Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 502.2:504

ЕКОНОМІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

В УМОВАХ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УСАТЕНКО ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент

Антошкіна Лідія Іванівна,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки України

(м. Донецьк), професор кафедри управління

персоналом та економіки праці.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Горлачук Валерій Васильович, Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили Міністерства освіти і науки України (м. Миколаїв), завідувач кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук Логачова Олена Вікторівна, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк), доцент кафедри менеджменту

Захист відбудеться «15» вересня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, Донецьк, проспект Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий «13» серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради І.В. Шкрабак

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з найважливіших основ забезпечення стійкого розвитку є економічне регулювання природокористування та забезпечення екологічної безпеки. З огляду на тенденції, що позначилися в останні роки, слід зазначити загострення екологічних проблем у ряді регіонів України.

Структура економіки України, яка зазнала трансформації у останні два десятиріччя, старіння основних фондів, ріст аварійності виробництва та інші фактори, обумовили істотне збільшення негативного впливу антропогенного чинника практично на всі компоненти й об'єкти навколишнього середовища.

Визначаючи теоретичну та практичну цінність науково-методичного забезпечення реалізації національної екологічної політики, слід відзначити, що недостатньо опрацьованими залишаються науково-методичні підходи до економічних інструментів регулювання природокористування в умовах сталого розвитку. Ступінь реагування держави на нові екологічні виклики в умовах нових методів господарювання і принципово інших соціально-економічних реалій неадекватна характеру і рівню цих викликів. Чинна система податків, акцизів, мита і зборів не враховує об'єктивних фінансових труднощів у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища. Система економічного стимулювання впровадження ресурсозберігаючих, природоохоронних, мало- і безвідхідних технологій практично не створена.

Різні аспекти формування екополітики у контексті сталого розвитку, еколого-економічної безпеки, а також екологічно збалансованої економіки досліджували такі вчені: В.О. Аніщенко, О.І. Амоша, Н.В. Барбашова, Г.О. Білявський, Т.П. Галушкіна, З.В. Герасимчук, В.В. Горлачук, Б.М. Долішний, С.І. Дорогунцов, В.Г. Дробноход, С.О. Євсєєв, А.Б. Качинський, О.С. Колбасов, О.В. Логачова, В.С. Маєвський, Я.Б. Олійник, В.Л. Пілюшенко, С.Ф. Поважний, В.К. Співак, В.М. Степанов, О.В. Сухіна, С.Ф Смерічевський, Н.П. Федоренко, М.А. Хвесик, Є.В. Хлобистов, Г.О Черніченко, І.В Шкрабак, О.В. Шубравська, І.Г. Яремчик та ін.

Необхідність формування механізмів регулювання природокористування зумовлює потребу у поглибленому дослідженні економічних відносин у сфері економіки природокористування, передумов формування економічних інструментів рішення екологічних проблем та забезпечення ефективного управління екологічною безпекою.

Невирішеність цих проблем обумовлює актуальність обраної теми дисертації, спрямованої на удосконалення з урахуванням міжнародного досвіду комплексу економічних інструментів управління природокористуванням й охороною навколишнього середовища. Розробка зазначених механізмів і методичних підходів до їхнього застосування на практиці сприятиме збільшенню загальної ефективності функціонування економіки й соціальної сфери, ухваленню й реалізації управлінських рішень на державному, регіональному й місцевому рівнях щодо економіки природокористування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі використано результати, одержані автором у процесі досліджень, виконаних за планом держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри менеджменту організацій Національного гірничого університету за темою № ГП-361 «Розробка та обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення гірничих підприємств» (номер державної реєстрації 0105U000514); темою № ГП-401 «Закономірності визначення економічного потенціалу вугільних шахт України» (номер державної реєстрації 0107U000381), які виконано у 2004-2009 рр.

Особистий внесок автора полягає в розробці напрямів удосконалення економічних інструментів рішення екологічних проблем.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення механізмів економічного регулювання природокористування та забезпечення ефективного управління екологічною безпекою, що спрямовано на досягнення умов екологічно стійкого розвитку.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність розв'язання таких завдань:

встановити і проаналізувати динаміку впливу економічної діяльності на навколишне природне середовище;

провести аналіз ефективності реалізації основних засад екологічної політики держави на стан навколишнього середовища;

обґрунтувати теоретичний та практичний зміст економічних категорій природокористування у зв'язку з екологічною безпекою;

удосконалити методичні засади оцінки ступеня небезпеки забруднювача та сформулювати критерії оптимізації еколого-економічної системи забезпечення ефективного управління рівнем екологічної безпеки;

надати соціально-економічне обґрунтування державного і регіонального рівнів екологічної безпеки;

обґрунтувати концепцію і розробити механізми регулювання стійкого соціо-екологічного розвитку регіонів на базі екологічного страхування.

Об'єктом дослідження є процеси удосконалення економічного регулювання природокористування екологічно стійкого розвитку та забезпечення екологічної безпеки.

Предмет дослідження - механізми, важелі та економічні складові стійкого розвитку, що визначають ефективне управління екологічною безпекою регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою роботи є положення економічної теорії в галузі моделювання, економіки природокористування, екологічної економіки, результати вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з питань природокористування, охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки держави, регіону, підприємства, забезпечення національної безпеки.

