Експортна стратегія України в системі забезпечення економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

УДК 339.564 (477)

ЕКСПОРТНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Спеціальність 21.04.01 - економічна безпека держави (економічні науки)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ВЕНЦКОВСЬКИЙ ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Давиденко Сергій Васильович, державний експерт відділу міжнародного економічного співробітництва Національного інституту проблем міжнародної безпеки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Борщевський Віктор Валентинович, завідувач кафедри менеджменту, проректор з навчальної роботи Львівського інституту менеджменту

кандидат економічних наук, доцент Уманців Юрій Миколайович, доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики Київського національного торговельно-економічного університету

Захист відбудеться 6 липня 2010 р. о «14-30» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.02 в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова 18/7, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки м. Київ, вул. Кутузова 18/7.

Автореферат розіслано « 1 » червня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку міжнародної торгівлі дедалі більшої значущості набувають наднаціональні організації (зокрема Світова організація торгівлі), які висувають значні обмеження щодо можливості втручання держави у зовнішньоторговельну діяльність. Водночас міжнародні зобов'язання часто суперечать національним економічним інтересам країн, що призводить до погіршення торговельних балансів, зниження ефективності інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі, уповільнення внутрішньої соціально-економічної динаміки, порушення макроекономічних та макрофінансових пропорцій та, відповідно, зниження рівня економічної безпеки. Найбільше ця проблематика проявляється саме у міжнародній торгівлі товарами, а не послугами, що є вкрай актуальним для України, для якої товари становлять основу зовнішньої торгівлі. Це потребує прагматичного та зваженого стратегічного бачення подальшого розвитку товарного експорту як невід'ємного та об'єктивного чинника економічного зростання та перспектив забезпечення належного рівня економічної безпеки у сфері експорту.

Ефективним механізмом вирішення цього питання є розроблення та реалізація експортної стратегії України, яка має збалансувати національні економічні інтереси, пріоритети та цілі розвитку товарного експорту, та ґрунтуватись на оцінці взаємозв'язку і впливу експорту на економічну безпеку держави. Експортна стратегія України є перспективним механізмом оптимізації експортної залежності національної економіки та посилення ролі держави у регулюванні експортної діяльності.

Дослідженню ролі та проблематики зовнішньоторговельної діяльності держави, формуванню державної стратегії, забезпеченню економічної безпеки, підвищенню рівня національної конкурентоспроможності, аналізу передумов та пошуку шляхів подолання негативних наслідків фінансово-економічної кризи присвячено широке коло наукових праць таких вітчизняних авторів, як О. Власюк, А. Гальчинський, В. Геєць, В. Горбулін, А. Сухоруков, В. Андрійчук, З. Варналій, Д. Прейгер, Я. Жаліло, В. Мунтіян, А. Мокій, Я. Базилюк, О. Бєлов, В. Кузьменко, Т. Циганкова, С. Давиденко, Д. Лук'яненко, І. Бінько, В. Шлемко, Г. Пастернак-Таранушенко, Б. Губський, О. Барановський, М. Єрмошенко та ін. так і іноземних Л. Абалкін, В. Сенчагов, Е. Олейніков, А. Возженіков, В. Глюк, Г. Мінтцберг, Г. Штейнер, Нейман фон Дж., О. Моргенштерн, Р. Купер та ін. У дослідженнях цих авторів проводиться ґрунтовний теоретичний і практичний аналіз зовнішньоторговельної діяльності та забезпечення економічної безпеки держави в сучасних умовах, обґрунтовується важливість економічної безпеки як самостійної галузі економічних досліджень, частково розкривається проблематика зовнішньоторговельного співробітництва як чинника забезпечення економічної безпеки, розкриваються різні підходи до формування державних стратегій, систематизовано стратегічні напрями подолання фінансово-економічної кризи тощо.

Водночас натепер залишаються недостатньо розробленими питання визначення зв'язків та впливу експорту на забезпечення економічної безпеки, що підтверджує актуальність дисертаційного дослідження, яке полягає у розробленні концептуальних засад експортної стратегії України на основі взаємозв'язку експорту та економічної безпеки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у науково-дослідних роботах:

- відділу економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень у контексті планових тем: «Нова модель економічного розвитку: механізми довгострокового зростання» (номер державної реєстрації 0104U000896); «Стратегія України в галузі зовнішньої політики, безпеки та оборони» (номер державної реєстрації 0105U001183); «Нова хвиля економічних реформ: загальнодержавний та регіональний контекст» (номер державної реєстрації 0105U001181); «Стратегія соціально-економічних перетворень в Україні» (номер державної реєстрації 0106U002632); «Стратегія соціально-економічного розвитку України» (номер державної реєстрації 0107U002509); «Щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку України» (номер державної реєстрації 0105U001182); «Щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку України» (номер державної реєстрації 0106U002638); «Щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку України» (номер державної реєстрації 0107U002501); «Проект щорічного Послання Президента до Верховної Ради України» (номер державної реєстрації 0106U002642); «Проект щорічного Послання Президента до Верховної Ради України» (номер державної реєстрації 0107U002505);

