Домогосподарство в ринковій економічній системі та його відображення у світовій економічній думці ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Спеціальність 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Домогосподарство в ринковій економічній системі та його відображення у світовій економічній думці ХХ століття

Станкевич Юлія Юріївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії економічних вчень та економічної історії ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Фещенко Валентина Михайлівна,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри історії економічних вчень та економічної історії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Леоненко Петро Михайлович,

Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі,

завідувач кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук, доцент

Ущаповський Юрій Володимирович,

Житомирський державний технологічний

університет, доцент кафедри економічної теорії

Захист відбудеться «12» лютого 2010 р. о «1600» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вулиця Дехтярівська, 49-Г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «11» січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Фукс А. Е.

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Домогосподарство є особливою складовою суспільства, що відображає активність кожного індивіда, а також виступає одним із визначних соціально-економічних здобутків людства, у якому сконцентровано в мініатюрі значні досягнення тисячолітньої цивілізації людських об'єднань. З розвитком домогосподарства зростала значущість його діяльності, яка в сучасних умовах впливає не тільки на добробут окремої родини, але й на господарську систему вцілому.

Сьогодні домогосподарство посідає чільне місце в ринковій економічній системі. Його члени беруть участь у створенні національного продукту, представляють інтереси всього населення, є основними постачальниками економічних ресурсів та головними споживачами товарів та послуг. Крім того, домогосподарство є єдиним соціально-економічним суб'єктом, в межах якого відбувається процес відтворення населення, формування та виховання індивіда. Тобто, діяльність домашнього господарства виступає однією з необхідних умов ефективного розвитку суспільства

Економічна природа домогосподарства була предметом наукового аналізу багатьох дослідників. Перші звернення до вивчення особливостей розвитку та життєдіяльності домогосподарства можна знайти ще у Давній Греції (Ксенофонт, Аристотель). Окремі питання функціонування домашнього господарства знайшли відображення у працях В. Петті, Ж. Б. Сея, Т. Мальтуса, К. Бюхера, Л. Моргана, Ф. Енгельса, М. Зібера, М. Туган-Барановського, О. Чаянова та інших.

ХХ століття характеризувалося посиленням уваги науковців до аналізу сутності та значення домашнього господарства. Серед інших можна виділити праці Ф. Модільяні, Дж. Колдуела, П. Самуельсона, Р. Поллака, Дж. Ходжсона, Ф. Фукуями, Е. Тоффлера тощо. Особливий внесок у створення сучасної цілісної економічної теорії домогосподарства зробив відомий американський вчений, лауреат Нобелівської премії 1992 року Г. Беккер. Деякі фактори, що впливають на розвиток та економічну діяльність домогосподарства, досліджували представники соціології, історії, демографії, зокрема П. Ласлетт, Дж. Хайнал, К. Дельфі, Р. Зідер, А. Антонов, С. Барсукова, М. Рабжаєва тощо.

Проте, незважаючи на численні дослідження сутності домогосподарства у західній економічній думці, дана проблема тривалий час не входила до числа пріоритетів наукового аналізу українських вчених. Ситуація докорінно змінилася з переходом від командно-адміністративної до ринкової економічної системи, з розвитком приватної ініціативи населення та зміною статусу домогосподарства, що поступово ставало органічною структурною складовою національної економіки. На цій хвилі підвищився інтерес вітчизняних науковців до домашнього господарства як одного з головних суб'єктів економічних відносин, адже в нових умовах принципово змінилося значення його поведінки, сфера соціально-економічної діяльності та особливості взаємозв'язків з іншими господарюючими суб'єктами.

У сучасній вітчизняній науковій літературі окремі питання історико- економічного розвитку, сутності домогосподарства, методології його аналізу відображені у працях І. Бочана, О. Гладун, М. Карліна, М. Лазебної, П. Леоненка, Г. Лех, Е. Лібанової, М. Литвак, В. Мандибури, М. Махсми, О. Онищенка, І. Осипової, С. Панчишина, А. Пономарьова, А. Ревенка, М. Савлука, С. Степаненка, В. Фещенко, В. Юрчишина. Серед представників російської економічної думки, які досліджують економічну природу домашнього господарства, слід виділити В. Жеребіна, І. Калабіхіну, Р. Нурєєва, А. Олійника, В. Радаєва, І. Розмаінського, А. Романова та інших.

Але, незважаючи на існуючі дослідження, проблема залишається недостатньо розкритою. Глибшого та більш комплексного висвітлення потребують питання історико-економічного розвитку домогосподарства, його сучасних характерних проявів. Поширення цивілізаційної парадигми як загальнонаукової методологічної концепції в економічних дослідженнях стало основою для проведення глибокого та системного дослідження економічної природи домогосподарства. Цілісне уявлення про даний суб'єкт можна отримати в контексті не тільки економічних елементів діяльності домогосподарства, але й соціальних, політичних, психологічно-моральних та інших складових.

Актуальність дослідження даної проблеми посилюється в умовах сучасної світової фінансово-економічної кризи, оскільки члени домашнього господарства одними з перших відчувають усю багатоаспектність нестабільної ситуації. Крім того, ефективний розвиток домогосподарства є одним із шляхів виходу з кризового становища, який можливий завдяки активізації усіх видів його діяльності, зокрема підвищення зайнятості населення, послаблення соціальної напруги, забезпечення економічної стабільності та інноваційного зростання.