Під час досліджень використовувались такі наукові методи: теоретичного узагальнення і порівняння для розкриття особливостей регулювання природокористування; методи статистичного і графічного аналізу для оцінки впливу антропогенного фактору на стан навколишнього природного середовища і здоров'я населення; метод системного аналізу - для оцінки економічних інструментів регулювання стану навколишнього природного середовища; методи економіко-математичного моделювання - для наукового обґрунтування впровадження ринкових інструментів рішення екологічних проблем.

Інформаційну основу дослідження склали законодавчі та нормативні акти щодо забезпечення національної та екологічної безпеки, природокористування, охорони довкілля, соціально-економічного розвитку України та її регіонів, матеріали Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, центру Медичної статистики, вітчизняні та зарубіжні періодичні видання, аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні і розробці рекомендацій щодо економічного регулювання природокористування шляхом обґрунтування рівнів екологічної безпеки, що сприяє забезпеченню ефективного управління екологічною безпекою. Найбільш важливими науковими результатами дисертаційної роботи є наступні:

удосконалено:

класичний підхід до моделювання матеріального балансу шляхом доповнення класичної моделі взаємовідносинами між економічною діяльністю та навколишнім природним середовищем;

методичні підходи до управління екологічною безпекою, які включають критерії оптимізації еколого-економічної системи забезпечення ефективного управління рівнем екологічної безпеки та алгоритму управління рівнем екологічної безпеки, який передбачає перманентне оцінювання ступеню впливу забруднюючих речовин на якість навколишнього середовища і здоров'я населення та вибір заходів, що забезпечують необхідний рівень екологічної безпеки;

концепцію та механізми регулювання стійкого розвитку з використанням інноваційної системи екологічного страхування, що забезпечує, як зміцнення фінансової бази здійснення екологічних інвестицій, так і підвищення відповідальності економічних суб'єктів за екологічні результати та екологічну безпеку;

дістали подальшого розвитку:

понятійно-термінологічний апарат природокористування, а саме - сутність поняття «оцінка екологічного ризику», яке, на відміну від усталеної, розглядає оцінку ризику як серію з чотирьох стадій: визначення небезпеки; аналіз «доза-реакція»; аналіз впливу і характеристика екологічного ризику;

методичні засади визначення впливу макроекономічної політики на стан навколишнього середовища шляхом встановлення взаємозв'язків макроекономічних заходів та екологічної ситуації;

ринкові інструменти регулювання природокористування в умовах стійкого розвитку, а саме - депозит, субсидія на створення або придбання технологій зниження забруднення і на зменшення рівня забруднення - шляхом формування економіко-математичної моделі, яка стимулює екологічно відповідальну поведінку виробника.

Практичне значення результатів дослідження. Викладені у роботі наукові результати дають можливість удосконалити процес забезпечення екологічної безпеки регіону. Практична значимість використання результатів щодо впровадження критеріїв оптимізації соціально-економічної системи та системи критеріїв забезпечення ефективного управління рівнем екологічної безпеки підтверджується довідкою Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (довідка № 4-283-1 від 14.04.2009). Запропонована концепція та механізми цілеспрямованого, динамічного і стійкого розвитку регіонів на інноваційній основі з використанням ефективної системи екологічного страхування використовується в Національному гірничому університеті при підготовці спеціалістів економічних спеціальностей (довідка № 03-19/60 від 23.04.2009).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв'язано наукове завдання щодо вдосконалення ринкових інструментів рішення екологічних проблем в умовах сталого розвитку. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації пройшли апробацію на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема на: міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2005р.); III Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів, молодих вчених (м. Донецьк, 2006р.); Українському екологічному конгресі «Пріоритети збалансованого розвитку України» (м. Київ, 2008р.); Всеукраїнській науковій конференції «Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку» (м. Донецьк, 2009р.); IХ Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологічний менеджмент в загальній системі управління» (м. Суми, 2009р.); V міжнародній науково - практичній конференції «Strategiczne pytania swiatowej nauki - 2009» (м. Пржемишль, 2009).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 11 наукових працях, у тому числі 6 статей в спеціалізованих наукових журналах і збірниках наукових праць, 5 - матеріали конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,5 д.а., з яких особисто автору належить 2,28 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (152 найменування на 14 сторінках), 7 додатків на 9 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 209 сторінках друкованого тексту, в т.ч. 25 рисунків 11 таблиць на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні і методичні засади економічного регулювання природокористування і забезпечення екологічної безпеки. В розділі проведено аналіз альтернативних поглядів щодо еволюційного розвитку природокористування, який свідчить про відсутність у економічній науці єдиної концепції ролі екологічних умов для забезпечення стійкого стану. Обґрунтовано, що економічна наука не забезпечує впевненість у тому, що яку б економічна система розроблялась, вона неодмінно буде стійкою з екологічного погляду. Єдиний шлях досягнення почуття впевненості в наявності даної стабільності - це мати гарантію того, що умови для стабільності є складовою частиною інтегрованої економічної моделі.

