження В.І. Бойка, Г.Є. Жуйкова, Т.О. Зінчук, М.В. Зубця, І.О. Соловйова, І.І. Червена, О.М. Шпичака та ін. У роботах цих авторів досліджувався ряд проблем, пов'язаних зі зниженням ефективності виробництва та розвитку маркетингу в сільському господарстві. Однак поглибленого вивчення потребують питання забезпечення ефективного розвитку галузей в сучасних умовах господарювання, зокрема, розробки і наукового обґрунтування заходів з підвищення ефективності функціонування підприємств галузі, практичної спрямованості маркетингових досліджень цільових ринків. Це зумовлює необхідність удосконалення теоретичних і практичних засад розвитку галузі баштанництва, розробки шляхів підвищення ефективності виробництва баштанних культур в умовах функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності, запровадження дієвих ринкових механізмів. Саме необхідність розв'язання цих проблем і зумовила вибір теми, завдання й мету дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ „Херсонський державний аграрний університет” за темою: „Розробка організаційно-методологічних підходів управління агромаркетинговими регіональними системами” (№ ДР 0104U010374).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності баштанництва, забезпечення функціонування галузі на маркетингових засадах. Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі завдання:

узагальнити теоретико-методологічні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо визначення економічної ефективності виробництва, зокрема в галузі баштанництва;

ідентифікувати та систематизувати чинники економічної ефективності виробництва продовольчих баштанних культур;

обґрунтувати необхідність здійснення комплексної оцінки ефективності виробництва продукції баштанництва та виявлення причин, які негативно впливають на розвиток галузі;

розробити напрями переходу галузі баштанництва до інноваційної моделі розвитку;

оцінити роль і місце сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в галузі як елементу інфраструктури ринку продукції баштанництва;

розробити та обґрунтувати організаційно-управлінські засади формування і функціонування логістично-збутового комплексу в галузі;

запропонувати концептуальну схему послідовності проведення маркетингових досліджень;

визначити напрями удосконалення діяльності товаровиробників баштанних культур на маркетингових засадах.

Об'єктом дослідження є процес підвищення ефективності виробництва баштанних культур на засадах маркетингу.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти підвищення ефективності процесу виробництва та збуту продукції галузі.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ. У процесі дослідження застосовувались такі методи: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні підходів щодо ідентифікації поняття „економічна ефективність”); монографічний (при аналізі ефективності виробництва баштанних культур в окремих сільськогосподарських підприємствах різних форм власності); економіко-статистичний (при оцінці сучасного стану та тенденцій розвитку сільськогосподарських товаровиробників, а також при групуванні аграрних підприємств за рівнем забезпеченості земельними ресурсами, основними та оборотними засобами, урожайністю та продуктивністю праці), зокрема використано його прийоми: графічний (при відображенні динаміки виробництва баштанних культур господарствами різних форм власності) та трендовий (при обґрунтуванні залежності урожайності та валового збору від розміру площ посіву баштанних культур); за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу з використанням прикладних комп'ютерних програм статистичної обробки інформації визначено вплив розміру посівних площ та урожайності на обсяги валового збору баштанних культур. В аналітичній частині за допомогою методу соціологічних опитувань проведено обстеження діяльності окремих сільгосптоваровиробників, а також при дослідженні сучасного стану виробництва та збуту баштанних культур і продуктів їх переробки.

Інформаційними джерелами дослідження були відповідні положення законодавчих і нормативних актів України, офіційні матеріали Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, Херсонського обласного управління статистики, первинна документація сільськогосподарських підприємств Херсонської області, наукові праці вітчизняних та іноземних вчених-аграрників і фахівців з проблеми дослідження, матеріали спеціальних періодичних видань, власні матеріали соціологічних досліджень автора, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· обґрунтовано організаційно-управлінські засади формування і функціонування логістично-збутового об'єднання в галузі баштанництва, структурними елементами якого є заготівельні, транспортні, торговельні підприємства, що за рахунок оптимізації логістичних каналів та впровадження моніторингу ринкової кон'юнктури забезпечить зниження транспортних витрат й раціональне використання ресурсів галузі;

удосконалено:

· систематизацію чинників економічної ефективності виробництва продовольчих баштанних культур (техніко-технологічних, організаційно-економічних, соціальних, ринкових, а також інституційного рівня) в контексті причинно-наслідкових зв'язків між ними, що на відміну від існуючої дозволить оптимізувати функціонування логістичних каналів;