- відділу міжнародного економічного співробітництва Національного інституту проблем міжнародної безпеки: «Стратегічні пріоритети зовнішньої політики та політики безпеки України в умовах глобального посилення наднаціональних та транснаціональних структур. Формування сприятливих економічних та соціально-політичних умов інтеграції України до впливових міжнародних організацій, світових і регіональних ринків» (номер державної реєстрації 0108U006182) при виконанні теми: «Актуальні проблеми міжнародного економічного співробітництва»; «Стратегічні пріоритети зовнішньої політики та політики безпеки України в умовах глобального посилення наднаціональних та транснаціональних структур. Формування сприятливих економічних та соціально-політичних умов інтеграції України до впливових міжнародних організацій, світових і регіональних ринків» (номер державної реєстрації 0109U005048) при виконанні теми: «Пріоритети зовнішньоекономічного співробітництва України в регіональному вимірі».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування параметричних характеристик економічної безпеки в реалізації експортної стратегії України.

Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:

- розкрити економічну сутність експортної стратегії держави та визначити її роль у забезпеченні економічної безпеки;

- визначити оптимальну форму реалізації експортної стратегії для України;

- розглянути сучасні підходи до оцінки стану економічної безпеки;

- проаналізувати тенденції розвитку товарного експорту України;

- обґрунтувати методичні основи оцінки впливу експорту на економічну безпеку;

- оцінити сучасний стан економічної безпеки України у сфері експорту;

- структурувати сучасні виклики та загрози економічній безпеці України;

- розробити концепцію реалізації експортної стратегії України;

- сформувати параметричну модель економічної безпеки в реалізації експортної стратегії.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення економічної безпеки в умовах реалізації експортної стратегії держави.

Предметом дослідження є методичні основи формування параметричних характеристик економічної безпеки в реалізації експортної стратегії держави. експорт стратегія економічний безпека

Методи дослідження. Для розкриття проблематики дисертаційного дослідження було використано методи узагальнення (для вивчення сучасних підходів формування експортних стратегій), спостереження та порівняння (для оцінювання сучасних трансформацій у міжнародному товарообміні), синтез та аналіз (для оцінювання сучасного стану зовнішньоторговельної діяльності України), метод економіко-математичного моделювання (для визначення очікуваних змін параметричних характеристик економічної безпеки в умовах реалізації завдань експортної стратегії), метод статистичних спостережень (для структурування даних зовнішньоторговельної діяльності України та її ключових торговельних партнерів), системний підхід (для дослідження теоретичних засад економічної безпеки держави), метод експертних оцінок (для визначення критеріїв економічної безпеки та граничних меж їхніх індикаторів) тощо.

Інформаційним забезпеченням дисертаційного дослідження є нормативно-правові інформаційні бази, монографії, наукові статті, наукові доповіді та інші публікації провідних вітчизняних та іноземних спеціалістів у галузі зовнішньоторговельних відносин та економічної безпеки держави, вітчизняна та зарубіжна статистична звітність тощо.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

Вперше:

- розроблено методичні основи формування параметричних характеристик економічної безпеки в реалізації експортної стратегії, суть яких полягає у виділенні п'яти експортопов'язаних складових безпеки (зовнішньоторговельна, технологічна, продовольча, сировинно-ресурсна та енергетична) та визначенні в їхніх межах системи інтегральних показників на основі критеріїв та граничних значень індикаторів економічної безпеки, що дозволяє визначати параметричні характеристики економічної безпеки в реалізації експортної стратегії держави.

Удосконалено:

- класифікацію загроз економічній безпеці держави за рахунок виокремлення додаткової класифікаційної ознаки - за суб'єктами виникнення - яка передбачає розподіл загроз за рівнями суб'єктів на наднаціональні (міжнародні організації та регіональні утворення), національні (уряди інших держав) та корпоративні;

- інституційну систему забезпечення економічної безпеки в реалізації експортної стратегії України за рахунок розмежування повноважень та відповідальності органів влади (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, Національний банк України), що сприятиме підвищенню ефективності та координованості відповідних органів щодо превентивного виявлення та протидії викликам і загрозам економічній безпеці України.

Отримали подальшого розвитку:

- концепція експортної стратегії України в системі забезпечення економічної безпеки за рахунок конкретизації орієнтирів, цілей, пріоритетів та завдань розвитку вітчизняного експорту відповідно до систематизованих викликів і загроз економічній безпеці України та в контексті членства в СОТ;