Доведено, що визнання й розуміння всіх проблем, безпосередньо пов'язаних зі збільшенням народонаселення й екологічною безпекою - це важливий, але тільки перший крок, що формує цілі й комплекс заходів з охорони навколишнього природного середовища. Вирішальним тут є глибоке усвідомлення факту взаємозалежності між економічною діяльністю й природою. У результаті прийняття рішень у ринковій економіці, відбувається забруднення й виснаження природних ресурсів, а також збиток, що завдається навколишньому середовищу. В роботі удосконалено визначення понятійно-термінологічного апарату щодо тлумачення категорії забруднення.

Встановлено, що розробка політики щодо управління забрудненням навколишнього середовища ґрунтується на науковому дослідженні й плануванні. Основним інструментом, яким керується планування політики, є аналіз ризиків, що містить у собі дві процедури прийняття рішень: оцінку ступеня ризику й управління ризиками (ризик-менеджмент).

Запропоновано під «управлінням екологічними ризиками» визначати прийняття рішень на основі системно-екологічного підходу із максимально можливим врахуванням попередження негативного впливу на природне середовище як у просторі так і в часі.

Встановлено, що менеджмент екологічного ризику полягає в оцінці екологічного ризику й забезпеченні відповідних дій. Менеджмент екологічного ризику пов'язаний зі створенням і впровадженням політики зі зменшення суспільного ризику. Для цього необхідно врахувати не тільки інформацію, отриману шляхом характеристики екологічного ризику, але також такі фактори, як технологічна придатність, розмір коштів на впровадження нових технологій та інші екологічно значимі факти. З рис. 1 видно, що менеджмент екологічного ризику пов'язаний з багатьма сферами діяльності на відміну від оцінки ризику, в якій беруть участь переважно науковці.

Основні дисципліни:

Хімія

Біологія

Геологія

Токсикологія

Супровідні наукові дисципліни:

Філософія, біологія, хімія тощо

Статистика

Медицина

Моделювання

Наукова політика

Похідні дисципліни: природничі

фізичні, соціальні:

Оцінка ризику

Економіка

Політика

Право

Соціальна думка

З метою удосконалення понятійно-термінологічного апарату тлумачення сутності поняття «оцінка екологічного ризику», запропоновано розглядати оцінку ризику як послідовність стадій: визначення небезпеки; аналіз «доза-реакція», як елемент оцінки ризику певної хімічної речовини, яка визначена як загроза, потенціал якої досліджується шляхом визначення кількості та якості екологічних і людських реакцій на вплив даної речовини; аналіз впливу і характеристика екологічного ризику. Запропоновано шлях інформації між наведеними стадіями, а також між оцінкою ризику і менеджментом ризику.

Доведено, що з метою подальшого розвитку заходів щодо захисту навколишнього середовища у глобальному масштабі виникає необхідність інтернаціоналізації зовнішніх ефектів. У звичайній економіко-екологічній моделі (найчастіше неявно) існує центральна інстанція («держава»), що у змозі здійснити інтернаціоналізацію зовнішніх ефектів або іншу форму екологічної політики. Врахування цієї обставини особливо важливе, коли реалізація екологічної політики призводить до погіршення положення окремих суб'єктів, ухвалюючи рішення (наприклад забруднювачей).

Обумовлене екологічною політикою зниження добробуту окремих членів суспільства в інтересах підвищення суспільного добробуту є у світлі цього розгляду цілком можливим.

Розділ 2. Аналіз економічних складових екологічно стійкого розвитку. В розділі доведено, що основні рішення, які містять у собі економічну діяльність, пов'язані безпосередньо із проблемами охорони навколишнього середовища. Це демонструє класична модель економічної діяльності. Підставою моделювання відносин між економічною діяльністю і навколишнім середовищем є те саме, що лежить в основі економічної теорії - модель циркулярного потоку, яка демонструє реальні грошово - кредитні потоки економічної діяльності через фактори ринку і ринок продукції.

Обґрунтовано, що модель явно не показує взаємозв'язок між економічною діяльністю і навколишнім середовищем. В роботі класичну модель циркулярного потоку розширено, щоб відобразити діяльність ринку як частину ширшої парадигми, яка називається моделлю матеріального балансу і показує зв'язок між ухваленням економічних рішень і навколишнім середовищем (рис.2).

Запропонована модель ілюструє динамічні взаємини між економічною діяльністю і природокористуванням. Ресурси перетікають з природного середовища в економічну систему, а проміжні побічні продукти або відходи виробництва є результатом зворотного потоку з економічної сфери в природне середовище.

Визначено взаємозв'язки загальноекономічної політики, стану навколишнього середовища й природоохоронної політики з метою формування еколого-збалансованої макроекономічної політики, спрямованої на підвищення еколого-економічної ефективності суспільного виробництва.

У результаті вивчення впливу макроекономічних заходів на екологічну ситуацію в Україні зроблено висновок про те, що спад виробництва, викликаний структурною перебудовою й несприятливою макроекономічною політикою, з одного боку, привів до зниження забруднення, з іншого боку - підсилив небезпеку виникнення техногенних катастроф, підвищив експлуатацію природних ресурсів. Макроекономічна й політична нестабільність у країні в період реформ, неефективна податкова система щодо природокористування, нераціональне використання обмежених коштів на державні витрати перешкоджали раціональному природокористуванню. Обґрунтовано, що для проведення еколого-збалансованої макроекономічної політики стратегія розвитку України повинна орієнтуватися на стимулювання державою інвестицій у високотехнологічні галузі.