Таким чином, значущість домогосподарства в економічній системі, недостатній рівень висвітлення проблеми в науковій літературі обумовили вибір автором теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової теми науково-дослідницьких робіт кафедри історії економічних вчень та економічної історії Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Дисертаційне дослідження є частиною наукової теми, що розробляє колектив кафедри «Генезис інститутів ринкової економічної системи» (номер державної реєстрації 0105U002255). В межах теми особисто автором підготовлено підрозділи: 1.1. «Історико-економічний розвиток сім'ї як основи домогосподарства», 2.2. «Особливості взаємозв'язків домашнього господарства з іншими економічними суб'єктами», в яких розкриваються проблеми генезису сім'ї як основи домогосподарства, особливості історичного розвитку домашнього господарства в Україні, обґрунтовується значення його діяльності в умовах ринкової економіки, характеризуються особливості його зв'язків з іншими економічними суб'єктами.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є цілісне, системне дослідження домогосподарства як суб'єкта ринкової економічної системи, з'ясування наукових поглядів на сутність домашнього господарства у світовій економічній думці ХХ століття, розкриття значення діяльності домогосподарства у розбудові ринкової економіки в Україні.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлені такі завдання:

обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження економічної природи та еволюції домогосподарства;

визначити сутнісні характеристики домогосподарства як суб'єкта ринкової економічної системи;

розкрити роль сім'ї у становленні домогосподарства;

дослідити функціональні прояви діяльності домашнього господарства та ознак, що лежать в основі класифікації даної господарської форми;

з позицій інституціонального аналізу розкрити взаємозв'язки домогосподарства з державою та економічними організаціями;

відобразити стан вивчення даної проблеми у вітчизняній та світовій науковій літературі; проаналізувати основні економічні теорії ХХ століття, в яких досліджуються окремі аспекти діяльності та еволюції домогосподарства; домашній господарство ринковий економічний

охарактеризувати особливості історичного розвитку домашнього господарства на українських землях в період зародження ринкових відносин та прааналізувати його стан за умов незалежної України.

Об'єктом дослідження є ринкова господарська система суспільства та закономірності розвитку домогосподарства як її складової.

Предметом дослідження є домогосподарство як суб'єкт ринкової економічної системи у його еволюційному розгортанні та відображення цього процесу в економічній думці ХХ століття.

Методи дослідження. Теоретико-методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження базується на системі загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, які дозволили вивчити процеси та явища у їх взаємозв'язку та вирішити поставлені в роботі проблемні завдання.

Дисертаційна робота побудована на методологічних засадах цивілізаційної парадигми, які дозволяють розкрити економічну природу домогосподарства через вивчення його генезису, сутності та структури, врахувати вплив різних інституціональних чинників (національних, політичних, економічних, соціальних, ментальних, культурних, психологічних, моральних) на становлення та розвиток зазначеної господарської форми.

У процесі дисертаційного дослідження автором застосовується системний підхід як загальнонаукова методологічна концепція, згідно з якою домогосподарство аналізується як складна система з внутрішньою структурою та зв'язками з оточуючим середовищем.

При дослідженні проблеми домогосподарства використано також історико-генетичний підхід, який дозволяє розкрити еволюцію домогосподарства як соціо-економічного феномену. Зазначений метод використано при дослідженні генезису сім'ї та домашнього господарства, їхніх основних видів та причин переходу від одного способу ведення господарства до іншого.

При розкритті особливостей економічної поведінки домашнього господарства в сучасних вітчизняних умовах було застосовано метод компаративістики, структурно-функціональний та статистичний аналіз, що дозволило співставити основні показники розвитку даної господарської форми на різних етапах становлення ринкової економіки в Україні.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці провідних учених, у яких висвітлена проблема домогосподарства, нормативно-правові документи України, що регулюють діяльність вітчизняних домогосподарств, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, ресурси Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі дослідження автором отримані наукові результати, що розкривають особистий внесок у розробку проблеми і новизну роботи, зокрема:

вперше:

домогосподарство розкрито як цілісну систему, яка характеризується наявністю внутрішньої структури і взаємовідносин з зовнішнім середовищем та поєднує в собі наступні риси: є добровільним, відносно відокремленим, об'єднанням людей, що мають спільний бюджет, мету діяльності та місце проживання; охоплює основні види економічної діяльності; може реалізовувати права власності на наявні ресурси; вирішує проблеми відтворення населення, формування та виховання індивіда; побудоване на принципах взаємодовіри, взаємодопомоги та співробітництва;

домогосподарство як суб'єкт економічної системи розкрито через призму міждисциплінарного аналізу, з урахуванням соціальної, психологічної, моральної та інших проявів людської поведінки, яка впливає на прийняття господарських рішень та економічну активність, що дозволило ґрунтовніше розкрити закономірності й особливості розвитку даної господарської форми;

удосконалено:

наукове уявлення про домогосподарство у площині економічних теорій провідних напрямів економічної думки ХХ століття, зокрема кейнсіанства (Дж. М. Кейнс, Ф. Модільяні), неокласики (П. Самуельсон, Дж. Колдуел), неоінституціоналізму (Р. Поллак, Е. Тоффлер, Дж. Ходжсон), неомарксизму (К. Дельфі, Х. Хартман), що дозволило виокремити основні концептуальні ідеї кожного з них, які в сукупності формують сучасну теорію домогосподарства;

розуміння сутності взаємозв'язків домогосподарства з державою, що характеризуються вертикальним спрямуванням та підпорядковані принципам визначеності й прозорості, а також особливості взаємодії домогосподарства з різними економічними організаціями, яка передбачає горизонтальний рівень та будується на засадах еквівалентності, співробітництва, узгодженості та координації дій;