· концептуальну схему послідовності проведення маркетингових досліджень, що на відміну від існуючих передбачає впровадження системи методів, прийомів та інструментів цілеспрямованого впливу на уподобання споживачів, що в кінцевому підсумку розв'язує проблему прогнозування і активного формування попиту на баштанну продукцію;

· напрями переходу галузі баштанництва до інноваційної моделі розвитку, які базуються на системному застосуванні екологізованих систем землеробства, елементів ресурсозберігаючих технологій, високопродуктивних сортів і гібридів, впровадженні технології поглибленої переробки баштанних культур;

дістали подальшого розвитку:

· обґрунтування необхідності поширення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в галузі як елементу інфраструктури ринку продукції баштанництва, що сприятиме формуванню стабільних каналів реалізації продукції, дасть змогу мінімізувати вплив спекулятивного посередництва, забезпечить прозорі схеми руху та звузить тіньовий сектор її закупівлі, збільшить доходи учасників й сприятиме перетворенню дрібних товаровиробників на рівноправних суб'єктів ринку;

· пропозиції щодо оцінки ефективності виробництва продукції баштанництва та виявлення причин, які негативно впливають на розвиток галузі з метою обґрунтування можливостей їх локалізації і нейтралізації, а саме: врахування раціонального використання ресурсного потенціалу, механізацію виробничих процесів та підвищення рівня спеціалізації виробництва;

· обґрунтування напрямів удосконалення маркетингового забезпечення виробництва, переробки, транспортування, зберігання та реалізації баштанної продукції, підвищення її конкурентоспроможності на основі результатів маркетингових досліджень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо припинення спаду виробництва продукції баштанництва, забезпечення його подальшого ефективного розвитку. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню економічної ефективності діяльності підприємств галузі баштанництва на основі використання комплексу маркетингових заходів та урізноманітнення методів оцінки економічної ефективності їх діяльності.

Результати дослідження використовуються Управлінням агропромислового розвитку Голопристанської райдержадміністрації Херсонської області (довідка № 01-10/251 від 03.12.2008 р.) для впровадження в практичну діяльність організаційних та економічних засад кооперації господарюючих суб'єктів галузі баштанництва на районному рівні; ПСП „Маяк” Херсонської області (довідка № 47 від 19.06.2008 р.) - впроваджено в практичну діяльність рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності продукції баштанництва на основі вдосконалення маркетингової політики (дослідження попиту на продукцію), підвищення ефективності використання виробничих ресурсів (впровадження нових прогресивних технологій промислового типу), підвищення ефективності насінництва баштанних культур; ВАТ ім. Покришева Херсонської області (довідка № 153 від 19.08.2008 р.) - прийнято до впровадження пропозиції автора щодо організації та функціонування відділу маркетингу на підприємстві й організації оплати праці шляхом диференціації оплати праці залежно від видів виконуваних працівником робіт, а також надбавок залежно від рівня урожайності або виходу товарної продукції; СГК ім. Т.Г. Шевченка Херсонської області (довідка № 92 від 11.09.2008 р.) - використано пропозиції автора при організації відділу маркетингу на підприємстві, а також запроваджено організаційно-економічні засади кооперації в галузі баштанництва, застосування ресурсозберігаючих технологій і нових сортів баштанних культур; Інститутом південного овочівництва і баштанництва УААН Херсонської області (довідка № 184 від 08.12.2008р.) - результати дослідження використовуються як нематеріальний ресурс, зокрема при розробці інвестиційного проекту закінченого (безвідходного) циклу переробки баштанних культур за допомогою ІЧ сушарок на сухі продукти і олію з насіння, а також Програми „Використання Нижньодніпровських піщаних ґрунтів для вирощування екологічно безпечної плодоовочевої продукції надранніх строків дозрівання та розвитку виноградарства в 2006-2010 роках”, крім того, знайшли практичне застосування рекомендації щодо створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу в галузі баштанництва,

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації результати і пропозиції щодо подальшого розвитку галузі баштанництва в Південному регіоні є завершеною роботою автора. Усі наукові розробки, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання селекції, технології вирощування та переробки баштанних та овочевих культур” (м. Гола Пристань, ІПОБ УААН, 26-27 серпня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції в рамках фестивалю „Російський кавун” (м. Астрахань, 23-26 серпня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Стан та перспективи розвитку овочівництва та баштанництва в Херсонській області та шляхи вирішення проблем виробництва та переробки продукції” (м. Гола Пристань, ІПОБ УААН, 22 лютого 2008 р.).