Рис. 2. Взаємозалежність економічної діяльності і природи

В розділі виконано аналіз економічних інструментів (субсидії і депозит/повернення), що мають ринкову основу. Проаналізовано ефективність субсидії на створення або придбання технологій зниження забруднення й субсидії на зменшення забруднення. Доведено, що субсидія за зниження забруднення за багаторівневою шкалою фактично эффективно знижує питомі витрати забруднювача і це, у свою чергу, збільшує їх прибуток. Якщо галузь промисловості має слабку привабливість, то ці прибутки слугуватимуть сигналом для підприємців до партнерства. В остаточному підсумку, незважаючи на те, що кожний суб'єкт промислового забруднення знижує свої викиди, субсидії можуть змусити ринок збільшити його сумарні викиди, а це призведе до значно більшого обсягу викидів, ніж

первісні. Дилему запропоновано вирішити шляхом обмеження участі тим або іншим засобом, який залежить від структури промисловості, ступеня збитку навколишньому середовищу й загальній сумі витрат.

Визначено, що одним з недоліків плати за забруднення є обвинений є те, що вони, заохочують нелегальне незаконную поховання забруднюючих речовин. Ця потенційна проблема-важливе спонукання стимулирование для за використання системи депозиту вклада /повернення уплаты,возмещения. З погляду дії цієї системи, вклада уплаты,возмещения вона зв'язує воєдино кілька ланок - задаток за потенційний випадок возникновение руйнівної діяльності щодо навколишнього середовища, і гарантувати повернення возвращение тієї, по суті компенсації витрат, якщо існує повна впевненість у відсутності збитку екології. Цей ринковий інструмент поєднує мотиваційну характеристику особенность плати за обвинения забруднення й пов'язаний з нею механізм для за управління й контролю над моніторинговими витратами.

Запропоновано економічну модель системи депозиту/повернення для ринку утилізації відходів (рис. 3).

Рис.3. Економічна модель системи депозиту/повернення для ринку утилізації відходів: MPC - гранична приватна вартість виробництва, крайнее MSB - гранична крайнее суспільна користь від споживання виробленого продукту; MSС - гранична общественной соціальна вартість; IW - ліквідація відходів методами, які не відповідають стандарту расположение,распоряжение расположения,распоряжения

Позитивним у цій системі є те, уплаты,возмещения що повернення задатку уплата,возмещение заохочує екологічно відповідальну поведінку, при цьому не відбувається значного существенно збільшення витрат уряду на моніторинг. соответствияЩо У цілому, система внесення депозиту вклада /повернення уплаты,возмещения своїм об'єктом бачить потенційного забруднювача, якого вона бажає віднадити від забруднення, використовуючи нагородження за належну поведінку замість того, щоб карати фактичного суб'єкта забруднення.

Розділ 3. Методичне забезпечення ефективного управління екологічною безпекою. В розділі проведен аналіз стану навколишнього природного середовища, тривалого негативного впливу шкідливих речовин на навколишнє середовище в Україні та Дніпропетровському регіоні дозволив виявити чинники, які призвели до істотних змін показників здоров'я населення й зниженню рівня екологічної безпеки.

Значний «внесок» до забруднення природного середовища вносить видобуток корисних копалин. Такий вид діяльності має ряд негативних наслідків і безпосередньо пов'язаний з руйнуванням ландшафтів, скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, приводить до ерозії і забруднення грунтів, поверхневих і підземних вод, а також до забруднення атмосфери.

Так, при видобутку вугілля і залізняку утворюються відходи у вигляді вськришних порід, об'єм утворення яких за рік складає 0,9 млрд.т та 0,2 млрд.т відповідно, а рекультивується всього лише - в першому випадку - 0,4 млрд.т, а в другому - 0,03 млрд.т. Найбільша втрата територій має місце при видобутку вугілля відкритим засобом. Окрім відходів здобичі в процесі виробництва утворюються різного роду шкідливі викиди, що викликають деградацію місця існування, що завдає збитку здоров'ю населення.

Значна частина в загальних викидах забруднюючих речовин припадає на автотранспорт, частка якого за останні п'ять років в країні зросла на одну третину й досягла 75 % усіх викидів.

Проведений аналіз демонструє наявність досить сильного взаємозв'язку між станом здоров'я населення й забрудненням повітряного середовища. Це підтверджує необхідність ухвалення ефективних рішень, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки. Ухвалення рішення із забезпечення необхідного рівня екологічної безпеки пропонується виконувати за допомогою алгоритму прийняття управлінських рішень із забезпечення екологічної безпеки. Запропонована схема комплексного аналізу екологічної безпеки включає:

оцінку рівня екологічної безпеки навколишнього середовища й населення;

експертизу рівня екологічної безпеки для населення й навколишнього середовища; управління екологічною безпекою;

оцінку ступеня небезпеки забруднювача і його вплив на здоров'я населення;

розрахунок ефекту його впливу на здоров'я населення.

Розроблено критерії оптимізації соціально-економічної системи та система критеріїв забезпечення ефективного управління рівнем екологічної безпеки, що дозволяє одержати кількісну оцінку ухвалення рішень. Пропонується вибір критерію оптимальності проводити виходячи з величин взаємного впливу окремих критеріїв, облік яких дозволяє визначити економічну ефективність природоохоронних заходів.