отримали подальший розвиток:

характеристика основних передумов загострення кризи інституту сім'ї у другій половині ХХ століття, зокрема втрата орієнтації суспільства на сімейні цінності, розвиток феміністичного руху, збільшення часу на отримання освіти, зменшення рівня народжуваності та аналіз впливу цих процесів на розвиток домогосподарства та господарської системи вцілому;

класифікація основних функціональних проявів діяльності домогосподарства, що дало можливість виділити економічні (виробництво, обмін, споживання, заощадження) та позаекономічні (репродуктивна, освітня, психологічна) сфери активності домашнього господарства;

наукове уявлення про «електронний котедж» як одну з сучасних форм організації домогосподарства, що активно поширюється внаслідок розвитку інформаційних технологій та виступає складовою економіки постіндустріального суспільства;

критерії, що визначають якісно відмінні підходи до класифікації сектора домогосподарств, зокрема територіально-регіональної приналежності, економічної характеристики, ступеня адаптації до нововведень та інновацій, фінансової поведінки та інші.

Практичне значення одержаних результатів. Опрацьований матеріал та основні теоретичні й практичні висновки, викладені в дисертаційному дослідженні, можуть слугувати основою для подальших наукових досліджень історико-економічного розвитку та сутнісних рис домогосподарства як одного з головних суб'єктів ринкової економічної системи. Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються:

Відділом економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» при проведенні дослідження еволюції ринкових інститутів України, зокрема при вивченні особливостей та закономірностей становлення домогосподарства як суб'єкта ринкової економіки (довідка № 135-15/785 від 17.09.09 р.);

Державним вищим навчальним закладом «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при розробці та викладанні студентам лекційних курсів та проведенні семінарських занять з дисциплін «Інституціональна економіка», зокрема при вивченні теми «Домогосподарство», а також «Сучасні економічні теорії» за темою «Економісти - лауреати Нобелівської премії», зокрема у вивченні наукової спадщини Г. Беккера (довідка від 23.03.09 р.);

Херсонським державним університетом в процесі викладання навчальної дисципліни «Політекономія», зокрема при вивчені розділу, що стосується основних суб'єктів ринкової економіки (довідка № 12-12/1561 від 30.10.08 р.);

У практичній діяльності Кредитної спілки «Каса взаємодопомоги», м. Полтава, зокрема при оцінці економічного стану господарств потенційних позичальників (довідка №01/01 - 327 від 05.05.09 р.).

Особистий внесок пошукача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, у якій представлено погляд автора на особливості еволюції домогосподарства, його місце в ринковій економічній системі та значення для розвитку економіки в Україні. Всі відображені в дисертації висновки і положення наукової новизни отримані дисертантом самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки проведеного дослідження апробовані на методичних та методологічних семінарах кафедри історії економічних вчень та економічної історії ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», а також на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: 2007 р. - м. Київ, Київський національний університет технологій та дизайну, «Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки», 2008 р. - м. Дніпропетровськ, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України», 2008 р. - м. Дніпропетровськ, Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, «Спецпроект: аналіз наукових досліджень», 2008 р. - Черкаси, Черкаський державний технологічний університет, «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» та на науково-методичній конференції у 2008 р. - м. Київ, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», «Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій».

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,88 др. аркуші, з них 6 - у наукових фахових виданнях, 5 - матеріали і тези конференцій.

Структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 194 сторінки комп'ютерного тексту. У тексті дисертації представлено 5 таблиць на 2 сторінках, 10 рисунків на 3 сторінках. Дисертація містить 3 додатки на 3 сторінках. Список використаних джерел налічує 186 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, яка обумовлена важливим значенням діяльності домогосподарства для сьогодення, а також недостатнім вивченням історико-економічного аспекту домогосподарства та його відображення в економічній думці. Визначено мету та завдання наукової роботи, розкрито об'єкт, предмет та методологічні засади дослідження. Сформульовано наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження домашнього господарства» автором доведено необхідність використання нових методологічних підходів, що передбачають застосування принципів цивілізаційної парадигми та системного аналізу й дозволяють провести цілісне та ґрунтовне дослідження генезису та особливостей діяльності домогосподарства в межах ринкової економічної системи. На основі застосованої методології сформульовано власне узагальнююче визначення сутності сучасного домогосподарства, що виступає системою, яка, у свою чергу, складається з економічної, соціальної, правової, виховної, психологічної, відтворювальної та інших складових.

З'ясовано, що домогосподарство є одним з історично перших економічних об'єднань людей, зародження якого відбулося ще у первісному суспільстві. З часів становлення даної господарської форми, вона виступала первинним, висхідним елементом економічної системи. Це відмічали відомі філософи античності (Ксенофонт, Аристотель), які розглядали економіку як науку про раціональне ведення домашнього господарства. Крім того, визначено, що домогосподарство об'єднує індивідів на основі сімейних відносин для досягнення найбільшого добробуту своїх членів. Генезис сім'ї від кровноспорідненої до нуклеарної впливав на розвиток домогосподарства, яке пройшло складний шлях становлення від общинного до сучасного індивідуального, яке сьогодні здійснює виробництво благ не тільки заради власного споживання, але й для отримання додаткового прибутку. Серед визначальних факторів переходу від одного типу домашнього господарства до іншого в дисертації виділено наступні: розвиток господарської системи, еволюцію інституту власності, особливості історичного статево-вікового поділу праці, вплив різних інституційних чинників тощо.