- інформаційна модель моніторингу структурно-кількісних характеристик товарного експорту за рахунок застосування критерію - за рівнем технологічності та ступенем промислової переробки товарів, що дозволяє розширити критерії оцінки відповідності експорту параметрам економічної безпеки.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у використанні методичних розробок, пропозицій та рекомендацій щодо розвитку експортної діяльності України в системі забезпечення економічної безпеки держави. Теоретико-методичні результати дисертаційного дослідження впроваджено в процесі науково-дослідних робіт, розроблення і реалізації заходів щодо попередження та уникнення загроз розвитку товарного експорту України. Практичні пропозиції та рекомендації було використано у Посланнях Президента України до Верховної Ради України та інформаційно-аналітичних матеріалах, поданих до Ради національної безпеки і оборони України та Адміністрації Президента України. Впровадження результатів дисертації здійснено в Національному інституті стратегічних досліджень (довідка № 293/164 від 12.04.2010 р.; № 293/165 від 12.04.2010 р.; № 293/166 від 12.04.2010 р.), Національному інституті проблем міжнародної безпеки (довідка №11/199 від 06.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові дослідження за темою дисертації автор здійснив одноосібно. У дослідженні викладено авторський підхід до вирішення наукових завдань щодо визначення чинників забезпечення економічної безпеки у сфері експорту, формування концептуальних засад експортної стратегії України у системі забезпечення економічної безпеки, визначення практичних завдань реалізації експортної стратегії та їх вплив на зміцнення економічної безпеки.

Апробація дисертації роботи. Основні результати дисертаційної роботи обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях та круглих столах: «Інноваційна модель розвитку економіки України: пріоритети та шляхи реалізації» (м. Київ, 25 листопада 2005 р. НІСД); «Економіка України у післявиборчий період та порядок денний для уряду» (м. Київ, 20 квітня 2006 р. НІСД); «Конкурентоспроможність регіонів у контексті європейської інтеграції України» (м. Львів, 28 листопада 2006 р. регіональний філіал НІСД у Львові); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми реалізації державної політики соціально-економічного розвитку України» (м. Київ, 17 листопада 2006 р. НІСД); «Українська економіка сьогодні - досягнення, проблеми, перспективи» (м. Київ, 16 травня 2007 р. НІСД); «Світова фінансово-економічна криза: українські реалії» (м. Київ, 16 жовтня 2009 р. НІПМБ).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 6 одноосібних наукових статтях та 1 у співавторстві у провідних фахових виданнях; у 2 матеріалах в інших наукових виданнях; у 3 колективних монографіях; у 3 наукових аналітичних доповідях та 1 тезах доповідей на круглих столах і науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 188 сторінках машинописного тексту. Робота містить 49 рисунків і 21 таблицю, а також 5 додатків. Список використаних джерел налічує 153 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання, предмет і об'єкт дослідження, зв'язок роботи з науковими темами; можливість практичного використання результатів дисертаційного дослідження, структуру та обсяг дисертації; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи експортної стратегії держави в контексті забезпечення економічної безпеки» розкрито теоретичні засади умов реалізації експортної стратегії держави в системі забезпечення економічної безпеки.

Проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних дослідників до визначення понять «експортна стратегія» та «економічна безпека». Це дозволило встановити, що параметри безпеки визначають системоутворювальні умови для експортної стратегії держави, яку слід розглядати як цілісний план дій на тривалий період часу на внутрішньому і зовнішніх ринках, спрямованих на реалізацію і забезпечення стійкого та всебічного розвитку товарного експорту, з метою його ефективного використання для забезпечення: сталого економічного зростання економіки України, посилення ролі та місця України у світовому поділі праці, нарощення конкурентоспроможності України на світових ринках, захисту експортерів від дискримінаційних дій інших держав та зміцнення економічної безпеки.

Торговельні партнери України застосовують різні підходи до формування, документарного оформлення та реалізації завдань експортних стратегій - як самостійних державних документів зі щорічним коригуванням ключових положень (зокрема, США), як частини економічної стратегії держави (застосовується у РФ), так і умовно формалізовані заходи зовнішньоекономічної діяльності та розвитку експорту (стосується ЄС). Це унеможливлює залучення Україною моделі експортної стратегії інших країн без урахування власних національних економічних інтересів та параметрів економічної безпеки.

Несформованість понятійного апарату науки про економічну безпеку зумовлює багатогранність трактувань і тлумачень самого терміна «економічна безпека». На нашу думку, економічну безпеку держави необхідно агреговано розглядати за такими аспектами, як сукупність економічних умов та потенціалу; ефективність інститутів регулювання; систему державних гарантій; взаємодію з іншими складовими безпеки; захищеність від зовнішніх та внутрішніх загроз; досягнення національних інтересів та цілей. Виходячи з цього, в роботі дослідження взаємозв'язку експортної стратегії та економічної безпеки здійснюється на основі поетапної деталізації національних інтересів, рівнів стратегій та економічної безпеки як ключової складової національної безпеки (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Експортна стратегія в системі національних інтересів та безпеки

Поряд з національними інтересами, ключовою складовою економічної безпеки є проблематика визначення та систематизація загроз, класифікація яких не є вичерпною. В роботі було виокремлено додаткову класифікаційну ознаку загроз економічній безпеці держави - за суб'єктами виникнення - яка передбачає розподіл загроз за рівнями суб'єктів на наднаціональні (міжнародні організації та регіональні утворення), національні (уряди інших держав) та корпоративні, оскільки різний рівень суб'єктів загроз вимагає від держави застосування особливих механізмів протидії.