В роботі запропоновано напрями забезпечення екологічної безпеки на регіональному й державному рівнях. Доведено, що для забезпечення ситуації, за якої рівень забруднення не перевищуватиме рівня екологічної безпеки, необхідне ефективне управління екологічною безпекою, яке складається з шести етапів:

визначення показників рівня екологічної безпеки;

визначення стратегії управління екологічною безпекою;

соціально-економічне обґрунтування, яке дозволяє вибрати оптимальний рівень екологічної безпеки;

визначення забезпечення соціально-економічної системи ресурсами;

розробка критеріїв рівня екологічної безпеки;

оцінка рівня екологічної безпеки.

Запропоновано механізм проведення процедури оцінки впливу джерела забруднення на здоров'я населення, за допомогою якої можна оцінити ступінь небезпеки забруднювача та його вплив на здоров'я населення, установити ефект його впливу (рис. 4).

Рис. 4. Оцінка впливу джерела забруднення на здоров'я населення

Визначено, що основними економічними методами забезпечення рівнів екологічної безпеки є: методи економічної відповідальності; перерозподілу відповідальності; фінансового розподілу коштів (бюджетних і позабюджетних); зниження очікуваного збитку для навколишнього середовища і здоров'я населення.

Обґрунтовано критерії оцінки ефективності основних економічних методів управління рівнем екологічної безпеки, а саме:

обсяг виплат підприємств, здійснюваний за відповідності необхідному рівню екологічної безпеки;

витрати підприємств для забезпечення необхідного рівня екологічної безпеки, які відповідають дозволеній дії на навколишнє середовище;

страховий внесок страхувальника, який залежить від рівня екологічної безпеки;

величина виплат на забезпечення необхідного рівня екологічної безпеки; рівень екологічної безпеки, що досягається при обмеженні фінансових коштів.

З метою ухвалення рішень з управління екологічною безпекою розроблено алгоритм, який дозволяє своєчасно проводити природоохоронні заходи (рис. 5).

Доведено, що соціально-економічне обґрунтування державного й регіонального рівнів екологічної безпеки тісно пов'язане з аналізом взаємодії структури економіки на навколишнє середовище й проблемами вибору рішення (стратегії). Для ухвалення рішення (або вибору стратегії) проведено аналіз соціально-економічної системи, економічна ефективність якої визначається сукупністю таких показників: капітальні вкладення, обсяг уловлених шкідливих речовин, зниження ризику для здоров'я населення.

В роботі запропоновано механізм оцінки ступеню небезпеки забруднювача і його впливу на здоров'я населення, який дає можливість оцінити ефект його впливу на здоров'я населення.

Доведено, що одним із основних економічних інструментів забезпечення рівня екологічної безпеки є екологічне страхування. Обґрунтовано, що особливе значення страхових методів для екологічної збалансованості стану регіону пов'язано з тим, що система екологічного страхування, особливо в обов'язковому варіанті, дозволяє забезпечити жорстку адресацію відповідальності. Фактично відкривається можливість створення самофінансування, значною мірою не залежного від владних як центральних, так і регіональних, структур, системи управління екологічними режимами. Зазначено, що першочерговою задачею за формування системи екологічного страхування в даний час є створення організаційного механізму його проведення і розробка конкретних нормативно-методичних документів на основі комплексного програмного підходу.

Розроблено програму організації системи екологічного страхування в регіоні, яка складається з двох розділів: системи екологічного страхування, впровадження системи екологічного страхування.

Рис. 5. Алгоритм управління рівнем екологічної безпеки

Розділ 1 складається з п'яти підрозділів: організаційне, нормативно-правове, методичне, інформаційне і ресурсне забезпечення. На цьому етапі головна увага повинна приділятися створенню наукових, організаційних, економічних і правових основ реалізації Програми. Розділ 2 передбачає експериментальне опрацювання на регіональному рівні її механізмів. На цьому етапі планується: практичне впровадження результатів наукових досліджень в єдиній системі екологічного страхування; здійснення комплексу заходів щодо створення ринку страхування ризиків забруднення навколишнього природного середовища; формування необхідних баз даних; створення матеріально-технічної бази системи екологічного страхування; налагодження комплексної системи підготовки фахівців з екологічного аудиту і страхування; удосконалення створеної системи екологічного страхування; інтеграція системи екологічного страхування в міжнародні системи страхування.

В роботі удосконалено методичні підходи до оцінки збитків від аварійного забруднення навколишнього природного середовища. В основі методу визначення розмірів компенсації збитку державі в результаті аварійних викидів в атмосферу покладено нормативно-таксовий метод, заснований на виявленні середньостатистичних збитків, заподіяних одиницею забруднюючих речовин за фіксованих умов дифузії домішок, варіантів розміщення джерел і рівнів соціально-економічного розвитку. Методи ж прямого рахунку використано для оцінки розмірів компенсації збитку юридичним і фізичним особам у разі огляду шкоди в установленому порядку.