У другій половині ХХ століття стала відчутною криза сім'ї, що має місце й сьогодні, одним з проявів якої є вступ до шлюбу у більш пізньому віці. Це призвело до значного поширення домогосподарств, що складаються з однієї особи, діяльність яких у науковій літературі часто ототожнюють з діяльністю індивіда. Таким чином, сімейні цінності поступово втрачають своє значення, їх частково замінює індивідуальний успіх, адже саме за його досягнення відбувається жорстка конкуренція, у якій все більш активну участь беруть жінки. У дисертаційній роботі визначено, що така тенденція може негативно позначитися на подальшому розвитку домогосподарства як важливої складової ринкової економічної системи.

Визначено, що в Україні посилення уваги до вивчення домогосподарства відбулося у 90-х роках ХХ ст., чому сприяли наступні фактори: 1) поступове становлення ринкової економіки, у якій домогосподарство виступає як один з головних суб'єктів економічної діяльності; 2) суттєве зниження якості життя українського народу, яке було викликане глибокою економічною кризою. Зазначені фактори привели до активізації діяльності кожної сім'ї, головними завданнями яких стало якнайкраще використання наявних ресурсів задля збільшення добробуту домогосподарства.

Аналіз стану дослідженості проблеми у світовій та вітчизняній науковій літературі засвідчив, що оскільки дана проблема досить багатогранна, то й досліджують її представники широкого кола суспільних наук, зокрема: економісти, соціологи, демографи, психологи, філософи, антропологи тощо. З метою більш цілісного та ґрунтовного вивчення сутності домогосподарства у дисертаційній роботі проаналізовано праці Л. Моргана, М. Ковалевського, Ф. Тьоніса, П. Ласлетта, Дж. Хайнала, А. Антонова, С. Барсукової та інших.

У розділі 2 «Домогосподарство як суб'єкт ринкової економічної системи» поряд з іншими використано функціональний підхід при дослідженні економічної природи сучасного домогосподарства, методологічні засади якого дали можливість провести ґрунтовніший аналіз основних видів діяльності даної господарської форми. В межах ринкової економічної системи функції домогосподарства поділено на дві групи: економічні та неекономічні. Першу презентують виробництво, обмін, споживання та заощадження; друга представлена репродуктивною, освітньою, психологічною функціями, а також функцією відпочинку та дозвілля.

Зазначено, що виробництво є важливою характеристикою діяльності домогосподарства. Проте його мета значно змінюється в залежності від історико-економічних умов, в яких функціонує домогосподарство. Крім того, члени сучасного домогосподарства завжди стоять перед вибором між зайнятістю всередині домогосподарства або за його межами. Вирішення такого питання залежить від вартості робочого часу індивіда або специфічності та ексклюзивності його професійних навичок і здібностей.

Виконання функції обміну полягає у складній структурі постійних взаємовідносин домогосподарства з іншими суб'єктами ринкової економічної системи, зокрема вертикальні зв'язки з економічним центром - державою, та горизонтальні - з різними економічними організаціями. Система таких зв'язків формує поведінку домашнього господарства, що впливає не тільки на його ефективне функціонування, але й на розвиток господарської системи та суспільства загалом.

Держава відіграє важливу роль у життєдіяльності домогосподарства, вона завдяки своїй політиці може або стимулювати розвиток досліджуваного суб'єкта, або навпаки перешкоджати будь-яким проявам його активності. Для ефективного функціонування національної економіки держава має підтримувати домашні господарства й втілювати у життя ряд заходів, направлених на вирішення соціально-економічних, нормативно-правових, організаційних, фінансово-кредитних проблем розвитку домогосподарства.

Визначено, що ефективний взаємозв'язок домогосподарства з виробничими економічними організаціями повинен характеризуватися наступними факторами: 1) відсутність будь-яких можливостей позаекономічного примусу на суб'єкти обміну; 2) еквівалентність обміну; 3) економічна та правова відповідальність за свої дії; 4) повна інформованість про результати обміну; 5) основним критеріями вступу у взаємовідносини мають бути такі: - обмін має приносити обопільну користь; - кожен намагається здійснити угоду з максимальною вигодою для себе; - краще здійснити обмін з меншими прибутками, ніж взагалі відмовитися від нього.

Незважаючи на те, що сучасні домашні господарства стають більш атомарними, звільняються від частини сусідських та родинних взаємин, все ж взаємодія між різними домогосподарствами має місце й вона все більше набуває рис ринкового або взаємовигідного обміну. Проте такі відносини є дуже специфічними, унікальними, вони базуються на принципах спорідненості, співробітництва та особистої прихильності й не завжди мають за мету отримання прибутку.

Особливе місце у взаємовідносинах домогосподарства з іншими домогосподарствами посідає така форма обміну як дарування, яку було започатковано ще у первісному суспільстві, а сьогодні вона має місце, здебільшого, серед родинних або сусідських домашніх господарств. Значення обміну у таких відносинах значно змінюється й вже не передбачає товарного характеру, а відповідає принципу реципрокності, який не переслідує за мету максимізацію прибутку, а має на увазі: 1) допомогу близьким у захисті від зовнішнього середовища; 2) протистояння кризовим ситуаціям, стихійним лихам або несприятливим обставинам загальними зусиллями тощо.

Щодо споживання визначено, що на споживчу поведінку будь-якого домогосподарства впливають економічні та позаекономічні фактори. Перші значною мірою залежать від стану ринку споживчих товарів та послуг, що характеризується не тільки повною інформацією про якість, ціну наявних товарів, але й вільним доступом до них, а також від суми грошових надходжень до бюджету власного господарства. Серед позаекономічних чинників виділяють наступні: кількісний склад домогосподарства, вік членів, наявність дітей та їх кількість, стадія життєвого циклу сім'ї тощо.