Дисертантом розроблено методологічні підходи і методику оцінки економічної ефективності виробництва баштанних культур, що ґрунтуються на раціональному використанні наявних виробничих ресурсів в аграрних підприємствах, визначено основні напрями підвищення економічної ефективності галузі баштанництва (свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 18452, 2006), науково-методичні аспекти агропромислового транспортно-логістичного комплексу «Південь - Центр - ЄС» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 30740, 2009) автором запропоновано створення та обґрунтовано організаційно-управлінські засади формування і функціонування логістично-збутового об'єднання, до складу якого входять заготівельні, транспортні, торговельні підприємства, що за допомогою оптимізації схем перевезення продукції, впровадження системного моніторингу ринкової кон'юнктури забезпечать зниження транспортних витрат та раціональне використання ресурсів галузі.

Публікації. Теоретико-методичні результати проведених досліджень, теоретичні, методичні і практичні рекомендації опубліковано у 12 наукових працях загальним обсягом 3,93 у.д.а, з них 7 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,12 у.д.а., з яких особисто автору належить 1,67 у.д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 11 додатків і списку використаних джерел (146 найменувань). Текстова частина містить 160 сторінок, 37 таблиць, 36 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь вивченості проблеми, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито основні елементи наукової новизни, практичне значення одержаних результатів та їх апробацію.

У першому розділі - “Теоретичні та методичні основи економічної ефективності виробництва баштанних культур” - проаналізовано комплекс теоретичних і методичних положень, що розкривають поняття “економічна ефективність”. Узагальнено існуючі дефініції поняття “економічна ефективність”, виявлено певні розбіжності у визначенні даної категорії, що засвідчує складність проблеми.

На основі аналізу літературних джерел встановлено, що розв'язання проблеми підвищення економічної ефективності виробництва баштанних культур потребує комплексного, системного підходу, який би враховував вплив основних чинників зовнішнього середовища. Це визначило характер, зміст і спрямованість дисертаційного дослідження.

У процесі дослідження встановлено, що протягом тривалого історичного періоду фаза піднесення у розвитку баштанництва в Україні змінювалася фазою занепаду галузі попри наявність сприятливих природнокліматичних умов для вирощування високоякісної продукції баштанних культур. За результатами дослідження визначено, що найкращим періодом розвитку баштанництва був кінець 80-х років минулого сторіччя, який відзначився значним зростанням площ та підвищення рівня урожайності баштанних культур. Проте останнім часом спостерігається тенденція до скорочення посівних площ під баштанними культурами. Так, у 1990 р. площа продовольчого баштану становила 126,3 тис. га, 2000 р. - 83,9 тис. га. При цьому зменшення посівних площ не компенсується значним підвищенням урожайності баштанних культур, яка залишається досить низькою. Нині при щорічній площі баштану в Україні 86,9 тис. га близько 30% припадає на Херсонську область, Запорізьку - 12 %, Миколаївську - 7 %, Донецьку - 10 %.

Сучасний етап розвитку баштанництва на півдні України характеризується поступовим підвищенням обсягів виробництва баштанних культур не тільки в сільськогосподарських підприємствах, а й в особистих селянських господарствах, де зосереджено під баштанними культурами понад 50 % ріллі. Через брак обігових коштів значна частина сільськогосподарських підприємств вирощує лише зернові та технічні культури, а тому селяни-одноосібники зайняли вільні ринкові ніші, вирощуючи і реалізуючи картоплю, овочеві та баштанні культури. Нестача фінансових коштів не дає можливості сільськогосподарським підприємствам використовувати мінеральні добрива в достатній кількості.

Дослідження сучасних тенденцій розвитку галузі дозволило виявити, що на економічну ефективність виробництва баштанних культур впливає ряд чинників. Їх конкретизація та ідентифікація проводилася за допомогою експертного методу (керівники і спеціалісти агровиробничих формувань, науковці Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН та Херсонського державного аграрного університету). В результаті виокремлено п'ять груп чинників, які найбільшою мірою впливають на ефективність виробничого процесу: техніко-технологічні, організаційно-економічні, соціальні, ринкові та чинники інституціонального рівня. Для кожної з груп розроблено “дерево проблеми” і на основі цього визначено найбільш значущі чинники впливу, зокрема:

Ё чинники інституціонального рівня, до яких належать нормативно-правова база та політико-економічний простір функціонування суб'єктів господарювання;