Пропонується як норматив плати за забруднення навколишнього середовища використовувати страховий тариф, розрахований на основі питомого збитку, заподіяного навколишньому середовищу конкретною забруднюючою речовиною і ступеня еколого-економічної небезпеки цієї речовини:

ТС = р х Ктз х Унз (min) х Кnнебез ,

де ТС - базовий страховий тариф на 1 одиницю приведеної маси забруднюючих речовин;

р - вірогідність настання страхового випадку (виникнення необхідності компенсації шкоди, заподіяної викидами, скиданнями, що перевищують встановлені ліміти);

Ктз - коефіцієнта тяжкості збитку;

Унз(min) - еколого-економічна оцінка питомого збитку від забруднення середовища одиницею приведеної маси забруднюючої речовини.

Кнебезп - коефіцієнт підвищення ступеня еколого-економічної небезпеки забруднюючих речовин;

n - кількість факторів небезпеки.

Доведено, що ефективний розвиток екологічного страхування можливий при підтримці служби страхового екологічного аудиту, який проводиться в цілях створення для добровільної і обов'язкової форм екологічного страхування підприємств, організацій, установ, виробництв і речовин, що представляють потенційну небезпеку для навколишнього середовища.

Аргументовано, що стрижнем майбутнього механізму екологічного страхування повинні стати спеціалізовані установи (компанії) з обов'язкового і добровільного екологічного страхування.

Пропонована модель регіональної системи екологічного страхування наведена на рис. 6.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Модель регіональної системи екологічного страхування

Визначено ефективність екологічного страхування щодо гарантії населенню з відшкодування збитку життю, здоров'ю і майну внаслідок аварії на потенційно небезпечному об'єкті (соціальна ефективність); зниження навантаження на бюджет з фінансування заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків на підприємстві - джерела підвищеної екологічної небезпеки (бюджетна ефективність), збільшення обсягу коштів страхових фондів, використовуваних на інвестиції в екологічну сферу (інвестиційна ефективність).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання щодо удосконалення механізмів економічного регулювання природокористування та забезпечення ефективного управління екологічною безпекою, спрямованих на досягнення умов екологічно стійкого розвитку. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого:

1. Обґрунтовано, досягнення відповідного балансу між економічним зростанням і збереженням природних ресурсів вимагає контролю природних ресурсів для забезпечення їх довгострокової якості й достатку. Круговий потік економічної діяльності не може бути правильно зрозумілий без усвідомлення того, як він вписується в схему навколишнього середовища, складовим елементом якого є екологічна безпека. Доведено, що для забезпечення ситуації, за якої рівень забруднення не перевищуватиме рівня екологічної безпеки, необхідне ефективне управління екологічною безпекою.

2. Розроблено модель матеріального балансу, яка ілюструє динамічні взаємовідносини між економічною діяльністю та навколишнім природним середовищем. Це дозволяє проводити моніторинг перетоку ресурсів з природного середовища в економічну систему, а проміжні побічні продукти або відходи виробництва є результатом зворотного потоку з економічної сфери в природне середовище.

3. Результати аналізу стану навколишнього природного середовища, тривалого негативного впливу шкідливих речовин на навколишнє середовище в Україні та Дніпропетровському регіоні свідчать про негативну тенденцію показників здоров'я населення й зниження рівня екологічної безпеки. Для регулювання цього процесу запропоновано методичні підходи до комплексного аналізу екологічної безпеки, який містить визначення критерію оптимізації для соціально-економічного обґрунтування рівня екологічної безпеки, що дозволяє одержати кількісну оцінку економічних методів регулювання екологічним станом довкілля від діяльності природокористувачив.

Методичні підходи управління рівнем екологічної безпеки включають: методи економічної відповідальності; методи перерозподілу відповідальності; методи фінансового розподілу коштів; методи зниження очікуваного збитку для навколишнього середовища і здоров'я населення, етапи забезпечення рівня екологічної безпеки.

4. Доведено, що формування системи екологічного страхування є надійним інструментом механізму регулювання природокористування та забезпечення екологічної безпеки, який передбачає створення організаційного механізму його проведення і розробку цільових нормативно-методичних документів на основі комплексного програмного підходу.

Пропонується як норматив плати за забруднення навколишнього середовища використовувати страховий тариф, розрахований на основі питомого збитку, заподіяного навколишньому середовищу конкретною забруднюючою речовиною, і ступеня еколого-економічної небезпеки цієї речовини.

З метою вирішення завдань збору і систематизації даних для екологічного страхування на рівні регіону запропоновано створити Державну інформаційну службу в області природокористування і охорони навколишнього середовища, яка містить три основних блоки: екологічний контроль за об'єктами і джерелами негативного впливу на навколишнє середовище; управління природокористуванням; документообіг державної екологічної експертизи.

5. Встановлено, що основним напрямом планування економіко-екологічної політики, є аналіз екологічних ризиків, використання ринкових фінансових інструментів. Удосконалене поняття «оцінка екологічного ризику» розглядає оцінку ризику як серію з чотирьох стадій: визначення небезпеки; аналіз “доза-реакція”, як елемент оцінки ризику певної хімічної речовини, яка визначена як загроза, потенціал якої досліджується шляхом визначення кількості та якості екологічних і людських реакцій на вплив даної речовини; аналіз впливу і характеристика екологічного ризику.