Одним з проявів діяльності сучасного домогосподарства є постійне вирішення складного й суперечливого питання щодо особливостей розподілу обмеженого бюджету між споживанням та заощадженням. Заощадження домогосподарства - це частина його доходу, що залишається у розпорядженні після придбання всіх необхідних для життєдіяльності благ та сплати податків. У дисертаційній роботі визначено, що заощадження домогосподарств є важливим інвестиційним ресурсом для розвитку держави, тому остання має сприяти залученню вільних фінансових ресурсів населення до національної економіки.

Сучасні дослідники виділяють велику кількість підходів до класифікації домогосподарств, оскільки не існує загальновизнаних критеріїв їх систематизації. Найбільш повно дане питання висвітлено у працях В. Жеребіна та О. Романова, які пропонують наступні ознаки: територіально-регіональна приналежність; дохідна, майнова та економічна характеристики; демографічні показники та соціальний статус домогосподарства тощо. Проте такий підхід не є вичерпним. Адже при врахуванні, наприклад, політичних, соціальних, психологічних факторів розвитку класифікаційні чинники можуть видозмінюватися, доповнюватися, тим самим розширювати вже існуючу типологію домогосподарств. У дисертаційній роботі представлену класифікацію доповнено такими критеріями визначення якісно відмінних груп як фінансовий стан (процвітаючі, депресивні та такі домогосподарства, що знаходяться у стані стагнації), фінансова поведінка домашніх господарств (ощадливі, антиощадливі, змішана модель), ступінь адаптації до нововведень та інновацій (креативні домогосподарства, члени яких генерують нові ідеї, технології; адаптивні, що нормально сприймають ноу-хау; консервативні, які негативно ставляться до інновацій).

У домогосподарстві як особливій формі економічної організації виникають владні відносини, що виступають важливою характеристикою даного суб'єкта. Такі відносини передбачають передачу права контролю над спільною економічною діяльністю одному з його членів, який часто виступає «головою сім'ї».

Протягом ХХ століття відбувалося становлення цілісної економічної теорії домогосподарства, яку сьогодні представлено синтезом теорій кейнсіанського, неокласичного, неомарксистського та неоінституціонального напрямів економічної думки. Прихильники неокласичної доктрини ототожнюють функціонування домогосподарства з діяльністю індивіда. Тому дана господарська форма в межах такого підходу, по-перше, виступає своєрідною «чорною скринькою», оскільки не досліджується її внутрішня структура, мотиви утворення тощо. По-друге, трактується як господарюючий суб'єкт, що діє тільки раціонально та в умовах повної визначеності, а також не враховуються соціокультурні, психологічні та інші аспекти діяльності домогосподарства.

Представники неоінституціоналізму розглядають домогосподарство як важливий суб'єкт господарської системи, який часто діє неусвідомлено й не завжди може заздалегідь передбачити результати своєї діяльності. Крім того, вони значну увагу приділяють дослідженню норм, правил, стереотипів мислення, які керують поведінкою членів домашнього господарства в економічному просторі, тобто аналізують різні психологічні, соціальні, політичні чинники, які впливають на діяльність домогосподарства. Гендерні питання, зокрема пригнічення прав жінки, способи присвоєння чоловіком результатів її діяльності та інші, знайшли відображення у наукових розробках прихильників неомарксизму.

Особливим науковим проривом у дослідженні домогосподарства стали розробки видатного американського вченого, лауреата Нобелівської премії 1992 року Гарі Беккера, який у своїй фундаментальній праці «Трактат про сім'ю» (1981 р.) дослідив різні аспекти функціонування сім'ї, тим самим поширив економічний аналіз на коло питань щодо життєдіяльності домогосподарства, які раніше не вважалися сферою економічної науки, а саме: 1) особливості поділу праці між подружжям; 2) аналіз шлюбного ринку; 3) значення альтруїзму для добробуту та розвитку сім'ї тощо.

Враховуючи різні методологічні підходи основних напрямів економічної думки ХХ століття у дослідженні економічної природи домогосподарства, в дисертаційній роботі зазначено, що найбільш перспективним та продуктивним є інституціональний аналіз. Він дозволяє вивчити внутрішню структуру домогосподарства, різні аспекти взаємодії суб'єктів ринкової економічної системи, проаналізувати вплив позаекономічних чинників на розвиток домашнього господарства тощо. Проте цілісний аналіз домогосподарства може бути доповнений позитивними здобутками неокласики та інших течій сучасної економічної думки.

У розділі 3 «Місце та роль домогосподарства в економічній системі України» проведено ретроспективний аналіз становлення домогосподарств в Україні у другій половині ХІХ століття з метою з'ясування проблем розвитку домогосподарства у період зародження ринкової економіки, а також визначенні менталітету, національних особливостей та традицій українського народу.

Визначено, що скасування кріпосного права у 1861 році стало важливою умовою на шляху формування капіталістичних відносин, дало поштовх для розвитку демократичних засад у суспільстві та сприяло розвитку вітчизняного домогосподарства, особливо на селі.

Показано, що важливим наслідком реформи стало те, що селяни перетворилися на власників земельних наділів, які вони використовували для ведення домогосподарства. Скасування кріпацтва дало можливість простому селянину відчути себе: 1) вільним власником господарства, що вже не було частиною поміщицького маєтку; 2) відповідальним не тільки за власну долю, але й за долю своєї сім'ї; 3) вільною людиною, що може самостійно розпоряджатися своєю робочою силою, вільним часом тощо.