Ё технологічні чинники, які спрямовуються на інтенсифікацію виробництва через впровадження нових прогресивних технологій на основі сучасної техніки та системи машин, високоефективних сортів і гібридів;

Ё організаційно-економічні чинники, що визначають якість поєднання усіх елементів виробничого процесу. Особливе значення при цьому мають принципи й форми побудови внутрішньогосподарських відносин, методи управління, мотивація праці, організація технологічних процесів;

Ё соціальні чинники, що впливають на соціально-економічний ефект діяльності господарюючого суб'єкта в цілому, на процес соціально-економічного розвитку, який в узагальненому вигляді синтезується в покращенні умов і підвищенні рівня життя працівників;

Ё ринкові чинники, що забезпечують безперервність виробничого процесу та ритмічність фаз відтворення й узгодження між собою. Завдяки цим факторам задовольняються виробничі потреби підприємств у галузі баштанництва щодо розподілу продукції (заклади оптової та роздрібної торгівлі, громадського харчування, кредитної та страхової сфери), послуг (транспорт, зв'язок), формування науково-практичної бази (наукові установи, заклади освіти), задоволення соціальних потреб працівників.

Аналіз зазначених груп чинників дав змогу систематизувати основні показники, що відображують рівень ефективності виробництва продовольчих баштанних культур.

За результатами проведеного аналізу встановлено, що в Україні не сформовано механізми координації комерційної концесії агровиробничих формувань на ринках збуту, відсутня ефективна система ресурсного забезпечення, втрачено значну частину соціальної інфраструктури села. Всі ознаки свідчать про складність проблеми, відсутність дієвої державної та науково-методичної підтримки розвитку галузі баштанництва.

У другому розділі - “Сучасний стан та оцінка ефективності виробництва та збуту баштанних культур” - проаналізовано ресурсний потенціал господарств різних форм власності та його використання в баштанництві, оцінено сучасний стан виробництва баштанних культур у різних господарських формуваннях, досліджено ефективність існуючих технологій їх вирощування.

Виробничий потенціал є одним із головних факторів, що формує стан і перспективи розвитку сільського господарства. Досліджено наявність основних і оборотних засобів у підприємств галузі баштанництва, джерел їх накопичення та використання, а також виявлено, що на вирощування баштанних продовольчих культур у сільськогосподарських підприємствах виділяється значна частка виробничих ресурсів: ріллі - 2,9 %, задіяно трудових ресурсів - 22,9 %, виробничих засобів і витрат виробництва - 21,8 і 23,0 % відповідно, а витрат на оплату праці - 21,0 %. Протилежна ситуація спостерігається у забезпеченості виробничими ресурсами баштанництва в особистих селянських господарствах, де під продовольчими баштанними зайнято 75,8 % ріллі, виробничих і трудових ресурсів - відповідно 52,9 і 63,6 %, витрати виробництва становлять 48,5 %. Встановлено, що ефективне використання наявного виробничого потенціалу, насамперед земельних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, сприяє подальшому підвищенню виробництва продукції галузі баштанництва, продуктивності праці, рівня рентабельності виробництва, прискоренню окупності вкладених коштів.

Аналіз виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств Херсонської області свідчить, що виробництво продовольчих баштанних протягом останніх років є рентабельним (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка собівартості й рентабельності виробництва продовольчих баштанних культур в сільськогосподарських підприємствах Херсонської області, 2004-2008 рр.

Встановлено, що порівняно з 2004 р., в якому господарства області, що вирощували баштанні, одержали 717,6 тис. грн. прибутку при рівні рентабельності 22,4 %, у 2008 р. - відповідно 1072,6 тис. грн. і 34,1 %. Збільшення рентабельності виробництва баштанних у господарствах у 2008 р. порівняно з 2004 р. досягнуто завдяки майже дворазовому зростанню реалізаційних цін і середньої врожайності, яка по Херсонській області досягла 60,7 ц/га, що на 29,7 % перевищує рівень 2004 р.

Для встановлення загальної тенденції розвитку галузі баштанництва в області використано метод екстраполяції (рис. 1). У роботі приведено вирівняння обсягів виробництва баштанних культур за 1994-2008 рр., що мають тенденцію до зростання, та обчислено прогнозні значення показника на період 2009-2013 рр. Проведене дослідження дозволило встановити, що позитивні тенденції, які відбуваються в галузі баштанництва протягом останніх 5 років, сприятимуть збільшенню пропозиції баштанних культур. Це обумовлює необхідність збалансованого розвитку вітчизняного баштанництва з метою задоволення потреб населення продукцією баштанних культур.