На сьогодні широко використовуються критеріальні та інтегральні методи оцінювання стану економічної безпеки держави. Водночас проблема полягає в недостатній деталізації критеріїв та індикаторів безпеки, що обмежує їх використання для розроблення параметричних умов у реалізації експортної стратегії.

У другому розділі «Аналіз впливу товарного експорту на стан економічної безпеки України» проаналізовано експортне співробітництво України та визначено сучасний стан економічної безпеки у сфері експорту.

У процесі дослідження виявлено, що велика залежність вітчизняної економіки від зовнішньої кон'юнктури в сукупності з неконкурентними якісними характеристиками вітчизняного товарного експорту зумовлює перенесення негативного впливу тенденцій світової торгівлі на темпи зростання вітчизняної економіки.

Товарний експорт України зберігає сировинний характер, основу якого становлять продукція металургії (32,3 % у 2009 р.), мінеральні продукти (9,8 %) і товари хімічної промисловості пластмаса та каучук (7,8 %). Основну частину експорту становлять низько- та середньотехнологічні товари (разом 67 % у 2009 р.), що унеможливлює ефективне позиціювання України у світовому поділі праці. Експортні товари переважно належать до неповного виробничого циклу (готова продукція становить лише 38,4 %), що відображає загальні тенденції слабкого якісного розвитку вітчизняного експорту та свідчить про те, що Україна не реалізовує потенціал формування доданої вартості продукції промисловості та експорту продукції кінцевого споживання.

Дослідження географічної структури товарного експорту виявило значний рівень її концентрації (на п'ять країн - найбільших торговельних партнерів України у 2009 р. припадало 37,1 % експортних поставок), що значно зменшує можливості України щодо диверсифікації ризиків. Це підкреслює актуальність виокремлення додаткової класифікаційної ознаки загроз за суб'єктами виникнення, адже в умовах надмірної географічної концентрації особливої значущості набувають потенційні загрози з боку урядів конкретних країн (національний рівень суб'єктів).

У роботі запропоновано методичні основи формування параметричних характеристик економічної безпеки в реалізації експортної стратегії, відповідно до яких зв'язки та залежності між економічною безпекою та експортом розглядаються через вплив експорту як компонента окремих складових безпеки на стан економічної безпеки держави. На відміну від існуючих підходів, на нашу думку, запропонована взаємодія товарного експорту з експортопов'язаними складовими економічної безпеки дозволяє більш комплексно досліджувати та розкривати сутність впливу експорту на стан економічної безпеки держави. Використання структурно-кількісних характеристик експорту дозволило визначити такі експортопов'язані складові економічної безпеки, як зовнішньоторговельна, технологічна, продовольча, сировинно-ресурсна та енергетична (рис. 2).

У межах експортопов'язаних складових економічної безпеки визначено критерії та індикатори економічної безпеки, а також установлено їхні гранично допустимі значення (порогові межі). Слід зазначити, що надмірний поділ порогових меж індикаторів економічної безпеки значно ускладнює оцінювання її стану, водночас спрощення підходу не сприяє якісній оцінці. Тому в роботі, визначаючи експертним шляхом гранично допустимі значення індикаторів, було запропоновано на основі трьох порогових меж визначати чотири діапазони (рівні) значень: прийнятний, два ризикові (визначаються верхньою та нижньої межами прийнятного діапазону для кожного індикатора окремо) та критичний (табл. 1).

Таблиця 1

Параметричні характеристики економічної безпеки в реалізації експортної стратегії

На основі запропонованих у розрізі експортопов'язаних складових економічної безпеки п'яти інтегральних показників розраховано інтегральний показник економічної безпеки у сфері експорту. Сукупність інтегральних показників, розрахованих на основі прийнятного діапазону значень індикаторів економічної безпеки визначають прийнятні параметричні характеристики економічної безпеки. Стану економічної безпеки України оцінено шляхом розрахунку та порівняння фактичних значень з прийнятними параметричними характеристиками економічної безпеки.

За результатами розрахунків установлено, що за останні роки стан економічної безпеки України у сфері експорту значно погіршився, а значення інтегрального показника економічної безпеки у сфері експорту у 2008 р. (знизилось до 0,677) та 2009 р. (знизилось до 0,595) перевищили прийнятний рівень значень (за його нижньої межі 0,730) (загалом за п'ять років значення знизилось на більш як 40 %) (рис. 3).

Детальний аналіз виявив, що ключові чинники погіршення стану економічної безпеки у сфері експорту містяться у площині зовнішньоторговельної безпеки. Ідеться про те, що поступове скорочення ролі експорту для вітчизняної економіки не забезпечує прийнятного рівня відкритості економіки (у 2009 р. - 33,9 % за прийнятного рівня не більше 30 %), при цьому зберігається висока залежність динаміки ВВП від темпів експорту; випереджальна динаміка імпорту щодо експорту зумовлює значне збільшення від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі (-7,9 % до ВВП) та суттєве зниження коефіцієнта покриття імпорту експортом (до 0,81); не забезпечується належний рівень географічної та товарної диверсифікації експорту, при цьому товарна спеціалізація експорту концентрується навколо окремих товарних позицій та традиційних ринків збуту тощо. Загалом інтегральний показник зовнішньоторговельної безпеки за останні роки впритул наблизився до критичного рівня (до 0,281 у 2009 р. за критичної межі 0,274).