Наступним етапом у розвитку вітчизняного домогосподарства став період панування командно-адміністративної системи, коли усуспільнення виробництва, знищення приватної власності та майже повна заборона індивідуально-трудової діяльності практично не залишили можливостей для подальшого розвитку домогосподарства. У тогочасній науковій літературі змінилося ставлення до домогосподарства, оскільки воно є невід'ємною складовою капіталістичних відносин. Така позиція була несумісною з розвитком соціалізму, тому дослідники змістили свій аналіз у площину основних функцій сім'ї, що виступала первинним осередком суспільства.

Вагомим трансформаціям було піддане значення виробничої діяльності членів домогосподарства. Вона, здебільшого, полягала лише у побутовому обслуговуванні членів сім'ї. Основним завданням сім'ї радянського періоду стало відтворення та відновлення робочої сили, якої потребувало суспільне виробництво. Серед інших факторів, що перешкоджали ефективному розвитку домогосподарства, можна назвати постійний дефіцит або складність доступу до споживчих товарів. Внаслідок чого платоспроможний попит населення не задовольнявся, а тому зростали заощадження домогосподарств (сімей), які часто носили вимушений характер.

Проте, поряд з негативними рисами розвитку домогосподарства за часів командно-адміністративної системи, можна виділити позитивні моменти розвитку сім'ї радянського періоду, зокрема це стабільна соціальна політика держави, а саме безкоштовна початкова, середня та вища освіта, медичне обслуговування, культурно-виховна діяльність та організація дозвілля тощо.

З проголошенням незалежності України розпочався процес становлення та розвитку вітчизняного домогосподарства як важливого суб'єкта ринкової економічної системи. Його умовно можна поділити на три етапи: 1) становлення сектора домогосподарств; 2) адаптація членів домашніх господарств до нових політико-економічних умов; 3) розвиток даної господарської форми на ринкових засадах.

Підкреслюється, що виходячи з багатоаспектності та важливості домашнього господарства для економічного, соціального, морально-духовного розвитку України, комплексний аналіз сучасного становища вітчизняного сектора домогосподарств включає три складові: 1) вивчення економічних основ життєдіяльності домашніх господарств, що охоплює аналіз джерел отримання доходів, основні статті витрат тощо; 2) дослідження особливостей соціально-демографічного розвитку; 3) аналіз нормативно-правової бази, яка регулює діяльність домогосподарства. Запропоновані етапи тісно пов'язані між собою, оскільки зміни в одній складовій передбачають трансформаційні процеси в іншій.

Простежено, що економічне становище та добробут вітчизняного домогосподарства залежить від низки факторів, серед яких можна виділити такі: рівень освіти та кваліфікації членів домогосподарства; матеріальне забезпечення членів домогосподарства; регіональні відмінності, зокрема: місцезнаходження, потенціал та інвестиційна привабливість регіону, його сусідство з іншими країнами, близькість до столиці, активність місцевої влади у проведенні реформ тощо.

Значною перешкодою на шляху розвитку українського домогосподарства стала економічна криза, що розпочалася у 2008 році. Головними її наслідками, що позначилися на діяльності домогосподарства стало зменшення рівня оплати праці й одночасне зростання кількості офіційно зареєстрованих безробітних, став майже неможливим процес отримання кредиту не тільки на виробничі, але й споживчі цілі. Нестабільна ситуація значно стримує процес інвестування, що негативно позначається не тільки на подальшому розвитку домогосподарства, але й національної економіки вцілому. Розпочати подолання сформованої ситуації можна з домогосподарства, оскільки воно виступає одним з наймасовіших та основних структурних елементів господарської системи. Першочерговими кроками мають стати послаблення податкового тягаря, запровадження пільгового кредитування, особливо для здійснення підприємницької діяльності, удосконалення соціальної політики тощо. Крім того, важливим напрямом діяльності уряду щодо посилення активності домогосподарств має бути удосконалення нормативно-правової бази, що регулює їх діяльність.

З'ясовано, що економічні аспекти життєдіяльності домогосподарства, в першу чергу, позначаються на соціальних складових його розвитку. Так, нестабільна політико-економічна ситуація в країні викликала зменшення кількості домогосподарств. Проте поряд з негативними рисами розвитку вітчизняного домашнього господарства можна виділити позитивні, наприклад, поступове збільшення частки домогосподарств, у складі яких є діти. Такій тенденції сприяла політика держави щодо покращення демографічної ситуації, але необхідність значних капіталовкладень у розвиток дитини все ще стримує рівень народжуваності.

Таким чином, вітчизняне домогосподарство має багато факторів для ефективного розвитку, зокрема природні ресурси, ініціативне та підприємливе населення, здатне адаптуватися до змін у політико-економічній ситуації в країні, досвід минулого тощо. Від ефективного використання такого потенціалу залежить майбутнє українського домогосподарства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробці теоретичних засад обґрунтування домогосподарства як важливої складової економічної системи. Це дозволило отримати результати теоретичного, методологічного й науково-практичного характеру. Основні наукові та практичні висновки дослідження полягають в наступному:

Виявлено, що методологічні засади цивілізаційної парадигми та системного аналізу дозволяють якнайкраще розкрити сутність, природу та структуру домогосподарства як цілісного суб'єкта економічної системи, особливості його становлення та розвитку. Застосування історико-генетичного методу розкриває проблему дослідження в динаміці, створює можливості для простеження її спадковості та поступального розвитку. Також з'ясовано, що дану проблему вивчають представники різних суспільних наук (психології, соціології, філософії, політології, культурології, історії, економіки тощо). При проведенні наукового дослідження домогосподарства як важливого суб'єкту економічної системи було залучено міждисциплінарний підхід. Вищезазначені методи наукового пізнання дозволили провести в межах дисертаційного дослідження ґрунтовний, системний аналіз економічної природи та соціально-економічного становища сучасного українського домогосподарства.