Рис. 1. Експоненціальне вирівнювання валового збору баштанних культур у 1994-2008 рр. і прогноз до 2013 р.

За результатами аналізу обсягів виробництва баштанних культур виявлено позитивний вплив на кінцевий результат господарювання. Частка підприємств четвертої групи та площа посіву баштанних порівняно з першою становить відповідно 25,4 і 47,1 %, але середня площа посіву на одне господарство майже вдвічі більша, а урожайність вища на 94,6% (табл. 2).

В процесі дослідження виявлено, що з підвищенням середньої площі посіву баштанних у господарствах зростає її урожайність, а собівартість виробництва знижується. Якщо господарства першої групи одержали 64,4 грн. прибутку на 1 га, то господарства третьої групи - відповідно 271,3 грн., при цьому собівартість 1ц на 18,4% нижча. Така закономірність зберігається і при подальшому збільшенні посівних площ у розрахунку на одне господарство. Господарства четвертої групи мають собівартість продукції на 76,9% нижчу, ніж господарства першої, при цьому ціна реалізації у них на 9,7% вища, і як наслідок, - прибуток у розрахунку на 1 га становив 277,3 грн., при цьому рівень рентабельності виробництва був вищим на 47,4 % порівняно з господарствами першої групи. Таким чином розміри і обсяги виробництва сприяють ефективнішому використанню ресурсів господарства, підвищенню урожайності та зменшенню собівартості, що в кінцевому підсумку зумовлює зростання загальної ефективності виробництва баштанних.

Таблиця 2. Вплив обсягів виробництва на ефективність вирощування баштанних продовольчих культур сільськогосподарськими підприємствами Херсонської області, в середньому за 2004-2008 рр.

В дисертаційній роботі проаналізовано ключові чинники конкурентоспроможності продукції баштанництва. Виявлено, що екологічна безпечність продукції є визначальним чинником при прийнятті рішення споживачами про купівлю продукції. В цілому, 88% респондентів вибрали запропонований показник як надзвичайно важливий; термін придатності до вживання й зберігання продукції посідає друге місце, на що вказали 83% опитаних; трете місце - привабливий зовнішній вигляд (75%) і вітчизняне походження продукції (72%), суттєвим чинником також вбачається прийнятність ціни (64%). Це переконливо свідчить, що вітчизняна продукція залишається конкурентоспроможною відносно продукції іноземного виробництва. Встановлено, що впровадження маркетингу в практику господарювання товаровиробників баштанних культур відбувається повільно, маркетингові дослідження проводяться нерегулярно.

У третьому розділі - “Основні напрями підвищення ефективності виробництва та збуту продукції галузі баштанництва” - на основі проведеного дослідження процесів розвитку баштанництва в господарствах різних форм власності Херсонської області розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності виробництва й маркетингової діяльності в галузі.

Питання реалізації, зберігання і переробки продукції, скорочення втрат виробництва є одними з найбільш актуальних. Одним із резервів підвищення економічної ефективності вирощування баштанних культур є виробництво насіння на фармацевтичні цілі. Як побічний продукт отримують комбінований силос (подрібнена маса плодів і солома) або сухі продукти (рис. 2).

Рис. 2. Основні напрями розподілу продукції галузі

Сучасне устаткування й технологія холодного пресування дозволяють одержувати олію, зберігаючи в ній повний набір вітамінів, мікро- та макроелементів і поліненасичених жирних кислот. Високі лікувальні властивості олії з насіння баштанних пояснюються наявністю в них цілого комплексу біологічно активних добавок, відсутністю холестерину, наявністю інших жирних кислот. Фармакологічні й клінічні дослідження виявили позитивні властивості олії з насіння баштанних культур.

Інститутом південного овочівництва і баштанництва УААН за участю автора (автору належать організаційно-економічне обґрунтування проекту, узагальнення одержаних результатів і практичні висновки) розроблено інноваційний проект виробництва олії з насіння баштанних культур, який передбачає отримання 637 тис. л високоякісної олії й додаткове отримання понад 200 тис. т сировини для переробної промисловості, водночас забезпечення цінними кормовими добавками галузь кормовиробництва у регіоні (табл. 3).