Формується значний негативний вплив експорту на технологічну складову економічної безпеки, інтегральний показник якої протягом останніх років перевищує прийнятний рівень значень (0,687 - у 2009 р. за нижньої межі прийнятного рівня 0,795 та критичної межі 0,617). Зокрема встановилась стійка тенденція до витіснення національного виробника на внутрішньому ринку, частка якого у формуванні товарної пропозиції поступово скорочується (у 2009 р. до 50,8 %); триває зниження частки технологічних товарів (до 23,1 %) та залишається низькою частка товарів кінцевого споживання у структурі експорту (до 38,4 %) тощо.

Установлено, що експорт позитивно впливає на продовольчу безпеку, а інтегральний показник тривалий час перебуває на високому безпековому рівні (0,838 у 2009 р. за нижньої межі прийнятного рівня 0,810). Зокрема означились сприятливі перспективи динамічного розвитку харчової промисловості та тенденції швидкого зростання в сільському господарстві (при цьому зберігається поміркована частка відповідних товарів в експорті та висока частка вітчизняних виробників на внутрішньому ринку). Розкриття стратегічного потенціалу цих сфер та посилення ролі відповідних товарів в експорті знижує товарну концентрацію вітчизняного експорту.

Позитивний вплив експорту на загальний рівень економічної безпеки формується в розрізі сировинно-ресурсної безпеки. В останні роки утвердилась тенденція до переорієнтації виробників відповідної продукції на внутрішній ринок, що знижує ризики експортної залежності та покращує якісні характеристики товарної структури експорту. В результаті інтегральний показник сировинно-ресурсної безпеки в частині експорту протягом останніх років перебував у прийнятних межах значень
(0,912 у 2009 р.).

Експорт у цілому позитивно впливав на енергетичну безпеку, інтегральний показник якої перебував у прийнятних межах лише у 2009 р., значення (0,724) вийшло за межі прийнятного рівня (0,791). Збереження поміркованої експортної залежності відповідної галузі промисловості (36,3 %) сприяє збереженню позицій на внутрішньому ринку (тільки у 2009 р. частка знизилась до 26,1 %), а поступове скорочення частки в сукупному експорті (до 9,8 %) сприяє оптимізації його товарної структури тощо.

За підсумками розрахунків було визначено, що поточний стан економічної безпеки у сфері експорту не відповідає прийнятним параметричним характеристикам.

У третьому розділі «Експортна стратегія України в системі забезпечення економічної безпеки» обґрунтовано концепцію експортної стратегії України та сформовано параметричну модель економічної безпеки в реалізації експортної стратегії.

Аналіз сучасних тенденцій міжнародної торгівлі засвідчив, що розвиток експортного співробітництва України у середньостроковій перспективі відбуватиметься в умовах трансформації моделі міжнародної торгівлі, що формуватиме несприятливе середовище для зміцнення економічної безпеки України. Відповідно до цього було визначено п'ять сфер (макроекономічна стабілізація; трансформація чинників економічного зростання; фінансове забезпечення експорту; реформування реального сектору економіки; зміна умов функціонування міжнародної торгівлі), у межах яких деталізовано сучасні виклики та загрози економічній безпеці України в контексті розвитку експорту (рис. 4).

Виходячи з потреби забезпечення комплексності та узгодженості експортної стратегії, запропонована в роботі концепція експортної стратегії охоплює систему складових (мету, орієнтири, цілі, пріоритети, механізми, етапи, інституційне забезпечення) (рис. 5).

Для забезпечення належних параметричних характеристик економічної безпеки в роботі запропоновано: збалансувати зовнішньоторговельний оборот (забезпечити додатне сальдо на рівні не менше 3 % до ВВП); оптимізувати рівень експортної залежності національної економіки (знизити частку експорту у ВВП до 25 %); диверсифікувати внутрішньо-регіональну географічну структуру (знизити до 30 % частки в експорті п'яти найбільших торговельних партнерів); збільшити експорт технологічних товарів (довести частку середньо-високотехнологічних та високотехнологічних товарів в експорті до 50 %); зменшити частку товарів неповного виробничого циклу (зменшити до рівня 35 % експортних поставок); збільшити частку машинобудівної продукції в експорті (збільшити до 25 % у структурі експорту); посилити роль харчових товарів та сільськогосподарської сировини в експорті (до 20 %); мінімізувати зовнішні торговельні обмеження проти України (усунути всі системні дискримінаційні заходи проти вітчизняних експортерів).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Сучасні виклики та загрози економічній безпеці України в контексті розвитку експорту

Реалізація експортної стратегії України має відбуватись на поетапній основі. На кожному з етапів доцільно вирішувати свій комплекс завдань відповідно до критеріїв оцінювання ефективності, які було визначено в роботі. Такими етапами є: стабілізація - І етап (відтворення докризового рівня експортної динаміки та економічного зростання); диверсифікація - ІІ етап (розбудова новітньої моделі спеціалізації України у міжнародному поділі праці); експансія - ІІІ етап (масштабне розширення торговельної присутності України на основі високотехнологічної спеціалізації).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Концепція експортної стратегії України

На основі прогнозів МВФ щодо соціально-економічного розвитку України розраховано параметричну модель економічної безпеки в реалізації експортної стратегії, яка відображає очікувану динаміку зміцнення економічної безпеки на І - ІІІ (2010 - 2020 рр.) етапах послідовної реалізації стратегії.