Визначено, що сучасне домогосподарство виступає як складна цілісна система, яка одночасно поєднує в собі наступні риси: 1) є добровільним об'єднанням людей, які здебільшого перебувають у родинних або кровноспоріднених відносинах та об'єднані не тільки спільним бюджетом та цілями діяльності, але й місцем проживання, іноді домашнє господарство може складатися з однієї людини; 2) проявляє себе як важливо-необхідний економічний суб'єкт ринкового господарства, який неодмінно впливає не тільки на добробут та процвітання національної економіки, але й на морально-духовне становище населення; 3) за допомогою реалізації права власності на ресурси (грошові, трудові, інтелектуальні, майнові та інші) може вільно ними розпоряджатися; 4) охоплює усі види економічної діяльності, що може носити як натуральний, так і товарний характер; 5) виступає не тільки головним постачальником фінансових ресурсів до бюджету сім'ї, але й вирішує проблеми відтворення населення та розвитку індивіда, особистості в межах власної сім'ї, тим самим суттєво впливає на розвиток соціальної складової суспільства; 6) побудоване на принципах взаємодовіри, взаємодопомоги, співробітництва, навчання та передачі досвіду майбутнім поколінням тощо.

Основою домогосподарства переважно є сім'я, яка виступає однією з перших форм економічного об'єднання людей. Її історичний розвиток, що передбачав зміни у сімейному поділі праці, характері розподілу благ між членами, визначені прав власності на основні ресурси, здійснення виробництва для власного споживання чи продажу, особливості взаємозв'язків з іншими організаціями ставали ключовими у визначенні особливостей та принципів ведення домогосподарства. З розвитком господарської системи збільшувалось значення домогосподарства в економічних процесах, що відбувались як на мікро-, так і на макроекономічному рівні. В сучасних умовах домашнє господарство відображає господарсько-економічну самостійність окремої сім'ї, що полягає у виробництві та споживанні матеріальних благ, а також у вирішенні таких важливих питань як організація відпочинку, відновлення здатності до праці, передача досвіду майбутнім поколінням.

Обґрунтовано положення, що домогосподарство є одним з найвизначніших соціально-економічних винаходів людства, у якому сконцентровано та відображено у мініатюрі важливі досягнення тисячолітньої цивілізації людських об'єднань, а також процеси, характерні для розвитку всього суспільства. Одним з важливих результатів діяльності домогосподарства є відтворення та розвиток індивіда, роль якого в господарській системі значно посилюється при переході до інформаційної економіки. Домогосподарство динамічно й безпосередньо реагує на соціальні, правові, економічні та інші зміни у суспільстві. Дана господарська форма є складною, динамічною й значною мірою автономною системою, якій найбільше властиві риси самовдосконалення й самовідтворення.

Визначено, що домашнє господарство виступає важливим суб'єктом ринкової економічної системи, який постійно вступає у взаємодію з державою та іншими економічними організаціями. Одними з головних принципів таких зв'язків є еквівалентність, співробітництво, визначеність, прозорість, узгодженість та координація дій. Крім того, сучасне домогосподарство здійснює широке коло діяльності, тому різні сторони прояву його економічної активності свідчать про інституціональну гнучкість та стійкість домогосподарства, що зберігає свої структурні властивості навіть у несприятливі для розвитку періоди. Саме тому дана господарська форма характеризується різноманітністю, рухливістю та легко піддається соціально-економічним модифікаціям.

З'ясовано, що у ХХ столітті окремі аспекти діяльності домогосподарства виступали предметом наукового дослідження представників провідних течій економічної думки, зокрема кейнсіанства (Дж. М. Кейнс, Ф. Модільяні), неокласики (П. Самуельсон, Дж. Колдуел), неомарксизму (К. Дельфі, Е. Зарецькі, Х. Хартманн) та неоінституціоналізму (Р. Поллак, Е. Тоффлер, Дж. Ходжсон), в межах яких були вивчені різні аспекти сутності та життєдіяльності даної господарської одиниці. Важливим етапом у зясуванні мікроекономічних закономірностей розвитку домашнього господарства стало виникнення у 60-тих роках нової економіки домогосподарства (Г. Беккер, К. Ланкастер, Д. Мінсер). Визначено, що сукупність теоретичних розробок у даній галузі формують сучасну економічну теорію домогосподарства.

Обгрунтовано, що з огляду на важливість аналізу домогосподарства в умовах сучасної ринкової економіки України та необхідності розробки національної моделі домогосподарства слушно використати історичний досвід його розбудови на українських землях у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття, коли скасування кріпацтва привело до поступового трансформування натурального господарства в ринкове. Серед напрямів заохочення розвитку домогосподарства, які могли б прислужитися і сьогодні можна виокремити стимулювання приватної ініціативи, пільгове кредитування, створення кооперативних форм господарства тощо.

Визначено, що для ефективної діяльності домогосподарства має важливе значення розробка нормативно-правового законодавства, яке б передбачало створення сприятливого соціально-економічного середовища розвитку домашніх господарств, сприяло економічному зростанню суспільства в цілому.