Таблиця 3. Планові показники виробництва олії з насіння баштанних культур

Побічна продукція, яку отримують при вирощуванні баштанних культур на насіння (подрібнена маса плодів), є цінним інгредієнтом для одержання комбінованого силосу, який є дешевим високопоживним кормом із підвищеним вмістом рослинного протеїну, вітамінів і мікроелементів. З 1 га таких посівів можливо отримати 14,9 ц корм. од., собівартість 1 корм. од. - 1,23 грн. Виявлені тенденції ще раз підтвердили необхідність створення біля переробних підприємств постійних сировинних зон, основою яких повинні стати сільськогосподарські підприємства з великим рівнем концентрації та спеціалізації виробництва.

Серед найважливіших напрямів розвитку галузі є розроблена за участю автора “Програма використання зони Нижньодніпровських піщаних ґрунтів для одержання екологічно безпечної продукції баштанництва” (автором здійснено економічну оцінку ефективності виробництва надранньої і ранньої продукції баштанних культур, дослідження ринку, оцінку і прогноз його кон'юнктури, виявлено загальні тенденції розвитку галузі баштанництва у зоні до 2015 р). Програма передбачає концентрацію посівів баштанних культур на легких піщаних ґрунтах, яка охоплює площу 329 тис. га, що дозволить отримувати ранню та надранню продукцію в цій зоні на 10-15 днів раніше, ніж в умовах степової зони АР Крим. До того ж, плодоовочева продукція, яку вирощують в цій зоні, має високі смакові якості та є екологічно безпечною.

Основним завданням програми є збільшення в зоні Нижньодніпровських піщаних ґрунтів обсягів виробництва баштанної продукції через підвищення рівня урожайності до 135 ц/га за рахунок впровадження нових прогресивних технологій виробництва, високоефективних сортів і гібридів вітчизняної селекції, комплексу маркетингових заходів. Виконання програми дозволить поліпшити фінансово-економічний стан господарств, покращить забезпеченість населення баштанною продукцією.

У роботі розроблено модель організаційного та структурного функціонування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, яка передбачає отримання коштів виробниками безпосередньо від замовника (клієнта) і усунення посередників, що зумовить збільшення їх прибутків на 30 % і зниження оптових цін реалізації продукції на 23 % (рис. 3).

Особливу роль у формуванні ринку баштанних культур відіграє маркетингове забезпечення виробництва, переробки, транспортування, зберігання та реалізації продукції. Система просування продукції баштанництва від сільськогосподарського товаровиробника до кінцевого споживача виконує ряд важливих функцій - забезпечення конкурентоспроможності продукції, оптимізації роботи збутових каналів, підвищення ефективності комунікаційної політики, формування дієвої стратегії функціонування на цільових ринках.

В процесі дисертаційного дослідження розроблено й обґрунтовано місця розташування 16 нових оптових плодоовочевих ринків на вузлових залізничних станціях. Для розрахунку оптимальної схеми вантажоперевезень залізничним транспортом у роботі було використано комплекс прикладних програм „Deikstra”. Результатом розрахунку є економічно обґрунтовані маршрути транспортування продукції в центральні та східні регіони України.

Рис. 3. Функціональна схема реалізації продукції сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом

Щоб вигідно реалізувати баштанні культури, вирощені товаровиробниками, Інститутом південного овочівництва і баштанництва УААН за участю автора було досліджено основні елементи маркетингу на ринку овоче-баштанних культур і запропоновано створити на півдні України транспортно-логістичне об'єднання (ТЛО) з реалізації баштанної продукції (автором здійснено економічну оцінку ефективності виробництва продукції баштанних культур, дослідження ринку та оцінки й прогнозу його кон'юнктури). Основною метою діяльності ТЛО передбачається реалізація продукції баштанництва на внутрішньому і зовнішньому ринках України в межах контрактів з великими фірмами-заготівельниками та фірмами оптової й роздрібної торгівлі баштанними культурами не тільки в Україні, а й в країнах близького й далекого зарубіжжя.

Впровадження розроблених заходів з організації ТЛО забезпечить товаровиробникам додатковий прибуток у розмірі 5 млн. грн., а кінцевий споживач отримає екологічно безпечну, свіжу продукцію за вигідними цінами, тобто за ціною в межах 0,7 - 0,9 грн/кг.

В результаті дисертаційного дослідження розроблено пропозиції щодо підвищення комунікативних заходів. Запропоновано розширення спектра маркетингових інструментів, що сприятимуть реалізації функції просування продукції галузі баштанництва, зокрема проведення семінарів, нарад, конференцій, Днів поля, ярмарків, виставок, спеціальні заходи, які спрямовані на створенню позитивного іміджу виробника.