Визначено, що ключовим чинником погіршення рівня зовнішньоторговельної безпеки стане обмеження використання експорту для економічного відновлення національної економіки в умовах збереження невизначеності зовнішньої кон'юнктури. Водночас позитивний імпульс створюватиме оптимізація експортної залежності економіки (зниження частки експорту у ВВП до 30 %) та стабілізація зовнішньоторговельного сальдо (досягнення додатного сальдо на рівні 2 % до ВВП). Значення інтегрального показника зовнішньоторговельної безпеки закріпиться в межах прийнятного безпекового рівня (до рівня 0,933).

Необхідною умовою для експортної стратегії є покращення стану технологічної безпеки. Ідеться про поступову оптимізацію технологічної структури товарного експорту (збільшення частки середньо-високотехнологічної та високотехнологічної продукції до 35 % в експорті) та структури за ступенем промислової переробки (суттєве збільшення товарів повного виробничого циклу до 46 % в експорті). Важливою умовою є також збільшення частки національного виробника на внутрішньому ринку промислової продукції (досягнення рівня 70 %). Водночас збереження великої частки підприємств з прямими іноземними інвестиціями (на рівні 42 %) та недостатнє збільшення частки технологічної продукції (передбачалось 50 %) в експорті виявлятимуть стримувальну роль для поліпшення стану технологічної безпеки у сфері експорту. За таких обставин інтегральний показник технологічної безпеки відповідатиме мінімально допустимому безпековому рівню (досягне значення 0,860 за нижньої межі прийнятних значень 0,795).

Економічна безпека України послаблюватиметься внаслідок зростання негативного впливу експорту на продовольчу безпеку. Через посилення протекціонізму у міжнародній торгівлі, який найбільш гостро виявлятиметься саме в контексті продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини, Україні не вдасться повноцінно розкрити вітчизняний експортний потенціал. Водночас інтегральний показник продовольчої безпеки України в частині експорту зберігатиметься на допустимому безпековому рівні (0,972).

Негативний вплив експорту виявлятиметься в сировинно-ресурсній безпеці. Так, залишаються непередбачуваними цінові коливання на відповідні товари на зовнішніх ринках. Суттєве зниження рівня цін зумовлюватиме погіршення кількісно-вартісного паритету українського експорту, а їх підвищення провокуватиме нарощення експортної залежності відповідної промисловості. Водночас значення інтегрального показника сировинно-ресурсної безпеки зберігатиметься на допустимому безпековому рівні (1,423). Цілком схожа ситуація можлива в контексті енергетичної безпеки України, для якої основним чинником, який обмежує зміцнення безпеки є коливання світової цінової кон'юнктури відповідних ринків. Разом з тим значення інтегрального показника перебуватиме в прийнятному діапазоні (0,896).

Результати параметричної моделі економічної безпеки підтвердили, що реалізація експортної стратегії дозволить забезпечити належний стан безпеки у сфері експорту. Вже у короткостроковому періоді Україна здатна відновити втрачений безпековий потенціал. А в середньостроковій перспективі нагромаджений ресурс стійкості сприятиме реалізації масштабних структурних перетворень та виведенню на принципово новий технологічний рівень національної економіки.

ВИСНОВКИ

У роботі розв'язано наукове завдання визначення параметричних характеристик економічної безпеки в реалізації експортної стратегії, яка ґрунтується на оцінці впливу і взаємозв'язку експорту та економічної безпеки держави. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки та рекомендації.

1. В умовах сучасних трансформацій у сфері міжнародної торгівлі подальша інтеграція України до світової спільноти на засадах відкритості та збереження експортоорієнтованої моделі вітчизняної економіки загострюватиме серйозні виклики та загрози економічній безпеці України. Це вимагає від держави формування прагматичного та зваженого стратегічного бачення подальшого розвитку експорту як невід'ємного чинника економічного розвитку. Експортна стратегія України є перспективним механізмом оптимізації експортної залежності національної економіки та посилення ролі держави у регулюванні експортної діяльності.

2. Визначено, що оптимальним форматом імплементації експортної стратегії України у систему державного регулювання та забезпечення економічної безпеки держави є її розроблення та прийняття як окремого документа, затвердженого на рівні Закону України чи Указу Президента України. Особливий акцент має бути зроблено на впорядкуванні національних економічних інтересів у сфері експорту, формулюванні чітких пріоритетів та визначенні часових меж її реалізації.