Важливим кроком на шляху більш глибокого науково-теоретичного аналізу проблеми домогосподарства має стати запровадження нового навчального курсу для майбутніх економістів «Економіка домашнього господарства», що дозволить опанувати особливості функціонування даної господарської форми та запропонувати нові шляхи удосконалення соціальної та економічної політики українського уряду.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

Станкевич Ю. Ю. Історичний розвиток сім'ї як основи домогосподарства / Ю. Ю. Станкевич // Галицький економічний вісник. - Тернопіль : ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва». - 2008. - № 1 (16). - С. 122 - 127. (0,46 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Місце домогосподарства в економіці сучасної України / Ю. Ю. Станкевич // Економічний простір: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2009. - №28/1. - C. 324 - 333. (0,63 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Становлення теорії домогосподарства в сучасній економічній думці / Ю. Ю. Станкевич // Економіка та підприємство: Зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. - К. : КНЕУ. - 2009. - № 22. - С. 19 - 26. (0,5 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Становлення фермерського селянського господарства в Україні у другій половині ХІХ століття / Ю. Ю. Станкевич // Збірник наукових праць. - К. : Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. - 2007. - Вип. 54. - С. 219 - 228. (0,625 д. а.).

Станкевич Ю. Ю. Сутність та характерні риси сучасного домогосподарства / Ю. Ю. Станкевич // Формування ринкової економіки: Збірник наук. праць. - К. : КНЕУ. - Вип. 19. - 2008. - С. 40 - 46. (0,44 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Формування основних джерел отримання доходів сучасного домогосподарства / Ю. Ю. Станкевич // Наукові записки. Серія «Економіка». - Острог : Випуск 10. - Ч. 2. - 2008. - С. 299 - 305. (0,33 д. а.)

В інших виданнях:

Станкевич Ю. Ю. Новітні підходи у дослідженні економічної природи домогосподарства / Ю. Ю. Станкевич // [Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій] : Зб. матеріалів наук.-метод. конф. (5 - 8 лютого 2008 р.) : у 2 т. - Т. 2. - К.: КНЕУ, 2008. - с. 462 - 463. (0,125 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Основні види діяльності домогосподарства як суб'єкта ринкової економічної системи / Ю. Ю. Станкевич // V Міжнародна науково-практична конференція [«Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України»] : Збірник наукових праць. (15 - 16 травня 2008 р.) - Том 3. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 96 - 98. (0,25 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Особливості соціально-економічного розвитку домогосподарств у різних регіонах України / Ю. Ю. Станкевич // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» 16 - 18 квітня 2008 р. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - С. 142 - 143. (0,125 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Роль домогосподарства у ринковій економічній системі / Ю. Ю. Станкевич // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції [«Пріоритетні напрями розвитку змішаної економіки»] (18 - 19 жовтня 2007 р.) - К.: КНУТД, 2007. - С. 7 - 8. (0,125 д. а.)

Станкевич Ю. Ю. Становлення теорії економіки домогосподарства у наукових розробках Гарі Беккера / Ю. Ю. Станкевич // ІV Міжнародна науково-практична конференція [«Спецпроект: аналіз наукових досліджень»] : Збірник наукових праць. (9 - 14 липня 2008 р.) - Том 2. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 79 - 82. (0,25 д. а.)

АНОТАЦІЯ

Станкевич Ю. Ю. Домогосподарство в ринковій економічній системі та його відображення у світовій економічній думці ХХ століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - Економічна теорія та історія економічної думки. - ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». - Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню генезису домогосподарства та відображенню його сутності у наукових працях економістів ХХ століття на основі використання принципів цивілізаційної парадигми та системного аналізу. Розглянуто характерні риси діяльності сучасного домогосподарства, зокрема виробництво, обмін, споживання та заощадження. Розкрито різні підходи до класифікації домогосподарств, проаналізовано особливості взаємозв'язків даної господарської форми з іншими суб'єктами ринкової економічної системи, зокрема з державою та економічними організаціями.

Відображено еволюцію домогосподарства на українських землях у період становлення ринкових відносин. Розкрито основні риси життєдіяльності сім'ї у період командно-адміністративної системи, показано специфіку аналізу радянських вчених щодо сім'ї та її основних функцій. Визначено основні етапи розвитку домогосподарства в Україні за часів незалежності. Сучасне становище охарактеризовано через аналіз таких компонентів як економічна складова, соціально-демографічна поведінка та нормативно-правова база, що регулює діяльність даного суб'єкту ринкової економічної системи.

Ключові слова: домогосподарство, сім'я, господарська система, суспільство, суб'єкт ринкової економічної системи, господарська форма, члени домашнього господарства, цивілізаційна парадигма, системний підхід.

АННОТАЦИЯ

Станкевич Ю. Ю. Домохозяйство в рыночной экономической системе и его отображение в мировой экономической мысли ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - Экономическая теория и история экономической мысли. - ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». - Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию значения домохозяйства для развития рыночной экономики и отражения концептуальных основ его деятельности в экономической мысли ХХ столетия.

В работе раскрыты особенности тысячелетней эволюции домашнего хозяйства, которое прошло долгий путь развития от натурального к современному домохозяйству, основанному на нуклеарной семье или состоящего с одного человека. Определены факторы, изменение которых были основой перехода от первобытных форм семьи и домохозяйства к более развитым, современным видам, а именно генезис института собственности, разделение труда внутри домохозяйства, развитие хозяйственной системы и общества в целом и т.д..

...