Для ефективного просування продукції галузі баштанництва пропонується брендування продукції під торговою маркою “Херсонський кавун”, позиціювання якої відображатиме такі споживчі цінності, як унікальні смакові якості, екологічна безпечність, тривалий термін зберігання, якісно нові умови зберігання, збалансований вміст харчових речовин тощо.

Пропонується при реалізації баштанних культур проводити наступні BTL- заходи: дегустація зразків нового сорту за умови інформування цільових споживачів про переваги даного сорту відносно відомих на ринку, що допомагає потенційним споживачам зняти психологічну недовіру до нового сорту, або передати свої враження третій особі, яку даний товару зацікавить; подарунок за покупку - цей вид просування баштанної продукції вбачається перспективним, оскільки дозволяє не тільки швидше реалізувати товар, але й пролонгувати рекламний ефект через нагадування про виробника товару, допомагає споживачеві відчути турботу про себе.

Отже, впровадження сучасних маркетингових технологій щодо просування своїх продуктів вітчизняними виробниками дозволяє підвищити власний конкурентний статус і здобувати ринкову владу щодо іноземних виробників.

ВИСНОВКИ

2. Крім загальновживаних методик визначення економічної ефективності у сільськогосподарському виробництві, в галузі баштанництва існує ряд особливостей здійснення виробничої діяльності виробництва продукції, які потребують ідентифікації, а також систематизації чинників впливу на ефективність виробництва (техніко-технологічних, організаційно-економічних, соціальних, ринкових, а також інституційного рівня) в контексті причинно-наслідкових зв'язків між ними, що дає змогу цілеспрямовано впливати на досягнення необхідних результатів та науково обґрунтовано управляти цим процесом.

3. Аналіз сучасного стану виробництва баштанних культур в сільськогосподарських підприємствах доводить, що позитивна тенденція зростання валового збору зумовлена використанням нових селекційних досягнень, розробкою безпечних енергозберігаючих технологій вирощування баштанних культур із застосуванням нових ефективних машин, технологій виробництва, зберігання і переробки продукції.

4. Дослідження економічної ефективності виробництва продовольчих баштанних в особистих селянських господарствах свідчить, що значення її показників протягом значного періоду часу залишаються на досить високому рівні. Головними складовими досягнутого рівня ефективності є більш раціональне порівняно з сільськогосподарськими підприємствами, використання земель, отримання вищого рівня урожайності продовольчих баштанних за рахунок якісного та своєчасного догляду за рослинами, низьким рівнем втрат при збиранні.

5. Запропонована інноваційна модель розвитку галузі баштанництва, яка базується на системному застосуванні екологізованих систем землеробства, елементів ресурсозберігаючих технологій, високопродуктивних сортів і гібридів і в зоні Нижньодніпровських піщаних ґрунтів дозволить щорічно нарощувати обсяги виробництва до 300,0 тис. т.

6. Автором обґрунтовано необхідність організації прозорих каналів збуту, що дозволить виробникам оптимізувати процеси просування продукції та сприятиме комплексному вирішенню проблеми постачання продукції населенню, зниженню частки її тіньового обороту за рахунок управління логістичними процесами шляхом організації системного моніторингу ринкової кон'юнктури, створення нових торгових марок, розробки та впровадження інструментарію просування продукції галузі баштанництва до цільових споживачів з найменшими витратами. Для підвищення ефективності реалізації баштанних культур при позиціюванні та просуванні продукції на регіональні ринки запропоновано використання фірмової торгівлі, мерчандайзингу, проведення виставки-ярмарки та застосовування ВТL-технологій, що відповідає національним, регіональним особливостям споживання продукції галузі.

7. Створення логістично-збутового комплексу в галузі баштанництва, до складу якого входять заготівельні, транспортні, торговельні організації, дозволить за допомогою оптимізації логістичних маршрутів перевезення продукції та впровадження моніторингу ринкової кон'юнктури забезпечити зниження транспортних витрат й раціональне використання ресурсів галузі.

8. Запропоновані заходи щодо діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як елементу інфраструктури ринку баштанних, які передбачають необхідність формування стабільних каналів реалізації продукції та перешкоджають спекулятивному посередництву, забезпечать прозорі схеми руху та звузять тіньовий сектор її закупівлі, збільшать доходи учасників кооперативу на 30,12 %, сприятимуть перетворенню дрібних товаровиробників на рівноправних суб'єктів ринку.