3. Натепер найбільш оптимальним підходом визначення рівня економічної безпеки залишається порівняння фактичних значень індикаторів безпеки з їхніми пороговими межами (гранично допустимими значеннями). Кожна країна самостійно визначає систему критеріїв та індикаторів економічної безпеки, які переглядаються залежно від стану економіки і тих завдань, які стоять на певному етапі її розвитку. Для України необхідною є система індикаторів, яка ґрунтується на поєднанні потенціалу економічного розвитку, ідентифікації власних загроз та наявного ресурсного забезпечення. Відповідні індикатори мають сприяти чіткому визначенню впливу та взаємозв'язків економічних процесів на стан економічної безпеки.

4. Результати аналізу сучасного стану експортної діяльності України засвідчили наявність істотних проблем, які ускладнюють реалізацію національних економічних інтересів. Ідеться про послаблення ролі України у міжнародно-економічному середовищі та звуження регіонального торговельного співробітництва; консервацію неперспективної спеціалізації у міжнародному поділі праці через слабкість упровадження комплексних заходів, орієнтованих на підвищення частки в експорті інноваційної і традиційної вітчизняної продукції з великою часткою доданої вартості; слабкий рівень міжнародної науково-технічної кооперації та низьку конкурентоспроможність науково-дослідного середовища України; відсутність стратегії розвитку та реалізації експортного потенціалу України.

5. Параметричні характеристики економічної безпеки в реалізації експортної стратегії визначаються сукупністю інтегральних показників у розрізі експортопов'язаних складових безпеки, розрахованих на основі критеріїв та індикаторів економічної безпеки, та інтегрального показника економічної безпеки у сфері експорту. Відповідно до виконаних розрахунків визначено, що сучасний стан експорту не відповідає прийнятним параметричним характеристикам економічної безпеки, про що засвідчила стійка тенденція погіршення значень інтегрального показника економічної безпеки у сфері експорту. Така ситуація зумовлена різнонаправленістю характеристик експортопов'язаних складових економічної безпеки. Найбільше проблем нагромаджено у сфері впливу експорту на забезпечення зовнішньоторговельної та технологічної безпеки. Водночас позитивно оцінюється характер впливу експорту на продовольчу, сировинно-ресурсну та енергетичну складові економічної безпеки.

6. Під час аналізу середньострокової перспективи розвитку міжнародної торгівлі виявлено ключові чинники, які негативно впливатимуть на перспективи розвитку вітчизняного експорту. Зокрема, йдеться про скорочення темпів розвитку світової економіки і торгівлі; посилення протекціонізму у світовій торгівлі; трансформація ролі міжнародних організацій в умовах торговельних суперечок; зміна моделі фінансового забезпечення торговельної діяльності; регіоналізація валютно-платіжних систем; формування новітніх центрів економічного впливу; згортання глобалізаційних процесів; загострення розбалансованості у сфері ціноутворення.

7. Найгострішою проблемою для вітчизняної економіки найближчої перспективи є розв'язання суперечностей у сфері оптимізації експортної залежності національної економіки. В інтересах забезпечення економічної безпеки Україні необхідно знижувати роль експорту для економіки, водночас інтереси економічного розвитку вимагають збереження наявної експортної орієнтації. Адже швидке зниження експортної орієнтації унеможливлюється низьким потенціалом внутрішнього ринку та сконцентрованістю промислового комплексу, а збереження експорту на існуючому рівні обмежується негативними перспективами відновлення зовнішнього попиту на вітчизняні товари.

8. Ефективній реалізації експортної стратегії, що забезпечуватиме зміцнення економічної безпеки України, сприятиме вирішення завдань у таких сферах: узгодження перспектив співробітництва з ключовими торговельними партнерами (ЄС, РФ, країнами Азії тощо); налагодження інформаційної підтримки експорту; визначення валютної політики; податкового стимулювання виробничої та експортної діяльності; узгодження технологічних стандартів; створення спеціальних умов для експортоорієнтованих виробництв; митного та цінового контролю; фінансової, страхової та гарантійної підтримки експортерів; формування системи моніторингу викликів та загроз економічної безпеки у сфері експорту тощо.

9. Чинники погіршення економічної безпеки у сфері експорту лежать у площині: недостатнього ресурсного забезпечення підвищення рівня технологічності вітчизняної промисловості, високого рівня впливу іноземного капіталу на формування експорту, збереження досить високого рівня залежності виручки промисловості від експортної діяльності, невизначеності та нестабільності зовнішнього середовища і кон'юнктури, поширення протекціонізму.

10. Реалізація експортної стратегії забезпечуватиме зміцнення економічної безпеки через оптимізацію експортної залежності економіки України, стабілізацію зовнішньоторговельного сальдо та досягнення додатного значення, поліпшення товарної структури експорту за рівнем технологічності та ступенем промислової переробки товарів, зниження географічної концентрації експортних поставок вітчизняної промисловості, диверсифікацію товарної структури експорту.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях:

1. Венцковський Д. Щодо формування сучасної експортної стратегії України / Д. Венцковський // Економіка та держава. 2006. №1. С. 28 - 32.

2. Венцковський Д. Зовнішньоторговельне співробітництво як чинник забезпечення конкурентоспроможності економіки України / Д. Венцковський // Вісник Львівської комерційної академії. 2006. Серія економічна, випуск 23. С. 74 - 79.