6. Визначено взаємозв'язки загальноекономічної політики, стану навколишнього середовища й природоохоронної політики з метою формування еколого-збалансованої макроекономічної політики, спрямованої на підвищення еколого-економічної ефективності суспільного виробництва. Проведений аналіз впливу макроекономічних заходів на екологічну ситуацію в Україні дозволив зробити висновок про те, що спад виробництва, викликаний структурною перебудовою й несприятливою макроекономічною політикою, з одного боку, призвів до зниження забруднення, з іншого боку - підсилив небезпеку виникнення техногенних катастроф, підвищив експлуатацію природних ресурсів.

7. Обґрунтовано, що головні категорії, що мають ринкову основу рішення екологічних проблем є субсидії і система депозиту/повернення. вклада уплаты,возмещения вклада уплаты,возмещения Це дозволяє поєднати мотиваційну характеристику особенность плати за обвинения забруднення й пов'язаний з нею механізм для за управління й контролю над моніторинговими витратами.

Доведено, що обґрунтовані в роботі пропозиції, висновки і рекомендації щодо удосконалення механізмів економічного регулювання природокористування та забезпечення ефективного управління екологічною безпекою сприяють досягненню умов екологічно стійкого розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації в наукових фахових виданнях

1. Усатенко О.В. Аналіз напрямків розвитку теоретичних і прикладних основ формування та вибору рішень в економічних системах / О.В. Усатенко // Держава та регіони. - 2005. - № 5. - С. 251-254.

2. Усатенко О. В. Принципи екологічного ризику у системі відносин екологічної безпеки / О.В. Усатенко // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - Т. 1, вип. 241. - С.73-81.

3. Усатенко О.В. Концептуальні економічні основи ресурсозберігаючої політики України для цілей стійкого розвитку / О.В. Усатенко // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць. Серія „Економіка”. - Т. 9, вип. 103. - Донецьк, ДонДУУ.- 2008. - С. 226-231.

4. Усатенко О.В. Ринкова діяльність і моделювання провалів ринку в екологічній сфері / О.В. Усатенко // Шляхи забезпечення ринкових перетворень економіки: зб. наук. праць. Серія „Економіка”. - Т. ІX, вип. 107. - Донецьк, ДонДУУ.- 2008. - С. 258-269.

5. Усатенко О.В. Соціально-економічне обґрунтування екологічної безпеки на державному і регіональному рівнях / О.В. Усатенко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 2. - С. 212-216.

6. Усатенко О.В. Аналіз впливу макроекономічної політики на стан навколишнього природного середовища / О.В. Усатенко // Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища: зб. наук. праць. Серія „Економіка”. - Т. X, вип. 120. - Донецьк, ДонДУУ.- 2009. - С. 72-84.

Матеріали наукових конференцій

7. Усатенко О.В. Моделювання поведінки економічних систем як частини розвитку теорії прийняття складних рішень / О.В. Усатенко, О.В. Яновчик // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: міжнар. наук.-практ. конф., Т.5. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 5-7.

Особистий внесок: запропоновані методичні підходи до моделювання економічної поведінки систем дозволять провести подальше удосконалення теорії прийняття складних економічних рішень та розробити практичні рекомендації по реформуванню економіки України на різних рівнях.

8. Усатенко О.В. Финансовый анализ в системе подготовки и принятия решений в условиях рыночной трансформации экономики Украины / О.В. Усатенко, О.В. Яновчик // III Всеук. наук. конф. студентів, аспірантів, молодих вчених. - Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2006. - С. 296-297.

Особистий внесок: запропонован підхід до розширення сфери використання фінансового аналізу у прийнятті рішень з екологічної безпеки.

9. Усатенко О.В. Стратегії інтернаціоналізації для вирішення глобальних екологічних проблем / О.В. Усатенко, І.В. Петенко // Пріоритети збалансованого розвитку України : Український екологічний конгрес, 27-28 жовт. 2008 р. : тези допов. - К., 2008. - С. 116-121.

Особистий внесок: запропоновано доповнення до тексту міжнародних угод.

10. Усатенко О.В. Теорія зовнішнього ефекту, як засіб моделювання екологічних проблем / О.В. Усатенко // Екологічний менеджмент в загальній системі управління: ІХ Всеукр. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 21-22 квітня 2009 р.: тези допов: 2 ч. - Суми: вид-во СумДУ, 2009. - Ч.2. - С. 132-134.

11. Усатенко О.В. Аналіз ризиків, як інструмент планування екологічної політики / О.В. Усатенко, В.І. Саллі // Materialy V miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Strategiczne pytania swiatowej nauki - 2009». - Volume 13 «Chemia I chemiczne technologie. Ekologia. Rolnictwo». - Przemysl: Nauka i studia. - 2009. - С. 52-54.

АНОТАЦІЯ

безпека екологічний регулювання економічний

Усатенко О.В. Економічне регулювання природокористування в умовах стійкого розвитку та забезпечення екологічної безпеки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України.- Донецьк, 2010.

В дисертації розглянуто теоретичні положення і методичні рекомендації щодо економічного регулювання та забезпечення екологічної безпеки в умовах стійкого розвитку Визначені теоретичні і методичні основи рішення екологічних проблем. Обґрунтовано соціально-економічні аспекти екологічної безпеки на державному і регіональному рівні.

Проведено аналіз впливу макроекономічної політики на стан навколишнього природного середовища.