9. Запропонований проект з виробництва олії із насіння баштанних культур дозволяє отримати більше 600 тис. л високоякісної олії з насіння баштанних культур як експортної наукоємної продукції та додатково отримати понад 200 тис. т сировини для переробної промисловості, водночас поліпшити стан галузі кормовиробництва. Виробництво олії та інфрачервоне зневоднення баштанних на діючому консервному заводі забезпечує отримання прибутку в розмірі 1,4 млн. грн. за рік, що забезпечить окупність капіталовкладень протягом 2 років.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Соловйов І.О. Організаційно-економічні аспекти вирощування та реалізації баштанних культур / І.О. Соловйов, О.С. Шабля // Економіка АПК. - 2002. - №9.- С. 39-43. (Автором проаналізовано сучасний стан та тенденції виробництва і збуту баштанних культур в Україні та Херсонській області).

2. Лимар А.О. Маркетингові дослідження ринку баштанних культур / А.О. Лимар, І.О. Соловйов, О.С.Шабля // Економіка АПК. - 2003. - № 11. - С. 105-107. (Автором обґрунтовано необхідність та основні принципи маркетингових досліджень ринку баштанних культур).

3. Лимар В.А. Порівняльний аналіз обліку витрат у виробництві баштанних культур / В.А. Лимар, І.О. Соловйов, О.С. Шабля // Економіка АПК. - 2006. - № 8. - С. 123-128. (Автором запропоновано проведення порівняльного аналізу витрат в галузі баштанництва).

4. Шабля О.С. Факторний аналіз ефективності виробництва продовольчих баштанних культур / О.С. Шабля, Н.Л. Шипукова, В.В. Книш // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. Вип. 53. - Херсон: Айлант, 2007.- С. 82-90. (Автором виявлено міру впливу факторів на ефективність виробництва баштанних культур).

5. Шабля О.С. Економічна ефективність переробки баштанної продукції / О.С. Шабля // Економіка АПК. - 2009. - № 4. - С. 89-93.

6. Шабля О.С. Методичні підходи до вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва баштанних культур / О.С. Шабля // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. Вип.63. - Херсон: Айлант, 2009.- С. 328-333.

7. Шабля О.С. Застосування комплексу маркетингових комунікацій в галузі баштанництва / О.С. Шабля // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць ХДАУ. Вип. 68. - Херсон: Айлант, 2010. - С. 52-55.

В інших виданнях:

8. Діденко В.П. Сучасний стан і перспективи забезпечення населення України продукцією баштанництва / В.П. Діденко, О.С. Шабля // Овочівництво і баштанництво. - 2004. - № 49. - С. 80-85. (Автором проаналізовано сучасний стан забезпечення населення України продукцією баштанництва).

9. Шабля О.С., Шипукова Н.Л. Ресурсний потенціал господарств різних форм власності на Херсонщині і його використання в баштанництві / Шабля О.С., Шипукова Н.Л.: матеріали наук.-практ. конф. [„Актуальні питання селекції, технології вирощування та переробки баштанних та овочевих культур”], (Херсон, 26-27 серпня 2005 р.) // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць. Вип. 39. Частина ІІ. - Херсон: Айлант, 2005.- С. 220-229. (Автором визначено забезпеченість виробничими ресурсами галузі баштанництва).

10. Шабля О.С. Эффективность производства бахчевых культур в сельскохозяйственных предприятиях на юге Украины / Шабля О.С. // Селекция и агротехника бахчевых культур: // Шабля О.С.: сб. науч. трудов к 75-летию Быковской бахчевой селекционной опытной станции, М. - 2005. - С.170-172.

11. Шабля А. С. Сравнительный анализ учета затрат на сельскохозяйственных предприятиях при производстве бахчевых культур и выявления причин отклонений от нормативов / Шабля А. С.: материалы Международной науч.-практ. конф. в рамках V фестиваля «Российский арбуз», (Астрахань, 23-26 августа 2006 г.). - С. 108-117.

12. Шабля А. С. Оценка потребительского рынка плодов бахчевых культур в условиях юга Украины / А.С. Шабля, В.В. Кныш, В.А. Бубляс // сб. науч. трудов по овощеводству и бахчеводству к 110-летию со дня рождения Квасникова Б.В. Под ред. академика Литвинова С.С. / М., 2009. - С. 488-491. (Автором обґрунтовано зміст та основний інструментарій проведення маркетингового дослідження ринку баштанних культур).

Размещено на Allbest.ru