3. Венцковський Д. Три роки розширеного ЄС: підсумки торговельно-економічних відносин з Україною / Д. Венцковський // Стратегічна панорама. 2008. № 2. С. 179 - 184.

4. Венцковський Д. Шляхи оптимізації технологічної структури зовнішньоторговельного сальдо України / Д. Венцковський // Вісник Академії митної служби України. 2008. № 4. С. 13 - 23.

5. Венцковський Д. Зовнішньоторговельне співробітництво України в умовах фінансово-економічної кризи / Д. Венцковський // Стратегічна панорама. 2009. № 3. С. 137 - 143.

6. Венцковський Д. Методика оцінки впливу експортної торгівлі на стан економічної безпеки України / Д. Венцковський // Вісник Академії митної служби України. 2009. № 2. С. 35 - 46.

7. Венцковський Д. Роль підприємств з іноземними інвестиціями у формуванні структури зовнішньої торгівлі України / С. Давиденко, Д. Венцковський // Вісник Академії митної служби України. 2008. № 3. С. 16 - 25. (особисто автору належить аналіз ролі підприємств з прямими іноземними інвестиціями у товарному експорті України та систематизація пріоритетних завдань державної політики щодо підприємств з ПІІ)

Участь у монографіях:

1. Венцковський Д. Україна в міжнародному регіональному економічному співробітництві / [Я. Базилюк, С. Давиденко, Д. Венцковський, Д. Покришка] // Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки - 2006: монографія / за ред. О.С. Власюка. К.: НІСД, 2006. 576 с., С. 296 - 312. (особисто автору належить положення щодо стану та перспектив розвитку співробітництва України з країнами ЄС та Азії в системі міжнародного регіонального економічного співробітництва).

2. Венцковський Д. Стан та перспективи розвитку зовнішньоторговельного співробітництва України / С. Давиденко, Д. Венцковський // Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку: монографія / за заг.ред. Ю.Г. Рубана. К.: НІСД, 2007. 538 с., С. 252 - 262. (особисто автору належить положення щодо завдань зовнішньоторговельної політики в контексті розвитку регіонального торговельного співробітництва України з країнами ЄС).

3. Венцковський Д. Проблеми розвитку зовнішньоторговельного співробітництва України / Я. Базилюк, С. Давиденко, Д. Венцковський // Україна в системі міжнародної безпеки: монографія / за заг. ред. О.С. Власюка, д.е.н., проф. Національний інститут проблем міжнародної безпеки. К.: ПЦ «Фоліант» ВД «Стилос», 2009. 572 с., С. 302 - 329. (особисто автору належить положення щодо викликів і загроз у зовнішньоторговельному співробітництві з країнами ЄС та Азії в контексті підвищення безпеки процесу міжнародної економічної інтеграції України).

В інших наукових виданнях:

1. Венцковський Д. Економічне співробітництво України з ЄС та НАТО: стан, виклики та пріоритети розвитку / Д. Венцковський, С. Давиденко // Стратегія і тактика, стан соціально-економічного розвитку України. Вип. 33 / За заг.ред. В.П. Горбуліна, академіка НАН України, д.т.н. К.: ДП «НВЦ «Євроатлантікінформ», 2006. 392 с. С. 329 - 351. (особисто автору належить визначення економічних чинників, що суттєво знижують ефективність співробітництва з ЄС та НАТО, а також обґрунтування пріоритетності експортного, інвестиційного та енергетичного співробітництва України з країнами ЄС та НАТО).

2. Венцковський Д. Конкурентоспроможність української економіки на зовнішніх ринках / Я. Базилюк, С. Давиденко, Д. Венцковський // Україна в 2007 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку: Експертна доповідь / За заг.ред. Ю.Г. Рубана. К. : НІСД, 2007. 256 с., С. 96 - 102. (особисто автору належить положення щодо стану, завдань та пріоритетів зовнішньоторговельної політики в контексті розвитку експорту як чинника забезпечення конкурентоспроможності економіки України).

В матеріалах круглих столів, наукових конференцій та наукових аналітичних доповідях:

1. Венцковський Д. Проблеми та пріоритети формування інноваційної моделі розвитку економіки України: Науково-аналітична доповідь / Я.А. Жаліло, С.І. Архієреєв, Я.Б. Базилюк та ін. // Круглий стіл [«Інноваційна модель розвитку економіки України: пріоритети та шляхи реалізації»]. (м. Київ, 25 листопада 2005 р. НІСД), К.: НІСД, 2006. 120 с. (особисто автору належить обґрунтування характеру структурних змін товарного експорту та аналіз ролі підприємств з ПІІ у формуванні зовнішнього товарообороту України).

2. Венцковський Д. Економіка України у післявиборчий період та порядок денний для уряду: Науково-аналітична доповідь / Я.А. Жаліло, Я.Б. Базилюк, Я.В. Белінська та ін. // Круглий стіл [«Економіка України у післявиборчий період та порядок денний для уряду»]. (м. Київ, 20 квітня 2006 р. НІСД), К. : НІСД, 2006. 114 с. (ос...