Проведено соціально-економічне обґрунтування рівнів екологічної безпеки шляхом розробки схеми комплексного аналізу екологічної безпеки. Запропонована процедура оцінки впливу джерела забруднення на здоров'я населення. Визначено критерії ефективності основних економічних методів управління рівнем екологічної безпеки та розроблено алгоритм управління рівнем екологічної безпеки.

Розроблена програма організації системи екологічного страхування в регіоні, яку пропонується складати з двох розділів: розробка системи екологічного страхування та впровадження системи екологічного страхування.

Ключові слова: економічне регулювання природокористування, механізми, екологічне страхування, стійкий розвиток, економіка природокористування, стан навколишнього природного середовища, екологічна безпека.

АННОТАЦИЯ

Усатенко О.В. Экономическое регулирование природопользования в условиях устойчивого развития и обеспечения экологической безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Донецький государственный университет управления Министерства образования и науки Украины.- Донецк, 2010.

В исследовании рассмотрены теоретические положения и методические рекомендации по экономическому регулированию природопользования и обеспечения экологической безопасности в условиях устойчивого развития. Определены теоретические и методические основы решения экологических проблем.

Систематизированы основные научные направления и концепции, которые касаются концепции устойчивого развития, экологизации общественного развития, экономико-экологической безопасности, экологически сбалансированной экономики.

С целью усовершенствования понятийно-терминологического апарата трактовки понятий «оценка степени риска» предлагаются методические подходы к оценки риска, состоящая из четырёх стадий: определение безопасности, анализ «доза-реакция», анализ влияния и характеристика риска. Показано пути информации между приведенными стадиями, а также между оценкой риска и менеджментом ризка.

Предложены методические подходы к оценки динамических взаимоотношений между экономической деятельностью и окружающей природной средой на основе модели материального баланса.

Особое внимание уделено анализу состояния окружающей природной среды в Украине и Днепропетровском регионе, который свидетельствует о резком снижении показателей здоров'я населения и снижения уровня экологической безопасности. Принятие решений по обеспечению необходимого уровня экологической безопасности предлагается представить с помощью алгоритма принятия управленческих решений по обеспечению экологической безопасности.

Рассмотрено влияние макроэкономических мероприятий на экономическую ситуацию в Украине. Обоснована необходимость стимулирования государством инвестиций в высокотехнологические отрясли.

Определены основные категории, которые имеют рыночную основу решения экологических проблем: платежи и налоги за загрязнение, субсидии, система депозита/возврата, с целью построения еколого-экономических моделей.

Исследования в области потенциально негативных последствий выделения субсидий на снижение уровня загрязнения окружающей природной среды показывают, что более лучшей альтернативой может стать система депозита/возврата. Этот рыночный инструмент объединяет мотивационную характеристику платы за загрязнение и связанный с ним механизм управления и контроля над затратами.

Проведено социально-экономическое обоснование уровней экологической безопасности, достататочных для обеспечения необходимого качества окружающей природной среды и здоровья населения путём разработки схемы комплексного анализа екологической безопасности, что позволяет выявить основне этапы оценки риска действия загрязняющих веществ на состояние окружающей природной среды, качества жизни и здоровья населения. Предложена процедура еценки влияния источника загрязнения на здоровье населения. Определены критерии эффективности основных экономических методов управления уровнем экологической безопасности и разработаны методические подходы к управлению уровнем экологической безопасности, что позволяет постоянно оценивать степень влияния загрязняющих веществ на качество окружающей среды и здоровье населения и своевременно реализовывать мероприятия, которые снижают негативное действие и обеспечивают необходимый уровень экологической безопасности.

Разработана программа организации системы экологического страхования в регионе, которую предлагается составлять из двух разделов: разработка системы экологического страхования и внедрения системы экологического страхования.

Ключевые слова: экономическое регулирование природопользования, механизмы, экологическое страхование, устойчивое развитие, экономика природопользования, состояние окружающей природной среды, экологическая безопасность.

ANNOTATION

Usatenko O.V. Economic regulation of nature management in the conditions of sustainable development and providing of environmental safety. - Manuscript.

Dissertation for receiving scientific degree of candidate of economic sciences in specialty 08.00.06 - nature management economics and environmental protection. - Donetsk state University of management, Ministry of Education and Science of Ukraine.- Donetsk, 2010.

In research are considered theoretical propositions and methodical recommendations according to economic regulation of nature management and providing of environmental safety in the conditions of sustainable development. Theoretical and methodical fundamentals of solving environmental problems are assigned.

Influence of macroeconomic measures on economic situation in Ukraine is considered. The necessity of government stimulation of investments in highly technological industries is grounded.

Identified main categories, which have market base for solution of environmental problems: payments and taxes for contamination, subsidies, system of deposit / returning, for the purpose of building ecological-economic models.

The socio-economic ground of environmental safety levels, sufficient for guaranteeing of necessary quality of natural environment and population health is conducted. Assessment procedure of impact of pollution source on population health is offered. The efficiency criteria of main economic methods of environmental safety levels management are identified and the algorithm of environmental safety levels management is developed.

The organization program of the system of ecological insurance is developed in a region.

Keywords: Economic regulation of nature management, mechanisms, environmental insurance, sustainable development, nature management economics, state of the environment, environmental safety.

Размещено на Allbest.ru

...